Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/9786/19 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2020. Зареєстровано: 12.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.01.2020
Номер судового провадження: 2-з/466/3/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/9786/19
		У Х В А Л А
		підготовчого засідання
		 
		 11 січня 2020 року м. Львів
		Шевченківський районний суд м.Львова
		у складі головуючого судді Невойта П.С.,
		секретаря судового засідання Семків Х.І.,
		розглянувши у залі суду у м.Львові в підготовчому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно - інформаційна агенція «РІА-Львів» про забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно- інформаційна агенція «РІА-Львів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Інтернет-імен України» про захист прав інтелектуальної власності, припинення випуску друкованого засобу масової інформації,
		 в с т а н о в и в:
		директор товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційна агенція «РІА-Львів» Г.Р.Брезіцька звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просить суд ухвалити рішення, яким: заборонити фізичній особі ОСОБА_1 здійснювати використання позначення «РІА», яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаком за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 для товарів 16 класу МКТП та послуг 35 класу МКТП, а також є комерційним найменуванням ТОВ «РІА-Львів», шляхом нанесення такого позначення на продукцію, зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, розповсюдження продукції із нанесеним позначенням, надання послуг з використанням такого позначення, застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет, використання в доменних іменах; заборонити фізичній особі ОСОБА_2 здійснювати використання позначення «РІА», яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаком за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 для товарів 16 класу МКТП та послуг 35 класу МКТП, а також є комерційним найменуванням ТОВ «РІА-Львів», шляхом нанесення такого позначення на продукцію, зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, розповсюдження продукції із зазначеним позначенням, надання послуг з використанням такого позначення, застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет, використання в доменних іменах; припинити випуск друкованого засобу масової інформації - журналу «РІА-Україна», державну реєстрацію якого проведено Міністерством юстиції України 24.11.2016 року (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії KB № НОМЕР_2 ЗР), засновниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та покласти на відповідачів судові витрати.
		Позов заявлено з підстав порушення прав інтелектуальної власності та з метою захисту порушених прав в судовому порядку, оскільки таке право оспорюється та не визнається іншою особою.
		Ухвалою від 10.01.2020 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
		Разом з позовною заявою позивач - директор Товариства подала заяву про забезпечення доказів в якій просять суд забезпечити докази, що підтверджують обставини використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позначення «РІА» в мережі Інтернет та розповсюдження друкованого засобу масової інформації  журналу «РІА Україна» в мережі Інтернет, шляхом огляду таких за їх місцезнаходження в мережі Інтернет на певних веб-сайтах.
		В обґрунтування заяви зазначає, що відповідачі мають управлінський доступ до веб-сайтів, на яких вони використовують позначення «РІА» та здійснюють розповсюдження електронних примірників журналу «РІА-Україна» є всі підстави вважати, що ними будуть вчинятися дії з метою приховування, знищення доказів використання ними позначення «РІА» та розповсюдження журналів «РІА-Україна» в мережі Інтернет. Окрім того, ОСОБА_2 також вживатиме заходи з метою видалення з мережі Інтернет електронний примірник журналу «Майже одружені».
		Сторони в підготовче засідання не викликалися.
		Розглянувши відповідно до ст.118 ЦПК України без повідомлення сторін заяву позивача про забезпечення доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення доказів, виходячи з наступного.
		У відповідності до ч.1 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
		Положеннями пункту 5 частини 1 статті 117 ЦПК України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Так, ч.2 ст.76 ЦПК України визначено нову процесуальну форму одержання фактичних даних  електронний доказ. Вони мають ту ж юридичну силу, що й письмові та речові докази, висновки експертів та показання свідків.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема:
		 електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
		 веб-сайти (сторінки);
		 текстові, мультимедійні та голосові повідомлення;
		 метадані;
		 бази даних;
		 інші дані в електронній формі.
		Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
		Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом. При цьому учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
		За загальними принципами, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Перелік джерел інформації, що підпадатимуть під поняття «електронний доказ», не є вичерпним.
		У розумінні Закону України «Про авторське право і суміжні права», електронна (цифрова) інформація  це аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), комп`ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп`ютером, які можуть існувати і/або зберігатися у вигляді одного або кількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп`ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет.
		Позивач має обов`язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів. Подати електронний доказ він може з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). 
		Велика Палата Верховного Суду 14 лютого 2019 року по справі №9901/43/19 (П/9901/43/19) ухвалила, що, відповідно до пп. 15.1 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом. При цьому учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
		Електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу (копії).
		Статтею 7 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронна копія та копія електронного документа на папері засвідчуються в порядку, передбаченому законом. Проте відповідний нормативний акт досі не ухвалено. Слід зазначити, що суддя має право засвідчувати лише довіреності.
		Суд частково погоджується з доводами заявника про ризик втрати засобів доказування, проте звертає увагу на ту обставину, що обов`язок подання доказів та доказування покладається процесуальним законом на сторони.
		Аналізуючи зміст ст. 116 ЦПК України можна зробити висновок про те, що дана норма дійсно передбачає обов`язок суду забезпечити докази за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача. Проте таке забезпечення здійснюється лише щодо тих доказів, в силу специфіки яких, учасник справи позбавлений можливості самостійно здійснити таке забезпечення (огляд, фіксація, збереження).
		Суд вважає, що позивач не позбавлений можливості звернення за допомогою у наданні професійної правничої допомоги до адвоката, який в силу своїх професійних обов`язків може провести огляд веб-сторінки з наступним складанням протоколу на підставі професійного права на збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», також позивач має право скористатися послугами «Центру компетенції» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», який проводить фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею експертних висновків, на підставі звернень будь-яких осіб, в тому числі і окремих громадян. Висновки даного Центру, як вбачається з судової практики, суди приймають як допустимі докази.
		При цьому суд приймає до уваги, що позивач частково використав наявні у них можливості для формування та збереження доказів, скориставшись послугами «Центру компетенції» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» 28.11.18 за №289/2018-Д-ЦК отримав Довідку з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення.
		Виходячи зі змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем в її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, про необхідність саме такого способу забезпечення доказів та про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116-118 ЦПК України, суд, -
		 постановив:
		у задоволенні заяви від 27.11.19 директора товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно - інформаційна агенція «РІА-Львів» про забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно - інформаційна агенція «РІА-Львів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Інтернет-імен України» про захист прав інтелектуальної власності, припинення випуску друкованого засобу масової інформації - відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м.Львова до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		  Суддя:   П.  С.  Невойт

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...