Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 229/2242/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2020. Зареєстровано: 26.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 24.03.2020 (частково)
Результат оскарження 03.06.2020 Донецький апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/229/111/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018050260000570

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 229/2242/18 
		провадження №1-кп/229/111/2020
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 січня 2020 р. м.Дружківка
		 
		Дружківський міський суд Донецької області у складі:
		головуючого-судді         ОСОБА_1 
		за участю: 
		секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		                                ОСОБА_3 
		прокурора         ОСОБА_4 
		захисника         ОСОБА_5 
		обвинуваченого         ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Дружківка,Донецької області,громадянин України,освіта середньо-спеціальна,не одружений,не працює,раніше судимий:12.10.2018року Дружківськимміським судомДонецької областіза ст.ст.307ч.2,309ч.2,70ч.1КК Українидо позбавленняволі строкомна вісімроків зконфіскацією частини майна, належногойому направі власності, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.260 ч.2 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		На початку квітня 2014 року на території Донецької області України, невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» (далі по тексту «ДНР»), було створено непередбачене законами України збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку.
		Крім того, в зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур самопроголошеної так званої «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва. 
		Зазначене збройне формування не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про службу безпеки України», «Про поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
		 
		У квітні 2014 року (більш точний час не встановлено) у обвинуваченого ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на участь у діяльності непередбаченого законом збройного формування так званої «ДНР», створене при невстановлених обставинах та діюче на території м.Дружківка Донецької області.
		Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_6 , діючи умисно, за власною ініціативою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вступив до лав незаконного збройного формування так званої «ДНР», яке діяло на території м.Дружківка Донецької області. 
		Після цього, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи у складі непередбаченого законом збройного формування, в період часу з кінця квітня 2014 року по червень 2014 року, приймав активну участь в його діяльності, а саме: на підконтрольному незаконному збройному формуванню так званої «ДНР» блокпості «Донський», який розташований на перехресті вулиць Потемкіна та Дружби в м.Дружківка Донецької області, виконував незаконні накази, які були пов`язані із здійсненням пропускного контролю через даний блокпост, здійснював перевірку документів та багажу.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.260 ч.2 КК України, не визнав та пояснив, що з кінця травня 2014 року по кінець червня 2014 року він разом з ОСОБА_7 працював у ОСОБА_8 , а саме: доглядали за перепелками, працювали на пилорамі в м.Дружківка по вул.Депутатський. 18. Трудові відносини з ОСОБА_8 вони не оформлювали, оплата здійснювалася щодня на фактично виконану роботу. Вони працювали п`ять днів на тиждень з 8 години до 16 години. Всього за цей період він відпрацював у ОСОБА_8 приблизно 27-30 днів. До лав незаконного збройного формування так званої «ДНР» він не вступав, участь у його діяльності не приймав, зброю не отримував, незаконні накази, які пов`язані із здійсненням пропускного контролю, перевірок документів та багажу не виконував. Він дійсно у вказаний період приходив декілька разів на блокпост «Донський», щоб поспілкуватися зі знайомими, приносив їм їжу та сигарети, але не чергував там. Вважає, що свідки, які були допитані у судовому засіданні, його обмовляють, оскільки раніше між ними були конфлікти. Просить суд його виправдати. 
		 
		Незважаючи на заняту обвинуваченим ОСОБА_6 позицію, направлену на не визнання своєї винуватості у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.260 КК України, суд, після аналізу та оцінки всіх доказів, що містяться у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо в судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
		 
		Подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України при обставинах, вказаних у вироку, у повному обсязі підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (№12018050260000570) 04.05.2018 року були внесені відомості за ст. 260 ч.2 КК України. Підставою внесення відомостей про кримінальне правопорушення стали матеріали правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення кримінальних правопорушень.
		Фабула: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у 2014 році приймав участь у діяльності НЗФ «ДНР» на території міста Дружківка, Донецької області (а.с.71).
		 
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_6 тривалий час, мешкають в одному пос.Донський в м.Дружківка. Конфліктів між ними ніколи не було. З кінця квітня до кінця червня 2014 року він, перебуваючи у складі непередбаченого законом збройного формування, на підконтрольному незаконному збройному формуванню так званої «ДНР» блокпості «Донський», який був розташований на перехресті вулиць Потемкіна та Дружби в м.Дружківка Донецької області, здійснював чергування з 8 години до 13 години. В цей період разом з ним на цьому блокпості він періодично бачив ОСОБА_6 , який зупиняв транспортні засоби та здійснював перевірку документів та багажу. ОСОБА_6 був одягнутий в камуфльовану військову форму, яку їм видав старший по блокпосту Небаба. Спочатку у ОСОБА_6 була лише палиця, а приблизно в червні 2014 року, точну дату він не пам`ятає, Небаба почав роздавати їм автомати АК без набоїв, які вони здавали після чергування. Всього на цьому блокпості було 4 автомати. Він бачив ОСОБА_6 на блокпосту з автоматом АК. Також в цей період разом з ними на цьому блокпосту знаходився їх спільний знайомий ОСОБА_10 . В кінці червня 2014 року він припинив чергування на цьому блокпості та виїхав до Російської Федерації. 
		 
		Під час досудового розслідування 12.05.2018 року в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 , останній у присутності двох понятих надав аналогічні покази та розповів, що на початку квітня 2014 року він вступив до лав НЗФ «ДНР» та ніс чергування на блокпосту «Донський», що знаходиться в м.Дружківка на перехресті вулиць Дружби та Потьомкіна. Там він познайомився з ОСОБА_6 , який разом з ним ніс службу на цьому блокпосту. До їх функціональних обов`язків входило: перевірка транспортних засобів та документів, людей, які переходили через блокпост або проїжджали на транспорті. Спочатку вони несли службу з дерев`яними палицями, а згодом з автоматичною зброєю в руках (а.с.89-93).
		 
		Показання свідка ОСОБА_9 підтвердив свідок ОСОБА_11 , який у судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_6 тривалий час, мешкають в одному пос.Донський в м.Дружківка. Конфліктів між ними ніколи не було. Приблизно з травня по червень 2014 року він разом з ОСОБА_6 чергував на підконтрольному незаконному збройному формуванню так званої «ДНР» блокпосту «Донський», який був розташований на перехресті вулиць Потемкіна та Дружби в м.Дружківка Донецької області. ОСОБА_6 зупиняв транспортні засоби, перевіряв документи та оглядав багажники. У ОСОБА_6 була вогнепальна зброя схожа на рушницю, яку йому видали у штабі «ДНР», який знаходився за виконкомом м.Дружківка. В штабі «ДНР» їх записували, видавали форму, зброю та розподіляли по блокпостам в м.Дружківка. Вони чергували на блокпості «Донський» за графіком, після чергування зброю здавали старшому. На блокпосту їх годували, давали сигарети. В 2018 році він був засуджений за ст.260 ч.2 КК України.
		 
		Під час досудового розслідування 30.05.2018 року в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 , останній у присутності двох понятих надав аналогічні покази та розповів, що з кінця квітня 2014 року по початок липня 2014 року, коли м.Дружківка була окупована НЗФ «ДНР», він перетинав блокпост «Доньский», який розташований на перехресті вулиць Потьомкіна та Дружби. Там він бачив раніше знайомого ОСОБА_6 , який ніс службу на вказаному блокпосту з автоматичною зброєю у руках. В обов`язки ОСОБА_6 входило: перевірка авто та документів, здійснення контрольно-пропускного режиму. Далі, свідок ОСОБА_10 вказав на місцезнаходження блокпосту «Донський» та місце, де ОСОБА_6 ніс службу на вказаному блокпосту (а.с.94-96). 
		 
		Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що раніше він не був знайомий з ОСОБА_6 З квітня 2014 року по 5 липня 2014 року він чергував на блокпості «Шляхопровід» в м.Дружківка. Спочатку зброї у них не було. В травні 2014 року був організований штаб «ДНР», який знаходився за виконкомом м.Дружківка. В цей період він часто їздив до своєї дівчини, яка мешкає в пос.Донський в м.Дружківка через блокпост «Донський». В період часу з квітня по травень 2014 року він неодноразово бачив на цьому блокпосту ОСОБА_6 у камуфльованій військовій формі зі зброєю. Таку форму їм всім видавали в штабі «ДНР». Також там під розпис видавалась зброя. ОСОБА_6 зупиняв та перевіряв транспортні засоби на наявність зброї і заборонених предметів. 9,13,14 травня 2014 року він приїзжав на цей блокпост, щоб попити кави і бачив там ОСОБА_6 . В 2015 році він був засуджений за ст.260 ч.2 КК України. 
		 
		Під час досудового розслідування 17.05.2018 року в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 , останній у присутності двох понятих надав аналогічні покази та розповів при яких обставинах він бачив ОСОБА_6 9,13,14 травня 2014 року на блокпосту «Донський», який був розташований на перехресті вулиць Потемкіна та Дружби в м.Дружківка Донецької області. В обов`язки ОСОБА_6 входило здійснювати контрольно-пропускний режим автомобілів, перевірка документів у осіб, які пересувалися через вищевказаний блокпост. ОСОБА_6 ніс службу зі зброєю СКС у руках. Далі, свідок ОСОБА_12 вказав де саме ніс службу ОСОБА_6 в лавах НЗФ «ДНР» (а.с.72-78).
		 
		Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_12 , який в травні-червні 2014 року чергував на блокпосту «Шляхопровід» в м.Дружківка разом з ОСОБА_14 . Зі слів ОСОБА_12 і ОСОБА_15 їм спочатку видали «георгіївські» стрічки, а потім камуфльовану військову форму. Через деякий час їм видали автомати та карабіни. Приблизно 10 травня, 5 и 7 червня 2014 року, коли він приїзжав на блокпост «Донський», він бачив там раніше незнайомого ОСОБА_6 . ОСОБА_6 був одягнутий у звичайний цивільний одяг і тримав у руках зброю схожу на карабін або автомат. На руці у нього була «георгіївська» стрічка. Він стояв біля узбіччя, а поряд з ним знаходився інший чоловік, який перевіряв документи. Він запам`ятав ОСОБА_6 , як одного з небагатьох, хто мав при собі зброю на блокпості «Донський». Під час досудового розслідування він впізнав ОСОБА_6 за фотознімками. В ході слідчого експерименту він показав, де саме бачив ОСОБА_6 зі зброєю. 
		 
		Під час досудового розслідування 17.05.2018 року в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 , останній у присутності двох понятих надав аналогічні покази та розповів при яких обставинах він бачив ОСОБА_6 10 травня 2014 року на блокпосту «Донський», який був розташований на перехресті вулиць Потемкіна та Дружби в м.Дружківка Донецької області, він бачив ОСОБА_6 зі зброєю в руках (СКС). В обов`язки ОСОБА_6 входило здійснювати перевірку документів у осіб, які пересувалися через вищевказаний блокпост, проводити перевірку багажників в автомобілях. В червні 2014 року він знову приїзжав на блокпост «Донський» і бачив там ОСОБА_6 . Далі, свідок ОСОБА_13 вказав де саме ніс службу ОСОБА_6 в лавах т.з. НЗФ «ДНР» (а.с.82-88).
		 
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.05.2018 року свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_6 , як особу, яка з квітня по червень 2014 року входила до складу «ДНР» та несла службу з вогнепальною зброєю в руках на блокпосту «Донський», який розташований на перехресті вулиць Потьомкіна та Дружби в м.Дружківка (а.с.79-81). 
		 
		Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він є приватним підприємцем. Він знайомий з ОСОБА_6 тривалий час, так як мешкають в одному пос.Донський в м.Дружківка. Взимку 2012-2013 року ОСОБА_6 працював у нього, топив піч, підтримував необхідну температуру всередині теплиці. Трудові відносини він з ним не оформлював, так як останній пропрацював лише 10-15 днів. В період весна-літо 2014 року ОСОБА_6 також працював у нього, але не більше п`яти днів, а потім пропав. ОСОБА_16 в цей період працював у нього приблизно 5-7 днів на пилорамі, два дня з яких пропрацював разом з ОСОБА_6 . Через деякий час він зустрів ОСОБА_6 біля магазину і той сказав, що займається рибою. 
		 
		Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 , в частині того, що він з кінця травня 2014 року по кінець червня 2014 року разом з ОСОБА_7 працював у ОСОБА_8 , суд приходить до висновку, що вони суперечать показанням свідка ОСОБА_8 , який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_17 у вказаний період відпрацював унього небільше п`ятиднів. 
		 
		Також, ці показання обвинуваченого ОСОБА_6 суперечать показанням свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які у судовому засіданні, будучі попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, категорично стверджували, що обвинувачений ОСОБА_6 у вказаний період перебував у складі непередбаченого законом збройного формування т.з. «ДНР» та знаходячись на блокпосту «Донський», який був розташований на перехресті вулиць Потемкіна та Дружби в м.Дружківка Донецької області, виконував незаконні накази, які були пов`язані із здійсненням пропускного контролю через даний блокпост, здійснював перевірку документів та багажу.
		 
		Суд критично ставиться до показань ОСОБА_6 , в частині того, що свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 його оговорюють, оскільки раніше між ними були конфлікти, так як свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_11 даний факт заперечували, а свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 взагалі не були раніше знайомі з ОСОБА_6 .
		 
		Показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 наданих ними під присягою, суд визнає правдивими, оскільки вони є послідовними, логічними і такими, що не суперечать іншим доказам по кримінальному провадженню, які були дослідженні безпосередньо у судовому засіданні. Підстав для обмови обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено. 
		 
		Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_6 неправдивими, а його позицію щодо невизнання своєї винуватості у пред`явленому обвинуваченні, розцінює як засіб захисту від пред`явленого обвинувачення, з метою уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення. 
		Суд не може погодитися з позицією захисту про недопустимість доказу протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 від 17.05.2018 року (а.с.79) з наступних підстав.
		Згідно ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		 
		Згідно ст.94КПК Українислідчий,прокурор,слідчий суддя,суд засвоїм внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюють кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно ч.6 ст.228 КПК України за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, а тому підстав для визнання цього доказу недопустимим судом не встановлено. 
		Разом з тим, суд вважає необхідним виключити з обвинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_6 , посилання на те, що дії ОСОБА_6 , які виразилися у активній участі в діяльності непередбаченого законом збройного формування «що супроводжувались вчиненням опору представникам влади», оскільки опір - це активна фізична протидія здійсненню відповідними працівниками своїх обов`язків, а такі обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
		 
		Також, суд вважає необхідним виключити з обвинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_6 , посилання на те, що «для подальшої участі у незаконному збройному формуванню, невстановленою досудовим слідством особою ОСОБА_6 було видано вогнепальну зброю  автомат», оскільки під час досудового розслідування не була встановлена особа, яка надала обвинуваченому ОСОБА_6 дану зброю, ця зброя не вилучалась і н оглядалась, жодних експертиз по ній не проводилось, а тому, на думку суду, наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 під час вчинення даного кримінального провадження вогнепальної зброї  автомата, стороною обвинувачення не доведена.
		 
		Згідно із ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. 
		 
		Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		 
		Аналогічна позиція Європейського Суду з прав людини викладена у справі «Капо проти Бельгії» (Capeau v Belgium) №2914/98 від 13 січня 2005 року, де в п.25 зазначено, що в кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення. 
		Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Також, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		 
		Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтвердженими в судовому засіданні доказами, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні доведена і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ст.260 ч.2 КК України, як участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань.
		 
		Відповідно до положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		 
		Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Згідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		 
		При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він на момент вчинення даного злочину був не судимий, на момент затримання офіційно ніде не працював, за місцем проживання характеризується посередньо, суспільно корисною працею не займається, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.
		 
		З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного,приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин проти громадської безпеки, пов`язаний із його тривалою участю у діяльності незаконного збройного формування, а саме перебування у незаконному збройному формуванні т.з. «ДНР» з кінця квітня 2014 року по початок липня 2014 року, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може продовжити злочину діяльність у випадку звільнення від відбування покарання, оскільки небезпека участі у незаконному збройному формуванні дуже висока, а кримінальні правопорушення у цій сфері мають значний суспільний резонанс, з урахуванням того, що не передбачені законами України збройні формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» продовжують своє незаконне існування на території Донецької області. Що само пособі посягає на громадську безпеку, громадський порядок, на основи Конституційного ладу держави.
		Таким чином, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_6  покарання у виді позбавлення волі межах строку передбаченого санкцією ч.2 ст.260 КК України (в редакції Закону від 04 червня 2014 року).
		На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім длявиправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.
		 
		Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_6 був визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.307 КК України та засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією частини майна, належного йому на паві власності. (а.с.).
		Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив даний злочин до постановлення вироку за вчинення попередніх злочинів, то суд вважає за необхідне остаточне покарання визначити йому на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, зарахувавши в строк остаточного покарання, відбуте частково покарання за попереднім вироком від 12 жовтня 2018 року, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Суд вважає необхідним, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 необхідно рахувати з моменту його затримання, тобто з 23 вересня 2017 року.
		 
		Речові докази до кримінального провадження не долучалися. Судових витрат не має.
		Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
		 
		З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.260 КК України (в редакції Закону від 04 червня 2014 року) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. 
		 
		На підставіч.4ст.70КК Українипокарання засукупністю вчиненихзлочинів заданим вирокомі завироком Дружківськогоміського судуДонецької областівід 12жовтня 2018року заст.ст.309ч.2,307ч.2,70ч.1КК Україниу видіпозбавлення волістроком навісім роківз конфіскацією частинимайна,належного йомуна правівласності,визначити шляхомчасткового складанняпризначених покарань,призначивши ОСОБА_6  остаточнепокарання увиді позбавленняволі строкомна дев`ятьроків зконфіскацією частини майна, належного йому на праві власності.
		Строк відбуттяпокарання ОСОБА_6 обчислювати з моментуйого затримання,тобто з 23 вересня 2017 року.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді, обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...