Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/2735/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2020. Зареєстровано: 05.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: 11-кп/807/11/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015080030001172

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 21.01.2020 Справа № 332/2735/15-к
		 
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд 
		 
		 
		 
		Провадження №11-кп/807/11/20   Головуючий в1-йінстанції  ОСОБА_1  Єдиний унікальний № 332/2735/15-кДоповідач в 2-й інстанції  ОСОБА_2 Категорія  ст.307 ч.2 КК України  
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2020 року                          м. Запоріжжя
		   
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
		   
		головуючого судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі ОСОБА_5 , 
		 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015080030001172, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні (з доповненнями) на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2017 року відносно 
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманнідвох малолітніх дітей 2012 та 2013 року народження, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 27.10.2014 року Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч.ч. 1, 2 ст. 307, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 3 роки; 
		 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2017 року ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень. 
		Судові витрати (витрати на проведення судових експертиз) в розмірі 1382,40 грн. покладено на державу.
		Вирішена доля речових доказів.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції, органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений повторно, будучи особою раніше засудженою за вчинення злочинів, передбачених ст. 307 КК України, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбав при невстановлених в ході досудового слідства обставинах дрібнокристалічну речовину білого кольору, яка згідно висновку експерта № 921 від 10.06.2015 року містить у своєму складі психотропну речовину метамфетамін, маса якого складає 0,0087 г, яку в подальшому зберігав при собі з метою збуту, після чого 08.06.2015 року, приблизно о 19 годині 25 хвилин, перебуваючи у першому під`їзді будинку АДРЕСА_3 незаконно збув ОСОБА_9 шляхом продажу за 200 грн.      
		Окрім того, ОСОБА_7 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений повторно, будучи особою раніше засудженою за вчинення злочинів, передбачених ст. 307 КК України, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбав при невстановлених в ході досудового слідства обставинах дрібнокристалічну речовину білого кольору, яка згідно висновку експерта № 1015 від 26.06.2015 року містить у своєму складі психотропну речовину метамфетамін, маса якого складає 0,0059 г, яку в подальшому зберігав при собі з метою збуту, після чого 19.06.2015 року, приблизно о 13 годині 55 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 повторно, незаконно збув ОСОБА_9 шляхом продажу за 150 грн. 
		Окрім того, ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений повторно, будучи особою раніше засудженою за вчинення злочинів, передбачених ст. 307 КК України, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбав при невстановлених в ході досудового слідства обставинах дрібнокристалічну речовину білого кольору, яка згідно висновку експерта № 1046 від 26.06.2015 року містить у своєму складі психотропну речовину метамфетамін, маса якого складає 0,00654 г, яку в подальшому зберігав при собі з метою збуту, після чого 25.06.2015 року, приблизно о 18 годині, перебуваючи на перехресті вулиць Історичній та Фільтровій в м. Запоріжжі повторно, незаконно збув ОСОБА_9 шляхом продажу за 150 грн. 
		Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно. 
		 
		Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження відповідно до вимогч. 6 ст.22,ч. 3 ст.26,ч. 1 ст.337 КПК України, оцінивши досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим виправдав останнього. 
		 
		В апеляційній скарзі (з доповненнями) прокурор вважає, що вирок районного суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що судом першої інстанції за результатами розгляду кримінального провадження була невірно дана оцінка показанням свідків, а також матеріалам досудового розслідування кримінального провадження. Доводи суду щодо проведення слідчих дій до внесення відомостей в ЄРДР є хибними, оскільки у судовому засіданні 21.11.2017 року до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення долучено три витяги з ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 від 03.06.2015 року за №12015080030001172, від 25.06.2015 року за №12015080030001340 та від 26.06.2015 року за №12015080030001345, які засвідчені підписами реєстраторів та які відповідно до ст. 99 КПК України та Розділу І, п. 4.2 Положень про порядок ведення Єдиного реєстру до судових розслідувань є документами, які засвідчують факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальні правопорушення, а номера кримінальних проваджень є індивідуальними та присвоюються послідовно після внесення слідчим відомостей про злочин. Зазначене, у свою чергу, призвело до неправильних висновків суду першої інстанції щодо визнання недопустимими доказів, а саме здобутих у результаті проведення НС(Р)Д, які потягли за собою ухвалення виправдувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_7 . Крім того, судом в своєму рішенні вказано на те, що в постановах прокурора про проведення контролю за вчиненням злочинів від 05.06.2015 року, 12.06.2015 року та 24.06.2015 року допущені порушення закону (у постанові від 05.06.2015 року не зазначено частину статті 307 КК України та в постановах від 12.06.2015 року та від 24.06.2015 року не зазначено період проведення негласної слідчої дії, а також те, що у протоколах від 05.06.2015 року та від 12.06.2015 року зазначені відомості іншим барвником та іншим почерком). Так, вважає, що вказане не несе в собі підстави, передбачені чинним законодавством України, про можливість визнання недопустимими таких доказів, як постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочинів від 05.06.2015 року, 12.06.2015 року та 24.06.2015 року. Крім того, на думку суду першої інстанції, по епізодах від 19.06.2015 року та 25.06.2015 року мала місце провокація закупки наркотичних засобів у обвинуваченого ОСОБА_7 . Так, 19.06.2015 року ОСОБА_7 привіз за місцем проживання ОСОБА_9 наркотичний засіб - метамфітамін та продав його за грошові кошти у розмірі 150 гривень, вказане свідчить про прямий умисел обвинуваченого та бажання вчинити злочин, та відсутність у діях співробітників міліції будь-яких провокаційних дій, оскільки обвинувачений сам приїхав за місцем мешкання свідка ОСОБА_9 . Також, 25.06.2015 року оперативна закупка проведена з метою затримання обвинуваченого та припинення його злочинної діяльності, та не мала жодних провокаційних ознак, оскільки закупний ОСОБА_9 здійснив один телефонний дзвінок, у ході якого обвинувачений одразу ж погодився на збут наркотичних речовин, після чого ОСОБА_7 був затриманий працівниками міліції. Судом не наведено будь-яких доказів того, що обвинуваченого ОСОБА_7 підбурювали працівники правоохоронних органів до вчинення злочину. З чого зроблено такий висновок судом першої інстанції в своєму рішенні чітко не зазначено, а лише перераховано статті Європейської конвенції та практику Європейського суду з прав людини, а також вказано на покази свідка ОСОБА_10 , а саме на те, що свідок сам телефонував обвинуваченому ОСОБА_7 та просив продати йому наркотичний засіб, що не виключає можливості того, що обвинувачений ОСОБА_7 постійно та систематично займався незаконним збутом наркотичних засобів іншим особам без втручання міліції. Також хибним є твердження суду про те, що правоохоронними органами не було своєчасно припинено кримінальне правопорушення під час проведення негласних слідчих дій та проведено повторні оперативні закупки. Так, дані оперативні закупки проводились працівниками правоохоронних органів в рамках 3 різних кримінальних проваджень, які за результатами досудового розслідування, вже після проведення негласних слідчих дій та отримання відповідно доказів вини ОСОБА_7 , були об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 12015080030001172. Більш того, судом не звернуто увагу на те, що надані докази про проведення 3 закупок у ОСОБА_7 спростовують всі його твердження, викладені суду про те, що він ніколи не займався продажем наркотичних засобів. Так, обвинувачений вчинив злочини 3 рази та злочинні дії ОСОБА_7 були зупинені лише правоохоронними органами, а не самим обвинуваченим. Таким чином, все вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення без активного втручання правоохоронних органів та за власною волею і бажанням. Так, через ігнорування судом першої інстанції того факту, що прокурором у судових засіданнях неодноразово заявлялось клопотання про необхідність виклику та допиту свідка ОСОБА_11 , який був залучений у якості понятого при проведенні слідчих дій 08.06.2015 року, 19.06.2017 року та 25.06.2017 року і був очевидцем вчинення трьох епізодів злочинів ОСОБА_7 , а також щодо виклику та допиту свідка ОСОБА_12 , який також був понятим при проведенні слідчих дій 08.06.2015 року та 19.06.2015 року (що є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні) та яких необхідно було допитати та їх покази мали суттєве значення при встановленні обставин вчинення кримінальних правопорушень (встановлення істини у справі), однак яких районний суд забажав не допитувати, таким чином, допустивши неповноту судового слідства, що призвело до визнання доказів недопустимими та в результаті безпідставного виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України. Більш того, у своєму рішенні суд першої інстанції вказав про те, що допит інших свідків стороною обвинувачення не заявлено, що, у свою чергу, нічим не підтверджується та, більш того, суперечить дійсності, оскільки прокурором, у судовому засіданні 21.11.2017 року заявлено клопотання про виклик з метою допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які зазначені свідками у реєстрі матеріалів досудового розслідування, однак судом вказане клопотання прокурора про виклик і допит свідків відхилене без належної мотивації з посиланням на чинне законодавство. Заявлене стороною захисту, в цьому ж судовому засіданні, клопотання щодо допиту свідку, про якого їм стало відомо у ході судового розгляду, також головуючим суддею було відмовлено. Відтак, вказані порушення призвели до обмеження сторони обвинувачення та сторони захисту в реалізації своїх процесуальних прав та виконанні процесуальних обов`язків, тобто порушено принципи рівності та змагальності під час судового розгляду і обмежено свободу подання до суду доказів, а також можливості довести суду їх переконливість. Вважає, що показання вищевказаних свідків в сукупності з іншими доказами, зокрема є підтвердженням вини ОСОБА_7 . Крім того, зазначає, що звукозапис судового засідання від 21.11.2017 року, в якому надано показання вкрай важливим свідком сторони обвинувачення ОСОБА_9 (закупним), неможливо прослухати, відтак сторони кримінального провадження позбавлені можливості перевірити достовірність та відповідність (точність) їх викладу судом першої інстанції у своєму рішенні. Також зазначає, що суд першої інстанції у резолютивній частині вироку визнав ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, невинуватим та виправдав його на підставі відсутності в його діях складу кримінальних правопорушень, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вважає, що судом не правильно зазначено підставу для виправдання ОСОБА_7 , оскільки підтверджуються події вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень і безпосередня участь ОСОБА_7 у збуті наркотичних засобів, дослідженими у ході судового розгляду доказами. Разом з цим, судом не правильно вказано на відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України (на який послався суд першої інстанції у резолютивній частині вироку) зазначено підставу, яка передбачає відсутність події кримінального правопорушення, а не складу кримінального правопорушення. 
		На підставі викладеного, просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним за ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначити покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2014 року до знов призначеного покарання у вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 
		 
		Заслухавши доповідьсудді просутність судовогорішення тааргументи скарги;в судовихдебатах:прокурора,який підтримавапеляційну скаргупрокурора укримінальному провадженніта прохавїї задовольнити;обвинуваченого,зокрема ів останньомуслові,та йогозахисника,які заперечувалипроти задоволенняапеляційної скарги;перевіривши матеріалипровадження,та обговорившидоводи сторін,колегія суддіввважає,що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні (з доповненнями) задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
		 
		Згідно зі ст. 370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
		 
		За встановлених фактичних обставин справи, виходячи із закріпленого в ст. 63Конституції України принципу презумпції невинуватості та вимог ст.ст. 370, 373КПК України про те, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому були інкриміновані.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 
		Згідно з ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою  суд у вироку зазначає формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, у судовому засіданні перевірив усі зібрані під час досудового розслідування докази, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та, давши їм належну оцінку, обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, в якому він обвинувачується.
		 
		Так, на підтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, сторона обвинувачення посилалась на покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та на письмові докази:
		- постанови прокуратури Заводського району м. Запоріжжя про проведення контролю за вчиненням злочину від 05, 12 та 24 червня 2015 року, винесені за результатами розгляду клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12015080030001172, внесеного до ЄРДР 03.06.2015 року для проведення «оперативної закупки» у ОСОБА_7 психотропної речовини «метамфетамін» (т. 2, а.п. 88-90); 
		- постанови слідчого СВ Заводського РВ ЗМУ ГУМВС по кримінальному провадженню № 12015080030001172 від 03.06.2015 року про використання заздалегідь ідентифікованих засобів при проведенні негласних слідчих дій -помічених грошових коштів, як плату для придбання психотропної речовини метамфетамін у невстановленої особи на ім`я ОСОБА_14 від 25.06.2015 року в сумі 150 грн.; від 08.06.2015 року в сумі 200 грн.; від 19.06.2015 року в сумі - 150 грн. (т. 1, а.п. 34, 69, 79); 
		-протоколи огляду від 25, 08 та 19 червня 2015 року, згідно яких в присутності понятих були оглянуті грошові кошти, які були видані ОСОБА_15 : 150 грн. (три купюри по 50 грн.); 200 грн. (дві купюри по 100 грн.); 150 грн. (дві купюри по 50 грн., дві по 20 грн. і 10 грн.), відповідно (т. 1, а.п. 30, 33, 70, 73, 80, 83);
		-протоколи огляду ОСОБА_9 , під час якого не виявлені будь-які речі чи гроші, окрім мобільного телефону «Nokia» та раніше виданих: 25.06.2015 року - 150 грн.; 08.06.2015 року - 200 грн.; 19.06.2015 року - 150 грн., відповідно. Ніяких заборонених предметів, грошових коштів, наркотичних засобів та психотропних речовин не виявлено (т. 1, а.п. 31, 71, 89); 
		- протокол огляду від 25.06.2015 року, згідно якого ОСОБА_9 в присутності понятих виданий згорток із фольги з кристалічною речовиною білого кольору, яку він, за його поясненнями, придбав у знайомого на ім`я ОСОБА_14 за 150 грн. на перехресті вулиць Історична та Фільтрова. Вилучене поміщено в паперовий конверт, опечатане біркою з підписами понятих (т. 1, а.п. 32);
		-протокол огляду від 08.06.2015 року, згідно якого ОСОБА_9 в присутності понятих виданий полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору, яку він, за його поясненнями, придбав у знайомого на ім`я ОСОБА_14 за 200 грн. біля будинку № 45 по вул. Орджонікідзе. Вилучене поміщено в паперовий конверт, опечатане біркою з підписами понятих (т. 1, а.п. 72);
		-протокол огляду від 19.06.2015 року, згідно якого ОСОБА_9 в присутності понятих виданий згорток із фольги з кристалічною речовиною білого кольору, яку він, за його поясненнями, придбав у знайомого на ім`я ОСОБА_14 за 150 грн. в квартирі АДРЕСА_4 . Вилучене поміщено в паперовий конверт, опечатане біркою з підписами понятих (т. 1, а.п. 82);
		-постанову слідчого СВ Заводського РВ ЗМУ ГУМВС від 25.06.2015 року по кримінальному провадженню № 12015080030001340 від 25.06.2015 року про призначення судової хімічної експертизи кристалічної речовини білого кольору, виданою ОСОБА_9 в згортці з фольги, придбаному у малознайомої особи на ім`я ОСОБА_14 на перехресті вулиць Історичній та Фільтровій в м. Запоріжжі (т. 1, а.п. 35); 
		-постанову слідчого СВ Заводського РВ ЗМУ ГУМВС від 09.06.2015 року по кримінальному провадженню № 12015080030001172 від 03.06.2015 року про призначення судової хімічної експертизи кристалічної речовини білого кольору, виданою ОСОБА_9 в полімерному згортку, придбаному у малознайомої особи на ім`я ОСОБА_14 по АДРЕСА_3 (т. 1, а.п. 74); 
		-постанову слідчого СВ Заводського РВ ЗМУ ГУМВС від 22.06.2015 року по кримінальному провадженню № 12015080030001172 від 03.06.2015 року про призначення судової хімічної експертизи кристалічної речовини білого кольору, виданою ОСОБА_9 в згортку з фольги, придбаному у малознайомої особи на ім`я ОСОБА_14 по АДРЕСА_3 (т. 1, а.п. 84); 
		-висновок експерта з судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 1046 від 26.06.2015 року по кримінальному провадженню № 12015080030001340 від 25.06.2015 року, згідно якого виданий 25.06.2015 року ОСОБА_9 згорток з фольги з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,0135 г містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, маса якого складає 0,00654 г (середній відсоток вмісту 48,8%) (т. 1, а.п. 36-39); 
		-висновок експерта з судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 921 від 10.06.2015 року по кримінальному провадженню № 12015080030001172 від 03.06.2015 року, згідно якого виданий 08.06.2015 року ОСОБА_9 полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,0189 г містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, маса якого складає 0,0087 г (середній відсоток вмісту 46,35%) (т. 1, а.п. 75-78); 
		-висновок експерта з судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 1015 від 26.06.2015 року по кримінальному провадженню № 12015080030001172 від 03.06.2015 року, згідно якого виданий 19.06.2015 року ОСОБА_9 згорток з фольги з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,0130 г містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, маса якого складає 0,0059 г (середній відсоток вмісту 45,1%) (т. 1, а.п. 85-88);    
		- постанову про залучення до провадження речових доказів від 26.06.2015 року, згідно якої вилучені по кримінальному провадженню полімерний згорток та два згортка з фольги з психотропною речовиною - метамфетамін 0,0054 г, 0,0027 г та 0,0300 г, добровільно видані ОСОБА_9 ,визнані речовими доказами, переданими на зберігання до камери схову Заводського РВ ЗМУ ГУМВС (т. 1, а.п. 40, 41); 
		-протокол огляду від 26.06.2015 року грошових коштів (три купюри номіналом по 50 грн.), вилучених у ОСОБА_7 того ж дня під час затримання (т. 1, а.п. 42-44); 
		-постанову про залучення до провадження речових доказів від 26.06.2015 року - грошових коштів (три купюри номіналом по 50 грн.), вилучених при затриманні ОСОБА_7 (т. 1, а.п. 45-46); 
		-протокол огляду від 26.06.2015 року мобільного телефону «Nokia 105» ІМЕІ НОМЕР_1 , вилученого при затриманні у ОСОБА_7  і постанову про залучення вищезазначеного мобільного телефону як речового доказу (т. 1, а.п. 46-48, 49-50); 
		-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 09.06.2015 року, згідно якого в порядку проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12015080030001172 від 03.06.2015 року, на підставі постанови заступника прокурора Заводського району м. Запоріжжя ОСОБА_16  про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 05.06.2015 року з застосуванням технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи, де зазначено, що 08 червня 2016 року приблизно о 19.20 ОСОБА_9 в першому під`їзді будинку АДРЕСА_3 під час проведення оперативної закупки придбав у ОСОБА_7 за 200 грн. полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору. Вилучений згорток запакований в паперовий конверт опечатаний біркою з підписами всіх учасників. Фактичне проведення НСРД 08.06.2015 року з 18.30 до 19.40 (т. 1, а.п. 196); 
		-протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 26.06.2015 року, згідно якого в порядку проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12015080030001172 від 03.06.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_17 про аудіо-, відеоконтроль місця (особи) від 11.06.2015 року за допомогою технічних засобів проведено аудіо-, відеоконтроль місця (особи) ОСОБА_7 в період 25.06.2015 року. Встановлено, що 25.06.2015 року приблизно о 17.55 ОСОБА_9 на перехресті вулиць Фільтрова та Історична в м. Запоріжжі під час проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_7 придбав за 150 грн. згорток фольги з кристалічною речовиною білого кольору. До протоколу додається оптичний носій інформації DVD-R 120 min/4.7 GB, "VIDEX", інв.№ 14/101 від 12.06.2015 року, таємно, з записом об`ємом 140,5 Мб. (т. 1, а.п. 197); 
		-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 26.06.2015 року, згідно якого в порядку проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12015080030001172 від 03.06.2015 року, на підставі постанови заступника прокурора Заводського району м. Запоріжжя ОСОБА_18  про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 24.06.2015 року з застосуванням технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи, де зазначено, що 25 червня 2016 року приблизно о 17.55 ОСОБА_9 на перехресті вулиць Фільтрової та Історичної в м. Запоріжжі під час проведення оперативної закупки придбав у ОСОБА_7 за 150 грн. згорток з фольги з кристалічною речовиною білого кольору. Вилучений згорток запакований в паперовий конверт, опечатаний біркою з підписами всіх учасників. Фактичне проведення НСРД 26.06.2015 року з 17.30 до 18.10 (т. 1, а.п. 198); 
		-протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 22.06.2015 року, згідно якого в порядку проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12015080030001172 від 03.06.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_17 про аудіо-, відеоконтроль місця (особи) від 11.06.2015 року за допомогою технічних засобів проведено аудіо-, відеоконтроль місця (особи) ОСОБА_7 в період 19.06.2015 року. Встановлено, що 19.06.2015 року приблизно о 13.50 ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_4 під час проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_7 придбав за 150 грн. згорток фольги з кристалічною речовиною білого кольору. До протоколу додається оптичний носій інформації DVD-R 120 min/4.7 GB, "VIDEX", інв.№ 14/100 від 12.06.2015 року, таємно, з записом об`ємом 906,3 Мб. (т. 1, а.п. 199); 
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 19.06.2015 року, згідно якого в порядку проведення досудового розслідування кримінального провадження № 120150800300001172 від 03.06.2015 року, на підставі постанови заступника прокурора Заводського району м. Запоріжжя ОСОБА_16  про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 12.06.2015 року з застосуванням технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи, де зазначено, що 19 червня 2015 року приблизно о 13.50 ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_4 під час проведення оперативної закупки придбав у ОСОБА_7 за 150 грн. згорток з фольги з кристалічною речовиною білого кольору. Вилучений згорток запакований в паперовий конверт, опечатаний біркою з підписами всіх учасників. Фактичне проведення НСРД 19.06.2015 року з 12.30 до 14.10 (т. 1, а.п. 200); 
		-непосвідчену копію витягу з ЄРДР, згідно якого відомості про кримінальне провадження № 12015080030001172 за ч. 2 ст. 307 КК України внесені до ЄРДР 03.06.2015 року на підставі усної заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 03.06.2015 року. Фабула «03.06.2015 року до Заводського РВ ЗМУ надійшло повідомлення про те, що невідома особа збуває особливо небезпечну наркотичну речовину на території Заводського району міста Запоріжжя» (ЄО 4854) (т. 3. а.п. 44);
		-непосвідчену копію рапорту о/у СКР Заводського РВ ЗМУ, згідно якого 03.06.2015 року о 15.30 до Заводського РВ ЗМУ ГУМВС звернулася ОСОБА_19 з заявою про те, що малознайомий хлопець на ім`я ОСОБА_14 займається збутом психотропної речовини «амфетамін». Рапорт зареєстрований в ЖЄОП 03.06.2015 року за № 4854 (т. 3, а.п. 44);
		-витяг з ЄРДР, згідно якого відомості про кримінальне провадження № 12015080030001345 за ч. 2 ст. 307 КК України внесені до ЄРДР 26.06.2015 року на підставі усної заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 25.06.2015 року. Фабула «25.06.2015 року до Заводського РВ ЗМУ надійшов рапорт співробітника СКР Заводського РВ ЗМУ про те, що невстановлена особа знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 , незаконно збув психотропну речовину» (5647) (т. 3, а.п. 45);
		-непосвідчену копію рапорту о/у СКР Заводського РВ ЗМУ, згідно якого 25.06.2015 року співробітниками СКР Заводського РВ ЗМУ встановлено, що 19.06.2015 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_6 незаконно збув психотропну речовину «амфетамін» ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за грошову винагроду в сумі 150 грн. Рапорт зареєстрований в ЖЄОП 25.06.2015 року за № 5647 (т. 3, а.п. 45);
		-витяг з ЄРДР, згідно якого відомості про кримінальне провадження № 12015080030001340 за ч. 2 ст. 307 КК України внесені до ЄРДР 25.06.2015 року на підставі усної заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 25.06.2015 року. Фабула «25.06.2015 року до Заводського РВ ЗМУ надійшло повідомлення про те, що поблизу будинку № 42 по вул. Історичній в м. Запоріжжі співробітниками СКР Заводського РВ затриманий ОСОБА_7 , який незаконно збув психотропну речовину «метамфетамін» ОСОБА_20 шляхом продажу за 150 грн.» (ЄО 5645) (т. 3, а.п. 46);
		- непосвідчену копію рапорту Заводського РВ ЗМУ ГУМВС, згідно якого 25.06.2015 року за телефонним повідомленням 25.06.2015 року о 18.50, СОГ Заводського РВ 25.06.2015 року о 18.30 був затриманий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який збув психотропну речовину ОСОБА_20 за грошові кошти в розмірі 150 грн. Рапорт зареєстрований в ЖЄОП 25.06.2015 року за № 5645 (т. 3, а.п. 46).
		 
		Відповідно до вимогст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, тощо. 
		 
		Згідно ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів  на сторону, що їх подає.
		 
		Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_7 , наданих в судовому засіданні суду першої інстанції, випливало, що з особою, яка виступає в процесі як ОСОБА_21 раніше неодноразово вживав наркотичні засоби. Щодо епізоду обвинувачення за 08 червня 2015 року, наполягав на тому, що того дня взагалі зустрічі з ОСОБА_21 не було. 19 червня 2015 року на прохання ОСОБА_21 забрав закладку з психотропною речовиною і розбирав цю закладку в квартирі ОСОБА_21 . Собі того разу нічого не взяв, все залишилося в квартирі ОСОБА_21 . 25 червня 2015 року ОСОБА_21 по телефону, наполягаючи, просив продати йому психотропну речовину, але він відмовлявся, сказавши, що в нього немає, нагадавши при цьому, що ОСОБА_21 винен йому гроші. Тоді ОСОБА_21 попросив дати хоч якусь таблетку, як він пояснив для якогось дяді, але щоб той дядя бачив це і був впевнений, що це саме психотропна речовина. Зустрівшись він передав ОСОБА_21 таблетку від живота, а той повернув йому частину грошей, які був раніше винен, з якими його і затримали співробітники міліції.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
		 
		Спростовуючи пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення, суд першої інстанції навів мотиви за яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші і обґрунтовано дійшов правильного висновку про його виправдання.
		 
		Доводи прокурора стосовно того, що районним судом невірно дана оцінка показанням свідків, а також матеріалам досудового розслідування кримінального провадження є помилковими, з огляду на те, що різна оцінка доказів суду, у порівнянні з їх оцінкою стороною обвинувачення, не може свідчити про їх неправильну оцінку судом.
		 
		Твердження апелянта про хибність висновків суду першої інстанції, що слідчі дії були проведені до внесення відомостей в ЄРДР, колегія суддів вважає неспроможними, з огляду на наступне. 
		Так, відповідно до вимог ч.ч. 1-3ст. 214 КПК Українислідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Частиною 5 статті 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР вносяться відомості про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
		Пунктом 2.8 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України № 69 від 17.08.2012 року, передбачено, що у разі виявлення безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділунезалежно від часу їх учинення, наявність осіб, які вчинили кримінальні правопорушення,декілька кримінальних правопорушень, відомості про них заносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.
		Як вбачається з обвинувального акта та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 органами досудового розслідування обвинувачувався у тому, що 8, 19 та 25 червня 2015 року вчинив три епізоди злочинів, передбачених ч. 2ст. 307 КК України(т. 1, а.п. 2-4).
		Разом з тим, в доданому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про внесення у порядкуст. 214 КПК Українидо Єдиного реєстру досудових розслідувань трьох епізодів злочинної діяльності ОСОБА_7 від 8, 19 та 25 червня 2015 року (т. 1, а.п. 5).
		Про відсутність витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кожного кримінального правопорушення, у вчиненні яких органами досудового розслідування обвинувачувався ОСОБА_7 , також було зазначено колегією суддів в ухвалі Апеляційного суду Запорізької області від 16.01.2017 року, якою було скасовано попередній вирок відносно ОСОБА_7 , з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.  
		Під час нового судового розгляду в судовому засіданні 21 листопада 2017 року прокурором були надані витяги з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальні правопорушення, у вчиненні яких в подальшому був звинувачений ОСОБА_7 (т. 3, а.п. 44-46).
		Згідно наданій районному суду непосвідченій належним чином копії витягу з кримінального провадження № 12015080030001172 (т. 3, а.п. 44) дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела зазначена 03.06.2015 року. Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 214 КПК України, відомості про прізвище, ім`я, по-батькові (найменування) потерпілого або заявника відсутні. Разом з тим, як зазначено у непосвідченій належним чином копії рапорту о/у Заводського РВ ЗМУ ГУМВС без зазначення дати складання цього рапорту, зробленій на оборотній сторінці копії витягу з ЄРДР, вказано, що до співробітників СКР Заводського РВ ЗМУ ГУМВС звернулася громадянка ОСОБА_13 з заявою про те, що малознайомий на ім`я ОСОБА_14 займається збутом психотропної речовини «амфетамін». 
		Таким чином, були порушені вимоги п. 2 ч. 5 ст. 214 КПК України, оскільки зі змісту рапорту відомості про заявника були відомі співробітникам міліції. 
		Розділом IІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України № 69 від 17.08.2012 року передбачено:
		- п. 1.3. Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку;
		- п. 1.4. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за виключенням випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об`єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв`язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо). 
		Так, допитаний судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_9 показав, що саме він звернувся до працівників міліції з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_7 зі збуту психотропної речовини. Допитана ОСОБА_13 жодних показів судові не надала, заявивши, що нічого не пам`ятає. 
		Перевірити, хто саме звернувся з заявою ОСОБА_9 , за його показаннями, або, згідно рапорту, ОСОБА_13 суд першої інстанції не мав можливості, оскільки згідно ст. 60 КПК України заявником є особа, яка звернулася із заявою або повідомленням. В рапорті зазначено звернення ОСОБА_13 , що й послужило підставою внесення до ЄРДР, однак саме заяви ОСОБА_13 стороною обвинувачення суду надано не було. Не було надано й заяви ОСОБА_9 .
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що внесення до ЄРДР 03.06.2015 року відомостей проведено з порушенням ст. 214 КПК України, що є підставою застосування в даному випадку неналежної правової процедури, тобто порушення ст. 2 КПК України. 
		Крім того, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано не прийняв до уваги копію витягу з кримінального провадження № 12015080030001172 (т. 3, а.п. 44), оскільки органами досудового розслідування було допущено порушення ч. 3 ст. 99 КПК України, яка передбачає надання оригіналів документів, тим паче процесуальних документів, винесених під час досудового розслідування. Оригіналу витягу стороною обвинувачення надано не було. 
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку мало місце невнесення відомостей щодо вчинення правопорушення до ЄРДР й досудове розслідування здійсненне без внесення відомостей до ЄРДР. 
		 
		Доводи прокурора щодо неправильності висновків суду першої інстанції стосовно визнання недопустимими доказами, які були здобуті у результаті проведення НС(Р)Д, є неспроможними з таких підстав.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України в протоколі повинно бути зазначена, зокрема інформація щодо застосування технічних засобів фіксації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії. 
		Разом з тим, в порушення вимог ст. 104 КПК України, інформація щодо застосування технічних засобів фіксації процесуальної дії у протоколах про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 22.06.2015 року та від 26.06.2015 року відсутня.
		Відповідно до ч. 2 ст. 270 КПК України аудіо-, відеоконтроль місця, згідно з частиною першою цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому ст.ст. 246, 248, 249 КПК України.
		Як вбачається із протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 22.06.2015 року та від 26.06.2015 року (т. 1, а.п. 197, 199), дана процесуальна дія проведена на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 11.06.2015 року. 
		Проте, ані при виконанні вимог ст. 290 КПК України, ані в суді першої інстанції, прокурором не надана ухвала слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 11.06.2015 року, з посиланням на яку проведений аудіо-, відеоконтроль місця (особи), результати якого викладені в протоколах від 22.06.2015 року та від 26.06.2015 року.
		Так, відповідно до правового висновку, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року (справа № 640/6847/15-к; провадження № 13-43кс19), процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.
		Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.
		Таким чином, невідкриття матеріалів сторонами в порядку статті 290 КПК України є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.
		Невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, що вбачається у цьому провадженні, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази. Такі заходи прокурором не були здійснені і під час апеляційного провадження.
		До того ж, сторона захисту як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді вказувала на ту обставину, що рішення про здійснення контролю за вчиненням злочину, відповідно до положеньст. 290 КПК України,стороні захисту надане не було. 
		Таким чином, районний суд обґрунтовано визнав протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 22.06.2015 року та від 26.06.2015 року недопустимими доказами.
		 
		Твердження апелянта про те, що допущені порушення закону в постановах прокурора про проведення контролю за вчиненням злочинів від 05.06.2015 року, 12.06.2015 року та 24.06.2015 року не несуть в собі підстави, передбачені чинним законодавством України, про можливість визнання недопустимими таких доказів, є хибними, з наступних підстав.
		Так, відповідно до ст. 251 КПК України постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться. Частиною 5 статті 246 КПК України також передбачено, що у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення.
		Згідно ч. 6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ.
		Таким чином, районний суд правильно вказав, що в постанові про проведення негласних слідчих дій від 05.06.2015 року порушені вимоги п. 2 ч. 1 ст. 251 КПК України та вимоги ч. 6 ст. 246 КПК України, а в постановах від 12 та 24 червня 2015 року порушені вимоги п. 4 ч. 1 ст. 251 КПК України та вимоги ч.ч. 5, 6 ст. 246 КПК України. 
		 
		Доводи прокурора про відсутність провокації закупки наркотичних засобів у обвинуваченого ОСОБА_7 є неспроможними та спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими в суді першої інстанції, який пояснив, що за пропозицією працівників міліції телефонував ОСОБА_7 та просив його продати психотропну речовину, а також показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтвердив, що ініціатива виходила саме від ОСОБА_9 . Тобто, всі три інкриміновані ОСОБА_7 епізоди злочинів були проведені однією й тією ж особою, одній і тій же особі. У зв`язку із чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 не вчинив би інкриміновані йому злочини без втручання агента (покупця). До того ж, на момент початку проведення оперативної закупки у правоохоронних органів не було об`єктивних та достовірних даних про те, що обвинувачений вже вчиняє або готується вчинити злочин.
		 
		Твердження апелянта про те, що суд помилково зазначив про те, що правоохоронними органами не було своєчасно припинено кримінальне правопорушення під час проведення негласних слідчих дій та проведено повторні оперативні закупки, є неспроможними, оскільки працівники правоохоронних органів, в порушення вимог ст.ст. 4, 10 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 3, 4 Закону України «Про прокуратуру», положень ст. 271 КПК України, своєчасно не припинили кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_7 08.06.2015 року, не вжили заходів для його оперативного розкриття у визначеному кримінальним процесуальним законом порядку, а навпаки організували 19.06.2015 року та 25.06.2015 року повторну оперативну закупку у нього психотропних речовин, спровокувавши ОСОБА_7 на вчинення нових злочинів, що є неприпустимим відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
		 
		Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , є неспроможними, оскільки судом першої інстанції були створені всі належні умови для розгляду кримінального провадження, однак стороною обвинувачення не було вжито заходів щодо забезпечення явки вказаних свідків в судове засідання для їх допиту, а тому суд, з метою не затягування розгляду кримінального провадження вважав за необхідне відмовити у допиті вказаних свідків. 
		 
		Щодо доводів прокурора про неможливість прослухати звукозапис судового засідання від 21.11.2017 року, в якому надано показання свідком сторони обвинувачення ОСОБА_9 , колегія суддів зазначає, що дійсно під час допиту вказаного свідка була погана якість зв`язку з ним, оскільки свідок ОСОБА_9 допитувався в режимі відеоконференції. Разом з тим, в матеріалах провадження наявний диск, на якому зафіксований відеозапис допиту свідка ОСОБА_9 (т. 3, а.п. 53), який прослуховується, а надані ним показання повністю збігаються з показаннями, відображеними у вироку суду. 
		 
		Щодо розбіжностей в мотивувальній та резолютивній частині вироку у підставі для виправдання ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає, що вказана обставина не може бути безумовною підставою для скасування виправдувального вироку. 
		 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 84-86, 91, 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на повному, всебічному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, дійшов правильного висновку, що звинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ґрунтується на доказах отриманих незаконним шляхом, а тому обґрунтовано виправдав його. 
		 
		Висновок суду першої інстанції про те, що надані стороною обвинувачення докази отримані незаконним шляхом, у відповідності до ст.ст. 349, 370 КПК України, є належним чином обґрунтованим та вмотивованим, з чим погоджується і колегія суддів.
		 
		Що стосується клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, колегія суддів зазначає, що обставини, які б вказували про необхідність повторного дослідження доказів, як того вимагають положення ч. 3 ст. 404 КПК України, прокурором зазначені не були. Також прокурор не обґрунтував в чому полягає неповнота дослідження доказів районним судом або в чому було допущено порушення при їх дослідженні, відтак підстав для задоволення клопотання апелянта в цій частині колегія суддів не встановила. 
		 
		Враховуючи викладене, колегія суддів не має підстав вважати вирок районного суду незаконним та необґрунтованим, а тому підстав для задоволення скарги прокурора з мотивів, наведених у ній, не вбачає. 
		 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути безумовною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів не встановила.
		Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів 
		у х в а л и л а:
		 
		апеляційну скаргу прокурора укримінальному провадженні(з доповненнями)  залишити без задоволення.
		 
		Вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2017 року відносно ОСОБА_7  залишити без змін. 
		 
		Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, проте може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її оголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...