Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/452/18-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2020.
Дата набрання законної сили: 15.01.2020
Номер судового провадження: 14-527цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		15 січня 2020 року
		м. Київ
		 
		Справа № 334/452/18
		Провадження № 14-527цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Пророка В. В.,
		 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М.,  Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу (депозиту), упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди
		за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2018 року і постанову Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2019 року.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог 
		1.   У січні 2018 року ОСОБА_1. звернувся до Ленінського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ПАТ «КБ «Надра», Фонд відповідно) про захист прав споживачів, стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу (депозиту), упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди.
		2.   Позовна заява мотивована тим, що 26 червня 2014 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 1957986, оформлений у межах пакета послуг «Новий ПУ «Базовий+», відповідно до якого він передав, а банк прийняв на вкладний рахунок 4 500,00 доларів США строком на 6 місяців з процентною ставкою 12,5 % річних (далі - договір банківського вкладу). Строк дії договору банківського вкладу закінчився 26 грудня 2014 року, але повернення коштів та нарахованих відсотків не відбулось, хоч позивач завчасно звернувся із заявою про припинення цього договору та виплату відповідного вкладу з відсотками.
		3.   06 лютого 2015 року в ПАТ «КБ «Надра» була запроваджена тимчасова адміністрація, а 21 квітня 2015 року позивачу виплачені кошти за відповідним вкладом у межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, у розмірі 85 457,47 грн, що є гривневим еквівалентом вираженої в доларах США суми зазначеного вкладу та відсотків. Розраховуючи гривневий еквівалент суми відшкодування, Фонд керувався курсом Національного банку України (далі - НБУ) 17,999763 грн за 1 долар США, який діяв до 14 години 06 лютого 2015 року, в той час як мав бути врахований законодавчо врегульований курс 23,130580 грн за 1 долар США.
		4.   ОСОБА_1. заявляв, що має право на повернення недоплачених коштів за відповідним вкладом з не виплаченими за договором банківського вкладу відсотками станом на 21 квітня 2014 року та на отримання передбачених цим договором процентів за використання депозитними коштами за період з дня витребування цього вкладу до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра», а також на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за цей же період.
		5.    Зважаючи на зазначене й ураховуючи уточнення, позивач просив суд стягнути з ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду на свою користь 39 759,29 грн за договором банківського вкладу. До складу цієї суми входять: недоплачена сума тіла зазначеного депозиту та проценти за користування ним, 3 % річних від відповідної простроченої суми з урахуванням індексу інфляції, упущена вигода за період з 01 травня 2015 року по 01 листопада 2018 року у сумі 19 677,48 грн та відшкодування моральної шкоди в сумі - 3 000,00 грн.
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій 
		6.   Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2019 року, позов ОСОБА_1. задоволений частково: стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_1. за договором банківського вкладу 25 150,64 грн у рахунок недоплаченої суми відповідного вкладу та процентів за цим договором, 254,11 грн - 3 % річних за прострочення повернення цього вкладу за період з 26 грудня 2014 року по 05 лютого 2015 року, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		7.   Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що пункт 1 частини шостої статті 36 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) не передбачає застосування курсу іноземних валют на початок дня процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, що додатково врегульовано постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 496, порядок застосування якої роз'яснено листом НБУ від 03 квітня 2014 року № 19-012/14290, у спосіб взяття як базового для розрахунку курсу гривні до іноземних валют, який діятиме з часу його встановлення, тобто встановленого у цей день після 12:00 годин. Крім того, банк не виплатив позивачу належну суму вкладу і відсотків на наступний день після спливу строку дії договору банківського вкладу, тому на період з дати закінчення дії цього договору (26 грудня 2014 року) по день введення Фондом тимчасової адміністрації у банку (05 лютого 2015 року) розповсюджується дія статті 625 ЦК України - позивач має право на 3 % річних від суми зазначеної заборгованості.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		8.   У червні 2019 року Фонд подав до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2018 року і постанову Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у позові повністю.
		9.   Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ця справа відноситься до компетенції адміністративних судів. У касаційній скарзі Фонд також посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки викладені в оскаржуваних судових рішеннях правові висновки не узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 4-180цс18).
		10. У червні 2019 року від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду надійшла касаційна скарга на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2018 року і постанову Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вона просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити в позові повністю.
		11. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не застосовано до правовідносин сторін спору статті 251, 253 ЦК України, статтю 36 Закону № 4452-VI та неправильно застосовано статтю 26 цього Закону.
		Позиції інших учасників справи
		12. 20 серпня 2019 року до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду засобами поштового зв'язку надійшло клопотання позивача про залишення касаційних скарг Фонду та уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» без задоволення.
		13. 05 листопада 2019 року до Великої Палати Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшли пояснення позивача щодо ухвали від 01 жовтня 2019 року, в яких він зазначає про цивільну юрисдикцію в даній справі та просить касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення без змін. 
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		14. Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Фонду та ухвалою від 01 серпня 2019 року - за касаційною скаргою ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра».
		15. 04 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційних скаргах доводів, передбачених частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		16. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційні скарги Фонду та ПАТ «КБ «Надра» підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
		17. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		18. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
		19. Відповідно до приписів частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		20. 26 червня 2014 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» укладений договір банківського вкладу, відповідно до якого позивач передав, а банк прийняв на вкладний рахунок 4 500 дол. США строком на 6 місяців з процентною ставкою 12,5 % річних.
		21. Позивач звернувся до банку з письмовими заявами від 17 та 26 грудня 2014 року з вимогою про виплату вкладу та відсотків, але банком ці вимоги та умови договору виконані не були.
		22. На підставі постанови Правління НБУ від 05 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 лютого 2015 року № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра», згідно з яким з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра».
		23. 21 квітня 2015 року позивачу виплачені кошти за відповідним вкладом у розмірі 85 457,47 грн у межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
		24. Дослідивши наведені Фондом у касаційній скарзі доводи щодо оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції та надані аргументи уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
		25. За змістом статті 19 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
		26. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 4, 19 ЦПК України).
		27. Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		28. Позивач вказує на виплату йому Фондом коштів за договором строкового банківського вкладу (депозиту) не в повному обсязі.
		29. У контексті обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується встановленням реальної правової природи відносин, які виникли між позивачем, банком та Фондом і визначення яких залежить від з'ясування прав позивача, статусу Фонду, мети його створення, завдань, поставлених перед ним, повноважень та обов'язків Фонду і його уповноважених осіб, функцій, які на нього покладаються.
		30. Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
		31. Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		32. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
		33. За змістом пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		34. Частиною першою статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		35. Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		36. Законом № 4452-VI встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, і цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
		37. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
		38. Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		39. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.
		40. За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
		41. Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки про те, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
		42. Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстрів вкладників, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника.
		43. Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов'язки.
		44. Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону № 4452-VI вирішує виключно Фонд.
		45. Згідно із частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.
		46. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		47. Нормами статті 27 Закону № 4452-VI встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме:
		1) уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;
		2) уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
		3) виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 
		4) Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
		5) уповноважена особа Фонду формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.
		48. Спірні правовідносини регулюються Законом № 4452-VI, яким установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону є спеціальними, і він є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
		49. Спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням установленого частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами. Цей правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15 (провадження № 11-239апп18), від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 (провадження № 11-104апп18), від 23 січня 2019 року у справі № 761/2512/18 (провадження № 14-472цс18), від 24 квітня 2019 року у справі № 761/2505/18 (провадження № 14-24цс19), від 19 червня 2019 року у справі № 752/17889/17-ц (провадження № 14-239цс19) та інших, і підстав для відступу від нього не вбачається.
		50. Спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 тис. грн(якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону № 4452-VI не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов'язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18), від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц (провадження № 14-470цс18) та інших, і підстав для відступу від них не вбачається.
		51. Натомість спір про включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів і стягнення за договором банківського вкладу коштів, що перевищують граничну суму відшкодування, є приватноправовим і залежно від суб'єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства. Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 14-180цс18) та від 19 червня 2019 року у справі № 752/17889/17-ц (провадження № 14-239цс19).
		52. Велика Палата Верховного Суду вважає, що правовідносини між Фондом і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер.
		53. Не заслуговують на увагу доводи позивача щодо необхідності дотримання висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 11 жовтня 2017 року № 285/1886/15-ц (провадження № 6-1297 цс 17), оскільки в цій постанові Верховний Суд України не досліджував питання юрисдикції спору, а висловлювався по суті застосування судами апеляційної та касаційної інстанцій положень статей 26, 34 Закону № 4452-VI.
		54. Так само нерелевантними є посилання позивача на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16 (провадження № 11-151апп18), від 16 та 23 травня 2018 року у справах № 569/1437/16-ц (провадження № 14-67цс18) та № 811/568/16 (провадження № 11-441апп18), оскільки останні стосуються спорів щодо включення уповноваженою особою Фонду вимог кредиторів до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, що ліквідується. Основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, в межах яких здійснюється відшкодування гарантованої суми, так і не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.
		55. Спір щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимог про повернення коштів за договором банківського вкладу в сумі, що перевищує граничну суму відшкодування, є приватноправовим і залежно від суб'єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства. Фонд (його уповноважена особа) у таких правовідносинах виконує не владні управлінські функції, а здійснює представництво інтересів відповідного банку-відповідача, що ліквідується. Спір щодо включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів виникає між кредитором банку, що ліквідується, і таким банком після відмови (як прямої, так і шляхом бездіяльності) у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів (повністю або частково) заявлених таким кредитором вимог на підставі його письмової заяви, поданої після опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії (ліквідацію банку) як безпосередньо до банку, так і до Фонду або його уповноваженої особи (у разі делегування їй відповідних повноважень).
		56. У цій справі позивач просив стягнути з Фонду у межах установленого законом граничного розміру відшкодування кошти за вкладом, що включають: недоплачені кошти за відповідним вкладом з не виплаченими за договором банківського вкладу відсотками станом на день витребування цього вкладу, проценти за користування депозитними коштами за період з дня витребування цього вкладу до дня запровадження тимчасової адміністрації, а також суми, передбачені статтею 625 ЦК України, за цей же період. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача з відповідною заявою про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, що ліквідується, якщо позивач вважає, що такі вимоги не входять до гарантованої суми відшкодування вкладів, що виплачується за рахунок Фонду, та підлягають задоволенню в порядку встановленої черговості за рахунок ліквідаційної маси банку.
		57. Отже, викладений Фондом у касаційній скарзі висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спір між фізичною особою - вкладником банку та Фондом з приводу відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду є обґрунтованим.
		58. Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є похідними від основних вимог та за правилами частини п'ятої статті 21 КАС України підлягають розгляду адміністративним судом, оскільки заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
		59. Отже, позовні вимоги, заявлені позивачем до ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду, які за своєю природою випливають зі спору щодо правильності нарахування та виплати Фондом коштів за відповідним вкладом в межах гарантованої суми відшкодування, є вимогами саме до Фонду, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
		60. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		61. Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
		62. Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		63. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі не встановили природи правовідносин, які виникли між сторонами, неправильно застосували норми процесуального права, судові рішення щодо вирішення зазначених позовних вимог до ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
		64. Слід Роз`яснити ОСОБА_1., що розгляд його вимог до Фонду про стягнення коштів віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
		Керуючись статтями 255, 402, 409, 414, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		Постановила:
		1.      Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
		2.      Рішення Ленінського районного суду у місті Запоріжжя від 25 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2019 року скасувати.
		3.      Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу (депозиту), упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди закрити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  В. В. ПророкСудді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич В. С. Князєв О. Г. Яновська 
		Повний текст постанови складений 27 січня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...