Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.005203 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.03.2020
Результат оскарження 04.03.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 380.01.1.380.2019.005203

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №1.380.2019.005203
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2019 року
		м.Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючої судді Крутько О.В.,
		за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
		представника позивача Галуги Я.І.,
		представника відповідача Павліша О.Р.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга» звернулося до суду з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 17.07.2019 №0014024001 та від 17.07.2019 №0014014001. 
		Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначив, що з 12.06.2019 року по 20.06.2019 року посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, кафе за адресою: місто Львів, площа Ринок, 10. Відповідно до акту складеного за результатами проведеної перевірки від 21.06.2019 року №13/505/40.1/22377372, посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області встановлено порушення:
		-вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-BP (далі  Закон №481/95-BP);
		-пункту 226.6 статті 226 Податкового кодексу України (далі-Податковий кодекс);
		-пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі  Закон № 265/95-ВР).
		На підставі акту перевірки від 21.06.2019 року №13/505/40.1/22377372 ГУ ФДС у Львівській області 17.07.2019 винесено податкові повідомлення-рішення: №0014024001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2400,00 грн; №0014014001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00 грн.
		Позивач зазначив, що висновки акту перевірки про порушення ним законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не підтверджені відповідними доказами, а саме: Товариство здійснює господарську діяльність в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 10. Така діяльність полягає в наданні послуг харчування та організації дозвілля. З цією метою, в цьому приміщенні було влаштовано заклад ресторанного господарства «Львівська копальня кави». Позивач не є виробником алкогольних напоїв, а лише роздрібним продавцем алкогольних напоїв в закладі ресторанного господарства, а тому відсутній обов`язок по маркуванню приготовленого коктейлю марками акцизного податку. На страви та напої, що реалізуються в закладі ресторанного господарства «Львівська копальня кави», товариством розроблено технологічні карти. Також, технологічні карти розроблено на алкогольні коктейлі. Горілка, яка зокрема використовується для приготування коктейлю, промаркована підприємством-виробником згідно чинного законодавства, в тому числі і марками акцизного податку, та зауважень по цьому в інспекторів, які проводили перевірку не було.
		Крім того, алкогольні напої, які реалізовувались позивачем, є коктейлями, які ТзОВ «Науково-технічна книга» готує шляхом змішування різних напоїв та марок, що придбаваються позивачем у готовому вигляді. З огляду на це у позивача відсутні прихідні накладні на приготовлені коктейлі. Проте, позивачем до перевірки надано докази поставки алкогольних напоїв (прихідні та товарно-транспортні накладні).
		Щодо порушень п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким визначено, що суб`єкти господарювання, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку, позивач зазначає, що інспекторами не проводилась перевірка обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, не випробовувались у позивача документи, на підтвердження обліку товарів у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, що відповідно виключає факт порушення.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що позивач проводить реалізацію лікеро-горілчаного напою алкогольний коктейль «Кавівка» виготовлений згідно представленої до перевірки техніко-технологічної карти №0000252. Даний напій реалізується на винос в скляній тарі, а саме: закорковані скляні пляшки місткістю 0,5 л, 12% об. та виявлено в кафе на зберіганні та в реалізації алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Крім того, даний алкогольний напій не відповідає вимогам ДСТУ 3297-95 в терміні «коктейль», оскільки не має міцності від 20 до 40% з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25 г/100 см. Представник відповідача також вказує, що до перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга» представлена техніко-технологічна карта №0000252 на коктейль «Кавівка» затвердженого директором ТзОВ «Науково-технічна книга» ОСОБА_1 , однак відсутній підпис головного бухгалтера ТзОВ «Науково-технічна книга» та дата затвердження, що у свою чергу унеможливлює встановити фактичне виготовлення даного напою згідно технологічної карти. Позивачем не були представлені до перевірки прихідні накладні на зазначені в акті перевірки алкогольні напої.
		Таким чином, ТзОВ «Науково-технічна книга» порушено вимоги ст.11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пункту 226.6 статті 226 Податкового кодексу України, пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
		Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначає, що технологічна документація на страви та вироби не потребує проставлення підпису головного бухгалтера та дати. Під час здійснення фактичної перевірки, інспекторам було надано технологічну картку на коктейль для ознайомлення та інспекторами долучено таку до акту перевірки без зауважень. 
		Ухвалою від 11.10.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
		05.11.2019 року підготовче засідання відкладено на 03.12.2019 року.
		03.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.
		Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного. 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга» зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності  юридична особа за кодом ЄДРПОУ 22377372.
		Позивач здійснює господарську діяльність в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: місто Львів, площа Ринок, 10.
		20.10.2009 позивачем отримано дозвіл на розміщення об`єкту торгівлі (ресторанне господарство) №5-11233.
		ТзОВ «Науково технічна-книга» здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії від 23.04.2019 №13040308201902483 (а.с.38).
		У період з 12.06.2019 по 20.06.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктом господарювання  ТзОВ Науково-технічна книга вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
		За результатами перевірки складено акт №13/505/40.1/22377372 від 21.06.2019, згідно висновків якого контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що ТзОВ «Науково-технічна книга» за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 10 в кафе проводилася реалізація лікеро-горілчаного напою алкогольний коктейль «Кавівка» виготовлений згідно представленої до перевірки техніко-технологічної карти №0000252. Пунктом 4.17 ДСТУ 3297-95 «Горілки та напої лікеро-горілчані», яким визначено терміни та поняття, що використовуються в лікеро-горілчаній промислові, термін «коктейль» (лікеро-горілчаного виробництва)  це лікеро-горілчаний напій міцністю від 20 до 40 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25 г/100 см, який перед вживанням розводять мінеральною водою, або плодово-ягідними соками, або безалкогольними напоями, виготовлений змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів. Даний напій реалізується на винос в скляній тарі, а саме: закорковані скляні пляшки місткістю 0,5 л, 12% об (згідно етикетці на пляшці). Відповідно до п.226.5 ст.226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. На даних алкогольних напоях відсутні марки акцизного податку встановленого зразка. В реалізації/зберіганні в кафе було виявлено 5 пляшок вищевказаного напою по ціні реалізації згідно наявних цінників становить 240,00 грн. на загальну суму 1200,00 грн. чим порушено вимоги ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пункту 226.6 статті 226 Податкового кодексу України, а саме: виявлено в кафе на зберіганні та в реалізації алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка. Прихідні накладні на вищевказані алкогольні напої до перевірки не представлено, чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберіганні.
		На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 17.07.2017: 
		№0014024001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2400,00 грн. (за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР); 
		№0014014001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00 грн. (за порушення абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР та пункту 226.6 статті 226 Податкового кодексу України).
		Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 26.09.2019 №3449/6/99-00-08-05-05 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
		Позивач не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями подав позов до суду.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 17.07.2019 №0014014001, суд враховує наступне.
		Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон №481/95-ВР.
		Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
		Статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку  200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абзац 15 частина друга).
		Згідно з вимогами п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
		Відповідно до вимог п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПК України суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
		Пунктом 222.1.3 п.222.1 ст.222 ПК України підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.
		Відповідно до п.226.2 ст.226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
		Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється (п.226.6 ст.226 ПК України).
		Згідно п.226.9 ст.226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
		Відповідно до пункту 228.2 ст.228 ПК України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
		Отже, обов`язок маркування алкогольних напоїв покладається на виробника відповідної продукції.
		ТзОВ «Науково-технічна книга» здійснює торгівлю алкогольними напоями на підставі отриманої в ГУ ДФС у Львівській області ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У закладах ресторанного господарства підприємства реалізуються алкогольні напої з марками акцизного податку, які підприємству постачають виробники алкогольних напоїв, а також коктейлі з використанням даних алкогольних напоїв. 
		Відповідно до ст.1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями  це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
		Статтею 15-3 цього Закону передбачено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
		Така ж норма міститься і в п. 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.96 р. № 854 (далі  Правила № 854), якими передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.
		Відповідно до пункту 22 Правил № 854 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
		Позивач здійснює господарську діяльність в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 10. Така діяльність полягає в наданні послуг харчування та організації дозвілля. З цією метою, в цьому приміщенні було влаштовано заклад ресторанного господарства «Львівська копальня кави».
		Основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства регламентуються Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за № 680/6968 (далі  Правила № 219).
		Згідно з пунктом 1.3 Правил № 219 ресторанне господарство  вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього; заклад ресторанного господарства  організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів; технологічна документація на страви та вироби - документація із зазначенням опису технологічного процесу виробництва продукції, переліку продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі приготування, даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті, термін придатності до споживання, умов зберігання, способу реалізації (подання) споживачу, вимог до якості страв та виробів.
		Пунктом 1.4 Правил № 219 встановлено, що суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.
		Згідно з пунктом 3.1. Правил № 219 у закладах (підприємствах) ресторанного господарства використовуються такі методи обслуговування як самообслуговування, обслуговування офіціантами, комбінований тощо.
		Пунктом 3.5. Правил № 219 встановлено, що поруч з основною діяльністю закладами (підприємствами) ресторанного господарства можуть надаватися додаткові послуги, перелік і вартість яких визначаються суб`єктом господарської діяльності та указуються в прейскуранті на послуги.
		Під час обслуговування в закладах (підприємствах) ресторанного господарства за бажанням споживачів кулінарна продукція та закупні товари, у тому числі алкогольні напої, можуть бути продані на винос у відповідній упаковці.
		Відповідно до статті 2 Закону №481/95-BP:
		алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу живого бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотків;
		повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства.
		Правилами № 854 заборонено під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів ( пункт 23 Правил №854).
		Таким чином, чинним законодавством розмежовано поняття «виробництво алкогольних напоїв» та «приготування коктейлів». Основна відмінність приготування коктейлів від виробництва алкогольних напоїв полягає в тому, що при приготуванні коктейлів:
		-відсутній повний технологічний цикл;
		-використовуються готові, вироблені алкогольні напої вже ліцензованих виробників;
		-приготування здійснюється безпосередньо в ресторані.
		Судом встановлено, що алкогольні коктейлі що перебувають продажі і які були виявлені в ході проведення перевірки контролюючим органом (алкогольний коктейль «Кавівка») у ТзОВ «Науково-технічна книга» та реалізуються в закладі ресторанного господарства «Львівська копальня кави» є коктейлями, які позивач готує шляхом змішування різних напоїв та марок, що придбаваються позивачем у готовому вигляді. Реалізація таких коктейлів здійснюється, в тому числі, й на винос у відповідній упаковці.
		На підтвердження цього ТзОВ «Науково-технічна книга» надано технологічні карти розроблені на алкогольні коктейлі. Згідно технологічної карти «Коктейль алко «Кавівка» такий виробляються шляхом змішування горілки Наливайко за волю, «Колд Брю концентрат Cold Brew ЛКК Сувеніри» із іншими готовими складниками. Згідно технологічної карти «Колд Брю концентрат Cold Brew ЛКК Сувеніри» такий виробляються шляхом змішування води та кави коли паде дощ 1 кг ЛКК. На всіх представлених суду технологічних картах наявні відбитки печатки ТзОВ «Науково-технічна книга» та підпис директора  ОСОБА_1 (а.с.47-48). Технологічна документація на страви та вироби не потребує проставлення підпису головного бухгалтера та дати.
		ТзОВ «Науково технічна-книга» також представлено товарно-транспортні накладні щодо поставки горілки Наливайко за волю та посвідчення якості горілки «Наливайко за волю». Вказані документи були досліджені контролюючим органом в ході проведення перевірки, зауваження щодо них у акті перевірки відсутні.
		Судом не беруться до уваги покликання контролюючого органу, викладені у запереченні на позовну заяву та акті перевірки, щодо відсутності прихідних накладних на приготовлені коктейлі, оскільки такі готуються із вже готових продуктів, поставку яких позивачем підтверджено належними та допустимими доказами.
		З огляду на наведене вище, суд прийшов до висновку, що Товариство не займається виробництвом алкогольних напоїв, а реалізовує на розлив коктейлі в закладі ресторанного господарства безпосередньо для кінцевого споживання, які готуються із горілки, яку товариство закуповує у виробника у пляшках із марками акцизного податку. У зв`язку з наведеним, у позивача відсутній обов`язок маркування таких коктейлів.
		Суд також зазначає, що Державна фіскальна служба України у листі від 18.11.2016 за №24948/6/99-99-12-01-01-15 розмежовує коктейлі двох видів у громадському харчуванні продукт власного виробництва відповідно до технологічної карти його виготовлення та коктейль промислового виробництва. Оскільки суб`єкт громадського харчування має лише ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і при цьому йому не забороняється виробництво та продаж коктейлів, то слід вести мову не про виробництво коктейлю як лікеро-горілчаної продукції в промисловому значенні цього слова, а про продаж алкогольних напоїв, які входять до складу коктейлю. 
		Таким чином, виявлені в ході перевірки скляні пляшки місткістю 0,5 л, 12% об, з назвою «Кавівка», можуть вважатись продуктом власного виробництва відповідно до технологічної карти його виготовлення. 
		Обмежень у місткості тари, в якій реалізується алкогольний напій на розлив, в тому числі і коктейль, законодавством не передбачено.
		ГУ ДФС у Львівській області під час проведення перевірки не досліджувалось питання процесу (способу) виготовлення вищевказаного напою.
		Враховуючи специфіку господарської діяльності позивача, зокрема, реалізацію алкогольних напоїв на розлив, без дослідження процесу (способу) виготовлення цих напоїв відсутні підстави стверджувати про порушення суб`єктом господарювання норм статті 11 Закону № 481/95-ВР та статті 226 ПК України, відповідальність за порушення яких встановлена статтею 17 Закону №481/95-ВР, щодо торгівлі алкогольними напоями без марки акцизного податку.
		Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 17.07.2019 №0014024001, суд враховує наступне.
		Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
		Дана норма встановлює порядок обліку товарно-матеріальних цінностей на місці реалізації, тобто в магазині повинні знаходитись документи, які б підтверджували передачу цього товару для реалізації в кількості та номенклатурі, що знаходиться у продажу.
		Встановлено, що алкогольні напої, які реалізовувались позивачем, є коктейлями, які ТзОВ «Науково-технічна книга» готує шляхом змішування різних напоїв та марок, що придбаваються позивачем у готову вигляді.
		З огляду на це у позивача були відсутні документи щодо поставки таких коктейлів. Натомість позивачем до перевірки надано докази поставки алкогольних напоїв.
		Частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі  Закон № 996-ХІV) встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до положень частини 1 статті 9 вказаного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
		Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Відповідно до пунктів 6.1. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 (редакції, що діяла на час проведення перевірки) первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов`язковій передачі до архіву. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
		Отже, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
		ГУ ДФС у Львівській області встановлено відсутність обліку товарів (алкогольний коктейль «Кавівка») у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання.
		Проте, відповідачем не проводилась перевірка обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, не надано жодного документа на підтвердження письмового витребування від позивача документів, на підтвердження обліку товарів у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, що відповідно, виключає факт порушення. 
		За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0014024001 від 17.07.2019 та №0014014001 від 17.07.2019 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправними та підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.
		Позовні вимоги відповідачем не спростовані.
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09.10.2019 № 1344 (а.с.4).
		За наведених обставин, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись ст.ст.2, 13, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов задоволити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 17.07.2019 №0014024001.
		Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 17.07.2019 №0014014001.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга» (код ЄДРПОУ 22377372) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 24.12.2019 року.
		 
		Суддя Крутько О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...