Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/6501/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2020. Зареєстровано: 09.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.
Дата набрання законної сили: 22.01.2020
Номер судового провадження: 852/14067/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		22 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6501/19
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
		суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., 
		секретар судового засідання: Комар Н.В.
		за участю:представника позивача адвоката Капран Руслана Валерійовича;
		представника відповідача: Пилипенко Світлани Олександрівни
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" 
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 (головуючий суддя Сліпець Н.Є., повний текст складено 23.10.2019)
		в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" до відповідача Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Державне підприємство Науково-виробниче об`єднання Павлоградський хімічний завод(скорочена назва ДП «НВО «ПХЗ»), звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Східного офісу Державної аудиторської служби України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.10.2019 року, просив (а.с. 5-14, 120-122):
		- визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 27.06.2019 року № 246 про результати моніторингу (ID UA-M-2019-06-13-0000200).
		Позов обґрунтовано тим, що позивачем було дотримано положень Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки підприємство не є замовником у розумінні вказаного закону, а відповідно до Статуту є державним комерційним підприємством, яке утворено з метою одержання прибутку за рахунок науково-дослідної, виробничої та підприємницької діяльності у сфері реалізації основних напрямків та розвитку виробництва хімічної продукції, та інших видів виробничої діяльності, у зв`язку з чим не повинен був розміщувати річний план закупівлі. Крім того, позивач вважає, що висновок відповідача від 27.06.2019 року № 246 про процедурі закупівлі UA-2019-05-16-003276-a «Аксесуари для одягу» є неконкретизованим, необґрунтованим, таким, що не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, а отже, не відповідає вимогам чинного законодавства.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 в задоволенні позову відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що з аналізу Статуту Державного підприємства Науково-виробниче об`єднання Павлоградський хімічний завод вбачається, що підприємство є замовником відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі. Водночас в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Прозоро, а саме в розділі Інформація про замовника позивач зазначив, що замовником є саме Державне підприємство Науково-виробниче об`єднання Павлоградський хімічний завод. Таким чином, суд критично оцінив твердження позивача щодо того, що позивач не є замовником у розумінні Закону України Про публічні закупівлі, у зв`язку з чим не повинен розміщувати річний план.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовується до закупівлі, яка була предметом моніторингу, оскільки вартість предмета закупівлі становить менше 1 000 000 грн. Вважає, що у позивача відсутній обов`язок утворювати тендерний комітет, складати річний план та додаток до нього, оскільки вартість предмета закупівлі є меншою ніж передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», тому у позивача не виник обов`язок складати та оприлюднювати в інформаційно-комунікаційній системі закупівель «Прозоро» річний план та додаток до нього, а лише наявний обов`язок оприлюднити звіт про укладений договір, що і було здійснено позивачем. Також зазначає, що висновок відповідача від 27.06.2019 року № 246 є неконкретизованим, необґрунтованим, таким, що не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, а отже, не відповідає вимогам чинного законодавства.
		Також позивачем подано до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги, посилається на практику Верховного Суду у справі № 160/9513/18 від 10.12.2019.
		Відповідачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Посилається на те, що позивач є замовником відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі. Так, в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Прозоро, а саме в розділі Інформація про замовника позивач зазначив, що замовником є саме Державне підприємство Науково-виробниче об`єднання Павлоградський хімічний завод, тому позивач повинен був розміщувати річний план. В річний план повинні включатися всі закупівлі, які будуть проводитися замовником протягом одного року, навіть ті, які будуть проводитися відповідно до абз. 4-5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Також зазначив, що висновок має конкретизацію заходів, які апелянт повинен здійснити для усунення виявлених під час моніторингу порушень: протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних торгів (або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень). 
		У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги.
		Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» є юридичною особою, засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством. 
		13.06.2019 року в електронній системі закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua), Державним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» оприлюднене рішення про початок моніторингу з публікацією англійською ID: UA-М-2019-06-13-000020 на закупівлю «Аксесуари для одягу».
		12.06.2019 року начальником Східного офісу Державної аудиторської служби видано наказ №111 про початок здійснення моніторингу закупівель згідно із переліком, серед яких також була включена закупівля Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградсткий хімічний завод» від 16.05.2019 року, унікальний номер якої UA-2019-05-16-003276-a, який оприлюдненій в електронній системі закупівель.
		Під час проведення моніторингу встановлені порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: «закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження». Замовником проведено закупівлю товару без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу в інформаційній системі закупівель, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі».
		За результатами проведеного моніторингу Східним офісом Державної аудиторської служби складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua (далі - веб-портал Уповноваженого органу) висновок від 27.06.2019 року № 246 про результати моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2019-05-16-003276-a.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин суд першої інстанції правильно застосував норми Конституції України, Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939. 
		Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
		Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
		Спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості висновку відповідача від 27.06.2019 року № 246 (а.с. 73-75), складеного за результатами проведеного моніторингу закупівлі.
		Слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Східний офіс Державної аудиторської служби здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому Законом України «Про публічні закупівлі». 
		Зазначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі». 
		Так, частиною 1 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
		Згідно частини 2 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
		1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
		2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
		3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
		4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
		5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
		Відповідно до частини 3 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
		Частиною 4 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
		Згідно з частинами 6, 7 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		Матеріалами справи підтверджується, що висновок відповідача від 27.06.2019 року № 246 підписано Головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудит служби С. Юрченко та затверджено начальником Східного офісу Держаудит служби О.Васильєвим 27.06.2019 року, що вказує на дотримання відповідачем зазначеної норми при складанні висновку (а.с. 73-75).
		В апеляційній скарзі представник позивача зазначає про те, що Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» не є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідно до Статуту є державним комерційним підприємством, яке утворено з метою одержання прибутку за рахунок науково-дослідної, виробничої та підприємницької діяльності у сфері реалізації основних напрямків та розвитку виробництва хімічної продукції, та інших видів виробничої діяльності, у зв`язку з чим не повинен був розміщувати річний план.
		З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
		- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; 
		- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; 
		- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%.
		До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
		- органам державної влади, органам влади АР Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання у розмірі понад 50% або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; 
		- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
		Статутом Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», який затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.06.2018 року №861, передбачено (п. 1.1), що Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (уповноважений орган управління) та є державним комерційним підприємством (а.с. 19-25).
		В силу п. 1.2 вказаного Статуту, підприємство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України.
		Підприємство утворено з метою отримання прибутку за рахунок науково-дослідної, виробничої та підприємницької діяльності у сфері реалізації основних напрямків розвитку та виробництва хімічної продукції та інших видів виробничої діяльності (3.1 Статуту). 
		Слід звернути вагу, що згідно ст. 73 Господарського кодексу України, державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство».
		Водночас, згідно із ч. 1-3 ст. 74 Господарського кодексу України, Державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим.
		Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до свого Статуту Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку у торгівлі України та є державним комерційним підприємством. 
		При цьому, Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» утворено з метою отримання прибутку за рахунок науково-дослідної, виробничої та підприємницької діяльності у сфері реалізації основних напрямів розвитку та виробництва хімічної продукції та інших видів виробничої діяльності.
		Предметом діяльності підприємства є виробництво вибухових речовин; виробництво зброї та боєприпасів; виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування; надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; передача і розподілення електроенергії тощо (п. 3.2 Статуту). 
		Для забезпечення діяльності підприємства за рахунок майна, переданого йому Уповноваженим органом управління, доходу підприємства та інших не заборонених законодавством джерел створюється статутний капітал підприємства, який становить розмір - 910 551 320,98 грн. 
		На підприємстві за рахунок прибутку створюються спеціальні фонди, призначені для покриття витрат, пов`язаних із його діяльністю. Спеціальні фонди використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану. У фінансовому плані зазначаються суми коштів, що спрямовуються державі як власнику і зараховуються до державного бюджету.
		Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
		Уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого підприємству, що пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням ним у межах, визначених законодавством, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Таким чином спростовуються доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що позивач не забезпечує потреби держави. 
		Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань: засновником підприємства і частка у статутному капіталі 100 % належить Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Основним видом економічної діяльності підприємства є виробництво вибухових речовин.
		Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачено, що діяльність в окремих сфеpax господарювання  це діяльність, що здійснюється в одній або декількох з таких сфер: ...«розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення».
		Оскільки в силу Статуту позивача предметом діяльності підприємства є виробництво вибухових речовин, виробництво зброї та боєприпасів (п. 3.2 Статуту), то у відповідності до 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» - є замовником.
		Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель «Прозоро», а саме в розділі «Інформація про замовника» позивач зазначив, що замовником є саме Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод».
		Таким чином, спростовується твердження представника позивача що Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» не є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», тому позивач в силу норм Закону України «Про публічні закупівлі» повинен розміщувати річний план.
		Так, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5-ти днів з дня їх затвердження.
		Форма додатку до річного плану закупівель затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель.
		Відповідно до абз.3 п.2 вказаного наказу №490 додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах 2 і 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
		Натомість, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на веб-порталі Уповноваженого органу не оприлюднено річний план, додаток до річного плану з питань закупівель протягом 5-ти днів з дня їх затвердження.
		При цьому, доказів, усунення даного порушення та виконання вимог висновку від 27.06.2019 року № 246 про результати моніторингу закупівлі матеріали справи не містять 
		Отже, порушення, встановлені відповідачем під час моніторингу, позивачем не усунуті. 
		Згідно ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються: 
		1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
		2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
		3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
		4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
		5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
		Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		На думку колегії суддів апеляційної інстанції висновок від 27.06.2019 року № 246 про результати моніторингу закупівлі, відповідає вимогам ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Позивач також зазначає про відсутність у висновку про результати моніторингу № 246 від 27.06.2019 року відомостей про найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття нормативно-правового акту, дати і номеру його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
		З цього приводу слід зазначити наступне.
		Відповідно до п.18 ч.1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
		Підпунктом 3 п.1 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, що затверджений Наказом Державної аудиторської служби України 23.04.2018 № 86 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/32106 визначено, що опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, складається із зазначенням:
		- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
		- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
		Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у висновку про результати моніторингу № 246 від 27.06.2019 року вказано, що за результатами моніторингу питання відображення закупівлі у річному плані (додатку) встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Отже, в даному випадку відповідачем здійснено посилання саме на закон, а не нормативно-правовий акт суб`єкта владних повноважень, тому при зазначенні структурної одиниці закону зазначено тільки її заголовок відповідно до вимог Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі № 86 від 23.04.2018.
		Стосовно доводів представника позивача про відсутність у висновку зобов`язань щодо усунення порушень законодавства в сфері публічних закупівель, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Відповідно до ч.8 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом 3-х робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
		Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Отже, вищевказана норма надає можливість замовнику протягом 3-х робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку, натомість, позивач, зазначаючи, що йому не зрозуміло яким чином слід усунути порушення, зазначене у висновку, не скористався вказаною нормою та не звернувся до відповідного органу за роз`ясненням змісту висновку та зобов`язань, визначених у висновку.
		Також, в силу ч.10 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
		Водночас, пункт 3 висновку № 246 від 27.06.2019 року (про результати моніторингу) чітко зазначає, що Східний офіс Державної аудиторської служби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» протягом 5-ти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. 
		Відтак, в судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача щодо відсутності в нього зобов`язання усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель.
		Щодо посилання позивача на практику Верховного Суду у справі № 160/9513/18 від 10.12.2019, колегія суддів апеляційної інстанції вважає таке посилання недоречним, оскільки в зазначеному рішенні Верховного Суду розглядається питання щодо можливості усунення виявлених порушень які прямо залежать від чіткості визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), які слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
		Натомість, пункт 3 висновку № 246 від 27.06.2019 року (про результати моніторингу) має конкретизацію заходів, які апелянт повинен здійснити для усунення виявлених під час моніторингу порушень:, а саме, чітко зазначено, що протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку замовник має оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних торгів (або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень). 
		Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що замовником (позивачем) проведено закупівлю товару без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу в електронній системі закупівель, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», а висновок від 27.06.2019 року № 246 про результати моніторингу закупівлі (UA-2019-05-16-003276-a); з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач (Східний офіс Держаудитслужби), керуючись ст. 2 та ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом 5-ти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Висновок складений відповідно до вимог законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову.
		Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм чинного законодавства.
		Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства. 
		Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
		Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
		З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод"  залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2019  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили 22.01.2020 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно ст. 328, 329 КАС України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 22.01.2020.
		В повному обсязі постанова виготовлена 29.01.2020.
		 
		Головуючий суддяЮ. В. Дурасова 
		 
		 суддяЛ.А. Божко 
		 
		 суддяО.М. Лукманова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...