Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/10153/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2020
Результат оскарження 11.11.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/385
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		23 січня 2020 року                               м. Київ                              № 640/10153/19
		за позовомОСОБА_1    ОСОБА_2 до Державної кримінально-виконавчої служби України в особі Центральної комісії  проскасування рішення, зобов`язати вчинити діїСуддя О.В.Головань
		Обставини справи:
		           ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України Центральної комісії Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України про скасування рішення Центральної комісії Адміністрації з питань виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України № 2.7/1-2019 про переведення засудженого ОСОБА_2 , відповідно до вимог статті 10 та ч.2 ст. 93 КВК України, із Білоцерківської виправної колонії (№35) у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		          Ухвалою суду від 31.07.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.
		           20.08.2019 р. відповідачем надано відзив на позов.
		           27.08.2019 р. позивачкою ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи в судового засіданні з викликом сторін.
		          Ознайомившись з матеріалами справи та поданим клопотанням, суд вважає матеріалів справи достатніми для розгляду справи по суті без проведення судового засідання. 
		          Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		           ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 25.05.2015 р. Дніпровським районним судом м. Києва до 8 років позбавлення волі за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч. 2, 185 ч. 2, 70 КК України.
		          Початок строку відбування покарання: 06.08.2014 р., кінець строку - 06.06.2021 р.
		          Відбував покарання у Білоцерківській виправній колонії №35, починаючи з 2015 р.
		           09.01.2019 р. відбулося засідання Центральної комісії Адміністрації державної кримінально-виконавчої служби України з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення (протокол №1).
		          Питанням 2.7 порядку денного був розгляд матеріалів Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (№344 ДСК від 18.12.2018 р.) щодо переведення засудженого ОСОБА_2 з однієї виправної колонії до іншої відповідно до вимог ст. 10 та ч. 2 ст. 93 Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме - пропозиції щодо переведення засудженого із Білоцерківської виправної колонії №35 у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		          За результатами розгляду вказано питання пропозиція була задоволена.
		          Згідно з нарядом на переведення від 09.01.2019 р. №2.7/1-2019 Адміністрації державної кримінально-виконавчої служби України засудженого ОСОБА_2 направлено для подальшого відбування покарання у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		           11.02.2019 р. ОСОБА_1 , дружина засудженого (актовий запис від 17.08.2016 р. №965 Білоцерківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області), звернулася до Державної кримінально-виконавчої служби України з заявою про переведення засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання у Бучанську виправну колонію №85, оскільки у зв`язку зі станом здоров`я він їздить до Міської обласної лікарні при Бучанській виправній колонії №85 для отримання медичної допомоги, заявниця зареєстрована та проживає у м. Києві, має на утриманні малолітню дитину, не має можливості його відвідувати у разі переведення його розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		          Листом від 20.02.2019 р. за №585-19/П-404 заявницю повідомлено про те, що рішення про переведення засудженого прийнято відповідно до вимог ст. 10 КВК України (право засуджених на особисту безпеку).
		           22.04.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Центральної комісії Державної кримінально-виконавчої служби України з заявою про переведення засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання у Бучанську виправну колонію №85.
		          Зокрема, вона посилалася на відсутність небезпеки життю і здоров`ю засудженого як підстави для його переведення і відсутність фактів його звернення з цього приводу.
		          Листом Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 06.05.2019 р. за №23-520-19/Т-332 заявницю повідомлено про те, що оскарження рішень Центральної комісії АДКВС України не входить до компетенції Центрального міжрегіонального управління та може бути оскаржене лише в судовому порядку. 
		          Позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - вважають протиправним та просять скасувати рішення про переведення ОСОБА_2 у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України - з таких підстав.
		          Позивачі зазначають, що небезпеки життю та здоров`ю ОСОБА_2 ніколи не виникало, і з жодними заявами такого змісту він не звертався, що виключає можливість застосування положень ст. 10 КВК України.
		          Крім того, ОСОБА_1 як дружина засудженого неодноразово зверталася до Державної кримінально-виконавчої служби України з заявою про його переведення до Бучанської виправної колонії №85, оскільки мешкає у м. Києві, має на утриманні малолітню дитину і не має можливості відвідувати чоловіка в Південно-Східному регіоні, відповідно до вимог ст. 93 КВК України. 
		          Відповідач - Державна кримінально-виконавча служби України в особі Центральної комісії - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
		          Відповідач зазначає, що у Білоцерківській виправній колонії №35 виникла фізична розправа над засудженим ОСОБА_2 з боку засуджених негативної спрямованості, оскільки він, з метою підняття свого авторитету в середовищі засуджених, розпускав плітки, які дискредитують засуджених негативної спрямованості, та виражався нецензурними словами у їх адресу, у зв`язку з чим в порядку п. 4 ст. 10 та ст. 104 КВК України було надано пропозицію про переведення засудженого до іншої установи.
		          В подальшому до Адміністрації ДКВС України надійшли матеріали від Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 18.12.2018 р. №344 ДСК, з грифом обмеженого доступу, щодо переведення засудженого ОСОБА_2 до іншої виправної колонії середнього рівня безпеки для осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі. 
		          У зв`язку з вказаними обставинами в порядку ч. 1-3 ст. 10 КВК України було прийнято рішення про переведення засудженого до іншої колонії для забезпечення його особистої безпеки. 
		          При чому, відповідач зазначає, що переведення його саме до Бучанської виправної колонії №85 також було неможливим, оскільки засуджені негативної спрямованості, які проходити лікування у вказаному закладі, повернувшись до установ, де вони відбувають покарання, мали можливість розповсюдити інформацію щодо поведінки засудженого. 
		          Також відповідач посилається на ст. 3 р. І Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.04.2018 р. №1408/5, згідно з яким передбачено вжиття відповідних заходів не лише за заявою засудженого, а й після отримання відповідного повідомлення. 
		          Матеріали, зібрані в процесі оперативно-розшукової діяльності, щодо загрози безпеці засудженого відповідачем не надано з посиланням на присвоєння їм грифу "для службового користування".
		          Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
		          Згідно зі ст. 93 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 р. №1129-IV засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого.
		          Переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
		          В даному випадку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 25.05.2015 р. Дніпровським районним судом м. Києва до 8 років позбавлення волі за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч. 2, 185 ч. 2, 70 КК України, відбував покарання у Білоцерківській виправній колонії №35, починаючи з 2015 р., і для переведення його до іншого закладу для відбування покарання потребувало наявності виняткових обставин.
		          Згідно з матеріалами справи, зокрема, протоколом №1 від 09.01.2019 р. засідання Центральної комісії Адміністрації державної кримінально-виконавчої служби України з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, підставою для задоволення пропозиції щодо переведення засудженого ОСОБА_2 з однієї виправної колонії до іншої відповідно є дотримання вимог ст. 10 КВК України. 
		          
		          Згідно зі ст. 10 КВК України засуджені мають право на особисту безпеку.
		          У разі виникнення небезпеки життю і здоров`ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов`язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.
		          Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання.
		          Згідно з ч. 3 р. І Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.04.2018 р. №1408/5, забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, у тому числі тих, які беруть участь у кримінальному судочинстві, здійснюється оперативними підрозділами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.
		          Згідно з ч. 1-3, 5 р. ІІІ Порядку №1408/5 у разі виникнення загрози безпеці засуджений має право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов`язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.
		          При отриманні заяви (повідомлення) про загрозу безпеці засудженого посадова особа слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно доповідає про це начальнику слідчого ізолятора або установи виконання покарань та черговому помічнику начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особі, яка виконує його обов`язки.
		          У разі наявності у заяві (повідомленні) про загрозу безпеці засудженого відомостей про кримінальне правопорушення черговий помічник начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки, надсилає заяву (повідомлення) до відповідного правоохоронного органу.
		          Отримавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань вживає заходів щодо переведення засудженого в безпечне місце та здійснює перевірку заяви чи повідомлення.
		          Перевірка заяви чи повідомлення про загрозу безпеці засудженого здійснюється не більше трьох діб, при цьому з`ясовуються джерела загрози та встановлюються особи, від яких вона може надходити.
		          За результатами перевірки начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань зобов`язаний протягом трьох діб прийняти рішення про застосування або про відмову від застосування заходів безпеки, про що повідомити заявника.
		          За результатами перевірки заяви або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, вжитих заходів безпеки щодо такого засудженого складається висновок на основі службового розслідування, який у триденний строк затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.
		          При вирішенні питання про переведення засудженого до іншої установи виконання покарань складається мотивований висновок, який затверджується начальником міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції або особою, яка виконує його обов`язки. До висновку додаються матеріали, зібрані під час перевірки обставин, що загрожують безпеці засудженого.
		          Визначення установи виконання покарань для подальшого відбування покарання засудженого, щодо якого застосовується захід безпеки, переведення до іншої установи виконання покарань здійснюються відповідно до Положення про визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за № 265/30133, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за №266/30134.
		          Згідно зі змістом ст. 10 КВК України та р. ІІІ Порядку №1408/5 в якості підстави для вирішення питання про забезпечення особистої безпеки засудженого є його особиста заява.
		          При чому, згідно зі змістом р. ІІІ Порядку №1408/5 термін "повідомлення" вживається як синонім слова "заява", і підстави для висновку про те, що повідомлення має виходити не від засудженого, відсутні.
		          Згідно з матеріалами справи відповідної заяви від засудженого не надходило, про що наголошують позивачі у позові і що не заперечує відповідач.
		          Відповідно, службове розслідування за результатами розгляду заяви не проводилось, як це передбачено р. ІІІ Порядку №1408/5.
		          Суд зазначає, що відповідна ситуація, за якої заходи забезпечення особистої безпеки засудженого можуть бути вжиті з ініціативи установи виконання покарання, зокрема, якщо засуджений з тих чи інших підстав позбавлений можливості подати відповідну заяву, але в такому випадку такі дії відбуваються в його інтересах, і він не може цього не розуміти.
		          В даному випадку позивачі категорично заперечують наявність такої ситуації, що створює загрозу безпеці засудженого.
		          Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		          На підтвердження наявності підстав для переведення засудженого до іншої установи відповідач посилається на матеріали Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 18.12.2018 р. №344 ДСК, з грифом обмеженого доступу, а також отримання матеріалів, зібраних в процесі оперативно-розшукової діяльності, щодо загрози безпеці засудженого, також під грифом "ДСК".
		          Суд зазначає, що матеріали під грифом "ДСК" (належним чином завірені копії) залучаються до матеріалів адміністративної справи в загальному порядку, з забезпеченням особливостей зберігання справи та обмежень щодо отримання копій відповідних документів.
		          Таким чином, на підтвердження власної правової позиції відповідач мав можливість надати вказані матеріали, що ним зроблено не було.
		          За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про обґрунтованість твердження відповідача про наявність загрози безпеці засудженого, що могло би бути підставою для його переведення в порядку ст. 10 КВК України.
		          Щодо посилань позивачів на нерозгляд заяв про його переведення засудженого до Бучанської виправної колонії №85, то згідно з матеріалами справи, зокрема, протоколом №1 від 09.01.2019 р., це питання не розглядалося, рішення щодо нього не приймалося.
		          Згідно зі змістом позовних вимог відповідна бездіяльність відповідача предметом оскарження не є.
		          За таких обставин суд не вбачає підстав для надання оцінці поясненням сторін з цього приводу. 
		          
		          Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		          З врахуванням викладеного оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, що є підставою для задоволення позовних вимог.
		          На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		           1. Позовні вимоги задовольнити. 
		           2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної комісії Адміністрації з питань виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України № 2.7/1-2019 про переведення засудженого ОСОБА_2 , відповідно до вимог статті 10 та ч.2 ст. 93 КВК України, із Білоцерківської виправної колонії (№35) у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України (протокол №1 від 09.01.2019 р. засідання Центральної комісії Адміністрації державної кримінально-виконавчої служби України з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, п. 2.7 порядку денного).
		           3. Присудити до стягнення за рахунок Державної кримінально-виконавчої служби України в особі Центральної комісії на користь державного бюджету України 768, 4 грн. судового збору. 
		          4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		          5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                О.В. Головань 
		 
		 
		Повний текст рішення
		виготовлено і підписано 23.01.20 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...