Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/13591/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано судом: 15.01.2020. Зареєстровано: 16.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2020.
Дата набрання законної сили: 17.03.2020
Номер судового провадження: 2/357/211/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/13591/18
		2/357/211/20 
		Категорія 49 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 січня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді -        Кошель Б. І. ,
		при секретарі -                Тодосієнко О. А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на особисте утримання, -       
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		   Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі, від якого мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказувала на те, що діти проживають з нею та повністю перебувають у неї на утриманні, коштів на утримання доньок відповідач не надає, у зв`язку з чим, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дітьми повноліття, та кошти на її особисте утримання у розмірі у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення доньками трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. 
		Ухвалою суду від 11.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
		Представник відповідача, скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, в якому заперечує проти позову в повному обсязі, вважає його завідомо безпідставним.  Зазначає, що в грудні 2015 року позивач приїхала до Королівства Данія на підставі запрошення відповідача. 14.01.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб в Комуні; міста Хорсенс, Королівство Данія . З дати укладення шлюбу подружжя проживало спільно, позивач періодично, на невеликі терміни виїжджала з Королівства Данія до України для складенні іспитів, вирішення побутових та життєвих питань. ІНФОРМАЦІЯ_1 в Королівстві Данія народилися діти:  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Весною 2018 року позивач повідомила відповідача про бажання самостійно поїхати з дітьми до України, відвідати рідню. 07.05.2018 року відповідач видав позивачу заяву про те, що він не заперечує проти перетину останньою державного кордону України з метою безперешкодного повернення позивача і дітей за місцем реєстрації проживання, підпис на якій було засвідчено консулом Посольства України в Королівстві Данія. Влітку 2018 року позивач разом з дітьми їздила відвідати рідню до України на два місяці, потім повернулася з дітьми до Королівства Данія. Перебуваючи більше місяця в Королівстві Данія, позивач повідомила відповідача про наміри знову поїхати з дітьми до України посилаючись на необхідність вирішення особистих питань. Відповідач не заперечував проти поїздки позивача, проте був категорично проти того, щоб вона брала дітей з собою. Через деякий час позивач повідомила відповідача, що придбала квитки для себе та дітей та запевнила його, що вона разом з дітьми повернеться до закінчення новорічних свят, однак відповідач повторно висловив свою незгоду з виїздом дітей з Королівства Данія. В час, коли відповідач був на роботі позивач забрала дітей і поїхала з Королівства Данія до України. Відповідач віднісся до таких подій стримано, до останнього сподівався на повернення дружини та дітей адже позивач обіцяла повернутися. Проте, позивач не стримала обіцянки повернутися до Королівства Данія з дітьми і, як стало відомо згодом, 21.10.2018 року звернулася за допомогою електронних сервісів до компетентних органів Королівства Данія із заявою про розлучення та заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей. При цьому наголошує, що діти зареєстровані за місцем його проживання в Королівстві Данія, тому у позивача відсутні правові підстави для стягнення аліментів на її користь. Крім того, вказує, що як під час спільного проживання так і після системно надавав позивачу кошти на побутові потреби.  А тому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		Представник позивача надала відповідь на відзив, в якому зазначає, що заперечення, викладені у відзиві не підтверджені належними та допустимими доказами, та є такими які побудовані на припущеннях та не можуть бути прийняті судом до уваги.
		Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в яких посилається на те, що відповідач є батьком дітей та уповноважений здійснювати опіку над дітьми в розумінні ст. 1 Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми, підписаною 20.05.1980 року та ратифікованою Україною 06.03.2008 року. Тож і має право визначити їх місце проживання, а саме в Королівстві Данія. Однак позивачка свавільно прийняла рішення не повертати дітей за їх зареєстрованим місцем проживання, у зв`язку з чим вважає поданий позов безпідставним, а предмет спору - відсутній.
		Ухвалою суду від 29 січня 2019 року зупинено провадження у вказаній цивільній справі до набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі № 357/14110/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Фурсівської сільської об`єднаної територіальної громади про визначення місця проживання дітей, яка перебуває у провадженні судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В.
		Ухвалою суду від 04.12.2019 року провадження у даній справі поновлено.
		Позивачка та її представник у судове засідання не з`явились, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивачки направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
		Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
		Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Так, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.01.2016 року, від якого мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Сертифікатом особистих даних, виданим Парафією Фруерінг, Муніципалітет Скандерборг (Королівство Данія) від 20.12.2017 року.
		Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2019 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується відповідним рішенням.
		15.11.2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу відповідачка змінила прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 »
		Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2019 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі Фурсівської сільської об`єднаної територіальної громади, про визначення місця проживання дітей. Суд ухвалив визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 21.11.2019 року вказане рішення залишено без змін.
		В зазначених рішеннях судом встановлено, що малолітні діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Встановленим є те, відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , а в Королівстві Данії перебуває тимчасово, оскільки у нього була робоча віза та посвідка на тимчасове проживання. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Отже, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		З матеріалів позовної заяви вбачається, що малолітні діти фактично проживають разом з матір`ю та перебувають на повному її утриманні.
		Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
		Згідно із ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд має врахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку \доходу\ матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
		Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України, дружина з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
		Відповідно до ч.3 ст.  70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
		Отже, оскільки відповідач не надає позивачу грошової допомоги на утримання доньок та на її особисте утримання, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання двох дітей  у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14.11.2018 року до їх повноліття та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на особисте утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 14.11.2018 року до досягнення дитиною 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		При визначенні розміру аліментів, суд врахував обставини, які передбачені в ст. 182 СК України.
		Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
		Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Частини 1-3статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
		Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
		На виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник позивача подала клопотання про відшкодування витрат.
		Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 2018/19 від 07.11.2018 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс» та ОСОБА_1 ; розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 14.11.2018 року; додаток №1 до договору про надання правової допомоги №2018/19 від 07.11.2018 року; рахунок №2018/19 від 07.11.2018 року на загальну суму 2 500,00 грн.; виписка АТ КБ «ПриватБанк» за період з 13.11.2018 року по 13.11.2018 року про оплату послуг за надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 2018/19 від 07.11.2018 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс» та ОСОБА_1 на загальну суму 2 500,00 грн.
		З урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача та стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу на користь  ОСОБА_1 в розмірі 2 500,00 грн.
		На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.
		Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 768 грн. 40 коп.
		На підставі ст.ст. 180-183 СК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141-142, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів та коштів на особисте утримання - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання двох дітей:  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.11.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 ) аліменти на її особисте утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 14.11.2018 року і до досягнення дітьми 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
		Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.
		Рішення може бути оскаржене.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		СуддяБ. І. Кошель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...