Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/677/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2020. Зареєстровано: 14.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2020.
Дата набрання законної сили: 12.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"31" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/677/19 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Кудряшової Ю.В. 
		секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Григорчук Н.І., довіреність №66/30 від 13.01.2020, 
		від відповідача: Ткаченко І.А. - керівник,
		                       Черниш О.М. - адвокат, ордер серії ЖТ №067160 від 05.09.2019 та договір про надання адвокатських послуг №05/09/2019 від 05.09.2019,
		прокурор: Дереча І.В., службове посвідчення №051563 від 29.11.21018,
		від третьої особи: не прибув. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації
		про визнання незаконним та скасування  рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов`язання повернути  майно вартістю 6500001,00 грн. 
		 
		Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення 40 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 27.09.2018 №1178 "Про внесення доповнень в рішення міської ради від 26.06.2018 №1092 та про приватизацію будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22"; про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 21.12.2018, а саме: будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., укладеного між Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою в особі Житомирської міської ради (ЄДРПОУ 13576954) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (ЄДРПОУ 38090808); про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (ЄДРПОУ 38090808) повернути на користь Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради нерухоме майно, а саме: будівлю недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., вартістю 6500001,00 грн.; про скасування запису від 28.01.2019 у Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (ЄДРПОУ 38090808) на будівлю дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою загальною площею 761,0 кв.м., яка розташована за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22.
		Підставою для пред`явлення цього позову стало встановлення прокуратурою області порушень при укладенні договору купівлі-продажу комунального майна вимог ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 80 Закону України "Про освіту", якими заборонено вилучення, крім випадків, встановлених законом, та приватизація об`єктів та майно державних і комунальних закладів освіти абр використання не за освітнім призначенням.
		Разом з позовною заявою заступник прокурора Житомирської області подав суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, а саме:
		- накладення арешту на нерухоме майно, зокрема на будівлю недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною, господарською спорудою, яка розташована за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22; 
		- накладення заборони ТОВ "Обрій Діжитал" та іншим особам здійснювати будь-які дії з вищезазначеним нерухомим майном, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.07.2019 заяву  Прокуратури Житомирської області (вх. №02-44/977/19 від 08.07.2019) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №906/677/19 задоволено частково; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" та іншим особам здійснювати будь-які дії з будівлею недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
		Також ухвалою суду від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.
		15.11.2019 на адресу суду надійшла заява Прокуратури Житомирської області про зміну підстав позову, відповідно до якої  пояснила, що об`єкт, який був предметом договору купівлі-продажу, є об`єктом культурної спадщини, його було внесено до переліку щойно визнаних об`єктів культурної спадщини. І відповідно до наказу Управління культури Житомирські ОДА прийнято відповідне рішення, про що повідомлено власника, яким на той час була Житомирська міська рада. Враховуючи те, що на момент здійснення продажу вказаний об`єкт було включено до переліку культурної спадщини, обов`язково має бути  згода відповідного органу на відчуження даного об`єкта і в договорі купівлі-продажу має бути визначена істотна умова як - укладання договору на об`єкт культурної спадщини.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 прийнято до розгляду заяву Прокуратури Житомирської області від 14.11.2019 про зміну підстав позову.
		Також ухвалою від 27.11.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації та закрито підготовче провадження та призначити справу №906/677/19 до судового розгляду по суті.
		Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, заяві про зміну предмету позову. Також прокурор підтримав пояснення, наведені у відповіді на відзив (а.с. 123-127 том 2), запереченнях від 09.01.2020 (а.с. 24-27 том 3) та додаткових поясненнях від 20.01.2020 (а.с. 79-83 том 3).
		Представник позивача в судових засіданнях зазначала, що позовні вимоги не підтримує та просила відмовити в задоволенні позову.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмовому виступі у судових дебатах, просив відмовити в задоволенні даного позову.
		Третя особа Департамент культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації в судове засідання уповноваженого представника не направила. 
		В матеріалах справи міститься клопотання третьої особи від 21.01.2020 (а.с. 89 том 3), згідного якого Департамент культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації просить розглядати справу без участі їх представника.
		Крім цього, в матеріалах справи мітяться пояснення по справі Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації від 18.12.2019, відповідно до яких третя особа підтримала позовні вимоги та просила задовольнити в повному обсязі.
		Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як зазначив заступник прокурора Житомирської області, Прокуратурою Житомирської області в межах повноважень, визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", опрацьовано відомості, розміщені на веб-порталі "Prozorro.Продажі", а також інформацію виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо продажу об`єкта малої приватизації, а саме: будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою, який розташований за адресою: м.Житомир, бульвар Старий, 22. 
		Рішенням 40 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 27.09.2018 №1178 "Про внесення доповнень в рішення міської ради від 26.06.2018           №1092 та про приватизацію будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22" внесено доповнення в розділ 1 додатку 1 до рішення 36 сесії Житомирської міської ради 7 скликання від 26.06.2018 №1092 "Про приведення у відповідність до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" рішень міської ради від 18.12.2017 №870 та від 01.03.2018 №952" зокрема, до переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності міста Житомира, що підлягають приватизації у 2018 році, включено будівлю недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою, літери "А", "Б", яка розташована за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22. 
		Відповідно до протоколу №8 від 18.10.2018 аукціонної комісії з продажу об`єкта малої приватизації будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22, затвердженого наказом начальника відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради №86-П від 24.10.2018, визначено умови продажу об`єкта малої приватизації, а саме з обов`язковим збереженням профілю діяльності об`єкта як дошкільного навчального закладу, визначено вартість об`єкта приватизації за результатами незалежної оцінки в розмірі 3689532,00 грн. (знижена стартова ціна - 1844766,00 грн.), та затверджено інформаційне повідомлення про проведення аукціону з продажу будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22.
		Як вбачається з протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2018-11 -02-000002-1 від 22.11.2018, для участі в Аукціоні з продажу будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою заяви подали ОСОБА_1 , ТОВ "Перфект Білдінг", ТОВ "Дружні Сходи" і ТОВ "Обрій Діжитал". 
		За результатами трьох раундів електронного аукціону найвищу ціну за об`єкт приватизації - 6500001,00 грн., запропонувало ТОВ "Обрій Діжитал", яке і обрано переможцем торгів.
		У подальшому 21.12.2018 між Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою в особі Житомирської міської ради (продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу (а.с. 50-53 том 1), відповідно до умов якого, продавець передав у власність покупця будівлю недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., вартістю 6500001,00 грн. (у т.ч. ПДВ). Договір купівлі-продажу від 21.12.2018 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. та зареєстрований нотаріусом за реєстровим номером №13123.
		Указана будівля дитячого садка загальною площею 761,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир , бульвар Старий, 22 , передана продавцем покупцю за актом прийому-передачі від 21.01.2019 (а.с. 54 том 1).
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.06.2019 (індексний номер витягу: 171544328) (а.с. 47-49 том 1) будівля дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою, загальною площею 761,0 кв.м. перейшла у власність ТОВ "Обрій Діжитал".
		Прокурор звертаючись до суду з даним позовом зауважив, що при укладенні договору купівлі-продажу комунального майна вимог ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 80 Закону України "Про освіту", якими заборонено вилучення, крім випадків, встановлених законом, та приватизація об`єктів та майно державних і комунальних закладів освіти або використання не за освітнім призначенням. Також прокурор наполягав на тому, що будівля недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22, яка був предметом договору купівлі-продажу, є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини. Даний об`єкт внесено до переліку щойно визнаних об`єктів культурної спадщини, і відповідно до наказу Управління культури Житомирської ОДА прийнято відповідне рішення, про що повідомлено власника, яким на той час була Житомирська міська рада. Враховуючи те, що на момент здійснення продажу вказаний об`єкт було включено до переліку культурної спадщини, обов`язково має бути згода відповідного органу на відчуження даного об`єкта і в договорі купівлі-продажу має бути визначена істотна умова як - укладання договору на об`єкт культурної спадщини.
		Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
		Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
		Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
		Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" (далі-Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування України" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
		Згідно статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування України" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Відповідно до пункту 30 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
		Відповідно до статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування України" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
		Згідно статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. 
		У відповідності до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ч. 1).
		Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5).
		Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку (ч. 6).
		Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч. 7).
		Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8).
		Разом з тим, ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (станом на час прийняття оспорюваного рішення про приватизацію недіючого ДНЗ) визначено, що до об`єктів малої приватизації належать, зокрема: об`єкти соціально-культурного призначення. До об`єктів соціально-культурного призначення належать   о б ' є к т и    о с в і т и , охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;
		Також частинами 1, 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (станом на час прийняття оспорюваного рішення про приватизацію недіючого ДНЗ) передбачено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (ч. 1). Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету та державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти.
		Згідно ч. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти соціально-культурного призначення приватизуються з умовою збереження профілю діяльності.
		Водночас, слід відзначити, що згідно ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" (станом на час прийняття оспорюваного рішення про приватизацію недіючого ДНЗ) об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. 
		Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що норму Закону України "Про освіту" (№2145-VIII від 05.09.2017), що врегульовує можливість відчуження об`єктів соціального призначення прийнято раніше ніж норму в Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна" (№2269-VIII від 18.01.2018). 
		Слід відзначити, що згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу.
		Зазначеної позиції дотримується Конституційний Суд України у справі №1-7/2012 від 13.03.2012.
		Тобто, в даному випадку першочерговим є застосування закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
		Разом з тим, суд відзначає, що приватизація будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22 та укладення Договору купівлі-продажу проводилося з обов`язковою умовою збереження професійної діяльності об`єкта, як дошкільного навчального закладу. 
		На підтвердження виконання таких обов`язкових умов відповідачем розроблено робочий проект - "Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу, за адресою: місто Житомир, Старий Бульвар, 22" (а.с. 189-226 том 1).
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення 40 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 27.09.2018 №1178 з підстав порушення положень ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" не підлягає задоволенню.
		Як зазначалося раніше, ще однією з підстав, якою прокурор обґрунтовує позовні вимоги є те, що будівля недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22 є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини. Даний об`єкт внесено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, і відповідно до наказу Управління культури Житомирської ОДА прийнято відповідне рішення, про що повідомлено власника, яким на той час була Житомирська міська рада. Враховуючи те, що на момент здійснення продажу вказаний об`єкт було включено до переліку культурної спадщини, обов`язково має бути згода відповідного органу на відчуження даного об`єкта і в договорі купівлі-продажу має бути визначена істотна умова як - укладання договору охорони на об`єкт культурної спадщини.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закону України "Про охорону культурної спадщини".
		Проаналізувавши даний закон, суд дійшов висновку, що останній передбачає існування щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та пам`яток культурної спадщини.
		Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції станом на 14.03.2018 року по 06.12.2018) визначено, що щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону
		Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції станом на 14.03.2018 року по 06.12.2018) об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної  спадщини,  про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта  або уповноважений ним орган (особу).
		Також абзац 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції станом на 14.03.2018 року по 06.12.2018) визначає, що пам`яткою культурної спадщини (далі - пам`ятка) є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Як вбачається листа Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації від 30.07.2019 (а.с.33-34 том 2) будівля, яка розташована за адресою: м. Житомир Старий Бульвар, 22, не внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Також вданому листі Управлінням культури і туризму Житомирської ОДА зазначено, що питання занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України належить до повноважень Міністерства культури України. Наразі подання облікової документації до Міністерства культури України не здійснено.
		Разом з тим, слід відзначити, що згідно матеріалів справи (а.с. 35-36 том 2), будівля "Особняк баронів де Шодуар", яка розташована за адресою: м. Житомир Старий Бульвар, 22 (а.с. 36) вирішено внести до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.
		Порядок включення об`єкту до Переліку об`єктів культурної спадщини визначений Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, що затверджений Наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013.
		Зі змісту п.п. 3.1. - 3.5. Порядку обліку об`єктів культурної спадщини вбачається певний алгоритм дій:
		- на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини подається певний перелік документів,  а саме: облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів. Відповідна науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини оцінює відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1760.
		- за результатами оцінки виявлених об`єктів культурної спадщини оформлюється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об`єкт культурної спадщини. Такий протокол є підставою для занесення (незанесення) об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік), який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
		- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі висновків, викладених в протоколі науково-методичної, консультативної або наукової (вченої) ради, приймають рішення про занесення (незанесення) об`єктів культурної спадщини до Переліку.
		- відповідний перелік затверджується рішенням органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та у місячний строк після затвердження надсилається до Мінкультури України разом з протоколом науково-методичної, консультативної або наукової (вченої) ради та документами, передбаченими у пункті 3.1 цього розділу.
		- про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
		Проаналізувавши зазначені норми, суд приймає до уваги те, що листом Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації від 30.07.2019 (а.с. 33-34 том 2) повідомило, що будівля, яка розташована за адресою: місто Житомир Старий Бульвар, 22, не внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а подання облікової документації до Міністерства культури України не здійснено через необхідність доопрацювання (відсутній підпис користувача власника об`єкта культурної спадщини в Акті технічного стану).
		За наведених обставин, суд дійшов висновку, що будівля, яка розташована за адресою: місто Житомир, Старий Бульвар, 22, не набула статусу пам`ятки культурної спадщини.
		Крім цього, прокурором та третьою особою не подано суду ні доказів направлення Житомирській міській раді, як власнику будівлі по Старому Бульвару, 22 в м. Житомирі повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку обліку, ні відповідного Переліку згідно форми додатку 2 Переліку об`єктів культурної спадщини, на підставі якого спірне нерухоме майно власник міг би ідентифікувати, як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.
		Водночас, відсутність в матеріалах справи належних доказів внесення даного об`єкту до Переліку об`єктів культурної спадщини, а також належного та своєчасного повідомлення власника, виключає обов`язок останнього щодо укладення охоронного договору згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
		Також відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Частини 1 і 2 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначає, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Проте, з вищевикладеного вбачається, що положення ч. 1 ст. 18 "Про охорону культурної спадщини" не поширюються на спірні правовідносини, так як об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Житомир Старий Бульвар, 22, не внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		 
		Разом з тим, прокурор на доведення вимог позову посилався на наявність Розпорядження голови Житомирської ОДА вбачається, 18.02.2000 (а.с. 35-28 том 3), згідно якого взято на державний облік і охорону нововинайдені та новозбудовані пам`ятки архітектури згідно з додатком.
		Даним Розпорядженням було затверджено лише Перелік будівель, об`єктів і споруд, що пропонувалося для внесення до реєстру пам`яток архітектури Житомирської області місцевого значення.
		В  Переліку будівель, об`єктів і споруд до Розпорядження Голови Житомирської ОДА за №191 міститься об`єкт - Старий бульвар з комплексом фонтанів і благоустроєм, але жодної інформації про будинок за адресою: м. Житомир Старий бульвар, 22, не міститься.
		В силу приписів ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Враховуючи, що судом не встановлено фактів недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 21.12.2018, а саме: будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., укладеного між Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою в особі Житомирської міської ради (ід. код 13576954) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (ід. код 38090808).
		Вимоги про зобов`язання ТОВ "Обрій Діжитал" повернути на користь Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради будівлю недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., вартістю 6500001,00 грн. та про скасування запису від 28.01.2019 у Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ "Обрій Діжитал" на будівлю дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою загальною площею 761,0 кв.м., яка розташована за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22 не підлягають задоволенню, як похідні від вимоги щодо оспорення договору купівлі-продажу.
		Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
		Загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в Особі її органів, як суб`єктів владних повноважень, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
		Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
		За частиною 2 статті 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Одним з таких органів є прокуратура, на яку відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України покладено представництво інтересів держави у порядку, визначеному законом.
		Слід зазначити, що для правильного обчислення процесуального строку має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини такого порушення.
		День, коли особа дізналась про порушення свого права, має підтверджуватись відповідними доказами, тобто коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якого відбулось порушення її прав, свобод чи інтересів.
		Отже, Закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з часом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності прокурора про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів.
		Саме така правова позиція щодо правильності застосування вказаної норми закону міститься у постановах від 02.09.2008 (справа Саме така правова позиція щодо правильності застосування вказаної норми закону міститься у постановах від 02.09.2008 (справа  3-3376к08) і 20.08.2013 (справа № 3-18гс13) та ухвалі Верховного Суду України від 25.04.2012 (справа № 6-15350вов10). 3-3376к08) і 20.08.2013 (справа № 3-18гс13) та ухвалі Верховного Суду України від 25.04.2012 (справа № 6-15350вов10).
		Так, при опрацюванні прокуратурою області у березні 2019 року інформації, розміщеної на веб-порталі "Прозорро.Продажі" встановлено факт відчуження спірного об`єкту нерухомості, що підтверджувалось відомостями про результати проведених торгів, а також долученою копією договору купівлі-продажу від 21.12.2018.
		Умовами указаного договору (п. 1.2.) передбачалось, що реєстрація права власності на об`єкт приватизації здійснюється після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта та підписання акта прийому-передачі приміщення. З моменту державної реєстрації до Покупця переходить право власності на об`єкт приватизації.
		Відповідно до ч. 2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
		З метою встановлення підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави в суді, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а також враховуючи, що на веб-порталі "Прозорро.Продажі" не розміщено інформацію, а також підтверджуючі документи про виконання сторонами умов договору та перехід права власності на об`єкт нерухомості, така інформація підлягала додатковому вивченню. Зважаючи на указане, прокуратурою Житомирської області на адресу Житомирської міської ради та Департаменту освіти Житомирської міської ради 28.03.2019 надіслано відповідні запити. Лише за результатами опрацювання інформації Житомирської міської ради від 10.04.2019 №16/2538 та 21.05.2019 № 16/3381, Департаменту освіти Житомирської міської ради від 11.04.2019 №989, у органів прокуратури виникли підстави для звернення до суду із відповідним позовом.
		Враховуючи умови доступу до інформації з Державного реєстру речових прав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, прокурором отримано відповідну інформаційну довідку №171544328 25.06.2019 лише в межах вивчення документів щодо продажу спірної будівлі по Бульвару Старому, 22 в м. Житомирі.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності слід відмовити.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		Прокурором не подано до суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог, в тому числі доказів надання спірному приміщенню статусу .
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, не підтверджені належними доказами, тому не підлягають задоволенню. 
		 
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В задоволенні позову відмовити.
		 
		2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.07.2019 року у даній справі.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повне рішення складено:  11.02.20 
		 
		Суддя                                                                     Кудряшова Ю.В.  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Віддрукувати: 
		1 - в справу;
		2 - позивачу (рек. з повід.)
		3 - відповідачу (рек. з повід.)
		4 - прокурору (рек. з повід.)
		5- третій особі - Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації: 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 25 (рек. з повід.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...