Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/25430/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2020.
Дата набрання законної сили: 22.01.2020
Номер судового провадження: 51-3353км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		22 січня 2020 року
		м. Київ
		справа № 757/25430/13-к
		провадження № 51-3353км19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої 
		юридичної особи 
		ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги зі змінами та доповненнями засудженої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42012110060000064, за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків строком два роки та конфіскацією майна, що є її власністю. 
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ТОВ «Компанія «ЄВРОХІМ» в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 1435397, 61 (один мільйон чотириста тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто сім) грн 61 к.
		Належну ОСОБА_8 на праві власності квартиру АДРЕСА_2 залишено під арештом. 
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
		За обставин, встановлених судом та викладених у вироку ОСОБА_8 визнана винуватою у тому, що уперіод з 16 листопада 2010 року до 17 жовтня 2011 року, будучи службовою особою, а саме головним бухгалтером ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ», шляхом зловживання своїм службовим становищем, використовуючи електронний ключ системи «клієнт-банк», до якого у неї був вільний доступ, перерахувала грошові кошти ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» на розрахункові рахунки інших суб`єктів господарювання, на підставі підроблених договорів і інших підроблених документів. Після чого, з метою приховування вчиненого злочину, підробила підписи у прибуткових накладних та здійснила списання фактично не поставлених товарно-матеріальних цінностей.
		Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 склала договори купівлі-продажу № 103 та № 456 між ТОВ «Ілтеріс» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» відповідно від 01 грудня 2010 року та 04 січня 2011 року, в які внесла відомості, що не відповідають дійсності, а саме те, що ТОВ «Ілтеріс», відповідно до п.1.1. договору поставить товар. У даних договорах, діючи умисно, з корисливих мотивів, в графі«директор ОСОБА_9 », власноруч виконала підпис директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» ОСОБА_9 , та, маючи доступ до печатки, поставила відтиск печатки даного товариства. Після чого, зловживаючи своїм службовим становищем, 28 січня 2011 року, о 9 год 08 хв., знаходячись в офісі ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» розташованого за адресою: м. Київ, бульв. Дружби народів, 24/2, офіс № 49, на підставі фіктивного, підробленого договору купівлі-продажу № 103 між ТОВ «Ілтеріс» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» від 01 грудня 2010 року склала платіжне доручення № 93 та використовуючи ключ системи «клієнт-банк» здійснила перерахування грошових коштів, належних ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРОХІМ» в сумі 62 669,70 грн з розрахункового рахунку ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРОХІМ» № НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», на розрахунковий рахунок ТОВ «Ілтеріс» № НОМЕР_2 у ДОФ ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
		Продовжуючи розтрату грошових коштів, ОСОБА_8 , в період часу з 16 листопада 2010 року по 20 січня 2011 року, знаходячись в офісі ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ», на підставі договору купівлі-продажу № 93, нібито укладеного між ПП «Екус-08» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» від 01 жовтня 2010 року, який взагалі не існував, відповідно до якого ПП «Екус-08» поставить товар, склала платіжні доручення № 1187 від 16.11.2010 року, № 1248 від 26.11.2010 року, № 1263 від 01.12.2010 року, № 1288 від 06.12.2010 року, № 1321 від 13.12.2010 року, № 1358 від 20.12.2010 року, № 1375 від 23.12.2010 року, № 11 від 10.01.2011 року, № 52 від 19.01.2011 року, № 59 від 20.01.2011 року, та використовуючи ключ системи «клієнт-банк», здійснила перерахування грошових коштів, належних ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ», на загальну суму 917 279,9 грн з розрахункового рахунку ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРОХІМ» № НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», на розрахунковий рахунок ПП «Екус-08» № НОМЕР_3 в ПАТ «Сігмабанк».
		Крім того, продовжуючи розтрату грошових коштів, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 виготовила договір купівлі-продажу № 37 між ПП «МЕНЕДЖМЕНТБУДПРОМ» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» від 25 жовтня 2010 року, в який внесено відомості, що не відповідають дійсності, а саме те, що ПП «МЕНЕДЖМЕНТБУДПРОМ», відповідно до п.1.1. договору, поставить товар. У даному договорі ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в графі «директор ОСОБА_9 », з імітуванням підпису, власноруч виконала підпис директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» ОСОБА_9 , та, маючи доступ до печатки, поставила відтиск печатки даного товариства. Після чого, зловживаючи своїм службовим становищем, в період часу з 16 грудня 2010 року по 17 жовтня 2011 року, знаходячись в офісі ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ», на підставі фіктивного, підробленого вищезазначеного договору купівлі-продажу № 37, склала платіжні доручення № 1343 від 16.12.2010 року, № 161 від 10.02.2011 року, № 247 від 02.03.2011 року, № 462 від 07.04.2011 року, № 591 від 10.05.2011 року, № 744 від 06.06.2011 року, № 899 від 08.07.2011 року, № 1008 від 10.08.2011 року, № 1057 від 06.09.2011 року, № 1105 від 17.10.2011 року та, використовуючи ключ системи «клієнт-банк», здійснила перерахування грошових коштів на загальну суму 455 448 грн з розрахункового рахунку ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» на розрахунковий рахунок ПП «МЕНЕДЖМЕНТБУДПРОМ» № НОМЕР_4 в ПАТ «Банк Форум», а загалом завдала ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРОХІМ» майнової шкоди у сумі 1435397, 61 грн, що є особливо великим розміром.
		Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями засуджена ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свої доводи вказує на безпідставне повторне притягнення до кримінальної відповідальності за обвинуваченням, за яким ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року її було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, порушення вимог ст. 290 КПК України, так як стороною обвинувачення не було надано підтвердження відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, а також відсутність складу злочину, оскільки згідно з пред`явленим обвинуваченням відсутня об`єктивна сторона ч. 5 ст. 191 КК України. Крім цього, зазначає, що під час передачі кримінального провадження з Апеляційного суду м.Києва до новоутвореного Київського апеляційного суду, колегія суддів автоматизованою системою документообігу суду не визначалася, а провадження було передано колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_10 , суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , при цьому судді ОСОБА_11 та ОСОБА_12 раніше вже скасовували рішення суду першої інстанції, а тому існує сумнів у їх неупередженості. Касаційний розгляд просить провести за її відсутності.
		У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями захисник ОСОБА_7 зазначає вимогу про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Свої доводи мотивує незаконністю складу суду першої інстанції, так як під час перебування в нарадчій кімнаті та на момент ухвалення вироку Печерським районним судом м.Києва від 05 січня 2018 року, суддя ОСОБА_13 , що входила до складу колегії суддів у вказаному кримінальному провадженні, перебувала у відпустці. Крім цього, під час передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_8 з Апеляційного суду м.Києва до новоутвореного Київського апеляційного суду, реєстрація справи в системі документообігу не здійснювалася, колегія суддів автоматизованою системою документообігу суду не визначалася, а провадження було передано колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_10 , суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , при цьому судді ОСОБА_11 та ОСОБА_12 раніше вже скасовували рішення суду першої інстанції, робили висновок про неправильність застосування ч. 5 ст.191 КК України, а тому існує сумнів у їх неупередженості. Також вказує на повторне притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, оскільки ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року її було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а провадження закрито; формулювання обвинувачення викладене у вироку суду не містить об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та порушення вимог ст. 290 КПК України при відкритті матеріалів досудового розслідування. 
		В запереченнях на касаційні скарги зі змінами та доповненнями представник ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» ОСОБА_6 , посилаючись на безпідставність, на його думку, доводів касаційних скарг засудженої та її захисника, просив залишити їх без задоволення. 
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав доводи касаційних скарг зі змінами та доповненнями та просив їх задовольнити.
		Представник ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» ОСОБА_6 , посилаючись на необгрунтованість доводів касаційних скарг, вважав, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни. 
		Прокурор, просив відмовити в задоволенні касаційних скарг, посилаючись на відсутність підстав для зміни та скасування судових рішень. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , представника ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» ОСОБА_6 та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія судів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до вимогст. 370 КПКУкраїни судове рішенняповинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченихКПК України.Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 КПКУкраїни. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з вимогамист. 419 КПКУкраїнив ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, та правильність кваліфікації її дій за цією нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
		Так, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків  ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 щодо обставин подій, фактичними даними, що містяться в наказі директора про призначення ОСОБА_8 на посаду головного бухгалтера ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ», висновках почеркознавчої, судово-почеркознавчої, судово-економічної експертиз, та іншими доказами, дослідженими судом, які наведені у вироку і у своїй сукупності спростовують доводи засудженої про відсутність в її діях складу злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, та необхідність закриття кримінальногопровадження на підставі п. 3 ч. 1ст. 284 КПКУкраїни.
		Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, місцевий суд обґрунтовано зазначив, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_8 .
		Касаційні скарги засудженої та її захисника не містять доводів, які би давали підстави для сумнівів у законності й обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України.
		Доводи засудженої та її захисника про те, що формулювання обвинувачення не містить об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, є необґрунтованими.
		Так, об`єктивна сторона злочину, передбаченогост. 191 КК України, зокрема, полягає у привласненні, розтраті чи заволодінні майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
		Згідно з приміткою 1 дост. 364 КК Українислужбовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Під організаційно-розпорядчими функціями розуміється здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції здійснюють, зокрема, керівники структурних підрозділів. 
		Відповідно до встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, ОСОБА_8 ,згідно з наказом № К-0062 від 04 лютого 2010 року, у період з 15 листопада 2010 року по 18 жовтня 2011 року, обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» та виконувала організаційно-розпорядчі обов`язки згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» та Посадовою інструкцією головного бухгалтера, а саме щодо ведення бухгалтерського обліку, підготовки та здачі до контрольних органів фінансової звітності, проведення платежів через систему «клієнт-банк». Тобто здійснювала обов`язки, які свідчать у сукупності про те, щовона виконувала організаційно-розпорядчі функції та була службовою особою.
		Так, у кримінальному провадженні, в якому заперечується правильність правозастосування, суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 , як головний бухгалтер ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ», виконуючи організаційно-розпорядчі обов`язки,шляхом зловживання своїм службовим становищем,достовірно знаючи, що договори, документи на оплату та прибуткові накладні є підробленими, використовуючи ключ системи «клієнт-банк», перерахувала ввірені їй грошові кошти на рахунки інших юридичних осіб, чим вчинила розтрату грошових коштів, що належать ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ» та завдала майнову шкоду в сумі1435397 грн 61 к., що є особливо великим розміром.
		За таких обставин, враховуючи встановлений судом характер дій засудженої щодо розтрати грошових коштів, пов`язаних з використанням нею службового становища головного бухгалтера ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОХІМ», вони обґрунтовано отримали юридичну оцінку за ч. 5 ст. 191 КК України.
		Крім того, колегія суддів вважає доводи касаційних скарг щодо повторного обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 358 КК України, які аналогічні доводам апеляційної скарги засудженої, є необґрунтованими. 
		Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року ОСОБА_8 була звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 358 КК України і провадження у справі в цій частині закрито на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому, вироком Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року ОСОБА_8 засуджена за ч. 5 ст. 191 КК України, що вказує на безпідставність доводів засудженої та її захисника щодо повторного обвинувачення.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті та ст. 320 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 3 ст. 319 КПК України у разі переведення судді до суду, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція суду, з якого суддя був переведений, такий суддя продовжує розгляд справ, що перебували в його провадженні на момент переведення. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після надходження апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року, згідно з протоколами автоматичного розподілу від 07 березня 2018 року та заміни складу колегії від 20 серпня 2018 року Апеляційного суду м.Києва справу передано для розгляду колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_10 , суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 
		Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах»було ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
		Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2018 року, на підставі ч. 3 ст. 319 КПК України, справу призначено колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_10 , суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . 
		З огляду на положення ст. 319 КПК України щодо незмінності складу суду, колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального закону, на які наголошують засуджена та її захисник щодо необхідності здійснення автоматизованого розподілу задля визначення складу колегії суддів у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду м.Києва та передачею до новоутвореного Київського апеляційного суду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , оскільки на підставі ч. 3 ст. 319 КПК України справа була передана раніше визначеній колегії у складі суддів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були переведені до новоутвореного суду відповідно до вимог закону.
		Також необґрунтованими є й доводи про незаконний склад суду апеляційної інстанції, оскільки згідност. 76 КПКУкраїни не встановлено заборони повторної участі судді у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції у випадку, коли такий суддя раніше у складі колегії апеляційного суду приймав рішення про скасування вироку суду першої інстанції у цьому ж провадженні.
		Відповідно до вимог ч. 3ст. 76 КПКУкраїни суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участь у цьому ж провадженні в судах першої та касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
		Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2014 року по вказаному кримінальному провадженню не скасована.
		Крім того, засуджена та її захисник ОСОБА_22 у судовому засіданні апеляційного суду не заперечували проти розгляду справи колегією у складі суддів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і відводів суддям не заявляли.
		Тому посилання засудженої та її захисника у касаційних скаргах на порушення права ОСОБА_8 на справедливий суд не можна визнати прийнятними.
		Крім цього, згідно з матеріалами кримінального провадження не знайшли свого підтвердження і доводи касаційних скарг про порушення вимог ст. 290 КПК України через невідкриття стороною обвинувачення усіх матеріалів досудового розслідування із зазначенням їх найменування. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, а саме протоколів про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 23 та 24 червня 2013 року, ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням номерів томів та відповідної кількості аркушів підтвердили, про що власноручно розписалися, будь-яких заяв, доповнень чи скарг ними подано не було. 
		Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_7 про незаконність складу суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими, так як згідно з інформацією, наданою Печерським районним судом м. Києва від 22 січня 2020 року, наказом № 649-к/2017 від 12 грудня 2017 року судді ОСОБА_13 дійсно було надано додаткову оплачувану відпустку з 02 по 16 січня 2018 року включно, разом з тим, наказом № 597-з/2017 року від 29 грудня 2017 року вказану суддю відкликано з відпустки з 02 по 05 січня 2018 року для розгляду кримінального провадження № 757/25430/13-к. 
		Перегляд судового рішення в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та відповідає вимогамст. 419 КПК України.
		Колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_8 призначено відповідно до вимогст. 65 КК України,з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та даних про особу засудженої. Призначене покарання є справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які передбаченіст. 412 КПК України, та які могли бути підставами для скасування чи зміни судових рішень, в тому числі і тих, про які зазначили засуджена та її захисник у своїх касаційних скаргах, колегією суддів не встановлено.
		За результатами касаційного розгляду не встановлено обставин, які би давали підстави для сумнівів у законності й обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її засуджено.
		Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг зі змінами та доповненнями засудженої ОСОБА_8 та її захисника.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23травня 2019 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги зі змінами та доповненнями засудженої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7  без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...