Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/45512/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.01.2020
Номер судового провадження: 51-394впс20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22014000000000264

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		Іменем України
		27 січня 2020 року
		м. Київ
		справа № 761/45512/18
		провадження № 51-394впс20
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		представника потерпілого   ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Київського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, 
		встановив:
		До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду надійшло подання Київського апеляційного суду про направлення вищевказаних матеріалів провадження із Шевченківського районного суду м. Києва до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів. 
		Подання мотивовано тим, що вказане кримінальне провадження направлено до Шевченківського районного суду м. Києва з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у м. Донецьку, тобто не в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, а тому згідно з вимогами ч. 1 ст. 32 КПК України це провадження має здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого, який заперечував проти задоволення подання, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю,  суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
		З огляду на положення ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
		Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
		Як убачається з матеріалів провадження, до Шевченківського районного 
		суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України. Судовий розгляд у цьому провадженні не розпочато.
		Із зазначених вище кримінальних правопорушень більш тяжким є передбачене 
		ч. 1 ст. 258-3 КК України, санкція за вчинення якого визначає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. 
		Зі змісту положень закону України про кримінальну відповідальність убачається, що особа стає учасником терористичної організації з моменту її утворення (якщо вона належить до кола осіб, з яких первісно виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її вже до існуючої організації. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного з діянь, передбачених диспозицією ч. 1 
		ст. 258-3 КК України.
		З обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 видно, що останній обвинувачується у тому, що він в жовтні 2014 року, будучи призначеним лідерами терористичної організації «ДНР» керівником однієї з її структурних ланок  головою так званої «Центральної виборчої комісії ДНР», а вже 16 травня 2014 року тими ж лідерами терористичної організації «ДНР» в ході так званої «3 сесії Верхової Ради ДНР»  так званим «міністром праці та соціальної політики ДНР», в період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року умисно брав участь у терористичній організації «ДНР» та сприяв її діяльності.
		Дії ОСОБА_6 орган досудового розслідування кваліфікував за ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто як участь у терористичній організації.
		Злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме участь у терористичній організації вважається закінченим із моменту дачі згоди особи на вступ до терористичної організації, а інше сприяння діяльності терористичної організації  з моменту вчинення різноманітних дій по забезпеченню відповідних умов для її діяльності.
		Натомість в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 не зазначено конкретного місця, де ОСОБА_6 дав згоду на вступ (участь у ній) до терористичної організації. 
		Разом із цим, з матеріалів кримінального провадження убачається, що досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_6 здійснювалось і закінчено Головним слідчим управлінням СБ України, що знаходиться у межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, а тому обвинувальний акт було направлено до вказаного суду. Таким чином, підсудність розгляду даного кримінального провадження було визначено відповідно до вимог закону.
		З огляду на викладене, колегія суддів касаційного суду не встановила обґрунтованих підстав для задоволення подання Київського апеляційного суду та направлення цього провадження із Шевченківського районного суду м. Києва до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а тому кримінальне провадження повинен здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. 
		Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 слід повернути до Шевченківського районного суду м. Києва для його розгляду по суті.
		Керуючись статтями 32, 34 КПК України, Верховний Суд
		постановив:
		Подання Київського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...