Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/15636/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.
Дата набрання законної сили: 11.12.2019
Номер судового провадження: 61-1819ск17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		11 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 522/15636/16-ц
		провадження № 61-1819св17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Кузнєцова В. О.,
		суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,                    Тітова М. Ю.
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідач - ОСОБА_3 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст вимог
		У серпні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, просили стягнути на їх користь з ОСОБА_3  майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка склала 31 616,36 грн, моральну шкоду в сумі 3 000,00 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі   2 491,25 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 617,60 грн.
		Позов обґрунтовано тим, що 05 травня 2016 року о 15 год. 45 хв. в м. Одесі на перехресті вулиць Мала Арнаутська і Заславського у м. Одесі ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «HYINDAI SONATA» державний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «BMW 528» державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . 
		Згідно з висновком експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Хавк Холдинг» (далі - ТОВ «Хавк Холдинг») від 25 лютого 2016 року № 30502160, автомобілю позивача спричинено матеріальний збиток у розмірі 32 943,53 грн з урахуванням зносу, а вартість відновлювального ремонту - 82 451,04 грн. За експертне дослідження збитків і вартості відновлювального ремонту позивачем ОСОБА_2 сплачено 2 269,17 грн і комісія банку.
		Позивачем ОСОБА_1 15 червня 2016 року від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал страхування») отримано страхове відшкодування у розмірі 25 602,61 грн з урахуванням податку на додану вартість. Проте, вартість відновлювального ремонту автомобіля після ДТП згідно з договором на ремонт від 18 липня                      2016 року, акту виконаних робіт від 11 серпня 2016 року, рахунку фактури від             11 серпня 2016 року загалом склала 53 714,00 грн і комісія 500,00 грн за послуги банку. 
		ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, оскільки позивач кілька місяців не мала можливості користуватися автомобілем, нею витрачено значний час на проведення експертизи та ремонт автомобіля.
		Короткий зміст судових рішень 
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк експлуатації пошкодженого автомобіля «BMW 528», державний номер НОМЕР_2 , перевищує 12 років, тому при визначенні суми матеріального збитку страховою компанію правильно врахований коефіцієнт фізичного зносу рівний 0,7. Розрахунок суми страхового відшкодування складено на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісно-транспортного засобу, від                   06 червня 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит», яким при визначенні розміру матеріального збитку враховано коефіцієнт фізичного зносу 0,7, тому матеріальний збиток склав 25 602,61 грн. Позивач ОСОБА_1 отримала відшкодування збитків у розмірі 25 602,61 грн, тобто у повному обсязі та розмірі, передбаченому чинним законодавством України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування збитків у розмірі 29 085, 89 грн є необґрунтованими. Позивачем не наведено обґрунтованих обставин, з яких причин він також замовив у ТОВ «Хавк Холдинг» оцінку вартості шкоди, за яку він сплатив 30 травня 2016 року                           2 269,17 грн.
		Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2017 року скасованота ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі  31 616,36 грн, а також судові витрати, на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у сумі 2 491,25 грн. 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що внаслідок ДТП транспортний засіб «BMW 528» державний номер НОМЕР_2 пошкоджено, а ОСОБА_1 спричинена майнова шкода, обсяг якої підтверджується звітом експертного автотоварознавчого дослідження від 25 травня 2016 року № 30502160, згідно з яким збиток склав 32 943,53 грн, а вартість відновлювального ремонту автомобіля - 82 451,04 грн. Позивачу виплачено страхове відшкодування в розмірі 25 602,61 грн, що визначено відповідно до закону та умов договору страхування. Якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування, він має право вимагати у ОСОБА_3 сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням відповідно до частин першої статті 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). 18 липня               2016 року ОСОБА_1 уклала договір на ремонт пошкодженого автомобіля з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , на виконання якого проведено ремонтні роботи щодо усунення наслідків ДТП. Загальна вартість відновлювальних ремонтних робіт після ДТП і використаних матеріалів склала              42 544,50 грн, а вартість замінених запчастин (двері, крило, петля, четверть) -                 11 169,50 грн. На підтвердження виконання ремонтних робіт сторонами підписано акт виконаних робіт від 11 серпня 2016 року на загальну суму 53 714,00 грн і виставлено рахунок-фактуру від 11 серпня 2016 року на зазначену суму, яка сплачена ОСОБА_1 за квитанціями від 11 серпня 2016 року у розмірі                        53 714,00 грн, також сплачена комісія за послуги банку у розмірі 500,00 грн. Згідно з договором про надання послуг від 10 травня 2016 року № 30502160, акту наданих послуг від 26 травня 2016 року № ЯЧ-000561, квитанцій від 30 травня 2016 року ОСОБА_2 сплачено 2 269,17 грн за проведення зазначеного експертного дослідження.
		У частині відмови у стягненні моральної шкоди рішення суду першої інстанції не оскаржувалося та не переглядалося. 
		 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		16 грудня 2017 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надіслав касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області                             від 29 листопада 2017 року, в якій просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення місцевого суду. Також відповідач просив зупинити виконання рішення суду апеляційної інстанції. 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання оскаржуваного рішення апеляційного суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд використав шаблонний підхід, не вдаючись у наявні обставини справи та формально підійшовши до розгляду матеріалів справи. Апеляційний суд у рішенні навів перелік ремонтних робіт, проте судом не встановлено, а позивачем не доведено, що для відновлення попереднього стану пошкодженого автомобіля замінено на нові вузли (деталі), комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва. Це свідчить про неповне з`ясування обставин справи, що мають істотне значення. Апеляційний суд не вирішив питання про передання відповідачу того майна, що вже не може бути використано, вартість якого стягнута з відповідача. 
		Позиції інших учасників
		У червні  2018 року позивачі засобами поштового зв`язку надіслали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін. 
		Відзив обґрунтований тим, що зміст касаційної скарги суперечить матеріалам справи, оскільки необхідність і обсяг відновлювального ремонту та його фактичне провадження підтверджено письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, що не оспорювалися відповідачем. Відповідач не надав доказів, які б спростовували зазначені письмові докази. 
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.  
		Фактичні обставини, встановлені судами 
		05 травня 2016 року о 15 год. 45 хв. у м. Одесі на перехресті вулиць Мала Арнаутська та Заславського ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «HYINDAI SONATA», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, здійснив зіткнення з автомобілем «BMW 528», державний номер                    НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_1 
		На місце пригоди викликано працівника ПрАТ «СК «Арсенал страхування» і за його участі складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 05 травня 2016 року та відповідні пояснення учасників пригоди до нього, згідно з яким відповідач ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні ДТП.
		Унаслідок ДТП транспортний засіб «BMW 528» державний номер НОМЕР_2  пошкоджено.
		Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «HYINDAI SONATA», державний номер НОМЕР_1 застрахована на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 листопада 2015 року № АЕ/6318483 в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».
		Згідно з листом ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від 05 листопада 2016 року                   15 червня 2016 року ОСОБА_1 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 23 786,67 грн.
		12 вересня 2016 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснено доплату ОСОБА_1 в розмірі 1 815,94 грн, що є сумою податку на додану вартість.
		Таким чином, загальна сума, яку виплатила страхована компанія на користь позивача за пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП від 05 травня 2016 року, склала 25 602,61 грн.
		Розрахунок суми страхового відшкодування складено на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісно-транспортного засобу від 06 червня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит»». При визначенні розміру матеріального збитку враховано коефіцієнт фізичного зносу 0,7, з урахуванням якого вартість матеріального збитку склала 25 602,61 грн.
		Строк експлуатації пошкодженого автомобіля «BMW 528», державний номер                   НОМЕР_2 , перевищує 12 років, тому при визначенні суми матеріального збитку страховою компанію врахований коефіцієнт фізичного зносу 0,7. 
		Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 26 травня 2016 року                 № ЯЧ-00561 квитанції від 30 травня 2016 року № КР11 позивачем ОСОБА_2 за послуги з оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «BMW 528», державний номер НОМЕР_2 , сплачено кошти у розмірі 2 269,17 грн. Дані послуги надані ТОВ «Хавк Холдинг» на підставі договору укладеного 10 травня 2016 року № 30502160 з ОСОБА_2 про надання послуг.
		Відповідно до звіту експертного автотоварознавчого дослідження від 25 травня 2016 року № 30502160 вартість матеріального збитку склала 32 943,53 грн (з урахуванням зносу), а вартість відновлювального ремонту автомобіля -                          82 451,04 грн. Позивач погодився з переліком пошкоджень, зазначених експертом, підписавши акт огляду транспортного засобу.
		18 липня 2016 року ОСОБА_1 уклала договір на ремонт автомобіля                     «BMW 528», держаний номер НОМЕР_2, з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (станція технічного обслуговування «Авто-смайл»), на виконання якого було проведено ремонтні роботи щодо усунення наслідків ДТП: зняття/встановлення торпеди; заміна крила переднього лівого; фарбування крила переднього лівого; розбирання/збірка двері передньої лівої; зняття/встановлення двері передньої лівої; фарбування двері передньої лівої з двох сторін; зняття/встановлення скла лобового; рихтування порога лівого; усунення перекосу прорізу двері передньої лівої; фарбування бризговика ланжерона лівого; фарбування стойки лівої (перехід); фарбування прорізу двері передньої лівої; фарбування прорізів (лобового скла); фарбування порогу лівого; антикорозійна обробка (поріг лівий); розбирання/збірка двері задньої лівої; фарбування двері задньої лівої (перехід); розбирання/збірка салону автомобіля (часткова); зняття/встановлення бамперу переднього; розбирання/збірка бамперу переднього; підбір фарби; встановлення авто на стапель; заміна лонжерона лівого (бризговик крила); зняття/встановлення капоту; розбирання/збірка капоту; фарбування капоту (перехід фарби); мийка повна; розвал/сходження; додаткові послуги (монтаж/демонтаж підвіски).
		Відповідно до акта виконаних робіт від 11 серпня 2016 року № КУ-0000022 та квитанції за оплату вартості ремонту від 11 серпня 2016 року, фактично для відновлення пошкодженого автомобіля позивач витратила 53 714,00 грн, з яких вартість матеріалів склала 42 544,50 грн, а вартість замінених запчастин (двері, крило, петля, четверть) - 11 169,50 грн.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частин першої і другої статті 1166 Цивільного кодексу України                (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
		Згідно із частинами першою та другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
		Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Статтею 29 та пунктом 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
		 
		Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. 
		Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу.
		Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). 
		Враховуючи викладене, правильним є висновок апеляційного суду про стягнення з особи, винної у ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, виплачених страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншим за страхове відшкодування (страхової виплати) (постанова Верховного Суд України від 02 грудня 2015 у справі № 6-691цс15).
		Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
		Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
		Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
		Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		Відповідно до договору на ремонт та технічне обслуговування автомобіля від              18 липня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (станція технічного обслуговування «Авто-смайл») як виконавець уклав з ОСОБА_1 як замовником договір про виконання робіт щодо ремонту автомобіля «BMW 528», держаний номер НОМЕР_2 . Підставою для ремонту у договорі зазначено - ДТП від 05 травня 2016 року та спричинені під її час ушкодження згідно з експертним висновком ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ». У договорі зазначений перелік робіт, що має бути проведений. 
		Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності               ОСОБА_4 є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. 
		Відповідно до акта виконаних робіт від 11 серпня 2016 року № КУ-0000022, загальна вартість ремонту (з урахуванням вартості робіт і матеріалів) склала    53 714,00 грн. 
		Зазначена сума була сплачена ОСОБА_1 у безготівковій формі, що підтверджується копією квитанції від 11 серпня 2016 року, виданої Акціонерним банком «Південний». 
		Сплачена позивачем сума за проведений відновлювальний ремонт у розмірі 53 714,00 грн не перевищує розмір відновлювального ремонту, визначений суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України від 26 грудня 2014 року № 17354/14). 
		Так, відповідно до звіту експертного автотоварознавчого дослідження від                         25 травня 2016 року № 30502160, складеного ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ», вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнту зносу (0,7) складає 82 451,04 грн, що включає вартість ремонтно-відновлювальних робіт у розмірі 8 187,50 грн, вартість необхідних для ремонту матеріалів - 3 538,52 грн, а також вартість складових, які підлягають заміні під час ремонту - 70 725,02 грн.
		У пункті 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
		Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу.
		Наведені у касаційній скарзі доводи відхиляються Верховним Судом, оскільки такі доводи у сукупності з іншими письмовими доказами не спростовують факту понесення позивачем таких витрат.
		Згідно з частиною першою статті 64 ЦПК України 2004 року письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
		Відповідно до частини третьої статті 212 ЦПК України 2004 року суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до частин третьої і четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Заперечуючи проти вартості відновлювального ремонту, відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, не заявляв клопотання про проведення судової експертизи.
		Доводи заявника зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, які їх обґрунтовано спростували. Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Судом апеляційної інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, обґрунтовано із застосуванням норм матеріального та процесуального права стягнуто відшкодування майнової шкоди, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційні скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення апеляційного суду - без змін.
		Щодо судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судового рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий В. О. Кузнєцов  Судді:В. С. Жданова   В. М. Ігнатенко   В. А. Стрільчук   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...