Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/19891/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано судом: 06.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Оприлюднено: 10.02.2020.
Дата набрання законної сили: 05.02.2020
Номер судового провадження: А/855/22353/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19891/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  05 лютого 2020 року                                                                                            м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		          Головуючого судді:                                                         Чаку Є.В., 
		          суддів:                                                                              Файдюка В.В.,Мєзєнцева Є.І.
		          за участю секретаря                                                          Муханькової Т.В.          
		                                                  
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови у наданні публічної інформації, оформлене листом від 21 вересня 2018 року № 40-302/684-18; зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 на електронну адресу virnadiia@gmail.com у форматі відкритих даних Реєстр дозвільних документів, який розміщено за лінком http://91.205.16.115/declarate/list.php, а саме всі відомості за наступними категоріями відповідно до існуючих в реєстрі (№ ІДАБ, Документ, Об`єкт, Категорія, Замовник, Технічний нагляд, Проектувальник, Авторський нагляд, Підрядник, Інформація про земельну ділянку).
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. 
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно  з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
		 Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно  залишити без змін, з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з запитом в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», в якому просила надати у форматі відкритих даних Реєстр дозвільних документів, який розміщено за лінком http://91.205.16.115/declarate/list.php, а саме всі відомості за наступними категоріями відповідно до існуючих в реєстрі (№ ІДАБ, Документ, Об`єкт, Категорія, Замовник, Технічний нагляд, Проектувальник, Авторський нагляд, Підрядник, Інформація про земельну ділянку).
		21.09.2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було підготовлено відповідь на запит позивачки, а саме  лист №40-302/684-18 в якому зазначено, що відповідно до Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт  і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення та доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, реєстр функціонує як єдина комп`ютерна база даних, яка є програмним продуктом. Зважаючи на викладене, Держархбудінспекція позбавлена можливості надати реєстр дозвільних документів у форматі даних станом на 16.09.2018 року з технічних причин. Додатково зазначено про можливість самостійно ознайомитися з даними реєстру на офіційному сайті Держархбудінспекції www.dabi.gov.ua у розділі «Реєстр дозвільних документів», доступ користувачів до якого здійснюється безоплатно та цілодобово.
		Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Згідно ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації»  публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Згідно ч.1 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		 
		Частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Відповідно до ч. 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації"    розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої    статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені    статтею 21 цього Закону    фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою    статті 19 цього Закону.
		Частиною 1 статті    101    Закону України "Про доступ до публічної інформації"    передбачено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
		Забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: оприлюднення і систематичного її оновлення, зокрема, на офіційних веб-сайтах і надання інформації за запитами на інформацію.
		Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить у тому числі від виду (характеру, суті) такої інформації. За Законом України "Про доступ до публічної інформації" кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
		Водночас, обов`язком розпорядника є оприлюднювати і оновлювати інформацію, розпорядником якої він є, у порядку, визначеному цим Законом, що також є належним способом забезпечення права кожної особи на доступ до публічної інформації незалежно від подання інформаційного запиту.
		Варто відзначити, що гарантоване державою право на отримання публічної інформації не є безумовним і стосовно певних видів публічної інформації може піддаватися додатковому правовому регулюванню, метою якого є не створення перешкод чи обмежень в доступі до публічної інформації, а навпаки - забезпечення постійного і відкритого доступу кожної особи до публічної інформації таким чином, щоб забезпечити гарантоване державою право на доступ.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відповідь на запит, позивачу надано гіперпосилання на веб-сторінку офіційного веб-сайту Держархбудінспекції  та роз`яснення щодо розділу знаходження запитуваної інформації.
		Так,  судом встановлено, що Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року №92, затверджено Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвічують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		У п.1 Порядку зазначено, що останній визначає механізм ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр), як єдиної комп`ютерної бази даних. Реєстр ведеться з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. 
		Відповідно до п.10 Порядку доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Держархбудінспекції.
		Отже, загальний доступ до реєстру може реалізувати кожна особа через веб-сайт Держархбудінспекції. 
		Враховуючи те, що  Порядком ведення єдиного реєстру документів визначено спосіб забезпечення права кожної особи на доступ до реєстру як доступ до публічної інформації, а також те, що іншого способу доступу  до інформації зазначеної у  реєстрі, крім як веб-сайт Держархбудінспекції за допомогою автоматизованої системи, не передбачено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог та відсутність з боку відповідача бездіяльності, оскільки його дії відповідали критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
		Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
		 
		                                                      П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
		Повний текст постанови виготовлено 06.02.2020 року.
		 
		Головуючий суддя:                                                                          Є.В. Чаку
		 
		          Судді:                                                                                          В.В.Файдюк
		 
		                                                                                                            Є.І.Мєзєнцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...