Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/14171/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано судом: 24.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2019.

Номер судового провадження: 2/761/492/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/14171/17
		Провадження № 2/761/492/2019
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
		                головуючого судді: Савицького О.А.,
		                при секретарі: Горюк В.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування інформації,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		20.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2 (далі - відповідача 1), ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» (далі - відповідач 2), у якому просить суд, з урахуванням уточнення позовних вимог: визнати недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію про ОСОБА_1 , у вигляді фактичних тверджень, а саме: «смотрящий ОСОБА_13», «…заблокировал целую сферу украинской экономики для того, тобы очистить это под одного игрока…», «…все началось с СБУ…смотрящий ОСОБА_1…То есть мы с одной стороны имеем вертикаль СБУ, которая замыкаэться в ОСОБА_1, а с другой стороны Департамент ОСОБА_14 - ОСОБА_6… », « …ОСОБА_1. Людина, яка є право. Рукою депутата ОСОБА_6 , який в свою чергу відповідає Президенту ОСОБА_13 за силовиками, за Ген. Прокуратурою і за судами…», «…СБУ убирают конкурентов ОСОБА_7 », « ОСОБА_1 - це обличчя нинішньої влади. Керує СБУ за спиною в голови служби ОСОБА_15. Підпорядковується своєму куратору ОСОБА_6. Кошмарить бізнес. Власне майно оформив на підставних осіб. Саме він особистим підписом блокував незалежних трейдерів скрапленого газу начебто за «фінансування тероризму», зачищаючи ринок для ОСОБА_7.», «…Як відбулась зачистка ринку скрапленого газу, коли той самий одіозний ОСОБА_1…який зараз перебуває під розслідуванням Антикорупційного бюро, як він намагався зачистити ринок скрапленого газу для ОСОБА_7 …завдяки тому, що ці всі факти викрили і показали, хто стоїть за переділом бізнесу, як СБУ перетворюється на рекетирську структуру…незалежних трейдерів скрапленого газу 16 компаній, які були заблоковані за вимогою ОСОБА_1…», що була поширена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20 год. 55 хв. у прямому ефірі студії телеканалу «112 України» у телепрограмі «Вечірній Прайм»; ІНФОРМАЦІЯ_2 під час його публічного виступу в прес - центрі «Українські новини»; ІНФОРМАЦІЯ_3 під час брифінгу в приміщенні Верховної Ради України; ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10 год. 17 хв. шляхом розміщення друкованого тексту у вигляді статті(посту) в соціальній мережі «Facebook» під аккаунтом (ім`ям) « ОСОБА_2 » та ІНФОРМАЦІЯ_5 під час брифінгу в приміщенні Верховної Ради України; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з розглядом цієї справи.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищенаведена інформація, поширена відповідачами відносно позивача, є недостовірною, такою що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки вона викладена неправдиво, тобто містить відомості про події які існували, але відомості про них не відповідають дійсності, так як вони викладені перекручено, внаслідок навмисного невиконання відповідачем 1 вимог ст. 302 ЦК України та ст. 2 ЗУ «Про інформацію».
		За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити з підстав, передбачених ст.ст. 3, 19, 32, 62, 68 Конституції України та ст.ст. 15, 302, 227 Цивільного кодексу України.
		Ухвалою від 03.08.2017 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом.
		Ухвалою від 05.02.2018 року розгляд даної цивільної справи вирішено продовжити за правилами загального позовного провадження.
		23.02.2018 року через канцелярію суду представник ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» подав свій відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні вимог позову.
		27.02.2018 року на адресу суду надійшов ОСОБА_2 на позов, в якому останній виклав свої заперечення проти задоволення позову. 
		Ухвалою від 14.03.2018 року зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід судді Малинникова О.Ф.
		Ухвалою від 21.03.2018 року відмовлено представнику позивача у задоволенні заяви про відвід судді Малинникова О.Ф.
		Ухвалою від 10.04.2018 року відновлено провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
		У відповідності до розпорядження керівника Шевченківського районного суду м.Києва від 10.05.2018 року, здійснено перерозподіл даної справи на підставі доповідної помічника судді Малинникова О.Ф. від 08.05.2018 року, відповідно до якої суддя Малинников О.Ф. з 02.04.2018 року перебуває на довготривалому лікарняному, строк якого може перевищувати два місяці, що свідчить про неможливість продовження розгляду даної справи раніше визначеним суддею в строки, встановлені законом. 
		Ухвалою від 11.05.2018 року суддя Савицький О.А. прийняв в провадження дану позовну заяву.
		13.11.2018 року на адресу суду надійшли від представника позивача відповіді на відзиви відповідачів, в яких виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачами у відзивах заперечень.
		Ухвала від 04.06.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
		Представник відповідача 2 в судовому засіданні, проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Згідно положень ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		В свою чергу, ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Разом з тим відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20 год. 55 хв. ОСОБА_2 в прямому ефірі студії телеканалу «112 Україна», у телепрограмі «Вечірній Прайм» поширив інформацію: «смотрящий ОСОБА_13», «…заблокировал целую сферу украинской экономики для того, тобы очистить это под одного игрока…».
		В подальшому, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час його публічного виступу в прес - центрі «Українські новини» була поширена «…все началось с СБУ…смотрящий ОСОБА_1…То есть мы с одной стороны имеем вертикаль СБУ, которая замыкается в ОСОБА_1, а с другой стороны Департамент ОСОБА_14 - ОСОБА_6…».
		Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 під час брифінгу за участі відповідача 1 в приміщенні Верховної Ради України, серед іншого поширив інформацію: « …ОСОБА_1. Людина, яка є право. Рукою депутата ОСОБА_6 , який в свою чергу відповідає Президенту ОСОБА_13 за силовиками, за Ген. Прокуратурою і за судами…».
		ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10 год. 17 хв. відповідач 1 поширив інформацію: «ОСОБА_1 - це обличчя нинішньої влади. Керує СБУ за спиною в голови служби ОСОБА_15. Підпорядковується своєму куратору ОСОБА_6. Кошмарить бізнес. Власне майно оформив на підставних осіб. Саме він особистим підписом блокував незалежних трейдерів скрапленого газу начебто за «фінансування тероризму», зачищаючи ринок для ОСОБА_7.» шляхом розміщення друкованого тексту у вигляді статті(посту) в соціальній мережі «Facebook» під аккаунтом (ім`ям) « ОСОБА_2 ».
		Також, ІНФОРМАЦІЯ_5 під час брифінгу в приміщенні Верховної Ради України ОСОБА_2 розповсюдив наступну інформацію: «…Як відбулась зачистка ринку скрапленого газу, коли той самий одіозний ОСОБА_1…який зараз перебуває під розслідуванням Антикорупційного бюро, як він намагався зачистити ринок скрапленого газу для ОСОБА_7 …завдяки тому, що ці всі факти викрили і показали, хто стоїть за переділом бізнесу, як СБУ перетворюється на рекетирську структуру…незалежних трейдерів скрапленого газу 16 компаній, які були заблоковані за вимогою ОСОБА_1…».
		Звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що вищенаведена інформація, поширена відповідачами, є недостовірною, такою що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки вона викладена неправдиво, тобто містить відомості про події які існували, але відомості про них не відповідають дійсності, так як вони викладені перекручено.
		Так, положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Відповідно до положень ч.ч.1, 4, 5, 6, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		При цьому, згідно роз`яснень, які містяться в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року за № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. … Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Водночас, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що також відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка будучи ратифікованою Законом України від 07.07.1997 року, відповідно до ст. 9 Конституції є складовою частиною національного законодавства. 
		Також слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року за № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		В даному конкретному випадку, аналізуючи інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, ганьбить його честь, гідність і репутацію, суд, враховуючи положення зазначених вище актів законодавства, приходить до висновку, що дана інформація є нічим іншим як оціночними судженнями, які містять суб`єктивну думку та критику автора статті відносно особи позивача та його дій на посаді першого заступника Голови СБУ - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України, і ця думка викладена не в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що могло би принизити честь, гідність та ділову позивача.
		Крім того, відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді Голови Служби безпеки України на звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 20.07.2017 року зі змісту якого вбачається, що Указом Президента України від 16.07.2016 року № 302 «Про призначення на посаду керівників органів та підрозділів Служби безпеки України» ОСОБА_1 призначено першим заступником Голови Служби безпеки України - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.
		Тобто, на момент поширення відповідачами оскаржуваної інформації позивач обіймав одну із керівних посад Служби безпеки України.
		Також, слід зазначити, що відповідно до Правового висновку Верховного Суду України від 29.11.2017 року у справі 3ц6-639цс17, у разі, якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен урахувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції №1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість особистого життя.
		Як вказано в Резолюції, публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політки, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		Статтями 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12.02.2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи, проголошено наступне: оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому, зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		При цьому, зі змісту рішень Європейського суду з прав людини у справах «Де гаєс і Гійзельс проти Бельгії» від 24.02.1997 року та «Обершлік проти Австрії» від 01.07.1997 року вбачається, що водночас, навіть тоді, коли якесь твердження прирівнюють до оціночного судження, пропорційність втручання може залежати від того, чи ґрунтується твердження, що є предметом спору, на достатніх фактичних підставах, бо навіть суб`єктивна оцінка, яка не має під собою жодної фактичної основи, може виявитися надмірною.
		Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, встановлені обставини справи, а також те, що інформація, поширена ОСОБА_2 , стосується періоду діяльності позивача під час обіймання посади першого заступника Голови Служби безпеки України - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України, тобто період, коли позивач був публічною особою і межа допустимої критики відносно особи останнього є значно більшою ніж критика відносно пересічного громадянина, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ :
		Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування інформації.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...