Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/1434/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано судом: 03.02.2020. Зареєстровано: 04.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2020.
Дата набрання законної сили: 17.08.2020
Номер судового провадження: П/140/1466/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про закриття провадження у справі 
		 
		03 лютого 2020 рокуЛуцькСправа № 140/1434/19 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Мачульського В.В.,
		розглянувши в підготовчому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури, з питань релігії та національностей Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправним та скасування розпорядження,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26.04.2019 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни про визнання протиправним та скасування:
		- рішення Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації №11841070004000639 від 27.03.2019 «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів)»;
		- розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 26.03.2019 №160 «Про реєстрацію статуту релігійних громад у новій редакції»;
		- рішення Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації №11841050003000639 від 27.03.2019 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування, зміна місцезнаходження, зміна органу управління».
		Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративному суду від 29.07.2019 ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 скасовано, а справу №140/1434/19 направлено для продовження розгляду до Волинського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою суду від 09.09.2019 було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. 
		Ухвалою суду від 21.10.2019 ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі на 11.00 год. 06.11.2019.
		В подальшому, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду України у справі №140/1362/19 за позовом ОСОБА_2 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача релігійна організація «Свято-Миколаївська релігійна громада Української Православної Церкви села Будятичі Іваничівського району» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження в частині.
		Ухвалою суду від 03.02.2020 провадження у даній справі поновлено.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є керівником «Свято-Різдво-Богородичної релігійної громади Української Православної церкви у с. Берестяне Ківерцівського району».
		В квітні 2019 року із засобів масової інформації позивач дізнався про те, що згідно з розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 26.03.2019 №160 зареєстровано зміни до статуту «Свято-Різдво-Богородичної релігійної громади Української Православної церкви» за новою назвою Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Присвятої Богородиці Православної церкви України с. Берестяне Ківерцівського району». Керівником зазначеної юридичної особи є ОСОБА_3 .
		Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, такими що прийняті в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки відповідачами для реєстрації змін до установчих документів юридичної особи не було отримано від заявників оригіналу чинної (на дату подання документів) редакції статуту релігійної громади, до якого були внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію та оригіналу свідоцтва, виданого органом реєстрації.
		Також зазначає, що жодних довіреностей від імені релігійної громади для подання державному реєстратору пакету документів щодо зміни керівника не надавав та нікого не уповноважував для вчинення такого роду дій.
		У відзиві на позовну заяву від 20.09.2019 №5485/54/219 Волинська обласна державна адміністрація позовні вимоги заперечила, та просила в задоволенні позову відмовити. 
		Також 20.09.2019 за вх. №15469/19 на адресу суду від Волинської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вважає що спірні правовідносини у даній справі стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги спрямовані на захист цивільного права позивача.
		В підготовче засідання 03.02.2020 сторони не з`явилися однак звернулись до суду із клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності (а.с.214-218).
		Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що клопотання відповідача слід задовольнити а провадження у справі слід закрити з огляду на наступне. 
		Судом встановлено, що 24.12.1991 проведено державну реєстрацію Релігійної організації «Свято-Різдво-Богородичної релігійної громади Української Православної церкви» із місцезнаходженням у селі Берестяне Ківерцівського району Волинської області, у зв`язку із чим вона набула статусу юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації серія А01 №669230. 
		На підставі пункту 1 розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації №160 від 26.03.2019 «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» суб`єкт державної реєстрації - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії) 27.03.2019 зареєстрував зміни до статуту «Свято-Різдво-Богородичної релігійної громади Української Православної церкви» в новій редакції за новою назвою Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Присвятої Богородиці Православної церкви України с. Берестяне Ківерцівського району».
		Таким чином, юридичну особу «Свято-Різдво-Богородичної релігійної громади Української Православної церкви» перейменовано на Релігійну організацію «Релігійна громада Різдва Присвятої Богородиці Православної церкви України с. Берестяне Ківерцівського району».
		Також 27.03.2019 тим же суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційні дії № 11841070004000639 «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів), № 11841050003000639 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна складу або інформації про засновників)».
		Матеріалами справи підтверджується що керівником вказаної релігійної організації є ОСОБА_3 .
		Позивач вважаючи прийняті рішення відповідачів протиправними звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
		Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.
		Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
		За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		Згідно з частиною першою статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		При цьому, КАС України регламентує порядок розгляду не усіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
		Так, спір, який виник у цій справі, стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції. 
		За змістом позовної заяви позов у цій справі подано на захист релігійних прав позивача як учасника релігійної громади.
		Відповідно до статті 7 Закону України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987-ХІІ) релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями). 
		Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (стаття 8 Закону № 987-ХІІ). 
		За правилами, встановленими статтею 12 Закону № 987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону. Частина перша статті 14 Закону № 987-ХІІ передбачає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. 
		Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України (частина двадцять перша статті 14, частина друга статті 15 Закону № 987-ХІІ).
		Таким чином, оскільки спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади, такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, відтак юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону № 987-ХІІ.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 по справі №910/8132/19 та в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
		Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Таким чином, виходячи із суті спору, враховуючи, що даний позов подано на захист приватних інтересів фізичної особи, а тому такий спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
		Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. 
		Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання Волинської обласної державної адміністрації слід задовольнити а провадження у цій справі належить закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
		Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
		Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, тому сплачену позивачем суму судового збору згідно з квитанцією від 14.05.2019 №0.0.1352130610.1. в сумі 2305,20 грн. слід повернути позивачу.
		Керуючись статтями 132, 143, 238, 248 КАС України, суд  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання Волинської обласної державної адміністрації про закриття провадження у справі задовольнити.
		Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури, з питань релігії та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправним та скасування розпорядження, закрити.
		Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. 
		Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) з бюджету судовий збір в розмірі 2 305,20 грн. (дві тисячі триста п`ять гривень двадцять копійок), сплачений відповідно до квитанції від 14.05.2019 №0.0.1352130610.1.
		Копію ухвали направити учасникам справи.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. 
		Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		 
		 
		Головуючий 
		Суддя                                                                                                    В.В. Мачульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...