Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/19606/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 08.01.2020. Зареєстровано: 09.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2020.
Дата набрання законної сили: 30.12.2019
Номер судового провадження: 1-кс/752/11461/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019101010000191

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/19606/19 
		Провадження №: 1-кс/752/11461/19 
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		30.12.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва   ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши, подане в рамках кримінального провадження №42019101010000191, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, клопотання прокурора місцевої прокуратури №1 м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		прокурор Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 37, площею 2,15 га.
		В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101010000191 від 11.09.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з розпорядженням директора Інституту водних проблем і меліорації НААН від 15.06.2016 №8-А оголошено інвестиційний конкурс із визначенням інвестора для реалізації проекта будівництва багатоквартирної забудови на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного землекористування Інституту водних проблем і меліорації національної академії наук України за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 37. 
		Відповідно до протоколу конкурсної комісії №1 від 18.07.2016 р. переможцем вказаного інвестиційного конкурсу визнано ТОВ «Будівельна компанія «Інтергал-Буд».
		Відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №0570202/1-14013 від 26.07.2019 встановлено, що за даними міського земельного кадастру земельна ділянка, площею 2,15 га (код 79:365:0001) на вул. Васильківській, 37 у Голосіївському районі м. Києва обліковується за Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії наук України. Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:365:0036 у міському земельному кадастрі не зареєстрована. Рішення про передачу вказаної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам Київська міська рада не приймала. 
		Однак, у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження проведено 12 вересня 2019 року огляд земельної ділянки по вул. Васильківській, 37 у Голосіївському районі м. Києва, за результатами якого складено протокол, відповідно до якого територія ділянки, належної Інституту водних проблем і меліорації по вул. Васильківська, 37 в м. Києві, яка розміщена з внутрішньої сторони (позаду будівлі Інституту), огороджена будівельним парканом. Вздовж паркану розміщені металевий контейнер, шини, залишки металевих обрізів на ґрунтовому покритті, а також насип щебня та залишки уламків цегли і плит. По центру при вході розміщено синій бокс для місяця чергування охорони.
		Прокурор зазначає, що оскільки невстановленими особами повністю знищено об`єкти нерухомого майна, які перебували у власності Інституту, та фактично розпочато без дозвільних документів будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку по вул. Васильківській, 37 в м. Києві , а тому, на її думку, наявна необхідність у накладенні арешту.
		В судове засідання ніхто не з`явився.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
		Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		На думку суду, у даному провадженні прокурор не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно не вбачається.
		Долучена до клопотання прокурора постанова про визнання майна речовим доказом є формальною, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України. У ній не вказано, з яких мотивів прокурор виходив при вирішенні питання про визнання земельної ділянки речовим доказом.
		Органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення для доведення будь якої з обов`язкових ознак кримінального провадження що розслідується, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		З огляду на викладене, у задовленні клопотання необхідно відмовити.
		Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
		у х в а л и в:
		 
		Клопотання, внесене врамках кримінальногопровадження за№ 42019101010000191від 11.09.2019 року прокуроромКиївської місцевоїпрокуратури №1 ОСОБА_4 ,про накладенняарешту намайно, залишити без задоволення.
		Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...