Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 469/145/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2020. Зареєстровано: 30.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2020.
Дата набрання законної сили: 03.08.2021
Результат оскарження 03.08.2021 Миколаївський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/469/8/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016150000000160

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		29.01.2020 
		    Справа № 469/145/17
		                                                   1-кп/469/8/20
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                               
		29 січня 2020 року смт. Березанка
		Березанський районний суд Миколаївської області у складі
		головуючого судді                      ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання          ОСОБА_2 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016150000000160 від 13.07.2016 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бессарабка Березанського району Миколаївської області, інвалідності не має, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, освіта вища, не працює; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , не судимого,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України
		 
		сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження :
		прокурор                          ОСОБА_4 ,
		обвинувачений                     ОСОБА_3 ,
		захисник                         ОСОБА_5 .
		 
		ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене повторно, а саме у тому, що він, виконуючи обов`язки інспектора управління патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у період з 27 липня 2016 року по 05 серпня 2016 року, діючи повторно з єдиним злочинним корисливим умислом, одержав для себе, в тому числі шляхом вимагання, у районі в`їзду до зони відпочинку с. Коблеве від 18 невстановлених осіб, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за невиконання в їх інтересах з використанням влади та службового становища дій по оформленню фактів порушення ними Правил дорожнього руху та у зоні відпочинку с. Коблеве від ОСОБА_8 за невилучення мопеда та непоміщення його на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів неправомірну вигоду в загальній сумі 6743,71 гривень.
		Відповідно до обвинувального акта, злочин вчинено за таких обставин:
		 
		Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №21 о/с від 10.12.2015 року ОСОБА_3 призначений на посаду інспектора управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - «УПП у м.Миколаєві»). Одночасно ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції». 
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі  Закон) поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників правоохоронних органів», органи Національної поліції відносяться до правоохоронних органів.
		Відповідно до ст. 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. 
		На підставі ст.23 Закону ОСОБА_3 як працівник Національної поліції був уповноважений:
		здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;
		вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
		здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
		у випадках, визначених законом, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.
		 
		Відповідно до п. 2.1 посадової інструкції інспектора УПП у м.Миколаєві, затвердженої начальником УПП у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_9 22.02.2016 року, ОСОБА_3 у займаній посаді здійснював:
		безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі;
		первинне реагування на повідомлення про правопорушення, а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;
		припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження;
		розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосування заходів адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та у спосіб, які передбачені законодавством.
		 
		Відповідно до п. 4.1 тієї ж посадової інструкції ОСОБА_3 мав право:
		вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу, та (або) документів, шо підтверджують відповідне право особи у випадках, передбачених законодавством;
		зупиняти транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством;
		затримувати та організовувати доставлення транспортних засобів для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках та стоянках.
		 
		Таким чином, займаючи в УПП у м.Миколаєві посаду інспектора і виконуючи функції представника влади, ОСОБА_3 був службовою особою.
		 
		Відповідно до ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені посадові особи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, які відповідно до ст.ст.221, 276 КУпАП розглядаються судами за місцем скоєння правопорушення або за місцем проживання правопорушника.
		 
		Відповідно дост.222КУпАП тач.2розділу 3«Інструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферібезпеки дорожньогоруху,зафіксовані нев автоматичномурежимі»,затвердженої наказомМіністерства внутрішніхсправ Українивід 07.11.2015року за№ 1395,у разівиявлення адміністративнихправопорушень,передбачених чч.1-3ст.121.ч.ч.1-3ст.122,ст.126КУпАП,уповноваженими працівникамиНаціональної поліціїна місцівчинення адміністративногоправопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.
		 
		Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1884 від 18.07.2016 року, ОСОБА_3 з 20 липня 2016 року забезпечував публічну безпеку та порядок, патрулюючи територію Березанського району Миколаївської області. При цьому ОСОБА_3 , серед іншого, був зобов`язаний оформлювати у встановленому КУпАП та іншими Законами та підзаконними нормативними актами України порядку виявлені факти порушення водіями Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - «ПДР»).
		Так, у ОСОБА_3 при виконанні у районі зони відпочинку с. Коблеве Березанського району Миколаївської області покладених на нього службових обов`язків по забезпеченню публічної безпеки та порядку, патрулюванні території Березанського району Миколаївської області виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди від водіїв транспортних засобів, якими порушено ПДР, за невиконання з використанням влади та службового становища дій по складанню стосовно них адміністративних матеріалів та по винесенню постанов у справах про адміністративні правопорушення про притягнення їх до адміністративної відповідальності.
		 
		З метоюреалізації злочинногоумислу,спрямованого наодержання неправомірноївигоди ОСОБА_3 у періодз 20липня 2016року по27серпня 2016року (більш точний час та місце слідством не встановлені) вирішив після зупинки водіїв, якими порушено ПДР, і повідомлення їм про порушення певних пунктів ПДР не оформлювати одразу письмові протоколи та постанови, а повідомляти водіям про наслідки адміністративного правопорушення та суми штрафу, таким чином провокуючи надання водіями неправомірної вигоди за нескладання адміністративних матеріалів за грошову винагороду в сумі, що приблизно дорівнює половині суми штрафу, передбаченого відповідними статтями КУпАП.
		 
		1. Близько 15.45 год. 27 липня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище та ім"я якого досудовим слідством не встановлено, мешканця Республіки Білорусь, по батькові якого « ОСОБА_10 », за порушення ПДР, а саме вимог знаку 3.41 «Стоп контроль», за яке передбачено відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, та порушення п.2.3 ПДР - невикористання засобу пасивної безпеки - ременю безпеки, за яке передбачено відповідальність за ст.121 КУпАП.
		 
		У зв`язкуз виявленням ОСОБА_3 адміністративних правопорушеньвін бувзобов`язанийна місціїх вчиненняводієм винестипостанову усправі проадміністративне правопорушення,передбачене ч.1ст.122КУпАП,про застосуваннядо водіяадміністративного стягненняу видіштрафу урозмірі п`ятнадцятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить255грн.,або 50штрафних балів,та заст.121КУпАП винестипостанову усправі проадміністративне правопорушенняпро застосуваннядо водіяадміністративного стягненняу виглядіштрафу врозмірі відтрьох доп`ятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становитьвід 51до 85грн. 
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, не складаючи адміністративні матеріали, став розпитувати водія про місце роботи, про розміри штрафів у Білорусі, натякаючи водію про можливість уникнути ним адміністративної відповідальності і тим самим створюючи умови до надання неправомірної вигоди. Зрозумівши, що ОСОБА_3 натякає на можливість невиконання ним обов`язку винести постанови, водій запитав, яку суму неправомірної вигоди він повинен надати за це. Знаючи з розмови з водієм, що у Білорусі розмір штрафу за невикористання ременя безпеки становить еквівалент 5 доларів США, ОСОБА_3 виказав водію надати йому неправомірну вигоду в аналогічній сумі штрафу, передбаченій законодавством Білорусі.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, одержав від водія, по батькові якого « ОСОБА_10 », неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню за ч. 1 ст. 122 КУпАП постанови про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн., або 50 штрафних балів та по винесенню за ст. 121 КУпАП постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 51 грн. до 85 грн.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		2. Близько 16.00 год. 27 липня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони віпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, зупинив автомобіль під керуванням водія, прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлено, по батькові « ОСОБА_11 », за порушення одного з пунктів ПДР, за яке передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язкуз виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушеннявін бувзобов`язанийна місційого вчиненняводієм « ОСОБА_11 »винести постановуу справіпро адміністративнеправопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, не складаючи адміністративні матеріали, став розпитувати водія про місце його роботи, повідомив водію, що нібито не знає, що з ним робити, натякаючи тим самим водію про можливість уникнути ним адміністративної відповідальності і тим самим створюючи умови до надання неправомірної вигоди. Зрозумівши що ОСОБА_3 натякає на можливість невиконання ним обов`язку винести постанову, водій запропонував йому за це неправомірну вигоду в сумі 100 грн., на що ОСОБА_3 погодився.
		 
		ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, діючи повторно, одержав від водія по батькові « ОСОБА_11 », особу якого досудовим розслідуванням не встановлено, неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		3. Близько 18.00 год. 27 липня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлено, по батькові якого « ОСОБА_12 », за порушення одного з пунктів ПДР, за яке передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку з виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення останній був зобов`язаний на місці вчинення водієм « ОСОБА_12 » адміністративного правопорушення винести постанову про адміністративне правопорушення та застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_13 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, не складаючи адміністративні матеріали, запитав у водія, чи складати стосовно нього протокол, на що водій попросив не складати, віднестись до нього лояльно.
		 
		ОСОБА_3 , натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, запитав, чи згоден той понести мінімальні витрати і залишити це у секреті.
		Зрозумівши, що ОСОБА_3 натякає на можливість невиконання ним обов`язку винести постанову, водій запропонував йому за це неправомірну вигоду в сумі 100 грн., на що ОСОБА_3 погодився.
		 
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повторно одержав від водія по батькові « ОСОБА_12 », особу якого досудовим розслідуванням не встановлено, неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		4. Близько 04.42 год. 29 липня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлено, мешканця м. Умань Черкаської області, за порушення ПДР, яке полягає у невиконанні вимог знаку 3.41 «Стоп контроль», за яке передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, та порушення п. 2.1.а) ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, за яке передбачено відповідальність за ст. 126 КУпАП.
		 
		У зв`язку з виявленням ОСОБА_3 адміністративних правопорушень останній зобов`язаний був на місці вчинення водієм адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 122 КУпАП винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів, та за ст.126 КУпАП винести постанову про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн. 
		 
		Встановивши, що особа, яка керувала транспортним засобом, не є ні власником, ні користувачем автомобіля, ОСОБА_3 запросив користувача автомобіля, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, до салону службового автомобілю патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, поєднане з її вимаганням, не складаючи адміністративні матеріали, висловив користувачу автомобіля погрозу доставити автомобіль на спеціальний майданчик, тим самим створюючи умови для надання неправомірної вигоди. 
		 
		При цьому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, повідомив, що може не доставляти автомобіль на спецмайданчик та може не оформляти постанов, а також запитав, що користувач автомобіля йому за це запропонує. Зрозумівши, що ОСОБА_3 вимагає у нього неправомірну вигоду за невиконання з використанням службового становища вищевказаних дій, користувач автомобіля повідомив ОСОБА_3 , що згоден надати йому за невиконання цих дій неправомірну вигоду в сумі 500 грн.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи повторно, одержав від невстановленого користувача автомобіля неправомірну вигоду в сумі 500 грн., поєднану з її вимаганням, за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанов у справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу в розмірі 255 грн. або 50 штрафних балів та про накладення штрафу в розмірі 425 грн.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 користувач залишив службовий автомобіль. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		 
		 
		5. Близько 06.57 год. 29 липня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлено, по батькові якого « ОСОБА_14 », за порушення одного з пунктів ПДР, за яке передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, та порушення п.2.1.г` ПДР, за яке передбачено відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративних правопорушень він зобов`язаний був на місці їх вчинення водієм винести постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів, а за ч.1 ст. 126 КУпАП - про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на повторне одержання неправомірної вигоди, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним цих дій, запитав у водія, що з ним робити за вчинені ним правопорушення, тим самим натякаючи на передачу йому неправомірної вигоди.
		 
		Водій, зрозумівши, що ОСОБА_3 натякає на можливість невиконання ним обов`язку винести постанову за неправомірну вигоду, запропонував ОСОБА_3 за це неправомірну вигоду в сумі 100 грн. ОСОБА_3 повідомив, що розмір неправомірної вигоди складатиме 200 грн., на що водій погодився.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи повторно, одержав від водія, по батькові якого « ОСОБА_14 », неправомірну вигоду в сумі 200 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанов у справах про адміністративні правопорушення про накладення штрафу в розмірі 255 грн. або 50 штрафних балів та про накладення штрафу в розмірі 425 грн.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		6. Близько 08.00 год. 29 липня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлені, по батькові якого « ОСОБА_14 », за порушення одного з пунктів ПДР, за яке передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку з виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення він був зобов`язаний на місці його вчинення водієм « ОСОБА_14 » винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, не складаючи адміністративні матеріали, діючи повторно, запитав водія « ОСОБА_14 », що той готовий зробити, щоб він не виносив постанови. Зрозумівши що ОСОБА_3 натякає на передачу йому неправомірної вигоди за невиконання свого обов`язку винести постанову, водій запропонував ОСОБА_3 за це неправомірну вигоду в сумі 300 грн. ОСОБА_3 повідомив, що розмір неправомірної вигоди складатиме 100 грн.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи повторно, одержав від водія, по батькові якого « ОСОБА_14 », неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		7. Близько 00.21 год. 01 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), ім`я та прізвище якого досудовим слідством не встановлені, по батькові якого « ОСОБА_15 », за порушення одного з пунктів ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення він був зобов`язаний на місці його вчинення водієм « ОСОБА_15 » винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, запитав, що той готовий зробити, щоб він не виносив постанови. Зрозумівши, що ОСОБА_3 натякає на передачу йому неправомірну вигоду за невиконання свого обов`язку винести постанову, водій запропонував ОСОБА_3 за це неправомірну вигоду в сумі, що приблизно дорівнює половині розміру штрафу. ОСОБА_3 висловив згоду на одержання неправомірної вигоди.
		 
		Безсередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, одержав від невстановленого водія, по батькові якого « ОСОБА_15 », неправомірну вигоду в сумі 125 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		8. Близько 02.27 год. 01 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), особу якого досудовим слідством не встановлено, за порушення одного з пунктів ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, та за порушення п.2.9 ПДР, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП, він на місці його вчинення водієм був зобов`язаний винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів, а у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зобов`язаний був на підставі ст. 266 КУпАП, «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 року №400/666, оглянути водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відсторонити його від керування транспортним засобом і скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, який в подальшому відповідно до ст.ст. 221, 276 КУпАП розглядатиметься судом за місцем скоєння правопорушення або за місцем проживання правопорушника.
		 
		ОСОБА_3 запросив водіядо салонуслужбового автомобіляпатрульної поліціїТойота Пріус,державний номернийзнак НОМЕР_1 (бортовийномер НОМЕР_2 ),та,не маючина метіпритягувати правопорушникадо адміністративноївідповідальності,реалізуючи злочиннийумисел,спрямований наодержання неправомірноївигоди,діючи повторно,не складаючиадміністративні матеріали,натякаючи нанеобхідність надатийому неправомірнувигоду заневиконання нимвказаних дій,запитав уводія проте,що робитиу ційситуації.Зрозумівши,що ОСОБА_3 натякає напередачу йомунеправомірної вигодиза невиконаннясвого обов`язкувиконати вказанідії,водій запропонував ОСОБА_3 за ценеправомірну вигодув сумі50Євро. ОСОБА_3 висловив незгодуз цієюсумою,мотивуючи цетим,що сумаштрафу становитьблизько 10000грн.та доправопорушника застосовуєтьсяще йадміністративне стягненняу виглядіпозбавлення правакерування транспортнимизасобами на1рік.Водій повідомив,що моженадати ще50доларів СШАта невстановленудосудовим слідствомсуму угривнях.Розуміючи,що уводія більшегрошей немає, ОСОБА_3 погодився одержатинеправомірну вигодуу запропонованійводієм сумі. 
		 
		Безпосередньо після цього, діючи повторно, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, одержав від вказаного водія неправомірну вигоду в сумі не менше 50 євро та 50 доларів США, що за курсом Національного банку України на 01 серпня 2016 становить 2618.71 грн. (50 євро * 27.567512 грн. = 1378.38 грн., 50 Доларів США * 24.806544 грн. = 1240.33 грн.; 1378.38 грн. + 1240.33 грн. = 2618.71 грн.), за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія за ч.1 ст.122 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів, по огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, по відстороненню його від керування транспортним засобом і по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		9. Близько 13.44 год. 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль під керування водія (чоловіка), прізвище, ім`я та по батькові якого не встановлено, за порушення одного з пунктів ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, - порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування тощо.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення він на місці його вчинення водієм був зобов`язаний винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним вказаних дій, висловив сподівання на те, що у водія не буде проблем у разі оформлення факту адміністративного правопорушення у встановленому законом порядку. Водій висловив намір домовитися і запропонував ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 100 грн. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 , з метою спонукати водія до надання йому неправомірної вигоди у більшій сумі, повідомив тому, що розмір штрафу за відповідне адміністративне правопорушення становить близько 20 доларів США. У відповідь водій запропонував ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 200 грн. ОСОБА_3 висловив згоду на одержання неправомірної вигоди у вказаному розмірі.
		 
		Безпосередньо після цього, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, ОСОБА_3 одержав від вказаного водія неправомірну вигоду в сумі 200 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		10. Близько 14.55 год. 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище, ім`я та по батькові якого досудовим слідством не встановлені, за порушення одного з пунктів ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, - порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування тощо.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення він на місці його вчинення водієм був зобов`язаний винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним вказаних дій, запитав у водія, що йому робити у зв`язку із виявленням адміністративного правопорушення. Зрозумівши, що ОСОБА_3 бажає одержати неправомірну вигоду за невиконання дій по винесенню постанови, водій запитав, у якому розмірі неправомірну вигоду йому слід передати. ОСОБА_3 повідомив, що штраф складатиме суму, еквівалентну близько 20 доларів США. У відповідь водій запропонував ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 50 грн. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу на повторне одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 з метою спонукати водія до передачі йому неправомірної вигоди у більшій сумі, повідомив тому, що запропонована ним сума складає лише 2 долари США. У відповідь водій запропонував ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 100 грн. ОСОБА_3 висловив згоду на одержання неправомірної вигоди у вказаному розмірі.
		 
		Безпосередньо після цього, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, ОСОБА_3 одержав від вказаного водія неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		11. Близько 15.00 год. 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище, ім`я та по батькові якого досудовим слідством не встановлено, за порушення одного з пунктів ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення він був зобов`язаний на місці його вчинення водієм винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, запитав водія, що із ним робити та чи виносити йому постанову, таким чином натякаючи на можливість не фіксувати вчинене водієм адміністративне правопорушення. Зрозумівши, що ОСОБА_3 може не виносити постанову про застосування до нього штрафу, водій запитав у нього, що потрібно, щоб той не виносив її. ОСОБА_3 , таким чином спонукаючи водія до того, щоб той запропонував йому неправомірну вигоду, у розмові з водієм повідомив, що не знає, шо для цього потрібно. 
		 
		Зрозумівши, що ОСОБА_3 чекає від нього неправомірну вигоду, водій запропонував її у розмірі 100 грн. і не більше, на що ОСОБА_3 висловив згоду на одержання неправомірної вигоди в сумі 100 грн.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, одержав від невстановленого водія неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		12. Близько 15.17 год. 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлені, по батькові якого « ОСОБА_14 », за порушення одного з пунктів ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення він був зобов`язаний на місці його вчинення водієм винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, у відповідь на питання водія, скільки потрібно грошових коштів, щоб не платити штраф, ОСОБА_3 поцікавився у водія, що той може запропонувати йому за те, що він з використанням службового становища не винесе постанову про накладення штрафу. Зрозумівши, що ОСОБА_3 бажає одержати від нього неправомірну вигоду за невиконання вказаних дій, водій запропонував за це ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 100 грн. ОСОБА_3 висловив згоду на одержання неправомірної вигоди в сумі 100 грн.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, одержав від вказаного водія неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шо дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		13. Близько 16.33 год. 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль, яким керував водій (чоловік), прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлені, по батькові якого ОСОБА_16 , за порушення п. 2.9.д ПДР, за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, - користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення останній на місці його вчинення водієм був зобов`язаний винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн. 
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ) та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, на пропозицію водія пробачити йому вчинене адміністративне правопорушення та відпустити, за що він надасть 100 грн., ОСОБА_3 погодився отримати запропоновану водієм неправомірну вигоду у розмірі 100 грн. за те, що він з використанням службового становища не винесе постанову про накладення штрафу. Безпосередньо після цього, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, ОСОБА_3 одержав від вказаного водія ОСОБА_16 неправомірну вигоду в сумі 100 грн за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		14. Близько 18.10 год. 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль під керуванням водія, прізвише, ім`я та по батькові якого досудовим слідством не встановлені, за порушення одного з пунктів ПДР, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення останній був зобов`язаний на місці його вчинення водієм винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн.,або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, запитав у водія, чи платитиме той штраф. У відповідь водій запитав про те, чи можна не платити, та запропонував ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 100 грн. за невиконання останнім дій по винесенню постанови про накладення штрафу, на що останній погодився.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, одержав від невстановленого водія неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		 
		 
		15. Близько 03.09 год. 04 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль під керуванням водія (чоловіка), прізвище і ім`я якого досудовим слідством не встановлені, по батькові якого ОСОБА_17 , за порушення одного з пунктів ПДР, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення він був зобов`язаний на місці його вчинення водієм винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неодатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, запитав у водія, що вони робитимуть. У відповідь водій попросив обмежитися попередженням. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_3 запитав, чи писати йому постанову. Зрозумівши, що ОСОБА_3 бажає одержати від нього неправомірну вигоду за невиконання вказаних дій, водій запропонував за це ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 150 грн. ОСОБА_3 висловив згоду на одержання неправомірної вигоди у вказаній сумі.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, одержав від вказаного водія « ОСОБА_17 » неправомірну вигоду в сумі 150 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		16. Близько 14.27 год. 05 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль з водієм (чоловіком), прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлені, по батькові якого ОСОБА_18 , за порушення одного з пунктів ПДР, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, та порушення п. 2.1.г' ПДР, за яке передбачена відповідальність за ст. 126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративних правопорушень він зобов`язаний був на місці їх вчинення водієм винести постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів, а за ст. 126 КУпАП - про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, не складаючи адміністративні матеріали, став розпитувати водія про мету та тривалість поїздки, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за непритягнення водія до адміністративної відповідальності.
		 
		У ході розмови водій попросив обійтись без винесення постанови, якось домовитися на місці, і запропонував за це ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 200 грн., на що ОСОБА_3 відповів згодою.
		 
		Безпосередньо після цього, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, ОСОБА_3 одержав від вказаного водія « ОСОБА_18 » неправомірну вигоду в сумі 200 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню двох постанов у справах про адміністративні правопорушення про накладення штрафів у загальному розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15 + 25 = 40), що становить 680 грн. (255 грн. + 425 грн. = 680 грн.).
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержаною неправомірною вигодою ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на свій розсуд.
		 
		17. Близько 15.18 год. 05 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль під керуванням водія ОСОБА_6 за порушення одного з пунктів ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення останній був зобов`язаний на місці його вчинення водієм винести постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив ОСОБА_6 до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання цих дій, запитав у ОСОБА_6 , виносити чи не виносити йому постанову, як вони вирішать це питання і що ОСОБА_6 захоче йому дати. Зрозумівши, що ОСОБА_3 бажає одержати від нього неправомірну вигоду, ОСОБА_6 запропонував йому 50 грн. 
		 
		ОСОБА_3 висловив згоду на одержання неправомірної вигоди у вказаній сумі. ОСОБА_6 залишив автомобіль інспектора патрульної поліції, повідомивши ОСОБА_3 , що зараз принесе грошові кошти, які знаходяться у його автомобілі, та відразу повернувся до автомобіля патрульної поліції з грошовими коштами, де на нього чекав ОСОБА_3 .
		 
		Безпосередньо після цього, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 50 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 ОСОБА_6 продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержана неправомірна вигода в подальшому того ж дня була вилучена у ОСОБА_3 при огляді місця події та службового автомобіля. 
		 
		18. Близько 15.24 год. 05 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль з водієм, прізвища та ім`я якого досудовим слідством не встановлені, по батькові якого ОСОБА_19 , за порушення ПДР, а саме за невиконання вимог знаку 3.41 «Стоп контроль», за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення останній був зобов`язаний на місці його вчинення водієм винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, запитав у водія, виносити чи не виносити постанови і що у зв`язку з цим робити. Зрозумівши що ОСОБА_3 може не винести постанову, водій запропонував вирішити питання без її винесення. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 , провокуючи водія до того, щоб той сам запропонував йому неправомірну вигоду, відповів водієві, що буде так, як той хоче. Розуміючи, що ОСОБА_3 натякає на передачу йому неправомірної вигоди за невиконання свого обов`язку винести постанову, водій запропонував йому за це неправомірну вигоду в сумі, що дорівнює половині розміру штрафу, на що ОСОБА_3 висловив згоду.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, одержав від водія « ОСОБА_19 » неправомірну вигоду в сумі 100 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержана неправомірна вигода в подальшому того ж дня була вилучена у ОСОБА_3 при огляді місця події та службового автомобіля.
		 
		19. Близько 15.32 год. 05 серпня 2016 року ОСОБА_3 , знаходячись при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль під керуванням водія, прізвище та ім`я якого досудовим слідством не встановлені, по батькові якого ОСОБА_20 , за порушення ПДР, яке полягає у невиконанні вимог знаку 3.41 «Стоп контроль», за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення останній був зобов`язаний на місці його вчинення водієм винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		ОСОБА_3 запросив водія до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, став розпитувати водія про те, куди він їде та про місце роботи. Водій попросив не притягувати його до адміністративної відповідальності. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_3 , натякаючи на те, що може не винести постанову, та на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним дій по винесенню постанови, запитав у водія, що у зв`язку з цим робити. Зрозумівши, що ОСОБА_3 може не виконати свого обов`язку винести постанову у разі надання йому неправомірної вигоди, водій запропонував йому за це неправомірну вигоду в сумі 200 грн., на що ОСОБА_3 погодився.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, одержав від вказаного водія « ОСОБА_20 » неправомірну вигоду в сумі 200 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів.
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 водій залишив службовий автомобіль та продовжив рух на власному автомобілі у визначеному ним напрямку. Одержана неправомірна вигода в подальшому того ж дня була вилучена у ОСОБА_3 при огляді місця події та автомобіля.
		 
		20. Близько 16.36 год. 05 серпня 2016 року інспектор патрульної поліції ОСОБА_3 та інспектор патрульної поліції ОСОБА_21 знаходилися при виконанні службових обов`язків у районі в`їзду до зони відпочинку с. Коблеве. У цей час інспектор патрульної поліції ОСОБА_21 виявив факт порушення водієм ОСОБА_22 , який керував мопедом Хонда ДІО, п. 2.9 ПДР, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим ОСОБА_21 став оформляти факт скоєння ОСОБА_22 вказаного адміністративного правопорушення.
		 
		При цьому ОСОБА_3 встановив, що ОСОБА_22 скоїв також порушення п. 2.1.а) ПДР, за яке передбачена відповідальність за ст. 126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 вказаного адміністративного правопорушення останній був зобов`язаний на місці його вчинення водієм винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн. 
		 
		У зв язку із цим ОСОБА_3 та поліцейський ОСОБА_23 , який також знаходився при виконанні службових обов`язків у районі в`їзду до зони відпочинку с. Коблеве, на службовому автомобілі поїхали з ОСОБА_22 до бази відпочинку у зоні відпочинку с.Коблеве, де тимчасово мешкав останній, щоб взяти його посвідчення водія та/або паспорт, встановити таким чином його особу.
		 
		У місці свого тимчасового проживання ОСОБА_22 надав поліцейським своє посвідчення водія і свій паспорт, повідомив сину про виявлення працівниками поліції фактів вчинення ним адміністративних правопорушень.
		 
		При цьому у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 під погрозою тимчасового вилучення мопеда і розміщення його на спеціальному майданчику для тимчасово вилучених транспортних засобів.
		 
		Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 про те, що вказаний мопед у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення може бути тимчасово затриманий та доставлений на спеціальний майданчик.
		 
		ОСОБА_8 став просити не робити цього і повернути їм мопед, оскільки він з батьком є мешканцями м. Вінниця і ввечері цього дня вже мають повертатися додому.
		 
		Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 відвів ОСОБА_8 убік і, погрожуючи тим, що у разі невиконання його вимоги передати йому неправомірну вигоду, тимчасово вилучить мопед і передасть його на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів, висловив вимогу передати йому неправомірну вигоду в сумі 1000 грн. за невиконання ним вказаних дій.
		 
		Не маючи іншого виходу запобігти порушенням своїх прав на користування мопедом, ОСОБА_8 вимушений був на вимогу ОСОБА_3 щодо надання йому неправомірної вигоди погодитися.
		 
		Безпосередньо після цього, близько 17.00 год. 05 серпня 2016 року ОСОБА_3 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_8 та брат останнього ОСОБА_24 прослідували до в`їзду у зону відпочинку с. Коблеве, де ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 1000 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по тимчасовому вилученню мопеда і поміщенню його на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів.
		 
		Після цього ОСОБА_22 пред`явив ОСОБА_21 свій паспорт та посвідчення водія і останній завершив оформлення адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП.
		 
		ОСОБА_3 при цьому виніс постанову серії ПС2 №597135 від 05.08.2016 року про застосування до ОСОБА_22 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. і не виконав з використанням влади та службового становища дій по тимчасовому вилученню мопеда і поміщенню його на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів.
		 
		Одержана неправомірна вигода у розмірі 1000 грн. пізніше того ж дня була вилучена у інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 при проведенні огляду місця події та службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ).
		 
		21. Близько 17.36 год. 05 серпня 2016 року ОСОБА_3 знаходився при виконанні службових обов`язків інспектора патрульної поліції у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве, зупинив автомобіль Рено Кенгу під керуванням водія ОСОБА_7 за порушення ПДР - невиконання вимог знаку 3.41 «Стоп контроль», за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП, - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг. При цьому ОСОБА_3 встановив, що ОСОБА_7 порушив також п. 2.9.д ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, - користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, та порушив п. 2.1.г` ПДР, відповідальність за яке передбачена ст.126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		 
		У зв`язку із виявленням ОСОБА_3 цих правопорушень він на місці вчинення їх водієм був зобов`язаний:
		 
		за передбачене ч.1 ст.122 КУпАП правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_7 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів;
		 
		за передбачене ч.2 ст.122 КУпАП правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.;
		 
		за передбачене ст.126 КУпАП правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення про застосування до водія адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.
		 
		ОСОБА_3 запросив ОСОБА_7 до салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), та, не маючи на меті притягувати правопорушника до адміністративної відповідальності, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, не складаючи адміністративні матеріали, натякаючи на необхідність надати йому неправомірну вигоду за невиконання ним вказаних дій, став розпитувати ОСОБА_7 про те, куди він їде та про місце роботи. Водій виказав прохання не виносити постанови, а обмежитись попередженням, на що ОСОБА_3 нагадав ОСОБА_7 , що раніше вже зупиняв його і тоді обмежився винесенням попередження, тому зараз до ОСОБА_7 має бути застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафів на загальну суму 1105 грн. ОСОБА_7 попросив якось обійтися без штрафів. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 , зрозумівши, що ОСОБА_7 погодився надати йому неправомірну вигоду, висловив згоду на одержання неправомірної вигоди.
		 
		Безпосередньо після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи повторно, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 500 грн. за невиконання з використанням влади та службового становища дій по винесенню таких постанов:
		 
		- постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_7 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 255 грн., або 50 штрафних балів (за скоєння передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП правопорушення);
		 
		- постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_7 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн. (за скоєння передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП правопорушення);
		 
		- постанови у справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_7 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шо дорівнює 425 грн., та за невиконання дій по тимчасовому затриманню транспортного засобу шляхом блокування (за скоєння передбаченого ст. 126 КУпАП правопорушення).
		 
		Після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 ОСОБА_7 залишив вказаний автомобіль. Одержана неправомірна вигода пізніше того ж дня була вилучена у ОСОБА_3 при проведенні огляду місця події та салону службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ).
		 
		Усього за період з 27 липня 2016 року по 05 серпня 2016 року ОСОБА_3 , діючи повторно з єдиним злочинним умислом, одержав, в тому числі шляхом вимагання, від 18 невстановлених осіб, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 6743,71 грн. за невиконання в їх інтересах з використанням влади та службового становища дій по оформленню фактів порушення ними Правил дорожнього руху.
		 
		 
		 
		У судовому засіданні ОСОБА_3 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не визнав повністю та відмовився давати показання на підставі ст.63 Конституції України. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судом отримано такі показання свідків.
		 
		Свідок ОСОБА_23 пояснив, що він у 2016 році як патрульний Управління патрульної поліції м.Миколаєва близько одного місяця працював у відрядженні в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області; там же, але у іншому екіпажі (автомобілі), працював і обвинувачений, який інколи також перебував у одному екіпажі зі свідком, у ході чого вони складали протоколи про адміністративні правопорушення, у тому числі за порушення, передбачене ст.130 КУпАП, але при цьому особи, які притягались до адміністративної відповідальності, намірів надати неправомірну вигоду не виявляли. Протягом дня працювало дві зміни патрульних  одна з ранку до вечора, друга з вечора до ранку. Свідок їхав з напарником ОСОБА_25 по центральній вулиці зони відпочинку до в`їзду в зону відпочинку с.Коблеве з боку м.Миколаїв, де знаходиться аквапарк, та бачив, що біля будівлі КП (опорного пункту поліції) стояв ОСОБА_26 у наручниках, опору не виявляв, біля нього перебувало 2-3 особи, які тримали його за руки, оточуючі пояснили, що ОСОБА_3 від якогось громадянина отримав неправомірну вигоду. На місці затримання було багато невідомих автомобілів, патрульні автомобілі, багато людей щось робили, що саме  свідок не зрозумів, його попросили відійти та не заважати, тому за цією подією він спостерігав збоку. Дії в автомобілі проводились пізніше. Люди були у цивільному одягу, а також був керівник патрульних ОСОБА_27 , його заступник ОСОБА_28 , яка приїхала через півгодини після свідка, з нею були інспектори моніторингу, при ОСОБА_28 вже проводились дії з автомобілем. Свідкові про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомляли, умов щодо надання ним показань як свідка в обмін на неповідомлення про підозру не було. Свідкові невідомо, чому ОСОБА_7 писав заяву про вчинення ним злочину. Не пам`ятає факту зупинення мопеду ОСОБА_3 . Не бачив та не чув обставин отримання ОСОБА_3 неправомірної винагороди. Місце патрулювання визначалось відповідно до розстановки, транспортні засоби екіпажам надавались в с.Коблеве та раніше ними не використовувались. Не пам`ятає, чи під час чергування когось затримували за керування мопедом у стані алкогольного сп`яніння без водійського посвідчення, та чи виїжджав до бази відпочинку з водієм для надання водійського посвідчення. ОСОБА_7 він не знає та не пам`ятає. Свідок не пам`ятає, щоб він особисто вимагав 1500-2000 грн. в липні 2016 року з особи з приводу керування транспортним засобом у стані сп`яніння; випадків, щоб свідок особисто отримував пропозиції неправомірної вигоди у вигляді 20 грн. на каву, не було. Відеозаписи негласних слідчих дій свідкові не показували.
		 
		   Свідок ОСОБА_8 , допитаний в режимі відеоконференції, пояснив суду, що він улітку 2016 року протягом п`яти днів відпочивав у с.Коблеве з батьком та братом, при собі вони мали автомобіль та мотоцикл Хонда Діо 18, яким користувався також батько свідка. Коли свідок перебував на базі відпочинку, де тимчасово проживав, удень, точного часу не пам`ятає, приїхав обвинувачений з напарником та з батьком свідка на службовому автомобілі та попрохали свідка проїхати до поста поліції на в`їзді до зони відпочинку. Свідок разом з братом під`їхали до поста поліції на автомобілі, там проводився огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера, який показав стан сп`яніння, хоча за фактом такого стану не було, тому батько відмовився від протоколу про адміністративне правопорушення. До лікарні не їздили. Приблизно через годину їх ще раз зупиняв патруль, проведеним оглядом за допомогою алкотестера було встановлено, що батько був тверезий, крім того, відсутність у батька стану сп`яніння була встановлена судом. Поліцейські сказали, що залишать мопед на майданчику на 14-20 днів, вартість перебування мопеда на майданчику та його охорона коштуватимуть 3.5 тис.грн., також ОСОБА_3 сказав, що можна вирішити мирним шляхом, на запитання свідка, яким, сказав: «Ти що, не розумієш?». Так як поліцейські сказали, що скутер не віддадуть, та щоб не платити більше, щоб забрати мотоцикл, свідок дістав 200 грн., ОСОБА_3 сказав, що за двісті гривень нічого не купиш, тому свідок дістав ще 1000 грн. та потім вони забрали мопед та повернулись на базу відпочинку, після чого пішли з братом прогулятися до аквапарку с.Коблеве, там не покупались, бо гроші скінчились, свідкові стало прикро через те, що батька зробили винним та що витратив 1000 грн., тому, йдучи з аквапарку, свідок подзвонив на гарячу лінію 102 та пішов з братом купатися на пляж, з пляжу не дзвонив. Потім поїхали з відпочинку додому і приблизно через 40 хвилин, проїжджаючи біля поста поліції, побачили там багато поліцейських та ОСОБА_3 з напарником, зупинились, так як хотіли повернути свої гроші, а поліцейський начальник сказав, що ОСОБА_3 вже вважайте що не працює, тому вони написали заяву та поїхали додому. Свідка не попереджали про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди та у подальшому до відповідальності за це не притягували. У поліцію до м.Миколаєва свідок не їздив, перед цим з відділом внутрішньої безпеки не спілкувався. Заяву про злочин надав особі, яка назвалась найбільшим начальником, прізвища цієї особи не знає. Завівши у кабінет ОСОБА_3 , ця особа спитала, чи це він, свідок сказав, що так, у цей час напарник ОСОБА_3 писав заяву на звільнення. Чи складався за його участі протокол впізнання від 01 грудня 2016 року у м.Вінниці, свідок не пам`ятає, він був взимку у слідчого у м.Вінниці на просп.Космонавтів, а не на вул.Театральній, 10. Не пам`ятає, чи надавали йому фотографії для впізнання, задали близько 10 питань, більше у слідчого він не був. Вважає, що у нього не було іншого виходу, ніж дати гроші обвинуваченому, так як у іншому разі прийшлося б повторно приїжджати за мопедом з Вінниці.
		 
		   Свідок ОСОБА_21 пояснив, що він у 2016 році працював інспектором патрульної служби в м.Миколаєві, звільнився у жовтні-листопаді 2016 року, а не у день затримання ОСОБА_3 ; свідок був відряджений у с.Коблеве приблизно з кінця липня по кінець серпня 2016 року, там же перебував у відрядженні і ОСОБА_3 , який приїхав раніше. Свідок працював з ОСОБА_3 у екіпажі 3-4 тижні. Факти отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 свідкові невідомі, прізвище ОСОБА_8 не знає, таку особу свідок не зупиняв. Точно не пам`ятає, чи складався ним протокол за ст.130 КУпАП на водія мопеда, так як у зміну працювало 2 екіпажі (4 поліцейських), свідок перебував біля патрульної машини, приблизно з 12.00 до 15.00 год. йому принесли документи для складення адміністративного протоколу, він склав протокол та передав всі складені за добу матеріали відповідальному у м.Миколаїв. Свідок не ставив мопед на штрафмайданчик та не бачив, щоб його ставив хтось інший. Згідно із встановленим порядком вони повинні були поставити мопед на штрафмайданчик або передати керування ним іншій особі. Свідок був присутній при обшуку ОСОБА_3 та огляді транспортного засобу, не пам`ятає, чи давав якісь пояснення ОСОБА_3 та чи були зауваження при обшуку. У машині була сумка з особистими речами ОСОБА_3 , свідок також возив свої цінні речі і гроші з собою. До свідка з приводу протоколу про адміністративне правопорушення ніхто не підходив і нічого не передавав. При затриманні ОСОБА_3 свідок перебував з ним у одному екіпажі, у цей момент виходив з пункта поліції та бачив, що невідомі надягли на нього наручники, ОСОБА_3 стояв та опору не здійснював. Свідкові теж завели руки за спину, показали посвідчення, потім відпустили. Приблизно через півгодини почали проводити огляд машини, з якої дістали сумку, при огляді була присутня ОСОБА_28 , коли вона з`явилась, свідок не пам`ятає, не чув, щоб питали про дозвіл на огляд. За оглядом автомобіля свідок не спостерігав, хоча й знаходився на відстані 5 метрів від автомобіля, спілкуючись з колегами, скільки разів оглядали автомобіль та чи були перерви у огляді, не пам`ятає.
		 
		   Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він звернувся до відділу внутрішньої безпеки поліції з заявою за фактом вимагання грошей за нескладення протоколу про адміністративне правопорушення у червні-липні 2016 року (точної дати не пам`ятає), так як його в с.Коблеве зупинив ОСОБА_29 і у присутності обвинуваченого повідомив свідкові, що вважає його нетверезим, ОСОБА_29 запропонував провести огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», свідок відмовився, але погодився проїхати до лікарні до м.Миколаєва. Свідка запросили до службового автомобіля, показали службове посвідчення та запропонували, щоб за кермом його автомобіля до м.Миколаєва їхав поліцейський, проте свідок відмовився надати свій транспортний засіб, після чого йому запропонували розійтися мирно за 2000 грн., свідок запропонував 20-50 грн., на що вони не погодились, тому свідок, який був тверезим, сказав, що поїде на освідування. У цей час до патрульних надійшов терміновий виклик, вони відпустили свідка та повідомили, що наступного разу так не розминуться. Тому свідок вирішив звернутися до поліції, де після спілкування зі співробітником відділу внутрішньої безпеки на його пропозицію написав заяву про злочин та був повідомлений про те, що необхідно попередити поліцію про свою наступну поїздку до с.Коблеве. Через 2-3 тижні чи місяць у обідній час свідка ще раз зупиняв ОСОБА_3 на посту в с.Коблеве через невиконання вимог щодо зупинки біля знака «Стоп-контроль» та використання мобільного телефону під час керування транспортним засобом, сказав «Вот ты и попался». Свідок при цьому не міг знайти страховку, так як автомобіль йому не належав, ОСОБА_3 запросив його до службового автомобіля, взяв ручку і бланк постанови та спитав, що ми будемо робити, так повторяв багато разів, почав заповнювати постанову, свідок запропонував застосувати усне попередження, ОСОБА_3 сказав, що перший раз вже був, цього разу так не вийде, і на своєму мобільному телефоні підрахував, що сума штрафу складає більше 1000 грн. У цей час здійснювалась відеофіксація злочину. Свідок погодився сплатити штраф, ОСОБА_3 на телефоні розділив суму штрафу на два і сказав, що це замість штрафа, свідок дав йому 500 грн., які ОСОБА_3 поклав до чорної сумочки і віддав свідкові документи, після чого свідок поїхав з місця зупинки. Свідка викликАли для допиту до прокуратури. Не пам`ятає, чи попереджали його про те, що він не має права провокувати. Пояснив, що має вищу юридичну освіту, закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ та Київську академію внутрішніх справ, та до 2015 року працював оперуповноваженим кримінального розшуку Миколаївського міського управління міліції. Звернувся до поліції не через два тижні після першого випадку, а раніше, чому такий строк зазначено, не знає. Приніс 500 грн. в прокуратуру, коли його викликали, слідчий, можливо, ОСОБА_30 , запропонував надати гроші у присутності прокурора Камінської для моделювання злочину. Домовленості з ОСОБА_3 , що той коли-небудь буде вимагати 500 грн., не було. Свідок досить часто їздив до с.Коблеве, і вимагання у такій нахабній формі його обурило. Свідок за його згодою брав участь у НСРД, що оформлялось в оперативно-технічному підрозділі в м.Миколаєві, точного порядку не пам`ятає за спливом часу. Інструктажу по вмиканню-вимиканню апаратури не проводили. Свідок після вручення спецзасобів на автомобілі Рено, належному його знайомому, поїхав до с.Коблеве, використав чужий автомобіль, так як його власний перебував під арештом. 26 червня 2016 року його зупиняли під час керування автомобілем ВАЗ 2107. 05 серпня 2016 року свідкові видали гроші для передачі у разі надання неправомірної вигоди, проте завдання вручити неправомірну вигоду та вручити її саме певній особі не ставили, здається, гроші надавали у приміщенні прокуратури, хто їх надавав, не пам`ятає, у той же день свідок був і в ОТУ. Гроші були у сумці, яку йому надали працівники оперативно-технічного управління. Які саме документи оформлялись при НСРД, не пам`ятає, їх було багато. Також на той момент був заклопотаний особистими проблемами. Наявні у нього 1500 грн. він надав правоохоронцям, і у день поїздки до с.Коблеве їх йому видали. Мабуть, місце видачі коштів у службовому автомобілі при в`їзді до с.Коблеве у протоколі вказане правильно, так як до цього у свідка цих грошей не було. Свідок впевнений, що це ті самі купюри, які він раніше надав прокурору, так як купюри були дрібніші за 500 грн. ОСОБА_3 свідок також давав дрібні купюри по 200 і 100 грн. Купюри були помічені «світлячком», так як при двох понятих (статі їх не пам`ятає) було показано, що купюри світяться; чи помічались купюри у його присутності, свідок сказати не зміг. 05 серпня 2016 року свідок мав здійснити планову поїздку до с.Коблеве. Не знав, що там будуть ОСОБА_3 з напарником. ОСОБА_3 не міг знати, що свідок керує автомобілем Рено. Правил дорожнього руху 05 серпня 2016 року не порушував, мобільним телефоном не користувався, на стоп-лінії зупинився, може, на пів-метра далі, ніж треба, але, на його думку, у межах вимог ПДР. Протягом періоду з 11 липня 2016 року по 05 серпня 2016 року він лише один раз їздив у район с.Коблеве, але не до села, а в районі ринку, і у той раз спецтехніку не ставили. Чекав в обумовленому місці до двох годин. Третє виявлене ОСОБА_3 порушення  ненадання страхового поліса, страховий поліс повинен був, за словами власника автомобіля, перебувати у бардачку, але ОСОБА_3 сказав, що досить порпатися, пішли зі мною. Гроші давав з метою нескладення протоколів на суму більш як 1000 грн., так як ОСОБА_3 їх вимагав.
		 
		   Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що у серпні 2016 року, дати не пам`ятає, він з дружиною та онуком приїхали у зону відпочинку с.Коблеве, де він, втомлений після тривалої дороги з м.Житомира, не помітив знака «Стоп-контроль» та проїхав його, після чого його зупинили поліцейські за вказане порушення, сказали, що у нього старі права, ОСОБА_3 з правами відійшов від машини, але протокол складати не поспішав. Поспілкувавшись з іншими поліцейськими, ОСОБА_3 запросив свідка до автомобіля, спитав, чи той точно з Житомира, поклав на кермо протокол і сказав, щоб свідок добре подумав, що будемо робити. Свідок сказав, що писати протокол, потім після фрази поліцейського «Ви добре подумайте» спитав, чи поліцейський хоче грошей, той погодився на 50 грн. і віддав права, свідок сказав, що гроші у машині, поліцейський відповів «Ідіть беріть» і свідок пішов за грошима, так як боявся, що поліцейські почнуть оглядати автомобіль, відкривати багажник і щось підкинуть, оскільки перевірка поліцейськими тривала 15-20 хв., що створювало у свідка враження, наче його просто так не відпустять. Протоколу чи постанови про адміністративне правопорушення складено не було. ОСОБА_3 відкрив водійські дверцята автомобіля, тримаючи відкриту чорну папку, свідок поклав у папку 50 грн. і ОСОБА_3 забрав папку до салону автомобіля. Потім свідка за даними автомобіля знайшли на базі відпочинку працівники служби внутрішньої безпеки і сказали, що його зафіксовано на відео під час передачі грошей, відео не показували, та спитали, чи буде він писати заяву до поліції, тому він наступного дня зайшов на пост поліції, на якому його зупиняв ОСОБА_3 , у приміщенні знаходився якийсь чоловік, при якому свідок і написав заяву про вчинення злочину ОСОБА_3 , так як запам`ятав це прізвище. Тоді прізвище поліцейського, який брав гроші, не знав, лише у обличчя бачив. Допитувався як свідок лише у Житомирі, а не у Миколаєві, куди не міг їздити за станом здоров`я. Чи роз`яснювали йому, що він є суб`єктом злочину, передбаченого ст.369 КК України, не пам`ятає, про підозру у вчиненні такого злочину не повідомляли. При проведенні упізнання за фотографією у м.Житомирі нікого не упізнав через різницю у сприйнятті людини уживу та на знімку, разом з тим, у судовому засіданні вказав на обвинуваченого як на особу, яка отримала від нього неправомірну вигоду. Одразу не повідомив до поліції про злочин, так як погіршився стан здоров`я.
		 
		Стороною обвинуваченняна підтвердженняобставин,викладених уобвинувальному акті,надані такожтакідокази:
		 
		-Заява ОСОБА_7 від 11 липня 2016 року на ім`я начальника відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департамента внутрішньої безпеки Національної поліції України про вжиття заходів до співробітників патрульної поліції ОСОБА_23 та ОСОБА_3 , які здійснюють патрулювання Березанського району Миколаївської області на службовому автомобілі Тойота Пріус, бортовий номер якого заявник не запам`ятав, котрі 26 червня 2016 року приблизно о другій годині ночі в районі с.Коблеве зупинили заявника, який керував своїм автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_3 , без поважних причин, та під погрозою складання відносно заявника матеріалів про порушення Правил дорожнього руху почали вимагати неправомірну вигоду в сумі 1500 грн., якої заявник поліцейським не надав, після чого вони його відпустили та пригрозили, що наступного разу він буде змушений або підписати протокол, або надати неправомірну вигоду. Також зазначив, що ОСОБА_23 та ОСОБА_3 упізнати зможе, їхні дані заявнику стали відомі на його прохання показати службові посвідчення (т.1, а.с.226). Заява містить відмітку про попередження заявника про кримінальну відповідальність та вхідний штамп від 11 липня 2016 року про прийняття заяви особисто, з резолюцією про направлення заяви до прокуратури для прийняття в порядку ст.214 КПК України.
		 
		-Супровідний лист начальника відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департамента внутрішньої безпеки Національної поліції України від 11 липня 2016 року (т.1, а.с.221) про направлення до прокуратури Миколаївської області матеріалів за заявою ОСОБА_7 щодо неправомірних дій працівників патрульної поліції у м.Миколаєві, з вхідним штампом прокуратури Миколаївської області від 12 липня 2016 року. Додатки до супровідного листа у кількості 11 арк., про наявність яких зазначено у супровідному листі, суду не надано.
		 
		-Витяг з кримінального провадження № 42016150000000160 від 13.07.2016 року за заявою ОСОБА_7 про вимагання у нього групою службових осіб  інспекторів управління патрульної поліції у м.Миколаєві неправомірної вигоди за невиконання ними з використанням службового становища дій, а саме за те, щоб не складати відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, якого він не скоював (т.1, а.с.227).
		 
		-Доручення пропроведення досудовогорозслідування від13липня 2016року,яким старшомуслідчому СВпрокуратури Миколаївськоїобласті ОСОБА_31 доручено проведеннядосудового розслідуваннякримінального провадження№ 42016150000000160за заявою ОСОБА_7 про вимаганняу ньогогрупою службовихосіб інспекторів управлінняпатрульної поліціїу м.Миколаєвінеправомірної вигодиза невиконанняними звикористанням службовогостановища дій,а самеза те,щоб нескладати відноснонього протоколпро вчиненняадміністративного правопорушення,якого вінне скоював. (т.1, а.с.222).
		 
		-Постанова про призначення групи прокурорів від 13 липня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016150000000160 від 13.07.2016 року, у якій зазначено, що вказане кримінальне провадження розпочато за фактом вимагання інспекторами управління патрульної поліції у м.Миколаєві неправомірної вигоди у ОСОБА_7 в сумі 1500 грн. за нескладання протоколу про адміністративне правопорушення, яке він не вчиняв (т.1, а.с.223)
		 
		-Постанова про залучення особи до проведення негласних слідчих дій від 14 липня 2016 року, складена старшим слідчим СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_32 (т.1, а.с.224), у якій зазначено про залучення до проведення у кримінальному провадженні № 42016150000000160 негласних слідчих дій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням того, що перемовини щодо передачі неправомірної вигоди службовими особами велися саме з ним.
		-Вимога слідчого до УВБ в Миколаївській області ДВБ НП України від 04 серпня 2016 року перед проведенням контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту оглянути відповідні грошові кошти заявника, виготовити та долучити до протоколу огляду електрофотокопії банкнот (т.1, а.с.225).
		 
		-Постанова № 2014т про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.1, а.с.228-229), складена 03 серпня 2016 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Миколаївської області радником юстиції ОСОБА_33 ; вказаною постановою передбачено проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту шляхом надання ОСОБА_7 . ОСОБА_23 та ОСОБА_3 неправомірної вигоди безпосередньо їм, або за їхньою вказівкою іншій особі (в тому числі можливо залученому посереднику), з використанням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 1500 гривень купюрами з номерами (200 грн. ЄВ9286916, 200 грн. ЕЖ1156732, 200 грн. ЗГ6442526, 200 грн. - ПА2765538, 500 грн.- ЗИ6404737, 100 грн. - ГИ031І267, 100 грн. - ЗД1341140). Проведення НСРД доручено слідчому в ОВС слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_31 
		 
		-Заява ОСОБА_7 від 14 липня 2016 року на ім`я прокурора відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_34 про надання у використання для викриття злочинної діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_23 належних заявнику грошових коштів: однієї банкноти номіналом 500 гривень ЗИ6404737, чотирьох банкнот номіналом по 200 гривень: ЄВ9286916, ЕЖ1156732, ЗГ6442526, ПА2765538, дві банкноти номіналом по 100 гривень: ГИ0311267, ЗД1341140 (т.1, а.с.230);
		 
		-Протокол оглядудокументів від05серпня 2016року (т.1,а.с.231-234)з електрофотокопіямиоглянутих банкнот,відповідно доякого оглядпроводився з12.10год.до 12.25год.старшим оперуповноваженимУВБ вМиколаївській областіДВБ НПУкраїни ОСОБА_35 з участю ОСОБА_7 у службовомукабінеті управліннявнутрішньої безпекив Миколаївськійобласті ДВБНП Українина підставідоручення слідчогов ОВССВ прокуратуриМиколаївської області ОСОБА_36 провів огляддокументів -грошових коштів,пред`явлених ОСОБА_7 ,які зайого пропозицієюпідлягають використаннюдля викриттязлочинної діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_23 ,а самеодну банкнотуноміналом 500гривень ЗИ6404737,чотири банкнотиноміналом по200гривень:ЄВ9286916,ЕЖ1156732,ЗГ6442526,ПА2765538,дві банкнотиноміналом по100гривень:ГИ0311267,ЗД1341140,кошти допочатку контролюза вчиненнямзлочину вилученоу ОСОБА_7 
		 
		-Доручення прокурора ОСОБА_37 від 03 серпня 2016 року на ім`я слідчого в ОВС СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_36 про проведення негласної слідчої дії  контролю за вчиненням ОСОБА_23 , ОСОБА_3 злочину у формі спеціального слідчого експерименту на підставі постанови №20-1014т від 03.08.2016 року (т.1, а.с.234)
		 
		-Доручення слідчого в ОВС СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_36 від 03 серпня 2016 року (т.1, а.с.235) на ім`я начальника УВБ в Миколаївській області ДВБ НП України про проведення негласної слідчої дії  контролю за вчиненням ОСОБА_23 , ОСОБА_3 злочину у формі спеціального слідчого експерименту; 
		 
		-Протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 08 серпня 2016 року (т.1, а.с.236-237), складений у м.Миколаїв з 12.40 год. по 13.20 год. старшим оперуповноваженим УВВ в Миколаївській області ДВБ НП України майором поліції ОСОБА_35 , згідно з яким проведення НСРД розпочато о 16.00 год. 05 серпня 2016 року в обумовленому місці с. Коблеве Миколаївської області у службовому автомобілі автором протоколу були оглянуті грошові кошти, які надав ОСОБА_7 , а саме 1500 гривень, у вигляді однієї банкноти номіналом 500 гривень ЗИ 6404737; двох банкнот номіналом по 100 гривень кожна, серіями та номерами ГИ 0311267; ЗД 1341140; чотирьох банкнот номіналом по 200 гривень кожна, серіями та номерами: ЄВ 9286916; ЕЖ 1156732; ЗГ 6442526; ПА 2765538, та вручені ОСОБА_7 , які він поклав до свого портмоне чорного кольору і о 17 год. 27 хв. на автомобілі направився до курортної зони с. Коблеве Миколаївської області. На контрольно-пропускному пункті транспортний засіб, на якому рухався ОСОБА_7 , був зупинений співробітником патрульної поліції ОСОБА_3 , останній запропонував ОСОБА_7 сісти до службового автомобіля ОСОБА_3 . ОСОБА_7 , знаходячись у салоні службового автомобілю ОСОБА_3 , передав йому п`ятсот гривень купюрами номіналом двісті (дві купюри) та сто (одна купюра) гривень за непритягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. 05 серпня 2016 року близько 17 год. 37 хв. ОСОБА_7 повернувся в обумовлене місце та пояснив працівникам УВБ в Миколаївській області, що грошові кошти в сумі 500 гривень ним було передано ОСОБА_3 за непритягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. 
		 
		-Клопотання від 20 липня 2016 року про дозвіл на проведення негласної слідчої дії (т.1, а.с.238-239), яким слідчий ОСОБА_38 за погодженням з прокурором ОСОБА_33 , посилаючись на наявність підстав підозрювати ОСОБА_23 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, які підтверджені заявою ОСОБА_7 від 11.07.2016 року та протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.07.2016 року, просив надати строком на 21 день дозвіл на проведення негласної слідчої дії - обстеження іншого володіння особи - службового автомобіля управління патрульної поліції у м. Миколаєві Тойота Пріус державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ) шляхом таємного проникнення в нього, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою: - встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю осіб ОСОБА_23 та ОСОБА_3 , - аудіо-, відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_23 , пов`язаних з його діяльністю за місцем його перебування.
		 
		-Ухвала слідчогосудді апеляційногосуду Миколаївськоїобласті від20липня 2016року №2376т(т.1,а.с.240-241),якою вказанеклопотання задоволенота надано дозвіл строком 21 день на проведення стосовно ОСОБА_23 негласних слідчих дій: обстеження іншого володіння особи - службового автомобіля управління патрульної поліції у м.Миколаєві Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 /бортовий номер НОМЕР_2 / шляхом таємного проникнення у нього, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою встановлення технічних засобів аудіо, відеоконтролю осіб ОСОБА_23 , ОСОБА_3 ; аудіо, відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_23 
		 
		 
		 
		-Клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю особи (т.2, а.с.1-2) від 20 липня 2016 року, у якому слідчий просив надати строком на 21 день дозвіл на проведення негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_3 , пов`язаних з його діяльністю за місцем його перебування.
		 
		-Ухвала слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області від 20 липня 2016 року № 2377т, яким клопотання слідчого ОСОБА_36 задоволено, надано дозвіл строком 21 день на проведення негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_3 , пов`язаних з його діяльністю за місцем його перебування (т.2, а.с.3-4). 
		 
		-Доручення слідчого ОСОБА_36 від 21 липня 2016 року № 20-961т про проведення негласних слідчих дій співробітниками УВБ в Миколаївській області (т.2, а.с.5), а саме обстеження іншого володіння особи та аудіовідеоконтролю осіб ОСОБА_23 та ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		-Протокол огляду місця події та автомобіля, складений в с.Коблеве Березанського району 05 серпня 2016 року з 17.50 год. по 19.15 год. (т.2, а.с.27), проведеного слідчим в ОВС СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_32 у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_21 , за участю власника (користувача) заступника начальника УПП в м.Миколаєві ОСОБА_28 , відповідно до якого біля будівлі Коблівського відділення поліції в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, вул.Морська, 53, на майданчику за тротуаром стоїть легковий автомобіль Тойота Пріус, номерний знак НОМЕР_4 , бортовий номер НОМЕР_2 , автомобіль зачинений, біля нього стоїть чоловік у форменному одязі працівника поліції, який назвався ОСОБА_3 , і чоловік у форменному одязі працівника поліції, який назвався ОСОБА_21 . Вказаним особам запропоновано видати кошти, щойно отримані від ОСОБА_7 , ОСОБА_3 видав з правої кишені штанів гроші, які оглянуто на багажнику автомобіля (7 банкнот по 200 грн., дві банкноти 100 грн., одна банкнота 20 грн., вісім банкнот по 10 грн.), пояснивши, що це його особисті кошти. Далі з дозволу представника власника автомобіля ОСОБА_28 проведено огляд автомобіля, де на задньому сидінні знайдено сумку чоловічу із шкірозамінника, у якій у гаманці, зі слів ОСОБА_3 , знаходяться його грошові кошти. Оглядом сумки встановлено, що у ній у внутрішній кишені знаходяться дві банкноти по 200 грн. серії ПА 2765538, ЗГ 6442526, одна банкнота 100 грн. ГИ 0311267, одна банкнота 10 доларів США, візитівка ріелтора. У цей час о 18.15 год. ОСОБА_3 повідомлено про його затримання. У гаманці сумки знайдено банкноти: дві по 10 доларів США, 1  5 доларів США, чотири по 200 грн., три по 100 грн., 16  по 50 грн. ОСОБА_3 щодо грошей у гаманці пояснив, що це його власні кошти, щодо інших не пояснив нічого. Всі гроші і візитівка опечатано і вилучено, інших грошей в автомобілі немає. Заяв, доповнень і зауважень не надійшло.
		 
		-Заява ОСОБА_7 (т.2, а.с.28) про те, що він просить залишити вилучені 05 серпня 2016 року у ході огляду місця події кошти у сумі 500 грн. у матеріалах кримінального провадження до прийняття у ньому кінцевого рішення.
		 
		-Протокол затримання та особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину (т.2, а.с.29-30), складений 05 серпня 2016 року у м.Миколаєві о 21.55 год., відповідно до якого ОСОБА_3 затримано о 18.15 год. в с.Коблеве за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Підставою затримання зазначено, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
		 
		 
		 
		-Висновок експерта № 37 від 16 серпня 2016 року (т.2, а.с.39-54) технічної експертизи документів, проведеної на підставі відповідної постанови слідчого від 06 серпня 2016 року (т.2, а.с.37), згідно з яким вилучені у ОСОБА_3 банкноти (гривні та долари США) відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться у офіційному обігу відповідно України та США, та протокол огляду та упакування речових доказів від 23 грудня 2016 року (т.2, а.с.57-61) з фототаблицею, яким оглянуто пакет експертної служби МВС з індивідуальним номером 0027857, що надійшов разом з зазначеним висновком.
		 
		-Копія посадової інструкції інспектора УПП в м.Миколаєві (т.2, а.с.72-73), відповідно до п.2.1 якої до функцій інспектора віднесено, зокрема, безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; первинне реагування на повідомлення про правопорушення (в тому числі ті, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосування заходів адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб, які передбачено законодавством; пунктом 4.1 до прав інспектора віднесено, зокрема, право вимагати пред`явлення документів та (або) документів, які посвідчують відповідне право особи у випадках, передбачених законодавством; зупиняти транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством; затримувати та організовувати доставлення транспортних засобів для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках та стоянках. 
		 
		-Матеріали висновку № 1269 за повідомленням оператора 102, складеного інспектором Березанського відділення поліції Очаківського відділу ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_39 (т.2, а.с.76-81), у тому числі рапорт служби 102 за повідомленням ЄО № 2003 від 05.08.2016 року, яке надійшло через оператора о 18.41 год. від мешканця Вінницької області ОСОБА_8 про те, що в с.Коблеве патрульні поліцейські відпустили його батька (у неверезому стані, який їхав на мопеді), взяли хабар 1000 грн. за повернення мопеда. Заявник знаходиться на пляжі (хвилюється за особисту безпеку). Вказано час скоєння  05 серпня 2016 року о 18.15 год., дані про номер телефону заявника та точне місце перебування відсутні (т.2, а.с.79), та висновок про непідтвердження факту, викладеного у повідомленні, у зв`язку з тим, що при виїзді СОГ на місце виклику невідомий заявник за місцем виклику був відсутній та встановити його місцезнаходження виявилось неможливим (т.2, а.с.78)
		 
		-Постанова слідчого від 23 серпня 2016 року (т.2, а.с.82), якою уточнено у документах кримінального провадження № 42016150000000160 паспортні дані особи, вказаної як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановлено вважати вірними дані цієї особи як « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
		 
		-роздруківка з сайту Національного банку України з даними про офіційний курс гривні до іноземних валют станом на 01 серпня 2016 року (т.2, а.с.83).
		 
		-витяг з наказу по особовому складу № 21 о/с від 10 грудня 2015 року про призначення рядового поліції ОСОБА_3 інспектором Управління патрульної поліції у м.Миколаєві (т.2, а.с.94)
		 
		 
		 
		-копія наказу начальника Національної поліції України від 01 липня 2016 року № 552 «Про виділення особового складу Департамента патрульної поліції», згідно з яким на Департамент патрульної поліції покладено обов`язок виділити працівників патрульної поліції у повному спорядженні та на автотранспорті для цілодобового позмінного патрулювання Очаківського і Березанського районів Миколаївської області з 01 липня 2016 року (т.2, а.с.87-88).
		-
		-копія наказу Департамента патрульної поліції від 01 липня 2016 року № 1590 «Про виділення особового складу», згідно з яким з 01 липня 2016 року виділено 40 поліцейських УПП в м.Миколаєві для цілодобового позмінного патрулювання 4 автомобільних патрулів на територіях Очаківського та Березанського районів Миколаївської області та на стаціонарному посту ДПС ДАІ «Коблеве» (57 км.автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ) (т.2, а.с.89)
		 
		-копії наказів Департамента патрульної поліції про відрядження працівників від 04 липня 2016 року (т.2, а.с.95-97), від 18 липня 2016 року № 1884 (т.2, а.с.90-93, 98-100), згідно з якими у період з 05 липня по 19 липня 2016 року та з 20 липня по 10 серпня 2016 року відряджено працівників патрульної поліції УПП у м.Миколаєві у повному спорядженні та на автотранспорті для цілодобового позмінного патрулювання Очаківського і Березанського районів, у тому числі у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області з закріпленням за службовим автомобілем Тойота Пріус номерний знак НОМЕР_1 та НОМЕР_5 , серед інших  ОСОБА_3 , ОСОБА_23 , у тому числі на стаціонарному посту ДПС ДАІ «Коблеве (57 км. автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ Миколаївської області) з закріпленням за службовим автомобілем Тойота Пріус номерний знак НОМЕР_1 та НОМЕР_5 , серед інших  ОСОБА_3 , ОСОБА_23 
		 
		-копію наказу Департамента патрульної поліції про відрядження працівників від 09 серпня 2016 року (т.2, а.с.101-106), згідно з яким відкликано з відрядження працівників патрульної поліції УПП у м.Миколаєві, що несли службу на територіях Очаківського і Березанського районів Миколаївської області, у тому числі  ОСОБА_3 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 
		 
		-копію договору позички № 5 від 02 грудня 2015 року, укладеного УДАІ ГУМВС України в Харківській області та Департаментом патрульної поліції про передачу Департаменту патрульної поліції у безоплатне користування строком на 12 місяців транспортних засобів, серед яких автомобіль Тойота Пріус, реєстраційний номер НОМЕР_6 (т.2, а.с.108-111);
		 
		-витяг з наказу Департамента патрульної поліції від 07 квітня 2016 року № 67 о/с про призначення ОСОБА_28 заступником начальника Управління патрульної поліції у м.Миколаєві-начальником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення (т.2, а.с.112)
		 
		-копію функціональних обов`язків заступника начальника Управління-начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення (т.2., а.с.113-115), до яких входить, зокрема, представництво інтересів Управління в органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та судових органах тощо.
		 
		-заяву від 05 серпня 2016 року заступника начальника УПП у м.Миколаєві ОСОБА_28 на ім`я слідчого в ОВС прокуратури Миколаївської області ОСОБА_36 про дозвіл на проведення огляду службового автомобіля УПП у м.Миколаєві держномер 0585 регіон 21 (т.2, а.с.116)
		 
		-інформацію Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 27 жовтня 2016 року про відсутність протягом періоду з 27 липня 2016 року по 17 серпня 2016 року на спецлінію «102» ГУНП в Миколаївській області повідомлень від громадян, які представлялись як ОСОБА_6 або ОСОБА_40 , та про надходження 05 серпня 2016 року о 18.40 год. повідомлення на спецлінію «102» від громадянина, який представився як ОСОБА_8 , та надав свій контактний телефон, про те, що в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області співробітники патрульної поліції отримали хабар у розмірі 1000 грн. за те, що повернули мопед батькові заявника, який керував ним у нетверезому стані; вказане повідомлення зареєстроване в ІТС «Цунамі» картка «102» № НОМЕР_7 від 09.08.2016 року та до ІП «Єдиний облік» Березанським ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області від 05.08.2016 за № 2003 (т.2, а.с.118), та відповідні картки реєстрації (т.2, а.с.119, 120) зі змістом, аналогічним змісту повідомлення служби 102 від 05.08.2016 року, що міститься в т.2 на а.с.79.
		 
		-рапорт про виявлення кримінального правопорушення слідчого в ОВС СВ прокуратури Миколаївської області від 28 листопада 2016 року про виявлення факту звернення ОСОБА_6 06 серпня 2016 року до правоохоронного органу з заявою про одержання від нього 05 серпня 2016 року неправомірної вигоди в сумі 50 грн. за невиконання з використанням службового становища дій по оформленню у передбаченому КУпАП порядку факту скоєння ОСОБА_6 адміністративного правопорушення  порушення правил дорожнього руху (т.2, а.с.121).
		 
		-витяг з кримінального провадження № 42016150000000288 від 28.11.2016 року (т.2, а.с.122) за виявленим слідчим фактом звернення ОСОБА_6 до правоохоронного органу з заявою про одержання від нього неправомірної вигоди, яке об`єднане у одне провадження з кримінальним провадженням № 42016150000000160 від 13.07.2016 року постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_37 від 30 листопада 2016 року (т.2, а.с.125-126), з дорученням слідчому про проведення досудового розслідування та постановою про призначення групи прокурорів (т.2, а.с.123-124).
		 
		-супровідний Департамента внутрішньої безпеки УВБ в Миколаївській області від 05 серпня 2018 року до матеріалів за фактом заяви ОСОБА_8 для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України до прокуратури Миколаївської області (т.2, а.с.127), рапорт слідчого в ОВС від 05 серпня 2016 року про надходження до прокуратури області з УВБ в Миколаївській області заяви ОСОБА_8 щодо одержання працівниками управління патрульної поліції в м.Миколаєві неправомірної вигоди та виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, з запитом про надання дозволу на реєстрацію кримінального правопорушення в ЄРДР (т.2, а.с.128).
		 
		-заява ОСОБА_8 на ім`я начальника УВБ в Миколаївській області про вжиття заходів до патрульних поліцейських державний номер автомобіля 0585, які 05 серпня 2016 року зупинили його батька ОСОБА_22 на мопеді Хонда Діо та витребували грошові кошти в сумі 1000 грн. за повернення вказаного мопеда, гроші заявник передав одному з патрульних вказаного екіпажа (т.2, а.с.129).
		 
		-витяг з ЄРДР № 42016150000000172 від 06.08.2016 року за заявою ОСОБА_8 про одержання патрульними поліцейськими від заявника шляхом вимагання 1000 грн. за повернення мопеда, вилученого у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху (т.2, а.с.130), доручення про проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, повідомлення слідчого про початок досудового розслідування та постанова про призначення групи прокурорів (т.2, а.с.131-134).
		 
		-постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 06 серпня 2016 року, складена прокурором прокуратури Миколаївської області ОСОБА_33 , згідно з якою матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016150000000160 від 13.07.2016 року та № 42016150000000172 від 06.08.2016 року об`єднані у одне провадження за № 42016150000000160 (т.2, а.с.135-136).
		 
		-рапорт від 17 жовтня 2016 року слідчого в ОВС прокуратури Миколаївської області ОСОБА_36 про виявлення кримінального правопорушення у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016150000000160 з протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю осіб та обстеження іншого володіння особи від 10.08.2016 року фактів одержання ОСОБА_3 неправомірної вигоди від 18 осіб у період з 27 липня 2016 року по 05 серпня 2016 року включно (т.2, а.с.137) та відповідний витяг з ЄРДР № 42016150000000243 від 17.10.2016 року (т.2, а.с.138), доручення про проведення досудового розслідування (т.2, а.с.139), постанова про призначення групи прокурорів (т.2, а.с.140), а також постанова прокурора прокуратури Миколаївської області ОСОБА_34 про об`єднання матеріалів кримінального провадження № 42016150000000243 у одне провадження з провадженням № 42016150000000160 (т.2, а.с.141-142).
		 
		-заява ОСОБА_6 , яка, відповідно до реєстраційного штампа, надійшла до відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області ДВБ МВС України 06 серпня 2016 року особисто, про вжиття заходів до співробітника поліції ОСОБА_3 , який 05 серпня 2016 року приблизно о 14.10 зупинив транспортний засіб під керуванням заявника на в`їзді до курортної зони «Коблево» та під приводом складання протоколу про порушення правил дорожнього руху (незупинення на знак «Стоп-контроль») отримав від заявника грошові кошти в сумі 50 грн. (т.2, а.с.143).
		 
		 
		 
		 
		 
		Також прокурором надано суду протокол прорезультати аудіо-,відеоконтролю осібта обстеженняіншого володінняособи від10.08.2016року (т.2,а.с.6-26)з додатками(носіямиінформації 4microSDінв.№№29т,39т,45т,46т),складений напідставі дорученнястаршого слідчогоСВ прокуратуриМиколаївської області ОСОБА_41 старим оперуповноваженимУВБ вМиколаївській області ОСОБА_35 ,який міститьдані проучасть упроведенні негласнихслідчих (розшукових)дій ОСОБА_7 ,та провстановлення фактівспілкування ОСОБА_3 з встановленимита невстановленимиособами (водіями,інспектором поліції) та одержання ОСОБА_3 від водіїв неправомірної вигоди, які відбувались в автомобілі управління патрульної поліції в м.Миколаєві Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ), який стоїть у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області. Протокол містить витяги з розмов, що відбувались між особою, зазначеною у протоколі як ОСОБА_3 , та іншими особами, з 27 липня по 05 серпня 2016 року.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		 
		При дослідженні цього доказу під час судового розгляду судом було встановлено його очевидну недопустимість та припинено його дослідження з таких підстав.
		 
		Відповідно до ст.ст.86, 87КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії, є процесуальними джерелами доказів  документами (ч.2 ст.84, п.3 ч.2 ст.99 КПК України).
		Згідно з п.1 ч.1 ст.103 КПК України, протокол є формою фіксування кримінального провадження.
		За положеннями ч.1 ст.104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
		 
		Відповідно до ч.3 ст.104 КПК України, протокол має містити відомості, зокрема, про особу,яка проводитьпроцесуальну дію(прізвище,ім`я,по батькові,посада); всіх осіб,які присутніпід часпроведення процесуальноїдії (прізвища,імена,по батькові,дати народження,місця проживання); інформаціюпро те,що особи,які берутьучасть упроцесуальній дії,заздалегідь повідомленіпро застосуваннятехнічних засобівфіксації,характеристики технічнихзасобів фіксаціїта носіївінформації,які застосовуютьсяпри проведенніпроцесуальної дії,умови тапорядок їхвикористання; послідовністьдій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи.
		Частиною першою статті 106 КПК України передбачено, що протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
		На підставі ст.41 КПК України оперативні підрозділиорганів Національноїполіції здійснюютьслідчі (розшукові)дії танегласні слідчі(розшукові)дії вкримінальному провадженніза письмовимдорученням слідчого,прокурора тапід час виконання доручень співробітники оперативного підрозділу користуються повноваженнями слідчого, проте не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
		Відповідно до ч.6 статті 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		 
		Відповідно до ст.105 КПК України особою,яка проводилапроцесуальну дію,до протоколудолучаються додатки.Такими додатками можуть бути:
		1) спеціально виготовлені копії, зразки об`єктів, речей і документів;
		2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
		3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;
		4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.
		Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		Згідно зі статтею 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
		 
		За положеннями частини першої статті 256 КПК України, протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
		Відповідно до частини першої статті 257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.
		Згідно з частиною першою статті 266 КПК України, дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.
		 
		При складенні протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю осіб та обстеження іншого володіння особи від 10.08.2016 року встановленого КПК порядку отримання доказів не дотримано.
		 
		Так, у порушення викладених вище норм вказаний протокол не містить встановленого законом обсягу відомостей про особу, яка проводить процесуальну дію, оскільки не зазначено ім`я та по батькові цієї особи; відсутня інформація про те, що ОСОБА_7 , який брав участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлений про характеристики технічних засобів фіксації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання (викладено відомості лише про повідомлення ОСОБА_7 про застосування спеціальних технічних засобів аудіо-, відео фіксації  пристрою для утворення аудіо-, відео запису в цифровому форматі (інв.№ 10499164, 10499164) та носіїв інформації  чотирьох microSD об`ємом 8 Гб, 16 Гб дві одиниці та 32 Гб (інв.№№ 29т, 30т, 45т, 46т); послідовність дій викладена фрагментарно та вибірково, дії щодо обстеження володіння особи не викладені взагалі; час початку та закінчення НСРД, у тому числі кожного з видів НСРД, не зазначено, вказано лише дати початку та закінчення негласних слідчих дій; не зазначено час закінчення кожного з фрагментів звукозапису та носії інформації, на яких містяться зафіксовані протоколом фрагменти; суд також прийшов до висновку, що працівник оперативного підрозділу, самостійно, поза межами повноважень, зазначених у дорученні слідчого та відповідних ухвалах слідчого судді, та визначених законом, виділив та виклав у протоколі частину отриманої внаслідок НСРД інформації  вибіркові стенограми звукозаписів, таким чином зробивши висновок про її значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, що, відповідно до частини першої статті 266 КПК України, відноситься до повноважень слідчого.
		 
		Крім того, у порушення вимог ст.252 КПК України, протокол про результати аудіо-, відеоконтролю осіб та обстеження іншого володіння особи складено 10 серпня 2016 року, тоді як зазначені негласні слідчі дії припинені 05 серпня 2016 року, тобто встановлений законом строк складення протоколу пропущено; відомості про поновлення цього строку, передання прокурору інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та складення слідчим протоколу, передбаченого частиною першою статті 266 КПК України, відсутні.
		Суд також враховує, що ухвалами слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 20 липня 2016 року № 2376т та № 2377т (т.1, а.с.240-241, т.2, а.с.3-4) надано дозволи на проведення НСРД щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; особу з такою датою народження зазначено і у відповідних клопотаннях слідчого, тоді як обвинуваченим у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо якого й проводились НСРД.
		 
		Надана суду постанова слідчого від 23 серпня 2016 року (т.2, а.с.82), якою уточнено у документах кримінального провадження № 42016150000000160 паспортні дані особи, вказаної як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та постановлено вважати вірними дані цієї особи як « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », на думку суду, стосується лише документів, складених стороною обвинувачення, та за відсутності постановленої у порядку, встановленому статтею 379 КПК України, ухвали слідчого судді про виправлення описки у судовому рішенні не може вважатися підтвердженням того, що слідчим суддею надано дозволи на проведення НСРД саме щодо обвинуваченого, а не іншої особи.
		 
		 
		 
		   За змістом ст.62Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
		   Під час судового розгляду кримінального провадження сторона захисту посилалась на недопустимість доказів, отриманих внаслідок провокації злочину та його моделювання із залученням та використанням агента-провокатора ОСОБА_7 .
		   Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.
		При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		 
		   Відповідно до частини першої статті 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.
		   Достатніх та достовірних доказів наявності таких підстав стороною обвинувачення суду не надано.
		   Так, як вбачається зі змісту письмової заяви ОСОБА_7 від 11 липня 2016 року на ім`я начальника відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департамента внутрішньої безпеки Національної поліції України, ОСОБА_7 повідомив про вимагання від нього 26 червня 2016 року приблизно о другій годині ночі в районі с.Коблеве неправомірної вигоди співробітниками патрульної поліції ОСОБА_23 та ОСОБА_3 , які здійснюють патрулювання Березанського району Миколаївської області на службовому автомобілі Тойота Пріус, бортовий номер якого заявник не запам`ятав, котрі зупинили заявника, який керував своїм автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_3 , без поважних причин, та під погрозою складання відносно заявника матеріалів про порушення Правил дорожнього руху почали вимагати неправомірну вигоду в сумі 1500 грн., якої заявник поліцейським не надав, після чого вони його відпустили та пригрозили, що наступного разу він буде змушений або підписати протокол, або надати неправомірну вигоду. 
		 
		   За вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2016 року внесено запис № 42016150000000160 з кваліфікацією за ч.3 ст.368 КК України, за заявою ОСОБА_7 про вимагання у нього групою службових осіб  інспекторів управління патрульної поліції у м.Миколаєві неправомірної вигоди за невиконання ними з використанням службового становища дій, а саме за те, щоб не складати відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, якого він не скоював (т.1, а.с.227).
		 
		Такі ж обставини кримінального правопорушення та його правова кваліфікація викладені у дорученні про проведення досудового розслідування від 13 липня 2016 року (т.1, а.с.222), постанові про призначення групи прокурорів від 13 липня 2016 року (т.1, а.с.223), постанові про залучення особи до проведення негласних слідчих дій від 14 липня 2016 року (т.1, а.с.224), постанові № 2014т про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03 серпня 2016 року.
		 
		Статтею 13 КК України передбачено, що закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цьогоКодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
		Відповідно до статті 14 КК України, готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
		Частиною третьою статті 368 КК України встановлена кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		 
		Отже, з врахуванням попередньої кваліфікації діяння, зазначеного у заяві ОСОБА_7 , та встановленого КУпАП порядку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що у даній конкретній обстановці мало здійснюватися на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_7 , а не у невизначені у майбутньому час та місці, досудове розслідування кримінального провадження № 42016150000000160 станом на 03 серпня 2016 року, коли була складена постанова № 2014т про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, велось щодо закінченого злочину  прохання службової особи надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що є закінченим злочином (ч.1 ст.13 КК України).
		Досудове розслідування готування до злочину (ст.14, ч.3 ст.368 КК України) чи такого, що вчиняється, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не здійснювалось.
		 
		Крім того, у ході судового розгляду не доведено, що станом на день прийняття рішення про проведення контролю за вчиненням злочину існували обставини, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.
		Так, за змістом письмової заяви ОСОБА_7 від 11 липня 2016 року, зазначені у ній службові особи, висунувши вимогу про надання неправомірної вигоди за нескладення матеріалів про порушення Правил дорожнього руху, потім без отримання такої вигоди і не склавши будь-яких документів, відпустили заявника, тобто мета надання неправомірної вигоди перестала існувати; висловлена, відповідно до заяви, погроза, що наступного разу заявник буде змушений або підписати протокол, або надати неправомірну вигоду, є невизначеною, не дає можливості встановити, за які дії чи бездіяльність має бути надана неправомірна вигода, кому, коли, за яких умов, у яких розмірах.
		 
		Надаючи пояснення під час судового розгляду справи, свідок ОСОБА_7 вказав, що домовленості з ОСОБА_3 про те, що той коли-небудь буде вимагати у нього гроші, не було; відпускаючи свідка після розмови, яка стала підставою для його звернення до правоохоронних органів, поліцейські повідомили йому, що наступного разу так не розминуться.
		   
		Таким чином, у судовому засіданні ОСОБА_7 не підтвердив, що ОСОБА_3 чи іншими особами створювались умови для надання свідком неправомірної вигоди чи така вигода мала бути ним надана ОСОБА_3 .
		   
		   Крім того, не підтвердились при судовому розгляду справи і викладені у заяві ОСОБА_7 від 11 липня 2016 року обставини щодо зупинки його співробітниками патрульної поліції ОСОБА_23 та ОСОБА_3 , які здійснювали патрулювання Березанського району Миколаївської області на службовому автомобілі Тойота Пріус, 26 червня 2016 року приблизно о другій годині ночі в районі с.Коблеве.
		 
		   Так, викладаючи обставини кримінального правопорушення у обвинувальному акті, прокурор зазначив, що ОСОБА_3 патрулював територію Березанського району Миколаївської області з 20 липня 2016 року (т.1, а.с.4).
		 
		   Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що зупинка відбулась у червні-липні 2016 року (точної дати не пам`ятає), незадовго до його звернення до поліції, дата якого  11 липня 2016 року - зафіксована у письмовій заяві ОСОБА_7 (т.1, а.с.226), але упевнений, що менше ніж за два тижні до цього звернення; через 2-3 тижні чи місяць свідка ще раз зупинив ОСОБА_3 на посту в с.Коблеве через невиконання вимог щодо зупинки біля знака «Стоп-контроль» та використання мобільного телефону, у цей час з участю свідка здіснювався спеціальний слідчий експеримент, що, відповідно до матеріалів кримінального провадження, відбувалось 05 серпня 2016 року.
		 
		   За змістом наказів начальника Національної поліції України від 01 липня 2016 року № 552 (т.2, а.с.87-88), наказів Департамента патрульної поліції (т.2, а.с.89-93, 98-106), патрулювання працівниками патрульної поліції, у тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_23 , території Березанського району Миколаївської області, із закріпленням службового автомобіля Тойота Пріус номерний знак НОМЕР_1 , здійснювалось з 01 липня 2016 року по 09 серпня 2016 року, що узгоджується з поясненнями свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_21 про час та тривалість їх відряджень до с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.
		 
		   Отже, крім письмової заяви ОСОБА_7 від 11 липня 2016 року, доказів того, що ОСОБА_3 у червні 2016 року здійснював патрулювання території Березанського району Миколаївської області, в тому числі в с.Коблеве, на службовому автомобілі Тойота Пріус, суду не надано, та у документах, що стали підставою для проведення НСРД, не зазначено.
		   
		 
		   Крім того, свідок ОСОБА_23 заперечував факт вимагання коштів улітку 2016 року з будь-кого, у тому числі з ОСОБА_7 , якого він не знає та не пам`ятає, а також використання патрульними поліцейським транспортного засобу Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 , до моменту початку патрулювання Березанського району Миколаївської області.
		 
		Тобто єдиним джерелом інформації щодо корупційної діяльності ОСОБА_3 була фактично лише заява ОСОБА_7 , яка не перевірялася, а відразу після початку досудового розслідування було прийнято рішення про залучення ОСОБА_7 до проведення у цьому кримінальному провадженні негласних розшукових (слідчих) дій, отримано від нього заяву про надання належних йому коштів з зафіксованими серіями, номерами та номіналом купюр у використання для викриття злочинної діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_23 , тобто створено передумови для подальшого проведення НСРД у формі проведення спеціального слідчого експерименту.
		 
		   За таких обставин посилання прокурора у постанові від 03 серпня 2016 року про проведення НСРД на те, що заявнику ОСОБА_7 необхідно за вказівкою ОСОБА_23 та ОСОБА_3 передати їм обумовлений розмір неправомірної вигоди в сумі 1500 грн., свідчить, на думку суду, про активні дії правоохоронних органів з метою провокації ОСОБА_23 та ОСОБА_3 на вчинення злочину.
		 
		   Про активні та ініціативні дії правоохоронних органів свідчить і навмисне, явне, вчинене у зоні контролю патрульних поліцейських множинне порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України при проведенні спеціального слідчого експерименту, тобто з метою привернення уваги обвинуваченого та його реагування на порушення.
		 
		   Крім того, навіть з протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю осіб та обстеження іншого володіння особи, дослідження якого у судовому засіданні припинено у зв`язку з визнанням його недопустимим доказом, вбачається, що дії ОСОБА_7 під час проведення спеціального слідчого експерименту не були пасивними, оскільки він, отримавши раніше попередження від ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності у разі порушення Правил дорожнього руху України, та повторно вчинивши такі порушення, шляхом наполегливих умовлянь, неодноразово, щонайменше чотири рази, висловлюючи ОСОБА_3 прохання не застосовувати до нього штраф за порушення Правил дорожнього руху та винесення усного попередження і невнесення відомостей про порушення до поліцейської бази даних, спонукав обвинуваченого до протиправної поведінки (т.2, а.с.24-25).
		 
		   Суд також враховує, що ОСОБА_7 , який звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину та у подальшому був залучений до проведення спеціального слідчого експерименту, за його ж поясненнями, є колишнім оперативним працівником карного розшуку Миколаївського міського управління поліції, який звільнився з органів внутрішніх справ менш ніж за рік до подій, зазначених у обвинувальному акті, у зв`язку з реформуванням цих органів, та навчався у двох вищих навчальних закладах системи МВС, тобто є особою, пов`язаною з органом досудового розслідування, а, отже, зацікавленою у результатах його діяльності.
		 
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах«Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року,застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
		Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Отже, з врахуванням активних ініціативних дій правоохоронних органів та агента ОСОБА_7 , відсутності об`єктивних даних про втягнення ОСОБА_3 у злочинну діяльність та суттєву ймовірність вчинення ним злочину, суд приходить до висновку про існування провокації вчинення злочину за епізодом 21 щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 .
		 
		Згідно з ч. 3 ст.271КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про недопустимість доказів, отриманих внаслідок провокації вчинення злочину, зокрема, показань свідка ОСОБА_7 та його заяви про вчинення злочину, протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 08 серпня 2016 року (т.1, а.с.236-237), протоколу огляду документів (т.1, а.с.231), протоколу огляду місця події та автомобіля (т.2, а.с.27) та, на підставі ч.5 ст.101 КПК України, - висновку експерта № 37 від 16 серпня 2016 року (т.2, а.с.39-61).
		Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові в справі № 751/7557/15-к (п.п.57-58), документи (процесуальні рішення), які стали правовою підставою проведення НСРД, є частиною результатів НСРД, виступають правовою підставою їх проведення, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		 
		   Згідно з п.1 ч.7 статті 271 КПК України, прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов`язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		 
		   Відповідно до ч.1 ст.251 КПК України, постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити, зокрема, відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.
		 
		Разом з тим, при прийнятті постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03 серпня 2016 року (т.1, а.с.228-229) прокурор обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, не виклав, пославшись лише на попереднє звернення ОСОБА_7 з відповідною письмовою заявою до правоохоронного органу, що, враховуючи зміст вказаної заяви, попередню кваліфікацію злочину, відсутність перевірки даних, викладених у заяві ОСОБА_7 , та відсутність даних про готування чи вчинення триваючого у часі діяння, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, свідчить про неналежне виконання прокурором вимог ст.ст.251, 271 КПК України, та, відповідно, протизаконність вказаної постанови, а, отже, і недопустимість доказів, отриманих внаслідок її виконання, - протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.
		 
		   Відповідно до ч.1 ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
		 
		За положеннями статті 257 КПК України, якщо врезультаті проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії виявленоознаки кримінальногоправопорушення,яке нерозслідується уданому кримінальномупровадженні,то отриманаінформація можебути використанав іншомукримінальному провадженнітільки напідставі ухвалислідчого судді,яка постановляєтьсяза клопотаннямпрокурора заумови доведеннязаконності отриманняінформації танаявність достатніхпідстав вважати,що вонасвідчить провиявлення ознаккримінального правопорушення. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.
		Пунктом 4.3.1 Розділу IV Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніхсправ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5, передбачено, що, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, слідчим або уповноваженим оперативним підрозділом невідкладно складається протокол, що не пізніше 24 годин з моменту виявлення ознак зазначеного кримінального правопорушення надається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.
		Відомості про дотримання встановленого кримінальним процесуальним законом порядку використання інформації отриманої внаслідок проведення НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю осіб та обстеження іншого володіння особи, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за епізодами 1-20, суду не надано, що також свідчить про недопустимість отриманих внаслідок зазначених НСРД доказів при доказуванні обставин кримінальних правопорушень за епізодами 1-20.
		   
		На підтвердження викладених у обвинувальному акті обставин прокурор посилався на те, що кошти, отримані ОСОБА_3 як неправомірна вигода від ОСОБА_6 , невстановлених осіб, по батькові яких ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , та ОСОБА_8 (епізоди 17-20), та від ОСОБА_7 (епізод 21) вилучені 05 серпня 2016 року при проведенні огляду місця події та службового автомобіля патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ).
		 
		Як вбачається з протоколу огляду місця події та автомобіля (т.2, а.с.27), вказаний огляд проведено слідчим в ОВС СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_32 в с.Коблеве Березанського району 05 серпня 2016 року з 17.50 год. по 19.15 год. (т.2, а.с.27), з письмової згоди представника володільця автомобіля, заступника начальника УПП в м.Миколаєві ОСОБА_28 , на проведення огляду службового автомобіля УПП у м.Миколаєві держномер 0585 регіон 21 (т.2, а.с.116).
		 
		У ході проведення огляду присутнім на місці події ОСОБА_3 і ОСОБА_21 запропоновано видати кошти, щойно отримані від ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_3 видав з правої кишені штанів особисті кошти (7 банкнот по 200 грн., дві банкноти 100 грн., одна банкнота 20 грн., вісім банкнот по 10 грн.), та при огляді автомобіля на задньому сидінні знайдено сумку чоловічу із шкірозамінника, у якій виявлено банкноти, що використувувалися при проведенні контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експеримента, а саме дві банкноти по 200 грн. серії ПА 2765538, ЗГ 6442526, одна банкнота 100 грн. ГИ 0311267, а також інші кошти. 
		 
		Під час проведення огляду місця події о 18.15 год. ОСОБА_3 повідомлено про його затримання; у гаманці сумки знайдено банкноти: дві по 10 доларів США, 1  5 доларів США, чотири по 200 грн., три по 100 грн., 16  по 50 грн., щодо яких ОСОБА_3 пояснив, що це його власні кошти.
		 
		Обставини, які свідчать про походження вилучених коштів від ОСОБА_6 , невстановлених осіб, по батькові яких ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , та ОСОБА_8 , протоколом не зафіксовані, інші докази надання цих коштів вказаними особами та вказаними номіналами, серіями і номерами банкнот суду не надано.
		 
		Відповідно до протоколу затримання та особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину (т.2, а.с.29-30), при особистому обшуку ОСОБА_3 у нього виявлено та вилучено службове посвідчення рядового поліції МК № 001824.
		 
		Згідно зістаттею 237КПК України,огляд місцевості,приміщення,речей тадокументів проводитьсяз метоювиявлення тафіксації відомостейщодо обставинвчинення кримінальногоправопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Метою обшуку (ч.1 ст.234 КПК України) є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		Враховуючи, що протоколом огляду місця події та автомобіля (т.2, а.с.27) зафіксовано лише виявлення та вилучення грошей з автомобіля, суд приходить до висновку, що слідчим фактично проведено обшук вказаного автомобіля.
		За положеннями ч.ч.1, 3 ст.233 КПК України, н іхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогамистатті 234цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомустаттею 255цього Кодексу.
		 
		На підтвердження наявності добровільної згоди володільця патрульного автомобіля стороною обвинувачення надано письмову заяву від 05 серпня 2016 року заступника начальника УПП у м.Миколаєві ОСОБА_42 про дозвіл на проведення огляду вказаного автомобіля.
		 
		Сторона захисту заперечувала наявність такої згоди на момент початку проведення обшуку.
		 
		Суд погоджується з позицією сторони захисту, виходячи з такого.
		 
		Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_3 05 серпня 2016 року близько 17.36 год. у районі в`їзду до зони відпочинку с.Коблеве зупинено автомобіль Рено Кенгу під керуванням водія ОСОБА_7 , після чого, згідно з пред`явленим обвинуваченням, ОСОБА_3 отримав від вказаної особи неправомірну вигоду.
		 
		Такий же час зупинки вбачається і з визнаних судом недопустимими протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю осіб та обстеження іншого володіння особи (т.2, а.с.6-26) і протоколу контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.1, а.с.236-237), у якому також зазначено час повернення ОСОБА_7 до обумовленого місця після спілкування з ОСОБА_3  близько 17.37 год.
		 
		Огляд місця події та автомобіля розпочато 05 серпня 2016 року о 17.50 год., тобто через 13 хвилин після закінчення НСРД у формі спеціального слідчого експерименту.
		 
		Юридичною адресою Управління патрульної поліції у м.Миколаєві є м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 1Б (т.2, а.с.71).
		 
		Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , присутні на місці проведення огляду, не підтвердили факту надання згоди ОСОБА_28 на проведення огляду автомобіля до початку огляду; відповідно до показань свідка ОСОБА_23 , ОСОБА_28 приїхала через півгодини після того, як на ОСОБА_3 одягли наручники; від допиту судом свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, - ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , які були понятими при проведенні огляду місця події та автомобіля 05 серпня 2016 року, - прокурор відмовився; у тексті протоколу огляду прізвище ОСОБА_28 як власника майна внесено не поряд з назвою посади у графі «за участю власника (користувача)», а у іншому місці безвідносно до змісту тексту.
		 
		Отже, суд має обгрунтовані сумніви у тому, що протягом вказаного часу слідчий мав можливість забезпечити приїзд представника володільця майна, упевнитись у його повноваженнях, роз`яснити суть слідчої дії, права та обов`язки представника володільця майна та отримати усвідомлену письмову згоду на проведення огляду, тобто що зазначений огляд було розпочато за добровільною згодою володільця майна у порядку, встановленому КПК України.
		 
		Патрульні поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_21 , у користуванні яких автомобіль перебував на момент проведення огляду, дозволу на проведення такого огляду не надавали.
		 
		До слідчогосудді зклопотанням,передбаченим частиноютретьою статті233КПК України,слідчий,прокурор незвертались,що свідчитьпро недопустимістьдоказів,отриманих зарезультатами оглядуавтомобіля,як таких,що здобутіз порушеннямвстановленого законодавствомпорядку.
		 
		Надані суду документи щодо службових повноважень ОСОБА_3 (копія посадової інструкції інспектора УПП в м.Миколаєві (т.2, а.с.72-73), витяг з наказу по особовому складу № 21 о/с від 10 грудня 2015 року про призначення рядового поліції ОСОБА_3 інспектором Управління патрульної поліції у м.Миколаєві (т.2, а.с.94), копії наказів начальника Національної поліції України від 01 липня 2016 року № 552 «Про виділення особового складу Департамента патрульної поліції» (т.2, а.с.87-88), Департамента патрульної поліції від 01 липня 2016 року № 1590 «Про виділення особового складу» (т.2, а.с.89), від 04 липня 2016 року (т.2, а.с.95-97), від 18 липня 2016 року № 1884 (т.2, а.с.90-93, 98-100), від 09 серпня 2016 року (т.2, а.с.101-106) суд вважає допустимими доказами щодо підтвердження повноважень ОСОБА_3 як службової особи, часу й місця несення ним служби, використання ним транспортного засобу патрульної поліції Тойота Пріус, державний номерний знак НОМЕР_1 (бортовий номер НОМЕР_2 ).
		 
		Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_21 , які працювали з обвинуваченим у одному екіпажі протягом липня-серпня 2016 року, факти отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди не підтвердили.
		 
		Підстави вважати показання вказаних свідків недостовірними чи недопустимими у суду відсутні.
		 
		Крім доказів, визнаних судом недопустимими, на підтвердження вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за обставинами, викладеними у епізодах 1-16, 18-19, інших доказів не надано; особи, які, відповідно до позиції сторони обвинувачення, надавали неправомірну вигоду, не встановлені, тобто викладені у обвинувальному акті обставини за епізодами 1-16, 18-19, є недоведеними.
		 
		   На підтвердження вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за епізодом отримання неправомірної вигоди у ОСОБА_6 стороною обвинувачення, крім доказів, визнаних судом недопустимими, надано показання свідка ОСОБА_6 про те, що у серпні 2016 року у зоні відпочинку с.Коблеве ОСОБА_3 отримав від нього неправомірну вигоду у сумі 50 грн. за непритягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
		Зазначені показання свідка ОСОБА_6 про те, що саме ОСОБА_3 є особою, яка отримала від нього неправомірну вигоду, суд вважає недостовірними. Так, ОСОБА_6 пояснив, що він написав заяву про вчинення злочину ОСОБА_3 , бо запам`ятав його прізвище, проте свідок у судовому засіданні не пояснив, за яких обставин він дізнався про прізвище обвинуваченого, вказавши на те, що на момент зупинки прізвища поліцейського не знав; до того ж, як пояснив свідок, цю заяву він писав після спілкування з працівниками відділу внутрішньої безпеки, тобто перебуваючи під впливом отриманої від них інформації; не бере до уваги суд і вказівку свідка ОСОБА_6 у судовому засіданні 13 травня 2017 року на обвинуваченого як на особу, якій він передав неправомірну вигоду, зважаючи, що спілкування свідка ОСОБА_6 з поліцейським, як він пояснив, відбувалось у серпні 2016 року, тобто за 9 місяців до допиту свідка у суді, при поганому самопочутті свідка, без викладення свідком прикмет чи сукупності ознак, що дозволили йому ідентифікувати особу обвинуваченого, одягненого у цивільний одяг, як поліцейського, що отримав від нього кошти. 
		   За відсутності інших доказів, що дозволяють упевнитися у достовірності показань свідка ОСОБА_6 , вказані показання є недостатніми для обгрунтування висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за вказаним епізодом.
		   
		   На підтвердженнявчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,за епізодомотримання неправомірноївигоди у ОСОБА_8 стороною обвинуваченнянадано викладенівище поясненнясвідка ОСОБА_8 про те,що підчас йоговідпочинку вс.Коблеве обвинувачений вимагав та одержав від нього неправомірну вигоду за невилучення мопеда у зв`язку з виявленням стану сп`яніння у батька свідка, ОСОБА_22 , який керував мопедом.
		 
		   Свідок ОСОБА_21 , який працював з обвинуваченим у одному екіпажі 05 серпня 2016 року, факту притягнення ОСОБА_22 до адміністративної відповідальності за керування мопедом у стані сп`яніння не підтвердив; свідок ОСОБА_23 факту затримання будь-кого за керування мопедом у стані сп`яніння без водійського посвідчення та поїздки з водієм до бази відпочинку за документами не підтвердив; дані про складення протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_22 стороною обвинувачення не надано; відомості про наявність у сім`ї ОСОБА_22 мопеду Хонда Діо, повідомлені свідком ОСОБА_8 , перевірити за допомогою інших доказів не вдалося за відсутності таких доказів; ні батько свідка ОСОБА_8 . ОСОБА_22 , ні його брат стороною обвинувачення як свідки не заявлені та на досудовому слідстві не допитувалися, що вбачається з реєстру матеріалів кримінального провадження (т.1, а.с.27-28).
		 
		За відсутності інших доказів, що дозволяють перевірити достовірність показань свідка ОСОБА_8 , вказані показання суд вважає недостовірними та недостатніми для обгрунтування висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за вказаним епізодом.
		 
		Частиною першою статті 373 КПК Українивстановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1ст. 284 цього Кодексу.
		За змістом ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		   Суд, перевіривши надані стороною обвинувачення докази, оцінивши їх як окремо, так і у сукупності з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надаючи тлумачення всім сумнівам, у тому числі й щодо провокації злочину, на користь обвинуваченого, вважає, що прокурором не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б пітверджували поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за всіма вказаними у обвинувальному акті епізодами, а тому ОСОБА_3 слід визнати невинуватим у вчиненні зазначеного злочину та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		 
		Розмір витрат на залучення експерта становить 1540,7 грн. за проведення Миколаївським НДКЕЦ МВС судової технічної експертизи документів №37 від 16.08.2016 року (т.2, а.с.69).
		У зв`язку з ухваленням виправдувального вироку процесуальні витрати на проведення судової експертизи, за змістом ст.124 КПК України, приймаються на рахунок держави.
		Цивільний позов не заявлено.
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити на підставіст.100 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів, накладеного слідчим суддею Центрального районногосуду м.Миколаєва12серпня 2016року (т.2,а.с.34-36), підлягають скасуванню.
		Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 , застосованого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 серпня 2016 року та продовженого до 06 грудня 2016 року, а також відсторонення ОСОБА_3 від посади інспектора патрульної поліції на строк до 06 грудня 2016 року, закінчили свою дію та продовженню не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд 
		 
		   у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_3 визнатиневинуватим увчиненні злочину,передбаченого ч.3ст.368КК України,та виправдатийого за недоведеністю вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення.
		 
		Речові докази : дві банкноти номіналом по 200 грн. ПА 2765538 та ЗГ 6442526, одна банкнота номіналом 100 грн. ГИ 0311267, які належать ОСОБА_7 та які зберігаються у камері зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури Миколаївської області, - повернути власнику ОСОБА_7 ; п`ять банкнот номіналом по 200 грн. ЄЕ 6572723, КЕ 9087418, ПА 4436999, КВ 8807058, ТЕ 7684869; 6 банкнот номіналом по 200 грн. ЕВ 4683740, ЕФ 4124607, ЕЕ7740238, КЖ 2868678, ЕИ6374184, КА2874445, п`ять банкнот номіналом по 100 грн. ЕИ7747007, ВБ1419917, БС8960183, КЛ8535236, МЕ8807683, 16 банкнот номіналом 50 грн. СВ5518546, СГ0027818, ТА8150751, КМ1173385, СЕ6141700, ТЄ0877276, РА 0975913, КХ4776012, УВ7320184, ПИ4380076, СП5728619, ПБ4058777, УВ8803493, РГ4502095, ГУ8915369, СП9074012, одна банкнота номіналом 20 грн ПЖ2370531, 8 банкнот по 10 грн. ПИ1462622, СВ9390224, МВ6155144, ПЗ8752833, ЄД2084942, НБ6497519, НЄ2242809, ХЗ5576026, які зберігаються у камері зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури Миколаївської області, повернути володільцю ОСОБА_3 .
		Документи, надані суду, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Арешт на майно, накладений слідчим суддею Центрального районного суду м.Миколаєва 12 серпня 2016 року, а саме на грошові кошти: дві банкноти номіналом по 200 грн.  ПА 2765538, ЗГ 6442526, одна банкнота номіналом 100 грн. ГИ 0311267, 5 банкнот номіналом по 200 грн. ЄЕ 6572723, КЕ 9087418, ПА 4436999, КВ 8807058, ТЄ 7684869, а також 35 доларів США та 2600 грн., - скасувати.
		 
		Процесуальні витрати в сумі 1540,7грн.за проведенняМиколаївським НДКЕЦМВС судовоїтехнічної експертизидокументів №37від 16.08.2016року віднести на рахунок держави.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Роз`яснити учасникам судового провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...