Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14207/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2020. Зареєстровано: 30.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2020.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: А/855/19775/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14207/19                                            Головуючий у І інстанції - Пащенко К.С.
		                                                                                               Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И 
		 
		23 січня 2020 року                                                                                            м. Київ
		 
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		                Головуючого-судді:                  Мельничука В.П.        
		                                                   суддів:                  Лічевецького І.О., Костюк Л.О.,           
		                                                                                
		                             при секретарі:                  Черніченко К.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Приватного підприємства "Укрбалтбуд",  особи, яка не брала участі у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрбалтбуд" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська  адміністрація), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-капітал" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Приватне підприємство «Укрбалтбуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позов до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-капітал" у якому просило:
		- визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі міста Києва № 643/14/12/009-14 від 19.12.2014, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Мотивуючи позовні вимоги Позивач наводить твердження, що спірні містобудівні умови та обмеження видані Відповідачем протиправно, в порушення вимог законодавства.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року      адміністративний позов Приватного підприємства «Укрбалтбуд» задоволено частково.
		Визнано протиправними та скасовано абзац 2 пункту 5 «Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі міста Києва № 643/14/12/009-14 від 19.12.2014 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Визнано протиправним та скасовано абзац 2 пункту 7 «Цільове призначення земельної ділянки» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі міста Києва                      № 643/14/12/009-14 від 19.12.2014, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		У іншій частині адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Приватне підприємство "Укрбалтбуд" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
		В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Укрбалтбуд" посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
		Зокрема, Позивач зазначає, що під час ухвалення рішення у даній справі судом першої інстанції не враховано, що Містобудівні умови та обмеження видано за відсутності права користування земельною ділянкою. Також, судом першої інстанції не враховано, що Містобудівні умови та обмеження видано при невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації. На думку Позивача, Містобудівні умови та обмеження видані Відповідачем протиправно, в порушення Закону.
		Особою, яка не брала участі у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г" подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року, в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог та постановити нове про задоволення позову в цій частині.
		В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г" посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
		Зокрема, особа, яка не брала участі у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г" звертаємо увагу на ту обставину, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2019 року у справі № 910/6641/18 залишеною в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 16 травня 2019 року, ТОВ "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" як користувачеві земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі м. Києва з кадастровим номером 8000000000:66:134:0005 відмовлено у визнанні права на використання земельної ділянки загальною площею 1,9506 га за адресою: вул. Воскресенська, буд . 2-А у Дніпровському районі м . Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:66:134:0005) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу. Таким чином, у відповідності до ч. 1 та 4 ст. 293 КАС України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воскресенська 12Г» має право оскаржити в апеляційному порядку рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Пащенко К.С. від 15 жовтня 2019 року у справі № 640/14207/19.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" подали відзиви на апеляційні скарги Приватного підприємства "Укрбалтбуд",  особи, яка не брала участі у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г", в яких просять рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. У відзивах вказують на те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі міста Києва № 643/14/12/009-14 від 19.12.2014 року видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за відсутності підстав для відмови у їх виданні відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року.
		Відповідно до ч. 1    ст. 308    КАС України    суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції встановлено, що 19 грудня 2014 року Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі міста Києва № 643/14/12/009-14 для будівництва житлового комплексу (в рішенні - Містобудівні умови або Спірне рішення або Оскаржуване рішення).
		На думку Позивача, Містобудівні умови видано за відсутності права користування земельною ділянкою, а в їх тексті безпідставно зазначено поряд із землекористувачем -         ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" також ТОВ «ІК «УКРБУД ІНВЕСТ».
		ПП «Укрбалтбуд» відмічає, що Спірне рішення видано при невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Зокрема, наявна суперечливість змісту п. 5 «Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою» та п. 7 «Цільове призначення земельної ділянки» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов.
		Вважаючи свої права та інтереси порушеними, Позивач подав до адміністративного суду адміністративний позов.
		Задовольняючи частково адміністративний  позов суд першої інстанції виходив з того,  приймаючи до уваги вимоги до змісту текстової частини містобудівних умов та обмежень, зокрема щодо розділу "Загальні дані", суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначення у абзаці 2 пункту 7 розділу «Загальні дані» Спірного рішення вимоги Відповідача з приведення цільового призначення у відповідності до намірів забудови не відповідають змісту Розділу «Загальні дані», Додатку до Порядку. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що    зважаючи на наявність у ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" права користування земельною ділянкою, оформленого належним чином, розміщення вимоги Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР у абзаці 2 пункту 5 «Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов щодо оформлення права користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку не є, виходячи з положень розділу ІІІ «Склад та зміст містобудівних умов та обмежень» Порядку, обґрунтованим.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з огляду на наступне.
		Так, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», «Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (далі - Порядок), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В рамках означеного в частині 2 статті 19 Конституції України критерію, а саме: «На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це «комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави»; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.
		«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
		«У межах повноважень» має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - «похідні повноваження».
		«У спосіб» значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).
		За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		В силу приписів ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган державного архітектурно-будівельного контролю; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
		Відповідно до ст. 29 Закону, фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Зважаючи на наведені нормативні приписи, варто зауважити, що уповноважений орган містобудування та архітектури, здійснивши розгляд заяви про намір щодо забудови земельної ділянки, поданою фізичною або юридичною особою, наділений повноваженнями з надання містобудівних умов та обмежень.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 року № 110/831 «Про оформлення права користування земельними ділянками» вирішено, зокрема: оформити ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" право тимчасового довгострокового користування строком на 24 роки земельною ділянкою площею 1,92 га для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі у зв`язку з переходом права власності на майно цілісного майнового комплексу (договір купівлі-продажу від 03.05.1994 року, акт передачі від 29.06.1994 року № 000075/50), відведеною згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19.01.1988 року № 55 «Об отводе земельных участков предприятиям, учреждениям и организациям для строительства объектов»; затвердити проект відведення земельної ділянки ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі; вилучити з користування Державного комунального об`єднання «Київзеленбуд» частину земельної ділянки площею 0,02 га, відведеної згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 14.05.1963 року № 662 «Про організацію парку культури і відпочинку в Дарницькому районі м. Києва» (лист-згода 10.04.1998 року № 02/208); надати ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" за умови виконання п. 12.1 цього рішення у тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки земельну ділянку площею 0,02 га для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі за рахунок земель, вилучених даним рішенням.
		На підставі зазначеного рішення Київської міської ради 06.04.2001 року між Київською міською радою та ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею, у відповідності до п. 1.1 якого Київська міська рада надає, а товариство приймає у тимчасове користування земельну ділянку, загальною площею 1,9506 га з планом землекористування, що додається.
		Цей правочин зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею 06.04.2001 року за № 66-5-00053.
		ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" є власником будівель, розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:134:0005 за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Воскресенська 2-а, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2008 року у справі № 32/177, реєстраційним посвідченням № 002534, що видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, яке записане в реєстрову книгу № 3з-391 за реєстровим номером 390-з від 22.05.2008 року, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 62878279 від 06.07.2016 року.
		14 листопада 2014 року між ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" (сторона-1) та ТОВ «ІК «УКРБУД ІНВЕСТ» (сторона-2) укладено договір № 14/11-14 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а у Дніпровському районі, згідно умов якого сторона-1 і сторона-2 зобов`язуються збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Воскресенська 2-а.
		За умовами цього правочину: об`єкт (об`єкт будівництва) - житловий комплекс, будівництво якого планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: вул. Воскресенська 2-а в Дніпровському районі м . Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди безпосередньо з ним пов`язані; земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: м . Київ, Дніпровський р -н, вул. Воскресенська 2-а, площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005); фінансування будівництва здійснюється стороною-2; ТОВ «ІК «УКРБУД ІНВЕСТ» приймає на себе виконання частини функцій замовника будівництва щодо отримання дозвільних документів на будівництво об`єкту.
		19 грудня 2014 року Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР видано Містобудівні умови.
		Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" Дозвіл на виконання будівельних робіт: «Будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а в Дніпровському районі м. Києва»                           № ІУ115153072151 від 03.11.2015 року.
		17 березня 2015 року між ТОВ «ФК «Житло-Капітал» (управитель) та ТОВ «ІК «УКРБУД ІНВЕСТ» (забудовник) укладено договір № 17/03/15-1, за умовами п. 1.1. якого забудовник зобов`язується за замовленням правителя організувати виготовлення та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, організувати спорудження об`єкта будівництва на підставі цієї проектно-кошторисної документації, ввести його в експлуатацію та передати об`єкти інвестування довірителям в порядку та в з строки, встановлені цим договором та Правилами ФФБ, а управитель зобов`язується своєчасно здійснювати фінансування обсягу підтвердженого замовлення на будівництво за рахунок залучених до ФФБ коштів довірителів на умовах, визначених цим договором та     Правилами ФФБ.
		Наказом директора ТОВ «ФК «ЖИТЛО-КАПІТАЛ» № 6 від 17 березня 2015 року затверджено правила Фонду фінансування будівництва виду А ЖК  «ПЕРЕМОЖЕЦЬ».
		31 березня 2015 року між ТОВ «ФК «ЖИТЛО-КАПІТАЛ» (управитель) та ПП «Укрбалтбуд» (довіритель) укладено договір № 42-3103/2015-1 про участь у Фонді фінансування будівництва, за умов якого довіритель зобов`язується передати управителю в управління грошові кошти з метою отримання довірителем у власність житла (об`єкта інвестування), а управитель зобов`язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених договором, Правилами Фонду фінансування будівництва виду А ЖК «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» у об`єкті будівництва - Житловому комплексі по вул. Воскресенська, 2-а у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005).
		У червні 2019 року ПП «Укрбалтбуд» звернулось до ТОВ «ФК «ЖИТЛО-КАПІТАЛ» з листом № 093-1/19, в якому зауважило на протиправності дозвільних документів у будівництві.
		01 липня 2019 року ТОВ «ФК «ЖИТЛО-КАПІТАЛ» листом № 09-01/07/19 повідомило ПП «Укрбалтбуд» про наявність отримання всіх дозвільних документів, а саме - Містобудівних умов, копію яких було долучено в додаток до листа.
		При цьому, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Положення статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містить визначення термінів, а саме: генерального плану населеного пункту - містобудівної документації, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детального плану території - містобудівної документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; замовника - фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; містобудівної документації - затверджених текстових та графічних матеріалів з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - документу, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; плану зонування території (зонінгу) - містобудівної документації, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон; проектної документації - затверджених текстових та графічних матеріалів, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
		Статтею 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 101    створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.
		Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
		Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України (ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.
		Об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
		Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
		Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		За приписами статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
		Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
		Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		В межах правових питань регулювання забудови територій, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначається, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
		Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (стаття 26 Закону).
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
		Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
		Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Так, «Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» визначається процедура надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
		Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.
		Розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		З огляду на наведені приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку, встановленим є механізм надання містобудівних умов та обмежень, який, в окремому порядку, визначає підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, як складових вихідних даних, зокрема через невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 року № 110/831 «Про оформлення права користування земельними ділянками» вирішено, зокрема, оформити ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" право тимчасового довгострокового користування строком на 24 роки земельною ділянкою площею 1,92 га для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі.
		За п. 12.1.3. зазначеного рішення, у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному нормативами забудови м. Києва.
		Пунктом 1.2. Договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 06.04.2001 року передбачено, що земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва.
		У пункті 3.2. цього договору визначено, що землекористувач має право: самостійно господарювати на землі згідно з цільовим призначенням земельної ділянки; переважного поновлення договору після закінчення строку його дії та за інших рівних умов; зводити будівлі та споруди згідно з проектом та генеральним планом будівництва, затвердженими в установленому законодавством порядку і при наявності ордеру на виконання будівельних робіт.
		За таких обставин, визначеним, згідно умов договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 06.04.2001 року, є право землекористувача на зведення будівель та споруд у відповідності до проекту та генерального плану будівництва, затвердженого в установленому законодавством порядку, а також при наявності ордеру на виконання будівельних робіт.
		Положеннями статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено обов`язковість дотримання вимог містобудівної документації та відзначено, що програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
		Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
		Відповідно до ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		За приписами ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
		Положеннями статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
		Згідно з ст. 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.
		Статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності та визначено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
		Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
		Пунктом 6 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.
		За п. 61    вказаного розділу, дія частин 3 та 4 статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.
		Тобто, визначаючи відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, Відповідач мав керуватись даними Генерального плану міста Києва.
		Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804 земельна ділянка площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005) за адресою: вул. Воскресенська, 2-А у Дніпровському районі міста Києва віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови.
		Наведене знайшло своє відображення у п. 9 Містобудівних умов, в якому вказано, що відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804 ділянка на якій заплановано будівництво відноситься до території житлової забудови багатоповерхової (перспективної).
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що окреслені у оскаржуваному рішенні наміри забудови - будівництво житлового комплексу відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.
		З урахуванням визначеної в статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підстави для прийняття спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, суд першої інстанції правильно зазначав, що відповідність намірів забудови означеної вище земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні зумовлювала відсутність підстав для прийняття відповідачем рішення про відмову у наданні Містобудівних умов, що свідчить про невмотивованість тверджень позивача щодо таких порушень.
		Щодо питання права користування земельною ділянкою, а також щодо суперечностей вимог Відповідача, викладених у абзацах 2 пунктів 5 та 7 Розділу «Загальні дані» оскаржуваного рішення, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, на час прийняття рішення Київської міської ради № 110/831 від 27.04.2000 року та укладання договору від 06.04.2001 року надання земельних ділянок для будь-яких потреб у межах міста віднесено до компетенції міських рад, з чим погоджується колегія суддів.
		За приписами ст. 22 Земельного кодексу України, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
		Відповідно до ст. 24 Земельного кодексу України, право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором, порядок реєстрації якого встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено про необхідність державної реєстрації такого договору.
		Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073, встановлено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
		Таким чином, з огляду на укладення договору від 06.04.2001 року, зареєстрованого у книзі договорів на право тимчасового користування землею за № 66-5-00053, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" є землекористувачем зазначеної земельної ділянки і це право набуто та оформлено у повній відповідності до вимог Закону, а відтак, твердження Позивача щодо відсутності права користування земельною ділянкою у замовника будівництва не знайшло свого документального підтвердження, з таким висновком також погоджується і колегія суддів.
		Щодо доводів Позивача про безпідставність зазначення у Містобудівних умовах поряд із землекористувачем - ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" також ТОВ «ІК «УКРБУД ІНВЕСТ», то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що 14.11.2014 року між зазначеними товариствами укладено договір № 14/11-14 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а у Дніпровському районі.
		Так, пунктами 2.2., 4.1. цього договору встановлено, що для реалізації його умов сторона-1 передає, а сторона-2 приймає частину функцій замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються стороні-2 для виконання функцій замовника будівництва об`єкту визначено цим договором. Зокрема, сторона-2 приймає на себе виконання частини функцій замовника будівництва, у тому числі отримання вихідних даних на проектування, оформлення у встановленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво.
		Також, суд першої інстанції правомірно звернув увагу, що розділ «Загальні дані» Містобудівних умов є інформативним і не встановлює офіційних вимог до розроблення проектної документації. 
		Пункти цього розділу уповноважені органи містобудування та архітектури заповнюють на підставі загальних відомостей та матеріалів, наданих замовником згідно із п. 2.2. Порядку. 
		Такої ж позиції дотримується Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у листі від 14.07.2016 року «Щодо визначення окремих параметрів містобудівних умов та обмежень», розміщеному на офіційному сайті Міністерства http://www.minregion.gov.ua, що міститься в матеріалах справи.
		Зокрема, за розділ ІІІ Порядку, містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.
		Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".
		Розділ "Загальні дані" містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.
		Проте, в Додатку до Порядку, а саме в розділі «Загальні дані» містяться тотожні за змістом нормативні положення.
		Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
		Форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку.
		Ухвалюючи рішення у справі, приймаючи до уваги вимоги до змісту текстової частини містобудівних умов та обмежень, зокрема щодо розділу "Загальні дані", суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначення у абзаці 2 пункту 7 розділу «Загальні дані» спірного рішення вимоги Відповідача з приведення цільового призначення у відповідності до намірів забудови не відповідають змісту Розділу «Загальні дані», Додатку до Порядку.
		Колегія суддів підтримує вказану правову позицію суду першої інстанції.
		Крім того, ст. 2 Земельного кодексу України 1990 року визначала склад земель України, віднесення їх до категорій і переведення з однієї категорії до іншої за змістом якої відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду; 7) землі запасу.
		Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.
		Земельний кодекс України 1990 року не містив такої категорії земель, як землі житлової та громадської забудови, а передбачав категорію землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів).
		Частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України (набув чинності 01.01.2002) встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		За приписами ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (ч. 5 ст. ст. 20 Земельного кодексу України).
		Аналогічна норма міститься в ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Згідно з визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
		Частиною 1 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
		Рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 року № 110/831 «Про оформлення права користування земельними ділянками» вирішено оформити ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" право тимчасового довгострокового користування строком на 24 роки земельною ділянкою площею 1,92 га для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі у зв`язку із переходом права власності на майно цілісного майнового комплексу.
		Тобто, категорію земель зазначеним рішенням не окреслено, а зазначено вид такого використання.
		За змістом витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000769142018 від 22.06.2018 року категорія земель, до яких віднесено земельну ділянку, площею 1,9506 га, кадастровий номер 8000000000:66:134:0005 не визначена.
		У подальшому, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804 затверджено Генеральний план міста, територія на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:134:0005 віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, обставини чого,  в контексті функціонального призначення земельної ділянки відображено у п. 9 Містобудівних умов.
		Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Отже, землекористувач може самостійно визначити вид використання земельної ділянки в межах категорії землі житлової та громадської забудови, в тому числі і використовувати під будівництво житлового комплексу.
		Крім того, після надання земельної ділянки Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" у користування у 2000 році, тим же органом місцевого самоврядування рішенням від 28.03.2002 року № 370/1804 територію земельної ділянки віднесено саме під здійснення житлової забудови, що свідчить про відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні.
		Таким чином, оскільки вищенаведені норми Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку пов`язують визначення відповідності намірів забудови земельної ділянки виходячи із положень містобудівної документації на місцевому рівні, то викладення вимог щодо приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідності до намірів забудови у абзаці 2 пункту 7 «Цільове призначення земельної ділянки» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов не відповідають приписам Закону та Порядку.
		Також, за ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
		Дозвіл на виконання будівельних робіт, що надає право на виконання будівельних робіт, є чинним до завершення будівництва.
		Відповідно до «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, дозвіл на виконання будівельних робіт видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.
		Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
		До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку); копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту чи технічного переоснащення діючих підприємств; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.
		Підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
		Як вірно установлено судом першої інстанції, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд", як замовнику будівництва Дозвіл на виконання будівельних робіт: "Будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а в Дніпровському районі м. Києва" № ІУ115153072151 від 03.11.2015 року, що свідчить про обставини реальної реалізації Містобудівних умов в площині питань здійснення нового будівництва за зазначеною адресою, та згідно розробленою проектною документацією, затвердженої ТОВ «ІК «УКРБУД ІНВЕСТ».
		Також, зважаючи на наявність у ТОВ "ПСРБУ № 3 Київзеленбуд" права користування земельною ділянкою, оформленого належним чином, розміщення вимоги Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська  адміністрація) у абзаці 2 пункту 5 «Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов щодо оформлення права користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку на думку суду першої інстанції не є обґрунтованим, виходячи з положень розділу ІІІ «Склад та зміст містобудівних умов та обмежень» Порядку, з чим також погоджується колегія суддів.
		В частині заявлених позовних вимог, зважаючи на невмотивованість, в силу вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку, вимог Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська  адміністрація), викладених в абзацах 2 пунктів 5 та 7 Розділу «Загальні дані» Спірного рішення, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Містобудівні умови в зазначеній частині не відповідають положенням п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання цих положень протиправними.
		За таких обставин, суд першої інстанції прийшов правильного висновку про необхідність визнати протиправними та скасувати: абзац 2 пункту 5 «Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою» Розділу «Загальні дані» та абзац 2 пункту 7 «Цільове призначення земельної ділянки» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська  адміністрація), що ефективним захистом прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень згідно ч. 1 ст. 2 КАС України та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, і  є належним ефективним захистом таких прав, свобод та інтересів ПП «Укрбалтбуд».
		Крім того, приймаючи до уваги зміст розділу ІІІ Порядку, з урахуванням того, що згідно положень Додатку до Порядку, містобудівні умови та обмеження мають містити: граничнодопустиму висоту будівель; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустима щільність населення (для житлової забудови); відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; охоронювані зони інженерних комунікацій; вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; вимоги щодо благоустрою (в тому числі щодо відновлення благоустрою); забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту; вимоги щодо охорони культурної спадщини; вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; враховуючи відображення вимог щодо приведення цільового призначення у відповідності до намірів забудови, та про вирішення майново-правових питань, у тому числі права землекористування в установленому чинним законодавством порядку конкретно у змісті розділу 2 Містобудівних умов, колегія суддів звертає увагу на відповідності, за змістом, Містобудівних умов у наведеній частині.
		Щодо посилання особи, яка не брала участі у справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г" в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 травня 2019 року у справі № 910/6641/18, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. 
		Колегія суддів зазначає те, що предметом господарського спору у справі                        № 910/6641/18 Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» до Київської міської ради є вимога про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд»  права на використання земельної ділянки загальною площею 1,9506 га за адресою: вул. Воскресенська, 2-А у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:66:134:0005) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу.
		Також, позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що Київська міська рада ухиляється виконувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, залишену без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 826/10788/17 за адміністративним позовом, яким було задоволено позов частково, а саме:
		- визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо незатвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул .    Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва»                № ПЗВ-1992 від 12.06.2017 року (кадастрова справа № Д-7681);
		- зобов`язано Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати та подати на розгляд до Київської міської ради проект рішення «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва», розробленого на підставі «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» № ПЗВ-1992 від 12.06.2017 року (кадастрова справа № Д-7681);
		- зобов`язано Київську міську раду розглянути «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» № ПЗВ-1992 від 12.06.2017 року (кадастрова справа № Д-7681) та прийняти відповідне рішення.
		Наведені правовідносини пов`язані з реалізацією та діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" на виконання вимог Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) визначених у абзаці 2 пункту 7 «Цільове призначення земельної ділянки» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі міста Києва № 643/14/12/009-14 від 19.12.2014 року привести цільове призначення у відповідність до намірів забудови.
		При цьому, предметом дослідження судом першої інстанції у даній справі було питання законності та правомірності самих Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі міста Києва                     № 643/14/12/009-14 від 19.12.2014 року в цілому та, зокрема, вимоги абзацу 2 пункту 7 «Цільове призначення земельної ділянки» Розділу «Загальні дані» щодо необхідності приведення цільового призначення у відповідність до намірів забудови.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки судів у справі № 910/6641/18 щодо питання реалізації зазначеної вимоги не мають жодного значення на висновки у даній справі  предметом дослідження у якій є дослідження правомірності самої вимоги, а тому доводи особи, яка не брала участі у справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г" в апеляційній скарзі є безпідставними.
		Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд першої інстанції в рішенні правильно вказав на відповідність статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в якій зазначено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України»    (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
		У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Також, Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява    № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом (постанова від 20.05.2019 року у справі № 417/3668/17).
		З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів  погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.
		Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
		При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Зі змісту ст. 242 КАС України    рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п. 1 ч. 1    ст. 315 КАС України    за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до    ст. 316 КАС України    суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                                        
		Розглянувши доводи Приватного підприємства "Укрбалтбуд",  особи, яка не брала участі у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г"  викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення в оскаржуваній частині постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в цій частині не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст.     241,     242,     243,     308,     310,     315,     316,     321,     322,     325,     328,     329,     331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:   
		   
		Апеляційні скарги Приватного підприємства "Укрбалтбуд",  особи, яка не брала участі у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12Г"  залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		       
		Головуючий-суддя:                                                                     В.П. Мельничук
		 
		                     Судді:                                                                      І.О. Лічевецький 
		 
		                                                                                                      Л.О. Костюк
		 
		 
		 
		           Повний текст складено 28.01.2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...