Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/1254/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2019. Зареєстровано: 27.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2019.
Дата набрання законної сили: 26.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  120/1254/19-а 
		 
		26 грудня 2019 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Охрімчук І.Г. 
		суддів:  Смілянця Е. С.  Капустинського М.М. 
		за участю:
		секретаря судового засідання:  Михайленко К.Т.,
		представників сторін 
		 
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні  заяву  Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про перегляд за  нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом  Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
		В обґрунтування позовних вимог, позивачем було зазначено, що з 19 лютого 2019 по 01 березня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області проводилась позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг. За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області було складено акт № 0044 від 01 березня 2019 року. 27 березня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області, на підставі Акту № 0044 від 01 березня 2019 року, винесено постанову № 02 "Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" застосовано штраф у розмірі 7650617,30 грн за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги, вчинені щодо групи споживачів. На переконання позивача дана постанова є протиправною тому підлягає скасуванню.
		У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує на надуманість позовних вимог та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що 18 грудня 2018 року до відповідача надійшло колективне звернення від мешканців с. Красного Козятинського району, а саме - громадянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такого змісту: «газовики забрали лічильники на два місяці, лічильники не пройшли повірку, тобто непридатні, запропонували купити новий лічильник вартістю 1250,00, старий лічильник не повернули». У зв`язку із цим, Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено позаплановий захід державного нагляду. З посиланням на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», вважає, що ними дотримано всіх процесуальних вимог здійснення оскаржуваного позапланового заходу державного нагляду (контролю). Тому, за наслідками розгляду звернень споживачів проведено позаплановий захід та встановлено, що споживачі встановлювали лічильники за власні кошти, що є порушенням п.п. 3 п. 4 та п.п. 3 п. 5 глави 8 розділу X Кодексу газорозподільних систем та п.п. 9 п. 7.1. Типового договору розподілу природного газу. Відтак, вважає, що постанова № 02 "Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» є правомірною та не підлягає скасуванню. Крім того, відповідач наполягає на висновку, що витрати на заміну лічильника закладені у тариф, тому ці послуги (роботи) мають здійснюватися за рахунок надавача послуг з газопостачання.  Також зазначає, що з метою визначення розміру санкції, яка передбачена ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач звернувся із запитом до Головного управління ДФС у Вінницькій області та отримав відповідь, що сума доходу складає 76509173 грн., а тому санкція розрахована у сумі 7650917 грн. З урахуванням зазначеного, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій представник позивача просив відхилити заперечення відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, вказавши при цьому, що вимога щодо безкоштовної установки лічильника газу побутовому споживачеві, на заміну лічильника, що не пройшов повірку є безумовною та обов`язковою лише в тому випадку, якщо у оператора ГРМ в структурі тарифу або/та плані розвитку газорозподільної системи передбачені та затверджені НКРЕКП відповідні витрати на придбання таких лічильників.
		 
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року замінено позивача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» на його правонаступника Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз".
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 27 березня 2019 року № 02 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Стягнуто на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» судовий збір у розмірі 19 210,00 (девятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.
		 
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовував тим, що підпунктом 3 пункту 4 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем визначено чітке зобов`язання оператора ГРМ протягом 15 робочих днів після рішення про недоцільність ремонту лічильника газу безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу, але за умови наявності відповідних витрат у структурі тарифу на послуги розподілу природного газу та/або плані розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області задоволено  повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення фінансової санкції скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз".    
		 
		11.12.2019 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі №120/1254/19 за нововиявленими обставинами, а 23.12.2019 року на адресу суду апеляційної інстанції Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надіслало доповнення до заяви про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі 120/1254/19-а за нововиявленими обставинами.
		Обґрунтовуючи вимоги поданих заяв позивач зазначив, що в ході розгляду справи однією із підстав задоволення позову, на яку посилався позивач у позовній заяві було застосування відповідачем форми акта, складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю), який не відповідає уніфікованій формі акта, розробленого згідно Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2019 №432.
		Позивач вважає, що вказана обставина судом апеляційної інстанції не розглядалася, однак є істотною для справи, оскільки, як зазначено в листі (роз`ясненні) Державної регуляторної служби України (далі - ДРСУ) від 03.12.2019 № 8985/0/20-19 «форма акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, затверджена спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.2018 № 18/14. Таким чином, ДРС вважає, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) (позапланової перевірки) АТ «Оператор газорозподільної системи Вінницягаз» не мала можливості використовувати вищезазначену уніфіковану форму акта, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Постанови № 342».  Водночас, позивач зауважує, що всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі методик, затверджених Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752 є нечинними та такими, що не відповідають новим Методикам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 та не можуть використовуватись органами державного нагляду (контролю), незважаючи на те, що нормативно-правові акти, якими вони були затверджені, продовжують залишатися чинними.
		З урахуванням викладеного, AT «Вінницягаз» вважає, що висновок ДРСУ, що акт, складений ГУ Держпрожспоживслужбою у Вінницькій області № 0044 від 01.03.2019 року за результатами перевірки AT «Вінницягаз» за формою, затвердженою спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.2018 № 18/14 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 та, відповідно, не може бути підставою для застосування Держпродспоживслужбою до AT «Вінницягаз» санкцій у вигляді штрафу, є достатньою підставою для скасування постанови ГУ Держпрожспоживслужбою у Вінницькій області від 27 березня 2019 року № 02 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Крім того, позивач зазначає, що нововиявленою обставиною є те, що роботи по заміні лічильників газу побутовим споживачам є однією із складових Плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, що розробляється АТ «Вінницягаз» та затверджується НКРЕКП у відповідності до розділу IV Кодексу газорозподільних систем.
		План розвитку газорозподільних систем для АТ «Вінницягаз» на 2019 рік було затверджено НКРЕКП лише 25.01.2019 року (постанова № 67). На виконання затвердженого НКРЕКП Плану розвитку газорозподільних систем, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та Закону України «Про публічні закупівлі» лічильники газу для їх заміни побутовим споживача були придбані за процедурою державних закупівель в березні 2019 року, що підтверджується роздруківкою оголошення про проведення процедури закупівлі, розміщеної на сайті публічних закупівель Ргоzorro, копією договору поставки від 26.02.2019 року та копіями видаткових накладних від 05.03.2019 року та від 18.03.2019 року.  
		На думку позивача, у АТ «Вінницягаз» була відсутня інформація про вартість робіт із заміни побутовим споживачам лічильників газу, що не пройшли періодичної повірки в січні 2019 року. Поміж із тим, планова вартість робіт із заміни лічильника в цілому по 2019 року визначається виходячи із суми фінансування, затвердженої НКРЕКП на поточний рік та кількості одиниць лічильників, що планується використати для заміни та становить в 2019 році 1 630 грн. без ПДВ. Таким чином, планова вартість заміни одного лічильника з ПДВ на 2019 рік (в т.ч. і на січень 2019 року) становила 1956 грн. По завершенню 2019 року АТ «Вінницягаз» було виконано роботи по заміні лічильників газу, що не пройшли періодичну повірку у відповідності до затвердженого НКРЕКП плану розвитку систем газопостачання. Таким чином, за підсумками року, лише в грудні місяці 2019 року стало можливим визначити середню кількість витрачених матеріалів на заміну одного лічильника відповідного типорозміру. Крім того,  вартість заміни одного лічильника газу типорозміру G-4, які встановлено особисто споживачами,  з ПДВ в 2019 році (без додаткових робіт) становить 1 875,10 грн. Водночас, позивач наголосив, що АТ «Вінницягаз» дізнався про вищевикладені нововиявлені обставини - 19.12.2019 року, як підсумок виконання Плану розвитку систем газопостачання в частині виконання робіт із заміни лічильників газу.
		 
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року відкрито провадження за  нововиявленими обставинами за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом  Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
		 
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши доводи заяви та перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".
		Відповідно до наказу від 18 лютого 2019 року № 642-О заступнику начальника відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Серватинській К.О., головному спеціалісту відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Іванесенко О.О. доручено провести в період з 18 лютого 2019 року по 01 березня 2019 року позапланову перевірку ПАТ «Вінницягаз» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг.
		Підставою перевірки зазначено погодження Мінекономрозвитку №3633-06/4545-03 від 01 лютого 2019 року, лист Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 18 грудня 2018 року № Д-825/02-7 та звернення гр. ОСОБА_7 від 18 грудня 2018 року № Д-15.3/2259-19. Із змісту звернення вбачається, що гр. ОСОБА_7 звернулася до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області із колективною заявою в тому числі і щодо: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , де вказала, що при повірці та заміні газових лічильників, останні змушенні були сплачувати за повірку та встановлення нових лічильників за власні кошти. На підставі зазначеного наказу, в період з 19 лютого 2019 по 01 березня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.
		За результатами проведеної позапланової перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області було складено акт від 01 березня 2019 року № 0044, в якому зафіксовано наступні порушення, зокрема: ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" де, при здійсненні позапланового заходу на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів по колективній заяві гр. ОСОБА_12 , ОСОБА_8 .. ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було виявлено, що споживачі були змушенні були сплатити кошти за повірку лічильників газу, а споживачі ОСОБА_12 , ОСОБА_8 .. ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , по лічильникам по яких було прийнято рішення про недоцільність проведення їх ремонту, були змушенні придбати нові лічильники газу за власний рахунок, чим порушено п. 71 абз. 9 Типового договору розподілу природного газу.
		27 березня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області, на підставі Акту № 0044 було винесено постанову № 02 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою: застосовано до ПАТ «Вінницягаз» штраф у розмірі 7650617,30 грн. за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги, вчинені щодо і групи споживачів.
		Позивач не погодився  із прийняттям даної постанови вважаючи, що перевірка була здійснена упереджено, а сама постанова є такою, що прийнята без об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин, а тому є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. У зв`язку з чим звернувся до суду з позовом за захистом порушеного права.
		 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, обставинам зазначеним у заяві про перегляд постанови апеляційного адміністративного суду за нововиявленими  колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
		Частиною другою ст. 361 КАС України встановлено перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
		Частиною 4 ст. 361 КАС України вказано, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:  переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		Отже, стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
		При цьому, нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час особі, яка звертається із заявою, та не були встановлені судом; обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.
		Істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
		Тобто, процедура скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
		Водночас нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. 
		Крім того, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти та нові докази, як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи. Перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі необґрунтованого ствердження про відкриття нових обставин не припустимий.
		Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі особі слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї заявникові на час розгляду справи.
		Таким чином, можна дійти висновку, що істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи є обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справи в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення чи винесення ухвали, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.
		 
		 
		Згідно з положеннями ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
		Частиною 2 ст. 5 Закону встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
		Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
		Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
		Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
		Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляду (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
		Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методики), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Зазначені Методики були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.
		Також, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 були визнані такими, що втратили чинність постанови Кабінету Міністрів України, зокрема:
		- Постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня          2013 р. № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових)          заходів державного нагляду (контролю)».
		- Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 362 «Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та          визначається періодичність проведення планових          заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення          планових          (позапланових)          заходів          державного  нагляду (контролю)».
		- Пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1103          
		Зважаючи на  положення ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затвердження уніфікованої форми акта, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), є виключним повноваженням Кабінету Міністрів України, а завданням органів державного нагляду (контролю) є наповнення затвердженої Кабінетом Міністрів України уніфікованої форми акту змістом, який має відповідати завданням, що вирішуються ними у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю) у віднесених до їх відання сферах.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, були змінені підходи до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та затверджена уніфікована форма акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка за структурою, формою та змістом відрізняється від форми, що була затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752.
		Таким чином, всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі методик, затверджених Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752 є нечинними та такими, що не відповідають новим Методикам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 та не можуть використовуватись органами державного нагляду (контролю), незважаючи на те, що нормативно-правові акти, якими вони були затверджені, продовжують залишатися чинними.
		Колегія суддів, враховуючи вищенаведені правові норми, дійшла висновку, що акт, складений ГУ Держпрожспоживслужбою у Вінницькій області № 0044 від 01.03.2019 року за результатами перевірки AT «Вінницягаз» за формою, затвердженою спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.2018 № 18/14 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 та відповідно не міг бути підставою для застосування Держпродспоживслужбою до AT «Вінницягаз» санкцій у вигляді штрафу, а також є достатньою підставою для скасування постанови ГУ Держпрожспоживслужбою у Вінницькій області від 27 березня 2019 року № 02 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Суд апеляційної інстанції встановив, що про зазначену обставину позивач дізнався після звернення за роз`ясненням до Державної регуляторної служби України, яка 03.12.2019 року надала лист - роз`яснення, що відповідач не міг використовувати під час перевірки позивача форму акту затверджену спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства України № 18/14 від 11.01.2018 року. При цьому суд зазначає,  що  обставина не відповідності форми акту перевірки існувала на час розгляду справи по суті, однак  позивач офіційно дізнався про неї після вирішення справи.
		 
		Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконання роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		При розрахунку штрафу, встановленого оскаржуваною постановою від 27.03.2019 № 02 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Постанова № 02), Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (далі - Відповідач) керувався листом Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.03.2019, в якому була інформація про задекларовані обсяги постачання за січень 2019 року на суму 7 650 173 грн.
		Згідно описової частини Постанови № 02 Відповідачем було встановлено з боку АТ «Вінницягаз» порушення підпункту 3 пункту 4 глави 8 розділу X Кодексу газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, що полягає у не встановленні побутовим споживачам безкоштовно власних розрахункових лічильників газу, що не пройшли періодичну повірку.
		З огляду на зазначене, в розумінні ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» розмір штрафу мав бути розрахований виходячи із вартості виконаних робіт із заміни побутових лічильників газу за січень 2019 року. Поміж із тим, роботи по заміні лічильника в січні 2019 року АТ «Вінницягаз» не виконувались з огляду на наступне.
		Позивач наголошує, що роботи по заміні лічильників газу побутовим споживачам є однією із складових Плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, що розробляється АТ «Вінницягаз» та затверджується НКРЕКП у відповідності до розділу IV Кодексу газорозподільних систем. План розвитку газорозподільних систем для АТ «Вінницягаз» на 2019 рік було затверджено НКРЕКП лише 25.01.2019 року (постанова № 67).
		Відповідно до підпункту 16 п. 2.2. глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.02.2017 № 201 при провадженні ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, АТ «Вінницягаз», як ліцензіат повинен дотримуватися в тому числі і таких організаційних вимог як здійснювати закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) відповідно до процедур, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
		Отже, на виконання затвердженого НКРЕКП Плану розвитку газорозподільних систем, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та Закону України «Про публічні закупівлі» лічильники газу для їх заміни побутовим споживача були придбані за процедурою державних закупівель в березні 2019 року.
		Таким чином, у АТ «Вінницягаз» була відсутня інформація про вартість робіт із заміни побутовим споживачам лічильників газу, що не пройшли періодичної повірки в січні 2019 року. Поміж із тим, планова вартість робіт із заміни лічильника в цілому по 2019 року визначається виходячи із суми фінансування, затвердженої НКРЕКП на поточний рік та кількості одиниць лічильників, що планується використати для заміни та становить в 2019 році 1 630 грн. без ПДВ. Таким чином планова вартість заміни одного лічильника з ПДВ на 2019 рік (в т.ч. і на січень 2019 року) становила 1956 грн.
		Фактична ж вартість робіт по заміні лічильника визначається індивідуально виходячи із обсягу робіт, необхідних для їх виконання та розраховується за допомогою програми АВР, що здійснює розрахунок робіт по окремому об`єкту виходячи із кількості витраченого матеріалу, витрат на транспорт, вартості робіт залучених фахівців тощо. Таким чином, фактичну середню вартість робіт можна вирахувати виключно після виконання запланованих (в рамках затвердженого НКРЕКП Плану розвитку систем газопостачання) на 2019 рік робіт із заміни лічильників.
		По завершенню 2019 року АТ «Вінницягаз» було виконано роботи по заміні лічильників газу, що не пройшли періодичну повірку у відповідності до затвердженого НКРЕКП Плану розвитку систем газопостачання. А отже, за підсумками року лише в грудні місяці поточного року стало можливим визначити середню кількість витрачених матеріалів на заміну одного лічильника відповідного типорозміру.
		Зокрема, у громадян гр.гр. ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , за заявами яких ГУ Держпродспоживслужбою у Вінницькій області було здійснено в лютому поточного року позапланову перевірку, встановлені побутові лічильники газу типорозміру С-4  (копії відповідних розрахунків додано до заяви). 
		Для заміни лічильника газу даного типорозміру за підсумками року визначено, що: виконуються роботи із заміни лічильника (розділ. Роботи на встановлення газового лічильника локального кошторису) вартість яких є однакова для всіх лічильників даного типорозміру та становить в загальному 370,47 грн. (без ПДВ); вартість лічильника - 947,91 грн. (без ПДВ) вартість матеріалів, що використовуються для заміни лічильника. При цьому саме вартість матеріалів, які використані для заміни лічильника на одному об`єкті, зокрема і у вказаних вище заявників, стало можливим визначити Позивачу лише за підсумками року виходячи із середньої кількості витрачених матеріалів по одному об`єкту-із розрахунку: кількість використаної труби діаметром 25 мм - 0,656 м. на суму 29,20 грн. (без ПДВ), ацетилен - 0,116 кг на суму 19,58 грн. (без ПДВ), дріт зварювальний - 0,116 кг на суму 2,85 грн. (без ПДВ). Таким чином, вартість матеріалів для заміни одного лічильника газу типорозміру по одному об`єкту становить 51,63 грн. (без ПДВ). крім того у вартість робіт по заміні лічильника включені загальновиробничі витрати, що складають 179,37 грн. (без ПДВ); адміністративні витрати, що складають 13,33 грн. (без ПДВ) та податок на додану вартість. Таким чином, вартість заміни одного лічильника газу типорозміру С-4 з ПДВ в 2019 році (без додаткових робіт) становить 1 875,10 грн.
		Крім того, у АТ «Вінницягаз» була відсутня інформація про вартість робіт із заміни побутовим споживачам лічильників газу, що не пройшли періодичної повірки в січні 2019 року. Планова вартість робіт із заміни лічильника в цілому по 2019 року визначається виходячи із суми фінансування, затвердженої НКРЕКП на поточний рік та кількості одиниць лічильників, що планується використати для заміни та становить в 2019 році 1 630 грн. без ПДВ. Таким чином, планова вартість заміни одного лічильника з ПДВ на 2019 рік (в т.ч. і на січень 2019 року) встановлена на даний час 1956 грн. 
		По завершенню 2019 року АТ «Вінницягаз» було виконано роботи по заміні лічильників газу, що не пройшли періодичну повірку у відповідності до затвердженого НКРЕКП плану розвитку систем газопостачання. Таким чином, за підсумками року, лише в грудні місяці 2019 року стало можливим визначити середню кількість витрачених матеріалів на заміну одного лічильника відповідного типорозміру. Крім того,  вартість заміни одного лічильника газу типорозміру G-4, які встановлено особисто споживачами,  з ПДВ в 2019 році (без додаткових робіт) становить 1 875,10 грн. 
		Таким чином,  АТ «Вінницягаз» про вищевикладені нововиявлені обставини стало відомо 19.12.2019 року, як підсумок виконання Плану розвитку систем газопостачання в частині виконання робіт із заміни лічильників газу.
		 
		Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		В рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).
		Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
		Аналізуючи викладені вище обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність  підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року за нововиявленими обставинами та скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року у справі №120/1254/19-а.
		При цьому, як наслідок, суд апеляційної інстанції  ухвалює  нову постанову про відмову у задоволенні апеляційної скарги Головного управління  Держпродспоживслужби у Вінницькій області та залишення рішення суду першої інстанції без змін.
		     
		Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року за нововиявленими   обставинами   - задовольнити   повністю.
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року у справі за адміністративним Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз»  до Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови -  скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління  Держпродспоживслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення  рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року - без змін.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління  Держпродспоживслужби у Вінницькій області на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз»  сплачені судові витрати у виді судового збору в сумі 48  025 (сорок вісім тисяч двадцять п`ять) грн. 
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі 26 грудня 2019 року.
		 
		Головуючий  Охрімчук І.Г.    Судді    Смілянець Е. С.    Капустинський М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...