Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/11544/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/755/186/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017100000000821

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №:755/11544/17
		Провадження №: 1-кп/755/186/20
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   "05" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження №120191000400006360 за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Артемівська, Донецької обл., українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого: дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції №1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП ГУНП у місті Києві, має спеціальне звання капітан поліції, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману /шахрайство/, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
		Так, ОСОБА_3 , будучи дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції №1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП ГУНП у місті Києві, 26.05.2017 у період часу з 08 години 15 хвилин до 15 години 40 хвилин разом зі старшим слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 спільно зі співробітниками Дніпровського УП ГУНП в місті Києві, в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12017100040005850, проведено обшук житла ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.05.2017 року. За результатами проведення вказаного обшуку співробниками поліції було вилучено речі, предмети та документи, що мають значення для кримінального провадження: гільзи, патрони, особисті речі та документи.
		У наступному, 27.05.2017 року за результатами проведення вказаного обшуку Дніпровським УП ГУНП в місті Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані за № 12017100040007318, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Після цього, у кримінальному провадженні № 12017100040007318 призначено судову експертизу холодної зброї, судово-балістичну та вибухо- технічну експертизи, проведення яких доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС України. У подальшому, приблизно у другій половині червня 2017 року у дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману, за нібито вжиття заходів до закриття кримінального провадження № 12017100040007318, повернення вилученого 26.05.2017 року, за місцем проживання ОСОБА_7 майна, а також за отримання висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України про визнання вилученої зброї та боєприпасів непридатними для стрільби.
		У зв`язку з цим, 26.06.2017 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману, перебуваючи біля ресторану «Квадрат» за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 2-Б, повідомив ОСОБА_7 , що за вжиття заходів до закриття кримінального провадження № 12017100040007318, повернення вилученого 26.05.2017 року за місцем проживання ОСОБА_7 майна, а також за отримання висновку експерта Київського НДЕКІД МВС України про визнання вилученої зброї та боєприпасів непридатними для стрільби, останній повинен надати йому грошові кошти в сумі 5000 доларів США. При цьому, в дійсності ОСОБА_3 не планував вживати будь-яких заходів до закриття кримінального провадження № 12017100040007318, повернення вилученого 26.05.2017 року, за місцем проживання ОСОБА_7 майна, а також щодо отримання висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України про визнання вилученої зброї та боєприпасів непридатними для стрільби. На вказану вимогу ОСОБА_7 змушений був погодитися.
		Після цього, 14.07.2017 року, приблизно 09 годині 40 хвилин, дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , будучи службовою особою, доводячи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману, до кінця, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Червноткацька, 2, діючи умисно, з корисливого мотиву, отримав від ОСОБА_7 першу частину неправомірної вигоди, а саме: грошові кошти в сумі 52000 грн., за ніби то вжиття заходів до закриття кримінального провадження № 12017100040007318, повернення вилученого 26.05.2017 року за місцем проживання ОСОБА_7 майна, а також за отримання висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України про визнання вилученої зброї та боєприпасів непридатними для стрільби. Одразу після отримання грошових коштів, ОСОБА_3 був затриманий слідчим прокуратури міста Києва на місці вчинення злочину.
		У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення та просить його закрити. Наслідки відмови від підтримання обвинувачення йому зрозумілі.
		Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 проти закриття кримінального провадження у зв?язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення не заперечували, прокурор проти задоволення клопотання заперечував, оскільки вказана норма закону втратила чинність.
		Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
		Також згідно ч.3 ст.477 КПК України /до внесення змін згідно Закону №2227-VIII від 06.12.2017 року/, кримінальне провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема статтею 190 КК України /шахрайство, крім шахрайства, вчиненого організованою групою/.
		Питання темпоральної дії (тобто дії у часі) закону про кримінальну відповідальність врегульоване ст. 4 і 5 КК України. Залежно від напряму дії нормативно-правових актів у часі (в т.ч. й закону про кримінальну відповідальність) дія закону в часі може бути прямою, зворотною або переживаючою (ультраактивною). Пряма дія полягає в тому, що новий нормативно-правовий акт або нова правова норма поширюється на факти й правовідносини, що виникли та/або існують після набрання ним чинності. Зворотна дія полягає в тому, що новий нормативно-правовий акт або нова правова норма застосовується до фактів та правовідносин, які існували до набрання цим актом (нормою) чинності. Переживаюча дія полягає в тому, що правова норма продовжує свою дію після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини. Відповідно до ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину згідно із ч.3 ст.4 КК України визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. 
		За загальним правилом, відповідно до ч.2 ст.4 КК України закон про кримінальну відповідальність має пряму дію у часі. Це означає, що закон поширює свою дію на ті кримінально-правові відносини, які виникли після набрання ним чинності (тобто на момент їх виникнення відповідний закон про кримінальну відповідальність уже набрав чинності і ще не втратив її).
		Статтею 5 КК України визначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі. 
		Так, відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. У тих випадках, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи /ч.4 ст.5 КК України/. Згідно із ч.4 ст.5 КК України коли закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів і наступні його редакції в силу погіршення кримінально-правового становища особи зворотної дії не мають, до правовідносин застосовується той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. У такому випадку йдеться про застосування так званого проміжного закону  закону, що набув чинності після вчинення злочину, але втратив чинність до моменту прийняття рішення у справі. Із системного тлумачення норми ч.4 ст.5 КК України випливає, що «проміжний» закон про кримінальну відповідальність, який встановлює найбільш сприятливі умови для особи порівняно з «наступним» («наступними») законом (законами), який погіршує кримінально-правове становище особи, має так звану переживаючу (ультраактивну) дію. Відповідно до ч.2 ст.4 КК України чинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначається щодо злочинності, караності, а також інших кримінально-правових наслідків діяння. Варіанти темпоральної дії закону про кримінальну відповідальність у часі законодавець виділяє також і в ст. 5 КК України, що нерозривно пов`язана та застосовується в системному взаємозв`язку зі ст. 4 цього Кодексу залежно від трьох умов: чи цей закон скасовує (або встановлює) злочинність діяння, пом`якшує (чи посилює) кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує (чи погіршує) становище особи. Ці норми кореспондують з нормою ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Вжиті законодавцем словосполучення «інші кримінально-правові наслідки діяння», а також «поліпшення (чи погіршення) становища особи іншим чином» охоплюють собою всі інші кримінально-правові наслідки діяння, окрім злочинності й караності, та всі можливі аспекти впливу на кримінально-правове становище особи, в якому вона опиняється внаслідок вчинення нею злочину. «Іншими кримінально-правовими наслідками діяння» можуть визнаватися будь-які передбачені КК України примусові заходи кримінально-правового характеру, здатні змінити (поліпшити чи погіршити) кримінально-правове становище особи. Перелік таких наслідків та аспектів кримінально-правового становища особи не є вичерпним і охоплює, зокрема, зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання. На необхідність такого широкого тлумачення вказують вжиті законодавцем слова «інші», «іншим чином» у ст. 4, 5 КК України.
		Такий висновок суду у повній мірі узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в Постанові від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17.
		Крім того, ч.4 ст. 26 КПК України передбачено, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
		У підготовчому судовому засіданні, згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України, суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадках встановлення підстав передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
		Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вказане провадження у формі приватного обвинувачення розпочато за заявою потерпілого ОСОБА_7 відносно ОСОБА_3 . 
		Враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_7 відмовився від обвинувачення, наслідки відмови від підтримання обвинувачення йому зрозумілі, жодних претензій до обвинуваченого не має, вказане провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, обвинувачений не заперечує проти закриття провадження у зв?язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв?язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.284, п.2 ч.3 ст.314, 471, 474 КПК України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Кримінальне провадження №42017100000000821 від 29.06.2017 року за обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України  закрити,у зв?язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 не обрано.
		 
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...