Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 809/772/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2020. Зареєстровано: 28.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/12457/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 січня 2020 року 
		 
		м. Київ
		справа №809/772/16
		адміністративне провадження №К/9901/12457/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
		 
		розглянув у письмовому провадженні
		касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (колегія у складі суддів Кафарський В.В., Боршовський Т.І., Кишинський М.І.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року (колегія у складі суддів Богаченко С. І., Рибачук А. І., Старунський Д. М.) 
		у справі № 809/772/16
		за позовом ОСОБА_1 
		до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головних інспекторів будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю управління державного архітектурно-будівельного контролю департаменту архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Чучмія Андрія Васильовича та Склярова Олександра Сергійовича 
		про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу та припису.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          29.06.2016 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу ДАБК Управління ДАБК Департаменту ДАБК та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Чучмія А.В. та Склярова О.С. 
		2.          Позивач просив суд: 
		-          визнати протиправними дії головних інспекторів Чучмія А. В. та Склярова О. С. щодо проведення позапланової перевірки 
		-          визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.06.2016 № 212-8/099/40-212-10/5629 та припис про усунення порушень від 01.06.2016.
		3.          Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 у задоволенні позову відмовлено.
		4.          Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 3 припису від 01.06.2016 та прийнято в цій частині нову постанову, якою задоволено позов в цій частині. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 3 припису від 01.06.2016. В іншій частині постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 залишено без змін.
		5.          05.12.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове про задоволення позову. 26.12.2017, 02.04.2018 подав додаткові пояснення.
		6.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.12.2016 відкрито касаційне провадження.
		7.          У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано до Верховного Суду.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		8.          16.02.2016 між ОСОБА_1 (підрядник) та ОСОБА_2 (замовник) було укладено договір підряду №3-16 на проведення проектних робіт, відповідно до якого підрядник зобов`язується розробити проект "Реконструкція частини адміністративно-виробничої будівлі під заклад ресторанного господарства на АДРЕСА_1".  
		9.          Для виконання проектних робіт замовник передає підряднику затверджене завдання на проектування до початку робіт. Згідно з завданням на проектування проектом слід передбачити: реконструкцію частини адміністративно-виробничої будівлі під заклад ресторанного господарства; розробити архітектурну частину; до початку проектування замовнику надати вихідні дані; кількість місць в обідній залі з балконом 100 місць, розрахункова кількість машино-місць на автостоянці 10-12; конструкції, вузли та принципові схеми не розробляти.
		10.          Відповідно до договору замовник передав підряднику завдання на проектування об`єкту.
		11.          На виконання договору ОСОБА_1 виготовив та передав робочий проект ОСОБА_2 
		12.           ОСОБА_1 як архітектор діє на підставі кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, виданий 29.04.2013, серії НОМЕР_1. Роботи (послуги), пов`язані із створенням об`єкта архітектури, спроможність виконання яких визначено цим сертифікатом - архітектурне об`ємне планування. 
		13.          Згідно з наказом від 20.05.2016 №307 про проведення позапланової перевірки, головними інспекторами будівельного нагляду відділу ДАБК Управління ДАБК Департамету ДАБК та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Чучмієм А.В. та Скляровим О.С. проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт від 01.06.2016.
		14.          Перевіркою встановлено порушення: 1) відсутній розрахунок кількості місць для людей в залі; 2) не вказано в санітарно-технічному розділі розрахунок припливно-витяжної вентиляції; 3) відсутність пандуса для інвалідів при вході в приміщення; 4) відсутність в проектній документації вузлів монтажу внутрішніх балконів; 5) відсутність специфікації обладнання, виробів і матеріалів, креслення металевих конструкцій, трубопроводів, повітропроводів; 6) відсутність принципових схем улаштування інженерного обладнання; 7) відсутність розрахунку машино-місць для паркування автомобілів для громадських приміщень.
		15.          01.06.2016 складено протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис про усунення порушень, яким надано строк для усунення до 15.06.2016. 
		16.          За результатами розгляду справи винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.06.2016 №212-8/099/40-212-10/5629, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування" та накладено штраф в розмірі 130 500 грн.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		17.          Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що перевірка була проведена без його участі, тому він був позбавлений права надавати пояснення, користуватися правовою допомогою. Головні інспектори будівельного нагляду відділу ДАБК Управління ДАБК Департаменту ДАБК та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України не є суб`єктом, уповноваженим накладати штраф від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. 
		18.          Встановлені перевіркою порушення суперечать вимогам ДБН, а саме: 
		1) безпідставно зазначено про відсутність розрахунку кількості місць для людей в залі, оскільки кількість місць в залі з балконом (100 місць) визначено в завданні на проектування, яке є обов`язковим додатком до договору, а не в проекті. Згідно з п. 4.1.1 ДБН В 2.2.-2562009 місткість і продуктивність підприємства харчування визначаються або завданням, або проектом;
		2) згідно з завданням на проектування ОСОБА_1 розробляв лише архітектурну частину проекту, тому припливно-витяжна вентиляція не повинна була вказуватись в проекті. Така вентиляція розроблялась та установлювалась на об`єкті раніше спеціалізованим суб`єктом; 
		3) вхід в приміщення із торцевої сторони  знаходиться на рівні площадки та підлоги першого поверху, відповідно пандус не передбачався; 
		4) завданням на проектування передбачалась розробка лише архітектурної частини проекту, в яку не входить розробка вузлів монтажу балконів, а при обмірних кресленнях вказані балкони вже були зроблені; 
		5) завданням передбачалась лише розробка архітектурної частини проекту, тому безпідставно говорити про відсутність специфікації на обладнання, виробів і матеріалів, креслення металевих конструкцій, трубопроводів, повітропроводів; 
		6) схеми улаштування інженерного обладнання та інженерні мережі розроблялись на замовлення власника спеціалізованими підприємствами окремо; 
		7) згідно з п. 5.2.5 ДБН  В.2.2-25:20089 розрахункова кількість машино-місць на автостоянках та в гаражах ресторанів і кафе приймається за завданням на проектування, але не менше ніж вимагається ДБН 360. Відповідно до завдання кількість місць 10-12, що відповідає зазначеним ДБН.
		19.          Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що перевірку проведено уповноваженим суб`єктом. Про розгляд справи про притягнення до відповідальності позивач був повідомлений. Щодо суті виявлених порушень зазначив: 
		1) на час проведення перевірки замовником завдання на проектування не надавалось.  Показник кількості місць для людей в залі не зазначений ні в проекті, ні в завданні; 
		2) додаток Д до ДБН А 2.2.-3-2014 визначає склад частини робочого проекту, який крім архітектурної частини також включає в себе і рішення з інженерного обладнання. Як головний архітектор проекту він мав контролювати розроблення всіх частин проектної документації іншими суб`єктами проектування та поєднання їх в робочий проект; 
		3) в проектній документації чітко видно, що з торцевої сторони будівлі вхід в приміщення закладу розташований не на рівні тротуару, а організований з площадки, яка вище тротуару на 0,5 м та має три сходинки. Відповідно до п. 5.10  ДБН В.2.2-17:2006 такі сходи повинні дублюватись пандусом; 
		4) порушення 4), 5), 6) обґрунтовує п. 8.2 ДБН А.2.2-3-2014; 
		7) в проектній документації не тільки не визначено кількість місць, а взагалі не визначено. Додатком В ДБН В . 2.2.-25:2009 визначено, що при закладах громадського харчування обов`язкова автостоянка з місцями для особистого транспорту інвалідів.
		 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		20.          Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючі заходи щодо позивача були проведені посадовими особами уповноваженого органу- Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Оскільки жодних вимог для звернення фізичних чи юридичних осіб за територіальним принципом немає, то позапланову перевірку на об`єкті будівництва Держархбудінспекцією призначено правомірно. 
		21.          Відповідно до норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пункту 5 Порядку №553 обов`язку повідомляти завчасно суб`єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері містобудування про перевірку, Державна архітектурно-будівельна інспекція не має, так як, це право, а не обов`язок суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення контролю. Перевірку проведено за участі замовника об`єкта будівництва, який надав необхідні документи для проведення перевірки.
		22.          Суд першої інстанції підтвердив обґрунтованість усіх встановлених порушень. 
		23.          Суд апеляційної інстанції з цими висновками погодився частково. 
		24.           ОСОБА_1 міг розробляти виключно архітектурну частину для цього проекту, але до передачі робочого проекту замовнику він, як головний архітектор проекту, мав проконтролювати розроблення всіх частин проектної документації іншими суб`єктами проектування та поєднання їх в робочий проект, як це передбачено абз. 2 пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014. Однак, жодних договорів підряду, субпідряду чи актів виконаних робіт з іншими суб`єктами господарювання позивачем, як головним архітектором до робочого проекту долучено не було, тому висновки про порушення є правомірними.
		25.          Згідно з пунктом 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 сходи повинні дублюватися пандусом, який не був передбачений проектною документацією.
		26.          Розрахунок кількості місць для людей в залі взагалі не зазначений ні у самому проекті, ні в основних показниках об`єкту, наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.
		27.          Обов`язковим додатком В ДБН В.2.2-25:2009 визначено, що при підприємствах харчування (закладах РГ) обов`язкова автостоянка з місцями для особистого транспорту інвалідів у відповідності до місткості, проте з проектної документації вбачається, що ця обов`язкова норма порушена.
		28.          Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування пунктів 1, 3 припису. 
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		29.          У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення, покликаючись на такі аргументи:
		-          перевірку та притягнення до відповідальності проведено неуповноваженими на те особами - головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України, хоча з 09.04.2015 це могли робити лише головні інспектори будівельного нагляду в областях (тобто, територіальні органи ДАБІ України); 
		-          перевірку проведено у відсутності особи, що притягається до відповідальності, що порушує п. 9, 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553;
		-          висновки суду по суті вчинених правопорушень не відповідають дійсності, оскільки позивачем, як архітектором, розроблялась його архітектурна частина. Робочий проект стосувався лише реконструкції, а не нового будівництва об`єкта, тому будівля конструктивно не змінювалась. Конструкції, вузли, схеми будівлі ним не розроблялись, оскільки були виконані раніше спеціалізованими суб`єктами; 
		-           ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єктом якої є проектна організація та експертна організація. Проте, зазначає, що він є фізичною особою-підприємцем, відповідно до кваліфікаційного сертифікату є відповідальним виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єкта архітектури. Тобто не є суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». На час притягнення його до відповідальності міг бути притягнутий до такої відповідальності лише за статтею 96-1 КпАП України. Отже, суди не звернули увагу, що позивача незаконно притягнуто до відповідальності за спеціальним законом, а не за КпАП України.
		30.          Заперечень на касаційну скаргу відповідачі не подавали.
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		31.          Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
		32.          Відповідно до ч. 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		33.          Відповідач встановив, що ОСОБА_1 розробив та передав замовнику проект реконструкції частини адміністративно-відпочинкової будівлі під заклад ресторанного господарства без додержання державних правил і норм. Зазначені обставини кваліфіковано як правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яку передбачено частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі передбаченому для проектної організації (90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) 130 500 грн.
		34.          Спір виник щодо відповідальності за розроблення та передачу замовнику проектної документації, яка не в повній мірі відповідає вимогам законодавства. 
		 
		(а) щодо повноважень на перевірку
		 
		35.          Перевірку проведено та позивача притягнуто до відповідальності у 2016 році.
		36.          Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста.
		37.          Скаржник стверджує, що суди неправильно застосували норми матеріального права в частині, що стосується повноважень головних інспекторів будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України притягувати до зазначеної відповідальності. 
		38.          Відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
		До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
		1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
		2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		39.          Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
		40.          Згідно з частиною 2 статті 7 цього ж Закону №3038-VI у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
		41.          Пунктом 9-1 Прикінцевих положень Закону №3038-VI також встановлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		42.          Водночас, згідно з абзацом шостим пункту 9-1 розділу V (у редакції Закону України від 09.04.2015 № 320-VIII, який набирає чинності з 01.09.2015) орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження акта спільної комісії.
		43.          Відповідно до п. 4 пункту 9-1 Прикінцевих положень Закону №3038-VI за зверненням відповідного органу місцевого самоврядування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов`язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		44.          Отже, такий орган починає здійснювати повноваження контролю на наступний день після затвердження акта спільного комісії.
		45.          Постановою КМУ від 23.04.2014 №150 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, в тому числі Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області.
		46.          Згодом, наказом ДАБІ України від 16.07.2014 №164 введено в дію з 16.07.2014 структуру апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, зокрема Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.
		47.          Відповідно до постанови КМУ від 19.08.2015 №671 до завершення здійснення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також затвердження актів спільної комісії такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.
		48.          Відповідач стверджував, що на час перевірки, складення протоколу та припису органу ДАБІ в Івано-Франківській області створено не було, спільна комісія з питань передачі повноважень не створювалась, а акт комісії не затверджувався.
		49.          Враховуючи наведене суди дійшли правильних висновків, що Держархбудінспекція вправі була проводити планові та позапланові перевірки, оскільки, орган держаного архітектурно-будівельного контролю на території Івано-Франківської області на час перевірки та винесення оскаржуваної постанови створено не було.
		 
		(б) щодо процедури перевірки
		 
		50.          Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
		51.          Присутності проектної організації законодавство не вимагає. Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки був присутній замовник будівництва ОСОБА_2 . Тому порушень п. 9 згаданого вище Порядку Суд не встановив.
		52.          Протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.06.2016 та припис про усунення виявлених порушень від 01.06.2016, а також інформація про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 15.06.2016 о 12.00 в приміщенні Держархбудінспекції у м. Києві, надсилалась поштою рекомендованим листом з повідомленням, які позивач отримав 10.06.2016. Відтак, позивач мав можливість скористатися правовою допомогою.
		 
		(в) щодо відповідальності
		 
		53.          Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції, чинній станом на 2016 рік) суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об`єкта будівництва:
		-          проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
		-          експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		54.          Водночас, частиною 1 ст. 96-1 КУпАП (в редакції, чинній станом на 2016 рік) встановлена адміністративна відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об`єкта будівництва - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від дев`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		55.          Отже, зміст частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та частиною 1 ст. 96-1 КУпАП свідчать, що їх об`єктивна сторона співпадають. Натомість суб`єкти відповідальності - різні.
		56.          Так, суб`єкт адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 ст. 96-1 КУпАП - спеціальний (посадові особи у всіх складах правопорушень, крім передбачених чч. 1 і 2 цієї статті; головний архітектор проекту (головний інженер проекту), експерт - у чч. 1 і 2 цієї статті). 
		57.          Суб`єкт правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» - проектна організація, експертна організація.
		58.           ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, архітектором, що діє на підставі кваліфікаційного сертифікату. Згідно з договором, укладеним з замовником об`єкта реконструкції, він є головним архітектором. 
		59.          Таким чином, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 виступає як суб`єкт містобудування, який здійснює проектування зі спеціальним статусом проектної організації, в зв`язку з чим наділений ознаками суб`єкта правопорушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». За таких обставин доводи скаржника щодо неможливості притягнення його як фізичну особу - підприємця до відповідальності на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не можна визнати обґрунтованими. 
		Такий висновок було сформульовано у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №814/1413/14 і Суд не знаходить підстав для відступу.
		60.          Тому в цій частині доводи касаційної скарги відхиляються.
		 
		(г) щодо суті порушень
		 
		61.          Зі змісту ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" слідує, що настання відповідальності у суб`єкта містобудування, який здійснює проектування об`єктів, законодавець пов`язує саме із фактом передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства. 
		62.          Факт передачі позивачем замовнику робочого проекту будівництва підтверджено. Спір існує лише щодо її розроблення з порушенням вимог законодавства.
		63.          Пунктом 4.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 (далі - Порядок №45) встановлено, що завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
		64.          У пункті 9 Порядку №45 передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
		65.          За приписами пункту 4.8 ДБН «А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.
		66.          З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що чинне законодавство не містить вимоги щодо погодження розробленої проектної документації з боку державних органів та органів місцевого самоврядування. Проте до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які зокрема полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм, державних стандартів і правил. В протилежному випадку, у разі виявлення контролюючим органом відповідних порушень як проектувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		67.          Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального права щодо суті встановлених порушень під час розроблення, колегія суддів відзначає наступне.
		68.          Суд апеляційної інстанції скасував пункти 1, 3 припису. Правильність їх скасування відповідач не заперечує. Щодо решти пунктів 2, 4, 5, 6, 7 припису від 01.06.2016, то суди дійшли висновку про їх правомірність, оскільки у розробленому позивачем робочому проекті відсутні розрахунок припливно-витяжної вентиляції (2), вузлів монтажу внутрішніх балконів (4), специфікації обладнання, виробів і матеріалів, креслення металевих конструкцій, трубопроводів, повітропроводів (5), принципових схем улаштування інженерного обладнання (6), відсутність розрахунку машино-місць для паркування автомобілів громадських приміщень (7), свідчить про порушення ним вимог ДБН.
		69.          Таким чином. Суди дійшли висновку, що порушення були. Доводи касаційної скарги їх не спростовують. ОСОБА_1 посилається лише на те, що виконував роботи, пов`язані з розробленням архітектурної частини щодо реконструкції, передбаченої в межах існуючої забудови, без змін існуючих конструкцій та загального вигляду. Натомість конструкція, вузли та принципові схеми ним не розроблялись, оскільки до того на завдання замовника були виготовлені іншими спеціалізованими суб`єктами. 
		70.          Ці доводи Суд відхиляє і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач міг розробляти виключно архітектурну частину для цього проекту, але до передачі робочого проекту замовнику він, як головний архітектор проекту, мав проконтролювати розроблення всіх частин проектної документації іншими суб`єктами проектування та поєднання їх в робочий проект, як це передбачено абзацом другим пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014, оскільки для виконання будівельних робіт видається робоча документація у повному обсязі. 
		71.          Зазначений висновок узгоджується зі змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", за якою відповідальність суб`єкта містобудування, який здійснює проектування об`єктів, пов`язується саме із фактом передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства. При цьому хто саме є розробником окремих частин проектної документації, розробленої з порушенням законодавства - суб`єкт містобудування чи інші особи, не є визначальним.
		Саме проектна організація контролює і в кінцевому рахунку відповідає за те, щоб документація, що передається замовнику, відповідала законодавству. 
		72.          Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		73.          Суд не встановив порушень норм матеріального чи процесуального права, а тому у касаційну скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін.
		Керуючись ст.ст. 343, 349, 351, 356 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                              Кравчук В.М.
		 
		Суддя                                                                                                              Берназюк Я.О.
		 
		Суддя                                                                                                               Стародуб О.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...