Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4913/17 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2020. Зареєстровано: 10.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2020.
Дата набрання законної сили: 10.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА
		10.02.2020Справа №  910/4913/17За заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" 
		про зміну способу та порядку виконання рішення 
		у справі
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" 
		до Київської міської ради                                                    
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
		1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		2) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві;
		3) Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		про стягнення 122 513 967,77 грн   
		Суддя Трофименко Т.Ю.
		Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання
		УСТАНОВИВ:
		У березні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Укренергополіс" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради про стягнення 122 513 967,77 грн.
		За результатами нового розгляду справи № 910/4913/17 Господарський суд міста Києва прийняв рішення від 24.09.2018, яким позов задовольнив частково, стягнув з Київської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" борг у розмірі 55 880 145, 00 грн, 3% річних у розмірі 7 178 684, 93 грн та судовий збір у розмірі 229 294, 86 грн, в іншій частині позову відмовив.
		Постановами Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 та Верховного Суду від 24.07.2019 вказане рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 залишено без змін.
		18.06.2019 на виконання вказаного рішення Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ.
		28.01.2020 через відділ діловодства суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 призначено на 05.02.2020. 
		В судове засідання 05.02.2020 з`явилися представники сторін та третіх осіб-2,3.
		Представник заявника підтримав заяву зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17, відповідно до якої просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 р, яке набрало законної сили 06.06.2019 шляхом:
		«Стягнути грошові кошти в розмірі 50 292 130,50 грн з бюджету міста Києва - 90% відсотків від основної суми стягнення: Отримувач: ГУК у м. Києві/33010100 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 № рахунку (IBAN): UA678999980000031515941026001 Код класифікації доходів бюджету: 33010100.
		Стягнути грошові кошти в розмірі 5 588 014,50 грн з Державного бюджету України 10% відсотків від основної суми стягнення з рахунку Отримувач: ГУК у м. Києві/33010100 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 № рахунку (IBAN) UA318999980000031117101026001 Код класифікації доходів бюджету: 33010100.
		Стягнути грошові кошти в розмірі 7 178 684,93 грн - 3 % річних з бюджету міста Києва Отримувач: ГУК у м. Києві/33010100 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 № рахунку (IBAN): UA 678999980000031515941026001 Код класифікації доходів бюджету: 33010100».
		Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17, заслухавши позицію присутніх в засіданні представників учасників справи щодо цієї заяви, суд зазначає таке.
		Відповідно до частини 1    статті 326 Господарського процесуального кодексу України    судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
		Винятком з загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема,    стаття 331 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
		Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3    статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
		Поряд із цим, у    Господарському процесуальному кодексі України    та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.
		Суд зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
		Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
		Крім того, приписами ч. 1    ст. 16 Цивільного кодексу України    (далі -    ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому частиною другою вищенаведеної норми визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.
		Зазначені положення    статті 16 ЦК України    кореспондуються з нормами    статті 20 Господарського кодексу України.        
		Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
		З аналізу норм чинного законодавства під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
		Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
		Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна, здійснюється у випадку, коли    стягувачу присуджено майно,    визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.
		Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.    Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами права, які повинні бути застосовані у такому випадку.
		Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого    статтею 16 ЦК України.
		Для зміни способу виконання судового рішення    необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
		Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17, постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 з Київської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" стягнуто борг у розмірі 55 880 145, 00 грн, 3% річних у розмірі 7 178 684, 93 грн та судовий збір у розмірі 229 294, 86 грн.
		Мотивами прийняття вказаного рішення було те, що у зв`язку з визнанням у судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 31.05.2007, укладеного між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс", у відповідача виникло зобов`язання з повернення позивачу всього одержаного за недійсним договором, а саме, сплаченої суми коштів за земельну ділянку в загальному розмірі 55 880 145,00 грн.
		Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі також - Порядок).
		Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
		За приписами пунктів 16 -21 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:
		1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;
		2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;
		3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;
		4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;
		5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;
		6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
		Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.
		Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п`яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.
		У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.
		Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.
		У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.
		Виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.
		Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
		Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.
		У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв`язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.
		Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету "Інші надходження".
		Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.
		Якщо встановлена у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету сума коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до бюджету, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пункту 19 цього Порядку в межах зарахованих до бюджету коштів. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів бюджету.
		Як встановлено судом з поданих матеріалів та пояснень сторін, рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 неможливо виконати шляхом стягнення коштів з Київської міської ради, оскільки сплачені Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс" за земельну ділянку за договором від 31.05.2007 у сумі 55  880  145,00 грн були розподілені до державного (10%) та місцевого бюджетів (90%).
		Отже, з метою виконання судового рішення відповідно до вказаного Порядку списання коштів основного боргу на користь позивача (стягувача) за судовим рішенням у справі № 910/4913/17 має відбуватися з державного та місцевого бюджетів, які ці кошти отримали у визначеному співвідношенні.
		Разом з тим, стягнуті судом поряд з сумою основного боргу 3% річних у розмірі 7 178 684, 93 грн також мають сплачуватися з бюджету міста Києва, оскільки саме Київська міська рада є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання та має нести відповідальність за це у вигляді сплати 3% річних.
		Водночас, суд враховує, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 в частині стягнення судового збору у розмірі 229  294,86 грн виконано на користь стягувача, що не заперечується останнім та підтверджується Державною казначейською службою України у листі № 5-09-09/390 від 09.01.2020. У зв`язку з цим, рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 в частині стягнення судового збору не потребує встановлення (зміни) способу чи порядку його виконання.
		В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
		Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
		З огляду на викладене вище, з метою забезпечення ефективного та найбільш швидкого виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" слід задовольнити, встановивши спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 шляхом стягнення заборгованості з бюджету міста Києва та Державного бюджету України з урахуванням наданої Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформації про зміну номера рахунка Державної казначейської служби України.
		Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва 
		УХВАЛИВ:
		1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 задовольнити. 
		2. Встановити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/4913/17 (щодо стягнення боргу та 3% річних), а саме:
		«Стягнути грошові кошти в розмірі 50 292 130,50 грн з бюджету міста Києва - 90% відсотків від основної суми стягнення (ГУК у м. Києві/33010100 Банк: Казначейство України (ЕАП) Код (ЄДРПОУ): 37993783 № рахунку (IBAN): UA678999980000031515941026001 Код класифікації доходів бюджету: 33010100).
		Стягнути грошові кошти в розмірі 5 588 014,50 грн з Державного бюджету України 10% відсотків від основної суми стягнення (ГУК у м. Києві/33010100 Банк: Казначейство України (ЕАП) Код (ЄДРПОУ): 37993783 № рахунку (IBAN) UA328999980313020101000026001 Код класифікації доходів бюджету: 33010100).
		Стягнути грошові кошти в розмірі 7 178 684,93 грн - 3 % річних з бюджету міста Києва (ГУК у м. Києві/33010100 Банк: Казначейство України (ЕАП) Код (ЄДРПОУ): 37993783 № рахунку (IBAN): UA678999980000031515941026001 Код класифікації доходів бюджету: 33010100)».
		Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
		Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 10.02.2020 
		Суддя                                                                                Т. Ю. Трофименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...