Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 588/1942/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2020.
Дата набрання законної сили: 21.02.2020
Номер судового провадження: 2/588/50/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 588/1942/19
		2/588/50/20        
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		       17.01.2020 року м.Тростянець
		       Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Лободи Т.С., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження, за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші", третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум актив", про визнання недійсним договору позики,
		ВСТАНОВИВ:
		        ОСОБА_1  звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивував тим, що 09.07.2019 Тростянецьким районним судом Сумської області прийнято заочне рішення по справі №588/426/19 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» до нього про стягнення заборгованості, яким позов задоволено. Стягнуто з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» заборгованість за кредитним договором за №3607407695-037762 від 28.08.2018 у розмірі 22560 грн., а також судовий збір у розмірі 1921 грн.
		       Під час розгляду указаної справи він особисто не приймав участь, оскільки не був повідомлений про це. Копію заочного рішення отримав поштою 30.07.2019. А тому 08.08.2019 подав до Тростянецького районного суду заяву про перегляд заочного рішення.
		       Ухвалою Тростянецького районного суду від 16.10.2019 заяву задоволено, зазначене заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду.
		       У позові TOB «Фінансова компанія «Преміум актив» вказувало, що нібито 28.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» та позивачем було укладено договір за №3607407695-037762 про надання позики у тому числі і на умовах фінансового кредиту. Цей договір укладено у електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.comі виконання ОСОБА_1 певних дій, які свідчать про укладення договору.
		       ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» зазначила, що цей договір укладений в електронній формі, є письмовим правочином, відповідає формі передбаченій статтями 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений у письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджує досягнення всіх істотних умов договору.
		       Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» вказала, що за цим договором позикодавець (ТОВ «ФК є гроші») виконав у повному обсязі усі свої договірні зобов`язання - перерахував на мій картковий рахунок позику у розмірі 3200 грн. Строк надання позики - 14 днів. Дата повернення коштів - 23:00 год. 10.09.2018 включно.
		Також у позові було вказано, що нібито 15.01.2019 між ТОВ «ФК є гроші» та ТОВ «ФК «Преміум актив» укладено Договір факторингу № 1501/1, відповідно до якого ТОВ «ФК є гроші» відступило своє право вимоги за Договором № 3607407695-037762 від 28.08.2019 в розмірі 22560 грн. ТОВ «ФК «Преміум актив».
		Посилаючись на указані обставини, а також на те, що він ніколи не звертався до ТОВ «ФК є гроші» із приводу отримання позики, не реєструвався на їх офіційному сайті, не робив ніяких заявок на отримання коштів і не укладав ніяких договорів позики, не отримував від даного товариства ніяких коштів, договір позики укладений без його вільного волевиявлення та волі, позивач просить визнати недійсним договір №3607407695-037762 про надання позики, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту від 28.08.2018, укладений між ним та ТОВ "Фінансова компанія є гроші".
		       У судовому засіданні позивач заявлений позов повністю підтримав, просив його задовольнити, погодився на заочний розгляд справи. При цьому, позивач також пояснив, що оспорюваний договір був укладений без його участі, без його волі. Про існування такого договору йому не було відомо. Відсутні будь-які докази, що із його боку була вчинена якась дія, направлена на укладення цього договору та на отримання коштів на умовах позики терміном на 14 днів. Немає доказів на підтвердження отримання ним цих коштів. ТОВ «ФК «Преміум актив» надало якесь незрозуміле платіжне доручення № 6669 від 28.08.2018, відповідно до якого, нібито, проведено виплату позики в сумі 3200 грн. на карту клієнта № НОМЕР_1 . Є незрозумілим: кому саме виплачені ці кошти, що це за карта клієнта, на кого вона видана, у кого вона знаходиться, в якому банку вона обслуговується, чи взагалі вона уснує? Ні у платіжному дорученні, ні в будь-якому іншому документі немає його підпису про отримання цих коштів. Взагалі немає жодного доказу отримання ним коштів. У позовній заяві ТОВ «ФК «Преміум актив» посилається на те, що нібито ним було надіслано в смс-повідомленні код, ввівши який, він надав згоду на отримання позики. Ці обставини він заперечує, взагалі не реєструвався на сайті ТОВ «ФК є гроші», не заповнював ніякої анкети, не отримував ніяких кодів та не робив жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання позики від даної фінансової установи. Він не вів жодної офіційної переписки щодо отримання позики. Із представником ТОВ «ФК є гроші» він ніколи і ні за яких обставин не досягали домовленості про можливість укладення договору у електронній формі чи шляхом обміну електронними листами. У нього взагалі немає електронної пошти. З текстом договору позики вперше ознайомився, отримавши свій примірник позовної заяви ТОВ «ФК «Преміум актив» в Тростянецькому районному суді в липні 2019 року. Умови кредитування чи надання позики ТОВ «ФК є гроші» йому невідомі і з ними його ніхто не знайомив. Вважає, що у даному випадку він має відносини із фінансовими шахраями, які використали копії його паспорту та ідентифікаційного номеру, які він надсилав декілька років назад для оформлення документів для виїзду за кордон на заробітки у Польщу, для підробки договору позики. У зв`язку із цим, 05.10.2018, він подав відповідне повідомлення до Тростянецького відділу поліції, у якому вказав, що впродовж 2018 року невідомі йому особи шахрайським шляхом без його відома оформили на нього кредити у різних банках України на загальну суму близько 37 000 грн. Ця інформація була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12018200270000344.
		       Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позицію свого довірителя, вважає що є усі підстави для задоволення позову, погодився на заочний розгляд справи.
		       Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином (а.с.60,61), причина його неявки суду не відома, будь-яких заяв із приводу заявленого позову від відповідача не надходило.
		       Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином (а.с.70), причина його неявки суду не відома, будь-яких заяв із приводу заявленого позову від третьої особи не надходило.
		       Ураховуючи згоду сторони позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням Розділу ІІ Глави 11 ЦПК України.
		       Суд, заслухавши позицію позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що  позов підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.  
		       Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		       Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: .. .2) визнання правочину недійсним.
		       Судом установлено, що 09.07.2019 Тростянецьким районним судом Сумської області було прийнято заочне рішення по справі №588/426/19 (провадження №2/588/275/19) за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» стягнуто заборгованість за кредитним договором за №3607407695-037762 від 28.08.2018 у розмірі 22560 грн., а також судовий збір у розмірі 1921 грн. (а.с.16-17).
		       Під час розгляду указаної справи ОСОБА_1 особисто не приймав участь. Копію заочного рішення ОСОБА_1 отримав поштовим засобом зв`язку 30.07.2019, після чого 08.08.2019 подав до Тростянецького районного суду заяву про перегляд заочного рішення (а.с.18-20).
		       Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 16.10.2019 заява ОСОБА_1 була задоволена, зазначене заочне рішення скасовано та справу призначено до судового розгляду. 
		       За ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 14.11.2019 провадження у справі №588/426/19 (провадження №2/588/606/19) за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було зупинено до набрання законної сили рішенням по цивільній справі №588/1942/19 (провадження №2/588/625/19) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія є гроші", третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум актив" про визнання недійсним договору позики (а.с.94).
		       Оспорюючи договір позики на предмет його дійсності, позивачем на обґрунтування заявлених вимог надано копії документів, зокрема копії договору №3607407695-037762 про надання позики, платіжне доручення за №669 від 28.08.2018, повідомлення ТОВ "ФК" Є ГРОШІ" за №35 від 04.01.2019 про відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія "Преміум актив", які стали підставою для прийняття указаного заочного рішення.
		       Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		       Із копії договору за №3607407695-037762 про надання позики, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту від 28.08.2018, судом установлено, що даний договір 28.08.2018 був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші", як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником (а.с.10-13).
		       За п.2.1. Договору позикодавець на умовах цього Договору надав позичальнику кошти у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього Договору, а позичальник зобов`язався отримати (прийняти) та повернути позику та сплатити суму процентів користування позикою у порядку та в строк, визначений цим Договором. 
		       За п.п.3.1-3.3. Договору позика складає 3200,00 грн. Сума процентів за користування позикою становить 44,8 грн. за 14 днів. Проценти за користування позикою становлять 2% за кожний день користування позикою, що становить (730 процентів річних). Тип процентної ставки - фіксована. Фіксована процентна ставка з цим договором становить 2% (шістдесят чотири гривні 00 копійок процентів). за кожен день, починаючи з дати видачі позики і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно, протягом строку користування позикою. Загальна сума позики здорожчання позики за весь період її складає (три тисячі двісті сорок чотири гривні 80 копійок.)
		       За п.4.1 Договору позика вважається наданою в момент отримання позичальником коштів в касі позикодавця, що підтверджується відповідним касовим ордером та/або зарахуванням коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника.
		       Строк надання послуг за цим Договором (строк, на який надається позика) розпочинається з моменту отримання позичальником коштів відповідно до умові договору. Строк, на який надається позика за цим договором становить 14 днів. Дата надання позики 28.08.2018. Дата повернення позики - не пізніше 23:00 10.09.2018 включно (п.п.5.1-5.4. Договору).
		       Пункт 9.1 Договору передбачає, що цей Договір є укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до дати, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п.9.1 Договору).
		       Натомість, як убачається із розділу Договору про місцезнаходження та реквізити сторін підписи сторін у договорі відсутні, у графі «Позикодавець» мається друкований запис "Електронний підпис" ( ОСОБА_3 ), а у графі «Позичальник» - «СМС КОД:782137 "Електронний підпис" ( ОСОБА_1 ) (а.с.13). 
		       Будь-яких автентичних (рукописних) підписів осіб у цьому документі не міститься.
		       Аналогічні форма завірення та записи містяться й у документі під назвою: «Графік розрахунків» (а.с.13 на звороті аркушу).
		       Роздруківка платіжного доручення за №669 від 28.08.2018 на суму 3200,00 грн., яка за змістом п.4.1 Договору, має підтверджувати факт отримання позичальником коштів, не містить будь-яких даних, що вона підписана платником, не містить печатки та підпису відповідальної особи банку, через який здійснювалася дана операція, а саме ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Натомість у платіжному дорученні зазначений № картки клієнта -НОМЕР_1. Роздруківка скріплена відтиском печатки ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відтиском печатки із написом «Згідно з оригіналом» (а.с.14).
		       Відповідно до повідомлення АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК» за №КНО-07.8.3/4930 від 11.12.2019, наданого у виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с.46) та доданих до нього документів, судом установлено, що банківська картка за №НОМЕР_1 , яка була зазначена у вищевказаному платіжному дорученні, була оформлена 20.07.2018 на гр. ОСОБА_4 на підставі заяви останнього за №272822368 від 20.07.2018 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та анкети від 20.07.2018 (а.с.62-66).
		       Згідно указаних заяви, анкети та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання за №8032-705859-2017 від 11.08.2017, гр. ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.64,66).
		       Натомість, відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи за №596 від 28.09.2018, гр. ОСОБА_1 , починаючи з 29.08.2014 по теперішній час є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).
		       Крім того, ОСОБА_4 у заяві та анкеті зазначив номер мобільного телефону - НОМЕР_2 . Судом було витребувано від ПрАТ «Київстар» інформацію про місцезнаходження (регіон України - область, район, населений пункт) абонента НОМЕР_2 у період з 01 по 31 серпня 2018 року та роздруківку смс-повідомлень даного абонента у зазначений період, тобто у період, коли був укладений договір за №3607407695-037762 (а.с.46).
		       Як вбачається із наданої ПрАТ «Київстар» інформації та відомостей щодо смс-повідомлень абонента НОМЕР_2 , у період з 01.08.2018 по 31.08.2018 зафіксовано отримання абонентом лише смс-повідомлень та розташування базової станції, яка забезпечувала зв`язок указаного абонента за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.72-91). 
		       Отже, судом установлено, що номер картки, на яку, відповідно до платіжного доручення ТОВ «ФК є гроші», 28.08.2018 було перераховано кошти у сумі 3200,00 грн., не належить гр. ОСОБА_1 , а були перераховані ОСОБА_4 .
		       Таким чином судом установлено відсутність доказів, які підтверджують факту того, що сума позики або фінансового кредиту була зарахована на поточний рахунок ОСОБА_1 та що останньому прямо або опосередковано було передано на виконання договору суму коштів у розмірі 3200 грн.
		       Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		       Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		       Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		       Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		       Стаття 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		       Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		       Частина 3 статті 207 ЦК України чітко визначає, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		       Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		       Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		       Відповідно до ч.2 ст.1954 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		       Відповідно до ч.3 ст.100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
		       Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
		       Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;
		       Частиною 1 ст.14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.
		       Особливі вимоги відповідно до цього Закону пред`являються до кваліфікованої електронної довірчої послуги.
		       Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
		       Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №680.
		       Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що надання послуги фіксування часу включає: реєстрацію звернень, на підставі яких формується електронна позначка часу; формування електронної позначки часу за допомогою особистого ключа центру сертифікації; передачу користувачеві послуги фіксування часу сформованої електронної позначки часу; реєстрацію та збереження електронної позначки часу, переданої користувачеві послуги фіксування часу.
		       Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		       Статтею 11 цього Закону визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		       Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
		       надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		       заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		       вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		       Статтею 12 цього Закону визначено форми підписання електронного правочину:
		       електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
		       електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
		       аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		       Пунктами 2.7,2.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 № 22,зареєстрованою в Мін`юсті 29.03.2004 за №377/8976 передбачено, що примірник розрахункового документа, реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити підписи/підпис відповідальних/відповідальної осіб/особи, зразки підписів яких/якої заявлені банку в картці із зразками підписів. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.
		       Отже, судом установлена відсутність доказів того, що саме ОСОБА_1 було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення із кодом 782137), зокрема, відсутні докази отримання позивачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.
		       Таким чином, судом установлено, що договір позики за допомогою електронного підпису позивачем не підписувався.
		       Відповідно до статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини.
		       Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		       Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		       Частини третя та п`ята статті 203 ЦК України передбачають, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
		       Дослідженими доказами судом установлено, що під час укладення договору за №3607407695-037762 про надання позики, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту від 28.08.2018 було порушено вимоги частини 3 статті 203 ЦК України - на момент укладення договору було відсутнє волевиявлення та внутрішня воля позивача на його укладення. 
		       Про існування цього договору позивач дізнався лише після отримання рішення суду та із приводу шахрайських дій відносно нього, а саме оформлення на нього кредитів у різних банках України невстановленими особами на загальну суму близько 37487,00 грн. звернувся 04.10.2018 до Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області. 05.10.2018 за даним фактом було порушено кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018200270000344, за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України (а.с.21). 
		       Належні та допустимі докази того, що із боку позивача була вчинена будь-яка дія, направлена на укладення цього договору та на отримання коштів на умовах позики терміном на 14 днів судом не установлені. 
		За встановлених судом обставин заявлений позов підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір, у розмірі, який діяв на час подання позивачем позову до суду, у сумі 768,40 грн. 
		       На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10-13,141,259,264,265,280-282,284,289 ЦПК України, суд -       
		УХВАЛИВ:
		       Позов  ОСОБА_1 задовольнити.
		       Визнати недійсним договір за №3607407695-037762 про надання позики, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту від 28 серпня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші" (місцезнаходження: вул.Набережна Перемоги, буд.10-К, м.Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 41538600) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
		       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші" (місцезнаходження: вул.Набережна Перемоги, буд.10-К, м.Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 41538600) у дохід держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. 
		       Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
		       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених для його перегляду та оскарження, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		       Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		       Повне судове рішення складене 21.01.2020.
		 
		       Суддя                                                        О.С. Линник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...