Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/327/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 24.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/23728/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		24 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №825/327/16
		адміністративне провадження №К/9901/23728/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Усенко Є.А.,
		суддів: Шипуліної Т.М., Гусака М.Б., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 (суддя  Соломко І.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 (суддя  доповідач  Бужак Н.П., судді  Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства науково-виробничий комплекс Прогрес до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		У С Т А Н О В И В :
		Державне підприємство науково-виробничий комплекс Прогрес (далі - ДП НВК Прогрес, Підприємство, позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі  ДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.01.2016 №0000022200, №0000032200, №0000042200, якими Підприємству збільшено грошові зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 364 477,50 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції  72 895,50 грн, за платежем податок на додану вартість (далі  ПДВ) на 257 125,00 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції  51 425,00 грн, та зменшено від`ємне значення з ПДВ на 62 200,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані такими доводами: Підприємство не вчиняло податкових правопорушень, які зафіксовані у акті перевірки; реальність господарських операцій між ДП НВК Прогрес та його контрагентом ТОВ Фірма Оксідал з постачання товарів, за результатами яких сформовані дані податкового обліку Підприємства, підтверджена первинними документами, які складені у відповідності до вимог правових норм; при укладенні та виконанні договору з названим контрагентом позивач діяв добросовісно, придбаний товар був використаний у господарській діяльності. Позивач також вважає, що сплачені ним як учасником Державного концерну (ДК) Укроборонпром регулярні внески є витратами Підприємства, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
		Справа розглядалась судами неодноразово. 
		Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 29.01.2016 №0000022200, №0000032200, №0000042200.
		Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій перевірили доводи контролюючого органу щодо безпідставного формування позивачем даних податкового обліку за господарськими операціями з придбання товару (просвітлені заготовки із сапфіру) у ТОВ Фірма Оксідал та, оцінивши надані Підприємством на спростування цих доводів докази, дійшли висновку, що ці операції належним чином підтверджені та вчинені ДП НВК Прогрес в межах господарської діяльності. Стосовно формування Підприємством витрат по операціях зі сплати внесків як учасником ДК Укроборонпром на користь останнього, суди вказали, що такі платежі пов`язані з господарською діяльністю позивача і спрямовані на підвищення її ефективності, а тому Підприємство правомірно задекларувало витрати за наслідками таких виплат. Позивач діяв відповідно до податкової консультації від 27.02.2012 №3491/6/15-3415-26, що була надана Державною податковою службою України ДК Укроборонпром.
		Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (правонаступник ДПІ; далі  ГУ ДФС) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019.
		У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на неправильне встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі, що призвело до неправильного застосування цими судами норм матеріального права; вказує, що податкова консультація від 27.02.2012 №3491/6/15-3415-26 має індивідуальний характер, була надана конкретному платнику податків - ДК Укроборонпром, а тому суди попередніх інстанцій безпідставно вважали, що позивач мав право вести податковий облік з врахуванням змісту цієї податкової консультації.
		Позивач не реалізував процесуальне право надати відзив на касаційну скаргу.
		Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття ДПІ податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок, викладений в акті перевірки від 13.01.2016 №17/22-14307297 Про результати позапланової виїзної перевірки ДП НВК Прогрес з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за червень, серпень, жовтень 2014 року на загальну суму 205 700,00 грн, завищення від`ємного значення ПДВ за липень 2014 року на 62 200,00 грн, заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2014 рік на 291 582,00 грн.
		Висновки в акті перевірки про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку обґрунтовані тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентом (ТОВ Фірма Оксідал) не мали реального характеру, а були здійснені лише з метою незаконної податкової мінімізації. При цьому контролюючий орган посилається на результати аналізу первинних документів, складених у межах господарських операцій з ТОВ Фірма Оксідал, а саме: на недоліки в заповненні товарнотранспортних накладних щодо одержувача, супроводжувальних документів, ваги та назви товару, що унеможливлює ідентифікацію товару та установлення його переміщення. Зокрема, у товарно-транспортних накладних про пересилання товару ТОВ Нова Пошта у графі представник одержувача вказано ОСОБА_1 , при цьому в графі посада зазначено приватна особа, посилання на довіреності, які вказані у видаткових накладних, немає. Графа документи, що супроводжують відправлення в товарно-транспортних накладних не заповнена, а у графі філія-одержувач вказано область - Київ. Крім того, в умовах однакової оголошеної вартості товару вказано різну вагу, а в розділі інформація про відправлення вказано: скло або сапфір, тоді як видаткові та податкові накладні, виписані на поставку товару просвітлені заготовки із сапфіру розміром 152х78,8х3мм. Висновок контролюючого органу про порушення Підприємством вимог норми підпункту 139.1.7 пункту 139.1 статті 139 ПК вмотивований тим, що позивач не мав права на формування витрат за наслідками сплачених внесків на утримання органів управління ДК Укроборонпром, оскільки таке обмеження прямо передбачене цією нормою. 
		У судовому процесі встановлено, що між ДП НВК Прогрес (замовник) та ТОВ Фірма Оксідал (виконавець) укладено договори поставки від 09.01.2014 №1, від 27.06.2014 №5. За умовами цих договорів виконавець зобов`язується виготовити та поставити замовнику просвітлені заготовки із сапфіру розміром 152х78,8х3мм (згідно з кресленнями) в кількості 133 та 492 штук відповідно. Передача оформленої у встановленому порядку продукції здійснюється на підставі супровідних документів виконавця (видаткової накладної, податкової накладної). Кількість товару, що поставляється, вказано в технічних вимогах (додаток до договору). У період з лютого по грудень 2014 року за наслідками операцій з поставки товару ТОВ Фірма Оксідал виписано на адресу Підприємства видаткові та податкові накладні, копії яких долучені до матеріалів справи. На підтвердження якості товару заготовки із сапфіру ТОВ Фірма Оксідал надало позивачу сертифікати якості. Відпуск частини товару замовнику здійснювалося на підставі довіреностей, виданих працівникам Підприємства та відображених в книзі обліку довіреностей. Для отримання товару працівники Підприємства були відправлені у відрядження, що підтверджено посвідченням про відрядження. Інша частина партій товару була отримана позивачем поштовим зв`язком через ТОВ Нова Пошта, про що свідчать довіреність на отримання вантажу від 09.01.2014 №3 з переліком довірених осіб та їх паспортними даними, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні. Оплату за поставлений товар ДП НВК Прогрес здійснило у лютому - жовтні 2014 року в безготівковій формі, а операції з поставки товару відобразило в бухгалтерському обліку по рахунках 202, 631. Придбаний у ТОВ Фірма Оксідал товар був використаний ДП НВК Прогрес у власному виробництві при виготовленні приборів - станцій оптико-електронного подавлення Адрос КТ-01 АВ, Адрос КТ-01 АВЕ (накладні на здачу готових виробів на склад готової продукції підприємства, рекламний проспект, альбом креслень виробу СОЕП Адрос). Виготовлена продукція була реалізована, що підтверджується, зокрема зовнішньоекономічним контрактом від 25.07.2014 №97/14-12 з компанією-нерезидентом Westan Group Associates LTD, договорами поставки з Військовою частиною НОМЕР_1 МВС України від 15.07.2014 №97/14-07 та з Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» від 11.08.2014 №286-14, специфікаціями до цих договорів та контракту на поставку станцій оптико-електронного подавлення Адрос КТ-01 АВ, Адрос КТ-01 АВЕ, видатковими накладними, довіреностями на отримання вказаних приладів, актами приймання поставлених товарів (приладів), актом технічної інспекції, вантажно-митними деклараціями, платіжними дорученнями.
		Порядок формування платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту в податковому обліку з ПДВ у 2014 році регулювався нормами статей 138, 139, 198 ПК у редакції Закону України від 02.12.2010 №2755-IV.
		Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138, підпункту139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ПК в редакції зазначеного Закону платник податків має право на зменшення скоригованого доходу на суму витрат, понесених у зв`язку з одержанням доходу, та податкових зобов`язань з ПДВ на суму податкового кредиту у разі підтвердження витрат на придбання товарів (послуг) відповідними первинними документами, що засвідчують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та іншими документами, встановлених розділом II ПК. Податковий кредит, крім того, повинен бути обов`язково підтверджений податковою накладною.
		Згідно з частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
		Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни активів чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
		Застосувавши норми пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК до встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про підтвердження факту реального вчинення позивачем операцій з придбання товарів у ТОВ Фірма Оксідал та відповідно про правомірне декларування позивачем сум витрат та податкового кредиту за наслідками цих операцій.
		Оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій відповідає правилам оцінки доказів, встановленим статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Це стосується, зокрема оцінки товарно-транспортних накладних ТОВ Нова пошта, стосовно вище зазначеної неповноти інформації про операцію з транспортування товару в яких суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що ці недоліки не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, оскільки документи бухгалтерського обліку ДП НВК Прогрес свідчать про фактичний рух активів та зміни у власному капіталі підприємства внаслідок здійснення господарських операцій з придбання товару у ТОВ Фірма Оксідал.
		Обґрунтовуючи довід у касаційній скарзі про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, що оскаржуються, відповідач посилається на ті ж самі обставини, які вказані в акті перевірки як підстави для збільшення позивачу грошових зобов`язань з ПДВ та з податку на прибуток, зменшення від`ємного значення з ПДВ згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі. ЦІ доводи були предметом оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, висновок яких про безпідставне зменшення задекларованих сум податкового кредиту та витрат ґрунтується на встановлених обставинах у справі щодо господарських операцій позивача з ТОВ Фірма Оксідал. В касаційній скарзі не наведено конкретних обставин, які б свідчили про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні обставин у справі та норм матеріального права при їх юридичній оцінці.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що Державний концерн (ДК) Укроборонпром є державним господарським об`єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про утворення Державного концерну Укроборонпром від 29.12.2010 №1221, до складу якого включені державні підприємства згідно з додатком, зокрема ДП НВК Прогрес.
		Відповідно до статті 4 Закону України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі від 16.06.2011 №3531-VI ДК Укроборонпром (далі - Концерн) є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.
		Постановою Кабінету Міністрів України Про деякі питання Державного концерну Укроборонпром від 31.08.2011 №993 затверджено статут ДК Укроборонпром, відповідно до додатку до якого (Перелік державних підприємств - учасників ДК Укроборонпром) ДП НВК Прогрес входить до складу учасників ДК Укроборонпром.
		Відповідно до пункту 17 Статуту метою діяльності ДК Укроборонпром є: забезпечення ефективного функціонування та управління суб`єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.
		Згідно з пунктом 13 Статуту ДК Укроборонпром Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов`язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією та обслуговуванням товарів військового та спеціального призначення. Розроблення, виготовлення, реалізація та обслуговування товарів військового та спеціального призначення є предметом основної діяльності учасників Концерну.
		Пунктом 15 Статуту ДК Укроборонпром передбачено, що учасники Концерну зобов`язані сплачувати внески в порядку та в розмірах, визначених генеральним директором Концерну. Відповідно до норм Положення про внески учасників ДК Укроборонпром, затвердженого генеральним директором ДК Укроборонпром 20.01.2012, регулярні або цільові внески учасників Концерну прямо пов`язані із їх господарською діяльністю і спрямовані на підвищення їх ефективності.
		У пункті 1.2 зазначеного Положення передбачено, що внески учасників Концерну є одним із джерел формування майна Концерну та надаються виключно для реалізації його статутної мети та завдань, проектів і програм розвитку матеріально-технічної бази, утримання органів управління та працівників Концерну.
		Внески учасників Концерну спрямовуються на: - вирішення статутних цілей Концерну; наповнення створених у Концерні фондів; - фінансування конкретних цільових програм; - заробітну плату працівників Концерну; - вирішення інших завдань діяльності Концерну, що не суперечать її статутним цілям і завданням; - інші цілі, не заборонені чинним законодавством України (пункт 2.3 Положення).
		Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення розмір регулярного річного (квартального) внеску визначається генеральним директором Концерну на майбутній фінансовий рік і оформлюється окремим наказом. Розмір внеску повинен бути визначений до затвердження фінансових планів Концерну. Внески в грошовій формі в установленому розмірі перераховуються безпосередньо на рахунок Концерну.
		ДК Укроборонпром є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до складу учасників якого входить ДП НВК Прогрес. Внески учасників Концерну - це фактично фінансування заходів щодо забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, здійснення яких покладено на Концерн, але результат яких безпосередньо стосується учасників Концерну.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП НВК Прогрес були сплачені регулярні внески на користь ДК Укроборонпром у 2014 році.
		Так, відповідно до наказів ДК Укроборонпром від 02.04.2014 №72, від 23.07.2014 №185, від 30.09.2014 №236 ДП НВК Прогрес зобов`язано було нарахувати та сплатити регулярні внески за І-й та ІІ-й квартали 2014 року в розмірі 297 000,00 грн, за ІІІ-й, ІV-й квартали 2014 року  184 700,00 грн щокварталу. Концерн надав Підприємству рахунки від 02.04.2014 №67, від 23.07.2014 №173, від 30.09.2014 №274, які були сплачені ДП НВК Прогрес згідно з платіжними дорученнями від 04.04.2014 №1389цк, від 24.07.2014 №3157/з-д, від 13.10.2014 №4568/з-д з призначенням платежу Оплата регулярного внеску учасника ДК Укроборонпром.
		Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського кодексу України організаційно-господарськими визнаються господарські зобов`язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб`єктом господарювання та суб`єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов`язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Підпунктом 139.1.7 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати на утримання органів управління об`єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами.
		Встановлені обмеження стосуються витрат, які не пов`язані з господарською діяльністю.
		Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Стаття 140 ПК регламентує коло витрат, які мають свої особливості, які можуть при визнанні їх витратами і не бути пов`язаними із господарською діяльністю або ж бути пов`язаними із нею частково.
		Так, підпунктом 140.1.2 пункту 140.1 цієї статті встановлено, що при визначенні об`єкта оподаткування податку на прибуток підприємств враховуються витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов`язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов`язаних з основною діяльністю платника податку.
		Відповідно до пункту 140.5 цієї статті установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.
		Враховуючим викладене, сплачені Підприємством внески учасника враховуються у податкових витратах, як такі, що пов`язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності як вцілому Концерну, так і позивача безпосередньо з огляду на нормативно встановлені особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Отримання Концерном цих внесків враховується при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
		До того ж, податкова консультація від 27.02.2012 №3491/6/15-3415-26, що була надана ДПС України ДК Укроборонпром, містить роз`яснення з питань оподаткування сплачених учасниками ДК Укроборонпром, що отримання Концерном внесків враховується при обчисленні об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, а сплата учасниками Концерну внесків враховується у податкових витратах (крім благодійних або тих, що підлягають амортизації). Зазначена податкова консультація не була змінена або скасована. 
		Надаючи податкову консультацію платнику податків, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо застосування конкретної норми закону, а тому доводи ГУ ДФС щодо індивідуального характеру податкової консультації, що виключає застосування наведених в ній роз`яснень іншим платником податків при вирішення питання податкового обліку, якого стосується податкова консультація, є безпідставними.
		У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У судовому процесі відповідач не довів правомірність донарахування суми грошових зобов`язань Підприємству з підстав порушення ним норми підпункту 139.1.7 пункту 139.1 статті 139 ПК. Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій відповідає встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню зазначеної норми матеріального права.
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Є.А. Усенко
		Т.М. Шипуліна 
		М.Б. Гусак ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...