Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/10773/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 07.01.2020. Зареєстровано: 09.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2020.

Номер судового провадження: 2-а/369/364/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/10773/19
		Провадження № 2-а/369/364/19
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		28.12.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
		Головуючого судді Пінкевич Н.С.,
		за участю секретаря Середенко Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції у Київській області ДПП лейтенанта поліції Дайнеко Олесі Леонідівни про скасування постанови,-
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції у Київській області ДПП лейтенанта поліції Дайнеко Олесі Леонідівни про скасування постанови, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №353283 в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що12.08.2019 року о 00 год. 49 хв. в м. Київ по вул. Велика Кільцева Дорога 4, інспектор взводу № 1 роти № 2 ДПП в с. Чайки УПП в Київській області лейтенант поліції Дайнеко Олеся Леонідівна склала відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфер забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК 353283.
		Відповідно до вказаної постанови позивача визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
		Позивач вказує, що ПДР України не порушував, постанова складена безпідставно з порушенням норм чинного законодавства.
		18 грудня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказує що діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
		Дослідивши матеріали справи і проаналізувавши доводи позивача, відповідача суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно п.2ч.1ст.5КАС України, кожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися доадміністративного суду,якщо вважає,що рішенням,дією чибездіяльністю суб`єктавладних повноваженьпорушені їїправа,свободи абозаконні інтереси,і проситипро їхзахист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно ізп.9.9.б) ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
		Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серія НК № 353283 від 12.08.2019 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 2410, н.з. е8476КІ в м. Київ по вул. Велика Кільцева Дорога, 4 не ввімкнув показчик повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив п. 9.2. ПДР України, а також не увімкнув світлову аварійну сигналізацію після зупинки на вимогу поліцейського, чим порушив п. 9.9 б)ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
		За вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
		В матеріалах справи відсутні будь-які докази як вини, так і невинуватості позивача.
		Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно дост. 280КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати :чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2 ст. 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
		Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Так суд дійшов висновку, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП (фото-, відеофіксація, свідки тощо), які свідчать про вчинення позивачем порушень вимог ПДР України та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, в той час, як позивач категорично заперечує вчинення ним зазначеного правопорушення.
		В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо винесення відносно позивача оскаржуваної постанови від 12.08.2019 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є протиправними, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.
		Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		Адміністративний позов  ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції у Київській області ДПП лейтенанта поліції Дайнеко Олесі Леонідівни про скасування постанови - задовольнити.
		Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №353283 від 12.08.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425,00 гривень скасувати.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.
		Повний текст рішення виготовлено 28.12.2019 року.
		 
		Суддя       Н.С. Пінкевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...