Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 688/4821/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: 15.01.2020. Зареєстровано: 16.01.2020. Оприлюднено: 16.01.2020.
Дата набрання законної сили: 10.04.2020
Номер судового провадження: 2/688/21/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа 688/4821/18 
		№ 2/688/21/20 
		 
		 
		Рішення 
		Іменем України
		 
		 
		 
		14 січня 2020 року                                                                         м. Шепетівка
		 
		Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		 
		головуючого судді                Березюка О.Г.,
		з участю секретаря                Антонюк І.І.,
		        прокурора                         Семенюк Н.В.,
		        представника відповідача 
		        Головного управління Держгеокадастру 
		        у Хмельницькій області         Макарової М.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Керівник Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25196-СГ, затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825584600:07:052:0309), що знаходиться за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу 17 жовтня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, який в подальшому її продав ОСОБА_2 Наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25196-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оскільки ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29 грудня 2015 року №22-7710-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 20 січня 2016) земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6821281000:03:008:0010) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, а тому на час отримання спірної земельної ділянки він вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Тому, прокурор просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25196-СГ, витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2,0 га (кадастровий номер 6825584600:07:052:0309) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області та стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений за пред`явлення цього позову. 
		В судовому засіданні прокурор Семенюк Н.В. позов підтримала, просила його задоволити.
		Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Макарова М.В. в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним наказу, оскільки при розгляді заяв ОСОБА_1 . Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області діяло відповідно до норм чинного земельного законодавства, так як в даних заявах ОСОБА_1 повідомляв, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався, а підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених ч.7 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_725/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#725" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 118 Земельного кодексу України</a>, не було. Разом з тим, виданий управлінням наказ про передачу земельної ділянки у власність є актом індивідуальної дії і вичерпав себе в момент прийняття шляхом виконання, тому його скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки. Спірним наказом не лише передавалась земельна ділянка у власність, а й затверджувалась відповідна документація із землеустрою, яка в цілому відповідає законодавству. Також відсутні підстави для стягнення з управління судового збору, оскільки саме  ОСОБА_1  ввів в оману Головне управління шляхом шахрайства, тому на нього слід покласти усі судові витрати.
		Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи у встановленому законому порядку повідомленими про час, місце та дату розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов суду не подали.
		       Заслухавши пояснення прокурора, представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволеню з наступних підстав.
		       Відповідно до ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_56/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#56" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 19 Конституції України</a> органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a> та законами України.
		       Згідно із ч 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_714/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#714" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 116 ЗК України</a> громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_714/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#714" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 116 ЗК України</a> передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації - державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_714/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#714" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 116 ЗК України</a>).
		       Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_746/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#746" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 121 ЗК України</a>, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
		       Судом встановлено, що згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25196-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 6825584600:07:052:0309), що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. 
		На підставі зазначеного наказу 17 жовтня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстр Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. Вищевказаний наказ було прийнято після того, як ОСОБА_1 отримав у приватну власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29 грудня 2015 року №22-7710-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 6821281000:03:008:0010), що розташована на території Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області,.
		Всупереч вимог ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_714/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#714" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">116</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_725/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#725" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">118</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_746/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#746" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">121 ЗК України</a>, ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою від 30 червня 2016 року надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
		Враховуючі викладені вище обставини, з яких видно, що відповідач ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 23 вересня 2016 року №22-25196-СГ) двічі використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, а тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25196-СГ, який прийнятий із порушенням вимог ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_714/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#714" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст.116 ЗК України</a> є неправомірним і підлягає до скасування.
		За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, Хмельницька область, Шепетівський район, Михайлюцька сільська рада, кадастровий номер 6825584600:07:052:0309 припинено на підставі договору купівлі-продажу, бланк НВХ782851, серія та номер:1082, виданий 18 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Фомовою О.С., згідно якого ОСОБА_1 вказану земельну ділянку продав відповідачу ОСОБА_2 . Право власності ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17538496. При цьому, ОСОБА_2 придбав вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її отримувати та відчужувати.
		Згідно із п.22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843438/ed_2020_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843438" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">387</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843439/ed_2020_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843439" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">388 ЦК</a>).
		Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.
		Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843439/ed_2020_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843439" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 388 ЦК України</a>).
		       Оскільки у справі не доведено протилежного, суд вважає ОСОБА_2 добросовісним набувачем спірної земельної ділянки. Разом з тим, оскільки сама земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) не з його волі, то вона підлягає витребуванню у ОСОБА_2 .
		       Згідно постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2013 у справі за № 6-92цс13 особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
		       Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
		       Стаття 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
		       Суспільний інтерес, який полягає в поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон, набув право власності на неї.
		       Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 8 липня 1986 року в справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843736/ed_2020_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843736" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 661 ЦК України</a>, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 у справі № 6-1376цс16.
		Судові витрати, зокрема сплачені позивачем в сумі 3524 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2020_01_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст.141 ЦПК України</a> стягнути з відповідачів на користь позивача, при тому, що ці витрати підтверджені доданим до матеріалів справи платіжним дорученням.
		Керуючись ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_56/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#56" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">19</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_827487/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#827487" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">131-1 Конституції України</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_198/ed_2019_10_31/pravo1/T141697.html?pravo=1#198" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1697-VII від 14.10.2014" target="_blank">ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»</a>, ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7467/ed_2020_01_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7467" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">13</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7782/ed_2020_01_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7782" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">56</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7922/ed_2020_01_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7922" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">76</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7941/ed_2020_01_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7941" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">81</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7949/ed_2020_01_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7949" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">82</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2020_01_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">141</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9337/ed_2020_01_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9337" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">263-265 ЦПК України</a>, ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_714/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#714" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">116</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_725/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#725" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">118</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_746/ed_2020_01_01/pravo1/T012768.html?pravo=1#746" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">121 ЗК України</a>, ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2020_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">16</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843438/ed_2020_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843438" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">387</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843439/ed_2020_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843439" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">388 ЦК України</a>,
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов задовольнити.
		Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-25196-СГ від 23 вересня 2016 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, (кадастровий номер 6825584600:07:052:0309) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.
		Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825584600:07:052:0309) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.
		Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований в АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 17 жовтня 2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (зареєстрований в АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, банк ДКСУ м. Київ, одержувач коштів: Прокуратура Хмельницької області, МФО 820172, р/р НОМЕР_5 ) судовий збір з кожного по 1174 грн. 67 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.                   
		Повний текст рішення виготовлено 15 січня 2020 року.
		 
		               Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...