Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 750/93/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: 51-2808км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015270010009053

t;"> України, так як у ній не зазначено підстав, з яких апеляційну скаргу сторони захисту визнано необґрунтованою. Апеляційний суд обмежився посиланням на докази зазначені у вироку, хоча суд першої інстанції вище перераховані обставини також залишив без уваги. 
		Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не перевірено обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні для правової оцінки дій засудженого та які, відповідно до ст. 91 КПК України, входять до предмету доказування.
		Суд звертає увагу, що під незаконним заволодінням транспортним засобом (ст. 289 КК України ) слід розуміти умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. 
		Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз. Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.
		Проникнення в кабіну, гараж чи інше сховище, спробу запустити двигун або буксирувати транспортний засіб з метою заволодіння ним необхідно розглядати як замах на вчинення злочину.
		У відповідь на доводи касаційної скарги, що за наявності сумнівів щодо психічного стану обвинуваченого відповідна судово-психіатрична експертиза судом не проводилася, Суд звертає увагу на таке. 
		Відповідно до ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності. 
		Лише у разі наявності у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду обґрунтованих сумнівів у тому, що особа здатна або не здатна повною мірою реалізувати свої права (у силу характеру захворювання, поведінки під час кримінального провадження, наданих нею показань), та за необхідності використання спеціальних знань має бути залучено експерта.
		Той факт, що під час освідування на стан сп`яніння, лікар вказав на розлади психіки у обвинуваченого внаслідок вживання алкоголю не є безумовною підставою для призначення експертизи. Однак, дане питання має вирішуватись у кожному конкретному випадку із урахуванням особи та обставин справи.
		Крім того, сторона захисту не заявляла такого клопотання під час досудового розслідування та судового розгляду. 
		Стаття 332 КПК України передбачає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
		Сторона захисту, з урахуванням того, що обвинувачений є учасником бойових дій, не позбавлена можливості в судовому засіданні заявити клопотання про призначення експертизи. 
		З урахуванням наявності зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам касаційної скарги захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки оцінку таким доводам може бути надано після усунення зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. 
		Виходячи з того, що судове рішення, на підставі якого ОСОБА_8 був взятий під варту, скасовується, вінпідлягає негайному звільненню з-під варти.
		 
		Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу захисника слід задовольнити частково. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду.
		 
		 
		З цих підстав Суд ухвалив:
		 
		 
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7  задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Звільнити ОСОБА_8 з-під варти в залі суду.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...