Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/17448/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2020. Зареєстровано: 11.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/755/362/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100040006904

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 759/17448/16-к
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"03" лютого 2020 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		суддів                         ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 ,
		при секретарях судових засідань     ОСОБА_4 ,
		                                    ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040006904 від 17 травня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		22 липня 1991 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 86, ч. 4 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ст. 17 і ч.3 ст. 81 КК України на 6 років позбавлення волі;
		17 липня 1997 року вироком судової колегії в кримінальних справах Київського міського суду за п. «а» ст.93, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145 КК України на 15 років позбавлення волі, 20 грудня 2011 року звільнений з місць позбавлення волі на не відбутий строк покарання 4 місяці 18 днів;
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України,
		за участю учасників судового провадження:
		прокурорів                     ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 ,
		ОСОБА_9 
		адвоката                     ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_6 , 
		 
		                             В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні 31 серпня 2016 року умисного вбивства потерпілого ОСОБА_11 , яке вчинено особою, яка раніше вчинила умисне вбивство; та у вчиненні в період часу з 17 травня 2016 року по 29 серпня 2016 року крадіжок чужого майна з автомобілей, вчинених повторно.
		   Під час судового розгляду прокурор, з дотриманням вимог ст. 338, 341 КПК України, змінив пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення, а саме виключив обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні всіх епізодів крадіжок. 
		Прокурор сформулював нове обвинувачення, у якому обвинувачує ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст. 115 КК України.
		Про зміну обвинувачення прокурором було належним чином повідомлено усіх потерпілих по епізодам крадіжок з роз`ясненням їм права підтримувати обвинувачення в раніше пред`явленому обсязі.
		   Крім того, судом неодноразово потерпілі повідомлялися про час та місце розгляду кримінального провадження шляхом надсилання повісток рекомендованою кореспонденцією. Також потерпілим були направлені повідомлення про зміну прокурором обвинувачення ОСОБА_6 , судом повторно роз`яснювалося їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. 
		Жоден з потерпілих не виявив бажання підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, а обвинуваченому було роз`яснено його право захищатися від нового обвинувачення та надано час для підготовки до захисту, тому колегія суддів приходить до висновку про розгляд цього кримінального провадження за новим обвинуваченням.
		Так, згідно з пред`явленим обвинуваченням, ОСОБА_6 30 серпня 2016 року близько 19 години, перебуваючи в кв. АДРЕСА_2 , вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_11 .
		Після вживання алкогольних напоїв, 31 серпня 2016 року близько 01 години 30 хвилин у ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті виниклих раніше неприязних відносин з ОСОБА_11 , виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті останньому.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , керуючись мотивом злості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_11 , умисно заподіяв останньому шість ударів колюче-ріжучим предметом в область життєво важливих органів, а саме - шиї та живота, спричинивши своїми умисними протиправними діями ОСОБА_11 смерть на місці події.
		Як вбачається з даних, що містяться у висновку експерта за № 1977/2 від 21 листопада 2016 року: «При дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені наступні ушкодження: 3 поранення передньої та бічних поверхонь шиї з ушкодженням м`яких тканин, язик, гортані, стравоходу та великих артеріальних та венозних судин шиї (передньої яремної вени, внутрішньої сонної артерії); 1 поранення лівої половини грудної клітини з ушкодженням підключичної артерії; 2 проникаючих поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого кишечника та шлунково-селезінкової зв`язки; 3 поранення м`яких тканин шиї та грудної клітини; подряпина на передній поверхні лівої половини грудної клітини; садна лівої половини обличчя.
		Смерть ОСОБА_11 спричинила сукупність отриманих множинних колото-різаних поранень шиї, черевної порожнини та лівої половини грудної клітини, які супроводжувались ушкодженням великих судин і органів черевної порожнини та масивною кровотечею, які призвели до крововтрати. На це вказують знайдені при дослідженні його трупа ушкодження, наявні сліди зовнішньої кровотечі із ран, малокрів`я внутрішніх органів, слабка вираженість трупних плям.»
		   Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 категорично заперечив свою причетність до вчинення вбивства ОСОБА_11 . Він показав, що після звільнення з місць позбавлення волі він злочинів не вчиняв. Він проживав у своєї тітки за адресою: АДРЕСА_1 , а працював двірником. Його службове приміщення знаходилося у буд. АДРЕСА_3 . Він прибирав у камуфляжній формі, на той час він кожен день вживав алкогольні напої. З ОСОБА_11 він познайомився за декілька днів до подій, вони разом вживали алкогольні напої. Увечері 30 серпня 2016 року вони прийшли додому до ОСОБА_11 , з ними була собака, яку він ( ОСОБА_6 ) підібрав, оскільки вона була хвора. У ОСОБА_11 у квартирі було дуже брудно та нічого їсти. Він сам приготував їжу та вони продовжили вживати алкогольні напої. Близько 24 години ОСОБА_11 ліг спати, а він пішов до себе в приміщення, залишивши собаку у квартирі. Він сказав, що забере її зранку. Подрімавши декілька годин, він прокинувся, бо треба було дуже рано починати прибирати територію. Він прийшов до квартири ОСОБА_11 , відчинив двері, замки не були замкнені, зайшов до приміщення. Згодом він побачив ОСОБА_11 у крові, злякався та залишив квартиру. В той день він, як завжди, вживав алкогольні напої та працював. Згодом до нього прийшли працівники поліції, які звинуватили його у вбивстві. Вони самостійно зайшли до його службового приміщення, щось там робили, але йому не повідомляли. Працівники поліції його всі добре знали. В той день вони його поїли спиртними напоями та просили визнати свою вину у злочині, обіцяли горілки та гарну їжу, а згодом обіцяли все вирішити та відпустити його. Він довіряв їм, тому погодився на пропозицію. Його поїли алкоголем перед допитом та слідчим експериментом, повідомляли, що він повинен розказати та показати слідчому. Всі визнавальні покази він давав за їх проханням та з їх слів. Потім йому працівники поліції приносили ще алкоголь та передавали їжу. За їх проханням він визнав себе винним у ряді крадіжок, які не вчиняв, знову з їх слів розповідаючи про адреси та обставини. Коли ж передачі припинилися і його не звільняли з під-варти, він зрозумів, що його обманули. Він категорично наполягає на тому, що не вчиняв вбивства.
		Відповідно до вимог ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом
		Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до вимог ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до вимог ст.9 КПК України.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
		Суд же відповідно до вимог ст.26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		На підтвердження та обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст. 115 КК України, сторона обвинувачення посилається на докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме: протоколи огляду трупу, місця події, проведення слідчого експерименту; акт роботи розшукової собаки; висновки судово-медичних, цитологічних, імунологічних експертизи; покази потерпілої; речові докази.
		Однак, дослідивши їх безпосередньо у судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що наведені докази не є такими, на підставі яких суд може встановити наявність фактів та обставин, які б вказували на винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Так, у судовому засіданні була допитана потерпіла ОСОБА_12 , яка суду пояснила, що вона сестра ОСОБА_11 . До часу вбивства брата вони вже тривалий час не спілкувалися, оскільки останній зловживав спиртними напоями, не працював. Він проживав у кв. АДРЕСА_2 . Раніше ця квартира належала їм двом на праві приватної власності, але вона давно продала свою половину квартири. Нова власниця та її сім`я не змогли там проживати, оскільки брат їм створював неможливі умови для життя. Вона також знає, що брат продав свою частину квартири. Вона бачила його десь за тиждень до смерті, він був тверезий, чисто одягнутий та пояснив, що вже проживає за містом. 
		Ці покази не підтверджують винність ОСОБА_6 у вчиненні вбивства. Але вони свідчать про той факт, що на час вчинення вбивства квартира не належала ОСОБА_11 і органом досудового розслідування не було встановлено власників цієї квартири та законність підстав знаходження ОСОБА_11 в її приміщенні у день вбивства. 
		Як вбачається з даних, що містяться у протоколі огляду трупу та від 31 серпня 2016 року (т.с.2 а.с.99-105), слідчий, за участю понятих та спеціаліста, з 10 години 20 хвилин до 10 години 45 хвилин проводив огляд трупа ОСОБА_11 , знайденого у кв. АДРЕСА_2 . Під час огляду під ковдрою та подушками, просякнутими кров`ю, виявили труп весь у кров`яних потьоках з сімома ножовими пораненнями. На стіні біля голови трупа на площині 80х65 см, на стіні праворуч від вікна на відстані 1 м від трупа, під ногами на підлозі на площині 1,70м х1,60м, розташовані потьоки, бризки крові, а на площині 50х50 см калюжа крові товщиною 1,5 см. 
		Як вбачається з даних, що містяться у протоколі огляду місця події та ілюстрованої таблиці до нього від 31 серпня 2016 року (т.с.2 а.с.122-126, 106-120), слідчий, за участю понятих та спеціаліста, з 09 години 30 хвилин до 12 години 30 хвилин проводив огляд кв. АДРЕСА_2 . Під час огляду виявили, що металеві двері обладнані двома металевими замками, які на час огляду не були пошкодженні. У квартирі брудно та безлад, майже відсутні меблі та речі, а наявні всі розкидані, на дивані однієї з кімнат розташований труп ОСОБА_11 , потьоки, бризки та плями крові на стінах, підлозі, речах. Під час слідчої дії були вилучені недопалки, змиви з плям крові зі стін квартири, зрізи нігтів з рук потерпілого, рюмки, пляшки.
		Крім того, була вилучена ухвала Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року про проведення обшуку у цій квартирі. Згідно змісту ухвали, кв. АДРЕСА_2 на праві приватної власності належала ОСОБА_13 , а обшук надавався у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 146 та п.12 ч.2 ст. 115 КК України.
		Фактично зміст цих протоколів лише підтверджує той факт, що мала місце подія злочину, що було зафіксовано виявлення та огляд трупу ОСОБА_11 , виявлення і вилучення речей та документів, однак, ці данні не підтверджують причетність ОСОБА_14 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		В той же час, ці дані слідчі дії проводилися в один і той же час, за участю одних і тих же понятих, у протоколі огляду місця події відсутні відповідні дані про належне роз`яснення понятим їх прав та обов`язків при проведенні слідчої дії. 
		Як вбачається з висновку експерта за № 1977/2 від 01 серпня 2016 року  21 листопада 2016 року: «При дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені наступні ушкодження: 3 поранення передньої та бічних поверхонь шиї з ушкодженням м`яких тканин, язика, гортані, стравоходу та великих артеріальних та венозних судин шиї (передньої яремної вени, внутрішньої сонної артерії); 1 поранення лівої половини грудної клітини з ушкодженням підключичної артерії; 2 проникаючих поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого кишечника та шлунково-селезінкової зв`язки; 3 поранення м`яких тканин шиї та грудної клітини; подряпина на передній поверхні лівої половини грудної клітини; садна лівої половини обличчя.
		Смерть ОСОБА_11 спричинила сукупність отриманих множинних колото-різаних поранень шиї, черевної порожнини та лівої половини грудної клітини, які супроводжувались ушкодженням великих судин і органів черевної порожнини та масивною кровотечею, які призвели до крововтрати. На це вказують знайдені при дослідженні його трупа ушкодження, наявні сліди зовнішньої кровотечі із ран, малокрів`я внутрішніх органів, слабка вираженість трупних плям.
		Всі ушкодження виникли прижиттєво приблизно за 30 хвилин до настання смерті ОСОБА_11 , що підтверджують дані судово-гістологічного дослідження ділянок ушкоджень, в яких виявлені крововиливи без реактивних змін.
		Знайдені на трупі ОСОБА_11 колото-різані поранення шиї, черевної порожнини та лівої половини грудної клітини (рани № 1, № 2, № 3, № 4, № 6, № 7), як такі, що мають ознаки небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. 
		Інші ушкодження (рани № 5, № 8, № 9) у вигляді колото-різаних поранень м`яких тканей шиї та лівої половини грудної клітини, садна на лівій половині обличчя та подряпина на лівій половині грудної клітини мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_11 , відсутній.
		Смерть ОСОБА_11 спричинила сукупність отриманих множинних колото-різаних поранень шиї, черевної порожнини та лівої половини грудної клітини, які супроводжувались ушкодженнями великих судин та органів черевної порожнини та масивною кровотечою, які призвели до крововтрати. На це вказують знайдені при дослідженні його трупа ушкодження, наявні сліди зовнішньої кровотечі із ран, малокрів`я внутрішніх органів, слабка вираженність трупних плям.
		При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_11 знайдений етиловий спирт у концентрації 2,83 проміле. Зазначена концентрація етилового спирту вказує на те, що перед настанням смерті ОСОБА_11 міг перебувати в стані, який відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня (т.с.2 а.с. 146-151).»
		Висновки цієї експертизи лише встановлюють наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , їх взаємозв`язок з причиною його смерті та перебування його в стані алкогольного сп`яніння.
		Крім того, працівниками поліції, з метою відшукання слідів злочинця, було застосовано розшукову собаку, про що зазначено у відповідному акті від 31 серпня 2016 року (т.с.2 а.с.121). Як вбачається з даних, що містяться у акті, від кімнати, де знаходився труп ОСОБА_11 , собака підійшла до вхідної двері, спустилася по сходам, при виході з під`їзду повернула направо та пішла вздовж будинку. Приблизно на середині будинку, собака звернула ліворуч та вивела на тротуар біля проїжджої частини, де були виявлені розсипи дрібних плям червоно-бурого кольору. Далі провела прямо до бул. Праці, де припинила свою роботу.
		Як вбачається з даних, що містяться у протоколі огляду місця події та ілюстрованій таблиці до нього від 31 серпня 2016 року (т.с.2 а.с. 127-133), біля буд. № 27/2 по вул. Червоноткацькій у м. Києві, праворуч від виходу, були знайдені: поліетиленовий пакет з трусами, окуляри, чорний шнур, а біля проїжджої частини плями крові з яких були зроблені змиви. 
		Вищенаведені докази не тільки не підтверджують винність ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, а підкреслюють той факт, що будинок у якому знаходилося службове приміщення ОСОБА_14 , де він і був затриманий, знаходився поруч з буд. АДРЕСА_4 , та розташований в протилежній стороні від виходу з під`їзду та напрямку в якому пішла службова собака. Розсип дрібних плям крові знаходиться саме на тротуарі біля проїжджої частини, де собака і закінчила свою роботу.
		Як вбачається з даних, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 31 серпня 2016 року (т.с.3 а.с.1-4), ОСОБА_6 у період часу з 22 години 05 хвилин до 22 години 20 хвилин, знаходячись у кв. АДРЕСА_2 , показав та розказав за яких обставин він наносив поранення ОСОБА_11 . 
		В протоколі зазначено, що під час цієї дії велась безперервна відеозйомка.
		При відтворенні у судовому засіданні запису з відеодиску слідчого експерименту (т.с.3 а.с.5, т.с.2 а.с.143), який було проведено 31 серпня 2016 року, було встановлено, що слідча постійно замість затриманого розповідає обставини, які начебто ОСОБА_6 повідомляв десь раніше під час допиту, постійно його прискорює. Саме в цей час ОСОБА_6 постійно просить відпустити його до туалету, бо він більше не може терпіти, але слідча продовжує пояснення, вимагаючи від ОСОБА_6 їх підтвердження, постійно його перебиває та пояснює, що спочатку запис, а потім туалет. При цьому, ці прохання ОСОБА_6 залишає без реагування і його захисник.
		Крім того, на початку та у кінці запису слідча оголосила про час початку та час закінчення проведеного слідчого експерименту, а саме, відповідно 22 години 05 хвилин та 22 години 20 хвилин, тобто тривалість цієї дії була 15 хвилин. В той же час, відеозапис з початку до кінця запису складається лише 04 хвилин 58 секунд. При цьому, в матеріалах провадження відсутній протокол про перегляд цього запису слідчим після проведення слідчого експерименту. 
		Проведення цього слідчого експерименту не було невідкладною слідчою дією, однак, він проводився у нічний час, без встановлення власника квартири та його дозволу.
		Крім того, він проводився з ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується показами самого обвинуваченого та результатами відповідного тесту.
		Як вбачається з результатів проведеного тесту на стан алкогольного сп`яніння, станом на 18 годину 33 хвилин 31 серпня 2016 року ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння, вміст алкоголю 1, 28 %о (т.с.2 а.с.99). 
		Фактично ОСОБА_6 був затриманий, згідно з протоколом, 31 серпня 2016 року о 14 годині. А протокол його затримання, роз`яснення прав, забезпечення права на захист складений лише о 19 годині. Крім того, всі допити ОСОБА_6 , які проводилися 31 серпня 2016 року були проведенні з особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння.
		Саме тому, колегія суддів приходить до висновку, що дані, які містяться у протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 здобуті з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства та визнає їх недопустимими доказами.
		Як вбачається з висновку судово-молекулярної експертизи за № 588 мб від 11 жовтня 2016 року (т.с. 2 а.с. 191-202), знайдені у квартирі недопалки цигарок «PARKER&SIMPSON» та «ПЕТР ВЕЛИКИЙ» належать двом невстановленим особам чоловічої статі.
		Як вбачається з висновку судово-трасологічної експертизи за № 4111/д від 09 вересня 2016 року (т.с. 2 а.с. 204-217), серед вилучених у квартирі потерпілого слідів папілярних узорів, які придатні для індифікації за ними особи, сліди №3,5,7 (на рюмці та банці з огірками в кімнаті)  належать ОСОБА_6 ; сліди №6, 8 ( книга та гральні карти на підвіконні у кімнаті)  належать ОСОБА_11 ; сліди №2,10 ( пляшка «Арсенал» на тумбочці у кухні, та на внутрішній рамі вікна у кухні)  належать третій невідомій особі. 
		Дані які містяться у цьому протоколі лише засвідчують факт того, що невідомі особи палили у квартирі потерпілого; що ОСОБА_6 знаходився у цій квартирі, вживав спиртні напої, що він і сам не заперечує; і що на пляшці горілки (з якої він вживав разом з ОСОБА_15 алкоголь) та в квартирі знаходяться сліди третьої невідомої особи. 
		Як вбачається з даних, що містяться у протоколі огляду місяця події та ілюстрованих таблицях до нього від 31 серпня 2016 року (т.с.2 а.с.133-139), було оглянуто підсобне приміщення другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 . Це приміщення для роботи двірників. На той час там працював ОСОБА_6 . На місці були виявлені та вилучені сині джинси, на яких було виявлено плями схожі на кров на правому коліні та на лівій штанині знизу; футболка блакитного кольору, чорні джинси, чорна куртка, сіра куртка. Як зазначено в протоколі, ОСОБА_6 пояснив, що в синіх джинсах та футболці він вночі був у квартирі вбитого. 
		Поряд з цим, в протоколі не зазначено, що слідча дія проводилась у присутності ОСОБА_6 . Враховуючи те, що в кінці протоколу стоїть підпис ОСОБА_6 та зазначені посилання на його пояснення, то слід звернути увагу на той факт, що як було встановлено раніше, станом на 14 годину ОСОБА_6 був фактично затриманий як підозрюваний, перебував у стані алкогольного сп`яніння, йому не були роз`ясненні його права та обов`язки, не було забезпечено право на захист.
		Крім того, не було роз`яснено права та обов`язки особам, які були понятими при цій слідчій дії. 
		Не роз`яснювалося яке саме правопорушення було вчинено у цьому приміщенні, що і викликало необхідність проводити його огляд, як проведення огляду місця події.
		Це не була невідкладна слідча дія, однак, працівниками поліції не було встановлено власника приміщенні та не було отримано його дозвіл на проведення фактично обшуку приміщення.
		У протоколі зазначено список вилучених речей, в той же час, у протоколі відсутні дані яким чином було їх упаковано та опечатано, з метою забезпечення їх цілісності та збереження.
		В той же час, як вбачається з висновку судово-медичного імунологічного дослідження № 440 від 23 вересня 2016 року (т.с.2 а.с.163-168), на експертизу було надано поліетиленовий пакет блакитного кольору, на бірці якого були тільки підписи слідчого та спеціаліста, без зазначення прізвища останнього. При цьому, у протоколі вилучення цих речей відсутня згадка про участь у слідчій дії будь-якого спеціаліста.
		Згідно з пояснювальним написом, це теніска та джинси, які були вилучені у підсобному приміщенні по АДРЕСА_3 , 31 серпня 2016 року. 
		Однак, незрозуміло хто та де узяв ці речі, як їх упакував, де підписи понятих та особи у якої вони вилучалися. Якщо допустити, що це речі, які були вилучені у підсобному приміщенні, де працював ОСОБА_6 , то де решта речей, які були вилучені на місці події і чому проявлена вибірковість предметів одягу ОСОБА_6 , які направлені на дослідження.
		Саме тому, колегія суддів приходить до висновку, що дані, які містяться у протоколі слідчого експерименту та у висновку судово-медичного імунологічного дослідження № 440 від 23 вересня 2016 року, здобуті з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства та визнає їх недопустимими доказами.
		Разом з тим, як вбачається з даних, що містяться у висновку судово-медичного дослідження № 680 від 16 вересня 2016 року (т.с.2 а.с.153), при визначенні групової належності в крові трупа ОСОБА_11 , 1986 року народження, виявлений антиген Н; а у даних, що містяться у висновку судово-медичного дослідження № 440 від 23 вересня 2016 року (т.с.2 а.с.163-168), лише зазначено той факт, що на об`єктах № 16, 17, 23 на джинсах виявлена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_11 . Тобто-то це не виключає, що це може бути кров, як іншої особи, так і самого ОСОБА_6 , оскільки імунологічне дослідження його крові проведено не було. 
		Таким чином стороною обвинувачення залишені неспростованими покази ОСОБА_6 про те, що він у той день перебував у чорних джинсах; а в разі його перебування у вилучених джинсах, він міг отримати на джинси цю пляму при поверненні до квартири, де виявив труп. 
		Також стороною обвинувачення не спростовані твердження адвоката про те, що з урахуванням кількості та локалізації нанесених ОСОБА_11 ножових поранень та виявлених плям крові та бризки на достатньо великій відстані від трупу, на одязі та руках особи, яка його вбила, повинно було залишитись набагато більше крові ніж одна пляма на коліні штанів. 
		Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_6 категорично наполягав на тому, що в нього не відбиралися зразки змивів з рук та зрізи з нігтів. Процесуальні документи про відібрання цих зразків відсутні і в матеріалах кримінального провадження. 
		З метою перевірки показів обвинуваченого, в судовому засіданні були оглянуті всі речі, які постановою слідчого від 11 листопада 2016 року (т.с.2 а.с.218) були визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні та передані на зберігання до камери схову Дніпровського УП згідно з квитанцією № 012406 від 23 листопада 2016 року (т.с.2 а.с.219). При огляді було виявлено відсутність конвертів зі змивами з рук та зрізами нігтів з рук ОСОБА_6 .
		Саме тому колегія суддів приходить до висновку, що дані, які містяться у висновках експертиз за № 441 від 21 вересня 2016 року та №336ц від 19 жовтня 2016 року, здобуті з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства та визнає їх недопустимими доказами.
		Хоча необхідно зазначити, що згідно з висновками, ні у змивах ні в піднігтьовому вмісту рук ОСОБА_6 , які були надані на експертизу, кров та клітини з ядрами не знайдено.
		В той же час, згідно з даними, що містяться у висновку судово-цитологічної експертизи за № 335ц від 19 жовтня 2016 року, у дослідженому піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_11 знайдені кров та епітеліальні клітини людини, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер лейкоцитів та непридатність ядер клітини для аналізу. При серелогічному дослідженні виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВС, що не виключає походження крові та клітин від самого потерпілого.
		Як вбачається з даних, що містяться у висновку стаціонарної судово-психіатричної експертиза за № 221 від 15 листопада 2016 року (т.с.2 а.с. 223-226):
		« ОСОБА_6 в період часу до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він на даний час підозрюється страждав на органічне ураження головного мозку сумісного генезу (травматично-інтоксикаційного) з емоційно вольовими та когнітивними порушеннями, а також на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (шифр по МКХ-10, F07.8 та F10.2). За своїм психічним станом в той період підекспертний міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		ОСОБА_6 за своїм психічним станом в період часу до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він на даний час підозрюється, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		ОСОБА_6 в період часу до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він на даний час підозрюється, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		ОСОБА_6 на даний час страждає на органічне ураження головного мозку сімісного генезу (травматично-інтоксикаційного) з емоційно-вольовими та когнітивними порушеннями, а також на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (шифр по МКХ-10, F07.8 та F10.2). За своїм психічним станом в той період підекспертний міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		ОСОБА_6 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.
		ОСОБА_6 потребує протиалкогольного лікування.
		ОСОБА_6 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (шифр по МКХ-10, F10.2).»
		Висновки експертизи підтверджують і покази самого ОСОБА_6 про те, що на час вчинення подій він кожного дня вживав алкогольні напої, і це не могло не відобразитися на його свідомості, пам`яті. 
		Також стороною обвинувачення не були спростовані покази ОСОБА_6 про те, що він вночі з ОСОБА_11 вживав алкогольні напої, вживав їх зранку, а потім, працівники поліції, скориставшись його станом та алкогольною залежністю, це використали проти нього, а саме поїли його алкогольними напоями, годували та розказували, що він повинен говорити та показувати. Перед наданням показів та проведенням слідчого експерименту, йому спочатку дали випити, потім розповіли та показали, що він повинен пояснювати. І вже тільки після цього він зі слів працівників поліції надавав покази проти себе. 
		Крім того, будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту більше надано не було. При цьому, сторони кримінального провадження були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені КПК України, враховуючи також, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив сторонам кримінального провадження необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Таким чином, під час судового розгляду колегією суддів не встановлено достатніх достовірних, належних, допустимих та достатніх доказів для визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, яке вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, відповідальність за вчинення якого передбачена п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Відповідно до вимог ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до статті 62 Конституції України, пунктів 18 та 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 цієї статті.
		Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.
		Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Відповідно до вимог ч.3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що злочин, передбачений п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, вчинений ОСОБА_6 . Тому, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, він по пред`явленому обвинуваченню підлягає визнанню невинуватими та щодо нього ухвалюється виправдовуваний вирок.
		Крім того, необхідно скасувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді утримання під вартою, звільнивши з під варти в залі судових засідань негайно.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Питання процесуальних витрат вирішено відповідно до вимог ст. 124 КПК України. 
		На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-377 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, і виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Скасувати обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, звільнивши його в залі судових засідань негайно.
		Речові докази, які згідно постанови слідчого від 11 листопада 2016 року (т.с.2 а.с.218) передані по списку на зберігання до камери речових доказів Дніпровського УПНП у м. Києві (т.с.2 а.с.219)  знищити. 
		Процесуальні витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням експертизи, підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.
		Вирок може бути оскаржений до Київської апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після спливу строку для його апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_6 та прокурору.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		   
		   Головуючий суддя                         ОСОБА_1 
		 
		Судді                                 ОСОБА_2 
		                                   
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...