Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4576/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 08.01.2020. Зареєстровано: 09.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2020.
Дата набрання законної сили: 18.06.2020
Номер судового провадження: П/320/4576/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		06 січня 2020 року                          № 320/4576/19
		          Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,
		при секретарі судового засідання Лубянської Д.С.,
		за участі:
		представника позивача - Пальчевського А.А.,
		представника відповідача - Павловського Б.М.,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв №1 про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв №1, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 1, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 7 шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 25.06.2019 № 625.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами планової перевірки Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв №1, було встановлено ряд порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач вважає, що вказана обставина створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють та/або перебувають на об`єкті відповідача, а тому, наявна необхідність у застосуванні заходів реагування у виді повного зупинення роботи Білоцерківської школи мистецтв №1.
		          Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним було прийнято до уваги зауваження позивача, які були викладені в акті перевірки від 25.06.2019, та усунуто більшість виявлених порушень, що підтверджується відповідними доказами. Також, на думку відповідача, позивачем не доведено, що ті порушення, які залишились невиконаними, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю населення, у зв`язку із чим, застосування такого крайнього заходу, як зупинення експлуатації, на переконання позивача, є невиправданим.
		          Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
		Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		У судове засідання, призначене на 26.12.2019, прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, представник відповідача адміністративний позов не визнав, наполягав на відмові у його задоволенні.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
		Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 15.03.2019 № 284 «Про затвердження річного Плану заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки ГУ ДСНС України у Київській області стосовно об`єктів (будівель, приміщень, споруд, територій тощо), що перебувають у власності, володінні, користуванні центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування та непідприємницьких товариств і установ на ІІ-й квартал 2019 року» та наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 11.05.2019 № 490 «Про проведення планових перевірок», було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 1 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 7.
		14 травня 2019 року головним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Сюрхою A.C. було видане посвідчення № 5342 на проведення планової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 1.
		25 червня 2019 року за результатами планової перевірки, був складений акт № 625 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому вказані 19 порушень відповідачем, а саме:
		1. Приміщення об`єкту не обладнані системами протипожежного захисту у відповідності до діючих норм, а саме згідно пункту 7.5 таблиці А.1, додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014.
		2. Приміщення об`єкту не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 2- го типу, а саме згідно пункту 5.1 таблиці Б.1, додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014.
		           3. Стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2 (коридори 1-го, 2-го поверхів, актова зала).
		           4. Внутрішні          відкриті сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.
		           5. Здійснено реконструкцію          без погодження проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку          з улаштуванням на шляху евакуації кімнати для охорони, яка виконана з огороджувальних конструкцій з показником пожежної небезпеки вище ніж Г1. (коридор 1-го поверху).
		           6. Улаштовано вбудовану шафу для зберігання музичного інструменту в коридорі 2-го поверху.
		           7. Допускається розміщення людей у приміщеннях, а також на поверхах (у будинку), котрі не забезпечені двома евакуаційним виходами.
		           8. Здійснено реконструкцію в приміщеннях навчальних класів № 2, №10, №7, №15 З  улаштуванням підсобних приміщень в кожному класі без погодження проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.
		           9. Будівлю об`єкту не обладнано пристроями блискавкозахисту до вимог ДСТУ Б 8.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд» із складанням відповідних документів.
		           10. Допускається встановлення електричного вимикача та розетки на горючу основу без підкладання під нього суцільного не горючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше 0,01 метра (приміщення в підвальному поверсі).
		           11. З`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в лампі електричного освітлення виконано шляхом скручування, а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискання (коридор підвального поверху).
		           12. Допускається використання в пожежонебезпечних зонах світильників 3 лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака) (приміщення для зберігання на підвальному поверсі).
		           13. Допускається розміщення більше 50 осіб в приміщенні актової зали, яка має лише один евакуаційний вихід.
		           14. На підвальному поверсі улаштовано складські приміщення 3 горючими матеріалами та столярної майстерні (підвальний поверх).
		           15. Під час зберігання різних речовин та матеріалів не враховано їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості, сумісність, а також ознаки однорідності речовин (складські приміщення на підвальному поверсі).
		16. Під час зберігання речовин та матеріалів їх розміщення не здійснено на стелажах або в штабелях з врахування нормованих відстаней між ними (складські приміщення на підвальному поверсі).
		17. Члени добровільної пожежної охорони не пройшли обов`язкового особистого страхування в порядку передбаченому ПКМУ від 17.07.2013 за №564.
		18. Не здійснено навчання керівного складу 3 питань цивільного захисту.
		19. Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії. 
		На думку позивача, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті,  що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
		          Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
		Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
		          Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		         Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		         Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
		         Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		          Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
		          Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
		         До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
		          Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
		          Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноваженьцентрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		          Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
		         ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
		         Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
		         ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
		          Таким чином, Головне управління ДСНС України у Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		         Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
		         У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		         Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, 
		         Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
		          Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		          Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
		          Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
		Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
		          Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що під час судового розгляду у ході позапланового заходу виявлено, що відповідачем частково усунені виявлені порушення, але у той же час, порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які не усунені, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.
		          Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.
		Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
		Так, відповідно до п. 1.4. Глави 1, розділу VI ППБУ, у будинках, приміщеннях навчальних закладів забороняються розміщення людей у приміщеннях, а також на поверхах (у будинках), не забезпечених двома евакуаційними виходами. 
		Попри вказані норми, у ході позапланово заходу посадовими особами позивача виявлено, що на об`єкті відповідача допускається розміщення людей у приміщеннях, а також на поверхах, котрі не забезпечені двома евакуаційними виходами.
		          При цьому, посилання відповідача на те, що на другому поверсі школи одночасно займається 38 людей, та на те, що відповідачем зроблено другий евакуаційний вихід з першого поверху через вікно на зовнішні металеві сходи, суд сприймає негативно.
		          Відповідно до п. 7.1.3 ДБН 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» евакуація людей у разі пожежі повинна передбачатися по шляхах евакуації через евакуаційні виходи, евакуаційні сходи та сходові клітки.  
		          Також відповідно до п. 7.2.4 ДБН 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» із будинку, з кожного поверху, протипожежного відсіку, приміщення, а також з частини поверху, відокремленої суцільними стінами (перегородками), слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів по самостійних (окремих) шляхах евакуації, які ведуть назовні, крім випадків, обумовлених у НД.
		          Допускається передбачати один евакуаційний вихід із:
		          а) приміщення з одночасним перебуванням не більше ніж 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м;
		          б) приміщення площею не більше ніж 300 м2, розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньому, не перевищує 5 осіб. При кількості людей від 6 до 15 слід передбачати додатковий вихід через люк з розмірами не менше ніж 0,6 м х 0,8 м з вертикальними металевими сходами (скобами) або через вікно з розмірами не менше ніж 0,75 м х 1,5 м та з пристосуванням для виходу по металевих сходах (скобах). Зазначені металеві сходи (скоби) повинні мати такі параметри: ширина - не менше ніж 0,45 м, відстань між східцями по вертикалі - не більше ніж 0,3 м, нижня сходинка на висоті не більше ніж 0,5 м від рівня підлоги або нижньої поверхні приямка, відстань від сходів до стіни, до якої вони кріпляться, - не менше ніж 0,3 м;
		          в) цокольного, підвального, підземного поверхів площею не більше ніж 300 м2 та призначених для одночасного перебування не більше ніж 5 людей. При кількості людей від 6 до 15 з поверху повинен передбачатися додатковий вихід відповідно до підпункту б) цього пункту.
		          Суд зазначає, що п. 1.4. Глави 1, розділу VI ППБУ та ДБН 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» не передбачають виключень для відсутності другого евакуаційного виходу з другого поверху, тому посилання Білоцерківської школи мистецтв №1 на обґрунтування такої відсутності, є безпідставними.
		          До того ж, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо приналежності будівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 7 до об`єктів культурної спадщини, адже вказана обставина не позбавляє відповідача обов`язку щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту.   
		          Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні» №948/2019 закріплено, що з метою запобігання виникненню пожеж, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, можуть завдати суттєвої матеріальної шкоди, негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, економіки і національної безпеки, та забезпечення оперативного реагування на них постановлено вжити заходів щодо: забезпечення неухильного додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об`єктах з масовим перебуванням людей (закладах освіти, гуртожитках, закладах охорони здоров`я, торгово-розважальних закладах, готелях тощо), у тому числі вимог щодо забезпечення таких об`єктів системами пожежної сигналізації та підтримання їх у робочому стані, забезпечення необхідними первинними засобами гасіння пожеж, утримання у належному стані аварійних виходів та шляхів термінової евакуації, під`їзних шляхів для пожежних та аварійно-рятувальних служб.
		          Також, у порушення вимог законодавства, відповідачем улаштовано вбудовану шафу для зберігання музичного інструменту у коридорі другого поверху.
		          Натомість, приписами п. 7.3.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» закріплено, що у коридорах поверхів не допускається розміщувати шафи, у тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кран-комплектів. При цьому шафи для пожежних кран-комплектів та для комунікацій повинні виконуватися з негорючих матеріалів та не зменшувати нормовану (розрахункову) ширину евакуаційного шляху.
		          Враховуючи те, що улаштована відповідачем шафа не призначена для розміщення інженерних комунікацій будинку та пожежних кран комплектів, наявність даної шафи заборонена будівельними нормами та Правилами.
		          Таким чином, відсутність другого евакуаційного виходу з будівлі та наявність вбудованої шафи на шляху евакуації, створює перешкоди для евакуації людей у разі пожежі та створює загрозу життю та здоров`ю людей. 
		          Беручи до уваги характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи у суді не усунуті, а також ту обставину, що у приміщенні, яке перевірялось позивачем знаходяться школа мистецтв, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.
		          Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи для швидкого реагування у разі виникнення пожежі.
		          При цьому, суд зазначає, що при прийнятті вказаного рішення суд враховує що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.
		          Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого, володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
		З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем в повному обсязі не усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		          Відповідно до приписів частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Підсумовуючи вищенаведене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги наявність порушення вимог законодавства відповідачем, суд визнає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
		          Відповідно до частини другої статті 139 КАС, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Застосувати заходи реагування у виді повного зупинення роботи (експлуатації) приміщень Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 1, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 7, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 25.06.2019 № 625.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                           Лисенко В.І.
		 
		 
		Дата складення і підписання повного тексту рішення -  06 січня 2020 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...