Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13244/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2020. Зареєстровано: 02.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 24.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/1036/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		24 січня 2020 року 
		Київ
		справа №826/13244/16
		адміністративне провадження №К/9901/1036/20
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІК Авіейшен Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у           м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		У С Т А Н О В И В :
		24.12.2019 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу у складі Верховного Суду на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019.
		Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
		Відповідач до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. 
		Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) (далі - Закон України №3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. 
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду 24.04.2016 відкрито провадження у цій справі. Тобто, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду у квітні 2016 року.
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 встановлено у розмірі 1378,00 грн. 
		За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про скасування податкового повідомлення-рішення № 0419140302, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на 113 640,00 грн) та немайнового характеру (про скасування податкового повідомлення-рішення № 0418140302, яким визначено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 3 969 166,00 грн).
		Абзацами першим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній станом на квітень 2016 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
		Підпунктом 1 пункту 3 частини другої цієї статті встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
		Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 6  165,20 грн (113 640,00 грн х 1,5 %) + 1378,00 х 200%).
		Між тим, відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного розгляду справи, посилаючись на майновий стан та право доступу до суду.
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
		Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
		Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону №3674-VI).
		Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору.
		З огляду на викладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
		Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху.
		Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. 
		Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
		Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у              м. Києві відмовити.
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху. 
		Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		...........................
		Є.А. Усенко,
		Суддя Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...