Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2371/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.

Результат оскарження 11.02.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		24 грудня 2019 року                               м. Київ                              № 640/2371/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу 
		за позовом          Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій 
		у місті Києві
		до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс"
		треті особи           Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарбудсистеми",
		                    Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" 
		про                     застосування заходів реагування
		В С Т А Н О В И В :
		Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс" (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
		- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс", розташованого за адресою: вулиця Ревуцького, (перетин з вулицею Вишняківського) в Дарницькому районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки;
		- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві;
		- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.  
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки встановлено, що об`єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які детально описані в акті від 14 листопада 2018 року №418 та які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлення вказаних порушень зумовило позивача, відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", звернутись із позовом до суду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без  повідомлення учасників справи.
		У відзиві на позов представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс" вказує, що всі права замовника та забудовника передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Дарбудсистеми" на підставі інвестиційного договору від 22 жовтня 2018 року, отже відсутні правові підстави для зобов`язання  Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс" зупинити будівництво за адресою: вулиця Ревуцького, (перетин з вулицею Вишняківського) в Дарницькому районі міста Києва.
		Натомість, у додаткових поясненнях представник позивача вказує, що відповідно до повідомлення Державної архітектурно-будівельної інспекції України Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс" є замовником будівництва, про що зазначено у дозволі на виконання будівельних робіт на об`єкті «Торговельно-офісний комплекс з підземним та наземним паркінгами; м. Київ, вул. Ревуцького та Вишняківська, Дарницький район» від 05 листопада 2013 року № IV 115133100364.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарбудсистеми".
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер".
		Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" у письмових поясненнях зазначив, що позивачем проігноровано права Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс", передбачені статтями 4, 5, 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та фактично проведено перевірку іншого суб`єкта господарювання. При цьому, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" вказує на часткове усунення порушень, описаних в акті перевірки від 14 листопада 2018 року №418.
		Аналогічні за змістом пояснення надано представником Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарбудсистеми".
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. 
		Головним управлінням Державної служби України з  надзвичайних ситуацій у місті Києві на підставі наказу від 17 жовтня 2018 року №625 та посвідчення на перевірку від 25 жовтня 2018 року №3360 проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання (Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімабудсервіс") вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатом якої складений акт від 14 листопада 2018 року №418 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31 липня 2017 року №657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за №1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ) детально описані в акті перевірки, зокрема: 
		-          не підтверджено, що будівництво здійснюється на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;
		          -          не надано примірник розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) відповідно до пункту 4.10 ДСТУ Б. А.2.2 -7.2010 «Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об`єктів»;
		          -          не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования»;
		          -          не призначено наказом відповідальних за пожежну безпеку осіб від замовника;
		          -          розміщення виробничих, складських та допоміжних будинків і споруд на території будівництва не відповідає затвердженому у встановленому порядку генплану, опрацьованому у складі проекту організації будівництва;
		          -          біля в`їздів на будівельний майданчик відсутні плани з нанесеними на них будівлями і спорудами, що будуються, а також допоміжними будівлями і спорудами, в`їздами, під`їздами, вододжерелами, засобами пожежогасіння та зв`язку;
		          -          на кожному тимчасовому, мобільному будинку та споруді не вивішені таблички із зазначенням її призначення, інвентарного номеру, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан;
		          -          до початку основних будівельних робіт на будові не забезпечено протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм);
		          -          будинок, що зводиться не забезпечено первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 кв.м. площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша 200 кв.м. - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;
		-          територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, кількість яких, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма і колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76;
		          -          для всіх приміщень (тимчасових, мобільних, споруд) виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної  небезпеки відповідно до ДСТУ Б.В.1.1-36:2016 «Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»;
		          -          місце прилягання світильників у тимчасових, мобільних будинках та спорудах до облицювання стелі не захищено негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1;
		          -          не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів у тимчасових, мобільних будинках та спорудах;
		          -          не проведено заміру опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
		          -          допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в мобільних будівлях; 
		          -          вводи електрокабелів не у всіх будівлях мобільного типу через зовнішні стіни влаштовані у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом;
		          -          з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в побутових приміщеннях (мобільних будівлях) не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
		          -           в мобільних будівлях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами);
		          -          в мобільних будівлях допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією;
		          -          допускається в мобільних будинках відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 м.;
		          -          допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи без підкладання під них спеціального негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата по всій його площі, не менше ніж 0,01 м. в мобільних будинках;
		          -          в пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номери для телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 
		          -          пожежні щити не в повному обсязі забезпечені засобами пожежогасіння (вогнегасники - 3 шт, ящик з піском - 1 шт, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м - 1 шт, гаки - 3 гт, ломи - 2 шт, сокири - 2 шт.);
		          -          вогнегасники не пройшли технічне обслуговування;
		-          оцінювання вогнестійкості не проведено розрахунковими або експериментальними методами за стандартами, які відповідають європейським вимогам з проектування, або   за методиками, розробленими з урахуванням вимог  додатку В ДБН В.1.1-7:2016 або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментів будинку або будинку в цілому за ДСТУ Б. В.1.1-18 в порушення пункту 5.5 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктив будівництва. Загальні вимоги».
		Примірник вказаного акту перевірки отримав представник відповідача без зауважень.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за   рішенням суду.
		Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
		Згідно з частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Одночасно пунктом 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що об`єктом підвищеної небезпеки - є об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
		Відповідно до пункту 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
		Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
		Відповідно до частини 1 статті 66 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
		Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		Згідно з нормами  статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
		У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
		Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
		Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
		Аналіз статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417  затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
		Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
		Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.
		Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
		Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.
		На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
		Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.
		З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
		Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що більшість перелічених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.
		Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.
		Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
		Так, представник Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" у своїх поясненнях вказував на усунення порушень, виявлених під час перевірки, які зафіксовані в акті перевірки. Проте, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не надано належних доказів усунення таких порушень.
		При цьому, суд зауважує, що абзацом 1 частини 1 статті 6  Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"  встановлено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
		Ураховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
		Крім того, відповідач та/або третя особа  у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (№ К/9901/30861/18).
		Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
		За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівництва, розташованого за адресою: вулиця Ревуцького, (перетин з вулицею Вишняківського) в Дарницькому районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
		Частиною 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
		При цьому, суд звертає увагу, що відімкнення від джерел електроживлення, є в свою чергу відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволені якого суд відмовляє.
		Між іншим, вказаний спосіб виконання рішення був передбачений наказом МНС України від 21 жовтня 2004року №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за №1416/10015, який втратив чинність 21 травня 2017 року.
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
		Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що позивачем, як суб`єктом владних повноважень доведено наявність підстав для застосування заходів реагування, в той час, коли відповідачем не доведено суду відсутність порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. 
		Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1.Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити.
		2.Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення будівництва за адресою: вулиця Ревуцького, (перетин з вулицею Вишняківського) в Дарницькому районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 14 листопада 2018 року №418.
		3.Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Суддя                                                                                                А.І. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...