Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.004792 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.02.2020
Номер судового провадження: А/857/448/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004792 пров. № А/857/448/20
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді Шевчук С.М., 
		суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,
		за участі секретаря судового засіданніІгнатищ Л.М.,
		представника позивачаКупець О.І.,
		представника відповідачаДобровольської Ю.Р.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (рішення ухвалене у м. Львів судом у складі головуючого судді Клименко О.М., повний текст рішення суду складено 26 листопада 2019 року) у справі №1.380.2019.004792 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, суд - 
		В С Т А Н О В И В :
		І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
		У вересні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив:
		визнати протиправним рішення викладене у формі листа № 23813/13-01-50.41-01/від 06.05.2019 року) Галицької державної податкової інспекції Галицького управління ДФС у Львівській області про відмову йому у застосуванні спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року;
		зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області повторно розглянути його заяву від 26 квітня 2016 року та застосувати спрощену систему оподаткування з 01 травня 2019 року.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
		Визнано протиправною відмову Галицької державної податкової інспекції Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області, оформлену листом від 06.05.2019 року №23813/13-01-50.41-01/ у застосуванні до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2019 року.
		Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26 квітня 2019 року про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2881,50 грн. сплаченого судового збору. 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		На обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що оскільки, згідно ІС Податковий блок позивач був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, який перебував на спрощеній системі оподаткування, а дата кінця застосування ставки та групи, становить 31.03.2019 року, то Галицькою ДПІ Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області було правомірно відмовлено позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2019 року.
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. По суті заперечення на апеляційну скаргу співпадають з мотивами та висновками, здійсненими в судовому рішенні судом першої інстанції.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що відповідно до даних інформаційної системи ІС Податковий блок щодо позивача, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був зареєстрований в якості платника єдиного податку (друга група, ставка 20) з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року.
		Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.04.2019 року здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , номер запису 24150000000099419, основний вид економічної діяльності 4.90 Неспеціалізована оптова торгівля. 
		26.04.2019 року позивач звернувся із заявою до Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року (друга група, ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати).
		Листом від 06.05.2019 року № 23813/13-01-50.41-01/ Про надання відповіді позивачу відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування та повідомлено, що згідно з п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Недотримання вимог п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. Вказує, що оскільки, згідно ІС Податковий блок позивач був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, який перебував на спрощеній системі оподаткування, а дата кінця застосування ставки та групи, становить 31.03.2019 року, то Галицька ДПІ Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області відмовила позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2019 року.
		Не погоджуючись із вказаною відмовою, вважаючи її протиправною та такою, що порушує вимоги чинного податкового законодавства, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду із вказаним адміністративним позовом.
		 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що набувши 25.04.2019 року статус новоствореного суб`єкта господарювання  фізичної особи-підприємця, позивач 26.04.2019 року подав до контролюючого органу заяву про обрання спрощеної системи оподаткування (друга група, ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати) з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, тобто з 01 травня 2019 року, що узгоджується з вимогами абзацу першого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України. На переконання суду, контролюючий орган помилково застосував до спірних правовідносин за участю позивача підпункт 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, оскільки, вказаною нормою врегульовано саме порядок переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів згідно норм Податкового кодексу України та прийняв відповідне рішення. Проте, з цього приводу суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин позивач не здійснював переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки не був платником інших податків і зборів згідно норм Податкового кодексу України, однак саме у зв`язку із реєстрацією його як новоствореного суб`єкта господарювання  фізичної особи-підприємця звернувся із заявою до контролюючого органу про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у відповідності до приписів абзацу першого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26 квітня 2019 року про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року.
		 
		ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
		Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. 
		Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 Податкового Кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
		2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
		не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
		обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
		Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
		Відповідно до підпункту 291.1.1 пункту 291.1 статті 291 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. 
		Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:
		1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
		2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
		3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
		4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Як слідує з матеріалів справи 26.04.2019 року позивач звернувся із заявою до Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року, у якій зазначив другу групу платника єдиного внеску та обрав ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, а також вказав про відсутність податкового боргу. 
		Листом Галицької ДПІ Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області від 06.05.2019 року № 23813/13-01-50.41-01/ Про надання відповіді позивачу відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. 
		Підставою для відмови у застосуванні спрощеної системи оподаткування контролюючим органом зазначено недотримання позивачем вимог п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України, оскільки останній згідно ІС Податковий блок був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, який перебував на спрощеній системі оподаткування, а дата кінця застосування ставки та групи становить 31.03.2019 року. 
		Оцінюючи підстави для відмови у застосуванні до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, які зазначені у листі від 06.05.2019 року №23813/13-01-50.41-01/ суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
		1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
		2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
		3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
		Відповідно до абзаців першого, другого підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
		Перехід на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб`єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу. 
		Аналіз наведеної норми права вказує, що зазначеною нормою врегульовано саме порядок переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів згідно норм Податкового кодексу України та прийняв відповідне рішення. При цьому, зазначені у цій нормі умови для такого переходу (подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, можливість здійснення переходу на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року, дотримання вимог, які встановлені в пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) стосуються саме такого суб`єкта господарювання, який вже є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України. 
		Однак, відповідачем не було враховано, що дійсно 30 березня 2018 року було проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та внесено запис у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». У зв`язку з реєстрацією новоствореного суб`єкта господарювання, позивачем з 01 квітня 2018 року обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, на якій платник податків перебував до 31 березня 2019 року (а.с.47).
		Отже, у березні 2018 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування з моменту внесення відомостей до Реєстру платників єдиного податку з 01 квітня 2018 року.
		У квітні 2019 року було проведено державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Андрія ОСОБА_3 та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Проте, як слідує з матеріалів справи та підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повторну державну реєстрацію позивача здійснено 25.04.2019 року, номер запису 24150000000099419.
		З цього приводу суд зазначає, що відповідно до абзацу першого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. 
		Відтак, набувши 25.04.2019 року статус новоствореного суб`єкта господарювання  фізичної особи-підприємця, позивач 26.04.2019 року подав до контролюючого органу заяву про обрання спрощеної системи оподаткування (друга група, ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати) з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, тобто з 01 травня 2019 року, що узгоджується з вимогами абзацу першого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України. 
		На переконання суду, контролюючий орган помилково застосував до спірних правовідносин за участю позивача підпункт 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, оскільки, як вже було зазначено вище, вказаною нормою врегульовано саме порядок переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів згідно норм Податкового кодексу України та прийняв відповідне рішення. 
		Проте, з цього приводу суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин позивач не здійснював переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки не був платником інших податків і зборів згідно норм Податкового кодексу України, однак саме у зв`язку із реєстрацією його як новоствореного суб`єкта господарювання  фізичної особи-підприємця звернувся із заявою до контролюючого органу про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у відповідності до приписів абзацу першого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України. 
		Інших підстав для відмови у застосуванні спрощеної системи оподаткування, окрім як недотримання позивачем вимог підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України контролюючим органом не зазначено. 
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова Галицької державної податкової інспекції Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області, оформлена листом від 06.05.2019 року №23813/13-01-50.41-01/ у застосуванні до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2019 року є протиправною, а позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню. 
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДФС у Львівській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН  НОМЕР_1 ) від 26 квітня 2016 року та застосувати спрощену систему оподаткування з 01 травня 2019 року, суд зазначає таке. 
		Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого, є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
		Отже, вищевказана позовна вимога, а саме в частині зобов`язання Головного управління ДФС у Львівській області застосувати спрощену систему оподаткування є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		Відтак, відповідно до вимог частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26 квітня 2019 року про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
		Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
		Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі №1.380.2019.004792 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. 
		 
		Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей   С. П. Нос  Повне судове рішення складено 06 лютого 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...