Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/528/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2019. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.01.2020
Номер судового провадження: П/9901/235/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		12 грудня 2019 року 
		 
		м. Київ
		справа №800/528/16
		адміністративне провадження №П/9901/235/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Гімона М.М., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.
		за участю секретаря судового засідання Шоробури С.В.,
		представника позивача Кравця Р.Ю., Мартиненко А.В.
		представника третьої особи Лиходій О.О. 
		розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, за участю третьої особи - Вищої Ради правосуддя, про визнання незаконною та скасування постанови.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          04.10.2016 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Верховної Ради України, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Вища рада правосуддя.
		2.          Позивач просила суд визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 3581-27 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду м. Києва».
		3.          Клопотанням від 19.10.2016 представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме просив визнати незаконною та скасувати саме постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1626-VIII, а не постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 3581-27, оскільки остання є лише проектом. 
		4.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 відкрито провадження у даній справі, а ухвалою від 27.02.2017 провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № П/800/17/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції.
		5.          Справа по суті Вищим адміністративним судом України не розглядалась.
		6.          У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано для розгляду Верховному Суду.
		7.          Ухвалою від 16.01.2018 зупинено провадження у справі, а ухвалою від 12.06.2019 - поновлено провадження у справі.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		8.          Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів обласних та Київського міського судів України» від 21.11.1992 № 2815-XII ОСОБА_1 обрана членом Київського міського суду.
		9.          Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 26.12.2002 № 413-IV ОСОБА_1 обрана безстроково на посаду судді Апеляційного суду міста Києва.
		10.          Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів, до якої входила суддя ОСОБА_1, прийняла ухвали про залишення без змін ухвал слідчих суддів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
		1) від 06.02.2014 у справі № 11-сс/796/175/2014 (головуючий суддя у справі ОСОБА_1) про залишення без змін ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва Дамарацької А.В. від 21.01.2014 у справі № 759/919/14-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 ;
		2) від 11.02.2014 у справі № 11-сс/796/192/2014 (головуючий суддя у справі ОСОБА_1) про залишення без змін ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва Демидовської А.І. від 22.01.2014 у справі № 760/1318/14-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 ;
		3) від 11.02.2014 у справі № 11-сс/796/207/2014 (головуючий суддя у справі ОСОБА_1) про залишення без змін ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва П`ятничук І.В. від 24.01.2014 у справі № 759/1044/14-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ;
		4) від 05.02.2014 у справі № 11-сс/796/223/2014 про залишення без змін ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва Котовича О.Л. від 24.01.2014 у справі № 754/1229/14-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 ;
		5) від 11.02.2014 у справі № 11сс/796/277/2014 про залишення без змін ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. від 27.01.2014 у справі № 752/1463/14-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 ;
		6) від 04.02.2014 у справі № 11-сс/796/204/2014 про залишення без змін ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н.В. від 21.01.2014 у справі № 761/2134/14-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 ;
		7) від 26.12.2013 у справі № 11-сс/796/2206/2013 про залишення без змін ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Волокітіної Н.Б. від 10.12.2013 у справі № 761/32898/13-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 ;
		8) від 07.02.2014 у справі № 11-сс/796/270/2014 про залишення без змін ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва Журавської О.В. від 24.01.2014 у справі № 754/1228/14-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 
		9) від 07.02.2014 у справі № 11-сс/796/271/2014 про залишення без змін ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва Татаурової І.М. від 24.01.2014 у справі № 754/1232/14-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_10 .
		11.          Експерт Всеукраїнського благодійного фонду «Українська Правнича Фундація» Берко С.Т. та заступник Генерального прокурора України Шокін В.М. звернулися до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції із заявами від 13.10.2014 та від 10.12.2014 відповідно про проведення спеціальної перевірки суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».
		12.          Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів провела спеціальну перевірку суддів, за результатами якої ухвалила висновок від 10.06.2015 № 57/02-15, згідно з яким визнала в діях суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 порушення присяги судді.
		13.          Членом Вищої ради юстиції Лесько А.О. складено висновок від 15.09.2015 щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 за висновком Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів від 10.06.2015 № 57/02-15.
		14.          Дисциплінарна секція Вищої ради юстиції 06.10.2015 дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 .
		15.          Вища рада юстиції ухвалою від 15.10.2015 № 742/0/15-15 відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 .
		16.          Дисциплінарна секція Вищої ради юстиції надала висновок від 01.03.2016, згідно з яким рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 з посад суддів Апеляційного суду міста Києва за порушення присяги.
		17.          Вища рада юстиції прийняла рішення від 31.03.2016 № 709/0/15-16 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 з посад суддів Апеляційного суду міста Києва за порушення присяги.
		18.          Підставою для рішення про внесення такого подання слугував висновок Вищої ради юстиції про обґрунтованість висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 10.06.2015 № 57/02-15. Вища рада юстиції встановила, що судді ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_14. не дотрималися присяги судді, яка зобов`язує суддю об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов`язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади. Допущені суддями порушення закону порочать звання судді, викликають сумнів у їхній об`єктивності та неупередженості.
		19.          Вища рада юстиції встановила, що суддя ОСОБА_1 була головуючим у трьох справах: №11-сс/796/175/2014 (підозрюваний ОСОБА_2 ); №11-сс/796/192/2014 (підозрюваний ОСОБА_3 ); № 11-сс/796/207/2014 (підозрюваний ОСОБА_4 ), а також брала участь у розгляді шести справ у складі колегій: № 11-сс/796/2206/2013 (підозрюваний ОСОБА_8 ); № 11-сс/796/204/2014 (підозрюваний ОСОБА_7 ); № 11-сс/796/223/2014 (підозрюваний ОСОБА_5 ); № 11-сс/706/270/2014 (підозрюваний ОСОБА_9 ); № 11-сс/796/271/2014 (підозрюваний ОСОБА_10 ); № 11-сс/796/277/2014 (підозрюваний ОСОБА_6 ).
		20.          Водночас, ОСОБА_1 у складі колегії суддів разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_13 брала участь у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 24.01.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 (справа № 754/1229/14-к). Ця ухвала була залишена без змін колегією суддів Апеляційного суду міста Києва ухвалою від 05.02.2014 (справа № 11-сс/796/223/2014). Однак Вища рада юстиції не знайшла жодних ознак порушення присяги в діях судді ОСОБА_1 
		21.          До аналогічних висновків Вища рада юстиції дійшла під час перевірки справи №11-сс/796/2206/2013, у розгляді якої брала участь позивачка ОСОБА_1 у складі колегії разом із суддями ОСОБА_13 та ОСОБА_15 щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.12.2013 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_8 . 
		22.          Також Вища рада юстиції не знайшла підстав для висновку про порушення присяги суддею ОСОБА_1 при розгляді апеляційної скарги (справа №11-сс/796/270/2014) на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 24.01.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 . 
		23.          Вища рада юстиції під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження стосовно суддів, у тому числі судді ОСОБА_1, які входили до складу колегій суду Апеляційної інстанції міста Києва, дійшла висновків про те, що слідчі судді застосували запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою в супереч нормам Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини. Залишаючи без змін ухвали слідчих суддів першої інстанції, судді Апеляційного суду м. Києва, у тому числі суддя ОСОБА_1, порушили норми кримінального процесуального законодавства України та не врахували практики Європейського суду з прав людини. Незважаючи на те, що слідчі судді у вищезгаданих справах обрали підозрюваним запобіжні заходи з порушенням прав особи в кримінальному провадженні, судді апеляційного суду дійшли висновку, що під час постановлення ухвал слідчими суддями не було допущено істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України. Залишаючи без змін ухвали слідчих суддів першої інстанції, судді Апеляційного суду міста Києва, у тому числі суддя ОСОБА_1, не забезпечили повного і всебічного дослідження всіх обставин, постановили необґрунтовані судові рішення, що не відповідають нормам Кримінального процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини та свідчать про порушення останніми присяги судді. Вища рада юстиції встановила невиконання суддями, зокрема, суддею ОСОБА_1, обов`язку судді, визначеного у частині другій статті 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (у редакції, чинній на час розгляду судом апеляційної інстанції, до складу якого входила суддя ОСОБА_1, вищезазначених справ), додержуватися присяги судді, зміст якої наведений у частині першій статті 55 цього Закону та якому кореспондує зміст присяги, наведений у частині першій статті 56 цього Закону (у редакції, чинній на час прийняття Вищою радою юстиції спірного рішення).
		24.          Зазначене рішення Вищої ради юстиції від 31.03.2016 оскаржено до суду.
		25.          Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 (справа №800/268/16) скасовано рішення Вищої ради юстиції від 31.03.2016 № 709/0/15-16.
		26.          Постановою Верховного Суду України від 22.11.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.
		27.          Рішенням Верховного Суду від 14.05.2018 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, яке постановою від 07.02.2019 Велика Палата Верховного Суду залишила без змін.
		28.          06.06.2016 Вища рада юстиції внесла до Верховної Ради України подання «Про звільнення суддів з посад» у зв`язку з порушенням присяги суддів, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 . У поданні зазначено, що таке прийнято на підставі рішення Вищої ради юстиції від 31.03.2016 № 709/0/15-16.
		29.          Президент України відповідно до частини другої статті 83 Конституції України звернувся з листом до Голови Верховної Ради України з вимогою скликання не пізніше 29.09.2016 позачергового пленарного засідання Верховної Ради України та визначив, що до порядку денного необхідно включити розгляд питання про звільнення суддів, оскільки дана обставина може негативно позначитись на функціонуванні судової системи та проведенні судової реформи. 
		30.          27.09.2016 Голова Верховної Ради України видав розпорядження «Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання» № 352 на 10 год. 29.09.2016.
		31.          27.09.2016 прес-служба Апарату Верховної Ради України на сайті розмістила інформацію із запрошенням для участі суддів у розгляді на пленарному засіданні питання про звільнення суддів, у тому числі і ОСОБА_1 
		32.          Комітет з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України направив ОСОБА_1 термінову урядову телеграму на адресу Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а), в якій повідомив про день, час та місце розгляду питання про звільнення її з посади судді за порушення присяги на позачерговому пленарному засіданні 29.09.2016.
		33.          Проте згідно з наказом голови Апеляційного суду міста Києва № 1203-В від 19.08.2015 ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною в період з 03.09.2015 по 13.05.2017.
		34.          Апеляційний суд міста Києва листом від 28.09.2016 №1307 звернувся до Голови Верховної Ради України з проханням відкласти розгляд зазначеного питання, як такого, що є передчасним, оскільки постановою від 09.06.2016 Вищий адміністративний суд України скасував рішення Вищої ради юстиції від 31.03.2016.
		35.          28.09.2016 голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України Князевич Р.П. вніс до Верховної Ради України та зареєстрував проект постанови №3581-27 про звільнення судді для розгляду на 5-ій сесії 8-ого скликання.
		36.          Зранку 29.09.2016 представник ОСОБА_1 подав до Голови Верховної Ради України звернення, в якому просив не ставити на голосування проект постанови Верховної Ради України щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з тим, що рішення Вищої ради юстиції, внесено на підставі подання про звільнення, яке 09.06.2016 Вищий адміністративний суд України скасував (справа №800/528/16).
		37.          29.09.2016 Верховна Рада України прийняла постанову №1626-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв`язку із порушенням присяги на підставі п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		Позиція позивача 
		 
		38.          Постанову Верховної Ради України 29.09.2016 №3581-27 вважає незаконною з таких підстав.
		А) Верховна Рада України всупереч ч. 8 ст. 19 Регламенту Верховної Ради України на позачерговому пленарному засіданні розглянула питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді, оскільки проект постанови №3581-27 про звільнення ОСОБА_1  з посади судді було зареєстровано 28.09.2016. Відповідне розпорядження Голова Верховної Ради України прийняв 27.09.2016 №352. Тому Президент України не міг вимагати розгляду питання про звільнення позивача з посади судді, оскільки на момент надходження від нього листа, такого проекту постанови не існувало.
		Ні лист Президента України, ні розпорядження Голови ВРУ не містять доказів того, що мала місце пропозиція про розгляд на позачерговому пленарному засіданні проекту постанови про звільнення позивача з посади судді.
		Б) Верховна Рада України порушила вимоги ст. 25 Регламенту Верховної Ради України, оскільки відсутні будь-які докази, які підтверджують включення до порядку денного питання про розгляд проекту постанови Верховної Ради України №3581-27 про звільнення позивача з посад судді за порушення присяги.
		Проте порядок денний позачергового пленарного засідання 29.09.2016 не містив інформації про включення до розгляду проекту постанови про звільнення позивача за порушення присяги, так як не містив будь-яких його реквізитів, за якими можна ідентифікувати даний акт.
		В) Верховна Рада України порушила вимоги п.2 ч.5 ст.216-1 Регламенту Верховної Ради України, а саме: не повідомлено про засідання за три дні до засідання, не з`ясовано чи було взагалі повідомлено ОСОБА_1 , не перенесено розгляд справи у зв`язку з першою неявкою ОСОБА_1 , що мало наслідком незаконне звільнення, порушення права на захист та порушення принципу юридичної визначеності.
		Так, 27.09.2016 на веб-сайті Верховної Ради України було опубліковано електронне повідомлення про виклик ОСОБА_1 на пленарне засідання, не зважаючи на те, що проект постанови про її звільнення ще не існував, оскілки був зареєстрований лише 28.09.2016. Письмового повідомлення щодо розгляду у Верховній Раді України питання про звільнення ОСОБА_1 так і не отримала до 29.09.2016. Тобто позивача було повідомлено щодо розгляду питання про її звільнення менше ніж за 3 дні.
		Крім того, ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною в період з 03.09.2015 по 13.05.2017.
		Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216-1 Регламенту у разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності. Вважає, що в даній ситуації відповідач зобов`язаний був перенести засідання, оскільки не було дотримано строків повідомлення позивача, а право на розгляд питання про звільнення судді без її присутності можливо виключно у випадку повторної неявки судді.
		Г) Верховна Рада України порушила ч. 4 ст.216-1 Регламенту, а саме не здійснла обговорення обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання, чим порушила право ОСОБА_1 на належний процес та неупереджений розгляд питання про звільнення, оскільки на момент прийняття постанови від 29.09.2016 рішення Вищої ради юстиції, що була основою для зазначеної постанови, вже було скасовано судом.
		Крім того, з відеотрансляції засідання Верховної Ради України вбачається, що її Голова взагалі не оголошував подання Вищої ради юстиції. Обговорення питання як такого зовсім не відбулося. Голова лише оголошував номер постанови та в деяких питаннях лише зазначав прізвище судді. Клопотання представника ОСОБА_1 з проханням не ставити на голосування питання щодо її звільнення до моменту завершення процедури оскарження рішення Вищої ради юстиції в судовому порядку, ні Голова, ні голова уповноваженого комітету не доповів.
		Д) Верховна Рада України порушила вимоги ч. 8 ст. ст. 216-1, ч. 3 ст. 47, ч. 1 ст. 44 Регламенту щодо поіменного голосування присутніх народних депутатів.
		Згідно з відомостями про результати письмової реєстрації народних депутатів на засідання 29.09.2016, участь в засіданні прийняло 247 народних депутатів, а згідно з відомостями про результати електронної реєстрації народних депутатів на засідання 29.09.2016 участь в засіданні прийняло 264 народних депутатів.
		Крім того, згідно з відомостями про результати поіменного голосування за звільнення позивача проголосувало 28 народних депутатів, які не пройшли письмової реєстрації, 28 народних депутатів, які не пройшли електронної реєстрації, з яких 11 народних депутатів не пройшли ні письмової, ні електронної реєстрації.
		На адвокатський запит до Верховної Ради України з прохання надати відомості виплаченої заробітної плати, відомості про періоди непрацездатності, відомості про перебування за кордоном народних депутатів станом на 29.09.2016 року, надано відповідь, яка підтверджує 29.09.2016 такі народні депутати як ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 перебували у відрядженні за межами території України, а ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 - не нарахована заробітна плата згідно табелю робочого часу.
		За таких обставин, вважає, що присутні на пленарному засіданні народні депутати свідомо та незаконно голосували за своїх численних відсутніх колег.
		Верховна Рада України допустила зловживання своїми правами в результаті дії неякісного закону, що має наслідком порушення права позивача на приватне життя, а зокрема, права не бути незаконно звільненим.
		Відповідно до ч. 9 ст. 216-1 Регламенту ВРУ у разі неодержання необхідної для прийняття рішення кількості голосів народних депутатів за звільнення з посади судді проводиться повторне голосування. В даному випадку 29.09.2016 року за постанову про звільнення Позивача з посади народні депутати голосували 14 разів, що видно з хронології пленарного засідання. Так, законодавець не обмежив кількість разів щодо повторного голосування за звільнення судді з посади, чим дозволив безмежне втручання в права особи щодо її певності в своєму статусі, аргументувавши це лише недостатністю голосів.
		У зв`язку з відсутністю затвердженого порядку денного п`ятої сесії Верховної Ради України 8-го скликання Верховна Рада України протиправно здійснила позачергове пленарне засідання п`ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
		Згідно з ст. 20 Регламенту Верховна Рада України повинна затвердити порядок денний кожної чергової сесії Верховної Ради України.
		06.09.2016 було відкрито 5-ту чергову сесію Верховної Ради України восьмого скликання.
		У той же час порядок денний 5-тої сесії Верховної Ради України 8-ого скликання було затверджено постановою Верховної Ради України №1707-УІІІ від 01.11.2016.
		Тобто, в період з 06.09.2016 по 01.11.2016 Верховна Рада України всупереч вимог Регламенту провела сесію без затвердженого порядку денного 5-тої сесії Верховної Ради України 8-ого скликання. Саме в цей період 27.09.2016 Президент України звернувся, а Голова Верховної Ради України скликав позачергове пленарне засідання Верховної Ради України на якому були прийняті постанови про звільнення суддів за порушення присяги, в тому числі і позивача.
		 
		Позиція відповідача 
		 
		39.          Відповідач проти позову заперечував з таких підстав. 
		40.          Статтею 216-1 Регламенту встановлено особливий порядок розгляду питань про звільнення суддів, згідно з положеннями ч. 5 якої при звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України присутність судді є обов`язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради, на якому розглядатиметься це питання. Однак, вищевказаними правовими нормами Регламенту передбачено розгляд питань про звільнення суддів на пленарних засіданнях за звичайних обставин в загальному порядку ведення пленарних засідань з урахуванням особливостей, встановлених ст. 216-1 Регламенту щодо вирішення таких питань. В свою чергу, Регламентом та Конституцією України визначено певні особливості щодо розгляду невідкладних питань, які можуть бути вирішені на позачерговій сесії Верховної Ради України.
		41.          Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради за вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради, а також за пропозицією Погоджувальної ради (п. 4 ч. 14 ст. 73 цього Регламенту) Голова Верховної Ради України не пізніш як у триденний строк скликає позачергове пленарне засідання Ради. До порядку денного такого засідання включаються лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання. Оскільки проекти постанов про звільнення суддів не є законопроектами (п. 2 ч. 6 ст. 89 Регламенту), вимоги ч. 2 ст. 25 Регламенту щодо зазначення реєстраційних номерів, назв та іншого до них не застосовуються.
		Саме на вимогу Президента України в порядку наведених правових норм і було скликано позачергове пленарне засідання Верховної Ради України, на якому розглядались питання виключно щодо звільнення суддів з посади за порушення присяги. Такі позачергові пленарні засідання скликається винятково Головою Верховної Ради У країни у невідкладних випадках, тобто коли наявною є дійсно важлива суспільна потреба, що змушує народних депутатів України невідкладно реагувати на її виникнення. Нагальність проблеми зумовлює вкрай стислий триденний строк для реалізації цього права через скликання відповідного пленарного засідання.
		ОСОБА_1 на момент звільнення працювала і проживала у Києві і не потребувала тривалого часу, щоб з`явитися на позачергове пленарне засідання Вгрховної Ради України 29.09.2016. ОСОБА_1 не наводить доводів та не надає на їх підтвердження доказів про існування обставин, які б свідчили про наявність її реального наміру бути присутньою на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України 29.09.2016 або вчинення дії, спрямовані на забезпечення явки свого представника.
		Отже, відповідачем були вжиті всі можливі заходи для максимально швидкого повідомлення позивача про розгляд подання Вищої ради юстиції щодо її звільнення 29.09.2016 та з метою виконання вимог ч. 2 ст. 83 Конституції України, ч. 8 ст. 19 Регламенту у строк передбачений зазначеними статтями.
		42.          Відповідач звертав увагу, що питання дотримання встановленого законодавством порядку проведення позачергового пленарного засідання п`ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання вже було предметом судової перевірки. Так, у Верховному Суді України в межах розгляду справи №800/114/17 постанова від 26.09.2017, у Касаційному адміністративному суді в межах розгляду справи №800/115/17 від 19.04.2018. У зазначених постановах, суди дійшли висновку, що Верховна Рада України не допустила порушення процедури проведення позачергового пленарного засідання п`ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
		43.          Доводи про те, що було допущено порушення порядку обговорення питання про звільнення судді, зокрема вимогам законодавства та не відповідають дійсності.
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 216-1 Регламенту обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції. Відповідно до ст. 122 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.
		Отже, законодавство не покладає на головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради обов`язок щодо повного оголошення подання Вищої ради юстиції, а лише вказує на необхідність оголосити про фактичну наявність такого, його суть.
		29.09.2016 Голова Верховної Ради України оголосив про відкриття позачергового пленарного засідання у зв`язку з вимогою Президента України та зазначив, що до Верховної Ради України надійшли подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів.
		Було оголошено про розгляд питання щодо звільнення суддів, слово для доповіді було надане Голові Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя Князевичу Р.П. та Голові Вищої ради юстиції Бенедесюку І.М. Також час для виступу щодо розгляду зазначеного питання був наданий народним депутатам.
		44.          Доводи позивача про те, що станом на час голосування за постанову від 29.09.2016 на підставі рішення суду було скасовано рішення Вищої ради юстиції від 31.03.2016, що було основою для внесення подання, скликання позачергової сесії та голосування, відповідач вважає безпідставними, оскільки на той час це судове рішення не набрало законної сили. А згодом було скасоване судом та відмовлено в позові ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції.
		45.          Питання проведення повторного голосування було предметом розгляду Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих і положень Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції» (справа про повноваження державних органів у сфері судоустрою) від 21.06.2011 року 7-рп/2011. Суд прийняв рішення про те, що положення ч. 5 ст. 111 Закону України № 2453 відповідають Конституції України.
		Головуючий на пленарному засіданні поставив на голосування пропозицію про прийняття проекту постанови № 3581-27 о 12:41 год. щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді, що викликало жваве обговорення зазначеного проекту постанови депутатами, у зв`язку з чим головуючий декілька разів ставив проект постанови на повторне голосування. О 14:32 год. «За» - проголосували 229 народних депутатів України. Це рішення було прийнято відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України та оформлено відповідною Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів».
		46.          Відповідач вважає безпідставними твердження щодо неперсонального голосування деяких народних депутатів під час голосування за оскаржувану постанову.
		Чинне законодавство не містить жодних застережень з приводу того, що народний депутат, який запізнився на реєстрацію, не допускається у зал засідань чи до голосування. Крім того, народні депутати виконують свої депутатські повноваження не лише у залі засідань, а можуть виконувати доручення Верховної Ради України, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, до складу яких їх обрано, поза межами залу. Зазначене пояснює різницю між кількістю народних депутатів, що пройшли письмову, електронну реєстрацію і тією кількістю, що брала участь у голосуванні за проект постанови.
		 
		IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		47.          Оцінивши докази у справі, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Суд дійшов наступних висновків.
		48.          Предметом спору в цій справі є дотримання Верховною Радою України процедури прийняття парламентом рішенням про звільнення ОСОБА_1 з посади судді.
		49.          Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 №1861-VI, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
		50.          Оскаржувана постанова прийнята в 29 вересня 2016 році, отже, застосуванню підлягає законодавство чинне на той час.
		51.          Верховна Рада України є органом, що має повноваження на звільнення з посади судді, обраного безстроково, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 126 Конституції України, у разі порушення суддею вимог щодо несумісності.
		52.          Частинами третьою, п`ятою статті 116 Закону N 2453-VI передбачено, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".
		53.          На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.
		54.          Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок, з обов`язковим обговоренням цього питання та з обов`язковою участю судді.
		55.          Позачергова сесія Верховної Ради України, скликається Головою Верховної Ради України на вмотивовану вимогу Президента України, який згідно з Конституцією України має право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради України. До порядку денного такого засідання включаються питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.
		56.          Отже, Верховна Рада України, як орган, що мав повноваження на звільнення з посади судді, обраного безстроково, при прийнятті оскаржуваної постанови діяла на підставі наданих їй повноважень.
		57.          З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття 29.09.2016 Верховною Радою України Постанови №1626-VІІІ стало подання Вищої ради юстиції № 53/0/12-16 від 06.06.2016, внесене до Верховної Ради України на підставі Рішення Вищої ради юстиції № 709/0/15-16 від 31.03.2016, яким запропоновано звільнити з посади суддів Апеляційного суду міста Києва за порушення присяги, зокрема суддю ОСОБА_1
		58.          Оцінюючи аргументи сторін щодо процедури звільнення ОСОБА_1 з посади судді, зокрема щодо вчасного повідомлення/неповідомлення її про проведення засідання та розгляду питання про звільнення з посади судді за його відсутності, Суд виходить з наступного.
		59.          Порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування державних органів, законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради України визначає Регламент.
		60.          Так, глава 33 Регламенту встановлює порядок призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, припинення повноважень, надання згоди на  призначення чи звільнення з посад посадових осіб, висловлення недовіри Генеральному прокуророві України у випадках, передбачених Конституцією України.
		61.          Зокрема, порядок розгляду питань про звільнення суддів передбачено статтею 216-1 Регламенту. Відповідно до частини 5 цієї статті при звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України присутність судді є обов`язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.
		62.          Аналіз положень ст. 216-1 Регламенту дає підстави для висновку про те, що питання про звільнення суддів включає певні етапи. Так, присутність судді при першому розгляді клопотання про його звільнення є обов`язковою умовою розгляду Верховною Радою України цього клопотання. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання. Лише повторне неприбуття належно повідомленого судді дозволяє Верховній Раді України розглянути питання про його звільнення за його відсутності.
		63.          Необхідність прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у цьому процесі випливає з принципу гласності. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на їх підтвердження.
		64.          Верховний Суд відзначає, що кожен етап цієї процедури безпосередньо впливає на законність та обґрунтованість прийнятих парламентом рішень. 
		65.          Установлення невідповідності діяльності органу державної влади хоча б одному із визначених у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріїв може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій/рішення, якщо така діяльність суттєво порушує права, свободи та інтереси позивача.
		66.          На підставі наявних в матеріалах справи доказів Судом встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено про проведення засідання Верховної Ради України 29.09.2016 урядовою телеграмою від 27.09.2016, яка була надіслана за місцем роботи позивача до  Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а) та отримана адресатом 28.09.2016, тобто з порушенням строку, визначеного Регламентом.
		67.          Водночас, ОСОБА_1 у період з 03.09.2015 по 13.05.2017 перебувала у відпустці по догляду за дитиною (наказ голови Апеляційного суду міста Києва № 1203-В від 19.08.2015).
		68.          Після отримання урядової телеграми 28.09.2016, зранку 29.09.2016 представник ОСОБА_1 - Кравець Р.Ю. подав на ім`я Голови Верховної Ради України звернення, в якому просив не ставити на голосування проект постанови Верховної Ради України щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з тим, що рішення Вищої ради юстиції, на підставі якого внесено подання про звільнення, оскаржено в судовому порядку та постановою від 09.06.2016 скасовано Вищим  адміністративним судом України (справа №800/528/16). Просив відкласти розгляд питання щодо його звільнення на іншу дату.
		69.          Фактично те саме зазначив і Апеляційний суд міста Києва у листі від 28.09.2016 №1307.
		70.          Однак, незважаючи на зазначену інформацію представника ОСОБА_1 ., про поважні причини її відсутності на засіданні Верховної Ради України 29.09.2016, розгляд питання щодо її звільнення все ж таки відбувся і завершився прийняттям оскарженої постанови.
		71.          Встановлені судом обставини свідчать про порушення права ОСОБА_1 на участь у процесі прийняття рішення та спростовують доводи Верховної Ради України про належне повідомлення про розгляд питання щодо її звільнення. 
		72.          Окрім того, Верховна Рада України також не дотрималась приписів Регламенту про неможливість розгляду питання про звільнення судді у випадку першої неявки на засідання парламенту і обов`язок відкладення розгляду питання із повторним повідомленням судді.
		73.          Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог ч. 5 ст. 216-1 Регламенту про обов`язкове повідомлення судді про проведення засідання, на якому розглядатиметься питання про звільнення цього судді, не пізніше ніж за три дні до дня засідання, призвело до порушення права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
		74.          Оголошення на веб-сайті Верховної Ради України про дату і час позачергового пленарного засідання, на якому мало б розглядатися питання про звільнення судді, не є і не може вважатися належним повідомленням судді про це засідання і не звільняє парламент від обов`язку дотримання статті 216-1 свого Регламенту.
		75.          Оцінюючи аргументи сторін щодо наявності чи відсутності у Верховної Ради України обов`язку перевіряти законність рішення Вищої ради юстиції, Суд звертає увагу на те, що Верховна Рада України як орган державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією 
		76.          Застосовані судом норми права, а саме абзац другий ч. 5, ч. 5- 8 ст. 216-1 Регламенту, передбачають, що вирішення Верховної Радою України питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради здійснюється за обов`язковою участю судді, питання стосовно якого розглядається. Вирішення цього питання передбачає процедуру обов`язкового обговорення. Головуючий оголошує подання Вищої ради юстиції про звільнення судді, заслуховується доповідь, після якої суддя, його представник має право на виступ. Кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали.
		77.          При звільненні судді на підставі п. 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України присутність судді є обов`язковою. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності. У разі наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється лише за умови перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.
		78.          Така процедура розгляду питання про звільнення судді (як і її неухильне дотримання) є, з одного боку, засобом захисту прав та інтересів судді (адже будучи присутнім на засіданні він може взяти участь в обговоренні питання стосовно свого звільнення), а з іншого має на меті гарантувати законність самого процесу звільнення судді з посади, який, з огляду на сферу правовідносин, є публічним, що, відповідно, вимагає дотримання «безсторонності» в усіх її аспектах.
		79.          Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що функції парламенту при вирішенні питання про звільнення судді з посади не є суто церемоніальними. Рішення парламенту за результатами розгляду такого питання має бути обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що забезпечується виконанням передбаченої у законі процедури вирішення такого питання: оголошення подання про звільнення судді, доповідь, обговорення, виступ судді або/та його представника, запитання до них народних депутатів, не голосування у разі наявності зауважень до подання. Задля забезпечення критерію обґрунтованості рішення відповідач має ретельно досліджувати наявні матеріали, може збирати додаткові документи, пояснення осіб тощо. Також парламент зобов`язаний  поважати право особи на участь у прийнятті рішень, якщо це рішення матиме несприятливі наслідки для особи.
		80.          Також Верховний Суд враховує положення Конвенції та відповідну судову практику Європейського суду з прав людини щодо захисту права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом:
		81.          У рішенні ЄСПЛ від 27 травня 2013 року у справі     «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що адміністративний або парламентський орган може вважатися «судом» у матеріально-правовому значені цього терміну, що призведе до можливості застосування ст. 6 Конвенції до спорів державних службовців (п. 88). У параграфі 90 цього рішення Судом встановлено, що, вирішуючи справу заявника та виносячи обов`язкове для виконання рішення, ВРЮ, парламентський комітет та пленарне засідання парламенту разом виконували функцію суду.
		Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів. Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для звільнення заявника з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту (п. 143).
		82.          Застосовуючи цей підхід, Суд дійшов висновку, що порушення процедури ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги, становить порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		83.          Крім того, як свідчать матеріали справи, а саме Витяг зі стенограми позачергового засідання Верховної Ради України від 29.09.2016, головуючий Парубій А.В. повідомив про надходження подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів та надав час для доповіді голові Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевичу Р.П., а потім голові Вищої ради юстиції Бенедисюку І.М.
		84.          Зокрема, у своєму виступі ОСОБА_26 в цілому доповідав чому Вища рада юстиції прийняла таке рішення. Конкретно про підстави звільнення  судді ОСОБА_1 зазначив, що суддя в складі колегії суддів приймала рішення про залишення без змін рішень про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою активістів. 
		85.          Відповідно до ч. 1 ст. 44 Регламенту голосування при прийнятті рішень Верховної Ради з будь-якого питання проводиться на пленарному засіданні безпосередньо після його обговорення, крім випадку, коли неможливо провести голосування.
		86.          Відповідно до статті 47 Регламенту голосування здійснюється народним депутатом особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради.
		87.          Відповідно до ч. 8 ст. ст. 216-1 Регламенту рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням.
		88.          Згідно з відомостями про результати письмової реєстрації народних депутатів на засідання 29.09.2016 участь в засіданні прийняло 247 зареєстрованих народних депутатів (3 - хвороба, 1 - відпустка, 9 - відрядження, 163 - відсутні з невідомих причин).
		89.          Згідно з відомостями про результати електронної реєстрації народних депутатів на засідання 29.09.2016 станом на 10 год. 06 хв. 45 сек. участь в засіданні прийняло 264 народних депутатів, відсутні 159.
		90.          Згідно з відомостями про результати поіменного голосування № 87 від 29.09.2016 (5 сесія 8 скликання) станом на 14 год. 32 хв. 46 сек. за прийняття проекту постанови № 3581-27 про звільнення ОСОБА_1 проголосувало за - 229 народних депутатів, проти - 0, утрималось - 0, не голосувало - 5, всього - 234. Отже, рішення прийнято.
		91.          Представник позивача стверджував, що шляхом порівняння відомостей про результати письмової реєстрації народних депутатів із відомостями поіменного голосування та відомостей про результати електронної реєстрації народних депутатів із відомостями поіменного голосування за прийняття оскаржуваної постанови проголосувало 28 народних депутатів, які взагалі не були зареєстровані на засіданні. До того ж, з них 11 народних депутатів, які не пройшли ні письмової, ні електронної реєстрації, однак якимось чином проголосували за звільнення ОСОБА_1 .
		92.          За клопотанням представника позивача, з метою перевірки достовірності фактів про для підтвердження або спростування порушення процедури особистого голосування народними депутатами України, Суд витребував інформацію у Державної прикордонної служби України, яка стосується відомостей про перебування станом на 29.09.2016 за кордоном народних депутатів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 
		93.          На запит Суду, Державна прикордонна служба України повідомила про перетинання державного кордону України 29.09.2016 громадянами України ОСОБА_17 (час перетину 13:09) та ОСОБА_19 (час перетину 12:46). Інформація щодо перетину державного кордону України 29.09.2016 державного кордону України ОСОБА_18 відсутня.
		94.          З відомостей про результати письмової реєстрації народних депутатів, та відомостей поіменного голосування, відомостей про результати електронної реєстрації народних депутатів та відомостей поіменного голосування, вбачається, що як народний депутат України ОСОБА_17 , так і ОСОБА_19 , голосували особисто за прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 ,  хоча належними доказами підтверджено факт їхньої відсутності на засіданні 5-ої сесії 8-ого скликання 29.09.2016.
		95.          Крім того, на адвокатський запит представника позивача до Верховної Ради України з прохання надати відомості виплаченої заробітної плати, відомості про періоди непрацездатності, відомості про перебування за кордоном народних депутатів станом на 29.09.2016, надано відповідь, що ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 не нарахована заробітна плата згідно з табелем робочого часу.
		96.          Водночас, з відомостей про результати письмової реєстрації народних депутатів, та відомостей поіменного голосування, відомостей про результати електронної реєстрації народних депутатів та відомостей поіменного голосування, вбачається, що зазначені народні депутати України були присутні на пленарному засіданні 29.09.2016 та голосували.
		97.          Конституційним Судом України 28.02.2018 було прийнято рішення №2- р/2018, яким серед іншого визнано закон неконституційним через порушення процедури особистого голосування народними депутатами, де доказами вказано відомості письмової реєстрації, електронної реєстрації, відомості виплаченої заробітної плати, відомості про періоди непрацездатності, відомості про перебування за кордоном.
		98.          Крім того Європейський Суд з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» встановив порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за аналогічних обставин. 
		99.          Оцінюючи наведені докази кожен окремо та в сукупності, Суд погоджується з доводами позивача, що під час голосування за рішення про звільнення позивача з посади мало місце порушення процедури ухвалення рішення парламентом.
		100.          Встановлені процедурні порушення, які передували як процедурі голосування у Верховній Раді України за прийняття постанови № 1631-VIII, так і порушення, що мали місце під час безпосереднього голосування за рішення, є достатніми для визнання оскаржуваної постанови парламенту незаконною, що має наслідком її скасування.
		101.          Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, а тому позов слід задовольнити.
		102.          Судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути на користь позивача. 
		 
		Керуючись статтями 22, 241 - 246, 250, 266 КАС України, Суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Верховної Ради України № 3581-27 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду м. Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Верховної Ради України (м. Киїів, вул. М. Грушевського, 5) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 551,21 гривень.
		 
		Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення складено 18.12.2019.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                 Кравчук В.М.
		 
		Суддя                                                                                                               Гімон М.М.
		 
		Суддя                                                                                                               Коваленко Н.В.
		 
		Суддя                                                                                                              Стародуб О.П.
		 
		Суддя                                                                                                              Чиркін С.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...