Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/7388/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2020. Зареєстровано: 06.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 18.05.2021
Результат оскарження 18.05.2021 Львівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/461/242/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22019140000000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 461/7388/19 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		03.02.2020 року Галицький районний суд м. Львова
		у складі головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_2 ,
		прокурора                         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                     ОСОБА_4 ,
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 22019140000000025 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, який тимчасово не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 16 травня 2019 року, перебуваючи у місті Львові, по вул. Гоголя, в обідній час, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відчуження описаного та арештованого майна, а саме ювелірних виробів, переданих останньому 14 січня 2019 року на відповідальне зберігання слідчим слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області, без дозволу та відома органу досудового розслідування, діючи умисно, будучи достовірно обізнаним про свій обов`язок щодо збереження вищевказаного майна, передав невстановленим органом досудового розслідування особам ювелірні вироби, без дозволу та відома органу досудового розслідування, що призвело до втрати вказаного майна, тим самим вчинивши відчуження ввірених йому на відповідальне зберігання речових доказів, на які накладено арешт.
		Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив суду наступне. У листопаді 2018 року він перебував в гостях у своїх знайомих у місті Стамбул (Туреччина), які запропонували йому передати ювелірні вироби для їх участі у виставці у місті Львові. Він взяв 17 кг золотих ювелірних виробів та 7 кг срібних ювелірних виробів і літаком Стамбул  Львів прилетів. Після проходження паспортного контролю йому запропонували пройти в спеціальну оглядову кімнату та надати багаж для огляду у зв`язку з порушенням митних правил. Він добровільно передав ювелірні вироби оперативним працівникам Служби Безпеки України. В подальшому він надавав певні пояснення слідчому, приймав участь у процесуальних діях. Пояснив, що оскільки у слідчого не було умов для зберігання ювелірних виробів, він усно та письмово звернувся до слідчого з проханням передати йому на зберігання ювелірні вироби, на які був накладений слідчим суддею арешт у кримінальному провадженні. У січні 2019 року слідчий СБУ ОСОБА_6 передав йому ювелірні вироби на відповідальне зберігання та попередив його про кримінальну відповідальність у разі розтрати, відчуження, приховування, підміни, пошкодження, зміни та знищення речових доказів, про що він написав розписку. Золоті прикраси (17 кг) він поклав у банківську ячейку на зберігання згідно відповідного договору, укладеному раніше. Срібні ювелірні вироби у кількості 7 кг він зберігав вдома у сейфі. У травні 2019 року біля його будинку до нього підійшли громадяни Туреччини(власники майна) та шляхом погроз зобов`язали його протягом доби повернути ювелірні вироби. Оскільки погрози він сприйняв як реальні, переживав за безпеку членів своєї сім`ї, на наступний день він забрав з банківської скриньки золоті прикраси, з домашнього сейфу срібні та повернув їм все у повному обсязі, тобто 24 кг. Приблизно через місяць він повідомив слідчого про події які відбулися, сприяв слідству, сумлінно виконував процесуальні обов`язки. 
		У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.
		Суд вважає, що вина ОСОБА_4 доведена, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України, як відчуження майна, на яке накладено арешт, здійснене особою, якій це майно ввірено.
		При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує:
		- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів невеликої тяжкості;
		- особу обвинуваченого, який на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебував;
		- дані досудової доповіді, згідно з якою обвинувачений ОСОБА_4 має середній ризик небезпеки для суспільства, а його виправлення можливе без ізоляції та реального відбуття покарання у виді позбавлення або обмеження волі;
		- наявність обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4  щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання в силу ст. 67 Кримінального кодексу України;
		- відсутність попередніх судимостей.
		Відтак,суд вважаєза доцільнепризначити ОСОБА_4 покарання увиді обмеженняволі  у межахсанкції ч.1ст.388Кримінального кодексуУкраїни,оскільки саметакий видпокарання,на думкусуду,буде достатнімдля йоговиправлення,перевиховання тапопередження вчиненнянових злочинів. При цьому, враховуючи, що обвинувачений має постійне місце проживання, перебуває у шлюбі, суд вважає за доцільне надати останньому можливість виправлення та перевиховання шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені обов`язки згідно статті 76 КК України.
		Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов заявлений не був.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 373-376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною ч. 1 ст. 388 Кримінального Кодексу України, та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
		На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку  один рік.
		Відповідно до ч. 1 статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_4 :
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...