Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/7775/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2020. Зареєстровано: 31.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 11.08.2022
Результат оскарження 11.08.2022 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: змінено постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: 2/461/52/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   Справа №461/7775/17 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   
		23 січня 2020 року                                    м.Львів
		Галицький районний суд м. Львова 
		у складі
		головуючого судді Радченка В.Є.
		при секретарі - Сидорак М.А., Думич С.Е.
		з участю:
		позивача    - ОСОБА_1 
		представника позивача - ОСОБА_2 
		представника відповідача - ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) ) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г код ЄДРПОУ 00032129) про стягнення суми вкладу за договором, процентів на вклад, процентів на вклад за період прострочення повернення коштів, 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		13 листопада 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення суми вкладу за договором, процентів на вклад, процентів на вклад за період прострочення повернення коштів, 3% річних, інфляційних нарахувань та пені. Позовні вимоги мотивував тим, що 08 липня 2013 року уклав договір банківського вкладу з Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України») на суму 61500,00 грн. до 08 серпня 2014 року зі сплатою 16,5 % річних. Строк дії договору закінчився, однак банк грошові кошти не повернув. У відповідь на звернення, позивача повідомлено, що вказаний договір депозиту не зареєстрований, а тому кошти йому не будуть повернуті. Як з`ясувалося працівники банку вчинили злочин. Вироком Личаківського районного суду м. Львова зміненого ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.10.2017 р. їх визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 і ч. 1 ст. 366 КК України. В процесі розгляду даного кримінального провадження банк звернувся з позовом про визнання укладеного договору нікчемним. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 10.11.2016 р. в задоволенні вказаного позову відмовлено. Відтак, позивач вважає, що відповідно до договору, банк зобов`язаний виплатити йому суму вкладу за договором від 08.07.2013 р. в розмірі 61500,00 грн., проценти на вклад в розмірі 11009,34 грн., проценти на вклад за період прострочення повернення коштів в розмірі 32777,82 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 5959,60 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 59224,50 грн., пеню в розмірі 2175255,00 грн., всього 2 345726,26 грн. 
		14 листопада 2017 р. відкрито провадження у справі.
		Позивач неодноразовоуточняв позовнівимоги,зокрема 14червня 2018р./т.1а.с.90,91/;23липня 2018року /т.1а.с.118,119/.Востаннє позивачзмінив позовнівимоги 17жовтня 2019року.Просить стягнутиз Публічногоакціонерного товариства«Державний ОщаднийБанк України»суму вкладуза договоромвід 08.07.2013р.в розмірі61500,00грн.,проценти навклад врозмірі 11009,34грн.,проценти навклад заперіод простроченняповернення коштівв розмірі52655,70грн.,3%річних відпростроченої сумив розмірі11287,60грн.,інфляційні нарахування в розмірі 94189,70 грн., пеню в розмірі 3494430,00 грн. за період з 08.08.2014 р. по 17.10.2019 р., всього 3725072,34 грн. /т.2 а.с. 146,147/.
		27 липня 2018 року від представника АТ «Державний ощадний банк України» надійшли заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що матеріали справи не містять доказів, якими би підтверджувалося виникнення зобов`язань між ОСОБА_1 та банком відповідно до умов договору №1230475 від 08.07.2013 р. Позивач не надав доказів внесення ним готівки на вкладний (депозитний) рахунок, передбачених Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні. Зокрема, заяви на переказ готівки та виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Вказане свідчить про безпідставність вимоги позивача до банку про повернення вкладу. Також вважає, що відсутні докази заподіяння шкоди позивачу у деліктних зобов`язаннях. У вироку суду вказано, що працівник банку заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивача. Вказана обставина є підставою для повернення коштів виключно ОСОБА_4 . Додаткові позовні вимоги про стягнення пені та процентів, задоволенню не підлягають у зв`язку з безпідставністю вимоги про повернення банківського вкладу. При цьому позивачем не враховано обмежень у розмірі пені, яка покладається на банки, відповідно до п 32.2 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в України» /т. 1 а.с.124-131/.
		04 вересня 2018 р. надійшла відповідь на відзив. Позивач вказує, що обставини укладення договору банківського вкладу та видачі відповідних документів від імені банку встановлені під час розгляду кримінального провадження Личаківським районним судом м. Львова. Договір банківського вкладу є чинним, що встановлено рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10.11.2016 р. Відтак, підлягає виконанню банком /т. 2 а.с.64-67/.
		02 вересня 2019 року представник відповідача ОСОБА_3 подав заяву про зміну найменування банку з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» /т.2а.с. 99/.
		18 жовтня 2019 року представник АТ «Державний ощадний банк України» подав заперечення. Вказує, що ОСОБА_1 невірно розрахував пеню, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 08.08.2014 р. до 23.07.2018 р. в сумі 2662335,00 грн. Просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення пені відповідно до ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за період з 08.08.2014 р. до 31.10.2014 р., а також пені та інфляційних нарахувань, згідно ст.625 ЦК України за період з 08.08.2014 р. до 31.10.2014 р. /т. 2 а.с. 115-118/.
		24 жовтня 2019 року представник відповідача ОСОБА_3 подав доповнення до відзиву. Вказав, що ст. 258 ЦК України встановлено спеціальний строк позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення пені. Відтак, підлягає стягненню пеня за період з 31.10.2016 р. до 17.10.2019 р. в сумі 902,43 грн. Просить суд застосувати наслідки загальної та спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені відповідно до ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», а також пені та інфляційних нарахувань, згідно ст.625 ЦК України /т.2 а.с.158-162/.
		Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у ньому та просили задовольнити. 
		Представник АТ «Державний ощадний банк України» в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, з підстав викладених у відзиві та запереченнях.
		Заслухавши думку позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		08 липня 2013 року між АТ «Ощадбанк» в особі Скаско ОСОБА_5 і ОСОБА_1 укладено договір № 1230475 на вклад «Депозитний». За умовами цього договору вкладник вніс, а банк прийняв на вкладний (депозитний) рахунок кошти в сумі 61 500 грн. Днем повернення депозиту є 08 серпня 2014 року. Встановлена процентна ставка в розмірі 16,5% річних. Договір виконаний у письмовій формі, підписаний сторонами, скріплений печаткою /т. 1 а.с. 3, 4/. 
		Представник відповідача заперечує виникнення договірних зобов`язань між банком та ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю доказів внесення ним готівки на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .
		Личаківським районним судом м. Львова розглядалася кримінальна справа за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами, у тому числі належними ОСОБА_1 , працівником АТ «Ощадбанк» Скаско ОСОБА_5 
		Обставини укладення договору № 1230475 та видачі відповідних документів від імені банку встановлені вироком Личаківського районного суду м. Львова від 09 березня 2017 року. Незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 підтверджується договором № 1230475 від 08.07.2013 року на вклад депозитний на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 на суму 61500,0 гривень та заявою на прихід готівки від 08.07.2013 року на вказану суму; висновком експерта № 6/558 від 16.09.2014 року, яким підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_6 ОСОБА_5 у вказаному договорі та заяві виконано нею. Скаско ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року у справі 463/5896/14, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про визнання правочину нікчемним. Рішення вступило в законну силу 10 листопада 2016 р.
		Апеляційним судом встановлено, що Скаско ОСОБА_5 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Державний ощадний банк України», працювала на посаді завідувача ТВБВ № 10013/0332 територіального відокремленого безбалансового відділення № 10013/0289 АТ «Ощадбанк», розташованого за адресою: м. Львов, вул. Медової Печери, 39; мала повноваження на укладення таких договорів згідно наказу № 440 від 18 червня 2012 року філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк». 08 травня 2014 року Скаско ОСОБА_5 звільнена із займаної посади.
		Окрім того, апеляційним судом встановлено, що сторони на виконання договору банківського вкладу № 1230475 від 08 липня 2013 року, оформили заяву на прихід готівки на суму 61 500 грн. /т. 1 а.с. 10-15/.
		Апеляційний суд покликається на правову позиція щодо належного способу захисту вкладника банку у разі викрадення вкладу працівником банку викладену у постанові Верховного Суду України № 6-352 цс16 від 6 квітня 2016 року, відповідно до якого після того, як вкладник на підставі договору банківського вкладу передав гроші уповноваженій особі банку, власником грошей став банк, а тому в разі їх викрадення шкоду завдано банку, а не вкладнику. Вкладник повинен вимагати від банку не відшкодування шкоди, а виконання обов`язку за договором банківського вкладу - повернення суми вкладу та процентів за користування ним.
		У рішенні апеляційного суду вказано, що договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов`язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з`являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов`язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов`язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).
		Апеляційний суд зробив висновок, про те, що не може бути підставою для визнання нікчемним договору те, що заява на прихід готівки не відповідає вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, а описка чи помилка в номері рахунку не може бути підставою, яка б впливала на дійсність правочину.
		Відповідно доч.4ст.82ЦПК Україниобставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що між банком та його працівником ОСОБА_6 ОСОБА_5 , виникли деліктні зобов`язання. В той час між ОСОБА_1 та АТ «Державний ощадний банк України» виникли договірні зобов`язання, що встановлено рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року. Суд не вбачає необхідності застосовувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України, оскільки обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі та вироком у кримінальній справі, що набрали законної сили свідчать про те, що був укладений договір депозиту та на підтвердження внесення суми вкладу у розмірі 61 500 грн. сторони оформили заяву про прихід готівки. Відтак, доводи представника відповідача є безпідставними. Договір банківського вкладу № 1230475 від 08 липня 2013 року є дійсним, між сторонами виникли договірні зобов`язання, які підлягають виконанню. 
		Відповідно до ч. 1ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч.1ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно з частиною 1статті 1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту)одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій форміна умовах та в порядку, встановлених договором.
		За положеннямистатті 1059 ЦК Українидоговір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачою ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) за звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору цей договір є нікчемними.
		Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
		При вирішенні спору судом враховується викладений у Постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-140цс1 правовий висновок, який вказує, що за змістом ст.ст. 526 та 1058ЦК Українизобов`язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов`язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену ч.2ст.625 ЦК України.
		Відповідно до частини першої, п`ятоїстатті 1061 ЦК Українибанк виплачуєвкладникові процентина сумувкладу врозмірі,встановленому договоромбанківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного заднем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
		Згідно з положеннямистатті 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.
		Виходячи із системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи встановлені факти і обставини, суд дійшов висновку, з АТ «Державний ощадний банк України» підлягає стягненню сума вкладу у розмірі 61500,00 грн. та відсотки на суму вкладу в розмірі 11009,34 грн., згідно з наданого позивачем розрахунку, який суд вважає вірним. Відмова банку у поверненні коштів є неправомірною, тому вимога позивача про стягнення суми вкладу та відсотків ґрунтується на законі.
		При вирішенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування грошовим вкладом, суд виходить з положень частини другоїстатті 1070 ЦК України, за якою проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
		Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-2861цс15 закінчення строку дії депозитного договору в разі невиконання зобов`язань не припиняє зобов`язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронювані, що містять обов`язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.
		Отже, після закінчення строку дії договору банківського вкладу проценти на суму вкладу нараховуються у розмірі, який відповідає розміру процентів за вкладом «на вимогу», якщо інший розмір процентів не погоджений сторонами.
		Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), у якій Велика Палата погодилася із висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-36цс15, від 02 березня 2016 року у справі № 6-2861цс15,від 27 квітня 2016 року у справі № 6-302цс16, та не знайшла підстав для відступу від них.
		На вказаний правовий висновок, зокрема, посилався й Верховний Суд у постанові від 10 липня 2019 року у цій справі (провадження № 61-5014св19)
		Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Договір банківського вкладу, укладений сторонами 08 липня 2013 року, не містить визначеного розміру процентної ставки за користування грошовим вкладом у разі неналежного виконання зобов`язань за цим договором після закінчення терміну його дії.
		Таким чином, суд виходить із того, щопісля закінчення терміну дії договору й у разі неналежного виконання його умов з банку на користь вкладника підлягають стягненню проценти за користування грошовим вкладом, зокрема після закінчення строку дії депозитного договору (з 08 серпня 2014 року по 17 жовтня 2019 року), виходячи із процентної ставки за вкладом «на вимогу» у розмірі 52655,70 грн.
		Статтею 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а такожтри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		26.04.2017 року Верховний Суд України у справі №3-1522гс16 сформулював правову позицію щодо обчислення перебігу строку позовної давності, в спорах про стягнення 3% річних та інфляційних витрат після виконання боржником основного зобов`язання. Верховним Судом України висловлено наступну правову позицію.
		Главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
		Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).
		Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК). Враховуючи, що зобов`язання за договором банківського вкладу АТ «Державний ощадний банк України» не виконано, тому стягненню підлягають інфляційні втрати і 3 % річних за весь час прострочення зобов`язання з 08.08.2014 р. по 17.10.2019 р. 
		Таким чином,суд вважаєдоведеними вимогипозивача простягнення сумивкладу задоговором №1230475на вклад"Депозитний"від 08.07.2013р.в розмірі61500грн.,процентів навклад врозмірі 11009,34грн.,процентів навклад заперіод простроченняповернення коштівв розмірі52655,70грн.,3%річних відпростроченої сумив розмірі11287,60грн.,інфляційних нарахувань в розмірі 94189,70 грн. Наведений позивачем розрахунок заборгованості суд вважає вірним, такий не спростовано банком під час судового розгляду.
		Вирішуючи питання про стягнення пені, відповідно до ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд виходить з того, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг. З відповідача підлягає до стягнення пеня, передбачена частиною п`ятоюстатті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у розмірі 3 %від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі, що відповідає правовій позиції,викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 рокуу справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).
		Пунктом 1 частини другоїстатті 258 ЦК Українивстановлюється спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Суд погоджується з позицією представника відповідача, що позивачем невірно розраховано розмір пені, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у сумі 3494430,00 грн. Суд вважає вірний представлений відповідачем розрахунок, згідно якого стягненню підлягає пеня у розмірі 902,43 грн. Відтак, саме вказана сума пені, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», підлягає стягненню з АТ «Державний ощадний банк України».
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
		У зв`язку із задоволенням позову, відповідно дост. 141 ЦПК України, з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3473,17 грн. 
		Керуючись ст.ст. 247, 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ: 
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, код ЄДРПОУ 00032129) про стягнення суми вкладу за договором, процентів на вклад, процентів на вклад за період прострочення повернення коштів, 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, - задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) суму вкладу за договором № 1230475 на вклад "Депозитний" від 08.07.2013 р. в розмірі 61500 грн., проценти на вклад в розмірі 11009,34 грн., проценти на вклад за період прострочення повернення коштів в розмірі 52655,70 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 11287,60 грн., інфляційні нарахування в розмірі 94189,70 грн., пеню в розмірі 902,43 грн., а всього 231544,77 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір в розмірі 3473,17 грн. 
		Повний текст судового рішення складений 30.01.2020 р. 
		Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського Апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя В.Є. Радченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...