Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/21837/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 28.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И
		28 січня 2020 року
		м. Київ
		справа № 761/21837/19
		провадження № 22-ц/824/2612/2020
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді - Писаної Т.О.
		суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
		за участю секретаря судового засідання - Осінчук Н.В.
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу    ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Київ від15 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -
		                                                 В С Т А Н О В И В:
		У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вже більше десяти років є користувачем телекомунікаційних послуг, за яким закріплений номер НОМЕР_1. Жодних порушень зі свого боку у сфері використання послуг зв`язку щодо ПрАТ «Київстар» позивач не вчиняла, своєчасно сплачувала за спожиті послуги, час від часу протягом періоду користування послугами відповідача надсилала йому запити і клопотання з приводу тарифів, котрі були закріплені за її номером, якості обслуговування та актуальності тих чи інших акцій, на що постійно отримувала відповіді із роз`ясненнями та посиланнями.
		12 березня 2019 року було припинення надання послуг за указаним абонентським номером, про що було проінформовано відповідним SMS- повідомленням. Працівником центру обслуговування клієнтів було проінформовано, що указаний вище номер буде розблоковано лише у тому випадку, якщо позивач зареєструє за собою як за абонентом та дасть можливість відсканувати свій паспорт громадянина України, оскільки попередньо зазначені послуги надавались оператором знеособлено (анонімно).
		Указує, що операторам та провайдерам забороняється із власної ініціативи здійснювати скорочення переліку послуг припинення. Незаконними діями ПрАТ «Київстар» позивачці було завдано моральної шкоди, оскільки вона понад три місяці була позбавлена можливості спілкуватися у режимі телефонного зв`язку з рідними, близькими та друзями. У зв`язку із указаним позивач звернулася до суду за захистом свої прав.
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Київ від 15 серпня 2019 року відмовлено в повному обсязі у задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
		Не погоджуючись із указаним рішенням ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення  скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що суд першої інстанції прийняв незаконне, необґрунтоване рішення та не встановив усі істотні обставини справи.
		Указує, що законодавством не передбачено обов`язок абонента реєструвати у оператора та надавати свої персональні дані, надавати для сканування документ, який посвідчує особу.
		01 листопада 2019 року до Київського апеляційного суду від представника ПрАТ «Київстар» Євтєхова Є.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволені апеляційної скарги  та оскаржуване рішення залишити без змін.
		Відповідач, посилаючись на пункт 3 Порядку реєстрації абонентів, зазначав,  що абоненти, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання  у сфері зв`язку та інформації від 28 листопада 2017 року №607 при поданні заяви у письмовій формі особисто фізичною особою пред`являється документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, що передбачений частиною 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Таким чином, вимога пред`явити паспорт громадянина України ґрунтується на нормах закону, є законною, обґрунтованою і такою. що не суперечить Конституції України, і зокрема не є втручанням в особисте життя позивача.
		Щодо розсилання позивачем спаму ПрАТ «Київстар» зазначає, що останнім у зв`язку із виявленням порушення ОСОБА_2 пункту 3.1 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар»  відповідачем було складено Акт №12.03.2019-П-1 про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг від 13 березня 2019 року, який є чиним, оскільки доказів його скасування стороною позивача не надано, та є підставою для відключення номеру.
		В судовому засіданні представник ПрАТ «Київстар» Євтєхов Є.А. заперечення проти доводів апеляційної скарги підтримав. 
		Позивач ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела незаконність дій відповідача, який спричинив їй моральну шкоду, враховуючи ту обставину, що підстав для задоволення позовних вимог немає,  причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача не встановлено. Позивачем не надано жодних доказів завдання їй моральної шкоди та необґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що 12 березня 2019 року ПрАТ «Київстар» припинив надання послуг абоненту номера НОМЕР_1, про що проінформувало відповідним повідомленням.
		12 березня 2019 року ОСОБА_1   звернулась із письмовою заявою до центру обслуговування клієнтів «Київстар», в якій висловила прохання розблокувати указаний абонентський номер.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації» абонентом є споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з`єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг.
		Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації. Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті (частина перша статті 66 Закону України «Про телекомунікації»).
		Відповідно до пункту 2.1. Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі
		від 11 серпня 2011 року № 393, затвердженого Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку, абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, в тому числі знеособлено, має право зареєструватись в оператора, провайдера телекомунікацій. 
		Як убачається із матеріалів справи, відповідач надавав послуги за телефонним номером НОМЕР_1 знеособлено (анонімно) на умовах Публічного договору, що підтверджується листом Вих. №6219967421/03/03/02 від 22 квітня 2019 року, копія якого була подана позивачем і наявна в матеріалах справи. При цьому вказаний номер за позивачем як абонентом не зареєстрований, що підтверджується листом Вих.№6190814930/03/03/02 від 02 квітня 2019 року, копія якого була надана позивачем і наявна в матеріалах справи. Позивач також не подавав до ПрАТ «Київстар» дані про себе для реєстрації як абонента указаного вище номера, згідно з вимогами частини 2 статті 32 Закону України «Про телекомунікації» та у відповідності до Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації від 28 листопада 2017 року №607.
		Отже, позивачем не надано жодного доказу, який відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про телекомунікації» та Порядку №607, підтверджує його статус в якості абонента за номером НОМЕР_1 , у зв`язку із чим позивач не довів, що саме його права могли бути порушені відповідачем у березні 2019 року, якщо навіть гіпотетично мало місце певне порушення права абонента за указаним вище номером.
		У зв`язку із зазначеним, позивач безпідставно заявляє про порушення відповідачем Закону України «Про телекомунікації» та Правил №295, оскільки станом на дату виникнення спірних правовідносин номер НОМЕР_1 за позивачем зареєстрований не був.
		Позивач не заперечував, що процедуру реєстрації у відповідача не проходив, а також погоджувалась із тим, що послуги за указаним вище мобільним номером надавалися знеособлено (анонімно).
		Відповідно до пункту 54 Правил №295 оператор, провайдер може скорочувати надання послуг із власної ініціативи в разі виявлення несанкціонованого втручання споживача в роботу та/або використання телекомунікаційних мереж оператора або технічних засобів телекомунікацій провайдера.
		За допомогою спеціального обладнання ПрАТ «Київстар» було зафіксовано:
		- в період з 09.03.2019 10:56:14 по 09.03.2019 11:00:15 з абонентського номера НОМЕР_1 було відправлено 44 коротких текстових повідомлень (SMS) на 39 унікальні абонентські номери (B-number).
		- в період з 11.03.2019 22:03:15 по 11.03.2019 23:58:28 з абонентського номера НОМЕР_1 було відправлено 78 коротких текстових повідомлень (SMS) на 61 унікальний абонентський номер (B-number).
		З огляду на частоту відправки коротких текстових повідомлень (SMS) в середньому 1 повідомлення на 4-5 секунд, та кількість унікальних отримувачів повідомлень, зазначені вище факти відправки коротких текстових повідомлень (SMS) з абонентського номера НОМЕР_1 відповідають визначенню - спам, у зв`язку із чим наявні підстави для скорочення переліку послуг абоненту номера НОМЕР_1 відповідно до п. 54 Правил № 295, а також прийнято рішення про скорочення переліку послуг.
		Вказані обставини підтверджуються Довідкою вих. № 14384/03 від 25 червня 2019.
		Згідно із пунктом 3 Правил №295 спам - електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення, які без попередньої згоди (замовлення) абонента, оператора, провайдера умисно та/або масово надсилаються на їх адреси електронної пошти або кінцеве обладнання, крім повідомлень оператора, провайдера щодо надання телекомунікаційних послуг або органів державної влади у випадках, передбачених законодавством.
		Відповідно до підпункту 14 пункту 36 Правил №295 споживачі зобов`язані не здійснювати зловмисні виклики, не замовляти, не пропонувати розсилання та не розповсюджувати спам.
		Пунктом 5-1 пункту 36 Правил №295 споживачі зобов`язані не здійснювати несанкціоновані втручання в роботу та/або використання телекомунікаційних мереж.
		Отже, з урахуванням зазначеного, відповідач не порушував пункт 53 Правил №295 щодо абонента номера НОМЕР_1, а правомірно скоротив надання послуг абоненту указаного номера відповідно до підпунктів 5-1, 14 пункту 36 та пункту 54 Правил №295.
		Крім того, відповідно до пп. 35-1 п. 39 Правил № 295 оператори, провайдери зобов`язані у разі виявлення факту порушення споживачем вимог підпунктів 2-5, 5-1, 13 і 14 пункту 36 цих Правил складати акт про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг за встановленою оператором, провайдером телекомунікацій формою, що складається ним у письмовому та/або електронному вигляді і підписується уповноваженими особами оператора, провайдера, в якому зазначаються фактичні обставини вчинення порушення, дата та підстави для скорочення та/або припинення надання телекомунікаційних послуг, що передбачені цими Правилами та іншими актами законодавства. Протягом строку позовної давності на запит відповідних державних органів видавати копію акта у паперовому та/або електронному вигляді або на запит абонента - витяг з акта у частині, що стосується його абонентських номерів.
		Відповідач згідно із приписами підпункту 35-1 пункту 39 Правил №295 склав Акт №12.03.2019-П-1 про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг від 13 березня 2019 року і при цьому відповідач не порушував права позивача, коли на вимогу останнього надати відповідний акт, вказав на необхідність реєстрації позивача відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про телекомунікації». Оскільки, витяг із акта надається за умови реєстрації абонента оператором, провайдером відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про телекомунікації».
		Відповідно до підпунктів 5 і 6 пункту 54 Правил №295 у разі скорочення переліку послуг відновлення надання послуг абоненту, який отримує послуги знеособлено (анонімно) без укладення письмового договору, здійснюється на підставі його письмової заяви за умови реєстрації абонента оператором відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про телекомунікації».
		Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
		                                                  П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду міста Київ від 15 серпня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків зазначених в статті 389 ЦПК України.
		 
		Головуючий                                                                           Т.О. Писана
		 
		Судді                                                                                       К.П. Приходько
		 
		                                                                                                 С.О. Журба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...