Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/38/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2020. Зареєстровано: 28.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/554/135/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170000000107

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/38/20
		Дата документу 27.01.2020 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		27 січня 2020 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		 
		       головуючого - судді  ОСОБА_1 
		 
		       за участю:
		       секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		       прокурора                      ОСОБА_3 
		       потерпілої                      ОСОБА_4 
		       представника потерпілої              ОСОБА_5 
		       захисників                      ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		       обвинуваченого          ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під № 12019170000000107 по обвинуваченню
		 
		    ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гожули Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, не судимого
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Формулювання обставин, встановлених судом
		 
		   28 лютого 2019 року, близько 21 год. 40 хв., обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2105» д. н. з. НОМЕР_1 , який перебував у технічно несправному стані із-за встановлення на одну (передню) вісь автомобіля шин різних моделей з різними малюнками протектора, а рульове керування автомобіля мало збільшений сумарний люфт, що є порушенням підпункту «а» пункту 2.3, пунктів 31.1, 31.4 та підпункту «г» пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху (далі - Правил), рухався по вулиці Великотирновська від ТРЦ «Екватор» у напрямку вулиці Героїв Сталінграду в м. Полтава із швидкістю 70-75 км/год., яка перевищує максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті, що становить не більше 50 км/год. та є порушенням пункту 12.4 та підпункту «б» пункту 12.9 Правил. 
		 
		   Проїхавши АЗС «ВVS», що по вул. Великотирновська, 19, не переконавшись в тому, що на проїжджій частині немає перешкод для руху, в тому числі і пішохода, якого він, за умови дотримання вимог Правил, міг завчасно виявити і своєчасно прийняти заходи для запобігання ДТП, допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_9 , який в порушення пунктів 4.1 та 4.4 Правил, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння тяжкого ступеню, у межах його видимості, рухався по проїзній частині попереду в попутному напрямку.
		 
		   Згідно висновку судово-медичного експерта № 280-а від 17 квітня 2019 року у потерпілому ОСОБА_9 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми голови, тулубу та кінцівок  крововиливи в та під м`які мозкові оболонки кори, стовбура та мозочка головного мозку; навколосудинні крововиливи в речовині стовбура; перелом правої лопатки, правої плечової кістки; крововиливи в підшкірно жирову клітковину та м`язи нижніх кінцівок на різних рівнях від підошовних поверхонь стоп; перелом лівого стегна, правої малогомілкової кістки; крововиливи в парааортальну клітковину грудного відділу аорти, біля коренів легень, біля вушок серця; розрив, розшарування стінки аорти з крововиливами під інтимою та параортальній клітковині; дефекти капсули та паренхіми печінки і селезінки з крововиливами; скальпована рана голови, забійна рана лівої гомілки; садна нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження носять характер прижиттєвості, утворились незадовго до настання смерті від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що діяли на пішохода, коли останній знаходився в вертикальному чи близькому до нього положенні тіла та був розташований задньою поверхнею в момент первинного контакту з транспортним засобом, стосовно живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку такими, що призвели до смерті потерпілого. 
		 
		   Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, згідно висновків судових інженерно-транспортних експертиз № 658 від 20 листопада 2019 року та № 701 від 9 грудня 2019 року стало порушення п. 12.3 Правил з боку обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. 
		 
		   Кваліфікація дій обвинуваченого судом
		 
		   Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, які спричинили смерть потерпілого.
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		 
		   Допитаний в суді обвинувачений  ОСОБА_8 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин. Наголосив, що рухаючись на автомобілі у вказаному напрямку, з перевищенням дозволеної для руху в місті швидкістю, із-за несприятливих погодних умов та поганої видимості не помітив потерпілого, який в темному одязі рухався по проїзній частині в попутному напрямку та скоїв наїзд на нього, внаслідок чого спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер. Після пригоди він зразу ж зупинив транспортний засіб та викликав швидку медичну допомогу, яким потерпілого було доставлено в лікарню. Наголосив, що на даний час ним повністю відшкодовано заподіяну злочином матеріальну шкоду потерпілій, а також, що він має намір продовжити відшкодування заподіяної шкоди, в тому числі і моральної, про яку просить в своїй позовній заяві потерпіла. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати. Заперечив факт керування автомобілем під час ДТП в стані наркотичного сп`яніння, що йому інкримінується органами досудового розслідування. Заперечуючи цей факт, він вказав, що незадовго до пригоди вживав лише каву зі своєю знайомою, яка й була пасажиркою його автомобіля під час дорожньої пригоди. Наркотичних засобів він не вживає взагалі і в той день також не вживав. Вважає, що факт перебування його в стані наркотичного сп`яніння було встановлено з недотриманням визначених законом процедур.
		    
		   Оскільки фактичні обставини справи, крім факту перебування обвинуваченого в стані наркотичного сп`яніння, якого він не визнає, ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
		 
		   Не приймаючи до уваги твердження обвинуваченого про те, що в стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом та виникнення дорожньо-транспортної пригоди він не перебував, суд зазначає, що цей факт був встановлений у визначеній     законом процедурі.
		 
		   Так, зразу ж після ДТП обвинувачений був доставлений в Полтавський обласний наркологічний диспансер для огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де о 23 год. 24 хв. тієї ж доби був оглянутий лікарем. Під час огляду були встановлені ознаки перебування обвинуваченого в стані наркотичного сп`яніння, про що зазначено в Акті № 69 медичного огляду, від цієї ж дати. В ході огляду були взяті алкотести та з 1 по 4 березня 2019 року проведено лабораторні тести, в ході яких в сечі обвинуваченого виявлено метаболіти канабіноїдів (результат токсикологічного дослідження). Ці дослідження були закінчені 7 березня 2019 року, коли і був підписаний Акт лікарем.
		 
		   Судом встановлено, що огляд обвинуваченого було проведено відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Суд не погоджується з твердженням сторони захисту про те, що під час огляду обвинуваченого не були додержані вимоги вищезазначеної Інструкції, а їх тлумачення окремих реквізитів Висновку, зокрема, початку і завершення огляду, дати його проведення, тощо розцінює як надумане та таке, що на доказах не ґрунтується.
		 
		   Цей висновок суду узгоджується також з показаннями свідка ОСОБА_10 , лікаря-нарколога, яка проводила освідування обвинуваченого та яка наголосила на повній відповідності проведеного нею огляду та лабораторних досліджень вимогам закону.
		 
		   Суд не вважає, що проведення огляду особи на стан сп`яніння в разі вчинення нею дорожньо-транспортної пригоди до внесення відомостей про це в ЄРДР є порушенням вимог КПК України, на чому наголошує сторона захисту, оскільки така дія не є початком досудового розслідування, а пов`язана з порушенням Правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом незалежно від причетності останнього до дорожньо-транспортної пригоди і являється обов`язком працівників поліції, які виявили наявність таких ознак для підтвердження чи спростування такого стану особи, яка керує транспортним засобом, що мало місце і в даному випадку. 
		 
		   Отже, судом встановлено, що огляд обвинуваченого з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння було проведено у повній відповідності до вимог закону, а тому надані стороною обвинувачення докази про це є належними та допустимими.
		 
		   Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку. 
		 
		   Обставиною, яка обтяжує його покарання, суд визнає керування ним транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.
		 
		   Мотиви призначення покарання
		    
		   При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65  67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		 
		   Зокрема,суд враховує,що обвинувачений ОСОБА_8 вперше вчинивкримінальне правопорушеннята притягуєтьсядо кримінальноївідповідальності, позитивнухарактеристику йогоособи, наявністьобставин,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання, йогоповедінку якдо вчиненняінкримінованого йомуправопорушення,так іпісля цього,ставлення доскоєного,яке судрозцінює якдійове каяття,зважаючи,в томучислі, надобровільність відшкодуваннязавданої шкоди,віктимну поведінкупотерпілого,думку потерпілої,яка впризначенні покаранняпокладається нарозсуд судута ненаполягає насуворому покаранніобвинуваченого,і вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації. 
		 
		   Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що обвинувачений, на переконання суду, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому і своєю поведінкою сприяв розкриттю злочину, запевнив суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, висновок органу пробації про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків відповідно до статті 76 КК України.
		 
		   Суд, враховуючи грубе порушення Правил дорожнього руху України та настання тяжких наслідків, вважає необхідним призначити ОСОБА_8 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		 
		Вирішення цивільного позову
		 
		   Потерпілою ОСОБА_4 по матеріалах кримінального провадження заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 10000 грн, наявність якої вона обґрунтовує втратою чоловіка, із-за чого вона перенесла сильний емоційний стрес, назавжди порушено її звичайний спосіб життя, значно погіршився її психологічний та фізичний стан, що додає моральних страждань. Обґрунтовуючи моральні страждання, вона визначила їх у грошовому виразі, який наведено вище.
		 
		   Нею також заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в інтересах інших осіб, які не являються потерпілими по матеріалах кримінального провадження і з заявою про це до правоохоронних органів або суду не зверталися, в зв`язку з чим в цій частині суд вважає за необхідне позов залишити без розгляду.
		 
		Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд керується статтями 28, 128 КПК України, статтями 1166, 1167 ЦК України. При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
		 
		   Пред`явлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. 
		 
		   Згідно вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		 
		   У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.
		 
		   Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала. 
		 
		   Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 .
		 
		   Статтею 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю. 
		 
		   Таким чином, особою, яка має право на відшкодування шкоди в зв`язку з смертю ОСОБА_9 внаслідок ДТП є його близькі родичі, які визнані в кримінальному провадженні потерпілими, тобто його дружина. 
		   
		   Суд вважає, що потерпілій, яка про це заявила, була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення злочину вона зазнала інтенсивних фізичних, душевних, психічних переживань. Потерпілою було потрачено багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, чого незважаючи на докладені зусилля, їй в повній мірі зробити не вдалось. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і вважає, що позов потерпілої в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі, тобто 10000 грн.
		 
		   Мотиви інших рішень
		 
		   Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 5686,18 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		 
		   Речових доказів по матеріалах кримінального провадження немає.
		 
		   Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_8  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого  ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого  ОСОБА_8 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави 5686,18 грн судових витрат.
		 
		Заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на її користь десять тисяч гривень моральної шкоди. В інішй частині цивільний позов залишити без розгляду.
		 
		   Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		   Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. 
		 
		   Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...