Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/456/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 02.01.2020. Зареєстровано: 02.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2020.

Номер судового провадження: 2-815/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 372/456/19 
		Провадження № 2-815/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 грудня 2019 року                                                        м.Обухів
		Обухівський районний суд Київської області у складі: 
		головуючого судді Зінченко О.М.
		при секретаряхі Євдокімова В.С., Тищенко І.Д.,
		прокурора Тарасенко А.С.,
		представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкриому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади села Підгірці Обухівського району Київської області до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання недійсними рішень ради та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Перший заступник прокурора Київської області в  інтересах територіальної громади села Підгірці Обухівського району Київської області звернувся до суду із вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи який зазначав, що рішеннями Підгірцівської сільської ради Обухівського району від 27.02.2014 затверджено проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 .. Також, рішенням Підгірцівської сільської ради від 21.04.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_8 . У зв`язку з цим, за вищевказаними громадянами зареєстровано право власності на наступні земельні ділянки: площею 0,75 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0150 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_11 . Останнім, вказану земельну ділянку поділено на 3 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223186801:13:009:0188,3223186801:13:009:0187, 3223186801:13:009:0186; площею 0,45 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0151 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_10 . В подальшому, вказану земельну ділянку останньою поділено на 4 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223186801:13:009:0189,3223186801:13:009:0190,3223186801:13:009:0191,3223186801:13:009:0192; площею 0,464 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0169 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_9 ; площею 0,1439 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0152 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_7 ; площею 0,2779 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0179 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2017 №2362 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0188 ОСОБА_8 , який в свою чергу згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.09.2017 передав її до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», а земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0187, 3223186801:13:009:0186 - на користь  
		ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2017 №        1536 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0151 ОСОБА_8 , який здійснив її поділ на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0191, 3223186801:13:009:0192, які в подальшому згідно акту приймання-передачі від 05.09.2017, також передав до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД».
		ОСОБА_9 на підставі акту прийому-передачі майна від 11.07.2016 передала до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0169, яку в подальшому було поділено на дві ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0214, 3223186801:13:009:0215.
		ОСОБА_8 на підставі акту прийому-передачі майна від 23.06.2016 передав до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0179.
		ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2016 №        610 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0152 на користь ОСОБА_12 , яка в свою чергу на підставі акту прийому-передачі майна від 14.06.2016 передала зазначену ділянку до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД». Вказаним товариством дану земельну ділянку поділено на дві ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0212 та 3223186801:13:009:0213.
		Водночас встановлено, що рішення Підгірцівської сільської ради про затвердження проектів землеустрою та надання у власність громадян земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186801:13:009:0150 (ділянку поділено на З ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0188,3223186801:13:009:0187,3223186801:13:009:0186),3223186801:13:009:0151(ділянку поділено на 4 ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0189,3223186801:13:009:0190,        3223186801:13:009:0191, 3223186801:13:009:0192),        3223186801:13:009:0169        (ділянку поділено на 2 з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0214,        3223186801:13:009:0215),3223186801:13:009:0152 (ділянку поділено на 2 з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0212, 3223186801:13:009:0213), 3223186801:13:009:0179. Відтак просить суд визнати рішення незаконними, а земельні ділянки витребувані з чужого незаконного володіння.
		11 березня 2019 року було відкрито підготовче провадження по справі за загальними правилами позовного провадження.
		Ухвалою суду від 09.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		В судовому засіданні прокурор позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладені обставини в  позовній заяві, просила позов задовольнити.
		Представник відповідача Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з підстав викладених в відзиві на позовну заяву.
		Представник відповідача ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, та зазначив, що викладені обставини справи безпідставні та не обґрунтовані, вказані земельні ділянки перебувають у власності відповідачів на законних підставах.
		Представник відповідача ОСОБА_14 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та повідомив, що обставини викладені в позовній заяві є безпідставними та не обґрунтованими. 
		Відповідач ОСОБА_8 в судовому засіданні заявлені вимоги заперечив, та повідомив, що він є добросовісним набувачем земельної ділянки. 
		Інші особи в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.
		Вислухавши прокурора, представників відповідачів, відповідача перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов`язку від інших осіб.
		Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Аналогічно норма ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що рішеннями Підгірцівської сільської ради Обухівського району від 27.02.2014 затверджено проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 . 
		Також, рішенням Підгірцівської сільської ради від 21.04.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_8 .
		У зв`язку з цим, за вищевказаними громадянами зареєстровано право власності на наступні земельні ділянки: площею 0,75 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0150 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_11 . Останнім, вказану земельну ділянку поділено на 3 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223186801:13:009:0188,3223186801:13:009:0187, 3223186801:13:009:0186; площею 0,45 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0151 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_10 . В подальшому, вказану земельну ділянку останньою поділено на 4 земельні ділянки з кадастровими номерами:3223186801:13:009:0189,3223186801:13:009:0190,3223186801:13:009:0191,3223186801:13:009:0192; площею 0,464 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0169 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_9 ; площею 0,1439 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0152 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_7 ; площею 0,2779 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0179 для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_8 .
		В подальшому ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2017 №2362 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0188 ОСОБА_8 , який в свою чергу згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.09.2017 передав її до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», а земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0187, 3223186801:13:009:0186 - на користь ОСОБА_13 
		ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2017 №1536 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0151 ОСОБА_8 , який здійснив її поділ на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0191, 3223186801:13:009:0192, які в подальшому згідно акту приймання-передачі від 05.09.2017, також передав до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД».
		ОСОБА_9 на підставі акту прийому-передачі майна від 11.07.2016 передала до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0169, яку в подальшому було поділено на дві ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0214, 3223186801:13:009:0215.
		ОСОБА_8 на підставі акту прийому-передачі майна від 23.06.2016 передав до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0179.
		ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2016 №610 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:009:0152 на користь ОСОБА_12 , яка в свою чергу на підставі акту прийому-передачі майна від 14.06.2016 передала зазначену ділянку до статутного капіталу ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД». Вказаним товариством дану земельну ділянку поділено на дві ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0212 та 3223186801:13:009:0213.
		Водночас встановлено, що рішення Підгірцівської сільської ради про затвердження проектів землеустрою та надання у власність громадян земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186801:13:009:0150 (ділянку поділено на З ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0188,3223186801:13:009:0187,3223186801:13:009:0186),3223186801:13:009:0151(ділянку поділено на 4 ділянки з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0189,3223186801:13:009:0190,        3223186801:13:009:0191, 3223186801:13:009:0192),        3223186801:13:009:0169        (ділянку поділено на 2 з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0214, 3223186801:13:009:0215),3223186801:13:009:0152 (ділянку поділено на 2 з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0212, 3223186801:13:009:0213), 3223186801:13:009:0179. Відтак просить суд визнати рішення незаконними, а земельні ділянки витребувані з чужого незаконного володіння.
		Частиною 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
		1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
		2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
		3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		Частиною 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що до функцій прокуратури віднесено, в тому числі, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених Законом.
		Згідно із ч. 1 ст. 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		За правилами частини 3 вказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави:
		1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,а також 2) у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Крім того, частинами 3, 4 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
		В обґрунтуванні позовної заяви прокурором вказано центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, а саме Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.
		Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Згідно із п. а) підпункту 25-1 пункту 4 цього Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:
		веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;
		виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;
		дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
		дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
		дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;
		проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;
		розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;
		здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами;
		дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
		дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;
		використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;
		дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
		Обґрунтовуючи позовну заяву, Позивач вказує, що «у даному випадку прокурор пред`являє позов в інтересах держави як позивач, оскільки Держгеокадастр та його територіальні органи здійснюють функції контролю за використанням та охороною земель всіх категорій та форм власності, однак у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади щодо розпорядження землею».
		Прокурор звернувся до суду не в інтересах даного суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) чи її територіального органу, а саме в інтересах територіальної громади села Підгірці Обухівського району Київської області, що на нашу думку, також свідчить про безпідставність такого звернення.
		У постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі № 910/2491/18, суд залишивши касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва без задоволення висловив позицію, відповідно до якої «захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.»
		Таким чином, аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дозволяє дійти наступних висновків.
		Положення спеціального закону дозволяють відповідному прокурору здійснювати представництво або громадянина або держави. Захист державних інтересів прокурором здійснюється у виключних випадках, якщо має місце порушення чи загроза порушення інтересів держави, і при цьому якщо захист цих інтересів не здійснюється (або здійснюється неналежним чином) відповідним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, чи іншим органом якому делеговані повноваження щодо захисту такого інтересу.
		Відповідно до положень статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
		У той же час, згідно зі статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
		Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів декількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Таким чином, держава (в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади) і відповідні територіальні громади (в особі органів місцевого самоврядування) є різними суб`єктами та маються відповідні відмінні одне від одного права, інтереси та способи їх захисту. 
		Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, м 
		в інтересах територіальної громади можливе лише в тих випадках, коли орган місцевого самоврядування, набувши певних повноважень (шляхом їх делегування державою), не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави щодо таких делегованих повноважень.
		В той же час, враховуючи приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеві ради, як органи місцевого самоврядування, не наділені жодними делегованими повноваженнями органів виконавчої влади, оскільки такими делегованими повноваженнями наділяються виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Перелік делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у різних сферах визначено Главою 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Таким, чином заявником по справі - першим заступником прокурора Київської області не доведено достатніх підстав для звернення до суду із таким позовом, а також не доведено наявність обов`язкових обставин, що передбачені ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України.
		Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
		Відповідно до приписів частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).
		Обґрунтовуючи позовну заяву, Позивач вказує: «Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише у грудні 2018 року за результатами опрацювання інформації КДП «Київгеоінформатика», а також аналізу документів та інформації, отриманої прокуратурою області відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від органів влади, установ та організацій, встановлено факт допущення порушень вимог земельного законодавства».
		У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі № 362/44/17 викладено правову позицію щодо початку перебігу позовної давності у випадку звернення до суду прокурора в інтересах держави, а саме: «62. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).
		63. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
		64. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		65. Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		66. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:
		1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
		2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.»
		Таким чином, відповідно до вищевикладеного висновку Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 362/44/14 перебіг строку позовної давності починається з моменту коли про порушення права дізналась чи могла дізнатись особа, незалежно чи це був суб`єкт владних повноважень, на якого покладено відповідні контрольні функції чи прокурор, який може набути права на представлення інтересів в порядку ст. 56 ЦПК України.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Відповідно до статті 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		З огляду на те, що оскаржувані рішення прийняті 27.02.2014 року, а прийняттю таких рішень передувало погодження відповідних проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а саме Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області, то саме з моменту подання проектів землеустрою на погодження уповноваженому суб`єкту владних повноважень стало відомо про відведення спірних земельних ділянок у власність.
		Так, 19.02.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області надано висновок вих. № 3-27/135 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), площею 0,1439 га, що розташована на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		19.02.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області надано висновок вих. № 3-27/128 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), площею 0,75 га, що розташована на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		19.02.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області надано висновок вих. № 3-27/139 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), площею 0,4500 га, що розташована на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		19.02.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), площею 0,4640 га, що розташована на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		З огляду на вищевикладене, перебіг строку позовної давності має початком дату, що передувала даті прийняття оскаржуваних рішень та не може бути більш пізньою, ніж 27.02.2014 року.
		Таким чином, строк позовної давності звернення до суду з вимогами про визнання недійсними рішень Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 27.02.2014 року сплив ще у лютому 2017 року.
		Статті 387 і 388 ЦК України не вказують на те, що приписи про позовну давність не застосовуються до правовідносин, врегульованих приписами вказаних статей, а стаття 268 цього кодексу не передбачає, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння належить до вимог, на які позовна давність не поширюється. Крім того, сутність вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння не виключає застосування до неї позовної давності.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 18 березня 2008 року в справі «Dacia S.R.L.» проти Молдови» (Dacia S.R.L. v. Moldova, заява № 3052/04) встановив, що припис Цивільного кодексу Молдови, згідно з яким позовна давність не поширювалася на позови державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння інших організацій чи громадян, сам по собі суперечить статті 6 Конвенції, оскільки у справі не було надано жодних аргументів на обґрунтування того, чому державні організації у цих випадках мають бути звільнені від обов`язку додержувати установлених строків давності, котрі б в аналогічних ситуаціях перешкодили розгляду позовів, поданих приватними особами чи компаніями. Це, на думку ЄСПЛ, потенційно може призводити до руйнування багатьох усталених правовідносин і надає дискримінаційну перевагу державі без будь-якої переконливої підстави (§ 76). ЄСПЛ констатував, що зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, якби позовну давність було застосовано без дискримінації на користь держави, є несумісним із принципом правової визначеності (§ 77).
		На віндикаційні позови держави та територіальних громад (в особі органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно) поширюється загальна позовна давність. Для уникнення дискримінаційної переваги цих суб`єктів порівняно з іншими суб`єктами права вони мають нести ризик застосування наслідків спливу позовної давності для оскарження виданих ними правових актів.
		Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд у Постанові Великої Палати від 17.10.2018 року по справі № 362/44/17, вирішуючи виключну правову проблему щодо застосування строків позовної давності при розгляді справ про витребування майна, в яких позовні вимоги заявляє прокурор.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Принцип законності є одним із принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні, визначених статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Частинами першою та третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування визначається Конституцією, цим та іншими законами, які не суперечать положенням цього Закону.
		Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до частини 1 статті 10 та частини 10 статті 59 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів невідповідності Конституції або законам України визначаються незаконними в судовому порядку.
		Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. (стаття 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Згідно із ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
		Частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочність щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Пунктом 34 частини першої статті 26 згаданого Закону визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. 
		Таким чином, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами, що належать територіальній громаді, зокрема, і земель здійснює орган місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області.
		Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Згідно із ч. 2 даної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Частиною 4 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, в тому числі, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті:
		а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
		б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
		в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
		г) береговими смугами водних шляхів;
		ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
		Згідно зі ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті:
		морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
		прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
		гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
		береговими смугами водних шляхів.
		Крім того, відповідно до листа Обухівського міжрайонного управління водного господарства від 20.01.2014 № 02-10 надано інформацію голові Підгірцівської сільської ради ОСОБА_11 . про те, що дані земельні ділянки площею 4,3325 га до земель водного фонду не відносяться, так як в 2001 році проведена інвентаризація меліорованих земель і за матеріалами інвентаризації згідно чинного законодавства осушувальна система була списана, а землі переведені в не меліоровані угіддя.
		Отже, приймаючи спірні рішення Підгірцівська сільська рада не виходила за межі наданих їй повноважень, не змінювала цільового призначення земельних ділянок, як про це зазначає в позові прокурор, адже спірні земельні ділянки до земель водного фонду не відносилися, мали цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, відтак змінювати їх цільове призначення не було необхідності.
		Стаття 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не містить вимоги щодо обов`язкової державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, тому в цій частині також відсутні будь-які порушення з боку Підгірцівської сільської ради.
		За правилами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
		Згідно із ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1861 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
		Частиною 5 вказаної статті визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
		Згідно ч. 6 ст. 1861 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень) підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
		Відповідно до ч. 7 вказаної статті органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
		додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
		надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
		проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
		Відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. 
		Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: 
		завдання на розроблення проекту землеустрою;
		пояснювальну записку;
		копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); 
		рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); 
		письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
		довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; 
		матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
		відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
		копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об`єктів); 
		розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
		розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); 
		акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); 
		акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); 
		перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
		викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); 
		кадастровий план земельної ділянки; 
		матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); 
		матеріали погодження проекту землеустрою.
		Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
		Згідно процедури, визначеної вищевказаними нормами права, до Підгірцівської сільської ради звернулися громадяни ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з відповідними заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
		Рішенням Підгірцівської сільської ради від 13.12.2012 року надано дозвіл ОСОБА_11 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,7500 га остаточний розмір земельної ділянки вирішити за проектом) для ведення особистого селянського господарства на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		Рішенням Підгірцівської сільської ради від 06.12.2013 року надано ОСОБА_7 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1500 га в с. Підгірці Обухівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.
		Рішенням Підгірцівської сільської ради від 06.12.2013 року надано ОСОБА_10 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,4500 га в с. Підгірці Обухівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.
		Рішенням Підгірцівської сільської ради від 06.12.2013 року надано ОСОБА_9 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,4650 га в с. Підгірці Обухівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.
		Рішенням Підгірцівської сільської ради від 17.03.2016 року надано дозвіл ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,2780 га в приватну власність в для ведення особистого селянського господарства с. Підгірці Обухівського району Київської області.
		Вищевказані рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність є чинними та прокурором не оскаржуються.
		На виконання даних рішень ТОВ «Геоземінвест» розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 . ФОП ОСОБА_16 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 .
		Відповідно до ст. 1861 Земельного кодексу України вказані проекти землеустрою погоджено з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин - у 2014 році Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області, у 2016 році - Управлінням Держгеокадастру в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що свідчить про їх відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
		Так, 19.02.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області надано висновок вих. № 3-27/135 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), площею 0,1439 га, що розташована на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		19.02.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області надано висновок вих. № 3-27/128 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), площею 0,75 га, що розташована на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		19.02.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області надано висновок вих. № 3-27/139 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), площею 0,4500 га, що розташована на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		19.02.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), площею 0,4640 га, що розташована на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		20.04.2016 року Управлінням Держгеокадастру в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області надано висновок вих. № 282/41-16 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_8 , площею 0,2779 га, для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03), за адресою: с. Підгірці Обухівського району Київської області.
		Складені відповідно до вимог чинного законодавства, погоджені з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин проекти землеустрою були передані на затвердження Підгірцівської сільської ради, яка відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України прийняла ряд рішень, а саме:
		- рішення Підгірцівської сільської ради від 27.02.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,75 га на території с. Підгірці, в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області;
		- рішення Підгірцівської сільської ради від 27.02.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,45 га на території с. Підгірці, в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області;
		- рішення Підгірцівської сільської ради від 27.02.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,4640 га на території с. Підгірці, в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області;
		- рішення Підгірцівської сільської ради від 27.02.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,1439 га на території с. Підгірці, в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області;
		- рішення Підгірцівської сільської ради від 21.04.2016 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,2779 га на території с. Підгірці, в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
		За таких обставин, суд вважає правову позицію прокурора щодо обґрунтування належності органу, в інтересах якого він звернувся із цим позовом, наявності суспільного інтересу та порушень інтересів держави відносно дотримання законодавства при виділенні земельних ділянок, неспроможною і непереконливою.  
		Вказані недоліки в правовому обґрунтуванні позову та ненадання прокурором переконливих доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, які покладені в основу позовних вимог, на думку суду, унеможливлюють задоволення позову, оскільки достатність підстав для позбавлення охоронюваного законом конституційного права власності судом не встановлено.
		Правильність такої правової позиції узгоджується із висновками судів різних інстанції за наслідками розгляду спорів у аналогічних правовідносинах, зокрема викладених у рішенні Апеляційного суду Київської області від 9 вересня 2017 року у цивільній справі № 372/391/17 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , треті особи ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про визнання недійсними державних актів, витребування земельних ділянок. 
		Враховуючи тривалий час розгляду справи суд вважав можливим вирішити спір на підставі наявних у справі доказів відповідно до принципів диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін.
		Згідно зі ст. ст. 76, 89 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).
		Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували знаходження на земельних ділянках, які є предметом спірних рішень, будь-яких водних об`єктів, визначених положеннями Земельного кодексу України та Водного кодексу України та зареєстрованих у встановленому порядку, і відповідно належність земельних ділянок, які є предметом спірних рішень, до земель водного фонду, обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки суд ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади села Підгірці Обухівського району Київської області до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання недійсними рішень ради та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,  відмовити повністю.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		       Суддя О.М.Зінченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...