Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/3979/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: 61-44083ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 337/3979/17
		 
		провадження № 61-44083 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - публічне аціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»,
		третя особа - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Бойчука Руслана Валерійовича, який діє в інтересах публічного аціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», на постанову апеляційного суду Запорізької області               від 22 серпня 2018 року в складі колегії суддів Кухаря С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та просила визнати незаконним і скасувати наказ відповідача від 18 вересня 2017 року № 1002/л про звільнення її з роботи, поновити її на посаді оператора ЕОМ у доменному цеху ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», стягнути з відповідача 2550,6 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 7000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		 
		В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що вона є особою з інвалідністю 3 групи та з 12 травня 2008 року працює на посаді оператора ЕОМ у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», з якої наказом  від 18 вересня 2017 року №1002/л звільнена на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України за прогул 28 серпня 2017 року з 07:00 до 10:38 год. без поважних причин.
		 
		ОСОБА_1 вказувала, що була відсутня на роботі з поважних причин, оскільки вночі 27 серпня 2017 року її син потрапив у лікарню зі струсом головного мозку й був виписаний на амбулаторне ліквання. Оскільки вони з сином проживають удвох, позивач не могла залишити його одного вдома, окрім того, через сильні переживання стан її здоров`я також погіршився, а тому в 05:00 год. 28 серпня 2017 року вона попередила колегу, що запізниться                 на роботу та написала заяву на відпустку за власний рахунок на 28 серпня  2017 року з 07:00 до 10:45 год.
		 
		Незаконними діями відповідача їй завдана моральна шкода, яка полягає у хвилюваннях з приводу втрати роботи, джерела доходу, стресовому стані, депресії, втраті спокою, погіршенні стану здоров`я.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Суд першої інстанції виходив із того, що підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є прогул, а саме відсутність її на робочому місці більше трьох годин поспіль без поважних причин.
		 
		Короткий зміст судового рішення апеляційного суду 
		 
		Постановою апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
		 
		- визнано наказ Генерального директора ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» від 18 вересня 2017 року №1002/л незаконним;
		 
		- поновлено ОСОБА_1 на посаді оператора електронно-обчислювальних і обчислювальних машин доменного цеху ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»;
		 
		- стягнуто з ПАт Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 44 121,6 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн у рахунок відкшодування моральної шкоди. 
		 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 
		 
		Апеляційний суд виходив із того, що позивач довела в установленому законом порядку, що була відсутня на роботі з поважних причин, а тому дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосване до неї без достатніх правових підстав.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		07 вересня 2018 року адвокат Бойчук Р. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі. 
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Відзив на касаційну скаргу
		 
		У жовтні 2018 року позивач подала до Верховного Суду відзив на дану касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Апеляційний суд установив, що 12 травня 2008 року ОСОБА_1 прийнята на роботу оператором ЕОМ в агломераційний цех ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» і 01 листопада 2009 року переведена оператором ЕОМ у доменний цех.
		 
		ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи. 
		 
		12 травня 2017 року директор по персоналу ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» за погодженням з головою профспілкового комітету затвердив «Графік змінності працівників підприємства», згідно з яким робоча зміна оператора ЕОМ ОСОБА_1 розпочинається в 07:00 год. і закінчується в 15:30 год. 
		 
		Згідно з даними автоматизованої системи контролю явок-неявок працівників, ведення табельного обліку робочого часу СКУД та                              АСУ «Кадри» та даних табелю обліку робочого часу за серпень 2017 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 28 серпня 2017 року                  з 07:00 год. до 10:38 год. 
		 
		28 серпня 2017 року ОСОБА_1 подала на ім`я начальника доменного цеху Сафонова С. Є. заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на 28 серпня 2017 року з 07:00 год до 10:45 год.
		 
		Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_1 27 серпня 2017 року в її дитини сталася травма - струс головного мозку, після чого вони звернулися до станції швидкої медичної допомоги та в   22:00 год. її син був госпіталізований до лікарні для обстеження. 
		 
		Різке погіршення здоров`я члена сім`ї позивача сталося після закінчення її робочого дня.
		 
		28 серпня 2017 року в 05:00 год. позивач подзвонила працівнику доменного цеху ОСОБА_4 і повідомила про запізнення на роботу, пов`язане зі станом здоров`я дитини. 
		 
		Згідно з довідкою клінічної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР від 20 вересня 2017 року № 15 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 серпня 2017 року в 22:00 год звертався за швидкою медичною допомогою, був оглянутий бригадою ШМД, діагноз - струс головного мозку, доставлений до Запорізької міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги. 
		 
		Відповідно до довідки КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої допомоги» від 06 лютого 2018 року № 63 ОСОБА_5 доставлений до лікарні ШМД 27 серпня 2017 року в 22:40 год., після огляду встановлений діагноз - забій м`яких тканей голови, НЦД, від госпіталізації відмовився, лікування амбулаторне.
		 
		ОСОБА_1 та її син проживають разом за адресою:      АДРЕСА_1 .
		 
		06 вересня 2017 року в.о. начальника доменного цеху Болотов М. Б. склав доповідну записку на ім`я генерального директора ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» ОСОБА_2 . про те, що оператор ЕОМ доменного цеху ОСОБА_1 допустила порушення трудової дисципліни - прогул 28 серпня 2017 року з 07:00 год. до 10:38 год., за що пропонується застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення, додатково - позбавлення премії за серпень 2017 року, винагороди за вислугу років та результатами роботи за рік.
		 
		Згідно з випискою з протоколу засідання від 30 серпня 2017 року № 36 цеховий комітет профспілки доменного цеху надав згоду на звільнення ОСОБА_1 за прогул.
		 
		Наказом генерального директора ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» ОСОБА_2. від 18 вересня 2017 року № 1002/л ОСОБА_1 звільнена з посади оператора ЕОМ доменного цеху на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України за прогул без поважної причини.
		 
		Із наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлена 22 вересня 2017 року.
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
		 
		Відповідно до статті 43 Конституції України, статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, сприяння у збереженні роботи. Право громадян на працю забезпечується тим, що трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.
		 
		При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом статті 40 КЗпП України суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без   погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу.
		 
		Визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки установлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. 
		 
		Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом  4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати належні та допустимі докази передбачені статтею 57 ЦПК України.
		 
		Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду                       від 13 червня 2018 року в справі № 358/1570/16-ц (провадження                               № 61-13004св18) та від 23 січня 2019 року в справі № 758/14453/15-ц (провадження № 61-20115св18).
		 
		За змістом статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно та сумлінно, своєчасно й точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		 
		Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
		 
		Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього трудовим договором обов`язків без поважних причин, а також недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чинним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпоряджаннями роботодавця тощо.
		 
		Порушення працівником трудової дисципліни є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		 
		Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
		 
		Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Воно не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		 
		Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		 
		Крім того, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за прогул проводиться за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (стаття 43 КЗпП).
		 
		Згідно зі статтею 233 КЗпП України працівник має право безпосередньо звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
		 
		У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила й порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		 
		Апеляційний суд правильно зробив висновок, що оскільки позивач є особою з інвалідністю третьої групи, незаплановані для неї обставини, які призвели до відсутності нічного відпочинку, вплинули на стан її здоров`я та можливість виходу на роботу в визначений у графіку час.
		 
		Установивши, що позивач була відсутні на роботі більше трьох годин із поважної причини, яка виникла непрогнозовано в нічний позаробочий час і вимагала екстреної медичної допомоги, апеляційний суд зробив правильний висновок, що застосування до неї такого дисциплінарного стягнення як звільнення застосоване без достатніх правових підстав, а тому наявні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення. 
		 
		Правильним є також висновок апеляційного суду, що оскаржуваний наказ не містить підстав застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення та мотивів його застосування, не вказує на наявність будь-яких негативних наслідків встановленою позивачкою порушення та на наявність шкоди.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		 
		Ураховуючи викладене, правильним є висновок апеляційного суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного проугулу.
		 
		Частиною першою статті 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		 
		Установивши, що незаконним звільненням позивачеві завдана моральна шкода, яка полягає у хвилюваннях з приводу втрати роботи, джерела доходу, стресовому стані, депресії, втраті спокою, погіршенні стану здоров`я, апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність правових підстав для відшкодування в розмірі, пропорційному до завданої шкоди. 
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. 
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім. 
		 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу адвоката Бойчука Руслана Валерійовича, який діє в інтересах публічного аціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», залишити без задоволення.
		 
		Постанову апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                    Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                                В. І. Журавель
		 
		                                                                                                                М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...