Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/5090/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2020. Зареєстровано: 19.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2020.
Дата набрання законної сили: 13.01.2020
Номер судового провадження: 11-кп/814/359/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016170690000026

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 554/5090/16-к  Номер провадження 11-кп/814/359/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1  Доповідач ап. інст. ОСОБА_2 
		Категорія:369-2 КК 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 січня 2020 року м. Полтава
		 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_3 , 
		суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		з секретарем ОСОБА_6 
		 
		з участю: прокурора ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 
		та обвинуваченого ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2019 року,-
		ВСТАНОВИЛА:
		Цим вироком
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Полтави, зареєстрований та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта вища, не одружений, не працюючий, спеціальне звання майор поліції, не судимий,-
		визнаний винуватим та засуджений ч.2 ст. 369-2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
		   Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь держави сім тисяч сто п`ятдесят гривень судових витрат.
		   По справі вирішено питання речових доказів.
		Згідно з вироком, ОСОБА_9 визнаний винуватим у тому, що він 28 квітня 2016 року, близько 14 год. 40 хв., являючись співробітником поліції, ігноруючи заборону використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, діючи умисно, вимагав у ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 400 доларів США для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у м. Полтава, на обумовленому раніше місці зустрічі з ОСОБА_10 , поблизу будинку по вул. Івана Мазепи, 32, під час зустрічі з ним, зателефонував оперуповноваженому відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_11 та запитав про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016170020000622 від 14 березня 2016 року та можливість проведення допиту осіб, на яких вказував ОСОБА_10 . 
		  В цей же день, близько 15 год. 00 хв., після розмови з ОСОБА_11 , перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_9 зажадав від ОСОБА_10 отримати одразу всю суму обумовленої неправомірної вигоди та тоді ж одержав з рук в руки від останнього для себе неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, що станом на 28 квітня 2016 року за офіційним курсом НБУ становить 5043,01 грн та 5000 грн за вплив на прийняття рішення слідчим Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_12 по активізації розслідування зазначеного кримінального провадження, проведення допиту особи, на яку вказував ОСОБА_10 та проведення інших необхідних слідчих і процесуальних дій, тобто вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Не погоджуючись з вироком суду захисником ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_9 за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.
		В обгрунтування зазначає, що суд безпідставно вказав на те, що покази ОСОБА_9 суперечать іншим доказам по справі та в основу обвинувального вироку поклав недопустимі докази. Також зазначає, що захисту не були надані всі матеріали НСРД, опис матеріалів, що надавалися подукументно, не був складений, що суттєво порушили право ОСОБА_9 на захист. Зазначає, що при винесенні вироку не була вирішена доля застави - вона не повернута заставодавцю, не повернуто і паспорт.
		Також апелянт вказує на те, що суд не надав оцінки характеристиці ОСОБА_9 , який працюючи на посаді оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області сумлінно виконував покладені на нього обов`язки, виконував бойові завдання в зоні АТО, отримав поранення, завжди намагався допомогти людям, в тому числі і ОСОБА_10 , має 2 групу інвалідності, його жінка також має 2 групу інвалідності.
		До апеляційнго суду надійшло заперечення на вищевказану апеляційну скаргу від прокурора ОСОБА_7 , в якому прокурор просить вирок суду залишити без зміни а апеляційну скаргу - без задоволення, вказуючи, що вирок суду ухвалений компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до його ухвалення.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу; промову прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
		Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, зокрема, ухвалюватися судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно дост.94 цього Кодексу та з наведенням належних і достатніх мотивів і підстав його ухвалення.
		На думку колегії суддів висновки суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідають належним чином.
		Висновки суду про доведеність вини є належно обґрунтованими вмотивованими та законними.
		Доводи адвоката про недоведеність вини ОСОБА_9 є неспроможними, так як доводи про неправильність висновків суду спростовані наведеними у вироку доказами, а саме:
		- послідовними показаннями свідка ОСОБА_10 , який в суді показав, що відділенням поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження за фактом крадіжки у нього грошових коштів в період з 29 по 30 грудня 2015 року, відомості про яке в ЄРДР були внесені 14 березня 2016 року.У зв`язку із тим, що слідство по даному факту тривалий час не мало позитивних результатів та набуло ознак тяганини, він звернувся до ОСОБА_9 та повідомив про цей факт, запитавши поради, як йому діяти в подальшому. У відповідь останній зазначив, що йому відомо про факт тяганини по даному кримінальному провадженню і що його справою просто так ніхто займатися не буде, а з часом просто закриють провадження. Щоб цього не сталося, ОСОБА_9 запропонував передати йому 400 доларів США для того, щоб він здійснив вплив на слідчого, в провадженні якого перебуває справа з метою активізації досудового розслідування. Розуміючи протиправність вимог ОСОБА_9 , він звернувся до Управління ВБ в Полтавській області та повідомив про цей факт. В ході спілкування із співробітником безпеки, він повідомив йому всі обставини схиляння його до надання неправомірної вигоди та написав заяву про вчинення злочину. Через деякий час вони поїхали до військової прокуратури, де його допитали як свідка. У подальшому, 28 квітня 2016 року у приміщенні своєї квартири в присутності понятих та інших учасників, він надав співробітнику Управління ВБ в Полтавській області особисті грошові кошти у розмірі 5000 грн та 200 доларів США для використання їх при наданні неправомірної вигоди. При цьому співробітником Управління ВБ було складено протокол огляду, помітки та вручення йому грошей, зроблені копії зазначених грошових купюр вказаної суми. Одночасно, за участю спеціаліста його одяг було обладнано відповідними технічними пристроями. Після цього він зателефонував ОСОБА_9 та домовився з ним про час і місце зустрічі для вирішення питання щодо впливу останнього на хід розслідування кримінального провадження та вручення йому неправомірної вигоди. Останній визначив йому місце зустрічі на паркувальному майданчику поліклініки № 4 у м. Полтава о 14 год. 45 хв. цього ж дня. Під час цієї зустрічі ОСОБА_9 підтвердив, що буде впливати на слідчого ОСОБА_12 , в провадженні якого перебувала справа, а також деяких інших осіб причетних до її розслідування, з метою його пришвидшення, наголосивши, що ніхто без впливу на них нічого робити по справі не буде. Стверджуючи це, ОСОБА_9 комусь телефонував та з`ясовував питання про стан та хід розслідування кримінального провадження на той час. В ході спілкування вони сіли до його, ОСОБА_10 , автомобіля, де він передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 5000 грн та 200 доларів США, які останній взяв лівою рукою, потримав їх декілька хвилин та виходячи з автомобіля кудись сховав, прийнявши таким чином неправомірну вигоду, про надання якої він просив ОСОБА_10 з тим, щоб здійснити вплив на хід розслідування кримінального провадження;
		- показаннями ОСОБА_10 , який є батьком ОСОБА_10 , які є аналогічними поясненням його сина, та які йому були відомі зі слів сина;
		- показаннями свідка ОСОБА_14 , заступника начальника відділу оперативного забезпечення УВБ в Полтавській області ДВБ НП України, який повідомив, що в кінці квітня 2016 року до нього звернувся ОСОБА_10 із заявою про вимагання від нього співробітником поліції ОСОБА_9 неправомірної вигоди у розмірі 400 доларів США за вжиття заходів по кримінальному провадженні за фактом крадіжки у нього грошових коштів. Вказана заява ним була зареєстрована та спрямована до військової прокуратури. Під час звернення та подання заяви про вимагання у нього неправомірної вимоги за вплив на прийняття рішення ОСОБА_10 дав пояснення, в якому виклав обставини цього аналогічно вищевикладеним. У подальшому, на виконання доручення слідчого військової прокуратури ним за місцем проживання ОСОБА_10 було складено протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів в сумі 5000 грн та 200 доларів США, які останній надав. Вказані грошові кошти були помічені спеціальним порошком та світилися при їх освітленні спеціальною лампою. Потім ці кошти були вручені ОСОБА_10 для їх передачі ОСОБА_9 та в подальшому були виявленні в ході проведення огляду місця події в автомобілі «Шкода Октавія», який належить останньому.
		-показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ,які булиприсутні прицьому вякості понятих,які булиприсутні при огляді,помітки івручення грошовихкоштів всумі 5000грн та200доларів США ОСОБА_10 ,їх вилученняв автомобілі ОСОБА_9 ,який знаходивсябіля 4-їполіклініки вм.Полтава,а такожїх ідентифікації,повідомили судпро те,що гроші, які були вилучені в автомобілі ОСОБА_9 є ідентичними тим, які були вручені ОСОБА_10 для передачі їх як неправомірної вигоди працівнику поліції. Під час огляду автомобіля «Шкода Октавія» кермо та ручки дверей в ньому, а також руки ОСОБА_9 , який перебував в автомобілі під час затримання, світились кольором, який був ідентичним тому, що вони бачили при освітленні грошових коштів, які передавалися ОСОБА_10 для їх подальшого вручення особі як неправомірної вигоди; 
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , який будучи співробітником в суді показав, що він як оперативний співробітник брав участь у проведенні спецзаходів по даному кримінальному провадженню під час викриття ОСОБА_9 в отриманні ним неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , а також в оформленні результатів проведення НСРД при здійсненні відео - та аудіоконтролю. Наголосив на повній відповідності фіксації даних НСРД на технічному носії інформації та диску, на який інформацію було скопійовано, заперечивши при цьому факт будь-якого втручання у зміст інформації з метою її спотворення чи внесення будь-яких змін;
		- показаннями свідка ОСОБА_12 , який є слідчим відділення № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП України в Полтавській області, під час допиту в суді показав, що в 2016 році в його провадженні як слідчого перебувала справа за фактом крадіжки чужого майна у потерпілого ОСОБА_10 , який був визнаний потерпілим та допитаний в цій якості. На той час в його провадженні перебувала значна кількість кримінальних проваджень, а тому він не мав змоги швидко проводити розслідування тільки по цьому кримінальному провадженню. Категорично заперечив факт звернення до нього як ОСОБА_9 , так і будь-яких інших осіб з приводу будь-якого сприяння в прискоренні розслідування або виконання окремих процесуальних дій чи отримання інформації про хід досудового розслідування по кримінальному провадженню за фактом крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_10 ;
		- показаннями ОСОБА_18 , який будучи начальником слідчого відділу відділення поліції № 1 Полтавського відділу ГУ НП в Полтавській області підтвердив пояснення свідка ОСОБА_12 в частині перебування в провадженні Слідчого відділу відділення поліції № 1 Полтавського відділу ГУ НП в Полтавській області кримінального провадження за фактом крадіжки у ОСОБА_10 грошових коштів та те, що розслідування справи йшло повільно;
		- показаннями свідка ОСОБА_11 , який є старший оперуповноважений відділення поліції №1 Полтавського відділу ГУ НП в Полтавській області, показав, що в квітні 2016 року до нього звертався останній та цікавився про обставини крадіжки у потерпілого ОСОБА_10 із квартири грошових коштів. На прохання ОСОБА_9 він повідомив йому, що ні відбитків пальців, ні інших слідів злочину на місці його скоєння не виявлено. Також ОСОБА_9 розповів йому про те, що до нього звернувся ОСОБА_10 із проханням допомогти в прискоренні розслідування справи та встановлення особи, що вчинила злочин, наголошуючи на тому, що до крадіжки може бути причетний його родич. В процесі спілкування ОСОБА_9 цікавився, чи може він посприяти у проведенні допиту підозрюваного з застосуванням поліграфу. Він роз`яснив йому, як це може бути зроблено і запропонував звернутися до слідчого. З аналогічним проханням до нього ОСОБА_9 звертався вдруге 27 чи 28 квітня 2016 року.
		Виннуватість обвинуваченого також встановлено письмовими доказами, належно дослідженими в судовому засіданні, зокрема :
		- протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 28 квітня 2016 року в період часу з 09 год. 45 хв. до 10 год. 30 хв. за участю понятих та ОСОБА_10 ;
		- протоколу огляду місця події від 28 квітня 2016 року у період часу з 15 год. 05 хв. до 18 год. 05 хв. в ході проведення огляду місця події  ділянки асфальтованої автомобільної дороги по вул. Калініна, 32, що у м. Полтава, на якій знаходився автомобіль марки Skoda Octavia д. н. з. НОМЕР_1 , який проводився за участю ОСОБА_9 та з його добровільної згоди, як власника, біля переднього водійського сидіння виявлено грошові кошти. В ході освітлення лампою з ультрафіолетовим випромінюванням рук ОСОБА_19 на великому пальці лівої руки виявлено випромінювання характерного жовто-зеленого світла;
		- висновком експерта № 16 від 27 травня 2016 року, згідно якого на грошових купюрах, на двох марлевих тампонах зі змивами з долонь рук ОСОБА_9 , на поверхні марлевого тампону зі змивом з керма автомобіля, марлевому тампоні, представленому у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, яка люмінесценує яскраво-зеленим кольором, які у свою чергу мають спільну родову належність, тобто нашарування спеціальної хімічної речовини, яка застосовувалась 28 квітня 2016 року в ході огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів ОСОБА_10 є ідентичною тій, яка виявлена на руках ОСОБА_9 ;
		- висновком експерта № 1030 від 30 травня 2016 року надані грошові кошти, які вручалися ОСОБА_10 та в подальшому були вилучені у ОСОБА_20 відповідають аналогічним банкнотам, які знаходяться у офіційному обігу;
		- ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 26 квітня 2016 року № 2807т та № 2809т, якими задоволені клопотання прокурора військової прокуратури Полтавського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_21 № 46Т та № 47Т по кримінальному провадженню № 42016170690000026, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками ч. 3 ст. 369-2 КК України, про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та надано дозволи на проведення негласної слідчої дії аудіо-, відео контроль ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 . Із вказаних рішень на момент закінчення досудового розслідування, у встановленому Законом порядку знято гриф обмеженого доступу «таємно» та вони надані стороні захисту в ході ознайомлення із матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України;
		-протоколами за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні  відеоконтроль особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у період з 14 год. 50 хв. до 14 год. 53 хв. вони розмовляють між собою, після чого о 14 год. 55 хв. ОСОБА_9 сів до автомобіля ОСОБА_10 , де в період з 14 год. 59 хв. по 15 год. 00 хв. останній передав грошові кошти ОСОБА_9 ;
		-протоколами за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні  аудіо контроль особи ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від 14 червня та 26 травня 2016 року відповідно 28 квітня 2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у період часу з 14 год. 44 хв. до 15 год. 00 хв. відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_10 говорить ОСОБА_9 про те, що слідчий ОСОБА_12 не вживає дій, направлених на належне, швидке розслідування кримінального провадження, де він є потерпілим. На це ОСОБА_9 повідомляє ОСОБА_10 , що ОСОБА_12 є недосвідченим слідчим (молодим) та його потрібно постійно спонукати до виконання своїх службових обов`язків. Крім того, в ході вказаної розмови ОСОБА_9 повідомляє ОСОБА_10 про розмір неправомірної вигоди, яку останній повинен буде передати ОСОБА_9 , а саме 400 доларів США з тим, щоб у подальшому він зміг вчинити вплив на слідчого ОСОБА_12 . В ході цієї розмови ОСОБА_9 телефонує невідомій особі і з метою переконати ОСОБА_10 на передачу йому неправомірної вигоди, домовляється про зустріч та подальше спілкування із слідчим з приводу активізації досудового розслідування у кримінальному провадженні, по якому ОСОБА_10 визнаний потерпілим;
		- висновком експерта № 11276 від 26 грудня 2018 року в результаті дослідження відеофонограм № № 1, 2 та є результатом проведення вищеописаних негласних слідчих (розшукових) дій  аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_10 та ОСОБА_9 28 квітня 2016 року;
		- текстами розмов, зафіксованими на відеофонограмах «2016 04 28 14 44 ch 1. avi» та «2016 04 28 14 44 ch 2. avi», які містяться в області даних лазерного диску DVD-R реєстр. № І495/к є ідентичними тим, які зафіксовані у протоколах, складених за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій  аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_10 та ОСОБА_9 28 квітня 2016 року.
		Оцінюючи вищенаведені протоколи НСРД місцевий суд дійшов до правильного висновку, що негласні слідчо-розшукові дії по матеріалах кримінального провадження були проведені з додержанням вимог статей 246-257 КПК України, а тому є належними та допустимими доказами, оскільки в проваджені є постанова про контроль за вчиненням злочину від 26 квітня 2016 року, а також клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо-, відеоконтролю особи, візуального спостереження за особою від цієї ж дати, на підставі яких ухвалами Апеляційного суду Харківської області були надані такі дозволи, а тому обгрунтовано взяв їх до уваги.
		Місцевий суд в повній мірі перевірив зазначені докази на предмет належності та допустимості та обгрунтовано поклав їх в основу доказів доведеності винуватості ОСОБА_9 у скоєні злочину. 
		За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи адвоката про неповноту судового розгляду та про неправильність висновків суду, є безпідставними.
		Також не підлягають здоволенню і доводи адвоката про суттєві порушення вимог КПК України під час досудового слідства, так як в ході перевірки матеріалів справи суттєвих істотних порушень норм КПК,які могли вплинутина прийняття законного рішення, не виявлено. 
		Колегія суддів перевірила і обгрунтованість призначеного обвинуваченому покарання. 
		Зі змісту закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 50 КК України, вбачається, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів. При призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст.65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При призначенні виду та розміру покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як злочин невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, учасник бойових дій, являється інвалідом 2 групи, на утриманні двоє малолітніїх дітей, а також відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, та на думку колегії суддів призначив обвинуваченому необхідне й достатнє покарання, яке за своїм видом є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів. 
		Доводи апеляційної скарги про не вирішення судом питання щодо застави та щодо паспорту громадянина України, є слушними, але колегія суддів вважає, що дані питання можуть і повинні бути вирішені відповідно до положень п.14 ч.1 ст.537, п.4 ч.2 ст.539КПК України під час виконання вироку суду.
		За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суттєвих та істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які б слугували для скасування чи зміни вироку, при розгляді даної справи місцевим судом не допущено. 
		З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а вирок не підлягає зміні чи скасуванню.
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду ,-
		У Х В А Л И Л А:
		 Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2019 року щодо ОСОБА_9  без змін.    
		Вирок набирає законної сили з моменту оголошення даної ухвали, але може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. 
		С У Д Д І:
		ОСОБА_2 . ОСОБА_22 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...