ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
міста КИЄВА 01030, м.Київ,
вул.Б.Хмельницького,44-Б
тел.486-65-72
|
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Центр дозвілля «РА»
до Головного управління
комунальної власності м. Києва
про визнання переважного права на
приватизацію приміщення та
зобов'язання вчинити дії
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Малиневський П.П. -предст. за довір. №б/н
від 30.07.2007р.;
від відповідача: не з'явились;
(Лабезний А.М. -предст. за довір. №042/1/4-2364 від 31.03.06р. був присутній в
судовому засіданні 06.08.2007 року).
Рішення прийняте 08.08.2007 року у
зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 06.08.2007р. по 08.08.2007
року.
В судовому засіданні 08.08.2007р.
за згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України, оголошено
вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ
СПРАВИ:
Позивачем заявлений позов до
Головного управління комунальної власності м. Києва про:
визнання за позивачем переважного
права на приватизацію приміщення загальною площею 753,0 кв.м., в тому числі на
першому поверсі 47,92 кв.м. та підвалі 705,01 кв.м. по вул. Межигірська, 2, в
м. Києві;
зобов”язання відповідача включити в
2007 році приміщення загальною площею 753,0 квм., в тому числі на першому
поверсі 47,92 кв.м. та підвалі 705,1 кв.м. по вул. Межигірська, 2, в м.Києві до
переліку об”єктів приватизації, шляхом його викупу позивачем;
зобов”язання відповідача підготувати
проект рішення Київської міської ради щодо приватизації позивачем приміщення
загальною площею 753,0 кв.м., в тому числі на першому поверсі 47,92 кв.м. та
підвалі 705,1 кв.м. по вул. Межигірська, 2, в м. Києві та подати його на
розгляд у встановленому порядку, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста
Києва від 25.07.2007 року порушено провадження у справі № 35/324, призначено
розгляд справи на 06.08.2007р.
В судовому засіданні 06.08.2007
року представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду
про порушення провадження у справі № 35/324 від 25.07.2007 року.
В судовому засіданні представник
позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні
вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому
засіданні надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та
просить суд в позові відмовити. В судовому засіданні представник відповідача
підтримав свої заперечення.
В судовому засіданні 06.08.2007р.
було оголошено перерву до 08.08.2007 року для дослідження доказів та прийняття
рішення у справі.
В судовому засіданні 08.08.2007
року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове
засідання 08.08.2007 року не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про
дату та час судового розгляду.
В судовому засіданні 08.08.2007
року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну
частини рішення.
Розглянувши матеріали справи,
заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
16 березня 2004 року між
Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр дозвілля „РА” та Київським
Державним Академічним Музичним театром для дітей та юнацтва був укладений
договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень)
комунальної власності територіальної громади міста Києва (надалі-Договір).
Згідно п.1.1 Договору Київський
Державний Академічний Музичний театр для дітей та юнацтва (Орендодавець) на
підставі рішення Київради від 29.12.2003 року №293/1168 передав, а Товариство з
обмеженою відповідальністю „Центр дозвілля „РА” прийняв в оренду нежиле
приміщення за адресою: вул. Межигірська,
2 для організації дозвілля та відпочинку.
Відповідно до п.2.1. Договору
об”єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 753,0 кв.м., в т.ч. на 1
поверсі 47,92 кв.м. та підвалі 705,1 кв.м.
Умовами Договору передбачена
можливість приватизації Орендарем об”єкта приватизації (п.9.5 Договору).
Керуючись вимогами Закону України
„Про приватизацію державного майна”, Закону України „Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію), ст.289 Господарського кодексу
України позивач звернувся до Головного управління комунальної власності м.
Києва з клопотанням розглянути питання щодо приватизації спірного об”єкта
приватизації.
Листом від 04.05.2007 року за
вих.№042/9/3-2803 Головне управління повідомила позивача неможливість
задоволення прохання позивача, оскільки відповідно до розпорядження КМДА від
28.11.1997 року №1927 нежилий будинок за вказаною адресою закріплено за
Головним управлінням культури на праві оперативного управління, в якому
розміщується Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей
та юнацтва, та зазначено, що відповідно до п.2 ст.5 Закону України „Про
приватизацію державного майна” приватизації не підлягають об”єкти, діяльність
яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного,
наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема, об”єкти культури,
мистецтва”.
Листом від 21.05.2007 року за
вих.№042/9/3-3152 позивачу вдруге було повідомлено про неможливість задоволення
прохання позивача про приватизацію орендованого приміщення в т.ч. посилаючись
на рішення Київради від 26.06.2003 року №577/737, відповідно до якого будинок
за вищевказаною адресою включений до переліку підприємств, установ та
організацій комунальної власності територіальної громади м. Києва, що не
підлягають приватизації, як заклад культури.
Не погоджуючись з рішенням
відповідача, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання за
позивачем переважного права на приватизацію приміщення загальною площею 753,0
кв.м., в тому числі на першому поверсі 47,92 кв.м. та підвалі 705,01 кв.м. по
вул. Межигірська, 2, в м. Києві; зобов”язання відповідача включити в 2007 році
приміщення загальною площею 753,0 квм., в тому числі на першому поверсі 47,92
кв.м. та підвалі 705,1 кв.м. по вул. Межигірська, 2, в м. Києві до переліку
об”єктів приватизації, шляхом його викупу позивачем; зобов”язання відповідача
підготувати проект рішення Київської міської ради щодо приватизації позивачем
приміщення загальною площею 753,0 кв.м., в тому числі на першому поверсі 47,92
кв.м. та підвалі 705,1 кв.м. по вул. Межигірська, 2, в м. Києві та подати його
на розгляд у встановленому порядку.
Відповідач проти позовних вимог
заперечує з тих підстав, що відповідно до положень ст. 3 Закону України „Про
приватизацію державного майна” дія його
не поширюється на приватизацію об”єктів соціально-культурного призначення.
Відповідно до п.2 ст. 5 даного
Закону приватизації не підлягають об”єкти, діяльність яких забезпечує
соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового
потенціалу, духовних цінностей, зокрема, об”єкти культури та мистецтва.
Відповідно до п.30 ст.26 Закону
України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції
Київської міської ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до
закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також
переліку об”єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації.
Рішенням Київської міської ради від 26.06.2003 року за №577/737 затверджено
перелік підприємств, установ та організацій комунальної власності
територіальної громади міста Києва, що не підлягають приватизації, згідно з додатком
2. Відповідно до позиції 108 додатку 2 цього рішення Державний музичний театр
для дітей та юнацтва, розташований по вул. Межигірській, 2, у м. Києві
включений до переліку об”єктів комунальної власності територіальної громади м.
Києва, що не підлягають приватизації, як заклад культури.
Оцінюючи подані сторонами докази за
своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх
сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону
України „Про приватизацію державного майна„ відчуження майна, що є у
комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з
питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України
„Про приватизацію державного майна” приватизація державного майна здійснюється
шляхом: продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом; продажу акцій
(часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні,
за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають
загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі
єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або
контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні
покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону;
викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом
приватизації.
Відповідно до п. „б” ч.2 ст.5
Закону України „Про приватизацію державного майна” приватизації не підлягають
об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До
об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси
підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є
виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення:
- об'єкти, діяльність яких
забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового
потенціалу, духовних цінностей, зокрема: об'єкти Національного космічного
агентства України при Кабінеті Міністрів України; архіви; майнові комплекси
установ Національної академії наук України з основних напрямів досліджень;
об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники,
парки тощо загальнонаціонального значення; об'єкти освіти, фізичної культури,
спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету, акваторії портів, причали
всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди,
набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи
інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та
водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого
розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот,
майнові комплекси судноплавних інспекцій; водосховища і водогосподарські канали
комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні
захисні споруди; майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і
лікеро-горілчані вироби; крематорії, кладовища.
Перелік об'єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою
України за поданням Кабінету Міністрів України (п.5 ст.5 Закону України „Про
приватизацію державного майна”).
Таким чином законодавець встановив
обмеження лише щодо об”єктів які мають загальнодержавне значення (п.2
ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна”, та відповідно до п.п.
„б” п.2 ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна” до об”єктів загальнонаціонального
значення, до яких відносяться об”єкти культури, мистецтва, архітектури,
меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо.
Відповідно до п.7 ст.5 Закону
України „Про приватизацію державного майна” продаж майна, що є у комунальній
власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами.
Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими
радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
Відповідно до ст.12 Закону України
„Про приватизацію державного майна” ініціатива щодо приватизації може виходити
від державних органів приватизації, а також покупців, визнаних такими
відповідно до статті 8 цього Закону.
Заяви про приватизацію подаються до
державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується,
у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна
України.
Державні органи приватизації
протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації
об'єкта і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника,
адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також
відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном.
У разі відмови в приватизації
відповідний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови.
Відмова в приватизації можлива
тільки у випадках, коли:
особа, яка подала заяву, не може
бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону;
законодавством встановлено
обмеження щодо приватизації цього підприємства;
майно у встановленому порядку
включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації;
об'єкт приватизації знаходиться в
заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок,
озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них.
Відповідно до п.1 ст.60 Закону
України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам району
міста належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Пунктом
5 статті 60 Закону надано право органам місцевого самоврядування від імені та в
інтересах територіальних громад здійснювати правомочність щодо володіння,
користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому
числі виконувати усі майнові операції, останні можуть передавати об'єкти права
комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та
фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як
заставу, вирішувати питання їх відчуження, визначати в угодах та договорах
умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у
користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права
власності визначаються відповідно радою.
Згідно пункту 3 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в
Україні” визначено, що обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх
виконавчих органів визначається відповідними міськими радами за узгодженням з
районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та
колективних потреб територіальних громад районів у містах.
Відповідно до статті 7 Закону України
„Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Фонд
державного майна України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві Ради народних
депутатів затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які
перебувають відповідно у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим)
і комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, у тому
числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів і грошових квот, а також
вільно конвертованої валюти; викупу працівниками підприємств, що
приватизуються; приватизації іншими способами згідно з Законом України
"Про приватизацію майна державних підприємств".
Орган приватизації зобов'язаний повідомити адміністрацію підприємства
про включення даного підприємства або його структурного підрозділу до одного із
зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.
Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині
першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм
приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.
Покупці подають до відповідного органу
приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій
статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
Орган приватизації розглядає подану
заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство
до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не
пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій
формі.
Згідно
п.9 ст.17 Закону України „Про оренду державного майна України” орендар має право
на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним
до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".
Орендар здійснює викуп об'єкта
оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (ціна,
порядок, строки, засоби платежу) визначаються в договорі оренди. Ціна об'єкта
оренди визначається відповідно до статті 20 цього Закону.
Посилання відповідача на рішення
Київської міської ради судом до уваги не приймаються оскільки з останніх не
вбачається віднесення спірного об”єкта оренди до переліку об”єктів, які не
підлягають приватизації у зв”язку з їх загальнодержавним значенням.
Відповідно до ч.1 ст. 289
Господарського кодексу України орендар має право на викуп об”єкта оренди, якщо
таке право передбачено договором оренди.
Дана норма закону також
кореспондується зі статтею 345 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.777 Цивільного
кодексу України наймач, який належно
виконує свої обов”язки за договором найму, у разі продажу речі, передбаченої у
найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.
Як вбачається з матеріалів справи
позивач є належним користувачем орендованого приміщення, протии чого не
заперечує відповідач.
Відповідно до частини другої статті
19 Конституції України "Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Відповідно до ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, позовні
вимоги позивача про визнання за позивачем переважного права на приватизацію
приміщення загальною площею 753,0 кв.м., в тому числі на першому поверсі 47,92
кв.м. та підвалі 705,01 кв.м. по вул. Межигірська, 2, в м. Києві, та
зобов”язання відповідача включити в 2007 році приміщення загальною площею 753,0
квм., в тому числі на першому поверсі 47,92 кв.м. та підвалі 705,1 кв.м. по
вул. Межигірська, 2, в м. Києві до переліку об”єктів приватизації, шляхом його
викупу позивачем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про
зобов”язання відповідача підготувати проект рішення Київської міської ради щодо
приватизації позивачем приміщення загальною площею 753,0 кв.м., в тому числі на
першому поверсі 47,92 кв.м. та підвалі 705,1 кв.м. по вул. Межигірська, 2, в м.
Києві та подати його на розгляд у встановленому порядку є необґрунтованими,
оскільки останні є процедурним етапом у стадії приватизації об”єктів та в
розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними.
Відповідно до ст.49 Господарського
процесуального Кодексу України на відповідача покладаються судові витрати
пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, та
керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу
України, суд, -
В И Р І Ш И В
:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за Товариством з
обмеженою відповідальністю „Центр дозвілля „РА” (04070, м. Київ, вул.
Межигірська, 2, р/р 26008000000521 в КФАБ „Факторіал-банк”, м. Київ, МФО
380258, код ЄДРПОУ 31752182) переважне право на приватизацію приміщення
загальною площею 753,0 кв.м., в тому числі на першому поверсі 47,92 кв.м. та
підвалі 705,1 кв.м., по вул. Межигірській, 2, в м. Києві.
3. Зобов'язати Головне управління
комунальної власності м. Києва включити в 2007 році приміщення загальною площею
753,0 кв.м., в тому числі на першому поверсі 47,92 кв.м. та підвалі 705,1
кв.м., по вул. Межигірській, 2, в м. Києві до переліку об'єктів приватизації,
шляхом його викупу Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр дозвілля
„РА” (04070, м. Київ, вул. Межигірська, 2, р/р 26008000000521 в КФАБ
„Факторіал-банк”, м. Київ, МФО 380258, код ЄДРПОУ 31752182).
В іншій частині позовних вимог
відмовити.
4. Стягнути з Головного управління
комунальної власності м. Києва (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10) на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр дозвілля „РА” (04070, м. Київ,
вул. Межигірська, 2, р/р 26008000000521 в КФАБ „Факторіал-банк”, м. Київ, МФО
380258, код ЄДРПОУ 31752182) 28,33 грн. (двадцять вісім гривень 33 коп.)
-державного мита та 39,33 грн. (тридцять дев'ять гривень 33 коп.)-послуг на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Рішення набирає законної сили
після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до ст.84 ГПК України.
6. Після набрання рішенням законної
сили видати наказ.
Суддя
М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення 13.08.2007р.