Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 153/1339/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2020.
Дата набрання законної сили: 08.01.2020
Номер судового провадження: 61-36556ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		08 січня 2020 року
		м. Київ 
		 
		справа № 153/1339/17
		провадження № 61-36556св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яка підписана представником Антонюком Вадимом Михайловичем, на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області в складі судді: Любинецької-Онілової А. Г., від 20 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 16 травня 2018 року в складі колегії суддів: Матківської М. В., Медяного В. М., Сопруна В. В.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ДП «НЕК «Укренерго») про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення.
		 
		Позов обґрунтований тим, щоз 27 грудня 2016 року ОСОБА_1 працював на посаді начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» ДП «НЕК «Укренерго» - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південно-Західному регіоні згідно наказу № 870-к від 26 грудня 2016 року.
		 
		Наказом № 373-к від 03 квітня 2017 року позивача переведено на посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» ДП «НЕК «Укренерго» - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південно-Західному регіоні.
		 
		01 вересня 2017 року відповідач видав наказ № 1107-к «Про дисциплінарне стягнення», згідно з пунктом 1 якого позивачу оголошено догану, а пунктом 2 наказу прийнято рішення про не нарахування йому премії за вересень 2017 року.
		 
		04 вересня 2017 року наказом № 1111-к «Про внесення змін до наказу Держенергонагляду від 01 вересня 2017 № 1107-к» відповідачем внесені зміни до пункту 1 наказу і визнано його таким, що заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, та враховуючи те, що позивач на даний час тимчасово відсутній у зв`язку з його непрацездатністю, визначено вирішити питання про застосування дисциплінарного стягнення після закінчення тимчасової непрацездатності.
		 
		Наказом від 07 вересня 2017 року № 1117-к «Про дисциплінарне стягнення» відповідач повторно оголосив йому догану за неякісне виконання своїх посадових обов`язків, неналежний контроль за роботою підлеглого персоналу, недотримання вимог чинного законодавства та розпорядчих документів Держенергонагляду, зазначених в акті перевірки, проведеної в період з 02 серпня 2017 року по 04 серпня 2017 року в інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області.
		 
		Позивач вказував, що оскарженими наказами його двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення двох доган за одне й те саме порушення. Всупереч статті 149 КЗпП оскаржені накази не містять його особистих письмових пояснень щодо порушень трудової дисципліни, та відповідачем не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і не визначено, яку він заподіяв шкоду, за яких обставин вчинено проступок. В оскаржених наказах про оголошення доган не зазначено фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення, зокрема, день виявлення проступку, нормативно-правовий акт, на підставі якого до нього було застосовано дисциплінарне стягнення, та в чому полягає порушення. Крім того позивач заперечував проти висновків, викладених в акті перевірки, оскільки він приступив до виконання обов`язків керівника лише з 03 квітня 2017 року. 
		 
		ОСОБА_1 вказував, що Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03 листопада 2016 року введено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Вибіркова перевірка робочих місць інспекторів не була проведена у встановлені графіком терміни, оскільки з 10 по 18 травня 2017 року він перебував у відпустці, в зв`язку з чим проведення перевірок було перенесено на жовтень 2017 року, тобто строк перевірки на день складення акта ще не настав. Наказ Держенергонагляду № 194 від 21 жовтня 2016 року стосувався попереднього керівника та містив конкретні заходи і терміни їх виконання, останній з яких закінчився в грудні 2016 року, тому неправомірні підстави викладення його в акті та зазначення, що ним, як керівником Інспекції, не дотримувались його вимоги. Акт було складено з порушеннями діючого законодавства та локальних нормативних актів. Крім того він є членом первинної профспілкової організації з 03 квітня 2017 року, проте згоди профспілкового органу на притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було.
		 
		ОСОБА_1 просив визнати незаконними та скасувати накази ДП «НЕК «Укренерго»: 
		№ 1107-к «Про дисциплінарне стягнення» від 01 вересня 2017 року; 
		№ 1111-к «Про внесення змін до наказу Держенергонагляду від 01 вересня 2017 року № 1107-к» від 04 вересня 2017 року; 
		№1117-к «Про дисциплінарне стягнення» від 07 вересня 2017 року.
		 
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 16 травня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено. 
		 
		Визнано незаконним та скасовано наказ № 1107-к «Про дисциплінарне стягнення» від 01 вересня 2017 року ДП «НЕК «Укренерго». Визнано незаконним та скасовано наказ №1111-к «Про внесення змін до наказу Держенергонагляду від 01 вересня 2017 року №1107-к» від 04 вересня 2017 року ДП «НЕК «Укренерго». Визнано незаконним та скасовано наказ № 117-к «Про дисциплінарне стягнення» від 07 вересня 2017 року ДП «НЕК «Укренерго». Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		 
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що підставою для прийняття оскаржених наказів є Акт перевірки, лист інспекції Держенергонагляду у Південно-Західному регіоні від 28 серпня 2017 року № 29-01/08-774, службова записка начальника управління електроенергетичного нагляду. ОСОБА_1 на підставі наказу №870-к від 26 грудня 2016 року призначений на посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південно-Західному регіоні. 03 квітня 2017 року наказом № 373-к позивача переведено на посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні - начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південно-Західному регіоні. Таким чином, посадові обов`язки начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області на позивача було покладено лише з 03 квітня 2017 року. Період, який перевірявся, щодо діяльності позивача та відомості щодо якого містить Акт, становить 6 місяців (з 02 лютого 2017 року по 02 серпня 2017 року). Позивач обіймає посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області лише з 03 квітня 2017 року. Проте, оскаржені накази про дисциплінарне стягнення стосовно позивача не містять повних і точних відомостей, які саме порушення вчинив позивач, які із функціональних обов`язків він порушив відповідно до кожної із посад, вказаних у наказах № 870-к від 26 грудня 2016 року та № 373-к від 03 квітня 2017 року, не зазначено дат порушень. Відповідачем за одне і те ж саме порушення трудової дисципліни видано три накази про дисциплінарне стягнення, за якими з урахуванням змін до наказу № 1107-к від 1 вересня 2017 року, внесених відповідачем наказом від 04 вересня 2017 року № 1111-к, ОСОБА_1 визнано таким, що заслуговує до притягнення до дисциплінарної відповідальності (наказ № 1111-к від 04 вересня 2017 року), вирішено не нараховувати ОСОБА_1 премію за вересень 2017 року (пункт 2 наказу № 1107-к від 01 вересня 2017 року) та оголошено ОСОБА_1 догану (наказ № 1117-к від 07 вересня 2017 року). Такі дії відповідача суперечать положенням частини другої статті 149 КЗпП, згідно якої за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У червні 2018 року ДП «НЕК «Укренерго» подало касаційну скаргу, яка підписана представником Антонюком В. М., в якій просить оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. При цьому посилалося на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що догану ОСОБА_1 оголошено лише один раз наказом Держенергонагляду від 07 вересня 2017 року № 1117-к «Про дисциплінарне стягнення» з яким він і був ознайомлений. Відповідно до пункту 3.7. додатку 9 до чинного «Колективного договору відокремленого підрозділу «Держенергонагляд» між уповноваженими представниками власника і трудового колективу на 2016 рік», премія не нараховується працівнику за той місяць, в якому була оголошена догана. Ненарахування премії було здійснено лише один раз згідно оголошеної наказом Держенергонагляду від 07 вересня 2017 року № 1117-к «Про дисциплінарне стягнення» догани. Отже, твердження суду про те, що позивача ОСОБА_1 двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та ненарахування премії за вересень 2017 року є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам, оскільки наслідки застосування дисциплінарного стягнення вжиті тільки один раз.
		 
		Вказує, що суди не врахували той факт, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області є та була структурним підрозділом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні, керівництво якої з 27 грудня 2016 року на підставі наказу від 26 грудня 2016 року № 870-к здійснював начальник - ОСОБА_1 , до посадових обов`язків якого (як начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні) належало здійснення керівництва та забезпечення роботи інспекції. Факт перевищення начальником інспекції Держенергонагляду у Південно-Західному регіоні - начальником інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області ОСОБА_1 службових повноважень шляхом внесення до структури відділу енергетичного нагляду інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області судами при розгляді справи взято до уваги не було, а твердження, що зазначене розпорядження не містить відомостей про внесення змін до штатного розпису не відповідає дійсності, оскільки фактично ним було змінено структуру відділу та здійснено перерозподіл функціональних обов`язків працівників, визначених їх посадовими інструкціями.
		 
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
		 
		Суди встановили, що  ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні відокремленого підрозділу «Державна інспекції енергетичного нагляду України» ДП «НЕК «Укренерго» - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південно-Західному регіоні з 27 грудня 2016 року.
		 
		Наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 03 квітня 2017 року № 373-к ОСОБА_1 переведено на посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні - начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» ДП «НЕК «Укренерго» - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південно-Західному регіоні з 03 квітня 2017 року.
		 
		Відповідно до наказу ДП «НЕК «Укренерго» від 01 вересня 2017 року № 1107-к «Про дисциплінарне стягнення» за неякісне виконання своїх посадових обов`язків, неналежний контроль за роботою підлеглого персоналу, недотримання вимог чинного законодавства та розпорядчих документів Держенергонагляду, зазначених в акті перевірки, проведеної в період з 02 серпня 2017 року по 04 серпня 2017 року в інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області інспекції Держенергонагляду у Південно-Західному регіоні згідно з пунктом 1 якого ОСОБА_1 оголошено догану, а пунктом 2 наказу прийнято рішення про не нарахування позивачу премії за вересень 2017 року.
		 
		Наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 04 вересня 2017 року № 1111-к «Про внесення змін до наказу Держенергонагляду від 01.09.2017 № 1107-к» внесені зміни до наказу Держенергонагляду від 01 вересня 2017 року № 1107-к «Про дисциплінарне стягнення» та пункт 1 викладено в наступній редакції: «Визнати ОСОБА_1 таким, що заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи, що ОСОБА_1 на даний час тимчасово відсутній у зв`язку з його непрацездатністю, вирішити питання про застосування дисциплінарного стягнення після закінчення тимчасової непрацездатності».
		 
		Наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 07 вересня 2017 року № 1117-к «Про дисциплінарне стягнення» на виконання наказу Держенергонагляду від 01 вересня 2017 року № 1107-к «Про дисциплінарне стягнення» із змінами, внесеними наказом Держенергонагляді від 04 вересня 2017 року № 1111-к, враховуючи, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2017 року по 06 вересня 2017 року був відсутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, за неякісне виконання своїх посадових обов`язків, неналежний контроль за роботою підлеглого персоналу, недотримання вимог чинного законодавства та розпорядчих документів Держенергонагляду, зазначених в акті перевірки, проведеної в період з 02 серпня 2017 року по 04 серпня 2017 року в інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області інспекції Держенергонагляду у Південно-Західному регіоні оголошено догану ОСОБА_1
		 
		Відповідно до Акту перевірки, яку було проведено у період з 02 серпня 2017 року по 04 серпня 2017 року в інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області згідно з наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 01 серпня 2017 року № 131 «Про проведення перевірки з виробничої діяльності», комісією були виявлені порушення та у зв`язку з цим дані висновки та пропозиції керівнику інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області: розробити заходи щодо усунення та недопущення в подальшому виявлених в ході проведення перевірки порушень вимог нормативних документів та надання розроблених заходів до Головної інспекції; забезпечити виконання розроблених заходів щодо усунення виявлених зауважень за результатами проведеної перевірки; за послаблення контролю за виконанням підлеглим персоналом вимог чинного законодавства, а також розпорядчих документів Держенергонагляду та доручень Головної інспекції, застосувати до керівників та державних (старших державних) інспекторів з енергетичного нагляду інспекцій Держенергонагляду у Вінницькій області заходи впливу, передбачені чинним законодавством.
		 
		У частині першій статті 147 КЗпП закріплено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
		 
		Згідно частини першої статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізнiше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника вiд роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у вiдпустці. 
		 
		У статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що «роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».
		 
		Суди встановили, що підставою для прийняття оскаржених наказів є Акт перевірки, лист інспекції Держенергонагляду у Південно-Західному регіоні від 28 серпня 2017 року № 29-01/08-774, службова записка начальника управління електроенергетичного нагляду. ОСОБА_1 на підставі наказу № 870-к від 26 грудня 2016 року призначений на посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південно-Західному регіоні. 03 квітня 2017 року наказом № 373-к позивача переведено на посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південно-Західному регіоні - начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південно-Західному регіоні. Таким чином, посадові обов`язки начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області на позивача було покладено лише з 03 квітня 2017 року. Період, який перевірявся, щодо діяльності позивача та відомості щодо якого містить Акт, становить 6 місяців (з 02 лютого 2017 року по 02 серпня 2017 року). Позивач обіймає посаду начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області лише з 03 квітня 2017 року. Проте, оскаржені накази про дисциплінарне стягнення стосовно позивача не містять повних і точних відомостей, які саме порушення вчинив позивач, які із функціональних обов`язків він порушив відповідно до кожної із посад, вказаних у наказах № 870-к від 26 грудня 2016 року та № 373-к від 03 квітня 2017 року, не зазначено дат порушень. 
		 
		За таких обставин суди обґрунтовано задовольнили позов.
		 
		Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Хоча суд першої інстанції й вказав, що чинним трудовим законодавством не передбачено внесення змін до наказів, про те це не вплинуло на прийняття правильного по суті та законного рішення.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені рішення без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яка підписана представником Антонюком Вадимом Михайловичем, залишити без задоволення.
		 
		Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 16 травня 2018 року, залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                              В. І. Крат
		 
		І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...