Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/3950/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2020. Зареєстровано: 05.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.06.2022
Результат оскарження 06.06.2022 Івано-Франківський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/725/213/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013270050000118

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/3950/14-к 
		Номер провадження 1-кп/725/213/18 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.02.2020 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурора: ОСОБА_4 
		захисника: ОСОБА_5 
		представника потерпілих: ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження по обвинуваченню 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Луків, Вижницького району, Чернівецької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з вищою освітою, працюючого старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС РУЮ в Чернівецькій області, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст. 366 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до пред`явленого обвинувачення, викладеного у редакції від 04.11.2019 року, ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що в 2009-2010 роках, обіймаючи посаду в органах державної влади, працюючи згідно наказу №264/к начальника Головного управління юстиції в Чернівецькій області від 10.05.2007 року на посаді начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області, являючись державним службовцем дев`ятого рангу та будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, у відповідності до вимог посадової інструкції, закону України «Про державну виконавчу службу», закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року, організовуючи та контролюючи роботу працівників підрозділу, зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, організовувати та здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного, повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
		Так,з червня 2009 року, в провадженні підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області, начальником якого являвся ОСОБА_7 , знаходились матеріали виконавчих проваджень про стягнення з ТзОВ «Блікс» на користь стягувачів різних форм власності та по виконанню виконавчого напису, виданого нотаріусом ОСОБА_8 19 лютого 2009 року щодо задоволення вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» за рахунок звернення стягнення, зокрема на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Блікс», а саме нежилі будівлі, що знаходяться в м. Чернівці по вул. Заводській, 42, які передані в іпотеку згідно договору № 31 від 30 жовтня 2007 року та технологічне обладнання, яке перебувало в заставі згідно договору застави від 30 жовтня 2007 року № 31 у ПАТ КБ «Приват Банк». 
		Виконуючи свої обов`язки, орган державної виконавчої служби, відповідно до ст. 62-1 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 41 Закону України «Про іпотеку» та п. 1.4 «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 27.10.99 № 68/5 , у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, передбаченому іпотечним договором, з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку». Відчуження предмету іпотеки покладається на органи державної виконавчої служби.
		Всупереч ст.43 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якого початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди  на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 % його вартості, визначеної шляхом його оцінки. 27.11.2009 року державним виконавцем ОСОБА_9 за вказівкою та погодженням ОСОБА_7 , як безпосереднього керівника, повторно призначено експерта для визначення вартості арештованого майна, в тому числі і нерухомого (іпотечного), за висновком якого вартість будівель, що знаходяться в АДРЕСА_2 становить 997156 гривень, тобто є нижчою, ніж передбачено п.п.12,14 іпотечного договору №31 від 30.10.2007 року та додаткової угоди до договору іпотеки, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Блікс». Відповідно до вказаного договору вартість предмету іпотеки складає 2 286328 грн. 83 коп. При цьому сторони погодились, що початкова ціна встановлюється у розмірі 100 % від загальної вартості предмета іпотеки.
		У подальшому, ОСОБА_7 , як безпосередній начальник державного виконавця ОСОБА_9 , під керуванням якого вчинялись виконавчі дії по зазначених виконавчих провадженнях, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Юнор», в порушення ст.ст. 5, 5-1, 7 Закону України «Про виконавче провадження», порушив права та законні інтереси юридичної особи, яка бере участь у виконавчому провадженні, не проконтролював та не роз`яснив, передбачене ст. 41 Закону України «Про іпотеку» право сторони виконавчого провадження, а саме ПАТ КБ «Приват Банк», як іпотекодержателя, визначати спеціалізовану організацію для реалізації предмета іпотеки, та не повідомив про передачу нерухомого майна, що є предметом іпотеки, на реалізацію та організацію конкурсу.
		28 грудня 2009 року супровідним листом за № 731/03-09/02, керуючись п.5.12.5 «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом МЮУ № 74/5 від 15.12.1999 (зі змінами та доповненнями станом на 17.11.2009), направив матеріали на конкурсну комісію для реалізації арештованого майна, а саме будівлі та споруди деревообробного комплексу по вул. Заводській, 42 в м. Чернівці.
		Таким чином, підготовлені та подані ОСОБА_7 матеріали виконавчого провадження по виконавчому напису, умисно направлялись на конкурсну комісію для реалізації арештованого нерухомого майна, без врахування положень Закону України «Про іпотеку».
		Через це, 19.01.2010 року, в порушення вищезазначених вимог Закону України «Про іпотеку» та п. 5.12.6 «Інструкції про проведення виконавчих дій», за відсутності іпотекодержателя ПАТ КБ «ПриватБанк», якому не було відомо про направлення матеріалів на конкурсну комісію, ГУЮ у Чернівецькій області проведено конкурс між спеціалізованими торгівельними організаціями щодо передачі на реалізацію арештованого майна ТОВ Блікс, під час якого визначено переможця - ТОВ Юнор. 
		Внаслідок таких дій ОСОБА_7 , порушено право сторони виконавчого провадження іпотекодержателя ПАТ КБ «ПриватБанк», передбачене ст. 41 Закону України «Про іпотеку» на власний вибір торгівельної організації, яка залучається на конкурсній основі органами державної виконавчої служби.
		З огляду на це, засідання конкурсної комісії з вибору торгівельної організації, яке відбулось 19 січня 2010 року, мало відбутись за участі іпотекодержателя ПАТ КБ «Приват Банк», який би обрав торгівельну організацію, з якою відповідно до п. 5.12.4 Інструкції «Про проведення виконавчих дій» Міністерство юстиції України уклало договір про реалізацію арештованого майна.
		Після проведення конкурсу по вибору торгівельної організації ТзОВ «Юнор», в порушення ст. 41 Закону України «Про іпотеку» щодо залучення торгівельної організації, умов Генерального договору № 4 та п. 5.12.6 «Інструкції про проведення виконавчих дій», ОСОБА_7 , не будучи начальником органу державної виконавчої служби, який уповноважений на підписання договорів з торгівельними організаціями, 22.01.2010 року від імені підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області, який не є юридичною особою, уклав договір № 250015 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), на яке звернуто стягнення згідно виконавчого напису № 906621 від 19.02.2009, із директором ЧФ ТОВ «Юнор» ОСОБА_10 , тобто торгівельною організацією, яка не була обрана іпотекодержателем ПАТ КБ «ПриватБанк».
		Предметом укладеного договору №250015 є здійснення сторонами дій, пов`язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 4 від 15 січня 2010 року, описане актом опису й арешту майна серія АА №340935 від 17.03.2009 року, а саме будівлі та споруди деревообробного комплексу, які є власністю ТОВ «Блікс», що знаходиться в м.Чернівці вул.Заводська, 42.
		Водночас, недотримуючись умов п.1.1. та п.6.3 Генерального договору № 4, які лягли в основу договору № 250015 передбачено, в п.3.2 передбачив перерахування переможцем торгів, протягом 10 робочих днів, коштів за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації, а не на рахунок органу державної виконавчої служби, який передав майно на реалізацію, як це передбачено умовами Генерального договору.
		Таким чином, умови Генерального договору не стосуються реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, тому ОСОБА_7 , перекручуючи вищевказані вимоги Закону, об`єднав дві процедури продажу в одну, витягуючи вигідні для виправдання своїх дій вимоги законодавства. 
		Після того, як іпотекодержателю ПАТ КБ «ПриватБанк», стало відомо про призначення прилюдних торгів з продажу іпотечного майна на 11 год. 23 лютого 2010 року, його представники та представники ТОВ «РІА-ЛІЗИНГ» виявили бажання подати заяву на участь у прилюдних торгах. При цьому, ТОВ «РІА-ЛІЗИНГ» листом від 19 лютого 2010 року повідомило ПАТ КБ «Приватбанк» про намір придбати нерухоме майно на загальну суму 3545000 грн., чим було б забезпечене право іпотекодержателя на максимальне задоволення його вимог.
		З цією метою, ТОВ «РІА-ЛІЗИНГ» та ПАТ КБ «ПриватБанк» 19 лютого 2010 року були сплачені гарантійні внески на рахунок торгівельної організації ТОВ «Юнор», однак зареєструватись 22 лютого 2010 року та 23 лютого 2010 року останні не змогли, у зв`язку із відсутністю представників торгівельної організації на робочому місці, що є порушенням вимог ст. 44 Закону України «Про іпотеку».
		У зв`язку з цим, ПАТ КБ «ПриватБанк» як іпотекодержатель, перед проведенням торгів, 23 лютого 2010 року, до початку торгів, звернувся з клопотанням до ОСОБА_7 , як начальника підрозділу ДВС, у провадженні якого перебувало виконавче провадження, про прийняття ним участі у проведенні торгів, у зв`язку із порушення права банку, як стягувача у вказаному виконавчому провадженні, неможливості подати іпотекодержателем та ТОВ «РІА-ЛІЗИНГ» заявки на участь у торгах. При цьому вказуюючи, що такі дії направлені на штучне придбання нерухомого майна за заниженою ціною. 
		Незважаючи навказане,23лютого 2010року вдень проведенняторгів, ОСОБА_7 ,як представникоргану державноївиконавчої служби,який увідповідно довимог ст.62-1Закону України«Про виконавчепровадження» здійснюєреалізацію предметаіпотеки,яка проводитьсяшляхом продажуна прилюднихторгах тапредставники торгівельноїорганізації ТОВ«Юнор»,які відповіднодо договору№ 250015від 22січня 2010року булиуповноважені наорганізацію продажуіпотечного майна,в порушеннявимог ст.ст.44,45Закону України«Про іпотеку»та п.3.12«Тимчасового положенняпро порядокпроведення прилюднихторгів зреалізації арештованогонерухомого майна», не допустили до участі у торгах представників ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «РІА-ЛІЗИНГ», а провели їх о 16 годині, незважаючи на заплановану 11 год., а саме після того як представники іпотекодержателя покинули приміщення проведення торгів.
		При цьому, ОСОБА_7 ,як начальникпідрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Чернівецькій області, при наявності адресованого та врученого йому, згідно ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» припису прокурора Садгірського району м. Чернівці та заяви сторони виконавчого провадження ПАТ КБ «ПриватБанк» про припинення торгів, в порушення вимог ст. 32, п. 6 ст. 34, 36 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. 4.3, 4.5 «Інструкції про проведення виконавчих дій» умисно, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Юнор», не відклав та не зупинив проведення торгів. 
		За результатами проведених прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна за адресою м. Чернівці, вул. Заводська, буд.42 переможцями по лотах №1, №2, №4, №5, №13, №14 стала ОСОБА_11 , по лотах №3, №8, №10, №15, №19 ОСОБА_12 та по лотах №9, №16 ОСОБА_13 , в результаті чого було порушене право іпотекодержателя на максимальне задоволення його вимог, як стягувача.
		Усі вищевказані протоколи підписані ліцитатором ОСОБА_14 , переможцями прилюдних торгів та затверджені директором ЧФ ТОВ Юнор ОСОБА_10 , тобто складені відповідно до п. 4.8 Наказу «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна», а не в порядку передбаченому ст. 45 Закону України «Про іпотеку», за виключенням зазначеного банківського рахунку торгівельної організації для переказу ціни продажу предмета іпотеки.
		Вкотре, перекручуючи вимоги закону, ОСОБА_7 було об`єднано дві процедури продажу в одну, витягуючи вигідні для виправдання своїх дій вимоги законодавства.
		У подальшому, 05 березня 2010 переможці прилюдних торгів, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , внесли кошти за придбане майно на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ Правекс-Банк, МФО 321983, який належить ТОВ «Юнор», після чого, посадові особи ТОВ Юнор, заволоділи даними коштами, не перерахувавши їх на рахунок стягувача  іпотекодержателя ПАТ КБ Приват Банк.
		Окрім цього, ОСОБА_7 надано вказівку державному виконавцю ОСОБА_9 , щоб останній після проведення торгів, які відбулись 23 лютого 2010 року, виніс постанову від 09 березня 2010 року про об`єднання проваджень в одне з`єднане.
		Після подачі ПАТ КБ «Приват Банк» позовної заяви до Господарського суду Чернівецької області про визнання недійсними результатів і протоколу проведення прилюдних торгів з виконання виконавчого напису нотаріуса, та отримання 04 березня 2010 року заяви банку про повернення виконавчого напису нотаріуса, з метою приховання порушень зазначених норм Закону та надання законності діям щодо проведення торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а також після фактичного проведення торгів та фактичного виконання договору, ОСОБА_7 вдався до укладення 15 березня 2010 року додаткового договору до договору № 250015 від 22.01.2010 року, в якому умисно змінив п.1.3 договору, виклавши його в наступній редакції: нерухоме майно (предмет іпотеки), арештоване згідно виконавчого напису № 906621, вчиненого 19 лютого 2009 року нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та виконавчого листа № 2-3018 Шевченківського районного суду м. Чернівці, виданого 17 березня 2009 року, хоча в попередній редакції зазначалось, що на прилюдні торги передається нерухоме майно (предмет іпотеки ) згідно виконавчого напису нотаріуса.
		Одночасно з цим, 15 березня 2010 року державним виконавцем ОСОБА_9 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка затверджена ОСОБА_7 та в якій зазначено майно, на яке фактично вже звернено стягнення, тобто реалізоване 23 лютого 2010 року.
		Крім того, ОСОБА_7 достовірно знаючи, що кошти від торгуючої організації повинні бути повернуті органу ДВС протягом 10 днів від спеціалізованої організації, не вжив жодних кроків для їх повернення (не звернувся ні в правоохоронні органи, ні в саму організацію)  що вказує виключно на умисність дій останнього. 
		Враховуючи, що виконавче провадження відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону станом на лютий 2010 року, закінчується у випадку повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, в даному випадку реалізацією нерухомого (іпотечного) майна, що включає низку дій з підготовки та проведення торгів, оформлення їх результатів, відповідальність за недотримання вищевказаних вимог законодавства покладається на орган державної виконавчої служби, у провадженні якого перебуває виконавче провадження.
		Через допущені порушення в межах процедури виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису щодо реалізації нерухомого (іпотечного) майна, рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 17.01.2012 року, залишеного без змін ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 23.05.2012 року за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» визнано недійсними результати та протоколи проведення прилюдних торгів від 23.02.2010 року щодо реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки).
		05 червня 2013 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, за позовом ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до Головного управління юстиції в Чернівецькій області, прийнято рішення про стягнення з Головного управління юстиції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_11 коштів в сумі 266745,99 грн., на користь ОСОБА_12 коштів в сумі 291137,51 грн., на користь ОСОБА_13 коштів в сумі 232760,67 грн. 
		Згідно акту службового розслідуванням від 14 січня 2014 року, підписаного членами комісії  представниками ДВС та Головного управління юстиції в Чернівецькій області, проведеного з метою встановлення винних осіб, які своїми діями сприяли допущеню порушень при проведенні реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах і не надходженню коштів від його реалізації на рахунок стягувача ПАТ КБ «Приват Банк», встановлено, що порушення допущені підрозділом примусового виконання рішень ГУЮ в Чернівецькій області та торгівельною організацією ТОВ «Юнор», які вказані в рішеннях судів, і з якими погодились члени комісії.
		Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, як начальник підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби ГУЮ в Чернівецькій області, на виконанні якого знаходились матеріали виконавчих проваджень про стягнення з ТОВ «Блікс» на користь стягувачів різних форм власності та по виконанню виконавчого напису, виданого нотаріусом ОСОБА_8 19 лютого 2009 року щодо задоволення вимог ПАТ КБ «Приват Банк», зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та своїм посадовим обов`язкам, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою  ТОВ «Юнор» «ЄДРПОУ), порушуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», Інструкції про проведення виконавчих дій, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, умисно не організував та не здійснив необхідних заходів щодо своєчасного, повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, внаслідок чого допустив у своїй діяльності порушення прав юридичних осіб  ПАТ КБ «Приватбанк», як іпотекодержателя щодо вибору торгівельної організації, не вжив заходів до допущення сторони виконавчого провадження та ТОВ «РІА-Лізинг» для участі у торгах, а також при наявності припису прокурора та заяви іпотекодержателя, не вжив заходів до відкладення та зупинення проведення торгів, так як саме на органи державної виконавчої служби покладається обов`язок відчуження предмету іпотеки.
		У результаті незаконних дій ОСОБА_7 в межах процедури виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису щодо реалізації нерухомого майна, у подальшому рішеннями судів визнано недійсними результати та протоколи проведення прилюдних торгів від 23.02.2010 року щодо реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), та стягнуто з Головного управління юстиції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_11 коштів у сумі 266745 грн. 99 коп., ОСОБА_12 коштів у сумі 291137 грн. 51 коп., на користь ОСОБА_13 коштів у сумі 232760 грн. 67 коп., а всього на загальну суму 760644 грн. 17 коп., що є тяжкими наслідками.
		З урахуванням зазначеного ОСОБА_7 обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (в редакції станом на 16.02.2010 року), тобто зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки. 
		Крім цього, ОСОБА_7 , працюючи на посаді начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та своїм посадовим обов`язкам, з метою одержання неправомірної вигоди торгівельною організацією ТОВ Юнор, вчинив службове підроблення за таких обставин.
		Так, з червня 2009 року, в провадженні підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області знаходились матеріали виконавчих проваджень про стягнення з ТОВ «Блікс» на користь стягувачів різних форм власності та по виконанню виконавчого напису, виданого нотаріусом ОСОБА_8 19 лютого 2009року щодо задоволення вимог ПАТ КБ «Приват Банк» за рахунок звернення стягнення, зокрема на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Блікс», а саме нежилі будівлі, що знаходяться в м. Чернівці по вул. Заводській, 42, які надані в іпотеку згідно договору № 31 від 30 жовтня 2007року та технологічне обладнання, заставлене на підставі договору застави № 31 від 30 жовтня 2007року у ПАТ КБ «Приват Банк». 
		У межах процедури вищезазначеного виконавчого провадження, підготовлені та подані ОСОБА_7 матеріали виконавчого провадження по виконавчому напису, умисно направлено на конкурсну комісію для реалізації арештованого майна, без врахування положень Закону України «Про іпотеку», внаслідок чого було порушено право сторони виконавчого провадження іпотекодержателя ПАТ КБ «Приват Банк», передбачене ст. 41 Закону України «Про іпотеку» на власний вибір торгівельної організації.
		Через це, 19 січня 2010 року, за відсутності іпотекодержателя ПАТ КБ «Приват Банк», ГУЮ у Чернівецькій області проведено конкурс між спеціалізованими торгівельними організаціями щодо передачі на реалізацію арештованого майна ( предмета іпотеки ) ТОВ Блікс, під час якого визначено переможця - ТОВ Юнор. 
		Після проведенняконкурсу повибору торгівельноїорганізації,з метоюреалізації умислуна одержаннянеправомірної вигодиТОВ «Юнор»,в порушенняумов Генеральногодоговору №4,п.5.12.6«Інструкції пропроведення виконавчихдій» та ч.1 ст.1004 Цивільного кодексу України ОСОБА_7 ,не будучи начальником органу державної виконавчої служби, який уповноважений на підписання договорів з торгівельними організаціями, 22 січня 2010 року від імені підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області, який не є юридичною особою, уклав договір № 250015 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), на яке звернуто стягнення з виконавчого напису №906621 від 19.02.2009 року, із директором ЧФ ТОВ «ЮНОР» ОСОБА_10 , предметом якого є здійснення сторонами дій, пов`язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, в який, а саме в п. 3.2 вніс завідомо неправдиві відомості щодо зобов`язання перерахунку покупцем грошових коштів за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації, а не на депозитний рахунок виконавчої служби, як це передбачено п.6.3 Генерального договору № 4, так як матеріали на конкурсну комісію направлялись за процедурою арештованого нерухомого майна, а не іпотечного, та не зобов`язав вказану торговельну організацію здійснити розподіл коштів, подати звіт та перерахувати їх на рахунок стягувача у виконавчому провадженні, внаслідок чого переможці прилюдних торгів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 05 березня 2010 року перерахували грошові кошти в загальній сумі 790644,17 грн. за придбане ними майно на рахунок торгівельної організації ТОВ «Юнор».
		З огляду на це, ОСОБА_7 , перекручуючи вищевказані вимоги закону, об`єднав дві процедури продажу в одну, витягуючи вигідні для виправдання своїх дій вимоги законодавства.
		У подальшому, з метою маскування своїх дій, після фактичного проведення торгів та фактичного виконання договору ОСОБА_7 , вдався до укладення 15 березня 2010 року додаткового договору до договору № 250015 від 22 січня 2010 року, в якому умисно змінив п.1.3, виклавши його в наступній редакції: нерухоме майно (предмет іпотеки) арештоване згідно виконавчого напису № 906621, вчиненого 19 лютого 2009 року нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та виконавчого листа № 2-3018 Шевченківського районного суду м. Чернівці, виданого 17 березня 2009 року, хоча в попередній редакції зазначалось, що на прилюдні торги передається нерухоме майно (предмет іпотеки ) згідно виконавчого напису нотаріуса.
		Отже, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, як начальник підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби ГУЮ в Чернівецькій області, на виконанні якого знаходились матеріали виконавчих проваджень про стягнення з ТОВ «Блікс» на користь стягувачів різних форм власності та по виконанню виконавчого напису, виданого нотаріусом ОСОБА_8 19 лютого 2009 року щодо задоволення вимог ПАТ КБ «Приват Банк», в порушення ст..41 Закону України «Про іпотеку» щодо залучення торгівельної організації, умов Генерального договору №4, п.5.12.6 Інструкції про проведення виконавчих дій та ч.1 ст.1004 ЦК України, не будучи начальником органу державної виконавчої служби, який уповноважений на підписання договорів з торгівельними організаціями, 22.01.2010 від імені підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Чернівецькій області, який не є юридичною особою, а є структурним підрозділом, уклав договір №250015 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), на яке звернуто стягнення, згідно виконавчого напису №906621 від 19.02.2009 року із директором ЧФ ТОВ «Юнор» ОСОБА_10 , предметом якого є здійснення сторонами дій, пов`язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, в який, а саме п.3.2 вніс завідомо неправдиві відомості щодо зобов`язання перерахунку покупцем грошових коштів за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації, а не на депозитний рахунок виконавчої служби, як це передбачено п.6.3 Генерального договору №4.
		Внаслідок таких дій ОСОБА_7 , в межах процедури виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису щодо реалізації нерухомого майна, рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 17.01.2012 року, залишеного в силі ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 23.05.2012 року за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» визнано недійсними результати та протоколи проведення прилюдних торгів від 23.02.2010 року щодо реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), а рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.06.2013 року позов ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до Головного управління юстиції в Чернівецькій області задоволено, стягнуто з Головного управління юстиції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_11 коштів у сумі 266745 грн. 99 коп., ОСОБА_12 коштів у сумі 291137 грн. 51 коп., на користь ОСОБА_13 коштів у сумі 232760 грн. 67 коп., а всього на загальну суму 760644 грн. 17 коп., що є тяжкими наслідками.
		Таким чином, ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції станом на 16.02.2010), тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у пред`явленому обвинуваченні від 04.11.2019 року не визнав. Суду показав, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, ним лише здійснювався загальний контроль за своєчасністю та правильністю здійснення виконавчих дій     у виконавчому провадженню. Будь-яких обов`язкових вказівок державному виконавцю, у провадженні якого перебувало виконавче провадження він не надавав. Просив виправдати його у пред`явленому обвинуваченні. 
		Потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у судові засідання для дачі показань по кримінальному провадженню не з`явились, хоча належним чином рекомендованим листом із повідомленням неодноразово були повідомлені про час та місце розгляду кримінального провадження, про що у матеріалах справи наявні повідомлення про вручення судових повісток із їх підписами, що відповідає вимогам ст.136 КПК України щодо порядку здійснення судового виклику. 
		Натомість, потерпілими ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 до суду були подані заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі та повідомлено суд про підтримання пред`явленого прокурором державного обвинувачення.
		Потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 було вручено обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням від 04.11.2019 року, про що у матеріалах кримінального провадження наявні повідомлення (а.п.55 Том 16).
		Із зміненим обвинуваченням потерпілі погодились та підтримали його, що підтверджується поданими ними заяви, реалізувати своє право на участь у судовому провадженні вони не бажають. 
		Окрім того, судом за клопотанням сторони обвинувачення було допитано наступних свідків.
		Так, свідок ОСОБА_16 суду показав, що протягом 2009-2010 року працював у Садгірському відділі ДВС Чернівецького МУЮ. У нього в провадженні на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження по стягненню заборгованості з ТОВ «Блікс». На даний час у зв`язку з давністю подій він не пам`ятає чи вчиняв якісь дії по зазначеному виконавчому провадженню. 
		Свідок ОСОБА_17 суду показав, що був головою конкурсної комісії по здійсненню відбору торгівельної організації з метою реалізації арештованого майна ТОВ «Блікс». Документи для проведення торгів щодо продажу іпотечного майна були передані їм з Відділу ДВС. На даний час точного преліку документів, які надійшли, він не пам`ятає, однак, за процедурою на момент надходження, вони зобов`язані були перевірити наявність усіх необхідних документів. Той факт, що документи були прийняті до розгляду комісією підтверджує їх достатність та відповідність вимогам Закону. Конкурсна комісія не зобов`язана була повідомляти банк про проведення засідання. 
		Свідок ОСОБА_18 суду показала, що протягом 2009-2010 років була членом конкурсної комісії по здійсненню відбору торгівельної організації. Конкурсні процедури комісією проводились на загальних засадах, рішення приймались колегіально шляхом голосування. На розгляд комісії потрібно було надати повний пакет документів, інакше документи до розгляду не приймаються. Про проведення конкурсу члени комісії зобов`язані були повідомити лише торгівельні організації. Роз`яснення прав стороні виконавчого провадження стягувачу ПАТ КБ «Приватбанк» не входило до їх компетенції. Органи державної виконавчої служби не могли впливати на рішення конкурсної комісії. 
		Свідок ОСОБА_9 суду показав, що протягом 2009-2010 років працював на посаді державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Чернівецькій області. Йому було передано на виконання на стадії реалізації майна виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Блікс» на користь різних стягувачів. Ним було підготовлено пакет документів для проведення торгів по реалізації іпотечного майна. Стягувач ПАТ КБ «Приватбанк» ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, їм було відомо про всі дії, які вчинялись у межах виконавчого провадження. Із проведеною оцінкою майна представник ПАТ КБ «Приватбанк» був ознайомлений. Усі його дії перевірялись керівником підрозділу ОСОБА_7 .
		Свідок ОСОБА_19 суду показав, що працює юрисконсультом ПАТ КБ «Приватбанк». У 2008 році банком було розпочато процедуру стягнення заборгованості з ТОВ «Блікс» на підставі рішення суду та виконавчого провадження. Про проведення оцінки майна їм відомо не було, право визначати спеціалізовану організацію для реалізації предмета іпотеки їм роз`яснено не було. У лютому 2009 року банком було замовлено оцінку майна. Дізнавшись про виставлення іпотечного майна на торги, банк вирішив прийняти участь та придбати майно, однак не зміг зареєструватись для участі у торгах. Ціна на торгах за іпотечне майно була занижена, тому банк намагався знайти покупця, який його придбає за більшу ціну. У день проведення торгів біля 11 год. 00 хв. приїхав прокурор з двома приписами, проте директор повідомив, що підстав зупиняти торги не має. Один із приписів було вручено особисто ОСОБА_7 . Незважаючи на це, торги відбулись того ж дня, після 16 год. 00 хв. У подальшому, рішенням суду торги було визнано недійсними.
		Свідок ОСОБА_20 суду показав, що у 2010 році працював начальником Кіцманського відділу ДВС. Йому відомо, що в той час на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Чернівецькій області перебувало зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Блікс» на користь кількох стягувачів. Конкретні обставини продажу іпотечного майна на торгах, які відбувались у лютому 2010 року, йому не відомі. 
		Свідок ОСОБА_21 суду показав, що у 2010 році обіймав посаду заступника начальника відділу примусового виконання рішень ГУЮ в Чернівецькій області. Будь-яких виконавчих дій у межах зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Блікс» він не вчиняв. Ним лише було затверджено акт реалізації предмета іпотеки, який було складено на підставі акту державного виконавця.
		Свідок ОСОБА_22 суду показав, що у 2010 році працював у ТОВ «Юнор». Про обставини укладення договору від 22.01.2010 року між Чернівецькою філією ТОВ «Юнор» та виконавчою службою він повідомити не може, оскільки не пам`ятає їх.
		Свідок ОСОБА_23 суду показав, що обіймав посаду директора ТОВ «Юнор». Із обвинуваченим ОСОБА_7 він не знайомий. Йому відомо, що в 2010 році після проведення торгів з Чернівецької філії на рахунок товариства було перераховано кошти.
		Свідок ОСОБА_24 суду показала, що працювала в ТОВ «Юнор», яке займалось організацією та проведенням торгів із реалізації майна ТОВ «Блікс». Будь-яких порушень порядку проведення торгів не було. В її обов`язки входило реєструвати учасників торгів, підготовка та проведення торгів. Умовою реєстрації учасника була сплата гарантійного внеску. Усі учасники, які сплатили гарантійні внески, були зареєстровані для участі у торгах. Про те, що ПАТ КБ «Приватбанк» сплатив гарантійний внесок та бажав прийняти участь у торгах їй відомо не було. Торги з реалізації іпотечного майна відбулись у запланований день, однак пізніше визначеного часу, оскільки чинились перешкоди у їх проведенні. ОСОБА_7 був присутній під час проведення торгів. 
		Свідок ОСОБА_25 суду показала, що на час проведення торгів у лютому 2010 року працювала в ГУЮ в Чернівецькій області. Їй відомо, що організацією та проведенням торгів займалась торгівельна організація, оскільки виконавча служба не має повноважень на проведення торгів. Вона приймала участь у складі комісії під час проведення службового розслідування відносно ОСОБА_7 , за результатами якого в його діях встановлено наявність ознак дисциплінарного проступку. Кошти, сплачені на торгах потерпілими, було їм повернуто за рахунок коштів державного бюджету. 
		Свідок ОСОБА_26 суду показала, що працювала в обласному управлінні юстиції та приймала участь у засіданні конкурсної комісії по вибору торгівельної організації для проведення реалізації торгівельного майна ТОВ «Блікс». Державний виконавець не мав змоги впливати на засідання конкурсної комісії та прийняте ними рішення.
		Свідок ОСОБА_27 суду показав, що в 2009 році працював державним виконавцем Садгірського відділу ДВС. Ним було відкрито виконавче провадження по стягненню заборгованості з ТОВ «Блікс», описано належне товариству майно та накладено на нього арешт. Будь-які обставини проведення торгів у лютому 2010 року йому не відомі. 
		Свідок ОСОБА_10 суду показав, що на початку 2010 року торгівельна організація ТОВ «Юнор», директором якої він був, виграла конкурс на проведення торгів з реалізації майна ТОВ «Блікс». Під час проведення торгів вони керувались умовами Генерального договору. Реєстрації для участі у проведенні торгів тривала протягом 20 днів, однак ПАТ КБ «Приватбанк» не зареєструвався. Торги у визначений час не відбулись, оскільки представниками банку було заблоковано вхід. Проведення торгів не було зупинено, оскільки виконавчою службою не було їм пред`явлено такої вимоги.
		Аналізуючи покази вищевказаних осіб, на переконання суду, в результаті дослідження, аналізу та оцінки досліджених обставин справи та наданих стороною обвинувачення письмових доказів, не знайшло свого підтвердження пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч.2ст.364 та ч.2 ст.366 КК України, виходячи з нижче викладеного.
		Зокрема, ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (в редакції станом на 16.02.2010 року), тобто зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки. 
		Таким чином, з об`єктивної сторони злочин у даному випадку характеризується вчиненням дії у формі зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
		Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з її посадою, та передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності.
		Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).
		Ознака «всупереч інтересам служби» передбачає, що службова особа не рахується з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов`язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси. Дії всупереч інтересам служби є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються відповідними повноваженнями. Ігнорування службовою особою наданих їй обов`язків або перевищення прав і може свідчити про використання їх всупереч інтересам служби. Реальним виразом вчинення діяння всупереч інтересам служби є його незаконність. Під інтересами служби слід розуміти, насамперед, інтереси суспільства та держави взагалі, і крім того, інтереси певного органу, підприємства, установи або організації, що не суперечать, не протиставляються інтересам суспільства та держави.
		Окрім того, до обов`язкових ознак об`єктивної сторони злочину належить також настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжкої шкоди.
		Суб`єкт злочину зловживання службовим становищем спеціальний, ним може бути лише службова особа. 
		Також, ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України (в редакції станом на 16.02.2010 року), тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. 
		Безпосереднім об`єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
		Предметом цього злочину у даному випадку є офіційний документ. Офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, а також підприємств, установ організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і мають необхідні реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис). 
		З об`єктивної сторони злочин, у пред`явленому ОСОБА_7 обвинуваченню, полягає у 
		внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Внесення у офіційні документи неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.
		Із суб`єктивної сторони, інкриміновані ОСОБА_7 , злочини характеризуються прямим умислом.
		Таким чином, сторона обвинувачення на підставі належних та допустимих доказів була зобов`язана довести обставини, визначені ст.91 КПК України, а саме факт умисного вчинення ОСОБА_7 зловживання службовим становищем, тобто вчинене в інтересах третіх осіб, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також факт умисного внесення ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
		Як вбачається з пред`явленого ОСОБА_7 04.11.2019 року обвинувачення, на думку сторони обвинувачення, вчинення наведених вище дій обвинуваченим полягало у вчиненні наступних дій: за ч.2 ст.364 КК України: 1) умисній не організації та не здійсненні необхідних заходів щодо своєчасного, повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, внаслідок чого допустив у своїй діяльності порушення прав ПАТ КБ «Приватбанк» як іпотекодержателя щодо вибору торгівельної організації; 2) не вжитті заходів до допущення сторони виконавчого провадження та ТОВ «Ріа-Лізинг» для участі у торгах; 3) не вжитті заходів, при наявності припису прокурора та заяви іпотекодержателя, до відкладення та зупинення торгів, так як саме на органи виконавчої служби покладається обов`язок відчуження предмету іпотеки; за ч.2 ст.366 КК України: укладенні 22.01.2010 року від імені підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Чернівецькій області, який не є юридичною особою, а є структурним підрозділом, договору №250015 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), на яке звернуто стягнення, згідно виконавчого напису №906621 від 19.02.2009 року із директором ЧФ ТОВ «Юнор» ОСОБА_10 , предметом якого є здійснення сторонами дій, пов`язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, в який, а саме п.3.2 вніс завідомо неправдиві відомості щодо зобов`язання перерахунку покупцем грошових коштів за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації, а не на депозитний рахунок виконавчої служби, як це передбачено п.6.3 Генерального договору №4.
		Пред`явлене обвинувачення прокурор доводить наступними дослідженими та проаналізованими судом письмовими доказами:
		- витягами з ЄРДР, відповідно до яких підставою внесення даних до ЄРДР 17 січня 2013 року, 13 лютого 2014 року та 19 квітня 2014 року стали матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, згідно яких службові особи контролюючого органу виконавчої влади всупереч існуючого порядку прийняття рішення щодо нерухомого майна, на користь третіх осіб в 2010 році уклали договори, внаслідок яких ОСОБА_11 завдано збитків на суму понад 265 тис. грн., що спричинило тяжкі наслідки, а також про те, що службовими особами відділу примусового виконання рішень, зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, при підготовці та проведенні процедури реалізації предмету іпотеки, проігнорувавши умови Генерального договору № 4 від 15 січня 2010 року та ч. 1 ст. 1004 ЦК, укладено договір № 250015 від 22 січня 2010 року з торгівельною організацією ТОВ «Юнор», який не містив положень щодо зобов`язань вказаної торгівельної організації здійснити розподіл коштів, подати звіт та перерахувати їх на рахунок стягувача у виконавчому провадженні, унаслідок чого рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 5 червня 2014 року стягнуто з Головного управління юстиції у Чернівецькій області на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_28 кошти у розмірі 794085 грн. 17 коп., що спричинило тяжкі наслідки (а.п. 1, 11, 22 Том 1, а.п. 1-3 Том 2, а.п. Том 9);
		- постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 22 квітня 2014 року, згідно якої матеріали досудових розслідувань №№ 12013270050000118, 12014260000000283, 1201460000000284 об`єднано в одне провадження за вищевказаними фактами та присвоєно № 12013270050000118 (а.п 28-29 Том 1);
		-договом іпотеки № 31 від 30 жовтня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «Блікс», за умовами якого товариство у рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 31 від 29 жовтня 2007 року по поверненню кредиту в розмірі 205000 Євро, наданого у строк до 28 жовтня 2009 року, сплати процентів та інших платежів, в іпотеку банку передало нежилі будівлі, розташовані за адресою м. Чернівці, вул. Заводська, 42 ( п.п.1,2,7 договору). Умовами п. 12 договору сторони визначили, що вартість предмету іпотеки складає 2286329, 81 гривень. Також умовами договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пп. 18,6, 18.8.1, 18.8.2, 18.8.3, 18.9 цього договору, відповідно до розділу п`ятого Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі. При зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодилися, що початкова ціна предмета іпотеки встановлюється у розмірі 100 % від загальної вартості предмету іпотеки, яка зазначена в п. 13 цього договору. Іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки за ціною вище ніж зазначено у цьому договорі (п. 24 договору). Реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства. Згідно п. 29 договору звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити іпотекодавця; продажу предмета іпотеки будь-який особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (а.п. 46-48, Том 1, 5-10,11-12 Том 6); 
		-виконавчим написом нотаріуса, вчиненим 19 лютого 2009 року з метою задоволення вимог ПАТ КБ «Приват Банк», яким запропоновано звернення стягнення на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 42, які перебували в іпотеці банку та виробниче обладнання (станки для розпилювання деревини), які перебували у заставі банку, шляхом реалізації даного майна (а.п. 50 Том1, 3-4 Том 6);
		- протоколами про проведення прилюдних торгів №250015, відповідно до яких 23.02.2010 року спеціалізованою торгівельною організацією ТОВ «Юнор» проведено прилюдні торги, на яких реалізовано будівлі та споруди деревообробного комплексу, розташованого у м. Чернівці, вул. Заводська, 42, які належали ТОВ «Блікс».Кошти від реалізації майна мають бути перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Юнор». У подальшому, переможцями було проведено розрахунки за придбане майно, що підтверджено квитанціями. Кошти в повному обсязі були внесені на рахунок торгівельної організації ТОВ «Юнор» (а.п.58-68, 119- 127, 139-152, Том 1; а.п. 164-176, 190-191,193 Том 6);
		- актами про реалізацію предмета іпотеки від 8 лютого 2011 року, згідно яких державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ОСОБА_9 на підставі протоколів про проведення прилюдних торгів по реалізації майна, квитанцій, що підтверджували проведення розрахунків переможцями торги, видав акти про реалізацію предмета іпотеки, які були затверджені начальником підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_21 ( а.п. 69-74 Том 1, 137-149, 271-283 Том 5);
		- Свідоцтвами, виданими 08.02.2011 року, якими було посвідчено про право вланості ОСОБА_11 на майно, придбане на прилюдних торгах (а.с.75-80 Том 1);
		- ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2011 року, якою було накладено заборону на проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зареєстроване за ТОВ «Блікс»,  видачу свідоцтв та витягів про державну реєстрацію права власності ( а.п. 81-82 Том 1, а.п. 287-288 Том 6);
		- ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2011 року у справі 2-25/2011, якою накладено арешт на банківський рахунок ТОВ «Юнор», відкритий в АКБ «Правекс Банк» № р/р НОМЕР_1 (а.п. 83 Том1, а.п. 312 Том 2, а.п. 316-317 Том 6);
		-ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 грудня 2012 року, відповідно до якої дії державного виконавця ОСОБА_9 , які полягали у видачі актів про проведення торгів визнані неправомірними та зобов`язано начальника відділу примусового виконання рішень скасувати дані акти про реалізацію предмета іпотеки щодо нерухомого майна ТОВ «Блікс» (а.п. 81-92 Том 1, а.п. 340-344, т.2). При цьому, суд визнаючи дії державного виконавця неправомірними, виходив з того, що ТОВ «Блікс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а державний виконавець не зупинив виконавче провадження і незаконно провів торги з реалізації предмета іпотеки, про що видав 8 лютого 2011 року акти про реалізацію майна та проведення торгів відбулося з порушенням ст. 47 Закону України «Про іпотеку»;
		- рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 17.01.2012 року, залишеним без змін ухвалою ВССУ від 23 травня 2012 року, у справі за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ТОВ «Юнор», ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 про визнання недійсними результатів торгів та протоколу проведення торгів, за зустрічним позовом ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 до відділу примусового виконання рішень про визнання права власності, яким рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 листопада 2011 року скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову ПАТ КБ «Приват Банк» та визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, які укладені між ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 та ТОВ «Юнор», оформлені у вигляді протоколів №№ 250015/1, 250015/2, 250015/4, 250015/5, 250015/13, 250015/14, 2500015/3, 250015/8, 250015/10, 250015/15, 250015/19, 250015/9, 250015/16 від 23 лютого 2010 року та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 відмовлено (а.п. 322- 326, т.2, 338-343,347, т.6). При цьому, визнаючи дані договори недійсними, апеляційний суд вказав на те, що прилюдні торги 23 лютого 2010 року були проведені з порушенням Закону України «Про іпотеку» та Тимчасового положення, що полягало у недопущенні представників банку до участі у торгах (а.п.93-97 Том 1, а.п. 313-321, т.2, а.п. 338-347, т. 7 );
		-рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалами суду апеляційної та касаційної інстанцій, у справі за позовом ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28  про відшкодування шкоди, відповідно до якого позов потерпілих задоволено частково та стягнуто з Головного управління юстиції у Чернівецькій області на їх користь 794085, 17 грн. коштів, сплачених за придбане за торгах нерухоме майно (а.п.98-109 Том 1, а.п.18-30 Том 2). При цьому, стягуючи кошти саме з Головного управління юстиції у Чернівецькій області, суди дійшли до висновку, що згідно умов укладеного між Чернівецькою філією ТОВ «Юнор» та підрозділом примусового виконання рішень договору №250015 від 22 січня 2010 року, який укладено на виконання умов Генерального договору від 15 січня 2010 року, спеціалізована торгівельна організація не була стороною договорів купівлі-продажу, які визнані недійсними, а проводила торги з продажу арештованого майна, належного ТОВ «Блікс», за дорученням підрозділу примусового виконання рішень ВДВС, а отже виникли відносини з представництва підрозділу щодо зобов`язання реалізувати арештоване майно на торгах та отримати кошти від реалізації й відповідно наявні підстави для стягнення даних коштів саме з Головного управління юстиції у Чернівецькій області (а.п. 18-30, т. 2). Дане судове рішення Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області виконано в повному обсязі та кошти були сплачені потерпілим, що підтверджено копіями відповідних квитанцій (а.п. 31-36, т. 2, а.п. 151-163,т. 5);
		- актом службового розслідування від 14 січня 2014 року, проведеного у зв`язку із постановленням Шевченківським районним судом м. Чернівці від 5 червня 2013 року, згідно якого з метою встановлення винних осіб, які своїми діями сприяли порушенням при проведенні реалізації нерухомого майна ТОВ «Блікс» і не надходженню коштів, встановлено, що при підготовці та проведенні процедури реалізації предмету іпотеки Відділом примусового виконання рішень та торгівельною організацією ТОВ «Юнор» допущено порушення законодавства, які встановлені рішеннями судів. Умови договору № 250015 від 22 січня 2010 року, який підписано ОСОБА_7 та торговельною організацією ТОВ «Юнор, не зважаючи на їх відповідність ст. 46 закону України «Про іпотеку», не відповідають умовам Генерального договору № 4 від 15 січня 2010 року та ч. 1 ст. 1004 ЦК України, відповідно до якої ОСОБА_7 як повірений зобов`язаний був вчиняти дії виключно відповідно до змісту Генерального договору, а також не відповідали нормам Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого накахом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999 року, відповідно до п.5.1 якого покупець перераховує кошти за придбане майно на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. Також договір № 250015 від 22 січня 2010 року не містив умови щодо зобов`язання торгівельної організації здійснити розподіл коштів, подати звіт та перерахувати їх на рахунок стягувача у виконавчому провадженні. (а.п. 10-17 Том 2);
		- Заявами ОСОБА_13 , ОСОБА_12 про порушення кримінального правопорушення відносно службових осіб ТОВ «Юнор» та підрозділу примусового виконання рішень Відділу ДВС ГУНП в Чернівецькій області (а.п.49-54 Том 2);
		-Наказом Головного управління юстиції в Чернівецькій області №261/к від 10.05.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_7 було призначено на посаду начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Чернівецької області (а.п.120 Том 2); 
		-Посадовою інструкцією начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, якою визначено завдання та обов`язки, права та відповідальність посадової особи ОСОБА_7 (а.п.121-122, 133-134 Том 2); 
		-Наказом Міністерства Юстиції України №300/к від 21.03.2011 року, яким ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника Головного управління юстиції у Чернівецькій області  начальника відділу державної виконавчої служби (а.п.131 Том2); 
		- Наказом №858/к від 11.07.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_7 було звільнено з посади начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області у порядку переведення для подальшому роботи в Головному управлінні юстиції в Чернівецькій області (а.п.141  142 Том 2);
		-Генеральною угодою, укладеною між Міністерством юстиції України та ТОВ «Юнор» від 15 січня 2010 року, згідно якої Мінюст доручає, а організація особисто за місцем її реєстрації або через свої філії у відповідних адміністративно - територіальних одиницях за дорученням організації, зобов`язується приймати від органів державної виконавчої служби та реалізовувати арештоване майно, на яке звернуто стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень (далі - арештоване майно), шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та на комісійних умовах, а також забезпечувати належне зберігання арештованого майна та його перевезення. Крім того, умовами даного Генерального договору визначено, що при виконанні положень цього Договору сторони керуються Законами України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження» Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом МЮУ від 15 грудня 1999 року № 74/5, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом МЮУ від 15 липня 1999 року № 42/5, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом МЮУ від 27 жовтня 1999 року № 68/5 іншими нормативними актами України та цим Договором. Також умовами даного Генерального договору визначено права та обов`язки організації, зокрема обов`язок негайного зупинення реалізації арештованого майна при одержанні постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження чи відкладення проведення виконавчих дій та поновлювати реалізацію арештованого майна при одержанні постанови про поновлення виконавчого провадження (п. 3.9), відшкодувати органу ДВС та власнику арештованого майна збитки, пов`язані з неналежним виконанням своїх обов`язків, у порядку установленому законом (п. 3.14) тощо. Умовами договору визначено й права та обов`язки МУЮ, зокрема у розділі 5 вказано, що при реалізації своїх прав та виконанні своїх обов`язків, що випливають з цього договору, дотримуватися вимог чинного законодавства та умов цього договору, своєчасно у строк не більше двох днів, попереджати організацію про виконання рішення боржником або про виникнення обставин, передбачених ст.ст. 32-35, 37 Закону України «Про виконавче провадження», і вирішувати питання подальшого розпорядження майном, переданим на реалізацію (а.п.149-154 Том 2).
		- Крім того, згідно умов Генерального договору визначено, що кошти за придбане майно, за винятком винагороди спеціалізованої організації за реалізацію майна, вносяться покупцем безпосередньо на рахунок органів державної виконавчої служби, який передав майно на реалізацію (п. 6.3 договору). Відповідно до п. 8.1 договору, усі відносини, пов`язані з реалізацією цього договору, здійснюються шляхом укладення органами ДВС та організацією окремих договорів про реалізацію арештованого майна з обов`язковим урахуванням положень цього договору;
		- договором про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки)та нерухомого майна № 250015 від 22 січня 2010 року, укладеного для подальшої реалізації арештованого (іпотечного) майна, а також рухомого майна на прилюдних торгах, укладений між підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області в особі начальника ОСОБА_7 , який діє на підставі Положення про районний, районний у місті, міський, міськрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом МЮУ № 83/5 від 3 березня 2007 року та ТОВ «Юнор» в особі директора Чернівецької філії ОСОБА_10 (а.п.155-157 Том 2, а.п. 128-132, т. 6). Зокрема, відповідно до договору, сторони домовилися, що предметом договору є здійснення сторонами дій, пов`язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернуто стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 4 від 15 січня 2010 року з надання послуг по реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень суду та інших органів, шляхом його продажу на прилюдних торгах. Крім того, згідно умов цього договору відділ доручає організації реалізацію арештованого державним виконавцем нерухомого майна (предмета іпотеки), а організація здійснює його реалізацію на прилюдних торгах у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» та іншими нормативно-правовими актами. Також за умовами даного договору на реалізацію було передано нерухоме майно (предмет іпотеки), арештоване згідно виконавчого напису № 906621 вчиненого 19 лютого 2009 року нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 й відповідно передано на реалізацію будівлі та споруди деревообробного комплексу, яке є власністю ТОВ «Блікс», що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Заводська, 42 та перебуває в іпотеці ПАТ КБ «Приват Банк» за ціною, визначеною ОСОБА_30 станом на 2 грудня 2009 року в розмірі 997156 грн. без ПДВ. Також згідно умов договору сторони зобов`язалися дотримуватися чинного законодавства та умов Генерального договору при реалізації своїх прав та виконанні своїх обов`язків, що випливають з цього договору (п. 2.1), а згідно п. 3.2 визначили, що переможець торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації (а.п. 155-157 Том 2, а.п. 161-162, 166, Том 7, а.п. 132-133 Том 6);
		-додатковим договором до договору про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) № 250015 від 22 січня 2010 року, укладеним між сторонами 15 березня 2010 року, згідно якого пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції, а саме: визначено що предметом реалізації є нерухоме майно (предмет іпотеки), арештоване згідно виконавчого напису № 906621, вчиненого 19 лютого2009 року нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та виконавчого листа № 2-3018, виданого 17 березня 2009 року Шевченківським районним судом м. Чернівці (а.п. 158 Том 2, а.п.96 Том 5, а.п. 134 Том 6);
		- Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 11.03.2009 року, відповідно до якого рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02.12.2008 року було скасовано та стягнуто солідарно з ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ТОВ «Блікс» на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 3387855, 22 гривні (а.п. 337-339 Том 2, а.п.24-29 Том 7);
		- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.02.2013 року, згідно якого було вилучено виписки по рахунку ТОВ «Юнор» № НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ «Правекс Банк» за період з 22 лютого 2010 року по 23 травня 2012 року, отримані на підстави ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 січня 2013 року про надання тимчасового доступу та вилучення документів, які містять охоронювану законом таємницю (а.п.7-179 Том 3). 
		- У досліджених виписках вказано відомості про здійснення ОСОБА_12 перерахування 9 березня 2010 року на рахунок ТОВ «Юнор», згідно протоколів торгів №№ 250015/3, 250015/8, 250015/10, 250015/15 , 2500015/19 від 23 лютого 2010 року, коштів в розмірі 206 359,12 грн., 5 812,16 грн., 18518,69 грн., 6246,19 грн., 48512,51 грн., 5,52 грн.; ОСОБА_28 перерахування коштів, згідно протоколів №№ 250015/9, 250015/16 від 23 лютого 2010 року в розмірі 160162,35 грн., 68 084,80 грн., 47, 95 грн. та ОСОБА_11 згідно протоколів №№ 250015/1, 250015/2, 250015/4, 250015/5, 250015/13, 250015/14, від 23 лютого 2010 року в розмірі 127686,82 грн., 48 886,57 грн., 4 34,48 грн., 8343,76 грн., 1 477,92 грн., 70763, 50 грн., 5,10 грн.;
		-Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2014 року, у відповідності до якого було вилучено виконавче провадження №28/08-11, індекс 2-09; виконавче провадження №352/4-09, індекс 4-07, виконавче провадження №2160/02/09 (а.п.10-30 Том 5);
		-Протоколом огляду від 12.06.2014 року, у відповідності до якого було оглянуто виконавче провадження №28/08-11, індекс 2-09; виконавче провадження №352/4-09, індекс 4-07, виконавче провадження №2160/02/09 (а.с.31-40 Том 5);
		-Заявою ЗАТ КБ «Приватбанк» до ВДВС Садгірського МУЮ про відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню солідарно з ТОВ «Блікс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3387855,22 гривень (а.п.43 Том 5);
		- Виконавчим листом, виданим Шевченківським районним судом у справі №2-3018/08, про стягнення солідарно з ОСОБА_34 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ТОВ «Блікс» на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3387855,22 гривень (а.п.44 Том 5);
		-Постановою про передачу матеріалів виконавчих проваджень від 10.06.2009 року, на підставі якої матеріали виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «Блікс» на користь стягувачів та ухвали про забезпечення позову, що перебувають на виконанні Садгірського відділу ДВС передано для подальшого виконання до Відділу підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Чернівецькій області (а.п.60 Том 5, а.п.85 Том 6);
		-Постановою про прийняття до виконання виконавчого провадження від 15.06.2009 року підрозділом примусового виконання рішень за підписом заступника начальника відділу ОСОБА_35 та супровідним листом до неї за підписом ОСОБА_7 (а.п.61-62 Том5);
		-Постановою про прийняття до виконання виконавчого провадження №502/02-09 від 27.11.2009 року про стягнення з ТОВ «Блікс» на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» боргу у сумі 338785, 22 гривні від 27.11.2009 року державним виконавцем ОСОБА_9 (а.п.61-62 Том 5, а.п.144 Том 7);
		-Клопотанням представника ПАТ КБ «Приватбанк» від 04.03.2010 року про зупинення виконавчого провадження по стягненню з ТОВ «Блікс» заборгованості за кредитним договором у сумі 3387855, 22 гривні на підставі виконавчого листа №2-3018 у зв`язку з порушенням справи про банкруцтво відносно ТОВ «Блікс» та накладення мараторію на задоволення вимог кредиторів (а.с.84 Том 5);
		-Повідомленням провідного спеціаліста ОСОБА_36 начальнику підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_7 про те, що 11.03.2010 року на депозитний рахунок надійшли кошти в розмірі 139645,25 гривень від ОСОБА_37 . Оплата згідно протоколу №250016 від 08.03.2010 року (а.п. 85 Том 5);
		-Постановою про скасування процесуального документу від 27.11.2009 року, відповідно до якого начальником підрозділу ОСОБА_7 на підставі ст.64 Закону України «Про виконавче провадження» було скасовано постанову про зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-3018 від 30.06.2009 року (а.п.86 Том 5);
		-Листом ТОВ «Юнор» від 10.03.2010 року, яким організація, що проводила торги повідомила начальника Підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у Чернівецькій області, що 08.03.2010 року відбувся аукціон по реалізації арештованого майна, належного ТОВ «Блікс» (а.п.88 Том 5);
		-Звітами про проведення розподілу коштів, що надійшли від реалізації предмета іпотеки від 14.02.2011 року, складеними ТОВ «Юнор» (а.п. 151-163 Том 5); 
		-Постановою про закінчення виконавчого провадження №13295737 від 17.10.2011 року, якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3018 про стягнення солідарно з ТОВ «Блікс» на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3387855,22 гривні було закінчено (а.п.186 Том 5);
		- Заявою ЗАТ КБ «Приватбанк» до ВДВС Садгірського МУЮ про відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню солідарно з ТОВ «Блікс» на користь банку згідно виконавчого напису приватного нотаруса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_38 від 19.02.2009 року (а.п.1 Том 6);
		-Договором застави №31 від 30.10.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Блікс», відповідно до якого заставою забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з кредитного договору від 29.10.2007 року №31. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає 615000 гривень. У забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, заставодавець надав у заставу виробниче обладнання, загальною вартістю 412764,43 гривні (а.п.13-15 Том 6);
		-Постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2009 року по виконанню виконавчого напису №906621, вчиненого 19.02.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 (а.п.18 Том 6); 
		-Постановою старшого державного виконавця Садгірського відділу ДВС Чернівецького МУЮ ОСОБА_16 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 14.04.2009 року, якою, з метою реального виконання виконавчого напису №906621, вчиненого 19.02.2009 року, ОСОБА_39 призначено експертом у виконавчому провадженні. Експерту ОСОБА_40 доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань початкової вартості арештованого майна, згідно акту опису й арешту майна від 27.03.2009 року, а саме переліку майна, зазначеного в додатку №2, для примусової реалізації з прилюдних торгів (а.п.58-60 Том 6);
		-Угодою на проведення експертної оцінки майна та майнових прав від 14.04.2009 року, укладеної між Садгірським відділом ДВС Чернівецького МУЮ та експертом ОСОБА_30 , відповідно до якої на експерта покладено обов`язки по виконанню звіту про оцінку початкової вартості для примусової реалізації з прилюдних торгів арештованого майна, згідно виконавчого листа №2-3018, а саме: нежилих будівель, що по вул.Заводській, 42 м.Чернівці, а також, згідно виконавчого напису №906621 від 19.02.2009 року, заставленого деревообробного обладнання. Платником за вказаною угодою є ЗАТ КБ «Приватбанк», представник якого підписав угоду (а.с.61-65 Том 6);
		-Постановою заступника начальника відділу підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ Чернівецької області ОСОБА_35 про прийняття до виконання виконавчого провадження №13294774 по виконанню виконавчого напису №906621 від 19.02.2009 року;
		-Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу ДВС ГУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_9 про призначення експерта від 27.11.2009 року. Вказаною постановою експерту ОСОБА_40 доручено провести актуалізацію експертної оцінки від 08.05.2009 року початкової вартості заставленого майна (а.п.113 Том 6, а.п.147 Том 7);
		-супровідними листами за підписом ОСОБА_7 від 28 грудня 2009 року, згідно яких на підставі ст.ст. 5,6 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій» матеріали надіслано на конкурсну комісію для реалізації арештованого майна, а саме будівель та споруд деревообробного комплексу,вартістю 997156 грн. станом на 27 листопада 2009 року, та деревообробного обладнання із визначеним Інструкцією переліком документів (а.п. 120-122 Том 6);
		-протоколом проведення конкурсу між спеціалізованими торгівельними організаціями щодо передачі на реалізацію арештованого майна та визначення переможця № 1 від 19 січня 2010 року, згідно якого конкурсною комісією у складі чотирьох осіб: спеціалістів відділу ДВС ГУЮ в Чернівецькій області, переможцем для реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ «Блікс» визначено ТОВ «Юнор» (а.п.123-127 Том 6, а.п.94-98 Том 8);
		- Повідомленням ТОВ «Юнор», адресованим Підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ в Чернівецькій області, ТОВ «Блікс», ЗАТ КБ «Приватбанк», про призначення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна на 23.02.2010 року 11 год. 00 хв. та доведення до відома інформації про умови реєстрації для участі в прилюдних торгах (а.п.138 Том 6);
		-Клопотанням ПАТ КБ «Приватбанк» від 23.02.2010 року, поданим до підрозділу примусового виконання рішень, у якому банк повідомив, що 22.02.2010 року за адресою вул.Миколаївська, 38 м.Чернівці представник банку та ТОВ РІА-Лізинг намагалися зареєструватися для участі в прилюдних торгах, однак працівники ТОВ «ЮНОР» бул відсутні протягом усього робочого дня (а.п.140-145 Том 6);
		- Актом від 23.02.2010 року, складеним ОСОБА_7 , із змісту якого вбачається, що йому прокуратурою Садгірського районум м.Чернівці було вручено припис про зупинення проведення прилюдних торгів нерухомого майна ТОВ «Блікс» (а.п.151 Том 6);
		- Приписом про усунення порушень закону, виданим прокурором Садгірського району м.Чернівці від 23.02.2010 року, яким останній вимагав від ОСОБА_7 вжити невідкладних заходів щодо зупинення проведення прилюдних торгів з продажу арештованого нерухомого майна ТОВ «Блікс» до реєстрації та допущення до участі в прилюдних торгах ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Ріа Лізинг» (а.п.154 Том 6);
		- Приписом про усунення порушень закону, виданим прокурором Садгірського району м.Чернівці від 03.03.2010 року, яким останній вимагав від ОСОБА_7 вжити невідкладних заходів щодо не затвердження акту про проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна за адресою м.Чернівці вул.Заводська, 42 і не видачі його покупцеві (а.п.177-178 Том 6);
		-Листом ТОВ «Юнор» від 09.03.2010 року до начальника Підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ в Чернівецькій області, яким останній повідомив про те, що 23.02.2010 року відбулися прилюдні торги по реалізації арештованого майна, належного ТОВ «Блікс» (а.п.190-191 Том 6);
		-Заявою ПАТ КБ «Приватбанк» від 04.03.2010 року до начальника Підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_7 про повернення виконавчого напису нотаріуса, вчиненого нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 19.02.2009 року (а.п.202 Том 6);
		- Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.03.2010 року у виконавчому провадженні №13294774, винесеною держаним виконавцем ОСОБА_9 , якою виконавчий напис №906621від 19.02.2009 року було повернуто стягувачеві ПАТ КБ «Приватбанк» (а.п. 204-206 Том 6, а.п.234-236 Том 7);
		- Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року у справі №2а-2968/10/0470, якою до ухвалення рішення у справі було заборонено ТОВ «Юнор», ТОВ «Блікс», Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Чернівецькій області, ЧМБТІ, ЧКОБТІ проводити прилюдні торги та аукціони, складати протоколи про проведення прилюдних торгів та аукціонів, складати та видавати акти про проведення прилюдних торгів, перераховувати на депозитний рахунок органу ДВС та списувати з нього суми грошових коштів за нерухоме майно, видавати свідоцтва про право власності, тощо (а.п.216,217 Том 6);
		- Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2010 року, якою адміністративний позов ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено. Визнано протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Чернівецькій області щодо вибору 19.01.2010 року спеціалізованої організації ТОВ «Юнор» з метою продажу арештованого майна ТОВ «Блікс» та зобов`язано підрозділ провести на конкурсній основі вибір спеціалізованої організації з продажу предмету іпотеки за участю іпотекодержателя ПАТ КБ «Приватбанк» (а.п.236-237 Том 6);
		-Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 24.02.2011 року, якою у рахунок забезпечення позову заборонено ЧМБТІ, ЧОКБТІ вчиняти дії щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, видавати витяги про державну реєстрацію права власності, видавати свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстроване за ТОВ «Блікс» (а.п.287-288 Том 6);
		-Постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 09.03.2010 року, винесеною державним виконавцем ОСОБА_9 , на підставі якої виконавче провадження №13294774 з примусового виконання виконавчого напису №906621, виданого 19.02.2009 року, до зведеного виконавчого провадження №17839475, яке веде Підрозділ примусового виконання рішень ГУЮ Чернівецької області (а.п. 221-223 Том 7).
		Розглядаючи пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення та надані на його підтвердження прокурором докази, суд виходить із наступного:
		Так, згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній станом на час вчинення інкримінованих обвинуваченому діянь, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці). 
		Державною виконавчоюслужбою підлягаютьвиконанню таківиконавчі документи,зокрема: виконавчілисти,що видаютьсясудами та виконавчі написи нотаріусів.
		Відповідно до ст. 5 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснює сторонам їх права і обов`язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		При цьому, державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. 
		Питання діяльності Державної виконавчої служби та її органів також врегульовано Інструкцією про проведення виконавчих дій (далі  Інструкція).
		Згідно п. 1.5. Інструкції визначено, що державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону. Зокрема, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на грошові кошти боржника, звернення стягнення на інші види майна боржника тощо.
		Статтею 5-1 Закону встановлено, що начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та начальник підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції наділені всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні, передбаченими цим Законом для начальника державної виконавчої служби у районі, місті (місті обласного значення), районі у місті.    
		Відповідно до положень ст. 8 Закону визначено, що контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. 
		Також положеннями вказаного Закону визначено, що особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз`яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону(ст. 7 Закону).
		Зокрема, положеннями ст. 11-1 Закону визначено права і обов`язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні, а саме: сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами,наданими цим Законом. 
		Сторони зобов`язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
		Окрім того, пунктом 1.8 Інструкції регламентовано, що контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється у відповідності до статей 8 - 8-3 Закону України "Про виконавче провадження". Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Керівник органудержавної виконавчоїслужби звласної ініціативиабо зазаявою сторінвиконавчого провадженняможе виправитидопущені впроцесуальних документах,винесених державнимвиконавцем,який йомубезпосередньо підпорядкований,граматичні чиарифметичні помилки,про щовиноситься постанова. Керівник органу державної виконавчої служби вищого рівня в разі виявлення порушень вимог Закону своєю постановою визначає вказані порушення та надає доручення керівнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, визначених абзацами другим та третім цього пункту.
		Як вбачається з наданих та досліджених судом письмових доказів, ОСОБА_7 відповідно до наказу начальника Головного управління юстиції в Чернівецькій області №264/к від 10.05.2007 року, обіймав посаду начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу відділу ДВС ГУЮ у Чернівецькій області, а отже був державним службовцем та службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями.
		Відповідно до посадової інструкції начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Чернівецькій області, з якою ОСОБА_7 було ознайомлено 10.05.2007 року, до функціональних обов`язків начальника підрозділу примусового виконання входить: здійснення необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; організація своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень; організація роботи підрозділу, розподіл обов`язків та контроль за діяльністю працівників; роз`ясненням сторонам їх прав та обов`язків. Неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов`язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням, покладених цією посадовою інструкцією тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність, згідно чинного законодавства (а.п.121-122 Том 2).
		У період перебування ОСОБА_7 на посаді начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Чернівецькій області, зведене виконавче провадження по стягненню з ТОВ «Блікс» на користь різних стягувачів та по виконанню виконавчого напису від 19.02.2009 року, постановою заступника начальника відділу ДВС ГУЮ від 10.06.2009 року, було передано до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області. 
		Пред`явлене ОСОБА_7 , прокуратурою Чернівецької області, обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України, обґрунтовується вчиненням обвинуваченим у межах зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Блікс» ряду незаконних дій, зловживаючи службовим становищем.
		Зокрема, в обвинувальному акті від 04.11.2019 року прокурор вказує на те, що, всупереч вимогам ст.43 Закону України «Про іпотеку», 27.11.2009 року державним виконавцем ОСОБА_9 за вказівкою і погодженням ОСОБА_7 , як безпосереднього керівника, було повторно призначено експерта для визначення вартості арештованого, в тому числі іпотечного, майна.
		Однак, як було встановлено судом, постановою державного виконавця ОСОБА_9 від 27.11.2009 року було лише доручено, попередньо визначеному за згодою стягувача ЗАТ КБ «Приватбанк», експерту ОСОБА_40 провести актуалізацію експертної оцінки від 08.05.2009 року початкової вартості заставленого майна. 
		Натомість, експертизу майна боржника було призначено постановою старшого державного виконавця Садгірського відділу ДВС Чернівецького МУЮ ОСОБА_16 від 14.04.2009 року. Актуалізацію експертної оцінки майна від 08.05.2009 року державним виконавцем ОСОБА_9 було проведено у зв`язку з тим, що з часу проведення експертної оцінки сплило більше шести місяців. Такі дії державного виконавця не суперечать вимогам ст.43 Закону України «Про іпотеку».
		Твердження сторони обвинувачення про те, що такі дії державним виконавцем ОСОБА_9 були вчинені за вказівкою та погодженням ОСОБА_7 не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та не було підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Так, свідок ОСОБА_9 у ході судового розгляду суду пояснив, що ОСОБА_7 лише перевірялись його дії. ОСОБА_7 заперечував факт надання ОСОБА_9 будь-яких вказівок у межах зведеного виконавчого провадження, в тому числі і щодо проведення актуалізації оцінки майна. Його дії полягали лише у здійсненні загального контролю за діяльністю підлеглих працівників, що входило до його безпосередніх обов`язків, відповідно до посадової інструкції. 
		Суд наголошує, що зведене виконавче провадження по стягненню заборгованості з ТОВ «Блікс» перебувало у провадженні саме державного виконавця ОСОБА_9 , який був самостійною службовою особою, уповноваженою на прийняття процесуальних рішень у межах виконавчого провадження з метою виконання виконавчих документів.
		Аргументи сторони обвинувачення щодо визначення вартості іпотечного майна, що знаходиться по вул.Заводській, 42 м.Чернівці, за значно нижчою ціною, порівняно із ціною предмету іпотеки, визначеною умовами договору іпотеки, у розмірі 2286328 грн. 83 коп. суд відхиляє з огляду на те, що визначена умовами договору ціна встановлюється виключно при позасудовому врегулюванні, а не при примусовому виконанні виконавчого документу. Навпаки, стягувачем ПАТ КБ «Приватбанк» було проведено оплату оцінки майна, здійснену на підставі постанови державного виконавця від 14.04.2009 року, та не оскаржено її. 
		Крім того, обвинувачення обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , як безпосередній начальник державного виконавця ОСОБА_9 , з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Юнор», всупереч ст.ст.5, 5-1, 7 Закону України «Про виконавче провадження», порушуючи права та законні інтереси юридичної особи, яка бере участь у виконавчому провадженні, не проконтролював та не роз`яснив, передбачене ст.41 Закону України «Про іпотеку» право сторони виконавчого провадження КБ «Приватбанк», як іпотекодержателя, визначати спеціалізовану організацію для реалізації предмета іпотеки, та не повідомив про передачу нерухомого майна на реалізацію та організацію конкурсу, та 28.12.2009 року супровідним листом №731/03-09/02 направив матеріали на конкурсну комісію, внаслідок чого було порушено право іпотекодержателя на власний вибір торгівельної організації. 
		Розглядаючи такі доводи обвинувачення, суд керується положеннями чинного, на час вчинення інкримінованих ОСОБА_7 діянь, законодавства. 
		Так, відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний роз`яснити сторонам їх права та обов`язки; проводити оцінку майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна.
		Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (ч.8 ст.52 Закону).
		Згідно ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю. 
		Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» обов`язок по роз`ясненню сторонам їх прав, вичерпний перелік яких наведено у ст.11-1, покладено безпосередньо на державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження. 
		Окрім того, саме на державного виконавця Законом, у статтях 14 та 59, покладено обов`язок повідомляти сторони про проведення оцінки майна.
		Як вже було зазначено судом, зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Блікс» заборгованості на користь різних стягувачів, перебувало у провадженні державного виконавця ОСОБА_9 , а тому саме на нього Законом було покладено обов`язок по роз`ясненню прав стягувачеві-іпотекодержателю КБ «Приватбанк».
		Будь-які підстави та докази покладення такого обов`язку на начальника підрозділу ОСОБА_7 відсутні, а отже стороною обвинувачення не доведено факту зловживання ним своїм службовим становищем, яке полягало в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Юнор», не роз`ясненні ПАТ КБ «Приватбанку» права, як іпотекодержателя, визначати спеціалізовану організацію для реалізації предмета іпотеки.
		При цьому, суд вважає не доведеним факт не роз`яснення стягувачеві ПАТ КБ «Приватбанк» прав, визначених ст.11-1 Закону. Також суд враховує, що КБ «Приватбанк», у зв`язку із специфікою своєї діяльності, є стягувачем по багатьом виконавчим провадженням, а тому його представники, які є фаховими юристами, безумовно обізнані з правами, якими законодавство наділяє стягувача. 
		Право вибору спеціалізованої організації, яким наділений іпотекодержатель в силу положень ст.41 Закону України «Про іпотеку», є диспозитивним, не має обов`язкового характеру, та використовується виключно на розсуд іпотекодержателя. 
		Щодо не повідомлення ОСОБА_7 КБ «Приватбанк» про передачу нерухомого майна на реалізацію та організацію конкурсу, внаслідок чого засідання конкурсної комісії відбулось 19.01.2010 року без участі іпотекодержателя, суд зазначає наступне:
		Так, положеннями п.5.11, п.5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року, встановлено, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній) основі, і з якими укладено відповідний договір з державною виконавчою службою. Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця. 
		Міністерство юстиції України із спеціалізованими організаціями, зазначеними в п.5.12.2, п.5.12.3 укладає генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень. Передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки. 
		Державний виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи. Підготовлений пакет документів державний виконавець разом із заявкою передає особисто або через спеціально уповноважену особу до відповідного відділу державної виконавчої служби регіонального управління юстиції для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організацію конкурсу. 
		Відділ державної виконавчої служби регіонального управління юстиції після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у термін до п`яти днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам чинного законодавства та у разі виявлення порушень надає доручення щодо їх усунення. У разі встановлення відповідності документів вимогам чинного законодавства Відділ державної виконавчої служби регіонального управління юстиції у строк до п`яти робочих днів повідомляє спеціалізовані торгівельні організації, з якими укладено договори, відповідно до п.5.12.4. Інструкції, про наявність арештованого майна, його місцезнаходження, оцінку, за якою воно виставляється на продаж, а також повідомляє дату з проведення конкурсу з передачі на реалізацію цього майна.
		Щотижня у визначені день та час відділом державної виконавчої 
		служби регіонального управління юстиції проводиться конкурс між спеціалізованими організаціями, з якими укладено договори відповідно до пункту 5.12.4 цієї Інструкції, стосовно передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна, про що 
		обов`язково, не пізніше ніж за один день до проведення, інформуються вказані спеціалізовані організації.
		Для організації та проведення конкурсу директор Департаменту державної виконавчої служби, начальник відділу державної виконавчої служби регіонального управління юстиції затверджують комісію з числа працівників відповідного органу державної виконавчої служби.
		Якщо на реалізацію передається майно, що є предметом іпотеки, конкурс про передачу на реалізацію такого майна не проводиться. Під час засідання конкурсної комісії лише оголошується, якій зі спеціалізованих організацій іпотекодержатель передає майно на реалізацію.
		Засідання комісії є відкритим. За результатами розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування визначає переможця, який здійснюватиме реалізацію арештованого майна. Рішення про визначення переможця приймається простою більшістю голосів у присутності не менш як двох третин членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.
		Результати проведеного конкурсу оголошуються відразупісля йогопроведення.Виготовлення тапідписання протоколувідбувається удень проведенняконкурсу. Копія протоколу про результати проведення конкурсу або витяг з нього, у якому зазначена назва переможця, не пізніше наступного дня доводиться до відома органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого вилучено майно. Між спеціалізованою торговельною організацією та органом державної виконавчої служби укладається договір про надання послуг з реалізації арештованого майна. Договір підписується начальником органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого вилучено майно, та уповноваженим представником спеціалізованої торговельної організації, яка визначена переможцем конкурсу з передачі цього майна на реалізацію.
		Таким чином, аналізуючи положення Інструкції, суд зауважує, що саме державний виконавець готує та передає документи для проведення реалізації майна.
		Начальником підрозділу ОСОБА_7 було лише підписано супровідний лист №731/03-09/02-11 від 28.12.2009 року, яким надіслано, підготовлені державним виконавцем ОСОБА_9 , матеріали на конкурсну комісію до Відділу ДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області (а.п.120 Том 6).
		Окрім того, суд зауважує, що вичерпний перелік документів, які підлягають передачі на конкурсну комісію, наведено у п.5.11, п.5.12.5 Інструкції. Серед зазначеного переліку відсутня вимога щодо наявності доказів повідомлення іпотеко держателя про право на вибір торгівельної організації.
		Організація та проведення конкурсу є виключною компетенцією Відділу державної виконавчої служби регіонального управління юстиції, а тому ОСОБА_7 жодної участі у вчиненні таких дій приймати не міг. Саме конкурсна комісія, сформована із спеціалістів Відділу ДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області, вчиняла дії по визначенню спеціалізованої організації стосовно передачіна реалізацію арештованого державними виконавцями майната повиннабула визначитисьіз способомпризначення спеціалізованоїорганізації. 
		З огляду на вказане, будь-яких порушень у діях ОСОБА_7 у зв`язку з підписанням супровідного листа №731/03-09/02-11 від 28.12.2009 року судом встановлено не було.
		Також, в обґрунтування пред`явленого обвинувачення сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_7 , не будучи начальником органу державної виконавчої служби, який уповноважений на підписання договорів з торгівельними організаціями, 22.01.2010 року від імені підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області, який не є юридичною особою, уклав договір №250015 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів із реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), на яке звернуто стягнення згідно виконавчого напису №906621, із директором ЧФ ТОВ «Юнор» ОСОБА_10 . При цьому, ОСОБА_7 , не дотримуючись умов п.1.1 та п.6.3 Генерального договору №4, в п.3.2 передбачив перерахування переможцем торгів, протягом 10 робочих днів, коштів за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківських рахунок спеціалізованої організації, а не на рахунок органу державної виконавчої служби, який передав майно на реалізацію, як це передбачено умовами Генерального договору.
		Наведені доводи суд вважає безпідставним з огляду на положення ст.5-1 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких начальник підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції 
		наділений всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні, передбаченими цим Законом для начальника державної виконавчої служби у районі, місті (місті обласного значення), районі у місті.
		Отже, враховуючи те, що ОСОБА_7 обіймав посаду начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу відділу ДВС ГУЮ у Чернівецькій області, він був наділений повноваженнями на укладення та підписання договорів із торгівельними організаціями.
		Порядок проведення розрахунків за майно, придбане на прилюдних торгах, визначено ст.46 Закону України «Про іпотеку». 
		Так, згідно ст.46 Закону, в редакції станом на 07.05.2009 року, чинній на момент укладення договору, переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації. 
		Тому, враховуючи принцип верховенства права, у даному випадку застосуванню підлягав правовий акт вищої юридичної сили, тобто ст.46 Закону України «Про іпотеку», а не положення п.5.12.9 Інструкції проведення виконавчих дій. 
		Суд відхиляє твердження сторони обвинувачення щодо невідповідності, укладеного ОСОБА_7 , договору №250015 умовам п.1.1 та п.6.3 Генеральної угоди №4, як на доказ незаконності дій останнього. При цьому, суд керується положеннями ст.203 ЦК України, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. У даному випадку умови Генеральної угоди щодо перерахування коштів за придбане на торгах майно на рахунок органу державної виконавчої служби суперечили акту цивільного законодавства: вимогам ст.46 Закону України «Про іпотеку», тобто в силу положень ст.215 ЦК України є нікчемними. 
		Крім того, обвинувачення обґрунтовується тим, що 23.02.2010 року ОСОБА_7 , як представник органу державної виконавчої служби, який здійснює реалізацію предмета іпотеки, та представники торгівельної організації «Юнор», уповноважені на організацію продажу іпотечного майна, в порушення вимог ст.ст.44, 45 Закону України «Про іпотеку» та п.3.12 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна не допустили до участі в торгах представників ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Ріа-Лізинг», провівши їх о 16 год. 00 хв., замість 11 год. 00 хв.
		Розглядаючи наведені доводи, суд враховує наступне:
		Так, положеннями ст.43, ст.44, ст.45 Закону України «Про іпотеку» визначено порядок проведення прилюдних торгів, згідно яких обов`язки по їх організації та проведенню покладено на спеціалізовані організації.
		Зокрема, прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення. Спеціалізована організація забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу. 
		У прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна, що реалізується. Розмір гарантійних внесків визначається спеціалізованою організацією, але він не може перевищувати 5 відсотків початкової ціни продажу предмета іпотеки. Іпотекодавець та всі іпотекодержателі беруть участь у прилюдних торгах без 
		сплати гарантійного внеску. 
		Учасники прилюдних торгів підлягають реєстрації спеціалізованою організацією. Реєстрація припиняється не раніше ніж за одну годину до початку прилюдних торгів. Для цілей реєстрації учасник надає спеціалізованій організації документ, що посвідчує його особу, заяву про участь у торгах, документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску. Під час проведення реєстрації учасник прилюдних торгів отримує картку із зазначенням 
		його порядкового номера, згідно з яким цей учасник бере участь у торгах (стаття 44 Закону). 
		Прилюдні торги проводяться прозоро. Спеціалізована організація забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку. 
		Аналогічний порядок проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
		Аналізуючи наведені вище положення законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 , який за клопотанням банку 23.02.2010 року був лише присутній на торгах, не був наділений будь-якими повноваженнями щодо організації їх проведення, в тому числі і щодо реєстрації учасників для участі в торгах. 
		При цьому, суд вважає безпідставним посилання сторони обвинувачення на п.3.12 Тимачасового положення щодо обов`язку організатора прилюдних торгів забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах, з огляду на те, що а ні положенням, а ні Законом України «Про іпотеку» не наведено визначення терміну «організатор прилюдних торгів». Натомість, п.3.2 Тимчасового положення регламентовано, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги саме за заявкою державного виконавця, а не начальника виконавчої служби, начальника відповідного підрозділу. Тому стверджувати, що у даному випадку організатором прилюдних торгів виступав саме ОСОБА_7 будь-яких правових підстав немає. 
		Посилання органу обвинувачення як на доказ вини ОСОБА_7 на те, що представники торгівельної організації «Юнор», уповноважені на організацію продажу іпотечного майна, не допустили до участі в торгах представників ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Ріа-Лізинг» є недопустимим, оскільки торгівельна організація «Юнор» є самостійною юридичною особою, посадові особи якої не перебували у підпорядкуванні ОСОБА_7 , та самостійно несуть відповідальність за вчинені ними діяння. 
		Також, пред`явлене обвинувачення мотивується тим, що ОСОБА_7 при наявності врученого йому припису прокурора Садгірського району та заяви сторони виконавчого провадження ПАТ КБ «Приватбанк» умисно, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Юнор», не відклав та не зупинив проведення торгів.
		Як було встановлено судом, 23.02.2010 року прокурором Садгірського району м.Чернівці було дійсно винесено припис, яким останній вимагав від ОСОБА_7 вжити невідкладних заходів щодо зупинення проведення прилюдних торгів з продажу арештованого нерухомого майна ТОВ «Блікс» до реєстрації та допущення до участі в прилюдних торгах ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Ріа Лізинг».
		Того ж дня, ОСОБА_7 за №197/01-10 було вручено директору спеціалізованої торгівельної організації ТОВ «Юнор» лист, яким направлено вимогу прокурора щодо зупинення проведення прилюдних торгів, а також повідомлено про обов`язок організатора прилюдних торгів забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах (а.п.153 Том 6).
		Директором ЧФ ТОВ «Юнор» листом №464 від 23.02.2010 року було повідомлено ОСОБА_7 про те, що зупинення реалізації майна боржника можливо лише при одержанні постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження (а.п.152 Том 6). 
		Вичерпний перелік підстав для відкладення проведення виконавчих дій та підстав зупинення виконавчого провадженнч з винесенням відповідної постанови, передбачено нормами статтей 32-36 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року.
		Суд зауважує, що 23.02.2010 року а ні стягувач, а ні боржник не звертались до підрозділу примусового виконання з клопотанням про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених Законом п.4.3 Інструкції. 
		Окрім того, суд наголошує, що за змістом ст.36 Закону саме державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником 
		відповідного відділу державної виконавчої служби. 
		Тобто, зупинення зведеного виконавчого провадження було віднесено Законом до компетенції державного виконавця ОСОБА_9 ОСОБА_7 , в свою чергу, був наділений повноваженнями лише щодо затвердження постанови про зупинення виконавчого провадження. 
		Наведене вище цілком спростовує пред`явлене обвинувачення у цій частині. 
		Доводи сторони обвинувачення з приводу того, що ОСОБА_7 діяв умисно з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Юнор» є виключно припущеннями та жодними доказами не підтверджено. 
		Так само недоведеними є твердження сторони обвинувачення щодо незаконності дій ОСОБА_7 та доказів його вини у пред`явленому обвинуваченні, які полягали у наданні вказівки державному виконавцю ОСОБА_9 винести постанову від 09.03.2010 року про обєднання проваджень, а також у невжитті заходів для повернення коштів від торгуючої організації.
		Зокрема, як зазначалось судом вище, свідок ОСОБА_9 у ході судового розгляду суду показав, що ОСОБА_7 лише перевірялись його дії. ОСОБА_7 заперечував факт надання ОСОБА_9 будь-яких вказівок у межах зведеного виконавчого провадження. Будь-яких інших доказів неправомірного впливу начальника ОСОБА_7 на свого підлеглого державного виконавця ОСОБА_9 суду надано не було. 
		При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою прокуратури Шевченківського району м.Чернівці від 18.02.2011 року у порушенні кримінальної справи відносно державного виконавця ОСОБА_9 за ст.ст364, 366 КК України було відмовлено за відсутністю в діянні складу злочину.
		Начальником підрозділу ОСОБА_7 вживались заходи для повернення коштів від торгуючої організації.
		Так, 25.03.2010 року ОСОБА_7 було надіслано лист до ТОВ «Юнор», яким повідомлено спеціалізовану організацію про надходження припису від прокуратури Садгірського району м.Чернівці від 04.03.2010 року про вжиття невідкладних заходів щодо не затвердження акту про проведені прилюдні торги з продажу нерухомого майна за адресою м.Чернівці вул.Заводська, 2 та не видачі їх покупцеві. Також повідомлено про вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року, якою заборонено підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Чернівецькій області проводити прилюдні торги та аукціони, складати та видавати акти про проведення прилюдних торгів, перераховувати на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби та списувати з нього суми грошових коштів за нерухоме майно, тощо; повідомлено про неможливість видачі акту про проведені прилюдні торги з продажу нерухомого майна за адресою м.Чернівці вул.Заводська, 42 (а.п.98 Том 5).
		Тобто, ОСОБА_7 не видавались акти про проведені прилюдні торги з продажу нерухомого майна за адресою м.Чернівці вул.Заводська, 42, а навпаки відмовлено спеціалізованій організації ТОВ «Юнор» у їх видачі.
		Натомість, акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки були складені державним виконавцем ОСОБА_9 та затверджені заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_21 (а.п.137-149 Том 5). 
		Посилання сторониобвинувачення якна доказвини ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК Українина зазначенівище тадосліджені письмовідокази -судом доуваги неприймаються,оскільки вказанідокази непідтверджують наявностів діяхобвинуваченого складузлочину,передбаченого ч.2ст.364КК України,а саме:факту використання ОСОБА_7 свого службового становища, в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
		Розглянувши пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ст.366 ч.2 КК України, суд також вважає його недоведеним з огляду на наступне:
		Так, на думку органу обвинувачення, службове підроблення в діях ОСОБА_7 полягає в укладенні 22.01.2010 року від імені підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Чернівецькій області, який не є юридичною особою, а є структурним підрозділом, договору №250015 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), на яке звернуто стягнення, згідно виконавчого напису №906621 від 19.02.2009 року із директором ЧФ ТОВ «Юнор» ОСОБА_10 , предметом якого є здійснення сторонами дій, пов`язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, в який, а саме п.3.2 вніс завідомо неправдиві відомості щодо зобов`язання перерахунку покупцем грошових коштів за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації, а не на депозитний рахунок виконавчої служби, як це передбачено п.6.3 Генерального договору №4.
		Однак, як вже зазначалось судом, положення про перерахування коштів за придбане на прилюдних торгах майно на банківський рахунок спеціалізованої організації відповідає вимогам ст.46 Закону України «Про іпотеку».
		Тобто, ОСОБА_7 було внесено до договору №250015 формулювання чинного, на час його укладення, законодавства. 
		З урахуванням зазначеного, судом не встановлено наявності неправдивих відомостей, які було внесено ОСОБА_7 до офіційного документу.
		За таких обставин, внесення ОСОБА_7 до договору формулювання діючого законодавства, а також подальше укладення додаткового договору, не може кваліфікуватись як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		Окрім того,органом обвинуваченняне доведено,що тяжкінаслідки,які проявилисьу неперерахуваннікоштів нарахунок стягувачаПАТ КБ«Приватбанк» тане перерахуванніїх нарахунок органуДВС,були безпосередньоспричинені унаслідокукладеного між ОСОБА_7 та ЧФТОВ «Юнор»договору.  
		Відповідно до вимог ст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.
		Згідно з ч.ч.1,2,3ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Положеннями п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. 
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		У своєму рішенні від 21 жовтня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що така доведеність може випливати зі співставлення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		У справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може впливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 19постанови Пленуму Верховного судуУкраїни №9 від 1листопада 1996 року «Пропрактику застосування Конституції приздійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зіст.62 Конституції Україниобвинувачення неможе ґрунтуватисьна припущенняхі усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ч.1ст.337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Стаття 94 КПК Українипередбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Аналізуючи зібрані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, оскільки сторона обвинувачення не довела його винуватість у вчиненні інкримінованих діянь поза розумним сумнівом.
		При цьому, суд виходить з вимог статті 62Конституції України тапередбаченого уній принципупрезумпції невинуватості,згідно якогообвинувачення особине можеґрунтуватись наприпущеннях,якими уданій справіє твердженняорганів державногообвинувачення проте,що обвинуваченийзловживав службовимстановищем тавчинив службовепідробленняі, що всі сумніви мають тлумачитися на користь таких осіб. 
		Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»(№ 475/97-ВР). 
		Так у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain»від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Відповідно до вимог ч.ч.1,3ст.373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у випадках, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		При цьому як обвинувальний, так і виправдувальний вирок повинен бути мотивований судом. 
		Таким чином, враховуючи всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення є недоведеним, а тому обвинуваченого ОСОБА_7 слід виправдати за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.
		Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, ст.ст.17, 284, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України  невинуватим і по суду виправданим. 
		Речові докази: 170 аркушів, на яких міститься інформація по рахунку ТОВ «Юнор» № НОМЕР_1 , МФО 321983, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 23.05.2012 року; СД-диск «Verbatium» із інформацією по рахунку ТОВ «Юнор» № НОМЕР_1 , МФО 321983, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 23.05.2012 року в електронному вигляді; 1 аркуш, на якому міститься інформація по рахунку ТОВ «Юнор» № НОМЕР_2 , МФО 38033, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 07.03.2013 року; дискету «Verbatium» із інформацією по рахунку ТОВ «Юнор» № НОМЕР_2 , МФО 38033, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 07.03.2013 року в електронному вигляді; 152 аркуші, на яких міститься інформація по рахунку ТзОВ «Юнор» № НОМЕР_3 , МФО 380032, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 07.03.2013 року; СД-диск «Verbatium» із інформацією по рахунку ТОВ «Юнор» № НОМЕР_3 , МФО 380032, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 07.03.2013 року в електронному вигляді; 482 аркуші, на яких міститься інформація по рахунку ТОВ «Юнор» № НОМЕР_4 , МФО 380601, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 07.03.2013 року; 4 аркуші, на яких міститься інформація по рахунку ТОВ «Юнор» № НОМЕР_5 , МФО 380601, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 07.03.2013 року; СД- диск «CD ultimate» з інформацією по рахунках ТОВ «Юнор» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , МФО 380601, код ЄДРПОУ 19257538, за період часу з 22.02.2010 року по 07.03.2013 року в електронному вигляді; документи виконавчого провадження №2160/02/09 на 495 аркушах, документи виконавчого провадження №28/08-11 на 145 аркушах; документи виконавчого провадження №352/4-09 на 110 аркушах; завірені копії документів виконавчих проваджень №№13294774, 13295737, а також документів пов`язаних з проведенням та оформленням результатів прилюдних торгів по реалізації арештованого майна ТОВ «Блікс» на 276 аркушах; завірену копію юридичної справи  клієнта банку ТОВ «Юнор» (код ЄДРПОУ 19257538) на 41 аркуші, долучені до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. 
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		   Суддя Першотравневого
		   районного суду м.Чернівці                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...