Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/2512/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2020. Зареєстровано: 11.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/361/233/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016110130005035

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 361/2512/19 
		Провадження № 1-кп/361/233/20 
		10.02.2020
		 
		 
		У Х В А Л А 
		 
		підготовчого судового засідання
		 
		 
		 
		10 лютого 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області колегіально 
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 
		суддів - ОСОБА_2 
		- ОСОБА_3 
		при секретарі - ОСОБА_4 
		з участю прокурорів - ОСОБА_5 
		- ОСОБА_6 
		потерпілих - ОСОБА_7 
		- ОСОБА_8 
		- ОСОБА_9 
		- ОСОБА_10 
		- ОСОБА_11 
		- ОСОБА_12 
		представника потерпілих - ОСОБА_13 
		обвинувачених - ОСОБА_14 
		- ОСОБА_15 
		-ОСОБА_16 
		-ОСОБА_17 
		-ОСОБА_18 
		захисників - ОСОБА_19 
		-ОСОБА_20 
		-ОСОБА_21 
		-ОСОБА_22 
		-ОСОБА_23 
		-ОСОБА_24 
		-ОСОБА_25 
		 
		розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110130005035 від 04.12.2016, про обвинувачення 
		 
		ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяст.Безрічна Олов`яненськогорайону Читинськоїобласті РосійськоїФедерації,громадянина України,одруженого,такого,що маємалолітню дитину,пенсіонера,зареєстрованого АДРЕСА_1 ,жителя   АДРЕСА_2 , 
		 
		- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України; 
		 
		ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцяс.Ургал-2Верхньо-Буреїнськогорайону Хабаровськогокраю РосійськоїФедерації,громадянина України,одруженого,такого,що маємалолітню дитину,працює менеджеромзі збутув ТОВ«Торгово-промисловакомпанія «Укрпартнер»,зареєстрованого АДРЕСА_3 ,жителя   АДРЕСА_4 , 
		 
		- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України; 
		 
		ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Зарічка Лугинського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_5 , жителя АДРЕСА_6 , 
		 
		- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України; 
		 
		ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Київ, громадянина України, такого, що має двох неповнолітніх дітей, працює начальником Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, зареєстрованого АДРЕСА_7 , жителя АДРЕСА_8 , 
		 
		- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України; 
		 
		ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, одруженого, такого, що має двох неповнолітніх дітей, працює в ПАТ «Енергополь-Україна», жителя АДРЕСА_9 , 
		 
		- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 365, ст. 366-1 КК України; 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		10.04.2019 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 про обвинувачення ОСОБА_14 і ОСОБА_18 за ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_16 - за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_17 - за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 365, ст. 366-1 КК України, ОСОБА_15 - за ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України.
		 
		В підготовчому судовому засіданні 07.08.2019 прокурори, потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_31 , адвокат ОСОБА_13 як представник потерпілої ОСОБА_32 та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_33 просили призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. 
		 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_22 - заявила клопотання про повернення на підставі пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України обвинувального акта, який не відповідає унормованим в статті 291 КПК України імперативним вимогам, прокурору для усунення недоліків. Так, на титульній сторінці обвинувального акта відсутня печатка Генеральної прокуратури України, що не надає вказаному процесуальному документу статусу офіційного, суперечить положенням частини першої статті 291 КПК України; наявне на його 20-21, 40-41, 51, 60 сторінках посилання на докази, яке фактично є розкриттям стороною обвинувачення їх сутності до початку судового розгляду, порушує рівноправність сторін, суперечить принципам змагальності й безпосередності дослідження судом доказів; у цьому ж документі описано дії ОСОБА_34 , ОСОБА_35 і ОСОБА_36 , процесуальний статус яких невідомий та в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 не визначений; реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам статті 109 КПК України у зв`язку з порушенням хронологічного порядку проведених процесуальних дій, здебільшо відсутністю відомостей про час їх здійснення, зазначенням документів, які не є процесуальними рішеннями в розумінні статті 110 КПК України. Також відсутність, за переконанням адвоката, в порушення пункту 5 частини другої статті 291 КПК України в обвинувальному акті формулювання обвинувачення перешкоджає призначенню справи до судового розгляду, позбавляє обвинувачених можливості реалізувати гарантоване Конституцією України право на захист. Так, ОСОБА_16 обвинувачується в перевищенні службових повноважень (ч. 3 ст. 365 КК України), організації закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті двом та більше особам способом, небезпечним для життя багатьох осіб (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України), організації умисного вбивства двох та більше людей (ч. 3 ст. 27, п. 1, п.5, ч. 2 ст. 115 КК України), однак формулювання обвинувачення по кожному з цих злочинів є абсолютно ідентичним, являє собою повідомлення про підозру й опис фактичних обставин, які не відповідають диспозиції інкримінованих статей. Адвокат наполягала, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 не містить короткого опису кожного злочину із зазначенням часу, місця, способу, мотивів і мети, тобто об`єктивної та суб`єктивної сторін як необхідних елементів його складу, причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинувачених і настанням смерті осіб, у процесуальному документі не конкретизовано, що мали вчинити ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і ОСОБА_15 в обставинах, які склалися, якими нормативними актами це регулюється та в чому полягає незаконність дій кожного, це в сукупності свідчить про неконкретність формулювання обвинувачення, унеможливлює його розуміння останніми та якісну підготовку до захисту від такого обвинувачення. 
		 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_23 - заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для усунення наявних у ньому недоліків, що унеможливлюють призначення справи до судового розгляду. Так, в контексті примітки до ст. 358 КК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, в якому оформлено результати досудового розслідування, тому затвердження його підписом прокурора без скріплення печаткою свідчить про грубе порушення вимог до реквізитів офіційного документу, національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, що поширюється на організаційно-розпорядчі документи, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, однак вручені всім обвинуваченим і захисникам у кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 примірники обвинувального акта не містять печатки Генеральної прокуратури України на відміну від обвинувального акта, переданого до суду, відтак вони не набули статусу офіційного документа й не є копією обвинувального акта в розумінні статті 293 КПК України. Крім того, на думку захисника, обвинувальний акт в порушення пункту 5 частини другої статті 291 КПК України взагалі не містить формулювання обвинувачення ОСОБА_17 , оскільки таким не може вважатися копіювання фактичних обставин кримінальних правопорушень, повністю однакових при кваліфікації злочинних дій за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, за ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України та за ч. 3 ст. 365 КК України, без зазначення часу, місця, способу, мотиву, мети і причинно-наслідкового зв`язку між діянням та наслідками по кожному з інкримінованих злочинів, без обґрунтування підстав вважати ОСОБА_17 організатором замаху на умисне вбивство двох і більше осіб способом, небезпечним для життя багатьох осіб, організатором умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та описання дій останнього в контексті ч. 3 ст. 27 КК України. Також при кваліфікації дій ОСОБА_17 за ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України в обвинуваченні не зазначено як кваліфікуючу ознаку п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України «умисне вбивство двох або більше осіб», а в частині кваліфікації за ч. 3 ст. 365 КК України не вказано нормативні акти, що регулюють дії обвинувачених у виниклій ситуації, не конкретизовано, в чому полягало перевищення кожним із них службових повноважень та до яких наслідків це призвело. Наявне на аркушах 81, 91, 100 обвинувального актапосилання на висновки експертиз як докази обвинувачення ОСОБА_17 порушує принципи змагальності сторін, безпосередності дослідження доказів, забезпечення права на захист, а неодноразовим згадуванням у формулюванні обвинувачення дій ОСОБА_35 , вказівок ОСОБА_36 та ОСОБА_34 , що не є обвинуваченими по справі, вкотре підтверджується неконкретність обвинувачення, відповідність якого вимогам закону зобов`язаний перевірити суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_25 - заявив клопотання про повернення прокурору обвинувального акта з додатками, що повною мірою відповідатиме передбаченим у статті 2 КПК України завданням кримінального провадження, з урахуванням недотримання під час його складання законності, права обвинувачених на захист, змагальності сторін і безпосередності дослідження доказів як загальних засад кримінального провадження. Так, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які має містити обвинувальний акт, згідно з частиною першою статті 92 КПК України покладається на прокурора, ігнорування останнім вимог пункту 5 частини другої статті 291 КПК України унеможливлює проведення судового розгляду, який, за правилами частини першої статті 337 КПК України, здійснюється в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, оскільки, за змістом пункту 2 частини першої статті 374 КПК України, в разі визнання особи винуватою мотивувальна частина вироку має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу й наслідків, форми вини і мотивів злочину, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, з посиланням на певну статтю закону України про кримінальну відповідальність. Попри необхідність викладення у формулюванні обвинувачення даних про час, місце, спосіб, мотиви й наслідки злочину, в обвинуваченні ОСОБА_18 за ч. 3 ст. 365 КК України не конкретизовано, як саме він повинен був діяти в обстановці, що склалась, та якими нормативно-правовими актами це передбачено, в чомувиразилось перевищення останнім наданих йому повноважень, який причинний зв`язок між діями обвинуваченого,відомостіпро застосуваннязброї якимв обвинуваченнівідсутні,й тяжкиминаслідками увигляді загибелі ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ,завдання державіматеріальних збитків.Також уформулюванні обвинувачення ОСОБА_18 ,на аркуші173обвинувального акта,містяться посиланняна  наявні в розпорядженні органу досудового розслідування докази - висновки експертиз, що суперечить вимогам частини четвертої статті 291 КПК України, фактично нівелює принципи безсторонності та неупередженості суду до початку судового розгляду. Наведені істотні порушення позбавляють його підзахисного можливості захищатися від обвинувачення, перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі обвинувального акта, тому наразі єдино можливим забезпеченням судом правильного застосування закону в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 є повернення обвинувального акта прокурору. Крім того, в порушення пункту 2 частини другої статті 291 КПК України, в обвинувальному акті не вказані поштові індекси за місцем проживання обвинувачених та потерпілих, які, згідно з п. 42 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, є обов`язковим реквізитом; відповідно до п. 56 Правил, поштові відправлення, порядок адресування яких не відповідає визначеним ними вимогам, пересиланню не підлягають. 
		 
		   Висловивши спільну думку захисників обвинуваченого ОСОБА_14 , адвокат ОСОБА_20 заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків, мотивувавши тим, що інкриміноване її підзахисному перевищення службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого ст. 365 КК України, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень, однак у формулюванні обвинувачення відсутнє посилання на будь-які дії ОСОБА_14 , які призвели до наслідків у вигляді загибелі чотирьох осіб і спричинення державі збитків. Направлення до суду обвинувального акта з формальним обвинуваченням п`яти осіб у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів зумовлює повернення його прокурору, оскільки таке обвинувачення в будь-якому разі унеможливить прийняття судом кінцевого рішення у справі. За переконанням захисника, події вночі 04.12.2016 в с. Княжичі Броварського району Київської області не були передбачуваними, оскільки службові особи різних правоохоронних структур, належним чином виконуючи свої службові обов`язки, добросовісно помилялись стосовно дійсних обставин, у виниклій випадковій неконтрольованій обстановці вважали, що саме вони піддаються небезпечному для життя посяганню з боку правопорушників, перебували в стані уявної оборони та застосували вогнепальну зброю, внаслідок чого трагічно загинули начальник відділу управління Корпусу оперативно-раптової дії Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_41 , співробітники Управління оперативної служби ГУ НП в м. Києві ОСОБА_42 і ОСОБА_43 , співробітники Броварського відділу поліції охорони Управління поліції охорони в Київській області ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , тобто мав місце казус; при цьому наявними в матеріалах досудового розслідування доказами об`єктивно доведено, що першими вогнепальну зброю, якою був смертельно уражений начальник відділу КОРД ГУ НП в м. Києві ОСОБА_41 , застосували саме співробітники Броварського відділу поліції охорони. Крім того, попри положення частини четвертої статті 110 КПК України про те, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, за інформацією на аркуші 1 вказаного документа ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 лише підозрюються у вчиненні злочинів, що також зумовлює повернення обвинувального акта прокурору. 
		 
		   Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_21 - клопотав про повернення обвинувального акта прокурору, вважаючи, що після перевірки на відповідність вимогам пункту 5 частини другої статті 291 КПК України суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд на підставі наявного в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 обвинувального акта, в якому відсутнє формулювання обвинувачення всіх обвинувачених по кожному з інкримінованих їм умисних злочинів з зазначенням часу, місця, способу, мотивів та наслідків їх вчинення, причинно-наслідкового зв`язку між діяннями і наслідками, що категорично унеможливлює здійснення останніми свого захисту. Адвокат стверджував про формальність обвинувачення, його невідповідність нормам матеріального права, відсутність вини всіх осіб, що сприймали інших залучених до операції в с. Княжичі Броварського району Київської області правоохоронців різних служб, про участь яких обізнані не були, як озброєних злочинців, відтак категоричну неможливість передбачення ними тяжких наслідків, неспроможність твердження в обвинувальному акті про реалізацію обвинуваченими умислу на позбавлення життя своїх колег. 
		 
		   Обвинувачені підтримали думки своїх захисників щодо повернення обвинувального акта прокурору з урахуванням допущених при його складанні недоліків.
		 
		   В підготовчому судовому засіданні 05.02.2020 прокурор ОСОБА_5 просив суд відмовити захисникам обвинувачених у поверненні обвинувального акта, стверджуючи, що вказаний процесуальний документ відповідає вимогам, передбаченим пунктом 5 частини другої статті 291 КПК України, викладене в ньому формулювання обвинувачення із зазначенням часу, місця, способу вчинення злочину є достатнім для розуміння ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 і ОСОБА_18 , а наведені несуттєві порушення, як то відсутність в реєстрі матеріалів досудового розслідування часу проведення процесуальних дій, поштових індексів та інші не перешкоджають судовому розгляду. Прокурор ОСОБА_6 вважав, що складений в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 обвинувальний акт містить достатньо даних про подію і обставини злочинів з вірним визначенням їх правової кваліфікації, чого достатньо для призначення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта, тому підстави для його повернення до Офісу Генерального прокурора відсутні. 
		 
		   Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представник потерпілої ОСОБА_32 і неповнолітнього потерпілого ОСОБА_33 ОСОБА_13 просили суд відмовити в задоволенні клопотань захисників обвинувачених. Потерпілий ОСОБА_11 стверджував, що впродовж досудового розслідування ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та їх захисники, не будучи зацікавленими у з`ясуванні дійсних обставин, які мали місце під час трагедії 04.12.2016 в с. Княжичі Броварського району Київської області, в різний спосіб затягували досудове розслідування, підозрювані на підставі статті 63 Конституції України відмовлялись давати показання, а ОСОБА_14 , ОСОБА_17 і ОСОБА_16 не забажали прийняти участь у слідчому експерименті, що доводить свідоме перешкоджання встановленню об`єктивної істини; просив призначити по справі судовий розгляд для з`ясування обставин трагедії, безспірно виниклої з вини обвинувачених, в результаті якої загинули чотири особи. 
		Вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного. 
		 
		Із частини першої статті 91 КПК України вбачається, що в кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце спосіб та інші обставини), та винуватість обвинуваченого у його вчиненні, згідно з частиною другою статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого і прокурора. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 110 КПК України, процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, є обвинувальний акт, що, на думку суду, структурно повинен відповідати вимогам статті 291 КПК України, а змістовно - також іншим вимогам кримінального процесуального закону. 
		 
		За правилами частини першої статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є процесуальним документом, що визначає предмет судового розгляду; в разі визнання особи винуватою мотивувальна частина вироку, відповідно до положень пункту 2 частини третьої статті 374 КПК України, має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням всіх обставин кримінального правопорушення. В доктрині кримінального процесу фактичною моделлю вчиненого злочину є фабула обвинувачення, а правовою моделлю - формулювання обвинувачення: короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, та фабули обвинувачення. Питання дотримання слідчим і прокурором вимог статті 291 КПК України стосовно форми та змісту обвинувального акта з`ясовується судом саме в підготовчому судовому засіданні. 
		 
		Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від 23.02.2006 передбачено,що прирозгляді справсуди застосовуютьКонвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод1950року тапрактику ЄСПЛяк джерелоправа.Однією згарантій правана справедливийсуд відповіднодо статтішостої Конвенціїє негайнаі детальнапоінформованість обвинуваченогопро характервисунутого протинього обвинувачення,при цьомусуд маєсхилятися довибору накористь «змістовного»,а не«формального» поняттязвинувачення,про щойдеться урішенні Європейськогосуду зправ людиниу справі«Девеер протиБельгії».В рішенніу справі«Маттоціа протиІталії» від25.07.2000Європейський судз правлюдини зазначив,що,хоча ступінь«детальності» інформуванняобвинуваченого залежитьвід обставинконкретної справи,у будь-якомувипадку наданійому відомостіповинні бутидостатніми дляповного розумінняостаннім сутівисунутого протинього обвинувачення,що єнеобхідним дляпідготовки доадекватного захисту,а врішеннях «Пелісьєта Сассіпроти Франції»від 25.03.1999,«І.Н.та іншіпроти Австрії»від 20.04.2006,«Даллас протиУгорщини» від01.03.2001суд вказав,що наданняповної детальноїінформації стосовнопред`явленого особіобвинувачення єважливою передумовоюзабезпечення справедливогосудового розгляду;право бутипоінформованим прохарактер іпричини обвинуваченнямає розглядатисяу світліправа обвинуваченогомати можливістьпідготуватися дозахисту,гарантованого підпунктом«b»пункту 3статті шостоїКонвенції. В рішенні ЄСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26.06.2008 констатовано, що обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру. 
		 
		Аналіз положень пункту 13 частини першої статті 3, статей 20, 91, пункту 5 частини другої статті 291 КПК України у їх взаємозв`язку дає підстави стверджувати, що тільки конкретне обвинувачення, зрозуміле обвинуваченому за змістом, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не містить в собі суперечностей, вважається належним чином сформульованим і таким, яке породжує у особи необхідність здійснення захисту від нього. 
		 
		Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 на відповідність чинному законодавству, суд дійшов висновку про формулювання слідчим при його складанні всупереч стандартам Європейського суду з прав людини та вимогам КПК України неконкретного обвинувачення, що залишилось поза увагою прокурора, який затвердив процесуальний документ. 
		 
		Так, формулювання обвинувачення ОСОБА_16 (аркуші 31-41 обвинувального акта), ОСОБА_17 (аркуші 71-81), ОСОБА_15 (аркуші 113-123), ОСОБА_14 (аркуші 143-153) і ОСОБА_18 (аркуші 163-173) за ч. 3 ст. 365 КК України є однаковим, крім відомостей про зайняття ними посад, і повністю дублює виклад фактичних обставин всіх інкримінованих вказаним особам злочинів (аркуші 11-21); формулювання обвинувачення ОСОБА_16 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України (аркуші 41-51, 51-60 обвинувального акта) повністю співпадає з формулюванням обвинувачення ОСОБА_17 за вказаними статтями (аркуші 81-91, 91-100), також абсолютно ідентичним формулюванню обвинувачення ОСОБА_16 і ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України (аркуші 41-51, 81-91) є формулювання обвинувачення ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України (аркуші 123-133), хоча формулювання обвинувачення повинне бути індивідуалізованим, з викладом часу, місця, способу, мотивів вчинення кожним із обвинувачених кожного із інкримінованих злочинів та їх наслідків. 
		 
		За переконанням суду, тотожне формулювання обвинувачення ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 і ОСОБА_18 за ч. 3 ст. 365 КК України, однакове формулювання обвинувачення ОСОБА_17 і ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, ідентичне обвинуваченню ОСОБА_17 і ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України формулювання обвинувачення ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України унеможливлює реконструювання подій злочинів, інкримінованих кожному із обвинувачених, розуміння їх мотиву й мети, тобто з`ясування об`єктивної та суб`єктивної сторін як необхідних елементів складу злочину, фактично позбавляє можливості встановити межі судового розгляду, а ухвалений в результаті розгляду такого обвинувального акта вирок у будь-якому разі не може бути визнаний законним і підлягає скасуванню. При цьому, за змістом статті 22 КПК України, функцією суду є лише розгляд справи, під час якого він створює необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання обов`язків, недопустимим є покладення на суд функцій, властивих органам досудового розслідування та державного обвинувачення. Виходячи з вимог статті 337 КПК України, суд не вправі за результатами судового розгляду змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред`явленого, або ініціювати таку зміну, крім того, за правилами статті 338 КПК України, зміна прокурором правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення можлива виключно в разі встановлення під час судового розгляду саме нових обставин злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, така зміна неприпустима за умов допущених при обвинуваченні особи суперечностей або неповноти. 
		 
		Таким чином, складений старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 та затверджений прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 обвинувальний акт не відповідає вимогам частини другої статті 291 КПК України, а допущені при формулюванні обвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 недоліки позбавляють суд можливості виконати вимогу статті 348 КПК України щодо роз`яснення кожному з них суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні. 
		 
		Неконкретність формулювання в обвинувальному акті обвинувачення  ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 є безумовною перешкодою для призначення справи до судового розгляду, при цьому пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України передбачене повернення судом обвинувального акта прокурору в разі його невідповідності вимогам цього Кодексу, тому обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 підлягає поверненню до Офісу Генерального прокурора для усунення недоліків, допущених при його складанні. 
		 
		Інші наведені захисниками порушення, на думку суду, за умов чіткого і конкретного формулювання обвинувачення кожного з обвинувачених, не перешкоджали б призначенню судового розгляду на підставі обвинувального акта. 
		 
		В підготовчому судовому засіданні 07.08.2019 прокурори заявили клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 192100 грн., обвинуваченим ОСОБА_14 та ОСОБА_18 - запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 57630 грн., з огляду на обвинувачення останніх у вчиненні тяжкого і особливо тяжкого злочинів, пов`язаних з загибеллю людей, існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, мотивуючи вірогідністю переховування вказаних осіб від суду під тягарем усвідомлення невідворотності засудження до позбавлення волі, ймовірністю впливу на потерпілих і свідків з метою зміни тими показань на їх користь, можливістю перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з урахуванням великого досвіду роботи в міліції/поліції, широкого кола знайомих серед колишніх співробітників і використання своїх зв`язків у правоохоронних органах, з покладенням на обвинувачених строком на два місяця певних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України. 
		 
		Присутні в підготовчому судовому засіданні 07.08.2019 потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_31 , представник потерпілої ОСОБА_32 та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_33 ОСОБА_13 підтримали клопотання прокурорів. 
		 
		   Захисник ОСОБА_22 просила суд відмовити в задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_16 запобіжного заходу, мотивуючи тим, що останній з моменту повідомлення про підозру 30.08.2017 жодного разу не порушував процесуальні обов`язки, є батьком чотирьох дітей, в тому числі малолітнього сина і неповнолітньої доньки, яких утримує, після звільнення в порядку переведення з посади начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у м. Києві з 16.11.2018 працює начальником Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецької області, має намір доводити свою невинуватість у пред`явленому обвинуваченні в передбаченому законом порядку, впродовж досудового розслідування й перебування справи в суді не намагався вплинути на потерпілих і свідків або будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню, чим в сукупності спростовується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України. Крім того, висуненням вимоги про застосування до ОСОБА_16 застави в розмірі 192100 грн., який, з урахуванням майнового й сімейного стану, є завідомо непомірним для нього, прокурорами проігноровано норми частини четвертої статті 182 КПК України. 
		 
		   Захисник ОСОБА_23 просила суд відмовити в задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_17 запобіжного заходу у вигляді застави, обґрунтувавши свою позицію тим, що під час перебування під домашнім арештом, в період застосування особистого зобов`язання та після закінчення 22.05.2019 строку його дії останній сумлінно виконував процесуальні обов`язки, має бездоганну репутацію, виховує неповнолітнього сина й малолітню доньку, працює в ПАТ «Енергополь-Україна», самостійно утримує сім`ю й надає допомогу батькам-пенсіонерам, прагне довести в суді свою невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, з 2016 року не намагався здійснити незаконний вплив на потерпілих або свідків по справі, не перешкоджав кримінальному провадженню жодним чином, тобто наведені в клопотанні ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, є надуманими, а прокурорами в порушення частини п`ятої статті 132 КПК України не доведено обставини, на які вони посилаються, ініціюючи перед судом питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Крім того, прокурорами не обґрунтовано підстави застосування до ОСОБА_17 , який жодного разу не порушував обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, більш суворого в контексті статті 176 КПК України запобіжного заходу у вигляді застави, а при визначенні розміру не враховано його непомірність для підзахисного з урахуванням майнового та сімейного стану. Також всупереч унормованому в статті 23 КПК України безпосередньому дослідженню судом доказів, вимогам пункту 1 частини третьої статті 184 КПК України, прокурор додав до клопотання не копії матеріалів на його обґрунтування, а незавірені копії документів досудового розслідування, які не підлягають дослідженню на даній стадії судового провадження. 
		 
		Захисник ОСОБА_25 просив суд відмовити в обранні ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді застави, мотивуючи необґрунтованістю обвинувачення за ч. 3 ст. 365 КК України та відсутністю щодо нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, на які посилається прокурор, оскільки в статусі підозрюваного і обвинуваченого його підзахисний повністю виконував процесуальні обов`язки, не намірявся переховуватися від правоохоронних органів, не впливав на потерпілих або свідків по справі, не перешкоджав кримінальному провадженню будь-яким чином. Також прокурором не враховано неспроможність внесення ОСОБА_18 застави в розмірі 57630 грн. з урахуванням розміру його щомісячного доходу в ТОВ «Торгово-промислова компанія «Укрпартнер», самостійного утримання неповнолітньої дитини й дружини, яка не працює, надання матеріальної допомоги батькам-пенсіонерам.
		 
		   Захисники ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вважали клопотання прокурора про обрання ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді застави таким, що не підлягає задоволенню, мотивуючи відмовою 05.06.2018 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва в задоволенні клопотання слідчого про обрання їх підзахисному запобіжного заходу у вигляді застави у зв`язку з недоведеністю існування відносно нього жодного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, виконанням ОСОБА_14 усіх процесуальних обов`язків, відсутністю на стадії підготовчого судового засідання підстав вважати очевидним виникнення щодо останнього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України. Також просили суд врахувати, що ОСОБА_14 є пенсіонером Нацполіції України, утримує малолітню доньку і дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, надає матеріальну допомогу матері-пенсіонерці та батькові-інваліду, з урахуванням скрутного матеріального становища не спроможний внести заставу в розмірі 57630 грн. 
		 
		   Обвинувачені ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 просили суд відмовити в обранні запобіжного заходу у вигляді застави з огляду на необґрунтованість їх обвинувачення в інкримінованих злочинах, наявність в кожного міцних родинних і соціальних зв`язків, недоведеність існування жодного з ризиків, передбачених частиною першої статті 177 КПК України. 
		 
		Вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання, виходячи з наступного. 
		 
		В частині третій статті 315 КПК України унормовано право суду під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити чи скасувати обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід з додержанням при розгляді таких клопотань правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. 
		 
		Конституційний Суд України в рішенні від 23.11.2017 зазначив, що висновки слідчого судді відносно будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними; в підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням гарантованого частиною першою статті 29 Конституції України його права на свободу й особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу; під час судового провадження у суді першої інстанції прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок, крім іншого, доводити необхідність застосування запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього. 
		 
		   За змістом частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Відповідно до частини першої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам. 
		 
		Посилання прокурорівна обґрунтованістьобвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_18  увчиненні тяжкихзлочинів, ОСОБА_17 , ОСОБА_16 -у вчиненніособливо тяжкихі тяжкихзлочинів,що неможе бутиперевірено судомна данійстадії,є підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження.Разом ізтим,в ході розгляду клопотання не знайшло підтвердження існування відносно обвинувачених жодного з наведених у клопотанні ризиків. Так, всі обвинувачені одружені, обвинувачений ОСОБА_16 є батьком чотирьох дітей, у тому числі малолітнього сина ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і неповнолітньої доньки ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , працює; обвинувачений ОСОБА_17 має малолітню доньку ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і неповнолітнього сина ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьків-пенсіонерів, працює; обвинувачений ОСОБА_18 має малолітнього сина ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьків-пенсіонерів, працює; обвинувачений ОСОБА_14 є батьком двох дітей, у тому числі малолітньої доньки ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , має батьків-пенсіонерів, перебуває на пенсії, тобто міцність родинних і соціальних зв`язків кожного з обвинувачених є безсумнівною, останні вперше притягуються до кримінальної відповідальності, під час досудового розслідування виконували покладені на них ухвалами слідчих суддів обов`язки, впродовж перебування обвинувального акта в суді з`являлися в підготовче судове засідання, чим в сукупності спростовується наявність щодо них ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який полягає в можливості переховуватися від суду. Також прокурорами не надано суду жодного доказу намагання обвинувачених незаконно впливати на потерпілих, які не є очевидцями подій 04.12.2016, та свідків по справі, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, тобто посилання на існування ризиків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, є формальним. 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 194 КПК України, суд має право зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. 
		 
		        Не оспорюючи обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 і ОСОБА_16 , однак враховуючи недоведеність достатніх підстав вважати, що відносно вказаних осіб існує хоча б один із ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, суд вважає необхідним відмовити в обранні їм запобіжного заходу у вигляді застави, при цьому зобов`язує ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 і ОСОБА_18 прибувати закожною вимогоюдо судута іншихорганів державноївлади врамках цьогокримінального провадження.   
		 
		Керуючись ст.ст. 314, 395 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		 
		Обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12016110130005035 від 04.12.2016 про обвинувачення  ОСОБА_14  і  ОСОБА_18  за ч. 3 ст. 365 КК України,  ОСОБА_16  - за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України,  ОСОБА_17 - за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 365, ст. 366-1 КК України,  ОСОБА_15  -за ч.2ст.15,п.1,п.5ч.2ст.115,ч.3ст.365КК Україниповернути доОфісу Генеральногопрокурора длявиконання вимогстатті 291КПК України,зокрема складанняобвинувального актаз чітким формулюванням обвинувачення кожноїз вказанихосіб увчиненні інкримінованихзлочинів. 
		   
		   Зобов`язати обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 прибувати за кожною вимогою до суду, інших органів державної влади в рамках кримінального провадження № 12016110130005035від 04.12.2016.   
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Броварський міськрайонний суд. 
		 
		 
		 
		Головуючий : суддя ОСОБА_1 
		 
		судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...