Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/18942/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2020. Зареєстровано: 11.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2020.
Дата набрання законної сили: 13.11.2023
Результат оскарження 13.11.2023 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/759/190/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100080009141

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ун. № 759/18942/18 пр. № 1-кп/759/190/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 лютого 2020 року м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ; 
		при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження (ЄДРДР від 12 листопада 2018 року за № 12018100080009141) з за обвинувальним актом стосовно 
		ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Журибовичі Олевського р-ну Житомирської обл., українець, гр-н України, освіта середня, працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судимий, -
		який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 186 КК України,
		сторони: прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_8 , захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , інші учасники - потерпілий ОСОБА_11 
		ВСТАНО ВИВ:
		ОСОБА_12 пред`явлено обвинувачення, яке після внесених змін (а.149-153) сформульовано та підтримане прокурором під час судового розгляду такого змісту.
		ОСОБА_8 разом з невстановленими слідством особами 12 листопада 2018 року о 01 год. 30 хв., знаходячись по вул. Булгакова, 17 в м. Києві, відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_13 , спричинивши останньому матеріальну шкоду.
		При цьому, приблизно о 01 год. 00 хв. вказаної ночі ОСОБА_8 та невстановлені слідством особи підійшли до ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які перебували по АДРЕСА_3 і з якими у них виник словесний конфлікт, що згодом переріс у бійку. Перед початком бійки з метою збереження свого майна ОСОБА_11 передав ОСОБА_16 свій гаманець «Baellerry» чорного кольору вартістю 300 грн., в якому знаходились кошти в сумі 500 грн., електронну сигарету «Жаст С» вартістю 1100 грн. та банківські картки «Приватбанку», які той став утримувати в руках. Одразу після цього невстановлена слідством особа (1) почала руками утримувати ОСОБА_15 за одяг, інша невстановлена слідством особа (2) почала бійку з ОСОБА_17 , до якої згодом приєднався ОСОБА_8 , але ОСОБА_13 вдалося втекти. Не здогнавши ОСОБА_14 , ОСОБА_8 та невстановлена слідством особа (2) повернулись до ОСОБА_15 , якого продовжувала утримувати за одяг вказана невстановлена особа (1), та всі разом почали наносити удари руками та ногами в голову та тулубу останнього. Від дій ОСОБА_18 та вказаних осіб ОСОБА_19 втратив рівновагу та випустив з рук гаманець «Baellerry» чорного кольору та електронну сигарету «Жаст С», які йому передав на зберігання ОСОБА_20 . У цей час, з метою виконання свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_8 помітив, що ОСОБА_19 випустив на землю чужі речі, забрав їх з землі, а саме, належні ОСОБА_13 гаманець «Baellerry» чорного кольору вартістю 300 грн., в якому знаходились кошти в сумі 500 грн., електронну сигарету «Жаст С» вартістю 1100 грн. та банківські картки «Приватбанку». Викравши у такій спосіб чуже майно, ОСОБА_8 та невстановлені слідством особи втекли з місця вчинення злочину, однак незабаром були викриті працівниками поліції.
		Ці дії ОСОБА_18 стороною обвинувачення кваліфіковані як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 2 ст. 186 КК України.
		Позиція сторони захисту.
		Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_8  своювину упоставленому йомуу провинузлочині невизнав іпоказав,що протягомвечора 11листопада 2018року вінразомз ріднимбратом - ОСОБА_21 (далі- ОСОБА_22 ),двоюрідним братом- ОСОБА_23 таїх знайомим ОСОБА_24 разом відпочивали,він спиртнінапої невживав.Коли близько 01год.00хв.ночіповерталися додому на автомобілі «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить брату, вирішили зупинитися біля ларька по вул. Булгакова, 17 і випити кави. Першими до цього ларька підійшли брат разом з ОСОБА_23 . Біля ларька стояли раніше незнайомі ОСОБА_25 та ЖУК, до яких у грубій формі звернувся ОСОБА_26 і попросив їх відійти. ЖУК образливо відповів, за що  ОСОБА_26 хотів його вдарити, але він почав тікати, ОСОБА_23 з братом намагалися наздогнати ЖУКА. Коли ЖУК побіг, то в нього з карману випала електронна сигарета, яку він, ФОМІН, підняв і передав ОНОПРІЄНКУ, якого попросив піти, щоб не загострювати конфлікт, але той залишився на місці. Через деякий час повернулися брат з ОСОБА_23 , які не наздогнали ОСОБА_27 , але той бігав навколо їх автомобіля та продовжував викрикувати погрози. Згодом до ОСОБА_27 приєднався ОСОБА_25 і хтось з них кинув пляшкою в заднє скло їх автомобіля, після чого їх знову намагалися наздогнати, а ОСОБА_28 доставив пошкоджений автомобіль в гаражний бокс-склад. Припинивши переслідування він, ФОМІН, пішов в напрямку цього гаражу, в якому крім ОСОБА_28 був ОСОБА_29 . Не дочекавшись на складі ОЛЕКСІЄНКА та брата, вони пішли їм на зустріч і біля магазину, який знаходився метрів за 500, під`їхав наряд поліції та їх всіх затримали. При цьому був присутній батько ОНОПРІЄНКА, який погрожував розправою, вказуючи на те, що він колишній працівник поліції. Як уточнивобвинувачений,увідділку поліції їм повідомили, що ЖУК заявив про пропажу гаманця, якого він на місці конфлікту не бачив, до крадіжки речей ЖУКА не причетний і йому з цього приводу нічого не відомо.
		Сторона захистунаполягала натому,що обвинуваченнямне здобутоі ненадано судубудь-якихдопустимих доказіввинуватості ФОМІНАу вчиненніпоставленого йомуу провинудіяння,навпаки,висунуте обвинуваченняспростовується показаннямисвідків захисту ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ,  ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , свідка обвинувачення ОСОБА_15 . Вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях, посилаючись при цьому на те, що докази збиралися не об`єктивно і під впливом зацікавлених осіб, слідчі (розшукові) дії вчинені з порушенням порядку їх проведення, а відтак їх результати є недопустимими. Враховуючи це, захист просив ухвалити виправдувальний вирок.
		Позиція сторони обвинувачення.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, сторона обвинувачення подала докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду і містилися у показаннях потерпілого ОСОБА_34 , свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_35 , протоколах оглядів місця події та впізнання. Під час виступу в судових дебатах прокурор вважав подані докази достатніми для того, щоб критично оцінити захисну версію обвинуваченого та довести його винуватість.
		Оцінка поданих сторонами доказів судом.
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків.
		Як видно з рапорту працівниківполіції від 12 листопада 2018 року (а. 136), о 03 год. 09 хв. було отримано виклик «грабіж», на місці опитано заявника ОСОБА_15 , через хвилин десять були затримані ОСОБА_8 , ОСОБА_36 та ОСОБА_37 .
		Згідно з дослідженим судом протоколом оглядумісця подіївід 12листопада 2018року з додатками у виді фото таблиці (а. 41-44), на території біля будинку 17 по вул. Булгакова поруч з магазином «Кофе» о 04 год. 20 хв. ночі гр-ни ОСОБА_11 та ОСОБА_19 заявили, що близько 02 год. ночі на цьому місці невідомі особи відкрито заволоділи майном ЖУКА  гаманцем з грошима. З місця огляду будь-які предмети не вилучалися, проведення будь-яких оглядових (пошукових) дій, в тому числі і з метою пошуку зниклого гаманця, у протоколі не зафіксовано.
		Суд не вбачає підстав для визнання недопустимими доказів, які були встановлені під час вказаного огляду місця події через участь у ньому зацікавленого понятого  батька свідка ОСОБА_15 - ОСОБА_38 , оскільки участь понятих під час проведення огляду місця події у даному випадку не обов`язкова (ч. 7 ст. 223 КПК України).
		Суд через абсолютну не інформативність вказаного огляду місця події також не вбачає правових підстав для визнання недопустимими його результатів і через відсутність підписів на протоколі учасника цієї слідчої дії  потерпілого ОСОБА_14 , який заявив про злочин, а відтак набув статусу потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України), оскільки сам по собі факт проведення цієї слідчої дії, що власне лише і зафіксовано її протоколом, підтверджений самим потерпілим під час допиту в судовому засіданні та не оспорювався сторонами.
		Відповідно до розписки ОСОБА_14 від 15листопада 2018року він отримав викрадені у нього 12 листопада 2018 року по вул. Булгакова, 17 в м. Києві речі, що саме не уточнюється (а. 55).
		Згідно з дослідженим судом протоколом оглядумісця подіївід 12листопада 2018року з додатками у виді фото таблиці (а. 46-53), в приміщенні гаражного ангару (складу) за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 6-а виявлено автомобіль «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ФОМІНУ ОСОБА_39 і має пошкоджене заднє скло у вигляді тріщини.
		Суд результати такого огляду автомобіля визнає допустимим доказом, оскільки його проведено з дозволу власника транспортного засобу  ОСОБА_31 (а. 45).
		Водночас, суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, визнає очевидно недопустимими доказами всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування 12 листопада 2018 року під час огляду приміщення вказаного гаражного ангару (складу) за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки в порушення вимог ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України вказаний огляд володіння, до речі невстановленої органом досудового розслідування особи, був проведений без її дозволу за правилами обшуку не на підставі ухвали слідчого судді. Відтак суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує вказані недопустимі докази при поставленні даного вироку суду і не посилається на них. 
		Суд оцінює заяву ОСОБА_31  про надання дозволу на огляд його автомобіля (а. 45) як достовірний доказ надання дозволу працівникам поліції на проникнення до вказаного транспортного засобу. Натомість, суд не визнає за цією заявою дозволу на проведення обшуку володіння, в якому такий автомобіль перебував, легалізація обшуку, якщо вже такий стався, повинна бути підтверджена відповідним рішенням слідчого судді (ч. 3 ст. 233 КПК України), проте такого судового рішення до суду подано не було.
		Судом була допитана як свідок слідча ОСОБА_35  щодо обставин проведеного нею обшуку гаражного ангару (складу) за адресою: АДРЕСА_4 , які суд оцінює критично, оскільки результати такого обшуку мають бути зафіксовані не показаннями свідків, а протоколом його проведення, який суд визнав недопустимим доказом.
		Підсумовуючи викладене, суд вважає, що наведені допустимі докази дійсно підтверджують факт перебування працівників поліції ранком 12 листопада 2018 року у приміщенні гаражного ангару (складу) за адресою: АДРЕСА_4 , де було виявлено автомобіль «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , законність проникнення до такого автомобіля, а також факт пошуку правоохоронцями у такому приміщенні певних предметів, і ці відомості суд кладе в основу свого вироку, натомість вони не є достатніми, щоб вважати доведеною причетність ОСОБА_18 до грабежу.
		Як вбачається з дослідженого судом протоколу пред`явленняособи длявпізнання від12листопада 2018року (а. 63-66), свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_18 як учасника конфлікту, що власне і не оспорював і сам обвинувачений. Твердження ж у цьому протоколі зі слів свідка, що ОСОБА_8 під час бійки 12 листопада 2018 року по вул. Булгакова в м. Києві з іншими двома невідомими відкрито викрав гаманець та електронну сигарету, які належали ОСОБА_13 , підлягають перевірці шляхом безпосереднього допиту вказаного свідка судом, інакше не можуть бути визнані доказами (ч. 2 ст. 23 КПК України).
		Отже, всі документовані докази, які суд визнав допустимими, як окремо, так і у сукупності, не доводять того, що саме обвинувачений ОСОБА_8 за вказаних в обвинувальному акті обставин за попередньою змовою групою осіб відкрито викрав гаманець з грошима та електронну сигарету потерпілого ОСОБА_40 . При цьому дані, які містять протокол огляду території біля будинку АДРЕСА_3 , вказують на ймовірне викрадення тільки гаманця з грошима без уточнення їх суми, розписка ОСОБА_14  не містить вказівки на те, які саме речі були йому повернуті як викрадені, а зафіксовані у протоколі огляду автомобіля «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 дані про його пошкодження узгоджуються з показаннями з цього приводу обвинуваченого. Що ж стосується протоколу пред`явлення особи для впізнання, то свідок впізнав ФОМІНА лише як учасника групових дій, під час яких було викрадено не тільки гаманець, а й електронну сигарету ЖУКА.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11  показав,що влистопаді 2018 року, точної дати не пам`ятає, близько першої години ночі, він разом зі своїм знайомим ОНОПРІЄНКОМ перебували поблизу ларька-магазину в м. Києві по вул. Булгакова, 17. У цей час до магазину зайшли раніше незнайомі ОСОБА_8 з братом та ОСОБА_23 , замовили собі каву. Відразу після цього ОСОБА_23 , звернувшись до них, в грубій формі наказав вийти з магазину, на що він, ЖУК, відповів відмовою. ОСОБА_23 почав йти в їх бік. Він, потерпілий, з метою збереження свого майна встиг передати ОНОПРІЄНКУ свій гаманець та електронну сигарету, після чого в нього зав`язалася бійка з ОСОБА_23 . Далі він втік, його намагалися наздогнати ФОМІН з братом та ОСОБА_23 . Коли переслідування припинилося, він повернувся на місце подій і побачив, що вказані троє осіб б`ють ОНОПРІЄНКА. Відволікши увагу нападників на себе, йому вдалося надати можливість ОНОПРІЄНКУ також втекти. ОНОПРІЄНКО йому повідомив, що втратив його речі під час бійки, у зв`язку з чим вони прибігли додому до ОНОПРІЄНКА і повідомили про подію його батьку, який і викликав поліцію. Об`їжджаючи з поліцейськими район вони виявили нападників, які були затримані, а пізніше в їх автомобілі зі слів поліцейських були виявлені речі потерпілого, а саме: гаманець та електронна сигарета, які були повернуті.
		Однак, як також визнав потерпілий, він не бачив, хто забрав його гаманець та сигарету, не повідомляв йому цього і ОНОПРІЄНКО, який лише вказав, що випустив їх сам, потім на місці бійки гаманця та сигарети ними виявлено не було, він кидався пляшками в автомобіль, на якому приїхав обвинувачений, для того, щоб повернути свої речі.
		Під час дослідження за участю потерпілого додатків до протоколу огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 6-а в допустимій частині, останній підтвердив, що саме на виявленому автомобілі «Фольксваген» приїхали учасники конфлікту.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41  показав, що з ОСОБА_17 перебуває у дружніх стосунках, а обвинуваченого до цих подій не знав. В осені минулого року близько 12 години ночі він разом з ЖУКОМ пили чай біля ларька, розташованого в м. Києві по вул. Булгакова, 17. У цей час під`їхав автомобіль, з якого вийшло три особи, водій залишився за кермом. Одна з цих осіб, і це не обвинувачений, першою підійшла до них і в грубій формі наказала йти звідси, що їх обурило. ЖУК відповів і тому ця ж особа з ним розв`язала бійку, до якої більше ніхто не втручався. Коли почали наближатися інші дві особи з автомобіля, ЖУК почав тікати, за ним побігли ініціатор бійки та ФОМІН. Брат ФОМІНА залишився на місці і тримав його, свідка, за одяг. Переслідувачам не вдалося наздогнати ОСОБА_27 , тому повернувшись хтось з них, точно не може вказати, вдарили його по голові, ще завдали по одному удару ногою та рукою в різні частини тіла, порвали куртку, після чого відпустили. У момент побиття він впав, втратив гаманець та електронну сигарету, які належали ОСОБА_42 . Він втік, біля свого під`їзду за місцем проживання зустрів батька, якому все розповів. Батько викликав поліцію, а коли остання під`їхала, почали шукати навколо інших учасників конфлікту. Їх знайшли біля якогось магазину, поставили до стінки, допитали та обшукали, нічого не знайшли, тому батько висловив версію, що скоріш за все гаманець та сигарета повинні бути в машині затриманих. Згодом була знайдена машина, в якій, як повідомили поліцейські, були виявлені гаманець та електронна сигарета, гаманець згодом повернули, а сигарету  не відомо.
		Як далі уточнив свідок ОСОБА_19 : - перед конфліктом, коли ЖУК розраховувався за чай, він бачив в його гаманці купюри номіналом 50 та 200 грн.; - бійка ЖУКА та особи, що їх образила, була швидкою та обопільною і тільки між ними, вони завдавали один одному удари; - він, свідок, залишався на місці, лише після втечі ОСОБА_27 до нього підійшов брат ФОМІНА, взяв за одяг і почав утримувати на місці, він намагався вирватися, тому вони почали боротися, впали біля баку для сміття, який перекинувся, потім до них підбігли ФОМІН та учасник бійки із ЖУКОМ, він відчув удар по голові та два  по тулубу, саме тоді він втратив гаманець та сигарету ЖУКА; - наслідками такого побиття були шишка на голові та пошкоджена куртка, освідування побоїв не проходив; - він не може сказати, хто саме до нього застосував насильство, робили це всі три особи чи тільки хтось з них, тому не може стверджувати, що ФОМІН до нього застосовував насильство, але той точно не бив при ньому ОСОБА_27 ; - від ФОМІНА, його брата та учасника бійки із ОСОБА_43 протягом всіх цих подій будь-яких вимог про передачу їм матеріальних цінностей не чув; - водій в цих подіях участі не брав і залишався в автомобілі чи біля нього; - він був зі слідчим-жінкою на місці конфлікту з тим, щоб віднайти свідків чи відео камери, щодо зниклих речей всі були впевнені, що їх забрали нападники в свою машину, тому тривалий час шукали цю машину, поки затримані не зізналися, де вона перебуває.
		Також свідок ОСОБА_19 на початку допиту заявив, що нібито бачив, як гаманець та електронну сигарету, що випали в нього під час побиття, підібрав із землі обвинувачений ОСОБА_8 , але у подальшому остаточно визнав, що як випали гаманець та сигарета не бачив, на землі на мить побачив лише сріблясту сигарету, встиг побачити, що хтось взяв її, хто саме, не бачив, доля гаманця йому не відома, припускає, що це міг бачити ЖУК, який підбігав для його порятунку.
		Крім того, свідок ОСОБА_19 дав плутані показання і щодо походження в його руках гаманця та електронної сигарети ЖУКА. Так, спочатку він взагалі упустив ці обставини, обмежившись повідомленням про те, що втратив ці речі під час побиття. У подальшому уточив, що перед самою бійкою ЖУК нібито встиг передати йому на збереження свій гаманець та електронну сигарету, які він, свідок, спочатку тримав у руці, потім, коли його почав утримувати брат ФОМІНА, гаманець взяв під руку, а сигарету  поклав в карман. На далі свідок визнав, що, ОСОБА_23 самостійно почав переслідувати ЖУКА, а він, свідок, залишився на місці, в нього випала з рук електронна сигарета ЖУКА, яку підібрав із землі обвинувачений ФОМІН, підійшовши до нього, повернув цю сигарету і попросив йти звідси, щоб не було бійки, і також побіг наздоганяти ОСОБА_27 . Одночасно свідок не виключав і того, що можливо вперше він отримав електронну сигарету ЖУКА від обвинуваченого ФОМІНА, який її підібрав за ЖУКОМ після його втечі.
		Суд відхилив відповіді свідка ОСОБА_15 на навідні питання прокурора, які не мали уточнюючого характеру, а являли собою виклад особистих відмінних від показань свідка версій прокурора про події, які мав підтвердити свідок відповіддю «так» - це стосується згоди свідка  ОСОБА_44 з твердженнями прокурора про те, що «коли всі повернулися на місце тримання свідка братом ФОМІНА, його, свідка, продовжили бити всі троє», а також питання-твердження прокурора «ви бачили як обвинувачений ФОМІН підняв електронну сигарету та гаманець», яке суд зняв за обґрунтованим протестом захисту.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_35  слідчий Святошинського УП ГУ НП в м. Києві показала, що 12 листопада 2018 року проводила за участю понятих слідчу дію  огляд місця події  гаражного ангару (складу) за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 6-А, в якому знаходився автомобіль «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 з пошкодженим заднім склом. Результати цієї слідчої дії у присутності власника цього автомобіля були оформлені протоколом, достовірність якого вона підтверджує, речі, які були виявлені та вилучені під час цього огляду, знаходилися на червоному столі біля автомобіля і в подальшому були впізнані потерпілим ОСОБА_43 . Як також визнала свідок, метою огляду було огляд автомобіля, а не гаражного боксу, дозволу власника на огляд вказаного ангару (складу) не було, за легалізацією огляду вона до слідчого судді не зверталася.
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_45  показав, що на початку листопада 2018 року, в нічний час, він, обвинувачений ФОМІН, його брат ОСОБА_22 та ОСОБА_46 приїхали до цілодобового кіоску по вул. Булгакова у м. Києві випити кави. У цей час там знаходились потерпілий ЖУК та його товариш ОСОБА_25 , які стояли біля віконця кіоску. Він, ОСОБА_23 , попросив їх відійти, на що ЖУК грубо відповів. Між ними почався словесний конфлікт, потім вони почали штовхатися. ЖУК вирішив втекти, він побіг за ним, але не наздогнав. Коли він повернувся на місце конфлікту, то ЖУК з ОНОПРІЄНКОМ бігали навколо їх автомобіля та жбурнули у заднє скло пляшкою, розбивши його. Тоді вони всі почали наздоганяти ОСОБА_27 , але знову не наздогнали. У цей момент ОСОБА_28 завів автомобіль і поїхав до гаражу, а ОСОБА_8 пішов слід за ним. Він, ОСОБА_23 , та ОСОБА_22 зайшли до цілодобового магазину, купили пляшку горілки і через деякий час до них підійшли ОСОБА_28 , ОСОБА_47 та обвинувачений. Вони всі разом сіли на лавочку поряд з магазином та розпивали горілку. Хвилин через п`ять до них підійшли поліцейські, повідомили про начебто скоєну ними крадіжку гаманця ОСОБА_27 та оглянули їх особисті речі. Він, ОСОБА_23 , витягнув свій гаманець, в якому знаходились документи, банківські картки та гроші, та поклав на автомобіль поліції. ЖУК почав казати, що то його гаманець та хотів його забрати, але він не дав цього зробити. Під ранок працівники поліції привезли їх до відділку поліції на бул. Кольцова. Їх допит проводився до вечора, при цьому працівники поліції змушували їх зізнатися у крадіжці.
		Як також уточнив свідок ОСОБА_45 : - він під час конфлікту з ЖУКОМ не бачив в його руках чи в руках його товариша гаманця, бачив як ЖУК курив електронну сигарету, але як він її загубив, не бачив, також не бачив, як ЖУК передавав ОНОПРІЄНКУ свій гаманець та сигарету; - у його конфлікт з ЖУКОМ ніхто не втручався, за ЖУКОМ та його товаришем, коли вони пляшкою розбили скло в автомобілі, побігли всі; - до відділку поліції приїхав батько ОНОПРІЄНКА, який їм погрожував розправою, тиснув на нього і слідчий, який намагався спотворити його покази, тому він закреслив самостійно дописане слідчим у протоколі; - під час вилучення речей в гаражі присутнім не був.
		Допитаний всудовому засіданніза клопотаннямсторони захисту свідок ОСОБА_36  (ОСОБА_22 ) після роз`яснення йому положень ст. 63 Конституції України показав, що обвинувачений ОСОБА_8 є його рідним братом. На початку листопада 2018 року він зі своїм братом зупинились біля магазину по вул. Булгакова, 17 випити кави. Він зайшов до ларька разом з ОСОБА_23 . У цей час в приміщенні ларька знаходився потерпілий ЖУК, з яким у ОЛЕКСІЄНКА стався конфлікт  була штовханина. Під час конфлікту ЖУК розбив пляшкою скло в їх автомобілі і тому його наздоганяли. Не наздогнавши ОСОБА_27 , вони повернулися назад до магазину, купили пляшку горілки і в цей час до них під`їхали працівники поліції, які їх затримали.
		Як також уточнив свідок ОСОБА_22 : - його брат ОСОБА_8 участі у конфлікті із ЖУКОМ не брав, тілесних ушкоджень йому та його товаришу ОНОПРІЄНКУ не наносив, в руках ЖУКА сигарети чи гаманця він не бачив; - ОНОПРІЄНКА взагалі ніхто не чіпав, з ним була словесна перепалка; - після конфлікту ОСОБА_28 поїхав автомобілем в гараж, ОСОБА_8 в цей час пішки також пішов до гаража, а вони з ОСОБА_23 пішли до магазину купити горілки; - під час затримання працівники поліції оглядали їх речі, але чужих гаманців виявлено не було; - гаманця та електронної сигарети у ЖУКА не бачив, також не бачив, щоб брат брав ці речі, щоб ЖУК передавав їх ОНОПРІЄНКУ; - працівникам поліції він надав дозвіл оглянути свій автомобіль «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , але на огляд приміщення гаражу дозволу не надавав, так як вій йому не належить, під час огляду нібито був знайдений гаманець потерпілого ОСОБА_27 , але як саме його виявили і звідки вилучили, він не бачив; - у відділку поліції вони перебували з ранку до вечора, працівники поліції погрожували їм, наказували зізнатися у крадіжці гаманця ЖУКА.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_18 ,свідка ОСОБА_31  вдеталях підтвердилиу відомійїм частинідопитані судомза клопотаннямсторони захисту свідки  ОСОБА_46 та ОСОБА_48 , які, кожний окремо, уточнили:  ОСОБА_46  що заподіями біляларька,розташованогов м.Києві повул.Булгакова,17, спостерігав з боку, перебуваючи біля автомобіля, на якому приїхали обвинувачений, його брат ФОМІН ОСОБА_49  та ОСОБА_23 . В останнього з потерпілим ОСОБА_43 виник конфлікт  вони спочатку штовхали один одного, а потім ЖУК почав тікати і в цей час у нього випала електронна сигарета, яку обвинувачений ОСОБА_8 підняв і віддав товаришу ЖУКА  ОНОПРІЄНКУ, у конфлікті  ОСОБА_23 із ОСОБА_43 ніхто з їх компанії участі не брав, до ОНОПРІЄНКА насильство не застосовувалося, хоча міг цього не бачити. Після втечі ЖУК через деякий час повернувся та кинув пляшкою у вікно автомобіля, хлопці почали його наздоганяти. Він на автомобілі поїхав до гаражу, в якому перебував ШНІПКО і куди через деякий час підійшов ОСОБА_8 , який на стіл біля автомобіля не клав ані гаманця, ані електронної сигарети. Огляд гаража проводився після того як їх доставили до відділку поліції;  ОСОБА_48  що свідком конфлікту з ЖУКОМ та його товаришем не був, знаходився у приміщенні гаражу, до якого на автомобілі «Фольксваген»,д.н.з. НОМЕР_1 під`їхав ОСОБА_28 та сказав, що в їх автомобілі невідомі особи пляшкою розбили скло. Згодом прийшов ОСОБА_8 і вони втрьох пішли до магазину, де в цей час були ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , з якими випили горілки, після цього він пішов додому, а вранці йому стало відомо, що хлопців затримала поліція. Він брав участь в огляді гаражу, ОСОБА_22 на прохання працівників поліції відчинив дверцята автомобіля, дістав посвідчення водія та страховку. Під час огляду хтось з поліцейських їх покликав і вказав на чужий гаманець на столі біля машини, якого раніше там не було. Працівники поліції, відкривши вказаний гаманець, дістали з нього кредитні картки та гроші, після цього запросили ще одного понятого та оформили протокол вилучення. ШНІПКО наполягав на тому, що коли після ОСОБА_18 закривав гараж, на столі гаманця не залишалося, а у відділку поліції ОСОБА_23 голосно заявляв, що протокол допиту підписувати не буде.
		Інших очевидців вказаного конфлікту стороною обвинувачення не встановлено, інших доказів з цього приводу не подано.
		Враховуючи проведений аналіз поданих сторонами доказів, показання обвинуваченого, потерпілого та всіх допитаний свідків в частині, в якій вони не суперечать одні одним, суд визнає достовірними, оскільки вони не спростовані іншими документованими доказами, які суд також визнав достовірними, а тому кладе в основу вироку.
		Визнає суд достовірними і показання:
		- всіх допитаний судом осіб щодо подій, які відбувалися після того, як конфлікт між ними було завершено, оскільки ці показання мають взаємодоповнюючий характер.
		- потерпілого ОСОБА_14 про те, що йому були повернуті його власні втрачені речі, оскільки вони підтверджені показаннями свідка ОНОПРІЄНКА і не спростовані показаннями інших свідків;
		- обвинуваченого ОСОБА_18 про те, що він не мав при собі електронної сигарети та гаманця потерпілого, ними не заволодівав і на столі біля автомобіля в гаражі не залишав, оскільки вони підтверджені показаннями свідків ОСОБА_50 та ОСОБА_28 і не спростовані іншими допустимими доказами, очевидці заволодіння ОСОБА_51 вказаними предметами відсутні;
		- свідка ОНОПРІЄНКА про те, що ОСОБА_8 підняв із землі електронну сигарету ЖУКА, передав йому, свідку, та порадив залишити місце конфлікту, оскільки вони підтверджені показаннями обвинуваченого та свідка ОСОБА_28 і не спростовані показаннями інших свідків;
		- свідка ОСОБА_23 про тиск з боку слідства, оскільки вони підтверджені показаннями обвинуваченого і не тільки не спростовані іншими доказами, а й підтверджені даними про виправлення протоколу допиту вказаного свідка (а. 176).
		Суд не вбачає правових підстав для визнання недопустимими показання потерпілого ОСОБА_27 з чужих слів стосовно інформації, яку йому повідомив свідок ОСОБА_52 , а саме про те, що він випустив гаманець та сигарету сам, хто забрав їх йому не відомо, оскільки ці показання потерпілого зі слів вказаного свідка знайшли своє підтвердження під час безпосереднього допиту судом цього свідка (ч. 2 ст. 97 КПК України).
		Натомість, суд оцінює критично, а відтак відхиляє показання з чужих слів потерпілого та свідка ОНОПРІЄНКА про те, що нібито в машині учасників конфлікту були виявлені належні ЖУКУ гаманець та електронна сигарета, оскільки ці показання вказаними особами надані з чужих слів і свого документального підтвердження допустимими доказами не знайшли (ч. 6 ст. 97 КПК України).
		Відтак, суд визнає безспірно доведеним, що приблизно о01год.00хв.12листопада 2018 року ЖУК та ОНОПРІЄНКОМ перебували поблизу ларька-магазину, розташованого в м. Києві по вул. Булгакова, 17. У цей час неподалік на автомобілі «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 зупинилися ОСОБА_8 , його брат ФОМІН ОСОБА_49 , ОСОБА_23 та водій ОСОБА_28 . Саме ОСОБА_23 , звернувшись в грубій формі до ЖУКА та ОНОПРІЄНКА спровокував конфлікт, який переріс в обопільну бійку між ним та ЖУКОМ. По ходу бійки ЖУКУ вдалося втекти від ОСОБА_23 , останній почав його наздоганяти. Згодом до ОЛЕКСІЄНКА приєднався ОСОБА_53 . У цей час ОНОПРІЄНКА утримував за одяг ОСОБА_22 , між ними теж виник конфлікт. ОНОПРІЄНКО втратив гаманець та сигарету, належні ОСОБА_42 , після чого отримав змогу втекти. Хто саме заволодів гаманцем і сигаретою ОСОБА_27 не відомо, однак належні йому речі згодом були повернуті працівниками поліції. Жоден з учасників конфлікту не вимагав від потерпілого та його товариша ОНОПРІЄНКА передачі майна. 
		Виходячи з цього, викладений в акті про зміну обвинувачення зміст показань потерпілого, свідків ОСОБА_54 та ОНОПРІЄНКА об`єктивно не знайшов свого підтвердження, зокрема, потерпілий не повідомляв про те, що в нього конфлікт виник відразу з усіма чотирма: ОСОБА_51 , ФОМІНИМ ОСОБА_55 , ОСОБА_56 та ОСОБА_28 , взагалі про участь у конфлікті останнього; свідок ОСОБА_19 не повідомляв суду, що конфлікт в ЖУКА виник з ОСОБА_51 , ФОМІНИМ ОСОБА_55 та ОСОБА_56 , а також і про те, що саме ОСОБА_8 застосовував до нього насильство, при цьому заперечив те, що бачив, як нібито ОСОБА_8 під час його побиття забрав із землі електронну сигарету ЖУКА; свідок ОСОБА_54 не повідомляла суду, що в гаражі разом з гаманцем була виявлена електронна сигарета ЖУКА.
		Продовжуючи давати оцінку показанням обвинуваченого, потерпілого та вказаних свідків, суд констатує те, що вони не позбавлені окремих істотних суперечностей між собою, зокрема: щодо складуосіб, які першими підійшли до ЖУКА та ОНОПРІЄНКА  обвинувачений, його брат ОСОБА_49 та ОСОБА_23 зі слів ЖУКА; тільки ОСОБА_23 зі слів ОНОПРІЄНКА; ОСОБА_23 та ОСОБА_22 зі слів самого ОСОБА_31 та обвинуваченого; щодо складуосіб, які з самого початку намагалися наздогнати ОСОБА_27  обвинувачений, його брат ОСОБА_49 та ОСОБА_23 зі слів ЖУКА; тільки ОСОБА_23 , до якого лише згодом приєднався обвинувачений, зі слів ОНОПРІЄНКА; ОСОБА_23 та ОСОБА_22 зі слів обвинуваченого; щодо побиттяОНОПРІЄНКА  останній стверджував, що був побитий кимось з друзів обвинуваченого, ЖУК вказав, що бачив, як ОНОПРІЄНКА били троє (обвинувачений, його брат та ОСОБА_23 ), а обвинувачений, свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_22 вказали, що ОНОПРІЄНКА ніхто не бив, хоча ОСОБА_22 сам факт конфлікту з ним визнав.
		Наведеними вище документованими доказами вказані суперечності не усуваються.
		Оцінюючи показання вказаних осіб в цій частині між собою, суд щодо складуосіб, які першими підійшли до ЖУКА та ОНОПРІЄНКА, визнає достовірними показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_31 , оскільки вони в принципі не суперечать показанням незацікавленого в інтересах захисту свідка ОНОПРІЄНКА; щодо складуосіб, які з самого початку намагалися наздогнати ОСОБА_27  визнає достовірними показання свідка ОНОПРІЄНКА, які в цій частині є найбільш послідовними та узгоджуються із самою динамікою подій та складом їх учасників (конфлікт з ЖУКОМ виникає у ОЛЕКСІЄНКА, тому він його і переслідує, пізніше до нього долучається обвинувачений, який перед цим встиг передати ОНОПРІЄНКУ сигарету ЖУКА і попросив його йти додому); щодо побиттяОНОПРІЄНКА  визнає достовірними показання останнього та потерпілого, оскільки вони узгоджуються між собою, а також з обстановкою, яку і сторона захисту вважала встановленою, оперуючи цими даними  перекинутий сміттєвий бак внаслідок боротьби ОНОПРІЄНКА з ФОМІНИМ ОСОБА_55 .
		За таких обставин, показання вказаних осіб в частині, в якій вони суперечать визнаним судом достовірним доказам, суд оцінює критично через їх спростування, а тому відхиляє.
		Однак, не зважаючи на результат оцінки показань обвинуваченого, потерпілого та всіх свідків, показання цих осіб, які суд визнав достовірними і не визнавав недопустимими, не містять відомостей, які прямо чи опосередковано вказували б на якійсь ознаки грабежу в діях обвинуваченого.
		Враховуючи викладене, суд, тлумачачи всі сумніви на користь обвинуваченого, які в цій частині ґрунтуються не тільки на показаннях його самого, а й свідка ОСОБА_28 , суперечливих показаннях свідка ОНОПРІЄНКА, визнає не доведеним те, що ЖУК передавав ОНОПРІЄНКУ на зберігання свою електронну сигарету, а також і те, що є очевидці того, як вказану сигарету та гаманець ЖУКА забрав із землі саме обвинувачений ОСОБА_53 .
		Правова оцінка обставин застосування фізичного насильства до потерпілого, а тим більше до свідка ОНОПРІЄНКА, перебуває поза межами судового розгляду, з огляду на сформульоване прокурором обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України.
		Оцінюючи дії ОСОБА_18 під час конфлікту, суд бере до уваги і те, що дослідженням доказів достеменно встановлено, що такий ФОМІН не розпочинав, він виник випадково виключно через дії ОЛЕКСІЄНКА, до конфлікту останнього з ЖУКОМ причетним не був, радив ОНОПРІЄНКУ уникнути подальшої участі в такому конфлікті. Передача ФОМІНИМ електронної сигарети ОНОПРІЄНКУ свідчить про об`єктивну відсутність в нього наміру її привласнювати, тим більше про будь-який попередній зговір на такі корисливі дії з іншими особами. Причетність ОСОБА_18 до фізичного заволодіння гаманцем з грошима та сигаретою потерпілого ОСОБА_27 не доведено.
		Подані до суду документи, які характеризують особу обвинуваченого, не впливають на вказані висновки суду.
		Суд приймаєдо уваги,що фактичнідані прозміст телефоннихрозмов обвинуваченогоз іншимиособами (а.123-126),які поданістороною захистуз дотриманнямправил ч.11ст.290КПК Українияк новіматеріали,у даномувипадку одержаніне врезультаті негласнихслідчих (розшукових)дій чиоперативно-розшуковоїдіяльності уповноваженихна цеосіб,однак єневипадково зафіксованимина записуючийпристрій.Конституційний СудУкраїни усвоєму рішеннівід 20жовтня 2011року усправі № 1-31/2011 (щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України) зазначив, що подані будь-якою особою фактичні дані не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, передбачених Законом. Оскільки у даному випадку фіксація мала цілеспрямований характер на застосування оперативно-розшукових заходів, тому результати такої фіксації у повному обсязі суд визнає недопустимим доказом, який на виконання ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує при поставленні даного вироку і не посилається на нього.
		Звертає на себе увагу і неконкретність висунутого обвинувачення.
		Так, як фактичнускладову кваліфікуючоїознаки злочину вчиненняйого запопередньою змовоюгрупою осіб,прокурором наведенолише те,що ФОМІНнібито діявразом зневстановленими особами,з якимипотім втік,що євочевидь недостатнім.Обставини тазміст такогозговору,склад йогоучасників вобвинувальному актіне розкриті. Корисливий мотив у провину не ставиться.
		Заплутався прокурор і в тому, що саме, на його думку, передавав ЖУК на збереження ОНОПРІЄНКУ, і що становить предмет викрадення. Спочатку в акті вказано, що це були гаманець з коштами, електронна сигарета та банківські картки, тобто три групи речей. На далі прокурор вказує, що ОСОБА_25 втратив гаманець, напевно з грошима, та електронну сигарету, але ФОМІНУ вдалося при цьому викрасти не тільки гаманець та вказану сигарету, а й банківські картки.
		Підсумовуючи наведене,суд вважає,що пред`явлене ОСОБА_12  обвинувачення не знайшло свого безспірного підтвердження у судовому засіданні для того, щоб вважати поза розумним сумнівом доведеним те, що він вчинив злочин, в якому обвинувачується. Версія про можливість втрати потерпілим власних речей за інших обставин не спростована, а сумніви з цього приводу захистом належно обґрунтовані.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено ів ст. 17 КПК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів обвинувачення, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що за вказаних в обвинувальному акті обставин ОСОБА_8 разом з невстановленими слідством особами за попередньою групою 12 листопада 2018 року приблизно о 01 год. 30 хв., знаходячись по вул. Булгакова, 17 в м. Києві, відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_42 , а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо нього, виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що злочин вчинено обвинуваченим ОСОБА_57 .
		Враховуючи проведений судом ретельний аналіз поданих обома сторонами та безпосередньо досліджених судом доказів, в тому числі сторони захисту, які спростовують висунуте обвинувачення, суд залишив без самостійної оцінки недоліки досудового розслідування, на які посилалася сторона захисту, а саме: - відсутність фіксації поданої до органів поліції заяви про злочин через спецлінію «102» (а. 169); - відсутність за поданим з обвинувальним актом реєстром матеріалів досудового розслідування даних про доручення слідчому на його про проведення, формування такого документу відбулося лише у 2019 році (а. 77); - відсутність доручення слідчому з боку будь-якого повноважного прокурора і на доступ сторонам до матеріалів досудового розслідування (а. 172). 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 100, 126, 182, 368, 370, 371, п. 2 ч. 1 ст. 373, 374-376 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5 визнати невинуватиму пред`явленомуобвинуваченні увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.186КК України,та виправдатийого зацим обвинуваченнямз підставне доведення,що злочинвчинено обвинуваченим ОСОБА_58 .
		Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме: - особисті речі потерпілого, які йому повернуті (а. 54)  використовувати за призначенням; - інші документи  зберігати при матеріалах провадження; - відбитки та біологічні зразки  знищити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		СУДДЯ ОСОБА_59

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...