Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/966/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 23.12.2019
Номер судового провадження: 61-20298ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		23 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 202/966/17
		провадження № 61-20298св19
		 
		Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		учасники справи за позовом третьої особи з самостійними вимогами:
		позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фасад», 
		відповідачі: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві,
		треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності. 
		 
		Позов мотивовано тим, що 25 січня 2016 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики у вигляді розписки, згідно з яким він надав останній в борг 30 000 доларів США на строк до 01 листопада 2016 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики ОСОБА_2 передала йому в заставу квартиру АДРЕСА_1 та домоволодіння по АДРЕСА_2 .
		 
		У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором позики не виконала, позивач просив, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 30 000 доларів США, визнати за ним право власності на  квартиру АДРЕСА_1 та домоволодіння по АДРЕСА_2 .
		 
		У травні 2017 року ТОВ «Фасад» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про стягнення штрафу, зобов`язання виконання умов договору, зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії. 
		 
		В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Фасад» посилалося на те, що ОСОБА_3 , як фізична особа або як засновник у майбутньому створеної юридичної особи, має намір придбати у приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Між ТОВ «Фасад» та ОСОБА_3 14 червня 2016 року було укладено договір про наміри, відповідно до якого сторони дійшли згоди на укладання договору суперфіцію в майбутньому щодо вказаної земельної ділянки. Умовами договору сторони погодили, що товариство має право використовувати під забудову багатофункціонального комплексу, житлових, нежитлових приміщень земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 . Між тим, фактичним цільовим призначенням вказаної земельної ділянки є будівництво та обслуговування будівель та закладів освіти, а видом використання є будівництво, експлуатація та обслуговування багатоповерхового навчально-виробничого корпусу, що не відповідає умовам договору. ТОВ «Фасад» та ОСОБА_3 звертались до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві стосовно внесення відомостей до Державного земельного кадастру про зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки. Однак до цього часу жодної відповіді не надано. Крім того, 21 серпня 2016 року між ТОВ «Фасад» та ОСОБА_2 укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг з пошуку підрядника. Пунктом 4.2.1 договору вони погодили, що ОСОБА_2 зобов`язана впродовж 70 календарних днів, з моменту підписання цього договору, надати ТОВ «Фасад» перелік відібраних підрядників не менше двох, які готові на підписання договору підряду з товариством. Однак, ОСОБА_2 не виконала умови договору, а тому на підставі пункту 5.1 договору про надання інформаційно-консультативних послуг з пошуку підрядника має сплатити товариству штраф у розмірі 15 000 грн, що добровільно зробити відмовляється.
		 
		Ураховуючи викладене, ТОВ «Фасад» просило суд: стягнути з ОСОБА_2 на їх користь штраф у розмірі 15 000 грн; змінити цільове призначення земельної ділянки № 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з 03.02 - «Для  будівництва та обслуговування будівель та закладів освіти» на 02.10. - «Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури»; змінити вид використання земельної ділянки № 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 з будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового навчально-виробничого корпусу на будівництво багатофункціонального комплексу; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в м. Києві за заявою землевласників та/або землекористувача внести зміни до Державного земельного кадастру в частині зміни цільового призначення земельної ділянки № 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на 02.10. «Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури» та виду використання для будівництва багатофункціонального комплексу.
		 
		Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ТОВ «Фасад».
		 
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності залишено без розгляду.
		 
		Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції керувався пунктом 5 частини першої статті 207 ЦПК України, оскільки позивач подав заву про залишення позову без розгляду. 
		 
		Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад» задоволено частково. Змінено цільове призначення земельної ділянки № 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 з 03.02 «Для будівництва та обслуговування будівель та закладів освіти» на 02.10 «Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури». Змінено вид використання земельної ділянки № 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового навчально-виробничого корпусу на будівництво багатофункціонального комплексу. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в м. Києві за заявою землевласників та/або землекористувача внести зміни до державного земельного кадастру в частині зміни цільового призначення земельної ділянки № 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на 02.10 «Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури» та виду використання для будівництва багатофункціонального комплексу. В решті позовних вимог відмовлено.
		 
		Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог, а також наявності правових підстав для задоволення позову третьої особи з самостійними позовними вимогами ТОВ «Фасад». 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області від 15 червня 2017 року задоволено частково, додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові ТОВ «Фасад».
		 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельні ділянку або ж документи на право користування вказаною земельною ділянкою. Крім того,  місцевий суд не перевірив коло осіб, які мають бути залучені до участі у справі, оскільки земельна ділянка розташована в межах міста Києва, а Київська міська рада не була залучена до участі у справі.     
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів 
		 
		У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Фасад» у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд не обґрунтував необхідність представництва прокурором інтересів держави в особі Київської міської ради. Крім цього особи, які приймали участь у розгляді справи в суді першої інстанції додаткове рішення від 15 червня 2017 року не оскаржували. Також заявник вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалене на основі повного та всебічного дослідження матеріалів справи та висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову ТОВ «Фасад» узгоджуються з нормами матеріального права. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи додаткове рішення місцевого суду, поверхнево розглянув справу, не звернув уваги на те, що     будівництво житлового будинку на земельній ділянці з отриманням необхідної дозвільної документації, в межах тієї ж категорії, до якої віднесена ділянка (землі житлової та громадської забудови) не суперечить чинному законодавству України. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції, а також зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		У поданих відзивах, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Перший заступник прокурора Дніпропетровської області просять касаційну скаргу ТОВ «Фасад», яку вважають безпідставною, залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду, яке є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, залишити без змін.
		 
		 
		 
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Заявником не оскаржується рішення апеляційного суду в частині вимог до ОСОБА_2 , тому Верховним Судом не переглядається.   
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення  суду  апеляційної інстанції - без змін з огляду на таке.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		14 червня 2016 року між ТОВ «Фасад» та ОСОБА_3 було укладено договір про наміри, згідно з яким сторони дійшли згоди на укладання договору суперфіцію в майбутньому щодо земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . 
		 
		Пунктом 2.2.1 вказаного договору передбачено, що після укладення сторонами договору суперфіцію ТОВ «Фасад» має право використовувати під забудову багатофункціонального комплексу, житлових, нежитлових приміщень, паркінгу тощо вище вказану земельну ділянку. Цільовим призначенням земельної ділянки за вказаною адресою є будівництво та обслуговування будівель та закладів освіти (03.02), а видом використання земельної ділянки значиться будівництво, експлуатація та обслуговування багатоповерхового навчально-виробничого корпусу. 
		 
		21 серпня 2016 року між ТОВ «Фасад» та ОСОБА_2 укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг з пошуку підрядника, згідно з яким остання зобов`язалася надати інформаційно-консультаційні послуги ТОВ «Фасад» щодо пошуку підрядника, для забудови земельної ділянки № 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . 
		 
		ТОВ «Фасад» та ОСОБА_3 звертались до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві із заявами щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки, однак, до цього часу, жодної відповіді не надано. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша стаття 13 ЦПК України).
		 
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		  
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
		 
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). 
		 
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		 
		Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		 
		Як правильно встановив апеляційний суд, предметом спору є зміна цільового призначення та виду використання земельної ділянки, а також зобов`язання вчинити певні дії щодо зміни цільового призначення земельної ділянки № 8000000000:66:094:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , однак в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку або ж документи на право користування цією земельною ділянкою. Крім того в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б звернення ТОВ «Фасад» із відповідними заявами про державну реєстрацію відомостей (змін) до відповідного територіального органу за місцем розташування земельної ділянки, а також відсутні докази надання відмови уповноважених органів на такі заяви чи оскарження таких відмов у встановленому законом порядку.
		 
		Також апеляційним судом правильно встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в межах міста Києва, однак до участі у справі не була залучена Київська міська рада.       
		 
		Суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши письмові докази наявні в матеріалах справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. 
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не обґрунтував необхідність представництва прокурором інтересів держави в особі Київської міської ради, є безпідставними, оскільки апеляційний суд, відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, перевірив наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», які дозволяють прокурору звертатися з апеляційною скаргою та здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі Київської міської ради та наведені ним відповідні обґрунтування у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». 
		 
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
		 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду без змін.
		 
		За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року зупиненодію постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
		 
		Враховуючи те, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад» підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює діюпостанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року.
		 
		Щодо розподілу судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416  ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року залишити без змін. 
		 
		Поновити дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді: В. О. Кузнєцов   В. С. Жданова   В. М. Ігнатенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...