Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 328/810/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2020. Зареєстровано: 22.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2020.
Дата набрання законної сили: 11.02.2020
Номер судового провадження: 2/328/179/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                   Справа№328/810/19 
		                                                                                10.01.2020 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		10 січня 2020 року                                                                                  м.Токмак
		Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді Гавілей М.М., 
		при секретарі судового засідання Королькової К.М.,
		за участю представника позивача адвоката Маляр Н.В., 
		представника відповідачів адвоката Вишнякова Д.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Токмак за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.03.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №027716 від 17 лютого 1999 року є власником земельної ділянки площею 12,5298 га, кадастровий номер № 2325282400:10:001:0008 , яка розташована на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області. 16.10.2006 році між ним як орендодацем та ОСОБА_5 як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач передав у користування ОСОБА_5 зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,5298 га, строком на двадцять один рік, а орендар зобов`язався використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та сплачувати орендну плату. Укладений договір оренди земельної ділянки підляє державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації (постанова Верховного суду від 15.09.2018 року у справі №532/384/16-ц). Договір зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель 29.05.2007 року вчинено запис за №040728000002. В п.20 договору зазначається, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 1 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі і не могла бути раніше ІНФОРМАЦІЯ_1 передана орендарю. У 2016 році ОСОБА_5 помер. Згідно з листом Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 412 від 18.08.2017 року його земельною ділянкою користується ОСОБА_2 - дружина померлого ОСОБА_5 За договором орендна плата вноситься орендарем в розмірі 41022,03 грн. з моменту підписання акту прийому передачі земельної ділянки. Орендар орендну плату протягом всього часу не сплачував жодного разу, чим порушив істотні умови договору. Виплата орендної плати також не підтверджується будь-якими актами. На неодноразові звернення позивача здійснити повний розрахунок за договором оренди, ОСОБА_5 відмовляв, відповідач також відмовляється це зробити.
		Посилаючись на ст.32 Закону України «Про оренду землі», правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 грудня у справі № 484/301/18, відповідно до якої факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, вважає, що відповідач систематично не виконує своїх обов`язків щодо своєчасної сплати орендної плати, що істотно порушує його права як власника земельної ділянки, а звернення до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди землі залишені відповідачем без відповіді.
		Крім того, відповідач безпосередньо не займається цільовим використанням орендованої земельної ділянки, обов`язки з її обробітку передала іншим особам, що, на думку позивача, з огляду на положення ст.ст.24, 25 Закону України «Про оренду землі», правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах Судової палати у цивільних справах: від 12.02.2014 року у справі № 6-166цс13; від 12.02.2014 року у справі № 6-161цс 13; від 19.03.2014 року у справі № 6-15цс14; від 16.04.2014 року у справі № 6-18цс14, відповідно до яких припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, і є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ст.32 Закону України «Про оренду землі», є самостійною з підставою розірвання договору оренди.
		Враховуючи викладене, позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки від площею 12,5298 га., кадастровий номер № 2325282400:10:001:0008, яка розташована на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області, що належить позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП від 17.02.1999 року, укладений між позивачем та ОСОБА_5 ; судові витрати покласти на відповідача.
		Відповідачем ОСОБА_2 наданий відзив на позов, в якому вона позовні вимоги не визнала, в задоволенні просила відмовити за їх безпідставністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач послалася на те, що між позивачем   ОСОБА_1  та її чоловіком  ОСОБА_5  було укладено договір оренди землі №040728000002, який було зареєстровано у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» при Державному комітеті поземельним ресурсам України». Відповідно до умов договору оренди ОСОБА_1 була передана в оренду земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 12,53 га, яка знаходиться на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Відповідно до пункту 8 договору оренди його укладено на двадцять один рік. Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем розмірі 41022 грн. Сума орендної плати вноситься один раз за весь період оренди з моменту підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.16.10.2006 року між сторонами договору було складено акт про передачу та прийом земельної ділянки. На цьому ж акті міститься власноруч написана ОСОБА_1 розписка проте, що він орендну плату в сумі 41022 грн. отримав від  ОСОБА_5 у повному обсязі 16.10.2006 року. Наявність будь-яких інших підстав для розірвання договору оренди,з числа підстав передбачених цим договором та чинним законодавством, позивачем також не доведено. Позивачем не надано докази систематичної несплати орендних платежів за договором, доказів звернення до відповідача з приводу проведення взаєморозрахунків чи з пропозицією розірвати договір. Земельна ділянка після смерті ОСОБА_5 обробляється ОСОБА_2 , яка сплачує податки за неї, про що свідчить лист Новенської сільської ради. Відповідачем земельна ділянка третім особам не передавалася в користування.
		Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 11.10.2019 року справу призначено до судового розгляду.
		Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 29.11.2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування з Токмацької районної державної нотаріальної контори спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 11.12.2019 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів - спадкоємців ОСОБА_5 , а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
		10.01.2020 року позивачем уточнено позовні вимоги у зв`язку з залученням до участі у справі співвідповідачів.
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, згідно клопотання від 04.11.2019 року представник позивача прохав провести судове засідання без його участі, останній за станом здоров`я не має можливості бути присутнім в судовому засіданні, про що надано довідку ЛКК №697.
		Представник позивача адвокат Маляр Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у ньому, наполягала на їх задоволенні. При цьому додатково пояснила, що позивач підписав оспорюваний договір оренди земельної ділянки, але орендної плати не отримував, розписку про отримання орендної плати в повному обсязі, про що мається запис на акті прийому-передачі земельної ділянки від 16.10.2006 року, не складав, розписку вважає недопустимим доказом, в ній містяться виправлення, не засвідчена нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, складена без участі свідків. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 04.09.2017 року за №у/878/08-33-08-209, наданих Токмацькою об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області позивач, починаючи з 2006 року дохід за договором оренди у вигляді орендної плати не отримував. Виплата орендної плати також не підтверджується будь-якими актами.
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 04.11.2019 року заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову, суду пояснила, що дійсно у 2006 році між її чоловіком ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким ОСОБА_5 отримав в користування від ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 12,53 га строком на 21 рік, орендну плату позивачу сплатив одразу при укладенні договору, земельною ділянкою користувався по день свої смерті. Після смерті чоловіка вона та їх діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прийняли спадщину, орендні відносини продовжилися, вона користується земельною ділянкою, сплачує податки, земельну ділянку іншим особам в користування не передавала. Оскільки власної сільськогосподарської техніки вона не має, для обробітку земельної ділянки син наймав інших осіб та сільськогосподарську техніку, також придбав посівний матеріал.
		В судове засідання 10.01.2020 року відповідачі, які про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
		Представник відповідачів адвокат Вишняков Д.О. проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначив, що доводи позивача про систематичне порушення орендарем обов`язку зі сплати орендних платежів за договором є абсурдним, таке порушення навіть теоретично не могло мати місце у спірних відносинах, оскільки умовами договору визначено, що орендна плата вносить один раз у грошовій формі за весь період дії договору оренди в момент підписання акту прийому-передачі земельної ділянки. На акті від 16.10.2006 року позивач власноруч написав розписку про отримання орендної плати в повному обсязі, обов`язкового нотаріального посвідчення такого документа чи складання в присутності свідків законом не передбачено. В тексті розписки допищуна помилка в написанні суми орендної плати 410022 грн., тому зайвий нуль був закреслений. Технічна помилка в тексті розписки не впливає на її чинність, права орендодавця не порушені. Враховуючи те,що вся сума орендної плати була отримана позивачем в день підписання сторонами акту про передачу та прийом земельної ділянки, жодної заборгованості з орендної плати за договором оренди, про яку зазначає позивач у своїй позовній заяві, не існує. Позивачем також не надано належних та допустимих доказів передачі ОСОБА_2 земельної ділянки в користування третім особам.
		Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що добре знає ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Про укладення між ними договору оренди землі, умов договору та його виконання йому нічого невідомо. Для обробітку землі ОСОБА_5 брав техніку інших осіб. ОСОБА_7 обробляє землю ОСОБА_8 після його смерті, але йому не відомо на яких умовах, з ким у нього домовленість чи з Дибко чи з ОСОБА_8. 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 отримав в радгоспі земельну ділянку, передав її в оренду ОСОБА_4 Приблизно в ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, його дружини та дітей на землі не бачив, він мешкає поряд з цим паєм, хто саме працює на землі він не знає, з працівниками ніколи не спілкувався. Щодо умов договору оренди землі між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, його виконання йому невідомо. 
		Заслухавши пояснення відповідача, представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали, на які сторони посилаються як на підставу позову та відзиву, суд дійшов до наступних висновків.
		Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП, виданого Новенською сільською Радою народних депутатів Токмацького району Запорізької області 17.02.1999 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2304141872018 від 06.04.2018 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 12,5298 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області, кадастровий номер № 2325282400:10:001:0008.
		16.10.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку площею 12,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області, строком на 21 рік. (п.8 договору).
		Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: сорок одна тисяча двадцять дві грн.03 коп. Форма орендної плати: грошова, сума орендної плати вноситься один раз за весь період оренди з моменту підписання акту прийому - передачі земельної ділянки. (п.9 договору).
		Відповідно до п.40 вищезазначеного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
		Договір набрав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43 договору).
		Зазначений договір оренди землі від 16.10.2006 року був зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» при Державному комітеті по земельним ресурсам України» 29.05.2007 року за №040728000002.
		Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 році орендар ОСОБА_5 помер.
		Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Умовами договору оренди землі від 16.10.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, тому відповідачам, які є спадкоємцями орендаря, про що свідчать матеріали спадкової справи, перейшло право оренди земельної ділянки.
		Таким чином, судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
		Вказані обставин сторонами та їх представниками не оспорювалися.
		Згідно з вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною 2 ст.124 ЗК України (в редакції, яка діяла на час укладення договору) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
		Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Згідно з ч.1 ст.763 ЦК України договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.
		Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі». Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
		Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час укладення договору), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
		Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до ст.14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України
		Згідно зі ст.15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови істроки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
		Відповідно до ст.21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Статтею 22 вказаного Закону встановлено, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
		Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
		Положеннями ст.32 даного Закону передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою систематична несплата земельного податку або орендної плати.
		Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
		Перехід земельної ділянки від власника ОСОБА_1 до орендаря ОСОБА_5 сторони оформили актом про передачу та прийом від 16.10.2006 року, який підписано ними.
		В нижній частині зазначеного акту міститься рукописний текст розписки наступного змісту «Я, ОСОБА_1 , орендну плату в сумі 41022 грн. отримав в повному обсязі від ОСОБА_5 16.10.2006 р . », та підпис від імені ОСОБА_1 »
		Оскільки умовами договору оренди виплата орендної плати передбачалась лише один раз у повному обсязі, доводи позивача про несплату йому орендної плати щороку протягом періоду з 16.10.2006 року по 2019 рік не ґрунтуються на умовах договору.
		Спростовуючи отримання коштів, зазначених у розписці як орендну плату, представник позивача зазначала, що позивач не міг отримати орендну плату 16.10.2006 року, оскільки договір оренди станом на 16.10.2006 року ще не набрав чинності.
		Як встановлено судом, що за умовами договору дійсно акт приймання-передання мав бути підписаним після державної реєстрації договору оренди, але сторони підписали його раніше - в день укладення договору. Та передача земельної ділянки раніше від дня реєстрації договору у випадку досягнення згоди між сторонами не робить таку домовленість нікчемною. При цьому позивач не надає іншого акту приймання-передачі спірної земельної ділянки, підписаного саме після вказаної дати, що свідчить про те, що така передача в дійсності відбулась саме 16.10.2006 року. 
		В судовому засіданні представник позивача вказує також, що позивач не писав текст про отримання орендної плати у акті приймання - передачі земельної ділянки, та коштів від ОСОБА_5 не отримував.
		Але на підтвердження цих обставин жодного доказу позивач та його представник не надали, клопотань про проведення почеркознавчого дослідження цього запису на предмет приналежності позивачу чи іншій особі не заявляли, відповідного висновку спеціаліста як письмового доказу у справі ним суду не надавалось.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
		Тому, судом не може бути прийнято до уваги як доказ того, що позивач не складав та не підписував розписку про отримання орендної плати лише письмові пояснення представника позивача по даному факту.
		Твердження представника позивача про недопустимість розписки як доказу через наявні в ній виправлень у зазначенні суми орендної плати 410022, де міститься виправлення цифри нуль, суд відхиляє, оскільки допущене в тексті розписки виправлення жодним чином не свідчить про недійсність даної розписки, будь-які права позивача не були порушені.
		А тому суд вважає, що позивач, не спростувавши запису у акті про особисте отримання орендної плати в повному обсязі у сумі 41022 грн., безпідставно стверджує про невиплату йому орендної плати за цим договором оренди.
		Суд також враховує ті обставини, що позивачем не надано жодного доказу звернення як до покійного ОСОБА_5 за його життя, так і до відповідачів з вимогами про сплату орендної плати за період з 2006 року по 18.03.2019 (дату звернення до суду з зазначеним позовом), що, в свою чергу, додатково свідчить про хибність доводів позивача про невиплату йому орендної плати єдиним платежем під час складання акту приймання-передачі земельної ділянки.
		За таких обставин, суд враховує, що спірний договір оренди був укладений та підписаний за життя орендаря, виконувався сторонами, зокрема, і в частині орендної плати. 
		Оцінюючи доводи позивача щодо наявності підстав для розірвання Договору оренди від 16.10.2006 року з підстав того, що відповідач безпосередньо не займається цільовим використанням орендованої земельної ділянки, передачі обов`язків з її обробки іншим особам, суд зазначає наступне.
		Допитані в судовому засіданні свідки не підтвердили факту припинення спадкоємцями орендаря господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передачі третім особам функцій з її обробітки.
		Натомість, матеріалами справи жодним чином не підтверджено, що треті особи мають право користування спірною земельною ділянкою на підставі будь-якого договору, зокрема, договору суборенди чи на інших підставах.
		Згідно довідки № 412 від 18.08.2017 року, виданої Новенською сільською радою, земельна ділянка відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №027716 , яка знаходиться на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області, знаходиться в користуванні нині покійного ОСОБА_5 . Вона обробляється. Земельний податок сплачує вдова ОСОБА_2 . Сума земельного податку за 2017 рік -1272,01 коп. (12,53 га).
		Докази того, що земельна ділянка позивача обробляється не відповідачем, а іншою особою, відсутні.
		Отже, в даному випадку судом не встановлено та позивачем не доведено наявність підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати у справі, слід покласти на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 21-22, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. ст.526, 651, 792 ЦК України, ст.ст.12,81,263-268 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Представник позивача: адвокат Маляр Наталія Володимирівна, ідентифікаційний номер невідомий, місце знаходження: 71701 , запорізька область , м. Токмак, вул. Шевченко, 36/40.
		Відповідачі: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
		ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
		ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
		Представник відповідачів: адвокат Вишняков Дмитро Олександрович, ідентифікаційний номер невідомий, місце знаходження: 69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 105/40.
		Повний текст рішення виготовлений 20.01.2020 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...