Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4546/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2019. Зареєстровано: 29.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/18145/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №826/4546/16
		адміністративне провадження №К/9901/18145/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Калашнікова О.В., 
		суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
		розглянувши  у попередньому судовому засіданні    касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області   про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на ухвалу і постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року (прийняту у складі судді Іщука І.О.)та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.)
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           21 березня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач 1, ГУ НП в Київській області), атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач 2, атестаційна комісія ГУ НП в Київській області), в якому (з урахування заяви про відмову від однієї позовної вимоги) просив:
		-атестаційний лист від 05 січня 2016 року Атестаційної комісії ГУ НП в Київській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції України на підставі статті 77 пункту 1 підпункт 5 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну Поліцію" (надалі - Закон № 580-VІІІ) (через службову невідповідність) визнати незаконним і скасувати.
		-наказ ГУ НП в Київській області № 77 о/с від 17 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції України на підставі статті 77 пункту 1 підпункт 5 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність) визнати незаконним та скасувати.
		- ОСОБА_1 поновити на посаді інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області.
		-допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області.
		-стягнути з ГУ НП в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 17 лютого 2016 року по день винесення рішення по справі, виходячи із розміру середнього заробітку ОСОБА_1 . 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2.          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження атестаційного листа.
		3.          Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року позов задоволено:
		-визнано протиправним та скасовано Атестаційний лист від 05.01.2016 Атестаційної комісії ГУ НП в Київській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції України на підставі статті 77 пункту 1 підпункт 5 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність);
		-визнано незаконним та скасовано Наказ ГУ НП в Київській області № 77 о/с від 17 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції України на підставі статті 77 пункту 1 підпункт 5 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність);     
		-поновлено ОСОБА_1 (М-140530) на посаді інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження з 18 лютого 2016 року;
		-стягнуто з ГУ НП в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 лютого 2016 року по 12 грудня 2016 року у розмірі 32 533,50 грн. - постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.
		4.          Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані протиправністю звільнення позивача, яке відбулося за результатами атестування, оскільки підстав для проведення атестації, передбачених  Законом №580-VIII  не було. Крім того зазначили, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі необґрунтованого висновку атестаційної комісії.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5.           23 березня 2017 року відповідач 1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 07 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
		6.          У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов в частині вимог - залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а в іншій частині залишити без задоволення.
		7.          Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, зокрема, при прийнятті рішення неправильно застосували у цій справі частину 2 статті 57 Закону України Закону №580-VIII. Також, в своїй касаційній скарзі відповідач посилається на те, що рішення про включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, а також дії відповідача щодо проведення атестації є правомірними у зв`язку з наявністю у нього передбачених  законом  підстав, так і повноважень для призначення і проведення атестації відносно позивача.
		Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		8.          По справі встановлено, що на підставі особистої заяви позивача наказом ГУ НП в Київській області від 07.11.2015 року №1 о/с    "По особовому складу" відповідно до п. 9 та 12  Розділу ХІ Закону №580  позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ України, було призначено на посаду інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області з присвоєнням спеціального звання старшого лейтенанта поліції (на підставі пункту 9 та пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень закону№580-VIII ).
		9.           23 листопада 2015 року відповідачем видано наказ № 16 про проведення атестування поліцейських ГУ НП в Київській області та створення атестаційних комісій згідно з додатками 1-4 до наказу.
		10.           05 січня 2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, відповідачем оформлено протокол ОП№ 15.00000025.774, який містив висновок про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність. 
		11.           17 лютого 2016 року наказом ГУ НП в Київській області № 77 о/с позивача звільнено у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі п.п. 5 п. 1  ст. 77 Закону № 580-VІІІ   (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано атестаційний лист позивача від 05  січня 2016 року.
		12.          З матеріалів справи вбачається, що з висновком атестаційної комісії від 05.01.2016 позивач ознайомився 12 січня 2016 року, що підтверджується його підписом .
		13.          Не погоджуючись із рішенням атестаційної комісії від 05 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою до Апеляційної атестаційної комісії, яка була залишена без розгляду.
		14.          Не погоджуючись з зазначеним рішенням (висновком), позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив його скасувати як такий, що не відповідає дійсності. Разом з цим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі статті 107 КАС України .
		Спірні правовідносини виникли у зв`язку із звільненням позивача зі служби в поліції.
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА  Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		15.          Закон України «Про Національну поліцію» .
		Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Цей  закон  набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2)    ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21    цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017  року. Закон  опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.
		16.          Пункти 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ.
		Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим  Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		16.1          Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
		16.2          Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
		16.3          Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		17.           Пункт 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Працівникам міліції, які у визначеному цим  Законом  порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.
		18.          Частина перша  статті 17 Закону №580-VІІІ. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		19.          Частина перша  статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.
		20.          Частина друга  статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться:
		1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
		2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
		3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		19.          Частина перша  статті 58 Закону №580-VІІІ. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.
		21.          Частина друга  статті 58 Закону №580-VІІІ. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до  закону  зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.
		22.          Стаття 59 Закону №580-VІІІ. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
		23.          Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка була затверджена 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 (далі -  Інструкція № 1465).
		Пункт 3 розділу І. 3  Інструкції № 1465. Атестування поліцейських проводиться:
		1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
		2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
		3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		24.          Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		25.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша  статті 341 КАС України).
		26.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини другої  статті 341 КАС України).
		27.          Наказ  відповідача від 07 листопада 2015 року №1 о/с    "По особовому складу" про призначення позивача як прибулого з МВС України з присвоєнням спеціального звання поліції, в порядку переатестування інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області з присвоєнням спеціального звання старшого лейтенанта поліції; не дозволяє Суду будь-яке подвійне тлумачення підстав для його прийняття.
		Прийнявши наказ, відповідач визнав те, що позивач відповідає вимогам до поліцейських.
		28.           Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
		28.1           Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття на службу в поліції.
		28.2          Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто, для вже призначеного на посаду працівника.
		28.3          Позивач з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції безстроково.
		29.          Частиною 2  статті 57 Закону №580-VІІІ  встановлено, що    атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;    для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Наведені у частині 2  статті 57 Закону №580-VІІІ  підстави для проведення атестування є вичерпними.
		30.          Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв`язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
		31.          Кожна із зазначених трьох підстав для проведення атестування має бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
		Аналогічні норми, в частині підстав для атестування, містить, також, Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських.
		32.          Позиція відповідача зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри, що відповідає частині 1  статті 57 Закону №580-VІІІ.
		33.          Підстави наведені відповідачем для призначення атестування колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у частині перші  статті 57 Закону №580-VІІІ, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв`язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій  статті 57 Закону № 580-VІІІ .
		Закон №580-VІІІ  не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2  статті 57 Закону №580-VІІІ.
		34.          Закріплену у частині першій  статті 57 Закону №580-VІІІ  мету атестування відповідач необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з метою визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.
		35.          Таким чином, атестація працівника, одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції) безумовно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження, не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам  Закону України "Про професійний розвиток працівників"  та  Закону України "Про Національну поліцію".
		36.          Отже, позивача протиправно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
		37.          Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наказ відповідача про звільнення позивача прийнято протиправно, оскільки не вимог  Закону №580-VІІІ  та  Інструкції № 1465, у зв`язку з чим висновки атестаційної комісії, викладені в протоколі не можуть бути підставами для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частини 1  статті 77 Закону №580-VІІІ.
		38.          Зазначений висновок відповідає  статті 235 КЗпП України, за якою, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність стягнення на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		39.          Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для залишення частини позовних вимог без розгляду, виходячи з наступного.
		40.          Відповідно до частини першої та другої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом.
		41.          Відповідно до частини третьої зазначеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		42.          Відповідно до частини першої статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Пунктом 6 частини 1 зазначеної статті встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
		43.          Згідно частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
		44.          З матеріалів справи вбачається, що з висновком атестаційної комісії від 05 січня 2016 року позивач ознайомився 12 січня 2016 року, що підтверджується його підписом.
		44.1          Не погоджуючись з зазначеним рішенням (висновком), позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив його скасувати як такий, що не відповідає дійсності. Разом з цим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 107 КАС України (а.с. 96-97, 99-100).
		44.2          В подальшому позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з даним позовом, в якому просив скасувати і висновок атестаційної комісії управління Національної поліції в Київській області від 05 січня 2016 року і наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 77 о/с від 17 лютого 2016 року в частині його звільнення зі служби в поліції України.
		44.          Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами суть даного спору полягає саме у встановленні правомірності звільнення позивача з публічної служби.
		45.          Колегія суддів звертає увагу на те, що крім рішення (висновку) Атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції у Київській області, оформленого протоколом ОП №15.00000025.774 від 05 січня 2016 року, позивач у даній справі оскаржує також наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 77 о/с від 17 лютого 2016 року в частині його звільнення.
		46.          Аналіз положення пункту 28 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17 листопада 2015 року та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України за №    1445/27890 (далі - Інструкція №1465), дає підстави для висновку про те, що рішення (висновок) атестаційної комісії про невідповідність поліцейського займаній є безумовною підставою для звільнення такого поліцейського.
		46.1          Із наведеного випливає, що рішення (висновок) атестаційної комісії підлягає оскарженню як окремо, так і у справі про звільнення з публічної служби, оскільки наказ про звільнення є формою виконання відповідного рішення (висновку) атестаційної комісії.
		47.          За загальним правилом, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		48.          Доказів ознайомлення позивача з наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 17 лютого 2016 року № 77 о/с матеріали справи не містять. З розписки позивача вбачається, що трудову книжку він отримав 18 лютого 2016 року (а.с. 61). Оскільки місячний строк спливав 19 березня 2016 року, що припав на вихідний, позов був поданий в понеділок 21 березня 2016 року .
		49.          Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		50.          Відповідно до частин 1, 4 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
		51.          Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		51.1          Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		51.2          Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		52.          Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод проголошує верховенство права, як частину спільного спадку Договірних Держав.
		53.          У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
		54.          Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
		55.          Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав для залишення без розгляду частини позовних вимог щодо скасування рішення (висновок) атестаційної комісії.
		56.          В даних спірних правовідносинах наявна правова позиція Верховного Суду, зокрема, в постановах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі №817/442/16, від 12 жовтня 2019 року у справі №819/1398/16, від 06 червня 2018 року у справі №810/917/16 та від 11 квітня 2018 року у справі №826/2787/16.
		57.          Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		58.          Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції..          
		59.          За таких обставин, Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.
		60.          За правилами частини першої  статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України  суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		61.          На підставі викладеного, керуючись статтями  341,  343,  349,  350,  355,  359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		ПОСТАНОВИВ :
		1.          Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області - залишити без задоволення.
		2.          Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року - залишити без змін.
		3.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		О.В. Калашнікова
		М.В. Білак ,
		А.В. Жук
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...