Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/16822/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2020.
Дата набрання законної сили: 10.02.2020
Номер судового провадження: 51-631ск20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018050390002478

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		Іменем України
		 
		10 лютого 2020 року
		м. Київ
		Провадження № 51- 631 ск 20
		Верховний суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного суду від 24грудня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018050390002478 щодо ОСОБА_4 , 
		встановив:
		Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 8 лютого 2019 року 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Краматорськ Донецької області, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, і призначено узгоджене сторонами покарання у виді 150 годин громадських робіт, відповідно до затвердженої угоди від 25 жовтня 2018 року, укладеної між прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		Вирішено питання про речові докази у провадженні.
		Ухвалою Донецького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року цей вирок залишений без зміни.
		ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, а саме в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, вчинених при перевищенні меж необхідної оборони. Злочин вчинено за наступних обставин.
		29 липня 2018 року приблизно о 11год.50 хв., по АДРЕСА_2 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої останній направив ніж в сторону ОСОБА_4 , висловлюючи наміри спричинити тілесні ушкодження. ОСОБА_4 , маючи можливість покинути приміщення квартири, бажаючи припинити протиправні дії ОСОБА_6 , з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень, перевищуючи межі необхідної оборони, без умислу позбавити останнього життя, взяв ніж і наніс ОСОБА_6 один удар в область черевної порожнини, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. 
		У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції в порушення приписів п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України прийняв рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , при цьому не з`ясувавши думку ОСОБА_6 щодо можливості укладення угоди, правам та інтересам якого даним правопорушенням заподіяно шкоду, і який фактично є потерпілим. Вказує, що суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги і не мотивував належним чином свого рішення.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення.
		Згідно з вимогами п. 2 ч. 2ст. 428 КПК Українисуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Згідно з положеннями п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Відповідно до вимог ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін. 
		ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченому ст.124, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
		Між прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_7 була укладена угода про визнання винуватості, що узгоджується з вимогами закону. 
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, який затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Суд, заслухавши думки учасників процесу, зокрема прокурора, між яким було укладено угоду про визнання винуватості, та який під час підготовчого судового засідання підтримав угоду з обвинуваченим ОСОБА_4 і просив її затвердити, перевіривши умови, порядок укладання і узгодження змісту угоди на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність затвердження цієї угоди. 
		Що стосується доводів прокурора про порушення прав та інтересів ОСОБА_6 під час прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного. 
		Відповідно до п. 19 ст. 3 КПК України, стороною кримінального провадження є також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом. 
		Частиною 7 ст. 55 КПК України передбачено, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
		Тобто, кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості залучення до провадження постраждалу особу та набуття нею статусу потерпілого, якщо вона цього не бажає, у такому разі її можна залучити до провадження лише як свідка.
		Наведені обставини були враховані судом першої інстанції та були предметом перевірки судом апеляційної інстанції.
		Перевіряючи ці доводи апеляційний суд зазначив, що саме прокурор був ініціатором укладання угоди, яка і була затверджена судом на законних підставах. ОСОБА_6 не було подано заяви про залучення його до провадження як потерпілого, він не набув такого статусу, а тому згідно обвинувального акту його було залучено до кримінального провадження як свідка.
		Таким чином, висновок апеляційної інстанції, про те, що суд належним чином перевірив дотримання прокурором при укладені угоди вимог ст. 469 КПК України, умови цієї угоди не порушують права та законні інтереси потерпілого з огляду на відсутність такого учасника кримінального провадження, є обґрунтованим. З таким рішенням погоджується і суд касаційної інстанції.
		Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.419 КПК України. 
		Інших доводів про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону чинеправильне застосування кримінального закону, які були б підставами для зміни чискасування судового рішення, у касаційній скарзі не наведено.
		З огляду на викладене, підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст.428КПК України.
		Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд
		постановив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області наухвалу Донецького апеляційного суду від 24 грудня 2019року щодо ОСОБА_4 .
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...