Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/565/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2020. Зареєстровано: 06.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2020.
Дата набрання законної сили: 05.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/15586/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №825/565/17
		адміністративне провадження №К/9901/15586/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Дашутіна І. В., 
		суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.
		розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 у складі судді Скалозуб Ю. О. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у складі колегії суддів: Твердохліб В. А., Костюк Л. О., Троян Н. М. у справі № 825/565/17 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,  
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив:
		- визнати дії протиправними Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за 2015 -2016 роки;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з січня 2015 року по серпень 2016 року.
		2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 позовні вимоги задоволено частково:
		- визнано протиправними дії Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по серпень 2016 року;
		- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по серпень 2016 року;
		- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 4500 грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		2.1. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 в частині розміру відшкодування витрат на правову допомогу змінено та абзац четвертий резолютивної частини викладено в такій редакції:
		«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в сумі 672, 21 грн (шістсот сімдесят дві гривні 21 копійка)».
		В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
		Крім того, судом апеляційної інстанцій стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 1350 грн. 
		3.Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		3.1. ОСОБА_1 проходив службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 2 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави «Чернігів» ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ).
		3.2. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.07.2016 № 145-ос «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в державній прикордонній службі України, припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби згідно з пунктом «и» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 (із застосуванням частини 8) статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» старшину ОСОБА_1 (П-034158), інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 2 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави «Чернігів», без права носіння військової форми з 06.07.2016.
		3.3. Підставою слугувало подання до звільнення начальника мобільної прикордонної застави «Чернігів» від 06.06.2016, рішення атестаційної комісії від 06.06.2016, протокол № 37.
		3.4. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 25.08.2016 № 191-ос «По особовому складу», старшину ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
		3.5. З довідки від 11.04.2017 № 134, наданої відповідачем убачається, що виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснювалась з січня по червень 2015 року включно та йому було нараховано індексацію у сумі 2677, 48 грн; з липня 2015 року не здійснювалась виплата, оскільки вказані видатки не були передбачені кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України.
		3.6. Уважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати йому з січня 2015 року по грудень 2016 року індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.
		4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, вказав на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, яка проводиться у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) та є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Чернігівський прикордонний загін, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні. Вказане підтверджує факт непроведення та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення починаючи з липня 2015 року по серпень 2016 року, що на переконання суду першої інстанції є протиправним. Стосовно стягнення витрат на правову допомогу, судом встановлено наявність документального підтвердження заявленних витрат.
		4.1. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі, та вирішив присудити на користь позивача суму, яка відповідає фактичному забезпеченню участі представника під час розгляду адміністративної справи. Стосовно висновків суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо нездійснення індексації грошового забезпечення позивача, суд апеляційної інстанції встановив відповідність обставин справи наданій судом оцінці.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5.Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		5.1. Доводи касаційної скарги грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача щодо процедури виділення бюджетних коштів за рахунок яких може бути проведена індексація грошового забезпечення. Також відповідач наголошує, що матеріалами справи не підтверджено витрати на надання правової допомоги, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. 
		6. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення а рішення судів попередніх інстанцій  без змін. 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		8. Положеннями статті 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		9. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		10. Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. 
		11. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
		12. Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2011-XII).
		13. Так, частинами першою-четвертою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		14. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; надалі  Інструкція).
		15. Так, абзацом другим частини третьої статті 9 Закону України № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		16. Разом з тим, пунктом 1.9. Інструкції закріплено, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
		17. Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; надалі  Закон № 1282-ХІІ).
		18. Зокрема, статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		19. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		20. Водночас, положеннями статті 6 Закону № 1282-ХІІ визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
		Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		21. Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
		22. Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
		Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році  103 відсотка).
		Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		23. Разом з тим, пунктом 2 Порядку № 1078 закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
		24. Крім того, положеннями пункту 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
		Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
		25. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		26. Тобто, наявні підстави вважати, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
		27. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
		У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
		Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
		28. Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. 
		29. Верховний Суд наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		30. Так, положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
		31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку із відсутністю відповідних видатків на проведення індексації грошового забезпечення вказані кошти ОСОБА_1 починаючи з липня 2015 року по серпень 2016 року не виплачувались.
		32. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості доводів відповідача про відсутність коштів для виплати індексації грошового забезпечення, як належного доказу неможливості здійснення вказаних виплат.
		33. Судами попередніх інстанцій встановлено також те, що відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Чернігівський прикордонний загін, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.
		34. Обгрунтованим, на переконання колегії суддів є посилання суду апеляційної інстанції на положення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		35. У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
		36. Пунктом 23 рішення у вказаній справі Європейського суду з прав людини вказано, що Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
		37. Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
		38. У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		39. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо необхідності зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по серпень 2016 року є правильними.
		40. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги щодо вказаних обставин не стостовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій. 
		41. Стосовно доводів касаційної скарги щодо стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції обгрунтовано визначено розмір відшкодування з огляду на пропорційність задоволених вимог та фактично понесених витрат.
		42. Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
		43. Колегія суддів уважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції в частині підтвердження надання правової допомоги та понесених позивачем витрат.
		44. На переконання суддів Верховного Суду, інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлені судом апеляційної інстанції та не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
		45. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень при їх ухваленні.
		46. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		47.Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		48. З огляду на наведене, касаційна скарга Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		49. Касаційну скаргу Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
		50. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 825/565/17 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії  залишити без змін.
		51.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		 
		Суддя-доповідачІ.В. Дашутін
		 
		СуддіО.О. Шишов
		 
		М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...